Формування ключової компетентності
екологічна грамотність і здорове життя
на уроках української літератури
Ревська Вікторія Миколаївна
заступник директора з НВР,
учитель української мови, літератури й зарубіжної лтератури
Краматорського закладу загальної середньої освіти № 22
з профільним навчанням імені Миколи Миколайовича Крупченка
Краматорської міської ради Донецької області
2020 р.
Назва: Формування ключової компетентності екологічна грамотність і здорове життя на уроках української літератури
Автор: Ревська Вікторія Миколаївна.
Актуальність. За статтею 12 Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою[1]. Реалізація цієї мети передбачає формування низки ключових компетентностей, серед яких чільне місце займає екологічна грамотність і здорове життя.
У програмі «Нова українська школа у поступі до цінностей» розкривається ціннісна складова зазначеної компетентності:
– усвідомлення природи, як джерела свідомості і духовності;
– усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи;
– усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля та ін.[2]
У чому полягає суспільна значущість питання підвищення екологічної культури дітей та учнівської молоді, що було поставлено в зазначених нормативно-правових документів? За останні роки екологи неодноразово намагалися привернути увагу держави та суспільства до незадовільного стану навколишнього середовища в Україні. Основними проблемами є:
1. Забруднення повітря (у 2017 році в атмосферу потрапило 784,8 тис.тон забруднюючих речовин унаслідок роботи підприємств, пов’язаних з постачанням електроенергії, газу, пари (41%) та переробної галузі (39%) у Донецькій області[3]).
2. Забруднення води (у 2017 році частка забруднених вод, скинутих у водні об’єкти, по Україні досягає 20,3 %; у Донецькій області підземні води містять шкідливі хімічні речовини – сульфати, хлориди, нітрати, хром, ціаніди, феноли, роданіди, нафтопродукти, залізо)[4].
3. Збіднення біологічного різноманіття (Україна займає менше 6% площі Європи, але володіє 35% її біорізноманіття. Однак ми втрачаємо це багатство через пряме фізичне знищення: неконтрольоване полювання, рибальство, незаконну вирубку лісів, перевипасання, монокультурні способи ведення лісового та сільського господарства, цілеспрямоване випалювання, розорювання, розробку кар’єрів та ін.)[5].
Безумовно, екологічні проблеми негативно впливають на фізичне здоров’я сучасних українців. Наприклад, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є одним з основних факторів ризику для здоров'я, пов'язаних з навколишнім середовищем. Чим нижче рівні забруднення повітря, тим менше серцево-судинних і респіраторних захворювань. Однак фактор незадовільного стану навколишнього середовища позначається й на духовному здоров’ї української нації. Слід погодитися з авторами програми «Нова українська школа у поступі до цінностей», які зазначають: знищення природних ландшафтів, забруднення повітря, води, ґрунтів загрожують міським та іншими видами стресу, ведуть до зростання почуття невдоволеності, рівня соціального смутку, що, в свою чергу провокує агресію по відношенню як до природи, так і до інших членів суспільства.
Мета: створити сприятливі умови для формування ключової компетентності екологічна грамотність і здорове життя через інтеграцію матеріалів екологічного спрямованості у процес викладання українська література.
Планування.
1. Кроки (завдання), що сприятимуть досягненню мети:
1.1. Діагностика.
Анкетування учнів щодо рівня якості екологічних знань, сформованості ціннісних орієнтацій, заснованих на повазі до життя, шанобливому ставленні до природи.
Спостереження за поведінкою учнів на уроках української літератури, під час позаурочних та позашкільних заходів (туристичні подорожі, екскурсії) з метою виявлення рівня оволодіння ними вміннями і навичками екологічно безпечної поведінки.
1.2. Ознайомлення з науковою, методичною літературою за темою.
1.3. Визначення змістовного наповнення уроків української літератури, форм і методів їх проведення, що допоможуть реалізувати виховний потенціал предмету, підвищити рівень екологічної культури учнів.
1.4. Апробація розробленого навчально-методичного контенту в урочній діяльності.
1.6. Діагностика результатів реалізації проєкту. Аналіз і коригування результатів роботи за проєктом.
1.7. Презентація результатів роботи на методичній раді КЗЗСО № 22 з профільним навчанням ім. М.М. Крупченка, шкільному методичному об’єднанні вчителів української мови й літератури, на міському методичному семінарі «Методична візія наскрізної лінії НУШ «Здоров’я і безпека» 13.03.2020.
2. Ресурси, що потрібні для досягнення мети:
2.1. Допомога шкільного психолога під час проведення анкетування учнів; заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, наукових працівників регіонального ландшафтного парку «Краматорський»– під час проведення позаурочних заходів.
2.2. Доступ до наукової, методичної літератури, зокрема:
- можливість використовувати Інтернет-ресурси;
- бібліотечні фонди.
3. Показники, що свідчитимуть про позитивний результат реалізації:
3.1. Позивна мотивація до вивчення, зростання якості знань учнів з української літератури.
3.2. Збільшення кількості учнів, які бажають взяти участь у природоохоронній діяльності.
3.3. Набуття учнями екологічних знань, умінь і навичок екологічно безпечної поведінки.
4.Термін реалізації: буде реалізовано протягом однієї теми «Рідна Україна. Світ природи».
Очікувані результати. Після завершення теми учні / учениці набудуть здатності:
– виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності;
– вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі.
Українська література 5 клас тема «Рідна Україна. Світ природи».
Тема: Відтворення засобами поетичної мови краси рідної природи у поезії «Дощ» («Благодатний, довгожданий…») Максима Рильського.
Мета: дати поняття учням про засобами поетичної мови, допомогти зрозуміти важливість збереження довкілля; розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезію, допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості й красу твору, характеризувати образ ліричного героя, передавати його емоції та почуття, порівнювати з власним образним баченням природи, створювати малюнки-асоціації до вірша, пояснювати репродукції картин про природу та музичні композиції, розвивати вміння самостійно знаходити інформацію в мережі Інтернет, опрацьовувати її, виділяти головне; прищеплювати любов до рідної землі, виховувати дбайливе ставлення до природи, формувати естетичні смаки, життєствердний погляд на світ.
Обладнання: підручник із літератури, портрет М.Рильського, збірки його поезій, мультимедійне обладнання, додаткові посилання:
репродукція картин українських художників
https://ua.news/ua/nathnenni-osinnyu-top-krashhyh-suchasnyh-hudozhnykiv/
відеоролики про дощ:
дитячі пісні
https://www.youtube.com/watch?v=KZsglJrZSkI ,
https://www.youtube.com/watch?v=6NdeZd1VIbQ ,
сучасна українська музика Діля «Дощ»
https://www.youtube.com/watch?v=GclzgAnaQbw ,
Бетховен «Мелодія дощу»
https://www.youtube.com/watch?v=2UR2OwS3Afw ,
Шопен « Вальс дощу»
https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I ,
Вівальді «Дощ»
https://www.youtube.com/watch?v=34Yyz0VN3PE ,
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент. Фізкультхвилинка «Дощик»
або
Дощик капає дрібненько (клацають пальчиками),
Встало сонечко раненько
(Руки до гори, пальчики розкриті),
Півник крильцями махає
(махають ручками) -
Добрий новий день вітає.
Сіра мишка причаілась (присіли),
Щоб ій кішка не зустрілась.
Кицька радісно муркоче,
Кігтики гостренькі точить.
(Імітують шкрябання по парті).
З хати вибігло малятко,
Заплескали рученятка(плескають).
Вже крокують жваві ніжки
(крок на місці)
По траві зеленій пішки.
Білі хмарки линуть вгору
(тягнуться догори)
У ранкову теплу пору.
Ми навколо озирнулись
(повороти голови)
І за парти повернулись.
II. Мотивація навчальної діяльності, налаштування на позитив.
Який у вас зараз настрій?
Чи він встиг змінитися після перерви?
Який для вас дощ, назвіть епітети до нього?
Дощ – таке явище природи, яке нікого не залишає байдужим. Для одних він – надокучлива перешкода прогулянкам та іграм або якійсь роботі на вулиці, для інших – благодатна, довгоочікувана небесна волога, на котру чекає кожна квіточка, травинка, деревце. Недаремно діти бігали під теплим літнім дощиком і співали:
Дощику, дощику, припусти
Та на бабині капусти…
Коли довго не було дощу й міг постраждати врожай, виходили в поле з хресним ходом і молебнями, просили в Бога життєдайної небесної води. Про дощ складено багато художніх творів.
Неперевершеним майстром у змалюванні природи в нашій літературі вважається Максим Тадейович Рильський. Коли читаєш захопливі рядки його поезії, то відчуваєш гармонійну єдність людини та природи. М.Рильський майстерно відтворював усі її порухи, тонко розумів суть і красу, власні спостереження вплітав у надзвичайно яскраві поетичні рядки, які ми сьогодні прочитаємо й проаналізуємо.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Розгадай вислови, які є епіграфом до нашого уроку
1. Природа- не ,
а .
2. Природа-
наша .
3. Природа- це , яку треба .
1. Природа- не храм, а майстерня.
2. Природа- наша мати.
3. Природа- це казка, яку треба читати серцем.
Як ви розумієте ці слова? Поясніть, будь ласка.
Як це – читати серцем?
2. Усне малювання
Опишіть вибране вами вдома явище природи: дощ, веселка, злива декількома тропами.
Чи вдалося однокласникам створити яскраві словесні пейзажі?
Подивіться, будь ласка, на репродукції картин українських художників, чи співпадає ваш опис з якоюсь із картин?
А яка картина найбільше підходить до вірша, який ми будемо розглядати сьогодні на уроці?
3. Перевірка домашнього завдання.
Діти були об’єднані в групи: народознавців, науковців, екологів, астрономів, мовознавців метеорологів, географів.
Кожна група підготувала своє повідомлення, мініпроєкт.
Народознавці
Дощ у міфології
Перун у Києві
Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології — це Юпітер, у греків — Зевс, у ведичній культурі — Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, будучи Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.
Науковці
Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га досягає потужності 7,5 кВт.[1]
Екологи
Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.
Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.
Кислотні дощі
Кислотність нормального дощу pH - 5,6. У кислотного дощу вона нижча. При кислотності води рН 5,5 гинуть корисні донні бактерії водойми, а при рН 4,5 гине вся риба, більшість земноводних та комах .
Кислотні дощі є великою проблемою для багатьох регіонів, де є промислові підприємства, які викидають оксиди сірки та азоту, що дають різні кислоти, в тому числі і сильні азотну і сірчану кислоту.
Астрономи
Дощ як явище може бути присутнім на планетах лише за певних температурних умов в їх атмосферах. Планети Земля і Титан (супутник Сатурна) володіють такими умовами. Суть їх зводиться до того, що температурні умови в нижніх шарах атмосфер зазначених планет можуть підтримувати речовину у двох або трьох агрегатних станах. На Землі це вода, нижні шари її атмосфери дозволяють перебувати воді в усіх трьох агрегатних станах. На Титані температурні умови сприяють випадінню метанових дощів, тому що метан в таких умовах може бути як рідиною, так і газом.
Дощі в астрономії
Під час входження в атмосферу Землі потік метеорів утворює так званий метеоритний дощ або зорепад. У минулі часи метеорний і метеоритний дощі не розрізняли між собою, тому обидва явища називалися вогняним дощем.
Дощі на інших небесних тілах
Дощі як явище не унікальне для Землі, вони можуть бути і на інших планетах, їх склад залежить від складу атмосфери. Земні дощі складаються з води. На Венері йдуть сірчанокислотні дощі, тому що її хмари складаються в основному з сірчаної кислоти. Але ці опади не долітають до поверхні, випаровуючись через високу температуру.
У минулому на Марсі також йшли водяні дощі. Зрідка вони бувають і зараз [10]. На супутнику Сатурна Титані регулярно йдуть метанові дощі. Дані про це були підтверджені в ході місії «Кассіні-Гюйгенс»[11].
Мовознавці
Різновиди дощу, їх можна назвати словами синонімами:
Злива (проливень, хлющ, хлюща) — сильний дощ
Мряка (мрячка, мжичка, діал. мгичка, мигичка, моква, мжа, мжиця) — дуже дрібний і густий дощ
Плова — дощ з бурею
Сльота (хляпавка) — невпинний дощ; сира погода з дощем
Хвища — сильний і холодний дощ
Облі́жний дощ, розм. обло́жний дощ — тривалий, затяжний дощ
Крижаний дощ
Дощ зі снігом
Звичайний дощ також можуть називати «дощовиця»[3].
Метеорологи
Прогнозування дощу
Докладніше: Кількісний прогноз опадів
Кількісний прогноз опадів (скорочено КПО) — це очікувана кількість рідких опадів, накопичених за певний період часу на певній території.[4] КПО буде визначений, коли тип опадів досягяє мінімального порога протягом певного періоду. Прогноз опадів, як правило, обмежений синоптичними годинами, такими як 00:00, 06:00, 12:00 і 18:00.
Географи
Дощі в Україні
Найвологішими є Карпати, Кримські гори, захід та північний захід України. Середньорічна кількість днів з дощем для Києва становить 146 днів, для Харкова — 134 дні, Сімферополя — 115 днів. Середньомісячна кількість дощових опадів становить для Києва — до 88 мм (липень), Харкова — до 60 мм (липень), Сімферополя — 55 мм (липень).
Курйози
Найбільша кількість опадів у вигляді дощу на Землі випадає в районі селища Черрапунджі на північному сході Індії, де в середньому за рік випадає близько 12 м опадів. Найбільша кількість опадів тут зафіксована у 1947 році — 24 326 мм.
Найпотужніші зливи 20 століття зафіксовані
4 липня 1956 року у штаті Монтана, США, коли за 1 хвилину випало 31,3 мм опадів.
28-29 лютого 1964 року над островами Реюньйон (Індійський океан) за 12 годин випало 1350 мм.
16-16 березня 1952 року там же за 24 години випало 1880 мм.
Найвологіше місце
Найвологішим місцем на Землі, є місто Тутунендо, що знаходиться в Колумбії. Там річна кількість опадів становить близько 1170 см.
Добре підготувались наші групи: надали нам багато цікавої інформації.
Тепер ми знаємо, що дощі можуть бути, як корисними для природи, так і шкідливими.
А чому таке корисне природне явище як дощ стає шкідливим?
IV. Повідомлення теми й мети уроку.
V. Опрацювання навчального матеріалу.
Весна іде, зима вмирає,
І сніг уже зникає,
У садочку хор пташиний
Все веселіш співає…
Ось такі прості й наївні рядки написав дванадцятирічний хлопчик. А перша збірка віршів «На білих островах» (1910 р.) вийшла у світ, коли її авторові було лише 15 років. М. Рильський запам’ятався його сучасникам як людина з могутнім інтелектуальним і духовним потенціалом, вродженою аристократичністю, вишуканістю, інтелігентністю.
Ставши відомим поетом, він часто звертався до юних із закликом понад усе цінувати час, кожну його мить, робити життя цікавим і змістовним, жити в гармонії з природою, адже життя коротке, а час – швидкоплинний.
1.Асоціативний кущ
Дощ
2. Перегляд відеоролика «Дощ». Читання учителем поезії «Дощ» у супроводі композиції Л. Бетховена «Мелодія дощу».
3. Виразне читання поезії учнями у супроводі інших музичних творів відомих класиків.
4. Словникова робота.
(Проводиться за запитаннями учнів.)
Теорія літератури. Тропи.
5. Обмін враженнями щодо прочитаного.
- Чи сподобалася вам ця поезія?
- Що вас найбільше вразило?
6. Спостереження над текстом, евристична бесіда.
- З якими видами мистецтва ви щойно ознайомилися? (Музика, живопис, кіно, поезія)
- Зачитайте епіграф уроку й прокоментуйте його.
- Яким буває дощ у природі? (Довгоочікуваним, невчасним, набридливим, раптовим, бажаним)
- Про який дощ ідеться в поезії?
- Чому автор називає його довгожданим?
- Яку роль виконує дощ у природі? Прочитайте відповідний уривок.
- Як сказано про його важливість у житті людини?
- Яким настроєм пройнятий вірш?
- Як ви розумієте вислів: «Відкрий гарячі груди, Мати земле!»( Бо земля всіх годує, дає людині все потрібне для життя, як мати.)
- Якими епітетами характеризується дощ? (Благодатний, довгожданий, дивним сяйвом осіяний.)
- Яка метафора вживається автором для змалювання дощу? (Золотий вечірній гість.)
7. Усне словесне малювання за поезією.
У полях прив’яли, похилилися жита, пшениця та ячмінь. У передмісті та самому місті пил, курява. Квіти поопускали голівки, трава пожовкла й прилягла до землі від спраги. Дощику, дощику б! і ось нарешті щось загриміло, зашелестіло. З неба сипнули спочатку великі, а потім дрібні рясні краплі дощу! Цілу ніч ішов дощ, напоїв від душі землю. На ранок засяяло сонечко, умиті будинки засяяли посмішками вікон; усе зілля підвело голівки, розправило листочки. Спасибі тобі, золотий вечірній гостю!
-Які кольори ви побачили в поезії?
- Чи збігаються ваші уявлення про дощ із пейзажем на картинах?
- Якби вам довелося змалювати дощ, описаний у поезії М.Рильського, то що б ви намалювали?
8. Робота в групах.
Заповніть таблицю (на дошці та в зошиті).
№ з/п |
Художній засіб |
Назва |
1. |
Золотий вечірній гість |
Метафора |
2. |
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко |
Метафора |
3. |
Відкривай гарячі груди |
Метафора |
4. |
Дощ остудить, запліднить |
Метафора |
5. |
Дивне сяйво, гарячі груди, посів зелений |
Епітет |
6. |
Благодатний, довгожданий |
Епітет |
7. |
Мати земле! |
Звертання |
Складіть акровірш до слова «дощ».
1.Довгожданий… (ось настав) 2.До землі…(летять ці краплі)
Омріяний…(з нас кожкен так чекав) Озера…(повні на землі)
Щедрий… (вилив цілий став) Що за краплі тут на склі?
Гра «Юні поети»
Допишіть вірш.
Дощик падав на ялини,
На дубів широкі … (спини),
На кущі і на ожину,
Капав зверху без … (упину),
Плигав дощик по травинках,
Дарував їм … (намистинки),
Дощик дуже поспішав,
Дощик землю … (поливав).
9.Хвилинка народної мудрості.
Ознайомтесь із закличками про дощ (додаток). (Діти отримують тексти закличок і по черзі їх зачитують)
Ой дощику, поливайчику,
Поливай, поливай
Та і нас не минай!
Дощику, дощику,
Я наварю борщику
У синьому горщику
Та поставлю на дубочку.
Дубочок хитнувся –
Дощик минувся.
Дощику, дощику,
Припусти, припусти,
На бабині капусти,
На Галине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіти,
На маленькі діти.
Дощику, дощику,
Припечи, припечи.
А я буду у куточку
На печі, на печі.
VI. Підбиття підсумків уроку.
Вправа « Мікрофон».
- Поезія М.Рильського, на мій погляд, відзначається …
Рефлексія
Тепер я знаю …
Найцікавішим для мене було …
Мені сподобалося …
Тепер я вмію …
Я почув…
Я побачив…
Я відчув…
Я зрозумів…
Учитель. Отже, у поезіях М.Рильський не лише зображує картини природи, а й закликає нас не обкрадати себе фізично: берегти природу, не забруднювати оточуюче середовище, не обкрадати себе духовно: розуміти цей чарівний світ, красу життя, мистецтва. Лише в гармонії природи й людини запорука щасливого й здорового життяжиття.
Виставлення оцінок.
VII. Домашнє завдання.
1.Уміти розповідати про письменника.
2.Виразно читати інші поезії М.Т. Рильского й аналізувати їх, вивчити напам’ять один із віршів на вибір.
3. Дібрати прислів’я, прикмети, загадки про дощ.
Додаток
[1] Про освіту [Електронний ресурс]. Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII,. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
[2] Нова українська школа у поступі до цінностей : освітня програма. – Київ, 2018. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/004064295569365eba3d5
[3] Базове дослідження стану та напрямів розвитку екологічної політики України та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розробці та впровадженні політик, дружніх до довкілля [Електронний ресурс] : аналітичний звіт (період: 2018 – січень 2019 рр.). – Режим доступу: https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2019/12/baseline-research_report_publishing-dec-2019.pdf
[4] Там само.
[5] Там само.