26 травня о 18:00Вебінар: Як вчителю створити та розвивати власний YouTube-канал

Наукова робота "Використання інтерактивних технологій в освітньому процесі та у виховних заходах "

Про матеріал

Я визначила, що мета розвиваючого навчання - інтенсивний цілеспрямований розвиток усного та писемного мовлення молодших школярів, їхніх пізнавальних можливостей, мотивів навчання, волі, почуттів, самостійності та активності в навчальній діяльності. Тому основне завдання української мови і читання - це розвиток зв'язного мовлення молодших школярів, а також забезпечення високого рівня їх мовної культури. Джерелами розвитку усного і писемного мовлення є робота з синонімами, лексичним значенням слів, багатозначністю.

Перегляд файлу

Зміст роботи

  1. Вступ           c.3
  2. Основна частина                  с.5
  • Теоретична частина         с.5
  • Практична частина         с.7
  1. Висновки          с.16
  2. Список використаної літератури      с.19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Підвищення ефективності навчання та виховання  безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу. Традиційне тлумачення терміну “методи навчання” є таким: це “упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань”.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Інтерактивні технології навчання передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;

4. Учнів під час використання інтерактивних технологій навчання не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні інтерактивних технологій навчання, учні запам’ятовують:

80% того, що висловлювали самі;

90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Використовуючи активні форми навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у майбутньому. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті.

Нові вимоги, які висуваються державою до підготовки спеціалістів у різних галузях, зумовлюють пошук таких технологій навчання, які б відповідали світовому стандарту освіти, забезпечували б підготовку майбутніх поколінь на високому професійному рівні. Незважаючи на соціально – економічну та політичну нестабільність українського суспільства, вже сьогодні помітні певні передумови суттєвого оновлення системи освіти. Одна з них – розвиток освітніх процесів за рахунок інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

Теоретична частина

Інтерактивні технології навчання

Звернення до інтерактивних технологій зумовлено новими завданнями, які поставлені перед системою освіти країни: формування активної, діяльної, творчої, конкурентоспроможної особистості. Розв’язати це завдання в рамках старої організаційно-методичної інформативної системи неможливо. Одним із інноваційних підходів, здатним формувати активну, творчу, самодостатню особистість, виступає інтерактивне навчання, яке реально забезпечує перехід від педагогіки теоретичної  до розвивальної,  до опанування учнями умінь і навичок, саморозвитку особистості.

За інтерактивного навчання освітній процес організовується таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процесі пізнання, при цьому кожний робить свій індивідуальний внесок у загальну справу. Обмін знаннями, ідеями, думками відбувається в доброзичливій атмосфері, в умовах взаємопідтримки та взаєморозуміння, взаємодії.

Педагогічна взаємодія з учнями організовується з урахуванням таких специфічних принципів:

-    неперервності та цілісності розвитку особистості, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх аспектів;

-  особистої  зорієнтованості;

-  професійно-практичної спрямованості;

-   альтернативності, свободи вибору (спільні планування, диференційовані завдання тощо );

-     усвідомлення професійно – особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії (рефлексія, корекція власної діяльності); творчого самовираження, співробітництва та співтворчості.

Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива пасивність учнів у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників  процесі навчального пізнання, бо кожен має конкретне завдання,  яке він має публічно прозвітувати, бо від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання .

Кожну технологію характеризують два принципових аспекти: гарантованість кінцевого результату і проектування майбутнього навчального процесу, тоді як методика розглядається як сукупність рекомендацій щодо організації та перебігу навчального процесу .

У педагогічній літературі виділяють чотири групи інтерактивних технологій:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології колективно-групового навчання;                         - технології ситуативного моделювання;

- технології опрацювання дискусійних питань.                                                                                                   

Інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учнів, але й на їх почуття, волю (дії, практику). Було експериментально доведено, що ефективність засвоєння навчального матеріалу за умов інтерактивного навчання є значно вищою у порівнянні з такими формами навчання, як лекція або пояснення вчителя (де засвоєння матеріалу становить – 5%), читання (10%), у той час  як навчання в дискусійних групах – 50 %, практика через дію  - 75%,  навчання інших або негайне застосування знань – 90 %. Це є дидактичною закономірністю.

  Проте, технології інтерактивного навчання не можна розглядати як самоціль. Їх не можна також абсолютизувати.  Вони потребують серйозної підготовки педагога та учнів. Головне – створення атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості,  реалізація особистісно орієнтованого навчання. Очевидно, що інтерактивні технології мають великий потенціал щодо забезпечення пізнавальної активності, саморозвитку та самореалізації студентів та підвищення якості їх професійної підготовки в цілому. Далі наведені приклади самих поширених інтерактивних методів.

 

 

 

Практична частина

Робота в парах

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання та виховання учнів роботі у малих групах. її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої

думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.             

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи у парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:

 Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

 Узяти інтерв'ю та визначити ставлення співрозмовника до заданого тексту з читання, відео чи іншої навчальної діяльності.             

 Зробити критичний аналіз чи редагування   письмової роботи один одного.             

 Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми. 

 Розробити разом питання до вчителя або до інших учнів.

 Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент .  

 Протестувати та оцінити один одного.

 Дати відповіді на запитання вчителя.

 Порівняти записи, зроблені в класі.                                           

 

 

 

 

Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням завдання, поставте  запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення,,

3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Мікрофон

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія " Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи і   свою думку чи позицію.

Як організувати роботу

1.  Поставте  запитання класу.

2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі, беручи слово.

3. Надавайте  слово  тільки  тому,  хто отримує   «уявний»   мікрофон.

4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину).

5. Не коментуйте, не оцінюйте подані відповіді.

 

 

 

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі Ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим: відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» або «Це рішення було прийнято тому, що...» тощо.

Мозковий штурм

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Як організувати роботу

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

 

 

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники) піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).             

3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.  

4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

5. У класі можна повісити такий плакат:

     А. Кажіть усе, що спаде на думку.

     Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.      

     В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.    

     Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

 

Навчаючи — учусь

("Кожен учить кожного, Броунівський рух")

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на урочі, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

•Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку або виховного заходу, по одній на кожного учня.

•Роздайте по одній картці кожному.

•Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

•Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

 Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання, полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації. Відповіді можуть записуватись на дошці.             

Два - чотири - всі разом.

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Як організувати роботу.

Поставте учням питання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації, дайте їм 1- 2 хвилини для обдумування ймовірних відповідей або рішень індивідуально.

Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Зауважте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття смільного рішення обов'язкове.

Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.

 

Коло Ідей (Раунд Робін, кругова система)

Метою ''Кола  ідей" є розв'язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологію застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершили виконувати завдання і готові представити інформацію, кожна з них по черзі висловлює лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, поки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли, група, що виступає першою, викладає всю інформацію.

Як варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним у разі розв'язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати одну ідею усно або написати по черзі свою думку або ідею на картці - індексі без імені. Учитель вибирає усі картки і складає перелік зазначених у них ідей на дошці, або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

Метод "ПРЕС"

Метод "ПРЕС" використовують, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно посісти й чітко аргументувати певну позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати й висловлювати власну думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, а також впливати на думку ваших співрозмовників.

Метод "ПРЕС" має такі структурні етапи:

1. ПОЗИЦІЯ

Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

Почніть

"Я вважаю, що... "

 

 

2. ОБГРУНТУВАННЯ

Поясніть, чому ви так вважаєте на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції. Почніть зі слів: "Оскільки... ", "Позаяк...".

3. ПРИКЛАД

Наведіть факти, дані, будь-яку інформацію, що аргументують, доводять, підсилюють вашу позицію, демонструють вашу правоту.

4. ВИСНОВКИ

Узагальніть свою думку, зробіть висновок, ще раз переконливо і чітко висловте власну позицію.

Почніть так:

"Отже(тому), я вважаю... "

 Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найефективніший для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними співрозмовниками зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують:

* Для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально

протилежних позицій;

 Для збирання інформації з певної теми;

* Для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад,

термінів);

 Для розвитку вмінь аргументувати власну позицію

.Як організовувати роботу

Розставте стільці для учнів у два кола.

Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому, - обличчям до нього. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим співрозмовником. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

За першого варіанта організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього -протилежної. Спочатку триває обмін думками у перших парах, наводяться необхідні відомості (аргументи, оригінальний ракурс проблеми тощо). Учні фіксують у своїх записничках усе, що повідомляє протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває, однак учні намагаються наводити нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, вже відточують свою систему аргументів, а також набувають досвід спілкування з різними співрозмовниками.

« Точка зору»

Ця вправа - на розвиток швидкості мислення (у групах):

- з'ясуйте, що таке відстаючий у навчанні учень з точки зору парти, портфеля;

- цвях з точки зору одягу;

- колеса з точки зору автомобіля.

«Історія з шостим словом»

Учням пропонується слова, на основі яких вигадують будь-яку історію. 5 слів - сюжет «Червона шапочка» (дівчинка, ліс, квіти, вовк, бабуся) і шосте - вертоліт. Історія така: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ і почав переслідувати, поки вовк не потрапив до рук мисливців.

«Казка навиворіт»

Всім героям любої казки з позитивними рисами надати негативних рис.

«Закінчіть розповідь»

«Я пішов до ванної кімнати вмитися, відкрив кран і тут раптом...» Завдання: скласти декілька незвичайних, оригінальних варіантів.

 

 

«Кероване читання з передбаченням»

1. Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставиться дітям питання, які дозволяють дітям зробити припущення про що саме буде текст (у парах, групах).

2. Текст розподіляється на частини, і далі читати його будуть учні частинами.

3. Після читання кожної частини учням ставиться запитання і пропонується зробити передбачення, що буде далі. А після читання наступної частини, це передбачення аналізується. ( критичне міркування над текстом. Система питань, які складає вчитель).

 Буквальні запитання - відтворення фактичної інформації, механічне пригадування.

 Запитання на переформування - передати інформацію в іншій формі.

 Запитання на витлумачення - розраховані на пошук зв'язків між ідеями, фактичними визначеннями та цінностями.

 запитання на застосування існуючих знань:  надають учням можливість вирішувати або досліджувати логічні задачі.

 Аналогічні - з'ясовують мотиви, плани, логіку викладання.

 Запитання на синтез - спонукають до творчого вирішення питання та неординарного мислення.

 Запитання на оцінку - вимагають вироблення суджень: добре чи погано; правильно чи неправильно.

 

 

 

 

 

 

Висновок

   Сьогодні педагоги стоять перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання та виховання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

   Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів мусить бути системний, особистісно-зорієнтований підхід та співпраця, взаєморозуміння, де учень та вихователь є рівноправні суб’єкти.

 Інтерактивні технології– це технології, в ході яких здійснюється постійна взаємодія вчителя та учня.

   Під час використання інтерактивних методів на годинах спілкування учень стає не об’єктом, а суб’єктом виховання, він відчуває себе активним учасником подій і власного розвитку та виховання (це особливо важливо для дітей початкової школи). Це забезпечує мотивацію проведення годин спілкування, що сприяє їх ефективності. Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів та при вдалій організації зростає цікавість до їх проведення. Цінність інтерактивних технологій у тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

    Інтерактивні методи є частиною особистісно-зорієнтованого виховання, бо сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу. Організація інтерактивного виховання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор.

   Доброзичливу атмосферу в колективі на годинах спілкування при застосуванні інтерактивних методів  потрібно  створити і постійно підтримувати. До кожного заняття слід сумлінно готуватися. “Легке” за формою інтерактивне заняття надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок “сидіть тихо!” неможливо. Окрім того, потрібно планувати впровадження, робити його поступово, ретельно готуватись до інтерактивних виховних годин , ні в якому разі не проводити похапцем підготовлені ігри. В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно “втягувати” їх в роботу, створювати ситуації успіху. Інтерактивні технології – не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки. Година спілкування не повинна бути перевантаженою інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-3 методи за заняття. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

   Впровадження інтерактивних методів відбувається за логікою “від простого до складного”, паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи за такою схемою:

 

 

Мозаїка

Фронтальні методи:                     Групові методи:

Карусель                                                Малі групи

Мозковий штурм                                  Ротаційні трійки (2+2=4)

Незакінчені речення                             Робота в трійках

Загальне коло-Мікрофон                 Робота в парах

 

Проте , за умови вмілого провадження, інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

При застосуванні інтерактивних технологій поглиблюється мотивація.

 

Як показали , після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

  1. учні набули культури дискусії;
  2. виробилося вміння приймати спільні рішення;
  3. поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
  4. якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;
  5. якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими

операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

Кучеренко Т. А., Смірнова М. С., Малюкіна О. В. “ Інновація як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі.”

Сизон В. “Інноваційна педагогіка і технологічний потенціал учителя”

Ткаченко В., Борсукова Л. “Впровадження інновацій на шляху реформування освіти” Яремчик Н. “Форми та методи інтерактивного навчання”.

Науково-методичний журнал «Початкове навчання та виховання»

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
15 грудня 2018
Переглядів
1102
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку