Наукова розробка "Інформаційна культура"

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА

Вимоги часу детермінують необхідність підготовки покоління менеджерів, здатних швидко й адекватно реагувати на виклики інформаційного суспільства. Особливе місце у структурі такої підготовки належить формуванню інформаційної культури, яка як складова загальної культури особистості  інтегрує широкий спектр знань і вмінь у сфері роботи з  інформацією.

Інформаційна культура (від лат. cultura — освіта, розвиток та informatio — роз’яснення) — це:

 1) множина досягнень певного людського суспільства (групи людей, нації, народу, суспільства, держави, міжнародного співтовариства) у сфері інформаційних відносин (у тому числі мистецтва, науки, техніки тощо);

 2) відповідний рівень розвитку інформаційних відносин на певний момент часу, у просторі, колі осіб, що визначається порівняно з попередніми показниками інформаційної культури;

 3) множина практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини у сфері інформаційних відносин та втілюються в результатах інформаційної діяльності. У вужчому розумінні, інформаційна культура — це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової та мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також установи й організації, що забезпечують функціонування їх (школи, вищі навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо);

 4) ступінь (рівень) довершеності в оволодінні знаннями у галузі суспільних інформаційних відносин та діяльності;

 5) метод формування визначеного в ідеалі рівня інформаційних відносин;

 6) множина умов, які забезпечують високий рівень, продуктивність, безпеку інформаційних правовідносин;

 7) рівень фахової підготовки працівників (працівника) у сфері інформаційних правовідносин та особистої організованості їх:

 рівень відповідності норм, встановлених у суспільстві, нормам інформаційних правовідносин;

 9) галузь загальної культури (як науки), що вивчає проблеми унормування суспільних інформаційних відносин;

 10) множина духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством протягом його історії;

 11) рівень, ступінь досконалості певної галузі розумової діяльності.

На думку Є. Булгакової, інформаційна культура майбутнього фахівця утворюється взаємодією таких компонентів: 

–  когнітивного (знання понятійно-термінологічного апарату у сфері роботи з інформацією);

–  технологічного  (практичні  вміння  та навички  з пошуку,  відбору, вилучення, використання інформації, здатність до аналізу, критичного оцінювання, інтерпретації інформації);

–  мотиваційно-ціннісного (сукупність,  система особистісно значущих і особистісно цінних прагнень, ідеалів, переконань, поглядів, позицій, вірувань у сфері інформаційних процесів і відносин);

–  етично-правового (знання та дотримання законів про інформацію, правил легального використання  інформації, володіння нормами  інформаційної етики).

    В зміст інформаційної культури входять: аналіз і синтез отриманої інформації;

вміння виділити головне з великої кількості другорядного;

переробити (осмислити) інформацію;

запам'ятати інформаційні одиниці;

подальше відновлення в пам'яті;

перетворення отриманої інформації у власні знання;

процес створення нової інформації і нового знання (евристика).

     При цьому кожен повинен вміти:

Вільно адаптуватися в будь-якому бібліотечно-інформаційному середовищі;

Формулювати і аналізувати інформаційні потреби;

Виявляти і оцінювати імовірні джерела інформації;

Здійснювати різноманітні види пошуку інформації за допомогою інформаційно-пошукових систем;

Вміти критично оцінювати і фіксувати інформацію;

Здійснювати аналіз, синтез, оцінку, інтерпретацію інформації;

Застосовувати правила і норми мовного етикету.

     Оволодіння інформаційною культурою — це шлях універсалізації якостей людини, який сприяє реальному розумінню людиною самої себе, свого місця і своєї ролі.

 Отже, аналіз даної теми здійснено в авторефератах дисертацій, дисертаціях, статтях, підручниках та навчальних посібниках, в матеріалах міжнародної науково-практичної конференції та тезисах доповідей.

 Автореферати дисертацій – 2005; дисертації – 2001, 2006; статті – 1994, 1997, 1999, 2001, 2006; підручники та навчальні посібники – 1971, 1988, 1999-4 посібники, 2010; матеріали міжнародної науково-практичної конференції – 2001, 2007; тезиси доповідей – 2003.

 Таким чином, можна стверджувати, що тема стала актуальною ще в   70-і роки минулого століття. Надзвичайно активно дана тема розвивалася в 90-і роки того ж століття, про що свідчить поява нових підручників та статей. З 2000 року тема не перестає бути актуальною: пишуться дисертації, автореферати дисертацій, посібники, проводяться міжнародні науково-практичні конференції та доповіді.              

 Отже, дану тему можна знайти в багатьох посібниках, дисертаціях, в матеріалах конференцій, статтях, також в інтернет-ресурсах, яких з кожним днем стає більше, а актуальність теми зародившись ще в минулому столітті продовжує рости і в наш час.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ:

1. Атаян А.М. Дидактические основы формирования информационной культуры личности в условиях информатизации общества : Дисс. канд. пед. наук: 13.00.01 / А.М. Атаян. – М., 2001. – 177 с.

2. Булгакова Е.Т. Информационная культура как составляющая профессиона-

льной культуры будущего специалиста-гуманитария  / Е.Т. Булгакова  // Известия Волгоградского государственного педагогического университета. – 2006. – Т. 17. – № 4. – С. 22–28.

3. Винарик Л.С. Информационная культура: эволюция, проблемы /             Л.С. Винарик, А.Н. Щедрин / НАН Украины, Институт экономики промышленности. – Донецк, 1999. – 144 с.

4. Воробьев Г.Г. Информационная культура управленческого труда /           Г.Г. Воробьев. – М. : Экономика, 1971. – 108 с.

5. Воробьев Г.Г. Твоя информационная культура / Г.Г. Воробьев. –  М. :  Мол. гвардия, 1988. – 303 с.

6. Гендина Н.И. Информационная культура и информационное образование / Н.И. Гендина // Информационное общество: культурологические аспекты и проблемы. – Краснодар / Новороссийск, 1997. – С. 103.

7. Джинчарадзе Н. Інформаційна культура / Н. Джинчарадзе. – К., 1999. – 136 с.

8. Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : Зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21-23 травня 2007 р. / Редкол.: Г.В. Боряк, Г.В. Власова,               Л.А. Дубровіна, М.С. Слободяник та ін. – К., 2007. – 402 с.                                       

9. Зубов, Ю.С. Информатизация и информационная культура // Проблемы информационной культуры : Сб. ст. – М., 1994. – С.5-11.

10. Информационная культура / Л.С. Винарик, А.Н. Щедрин, А.С. Гинкул и др.; НАН Украины, Институт экономики промышленности. – Донецк, 1999. – 41 с.

11. Клищевская М.В. Профессионально важные качества как необходимые и достаточные условия прогнозирования успешности деятельности /                    М.В. Клищевская, Г.Н. Солнцева // Вестник Московского университета. Сер. 14:  Психология.  –  1999.  – № 4. – С. 61–66.              

12. Куденко Н. В.  Менеджмент-управління інформацією: Навч. пос. /               Н.В. Куденко. — К: КДТЕУ, 1999. — 313 с.

13. Марчук Ю. Сучасна інформаційна культура державного управління в світлі взаємодії сучасних і класичних інформаційних технологій/ Ю. Марчук // Вісник Книжкової палати. – 2001. – №10. – С. 27-29.

14. Матвієнко О. В. Інформаційне забезпечення державного управління : Навч. посіб / О.В. Матвієнко, М.Н. Цивін. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 152 с.

15. Могилевская Е.В. Профессиональная  подготовка  менеджеров  с  использованием имитационного моделирования на основе информационных технологий : дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08  // Е.В. Могилевская. – Ставрополь, 2006. – 193 с.

16. Садчикова, А. Е. Информационная  культура  студента:  изучение  и формирование / А.  Е. Садчикова // Шестые Макушинские чтения: тезисы докладов. – Новосибирск: ГПНТБ СО РАН, 2003. – С. 388-390.

17. Палеха Ю.І. Культура діловодства в сучасних установах України становлення, технологія, організація, керування : Автореф. дис. канд. іст. наук (07.00.10 – документознавство, архівознавство)/ Держ. ком. арх. України; Укр. НДІ арх. Справи та документознаства. – К., 2005. – 18 с. – укр.

18. Професійна етика державних службовців («круглий стіл ІІ») // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (30 трав. 2001р., Київ). – К., 2001. – Т.2. – С. 409-462.