Наукова стаття "Інноваційні методи підвищення мотивації навчання у студентів вузів І-ІІ рівня акредитації"

Запорізький металургійний коледж

Запорізької державної інженерної академії

кандидат фізико-математичних наук

викладач математики вищої кваліфікаційної категорії

Приходько О.В.

 

 

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ

 НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ВУЗІВ І-ІІ РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

 

 

 

             Природа так про все подбала, що всюди

             ти знаходиш, чому навчитися.

   Леонардо да Вінчі

 

 

Метою даної роботи є вивчення навчально-професійної мотивації. В статті наведено основні шляхи формування навчально-професійної мотивації при підготовці майбутніх фахівців металургійної галузі на прикладі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії. Описано підходи до формування навчально-професійної мотивації. В роботі запропонована модель інноваційного навчання, зорієнтована на динамічні зміни особистості, як основа для формування навчально-професійної мотивації. Розглянуті основні методи, форми та завдання позааудиторної діяльності студентів Запорізького металургійного коледжу ЗДІА.

 

Прекрасна пора життя - юність. Студентський вік. В цей час людина вирішує проблему вибору життєвих цінностей. Молодь намагається сформувати свою внутрішню позицію щодо себе та інших людей, визначає моральні цінності, включається в процес життєвого самовизначення, обирає професію, експериментує. Навчання, пізнання себе і світу є однією з найважливіших речей у житті кожної людини.

Щоб стати максимально ефективною, навчально-професійна діяльність може або повинна набути такого особливого життєвого сенсу, щоб змогла поєднати в собі розум, почуття та волю людини. Це виявляється в спрямуванні пізнавальної творчої активності на самовизначення та професійне самоствердження, на оволодіння професією та розвиток своїх потенційних можливостей.

Формування професіоналізму та окремі аспекти його становлення розглядаються у працях вчених-педагогів Я. Коломинського, Н. Лисенко, Д. Петрової В. Писаренко, І. Прокопенка, І. Синиці, Т. Яковлєвої. Але вивчення процесу формування навчально-професійної мотивації студентів ВНЗ 1-2 рівня акредитації технічного спрямування досі не було предметом спеціального дослідження.

Соціологічні дослідження доводять, що для передбачення плану будівництва вʼязниць на майбутні 10 років досить провести опитування з питання, який відсоток 10-ти і 11-річних підлітків не вміє читати. І, звичайно, не бажає ходити в школу заради задоволення. Залежність тут не зовсім прямолінійна. Не можна стверджувати, що в освіченому суспільстві немає злочинності. Але взаємозвʼязок між злочинністю і освіченістю існує.

Чим можна заохотити підлітка вчитися?

У навчання є дві важливих мети. По-перше, воно відкриває людині нові горизонти. Жага дізнатися щось нове, оволодіти професією, знайти нову навичку, бажання спробувати нові відчуття. Думати нестандартно, продовжувати рухатися вперед.

Друга важлива мета навчання полягає в тому, що воно породжує взаємодопомогу. Людина трохи змінюється всередині, перетворюється, і відповідно змінюється ваше оточення, зʼявляються нові знайомі і спільноти однодумців. Навчання - це творчість і розширення меж можливостей. Тому у людини в процесі навчання розширюється своє уявлення про власні можливості.

Зниження мотивації учнів до навчання може відбуватися з різних причин.

По-перше, стан здоровʼя. Якщо підліток не бажає вчитися, батькам потрібно переконатись, що він здоровий. Може бути він нездужає через проблеми з кровоносними судинами, та у моменти розумового напруження у нього болить голова. Або зосередитися на розв’язуванні задачі не дає алергія на карантинні рослини, пил або рослину, що знаходиться в навчальній аудиторії. Погане самопочуття може бути з різних причин. Нездужання можуть часто загострюватися саме під час занять у закладі, а після повернення додому учень може відчувати себе значно краще, переключити свою увагу на інше та забути про своє погане самопочуття. Крім того, не всі педагоги настільки уважні, та далеко не кожен з них здатний швидко помітити погіршення стану учня.

По-друге, комплекси і психологічні проблеми. На жаль, і батьки, і викладачі провокують появу таких проблем у підлітка. Бурхлива і негативна реакція на погану оцінку, порівняння з іншими учнями не на користь дитини або зі старшими братами чи сестрами або, того гірше, з дітьми приятелів і т. д. – всі ці фактори можуть надовго нанести рану дуже вразливої психіки підлітка. Коли педагоги і батьки показують своє невдоволення "невдачами" учня в коледжі, в його свідомості це перетворюється на переконання або підсвідому установку: «Ти неповноцінний, ти нас не влаштовуєш, ти не є цінним для світу, з тобою щось не так». Батьки, звісно, завжди повинні безумовно любити свою дитину і бути їй другом в будь-якій ситуації. Звичайно, не потрібно радіти з приводу незадовільної оцінки та заваленої контрольної роботи, але і дуже драматизувати це не варто. Потрібно розібратися в причинах проблем разом з дитиною, а потім постаратися їй допомогти. Також заважати навчанню можуть непорозуміння і складні взаємини учня з педагогом, і складна адаптація в колективі студентів – до цього всього потрібно педагогам і батькам ставитися з дуже великою увагою.

По-третє, індивідуальні особливості та здібності до окремих предметів. Відсутність мотивації до навчання взагалі не слід плутати з відсутністю інтересу до тих чи інших предметів. Якщо у учня гуманітарний склад розуму, наприклад, а педагог з математики абсолютно до всіх учнів висуває високі вимоги, то в кращому випадку не слід очікувати високих оцінок з цього предмету, та не слід дивуватися, коли цей учень почне прогулювати уроки з математики.

Мотивацію до навчання у дитини необхідно формувати ще у дошкільному віці. У дітей різного віку, звісно, різна мотивація до навчання. Як правило, формування навчальної мотивації наймолодших школярів закладається ще в дошкільний період. Воно має ігрову основу. Тут дуже багато залежить від батьків дитини, від вихователя в дитячому саду і, звісно, від першого вчителя. Це окрема велика тема для професіоналів. На тему мотивації навчання дітей дошкільного віку та молодших, середніх і старших школярів, а також студентів навчальних закладів складаються спеціальні програми на основі спеціальних наукових досліджень. Батькам теж потрібно ставитися до цього питання не дуже серйозно і визначити особливості, які характерні для мотивації до навчання дітей саме їхнього віку.

Підготовка студента до його професійної діяльності – це процес особистісно-орієнтований. Він спрямований на мотиваційну сферу життя людини: на її потреби, життєві запити та інтереси. Проте, мотиваційну сферу студентів коледжу необхідно формувати згідно з вимогами до майбутньої професії сталевара, механіка, електрика, слюсаря. Отже, метою нашої статті є розгляд основних напрямів формування навчально-професійної мотивації майбутніх фахівців металургійної галузі в процесі навчання у коледжі.

Спочатку розглянемо, що означає навчально-професійна мотивація. Вона характеризується засвоєнням знання у формі теоретичних наукових понять, вмінь застосовувати їх при розв’язанні завдань під час професійної діяльності. Тобто навчально-професійна мотивація пов’язана із професійною підготовкою студента. А вже специфічні риси навчально-професійної діяльності студента обумовлені такими особливостями, як її мета і зміст, мотивація та форми організації.

У навчально-професійній діяльності можна назвати дві різні мети: мета як наповнення мотиву (отримати хорошу оцінку, знання, досвід, уникнути покарання за невиконане завдання) і мета, яка диктується іншими людьми і суспільством загалом, до якої належать і власне цілі вищої професійної освіти. Перша мета випливає із наявного мотиву студента, друга мета потребує знаходження якогось мотиву для створення поштовху до дії.

Навчально-професійна мотивація визначається рядом чинників, специфічних для тієї діяльності, у межах якої вона існує: самою системою освіти, освітнім закладом; особливостями організації навчального процесу; суб’єктивними особливостями самих студентів; особливостями викладачів і їхніх стосунків зі студентами, ставлення до навчання, і, нарешті, специфікою самої навчальної дисципліни. Так, позитивне ставлення до дисципліни, наприклад, математика, навіть не пов’язане з усвідомленням її професійної чи особистісної значущості, через посилення зовнішньої навчальної мотивації (імпонує особистість викладача, сильні комунікативні чи соціальні мотиви, престижність), сприяє результативності навчання. А вже закріплений у результаті позитивно оцінюваної діяльності успіх сприяє формуванню інтересу, який може посилити внутрішню мотивацію. Цій же цілі служить і розкриття в навчальному діалозі професійної значущості предмета, його ролі в процесі професійного та особистісного росту.

Розглянемо три підходи до формування навчально-професійної мотивації. Перший –  індивідуальний, який здійснюється через вивчення основоположних мотивів окремих студентів. Другий – типологічний, який реалізується через вивчення та ужитку характерних для факультету, курсу, академічної групи мотивів. І третій –  топологічний підхід, який реалізується через такий тип навчання, який сприяє розвиткові соціально-ціннісних та професійних мотивів. Саме при останньому підході необхідне активне використання інноваційного навчання. Йдеться про навчання, яке базується на оригінальних методиках розвитку багатоманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. Тобто для оптимізації формування навчально-професійної мотивації необхідно створити модель інноваційного навчання при тенденції гуманізації вищої освіти.

Інноваційне навчання розглядаємо як таке, що зорієнтоване на активні динамічні зміни особистості. Інноваційні методи навчання студентів Запорізького металургійного коледжу ЗДІА повинні стати основою для формування навчально-професійної мотивації. Запровадження інноваційних методів навчання різноманітним дисциплінам це основа, фундамент підготовки висококваліфікованого фахівця металургійної галузі, здатного по-новому вирішувати проблеми металургійного комплексу, особливо це стосується студентів, вихідців із сільської місцевості. Як показав теоретичний аналіз літератури, поряд з традиційними і нетрадиційними методами, дидактичними задачами та інноваційними формами організації навчальної роботи необхідно використовувати професійно-орієнтовані форми реалізації поставлених на занятті навчально-виховних цілей.

Основними класичними формами навчання є такі форми: індивідуальна, фронтальна і групова. Поряд з ними використовують також і інноваційні, до яких можна віднести індивідуально-групові, тʼюторські та колективні. В умовах нашого сучасного традиційного навчання найбільш популярними є індивідуальні та групові форми навчання. На особливу увагу з нашого боку заслуговують такі інноваційні форми навчання, як ділові ігри (рольові, сюжетні, ігри за правилами), психологічні тренінги, методи кейс-стаді та аналізу проблемних ситуацій.

Сьогодні, на відміну від традиційних форм проведення занять, дедалі більшого розповсюдження набуває інноваційний підхід до навчального процесу, в основі якого лежить активна пізнавальна діяльність студентів та інтерактивний підхід. Цей підхід до вибору форм та методів навчання як дуже важливого способу управління діяльністю студентів, а отже, і їхнім індивідуальним психічним розвитком, вимагає від викладачів визначення тих конкретних видів діяльності, які в найліпшій мірі сприяли б досягненню мети при підготовці фахівців-металургів. Застосування інноваційних методів навчання сприяє формуванню власної позиції у студента, розвитку критичного мислення при розв’язуванні задач, уміння працювати самостійно. Весь процес навчальної діяльності проходить на позитивному, вдумливому емоційному фоні, що забезпечує підвищення ефективності співпраці викладача та студентів. При цьому викладач, проводячи заняття, стає не стільки джерелом інформації, скільки організатором роботи. Він спрямовує спільну роботу в потрібне русло, створює сприятливий психологічний клімат у академічній групі, виправляє помилки. В той час, коли студенти працюють в умовах ігрових моделей навчання, тоді роль викладача особливо зростає. Це допомагає студентам творчо підходити до процесу навчання, сприяє розвитку вміння порівнювати альтернативні рішення, бачити неординарні способи розв’язання задач та проблем.

Формування та підвищення навчально-професійної мотивації у коледжі дозволить майбутнім фахівцям металургійної галузі на основі відповідної фундаментальної освіти перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень – тобто сформувати особистісні якості майбутнього професіонала.

На самому початку навчання важливо допомогти студентам якнайшвидше адаптуватися до нових умов навчання у коледжі, проживання у гуртожитку, навчити їх розумно розподіляти сили і час, набувати навичок роботи з інформацією. Мотиваційна сфера особистості є одним із найважливіших чинників, який визначає як внутрішній емоційний стан, так і зовнішню поведінку людини. У студентському підлітковому віці відбувається перебудова мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, і інтенсивне формування спеціальних здібностей з іншого.

Важливу роль у формуванні мотивації до професії металурга відіграє позааудиторна робота циклових комісій. Оскільки позааудиторна робота не включена до навчальних робочих планів і не є обов’язковою, ми вважаємо розумним, щоб на початковому етапі вона проходила під наглядом викладачів і мала дещо ненав’язливий розважальний характер: конкурси, вікторини, тренінги. При невимушеній обстановці викладачі матимуть змогу краще познайомитися зі студентами, дізнатися про їхні професійні інтереси, оцінити потенціал, виявити здібності і таке інше.

Важливим чинником формування навчально-професійної мотивації необхідно розглядати соціально-культурну діяльність, яка безпосередньо організовується у коледжі: проведення КВК, конкурсів «Коледж має талант», святкування Масляної, Міжнародного дня енергетика тощо. Циклові комісії Запорізького металургійного коледжу ЗДІА мають великі можливості щодо організації різних форм проведення позааудиторної роботи. Вони організовують лекції, науково-практичні конференції і творчі зустрічі з провідними діячами науки, культури і мистецтва, проводять зустрічі з випускниками коледжу, організовують і проводять свята в металургійних комплексах, екскурсії, пізнавальні тури, у процесі яких студенти не тільки підвищують свій освітній потенціал, але і досягають певного професійно-культурного рівня. Цей вид діяльності, як ми вважаємо, є одним з напрямів у розвитку особистості студента, формуванні його професійної мотивації.

Не викликає заперечень той факт, що соціально-культурні потреби, духовний світ студента, його цінності, інтереси, мотиви – це підґрунтя, яке визначає осмислення дійсності, професійну спрямованість. І позааудиторна робота циклових комісій ЗМК ЗДІА відіграє у цьому процесі визначну роль. Вона стимулює формування особистості майбутнього металурга у контексті професіоналізації всіх виховних впливів на наших студентів.

Позааудиторна робота всій циклових комісій нашого коледжу дозволяє надати процесу набуття професії особистісного забарвлення. Вона містить такі аспекти, які забезпечують покрашення та вдосконалення загальної професійної підготовки студентів, серед яких ми виділяємо такі:

- широке використання форм, що відображають специфіку професійної діяльності майбутніх фахівців металургійної галузі, особливо при вивченні спеціальних професійних курсів, економіки підприємства, іноземної мови, вищої математики;

- моделювання і розв’язання реальних професійних задач металургійного комбінату;

- створення необхідних умов для вільного професійного розвитку особистості студента, його мислення і культури, шляхом залучення до різноманітних видів творчої професійної діяльності, конкурсів, змагань;

- збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій Запорізького регіону та нашого коледжу;

- формування «Я» – концепції особистості на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності;

- формування ціннісної складової особистості майбутнього професіонала металургійного сектору;

- зв’язок з життям суспільства, майбутньою професійною діяльністю студентів;

- професійне і громадянське самовизначення, що презентує студента як суб’єкта власного життя і власного професійного росту;

- розгляд питань щодо професійного самовизначення, формування громадської і громадянської спрямованості;

- формування готовності своєю професійною діяльністю приносити користь людству, позитивне ставлення до себе, інших людей, світу загалом;

- формування таких моральних якостей, як професійна гідність, вірність обов’язкам, діловитість, уміння вести дискусію, відповідальність.

Основними методами і формами реалізації позааудиторної роботи циклових комісій у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації, на яких викладачі нашого коледжу сконцентрували свою увагу, є: диспути, вечори, конференції, бесіди «За круглим столом», дискусійні клуби, заходи виховного впливу в студентських гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю), свята, зустрічі поколінь, відзначення українських народних свят, обрядів, ознайомлення з традиціями і побутом народів України, колективний перегляд кінофільмів з їх подальшим обговоренням, екскурсії історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів. Шлях до професіоналізму – це не лише відвідування занять та вивчення теоретичного матеріалу, а і максимальне використання особистого власного часу для самостійного досягнення результату при вивченні та оволодінні обраною професією. Тому ми вважаємо важливим активне залучення студентів до професійної діяльності та розвитку в них професійної мотивації ще під час навчання в коледжі.

Ми пропонуємо зробити одним з головних завдань позааудиторної діяльності студентів формування у них професійних якостей та цінностей, що включають основні функціональні компоненти їхньої майбутньої професійної діяльності. Така позааудиторна практика буде доповнювати традиційні види роботи, а формування творчого ставлення до професії та професійних умінь буде базуватися на вже наявних у студентів пізнавальних навичках, таких, як робота з літературою, вміння спланувати свою дослідницьку діяльність, аналізувати отримані результати тощо.

Підсумовуючи вище сказане, ще раз наголосимо, що залучення студентів до зазначених видів позааудиторної діяльності сприятиме розвитку інтегрального особистісного новоутворення, що включає стійке прагнення до праці в металургійному комплексі, наявність спеціальних знань, умінь і навичок, а також комплекс індивідуально-психологічних (емоційних, вольових) якостей, які забезпечують високу ефективність професійного функціонування робітника у цій галузі.

Під час навчання у коледжі існує загальна спрямованість студентів на власне майбутнє, і все нинішнє виступає для них у фокусі цієї нової спрямованості їхньої особистості. Тому ефективність навчання у коледжі загалом залежить від того, наскільки високою є мотивація оволодіння майбутньою професією у студентів.

Постає питання: як саме визначити рівень мотивації студентів до навчання у коледжах технічного спрямування?

Наведемо декілька методик для визначення мотивації професійної діяльності:

 

Методика 1.

 

Методика визначення мотивації навчання студентів

Анкета мотивів

 

1 питання. Що спонукало Вас обрати цю професію?

 

Відповіді
1. Боюся залишитися в майбутньому без роботи.

2. Прагну знайти себе в цьому профілі.

3. Цікаві деякі предмети.

4. Тут цікаво вчитися.

5. Вчу, бо всі вимагають.

6. Вчу, щоб не відстати від товаришів.

7. Вчу, тому що більшість предметів необхідно для професії, яку я вибрав.

8. Вважаю, що необхідно вивчати всі предмети.

 

2 питання. Як Ви пояснюєте своє ставлення до роботи на заняттях?

 

Відповіді

9. Активно працюю, коли відчуваю, що настав час звітувати.

10. Активно працюю, коли розумію матеріал.

11. Активно працюю, намагаюся зрозуміти, оскільки це потрібні предмети.

12. Активно працюю, оскільки подобається вчитися.

 

3 питання. Як Ви пояснюєте своє ставлення до вивчення профільних предметів?

 

Відповіді

13. Якщо було б можливо, то пропускав би непотрібні мені заняття.

14. Мені необхідні знання тільки окремих предметів або тих, які необхідні для майбутньої професії.

15. Вивчати треба тільки те, що необхідно для професії.

16. Вивчати треба все, оскільки хочеться пізнати якомога більше, і це цікаво.

 

4 питання. Яка робота на заняттях тобі найбільше подобається?

 

Відповіді
17. Слухати лекції викладача.

18. Слухати виступи студентів.

19. Самому аналізувати, міркувати, намагатися вирішити проблему.

20. При вирішенні проблеми прагну докопатися до відповіді сам.

 

5 питання. Як ти ставишся до спеціальних предметів?

 

Відповіді
21. Вони важко піддаються розумінню.

22. Їх вивчення необхідне для освоєння професії.

23. Вивчення спеціальних предметів зробило навчання цікавими.

24. Спеціальні предмети роблять процес навчання цілеспрямованим і видно, які базові дисципліни потрібні.

 

6. Тепер про все!

 

25. Чи часто буває на занятті так, що нічого не хочеться робити?

26. Якщо навчальний матеріал складний, намагаєшся ти зрозуміти його до кінця?

27. Якщо на початку заняття ти був активним, то залишаєшся ти таким до кінця?

28. Зіткнувшись з труднощами при розумінні нового матеріалу, прикладеш ти сили, щоб зрозуміти до кінця?

29. Чи вважаєш ти, що важкий матеріал краще б не вивчати?

30. Чи вважаєш ти, що у твоїй майбутньої професії багато чого з того, що вивчається, не стане в нагоді?

31. Чи вважаєш ти, що для життя треба більш-менш вчити все?

32. Чи вважаєш ти, що треба мати глибокі знання зі спеціальних дисциплін, а інші по можливості?

33. Якщо ти відчуваєш, що в тебе щось не виходить, то пропадає бажання вчитися?

34. Як ти вважаєш: головне – отримати результат, неважливо, якими способами?

35. При вирішенні проблеми або розв’язанні важкої задачі шукаєш ти найбільш раціональний спосіб?

36. Користуєшся чи ти при вивченні нового матеріалу додатковими книгами, довідниками?

37. Чи важко ти втягуєшся у роботу і чи потрібні тобі які-небудь поштовхи?

38. Чи буває так, що в коледжі вчитися цікаво, а вдома не хочеться?

39. Продовжуєш ти обговорювати те, що вивчається на заняттях, після лекцій, вдома?

40. Якщо ти не розв’язав важку задачу, а можна піти в кіно або погуляти, то станеш ти розв’язувати цю задачу?

41. При виконанні домашнього завдання ти сподіваєшся на чию-небудь допомогу і не проти списати у товаришів?

42. Чи любиш ти вирішувати індивідуальні домашні типові завдання, які вирішуються за зразком?

43. Чи любиш ти завдання, які вимагають роздумів, логіки і до яких ти не знаєш як підступитися?

44. Чи подобаються тобі завдання, де необхідно висувати гіпотези, обґрунтовувати їх теоретично?

 

 

Методика 2.

 

Методика вивчення мотивації професійної діяльності К. Замфір (в модифікації А. А. Реана)»
 

Бланк відповідей

	1	2	3	4	5
	в дуже незнач-ній мірі	в достатньо незначній мірі	в достатній мірі	в значній мірі	в дуже значній мірі
1. Грошовий заробіток
2. Прагнення до просування по роботі
3. Прагнення уникнути критики з боку керівника або колег
4. Прагнення уникнути можливих покарань або неприємностей
5. Потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших
6. Задоволення від самого процесу і результату роботи
7. Можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності

 

 

 

Роблячи висновок, можемо зазначити, що формування навчально-професійної мотивації у майбутніх фахівців металургійної галузі має велике значення при підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних по-новому вирішувати професійні проблеми та поставлені задачі для міста Запоріжжя та України в цілому. Основним шляхом формування навчально-професійної мотивації у студентів є використання в навчальному процесі інноваційних методів навчання, які здатні підготувати майбутніх фахівців металургійної галузі до сучасних умов ринкової економіки, сформувати професійно-ціннісну спрямованість, що загалом відповідає завданням гуманітаризації освітнього процесу в металургійному навчальному закладі вищої освіти. Зазначимо також, що важливим напрямом формування навчально-професійної мотивації виступає залучення студентів до різнопланових типів позааудиторної діяльності, що сприяє розвитку інтегрального особистісного новоутворення, яке включає стійке прагнення до праці в металургійному комплексі, наявність спеціальних знань, умінь і навичок, а також комплекс вольових, емоційних якостей, які забезпечують високу ефективність праці робітника в цій галузі.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьєв Б.Г. До психофізіології студентського віку. / / Сучасні психологічні проблеми вищої школи. – Л., 1974. – Випуск 2.
2. Асєєв В.Г. Мотивація поведінки і формування особистості. – М., 1976.
3. Асєєв В.Г. Проблема мотивації та особистості / / Теоретичні проблеми психології особистості. – М., 1974. – С.122.
4. Афанасьева Н.В. Руководство к тесту мотивации достижения детей 9-11 лет: МД-решетка Шмальта. – М., 1998.
5. Баканов Е.Н., Иванников В.А. О природе побуждения // Вопросы психологии. – 1983. – № 4.
6. Белоглазов С. Е. Исследование особенностей формирования мотивационно-смысловой сферы студентов // Материалы III Междун. конф. студентов и аспирантов по фундаментальным наукам "Ломоносов – 1996" (секция Психология). – М.: МГУ, 1996. – С. 11.
7. Беляева И.Ф., Катульский Е.Д., Магун В.С. Мотивация трудовой деятельности и некоторые направления перестройки системы управления трудом // Ключевой вопрос социологии труда. – М., 1988.
8. Бибрих Р.Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе: Сб. науч. тр. – Кишинев: ШТИИНЦА, 1990. – С.17-28.
9. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. – М., 1972.
10. Вербицкий А.А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. – М., 1986.
11. Епифанова С. Формирование учебной мотивации // Высшее образование в России. – 2000. – № 3. – С.106-107.
12. Лапкин М. М., Яковлева Н. В. Мотивация учебной деятельности и успешность обучения студентов вузов // Психологический журнал. – 1996. – Т.17, № 4.
13. Манукян С.П. Потребности личности и их место в педагогической концепции мотивов учения // Вопросы психологии. – 1984. – № 4.
14. Маркова А.К. Исследование мотивации учебной деятельности и идеи Л.С. Выготского // Научное творчество Л.С. Выготского и современная психология. – М., 1981.
15. Маркова А.К. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
16. Орлов Ю.М. Потребностно-мотивационные факторы эффективности учебной деятельности студентов вуза: Автореф. дис. … д-ра психол. наук. – М., 1984.
17. Роджерс К. Актуализирующаяся тенденция: "мотивы" и сознание // Человеко-центрированный подход в образовании, психотерапии, психологии / Пер. с англ. Е.В. Барзданиса, Ю.А. Менжерицкой. – Ростов н/Д, 1996.
18. Свенцицкий А.Л., Богданов В.А. Мотивация трудовой деятельности личности // Промышленная социальная психология. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982.
19. Семилеткина М.С. Исследование особенностей мотивационно-смысловой сферы детей с различным уровнем креативности. Дис. … канд. псих. наук. – М., 1998.
20. Славина Л.С. Роль поставленной перед ребенком цели и образованного им самим намерения как мотивов деятельности школьника // Изучение мотивации поведения детей и подростков. – М., 1972.
21. Сосновский Б.А. Мотив как личностное образование // Мотивационная регуляция деятельности и поведения личности. Тематический сборник научных работ. – М., 1988.
22. Столяров А.А. Влияние учебной деятельности в военном вузе на формирование мотивации личности: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – Новосибирск, 2002. – 21 с.
23. Юпітов А.В. Проблематика та особливості психологічного консультування у ВУЗі. / / Зап. психол. – 1995. – № 4. – С. 50-56.
24. Якобсон П.М. Спілкування людей як соціально-психологічна проблема. – М., 1973. – С.12-13.
25. Якобсон П.М. Психологічні проблеми мотивації поведінки людини. – М., 1969.