Стаття "Пунктуація в простих реченнях із порівняльними конструкціями"

На допомогу вчителю-словеснику________________________________________________________Босак С.П.

ПУНКТУАЦІЯ В ПРОСТИХ РЕЧЕННЯХ З ПОРІВНЯЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

      Актуальність питання пунктуації при порівняльних конструкціях у простому реченні зумовлена недостатністю вивчення цієї проблеми, суперечливістю поглядів учених на її граматичну природу, значення й синтаксичну роль. Трактування сучасними лінгвістами згаданих синтаксичних один не узгоджені й досі часто суперечать одне одному, що, у свою чергу, зумовлює відсутність чітких правил, які б регламентували вживання розділових знаків при порівняннях. Таким чином, це питання ще залишається одним з найважчих у писемній практиці.

      Розбіжності в поглядах учених на порівняльні конструкції, як зазначалось часто спричиняють розходження в обґрунтуванні вживання розділових знаків. У письмовій практиці непоодинокі випадки, коли одні і ті ж або подібні порівняльні конструкції в одному тексті виділяються комами, а в іншому - ні.

      Це питання не дістало ще належного теоретичного обґрунтування у сучасній лінгвістиці, хоча вчені-мовознавці (Г.О.Козачук, І.К.Кучеренко Р.О.Христіанінова, Д.Х.Баранник) намагались унормувати вживання розділових знаків при порівняннях. Однак залишається ще багато “білих плям” при розгляді цього питання.

       Об’єктом нашого дослідження є реченнєві структури з порівняльними конструкціями, а метою - встановлення закономірностей уживання розділових знаків у них.

       Пунктуація у простих реченнях з порівняльними зворотами зумовлена різними чинниками, зокрема:

–  граматичною природою;

–  значенням;

–  синтаксичними функціями [3,3].

Порівняльні конструкції з показником порівняння як у простих реченнях можуть бути відокремленими і невідокремленими.

Відокремлення має місце в таких випадках:

1.     Порівняльний зворот, що складається з іменника в називному чи непрямих відмінках (поширеного чи непоширеного) відокремлюється комою тоді, коли пояснює, уточнює, доповнює іншу ознаку, виконуючи в реченні функцію означення. Наприклад: Синій-синій та холодний вечір застукав їх в дорозі, мокрих, як миші (І. Багряний). Порівняльний зворот як миші конкретизує прикметник мокрих, виконує роль означення і виражений формою називного відмінка іменника.

        Цим тонким,  як лезо бритви,  поглядом він уже вкотре підсікав горобчикові крила (В. Яворівський). І мені назавжди запам‘ятався той вогнисто-чорний погляд, важкий і гострий, як помах коси (Ю. Мушкетик). У вінку веселого зела вікнами до шляху і до поля тиха й скромна, як селянська доля, лебедіє хата край села (М. Луків).  Григорієве обличчя попливло, попливло в її очах - таке рідне і таке чуже, як у юродивого (В. Яворівський). Ще наплодиш здоровеньких, крикливих і дебеленьких, як слимаки (В. Яворівський). Дрімають осокори за вікном скарлючені й старі, як дідугани (Д. Луценко).

      Тут важливо не сплутати порівняльний зворот простого речення з неповним підрядним порівняльним реченням, у якому лексично не виражений присудок. Граматичне ядро таких конструкцій складає іменник у називному відмінку або в непрямих відмінках, і пояснюють вони будь-який, крім означення, член речення.

     Щоб не помилитись, у подібних випадках слід керуватись такими положеннями:  підрядне порівняльне речення може бути співвіднесене з окремим судженням, хоча його зміст залежить від головної частини; структура такого речення підтримується будовою і змістом головного; пропущений присудок, як і інші члени речення, можна відновити з головного компонента. У таких конструкціях мається на увазі лексична тотожність присудків головної і підрядної частини. Вони розуміються в складі неповного підрядного речення, хоча пропущені, щоб не створювати повторів. Відновити відсутній член допомагають наявні члени речення /головні або другорядні/. На наявність присудка вказують залежні від нього додатки й обставини.  Наприклад: Сьогодні вітер на Дніпрі, сьогодні рвійний верховодить, холодну синяву розводить, як маляр фарбу у відрі (М. Стрельбицький); пор.: Сьогодні вітер на Дніпрі, сьогодні рвійний верховодить, холодну синяву розводить, як маляр розводить (що?)  фарбу (де?) у відрі (М. Стрельбицький).  Це складне речення з неповним підрядним порівняльним.

          Подібне відновлення у порівняльних зворотах зробити практично неможливо. Якщо присудок домислити теоретично, то це нерідко призводить до порушення композиції усього висловлювання. Як слушно зауважує Д.Х. Баранник, умовно вирівняний зворот у таких випадках втрачає свою функціональну якість: перестає сприйматися як образ [Баранник 1962: 35].

2.     Якщо порівняльний зворот характеризує дію і виражається прикметником або дієприкметником /іноді дієприкметниковим зворотом/.

      У Кузьки теж: одне /вухо/ нашорошене, друге опало і теліпається, як неживе, як ганчір’яне (Г. Тютюнник). Григорій почував себе втомлено, як побитий, поки не розімнявся (І. Багряний). Забиті криниці, як незрячі, втупилися у небесну безвість (В. Яворівський). Велетенська кішка зробила скажений стрибок угору, як підкинена пружиною (І. Багряний).

3.              Відокремлюється порівняльний зворот, який характеризує іменну частину складеного або подвійного присудка, займаючи, як правило, постпозицію щодо них.

       Він хоче витерти руки й бути невинним, як голуб (М. Хвильовий). Стіл був застелений скатертиною і заставлений, як на Великдень (І. Багряний). Високий, спина довга, як у коня, а обличчям вродливий, як чорт (П. Загребельний).

Липень, косень, сінокос чи білень – він такий пахучий і чарівний, як неділя, як сорочка біла, як пісні Марусі Чураївни (В. Кобець).  Я ніжний, як пух кульбаби (В. Яворівський). А воли чумацькії великі, як гори (Ю. Мушкетик). Старенький зморщений безбородий дідусик був радий, як маля (І. Багряний).

Порівняльні звороти не відокремлюються в таких випадках:

1.           Якщо у звороті на порівняльне значення нашаровується обставинне і порівняльну конструкцію можна замінити прислівником чи іменником в орудному відмінку. Такі порівняльні конструкції визначаються в реченні як обставини способу дії.

       Нещасна книжка лежала посеред двору як німий докір хлопцеві за його неувагу й недбальство і як грізне нагадування про караючий гнів Дарії Трохимівни (П. Загребельний); (пор.: лежала докором і нагадуванням). Мати уявляла собі світ як велику й безвихідну домовину (М. Хвильовий); (пор.: уявляла домовиною). Прийде, але вже як завойовник, як месник (І. Багряний); (пор.:  прийде завойовником, месником). Вік, коли звичне звертання “молодий чоловік!” сприймається як іронія і викликає короткий удар печалі (В. Яворівський);

(пор.: сприймається іронічно). Розмова. Свіжість вечорова. Весна у рідній стороні. І українська рідна мова звучить як музика мені (М. Луків); (пор.: звучить музикою).  

2.            Якщо порівняння виконує функцію іменної частини складеного або подвійного присудка. Такий присудок має порівняльний характер. І пунктуація

•        цьому випадку нічим не відрізняється від пунктуації у простому реченні зі звичайним іменним складеним присудком, адже присудок не може відокремлюватись від підмета комою.

          Чорні, з крутим зломом брови поруділи, вигострилися й стали як ножі

(Ю. Мушкетик).   Вона   була   як   ляклива   пташка   або   дике   звірятко

(П. Загребельний). Волохате, чорне, очі як у скаженого (І. Багряний). Літають

як оглашенні цілий день (П. Загребельний). Синьо-жовті знамена хай нам будуть як злагоди знак (В. Кобець). Ви на скрипці грали віртуозно, в алгебрі як віртуоз були (Н. Струтинська). Між райдугами – яблуні як діти (М. Луків).

         Примітка. Якщо на присудок падає логічний наголос і наявна пауза між ним і підметом, то в таких випадках ставиться тире, наприклад: 1. Дівчата – як метелики барвисті: строкаті плаття, погляди іскристі (М. Луків). 2. Усе моє життя – як вигнута підкова, клубок напружених до краю жил (Д. Пічкур). 3. В селі й лисих дядьків майже не було, а тут уся голова – як коліно (П. Загребельний).  4. А язик - як лопата (П.Загребельний).  5. Життя - як мерехтливий сонячний простір (І.Багряний). 6. Коридор - як підземний тунель (В.Яворівський).

3.          Якщо порівняльний зворот тісно пов’язаний за змістом із присудком. У таких випадках семантичне вагомим виступає як дієслово, так і порівняльний зворот.

        Дата ця відзначалася як велике свято (І. Іванчук). Це   питання   слід   класифікувати   як   риторичне (П. Загребельний). Він лежав як солодкий спогад про літа бабиного дівування (П. Загребельний). Я був у тім стані, який можна кваліфікувати як надзвичайний екстаз (М. Хвильовий). Несеш обачно, постійно думаючи про нього [березовий сік], несеш як велику цінність, наче тобі пощастило добути з заповідних джерел води мертвої й живої... (Є. Гуцало).

4.             Не відокремлюються комами порівняльні звороти фразеологічного характеру (білий як піна, блищить як золото, боятись як огню, голодний як вовк, звалився як сніг на голову, крутитись як білка в колесі, легкий як пух, пролетів як вихор, ростуть як гриби, сидіти як на голках тощо).

        Приголомшений Григорій стояв посеред двору як вкопаний (І. Багряний). Гриша міг досхочу намилуватися новим веселоярівським надбанням, яке впало

йому як сніг на голову  (П. Загребельний).  А хлопці  - десь як у воду канули

(І. Багряний). Весь сивий, закудланий, старий як світ (П. Загребельний). Дощ лив як з відра (А. Звірик). Валентина зупинилася як вкопана (А. Звірик). Мине з чверть години – надворі буде видно як удень (Д. Дереч). Але раптом Сафрон підскакує як ужалений (М. Стельмах). А я ж у Яблунівці теж став хитрий як чорт (Є. Гуцало). Міліціонери берегтимуть  наші хати як зіницю ока (В. Яворівський).

         Іноді в таких випадках кома використовується факультативно, коли порівняльний зворот, виражений фразеологізмом, несе важливе для розуміння змісту речення смислове навантаження або має уточнююче значення.

Примітка. Якщо порівняльний зворот, виражений фразеологізмом, несе важливе для розуміння змісту речення смислове навантаження або має уточнююче значення, то може факультативно використовуватися кома або тире, наприклад: 1. Ми жили, як чужі діти, у своїй же хаті, відучилися радіти, гнулись, як прокляті (І. Козак). 2. Дощ – як із відра, а дерево палає... (П. Головатюк).

5.          Якщо як приєднує простий дієслівний присудок, порівняльне значення якого ослаблене. Кома в таких випадках ставитись не може, бо вона розірвала б зв’язок присудка з підметом. Іноді з метою смислового виділення присудка ставиться тире.

Усі мости як лизнем злизало б! (П. Загребельний). А вікно - як осліпло

(Г. Тютюнник).

6.               Не виділяються комами порівняльні звороти, що починаються заперечною часткою не.

Ми згадували Орлика не як мазепинського фамільянта, а як колишнього державцю села (Ю. Мушкетик). Діда Утюжка призначали стерегти греблю не як пенсіонера (П. Загребельний). На землі прожив ти не як гість (Д. Луценко). Хочу, щоб ви зрозуміли мене не лише як лікар, але й як людина, що мала нагоду спостерігати моє життя досить тривалий час (В. Кузьменко).

7.            Якщо перед порівняльним зворотом знаходяться прислівники міри і ступеня (майже, зовсім).

      В газику майже як і в степу - не надихаєш, не нагрієш (П. Загребельний).

Єдиний Шевченко ще звучить майже як сага – це як наші голоси, які лунали ще багато років тому (З газети).  На відкритті Євробачення 2016 майже як на врученні Оскара (З газети). Гігантська бура водорість макроцистіс росте швидко, майже як бамбук: її добовий приріст — близько 45 см. (З підручника). Галочка

поспішає, Галочка іде горда, зовсім як доросла, і в неї таке обличчя, що всі зустрічні бачать, що вона вперше йде до школи (О. Іваненко). Ходжу на лижах майже як пінгвін (Л. Костенко).

Як засвідчує аналізований матеріал, при відокремленні компонентів порівняльних конструкцій варто враховувати не лише граматичні, а й семантичні чинники.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Баранник Д.Х. Синтаксичні функції порівняльних конструкцій // Міжвузівська наукова конференція з питань синтаксису. - Львів: Вид-во Львів, ун-ту. - 1962. - С.34-39.
2.     Довженко Г.Я. Неповні підрядні речення і другорядні члени речення, виражені порівняльною конструкцією // Укр. мова і література в школі. -1973.-№ 6.- С.31-35.
3.     Кучеренко І.К. Пунктуація при порівняльних конструкціях // Укр. мова і література в школі. - 1958. - №3. - С.3-9.
4.     Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. - К.: Вища школа, 1994. - 670 с.
5.     Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / Вінницький державний університет. – Вінниця, 2000. – 17 с.
6.     Христіанінова Р.О. Просте речення в шкільному курсі української мови. К.: Рад. школа, 1991. - 157 с.
7.     Шаповалова Н. П. Функцiонально-семантичний статус порiвняльних конструкцiй у сучаснiй українськiй мов: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецький державний університет. – Донецьк, 1998. – 16 с.