Науковий пікнік "Сім футів під кілем"

Про матеріал

Виховний захід проводиться з метою:популяризації гуртків науково – технічного спрямування серед учнів молодшої та середньої шкільної ланки; урізноманітнення форм проведення змістовного дозвілля школярів; надання можливості проекспериментувати; власними руками зробити виріб; відчути себе дослідником та поспілкуватись з науковцями.

Перегляд файлу

Куса Т.М., педагог-організатор КЗ «Луцька

гімназія №21 імені Михайла Кравчука

Луцької міської ради Волинської області»

Науковий пікнік «Сім футів під кілем»

(інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 3-5 класів)

Довідка. Науково-популярні ініціативи – «Наукові пікніки в Україні» беруть початок від 2013 року. Формат пікніків вітчизняні популяризатори запозичили в Польщі (а саме – українські студенти, які їздили до цієї країни за програмою «Study tours to Poland»): щорічні варшавські заходи просто неба влаштовує Центр науки «Копернік». За словами С. Гончарова, наукові пікніки подібні до своєрідного ярмарку з демонстраціями, експериментами, лекціями, до якого в будь-який момент його проведення може долучитися будь-хто охочий. Формат наукових пікніків передбачає можливість безпосереднього й невимушеного спілкування громадян із ученими, до того ж із найрізноманітнішої наукової тематики – від природничої до гуманітарної.

«Наукові пікніки в Україні охопили чимало великих і малих міст нашої держави. Заходи, що відбуваються в межах цих ініціатив, користуються великою популярністю – з кожним роком дедалі більшою. Мета популяризаторів науки – зробити проведення науково-популярних заходів значно частішими, оскільки їхні організатори фіксують зростання суспільного запиту на цей сегмент розважально-просвітницьких подій.

Вже третій рік поспіль «Наукові пікніки» організовуються в Луцькій гімназії № 21 імені Михайла Кравчука.

Пропоную орієнтовний сценарій «Наукового пікніка «Сім футів під кілем» для учнів 3-5 класів

Мета: популяризація гуртків науково – технічного спрямування серед учнів

молодшої та середньої шкільної ланки;

урізноманітнення форм проведення змістовного дозвілля школярів.

можливість проекспериментувати; власними руками зробити виріб;

відчути себе дослідником та поспілкуватись знауковцями.

Місце проведення: територія закладу (У разі негоди – захід проводиться у підготовлених навчальних кімнатах). Організовано 6 локацій, на яких учні матимуть можливість побачити досліди, брати участь у спортивних розвагах, виготовляти вироби своїми руками тощо (за потребами облаштувати територію локації, написати великими літерами її назву; поставити столи, стільці , забезпечити необхідними для роботи матеріалами тощо).

Вікова аудиторія: учні 3-5 класів.

Форма проведення: інтелектуально-пізнавальна гра

Перед початком заходу проводяться інструктажі з техніки безпеки для учасників дійства, попередньо для старшокласників та педагогів.

Місце проведення пікніка перевіряється заздалегідь і залишається чистим після проведення заходу.

Головна задача: реклама цікавих форм проведення гурткових навчальних занять і зацікавлення учнів новими гуртками, а також урізноманітнення форм проведення змістовного дозвілля школярами.

Тьютори на локаціях – члени гуртків відповідного профілю або заздалегідь підготовлені старшокласники.

Учнівські колективи на чолі з класним керівником та матросами-старшокласниками шикуються на заздалегідь визначеному місці.

Кожен з класів — це екіпаж флагманського корабля шкільної флотилії. Обов’язково, вибираються командири екіпажів і даються назви суднам.

Під урочистий марш з’являються ведучий свята – капітан Врунгель Христофор Боніфатієвич разом зі своїм старшим помічником Ломом.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\db30da4c275c73da24398443bf072202.jpg$ Довідка. Книжка Андрія Сергійовича Некрасова «Пригоди капітана Врунгеля» — це весела повість про надзвичайні пригоди капітана Врунгеля, його старшого помічника Лома й матроса Фукса, які зробили кругосвітню мандрівку на яхті «Біда». З героями повісті трапляється багато смішних пригод, на їхню долю випало чимало випробувань, але сміливість, винахідливість та знання допомагають їм з честю закінчити похід.

Книжка вперше з'явилася в світ у 1932 році й дуже полюбилася дітям. 1957 року вона вийшла другим виданням, на цей раз у значно переробленому вигляді.

Переклад на українську мову здійснив Федір Маківчук.

Врунгель. Шикуйсь! Струнко! Рівняння на середину! Командирам доповісти про готовність до свята!

Командири (по черзі підходять до Врунгеля) і рапортують:

Особовий склад крейсера (назва) учнівського колективу ____класу до участі в святі готовий! (Аналогічно рапортують командири всіх екіпажів)

(Можна обмінятися вітаннями-«кричалками», наприклад, ось такими:

Ми вовки морські, або Пригоди веселі

Сильні та лихі. Чекають на нас,

Хвилі не лякають нас, Веселі школярі

З ними впораємось враз. Вітають всіх вас.)

Врунгель. Вітаю особовий склад флагманських кораблів (вказує назви) з святом! Попутного вітру! Оголошую свято відкритим! Ура!

Всі. У-рааааааа!

Врунгель. Життя моряка, друзі мої – це не тільки романтика. Ось, коли ми з моїм старшим помічником Ломом…

Лом. Христофор Боніфатієвич… (дістає конверт)

Врунгель. Втім, зараз не час для спогадів. Нас чекає наказ командування та (Розкриває конверт, читає). «Наказ для флагманських кораблів (назви): взяти участь у «Науковому пікніку «Сім футів під кілем». Вітер у вітрила нам! Але… чомусь повний штиль. А чи знаєте ви, що існує одне морське повір’я. Під час штилю, для того, щоб викликати вітер, потрібно написати на аркуші паперу імена десяти лисих людей, папірець викинути за борт і, злегка посвистуючи, пошкребти щоглу нігтями. Ось таке повір’я. Навряд чи ми згадаємо таку кількість лисих, тому ми їх просто намалюємо! Запрошуємо по одному художнику з кожного флагманського корабля».

(художники у відведеному для роботи місці виконують завдання на аркушах формату А4, а дійство продовжується)

Лом. Капітане, а чи знають наші діти що означає фраза «Сім футів під кілем?»

(Якщо є бажаючі відповісти, то надається їм слово)

Врунгель. Дійсно, люди різних професій мають свої особливі ритуали, повір'я і навіть незвичайні побажання і настанови. Деякі з подібних висловів з часом перетворюються в стійкі фразеологічні звороти(фразеологізми). Наприклад, «сім футів під кілем».

У тлумачному словнику зазначено, що фразеологізм «сім футів під кілем» означає побажання щасливого плавання у флоті.

Лом. Виходить, що вираз відноситься до моряків. Воно є напуттям, своєрідним благословенням на плавання без неприємних сюрпризів. Як же воно з'явилося?

Врунгель. Звернемося знову до тлумачного словника. У ньому зазначено, що фут – це англійська і стара російська міра довжини, яка дорівнює 3048 см. А кіль – це поздовжній брус, що проходить по всій довжині судна в середині його днища. Раніше багато вітрил мали не більше двох матч. З-за цього при зустрічному вітрі такі судна були змушені вставати на якір і чекати, коли вітер буде попутним. Таке становище змушувало тримати кораблі недалеко від берегів. Відкрите море для цих неміцних суден було небезпечним. Але з-за того, що кораблі знаходилися біля берегів, вони могли сісти на мілину. Небезпечні були для них і прибережні скелі, в які вони могли розбитися.

В ті часи кормщики, керуючі судном, намагалися тримати його під кілем, — тобто нижньою точкою корабля, не менше 7 футів. Цього було досить, щоб не вдаритися об грунт навіть при сильному навантаженні. А 7 футів - це і є близько 2 метрів. Так і з'явився вираз-побажання для морського флоту. Адже ці 7 футів відігравали важливу роль у житті всього складу екіпажу.

Довідка. Крім «семи футів під кілем» серед побажань морякам, котрі збираються в довге плавання, зустрічається фраза «попутного вітру». Цей вираз можна назвати синонімом фразеологізму «сім футів під кілем». Воно також представляє собою побажання благополучного плавання. Також до синонімів можна віднести такі слова і їх поєднання, як «удачі», «легкої дороги», «щасливої дороги» тощо.

Побажати «сім футів під кілем» моряку – значить побажати доплисти до призначеної мети без небезпек. А їх на морі чимало: шторми, качки, мілини, рифи та інше. Це вираз активно використовується як напуття морякам. Якщо спочатку вислів був побажанням того, щоб корабель не сів не мілину, то з часом воно означало щасливе плавання в цілому.

Вираз часто використовується і в ЗМІ. Блогери-моряки також застосовують цей стійкий оборот в статтях на улюблену тематику. Зустрічається цей фразеологізм у різних назвах, назвах ігор, виставок і т. д. Його часто використовують, коли мова заходить про життя на судні, плаваннях, морському флоті і навіть піратів. Однак таке побажання часом для виразності мовлення використовують тоді, коли просто бажають щасливої дороги. Навіть якщо ця дорога зовсім не пов'язана з морем, плаванням на кораблі. Ця гра слів характерна для журналістів. Саме вони так люблять привертати увагу читачів, глядачів і слухачів виразними засобами мови, зокрема фразеологізмами. Тепер, знаючи значення розглянутого вираження, ми можемо сміливо побажати морякам 7 футів під кілем і ніяк не менше!

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\2304697.png$

Врунгель. Бачу художники справилися з завданням(художники демонструють малюнки). А зараз зімніть ці папірці і викидаємо їх за борт (у відро, що стоїть поруч). Легенько шкребемо «щоглу» (ніжку стола) і дружно свистимо.

Екіпажі готові? Вас чекають незабутні зустрічі, під час яких, я сподіваюсь, кожен з вас зможе знайти щось цікаве для себе. Отож, всім попутного вітру! Сім футів під кілем!

(Екіпажі отримують карту та у супроводі моряків-старшокласників та класних керівників вирушають на зазначене місце шкільного подвір'я. Перебування на кожній локації 18 хвилин. За часом слідкує і за потребою робить невеликі корективи координатор дійства - матрос Фукс)

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\bbfb3d4a8258-720x400.png$

Локація 1. Цікаві досліди

(демонструють члени гуртків предметно-технічного профілю, або заздалегідь підготовлені школярі. Для зручності учасників доцільно об’єднати у 3-4 групи)

Диво-кришка

Обладнання: склянка води, аркуш паперу формату А5.

Лише з однією склянкою води і аркушем паперу можна провести приголомшливий експеримент.

Хто знає відповідь на запитання: «Що станеться, якщо склянку з водою перевернути?».

(учні відповідають)

Напевно 99% людей дадуть відповідь однозначно: «Вода виллється». Доведеться довести протилежне, однак, для страховки, перш ніж перевертати склянку, накриємо її аркушем паперу.

Склянку води накриваємо аркушем паперу.
Різко перевертаємо її, підтримуючи аркуш.
Можна прибрати руку - папір і вода нікуди не дінуться!

Дослід показує, що тиск повітря, яке отримує папір знизу, більше, ніж тиск води, який отримує аркуш зверху і тому вода тримається з його допомогою і не виливається.

Тайнопис

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\0_119176_9751e1f5_orig.jpg$

Обладнання: перо або пензлик, склянка молока, білий папір розміру А5, свічка, запальничка.

Є різні способи створення таємного листа. Пропонуємо один з них.

Вмочаємо перо або пензлик у молоко.
Пишемо будь-яке слово, запропоноване школярами, на білому папері.
Обов'язково даємо висохнути.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\2223b11cef685b076911830bb4fbab0c.jpg$ Спробуємо прочитати цей лист, потримавши його над свічкою (обережно, щоби вогонь не запалив папір!) або пропрасувавши праскою після перегляду інших дослідів на локації(щоб дати можливість просохнути аркушеві).

Малюнок проявляється на папері коричневим кольором.

Також в якості таємних чорнил можна використати сік лимона

Секрет досліду полягає в тому, що молоко складається з білків, які при нагріванні спочатку згортаються, а потім згоряють швидше, ніж загориться папір. Завдяки цьому малюнок проявляється на папері, до того ж відчутно запах, характерний для паленого білка.

3. Скільки солі можна насипати в повну склянку з водою?

Обладнання: склянка води і склянка кухонної солі, ложечка.

Хто з вас скаже: «Скільки солі можна насипати в повну склянку з водою?

Наповнюємо склянку водою до самих країв.
Плавно перемішуючи воду в склянці, починаємо насипати в неї сіль. Робити це потрібно не поспішаючи, даючи солі час розчинитися, а воді в склянці «не виходити за береги».

Завдання цього досліду полягає в тому, щоб довести, що в наповнену склянку води можна додати досить багато солі і не пролити ані краплі.

Цьому є наукове пояснення: вода залишає між своїми частками вільне місце, саме туди і поміщаються частинки солі. Однак надлишок солі приведе до того, що вода перестане її розчиняти, на дні випаде осад і вода почне переливатися через край склянки.

"Яйце-субмарина"

Обладнання: сіль, велика ємність, сире яйце й вода.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\Opiti_s_vodoj_dlya_detej_4.jpg$ Заповнюємо посудину до половини водою.
Акуратно опускаємо яйце. Яйце, звичайно ж, потоне.
Дістаємо яйце, насипаємо у воду побільше солі, залежно від об'єму води.
Розмішуємо воду до повного розчинення солі, знову кладемо яйце у воду. Цього разу яйце має спливти на поверхню. Якщо раптом воно не спливає, досипаємо солі.

Висновок: солона вода тримає предмети, тому що її густина вища. Однак молодшим школярам достатньо сказати, що вода стала іншою й завдяки солі тримає яйце.

Кулька-самонадувайка

Обладнання: чайна ложка харчової соди, лимон, оцет - 3 ст. ложки, повітряна кулька, склянка з водою, скляна пляшка, лійка, ізоляційна стрічка.

Чи бачили ви кульку- самонадувайку? А хочете побачити?

1. У пляшку наливаємо води, додаємо 1 ч. л. соди, чекаємо поки вона розчиниться.

2. Окремо змішуємо оцет (3 столових ложки) з вичавленим соком лимона.

3. Через лійку отриману суміш переливаємо в пляшку з водою і содою.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\125b2bc-air.jpg$ Важливо бути готовими до того, що в наступний момент відбудеться реакція, тому потрібно без зволікання надіти кульку на пляшку і міцно утримуючи кульку на пляшці примотати ізоляційною стрічкою, щоб стик не пропускав повітря.

А сталося ось що. Між содою та оцтом відбувалася хімічна реакція, в ході якої виділився вуглекислий газ, який створив тиск, необхідний для того, щоб кулька надулася - і вона надулася!

6. Куди пливе флотилія із зубочисток?

Обладнання: ємність з водою, наприклад, невеликий таз, головне, щоб площа поверхні була достатньою – мінімум 40 см в діаметрі; зубочистки - 6-10 штук; рідке мило або засіб для миття посуду; цукор-рафінад - 1 кубик.

Наливаємо в тазик води до половини.
Розташовуємо в ньому зубочистки по колу, направивши їх кінцями в центр ємності, щоб одним зі своїх кінчиків вони дотикалися до бортика. Візуально вони повинні нагадувати сонячні промені.
Дуже повільно опускаємо на дно в самий центр посудини кубик цукру. Не минає й кількох секунд, як весь флот, як по команді, спрямується до середини.
За допомогою чайної ложки цукор вилучаємо.
На середину тазика капаємо рідке мило. Зубочистки відразу прямують назад «до берега».

Пояснення цього досліду дуже важливе і корисне. Виявляється, цукор вбирає вологу, тому він і створив «протяг» в своєму напрямку і притягнув до себе зубочистки. Властивість ж мила така, що, як тільки воно з'являється, натяг на поверхні води знижується або зникає зовсім і тому зубочистки змушені були розвернутися і поплисти назад.

Усе кипить і піниться

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\hqdefault.jpg$ Обладнання: 2 ст. ложки питної соди, оцет у пляшці.

1. Викладаємо 2 столові ложки. Соди на блюдце.

2. Лл'ємо оцет на соду прямо з пляшки (додаємо до питної соди оцет гак, як ми це робимо для тіста).

Починається бурхлива нейтралізація, вміст блюдця піниться й скипає великими бульбашками. (Обережно, не нахиляйтеся!).

Кольорові вулкани

Обладнання: оцет, сода, барвники, таця, склянки або інші невеликі ємності.

Розставляємо склянки на тацю. Це вимушений захід обережності, щоб не залити все навколо лавою від наших вулканів.
Заповнюємо ємності оцтом на половину.
Додаємо барвники.
Насипаємо по чайній ложці соди в кожну склянку.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\maxresdefault.jpg$

Вау-у-у!

Відбувається виверження вулканів! Чекаємо, коли виверження вулканів закінчитися,

Фараонові змії

Обладнання: глюконат кальцію, сухий спирт, запальничка.

Покладемо на тацю таблетку сухого спирту
На сухий спирт покладемо таблетку глюконату кальцію.
Обережно підпалюємо.

Уже за кілька секунд можете спостерігати за незвичним явищем, що нагадує змію, яка вилазить із полум’я.

Довідка. Цей фокус має давню історію: ще в Стародавньому Єгипті жреці демонстрували його народу, щоб налякати інших та підтвердити свій зв’язок із «вищими силами».

Існує кілька реакцій, в результаті яких утворюється пористий продукт, що нагадує змію, яка вилазить із полум’я. Найбільш простою із них є горіння глюконату кальцію.

Сьогодні ви зробили перші кроки до знайомства з дивовижною наукою хімією. Вам сподобалися яскраві емоції, захоплення? Начебто і прості фокуси, а скільки позитивних емоцій вони приносять, що хочеться повторити їх знову і знову.

Локація 2. Корабель для далеких плавань

(консультанти – члени гуртків художньо технічного напряму)

Корабель для далеких плавань Різноманіття схем корабликів із паперу справді вражає! Радимо спробувати робити орігамі різних кольорів і розмірів, а ще — прикрасити їх якимись особливими деталями. Наприклад, можна прикріпити до них щогли і прапори. Однак не забувайте, що усі прикраси мають бути максимально легкими, щоб не порушити рівновагу кораблика.

І ще одна порада: щоби кораблик орігамі був ще особливішим та якіснішим, його необхідно зробити з професійного паперу: фольгованого або прикрашеного малюнками чи візерунками.

Кораблі у першу чергу створені для того, щоб плавати. І якщо ви хочете скласти кораблик орігамі саме для того, щоб він сміливо підкорював хвилі, ось кілька підказок:

варто підібрати папір, який погано вбирає воду;
для додаткового захисту потрібно занурити кораблик із паперу в розплавлений парафін чи бджолиний віск.

Такий кораблик орігамі, створений спеціально для далеких плавань, буде водонепроникним, а ще зможе витримати на борту капітана чи пасажира (для цієї ролі чудово підійде, приміром, легенький іграшковий солдатик).

Пропонуємо виготовити найпростіший орігамі - кораблик з паперу.

Обладнання: папір (підійде звичайний формату А4).

Перш ніж приступити до роботи, потрібно підготувати робоче місце.

Всі зайві предмети заберіть, а необхідний матеріал розмістіть під рукою. Сучасна техніка орігамі дозволяє спорудити різні кораблики: прості човни, вітрильники, багатоярусні судна з щоглами і вітрилами тощо.

Отже, для того щоб спорудити кораблик з паперу, знадобиться схема. Покрокова інструкція допоможе зробити саморобку без особливих зусиль:

1. Беремо аркуш паперу і складаємо його навпіл (рис. 1).

2 . Далі зводимо кути правого і лівого краю до центру і загинаємо (рис. 2).

3. Під утворився конусом розправляємо два краї, як ніби робимо майданчик (рис. 3).

4. Збоку від конуса у вас утворилися куточки, ось їх потрібно загорнути за верх вироби з обох сторін (рис. 4).

5. Охайно розсовуємо краї виробу. У вас повинен вийти конус з порожниною всередині (рис. 5).

6. Далі з'єднуємо протилежні кути і отримуємо ромбик (рис. 6).

7. Ромбик згинається посередині, кожен край піднімається по черзі. Таким чином, у вас виходить ніби трикутник з трьома відділеннями (рис. 7-8).

8. На завершення акуратно розсуньте краю виробу. І ось невеликий кораблик готовий. Він повинен вийти у вигляді човна з вітрильником (рис. 9).

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\paper-boat-crafting-750x410.jpg$ Картинка 1 Якщо використати для виробу двохсторонній жовто-блакитний папір, то одержимо символічний патріотичний кораблик в національних кольорах.

Можна використовувати різні варіації, експериментуючи з кольоровою гамою матеріалів для роботи.

Картинка 1 Запускати кораблики можна в морі або річці, а якщо їх немає, то й тазик згодиться.

Пускаємо кораблі на воду. Робимо підрахунок «плавучих» кораблів, тобто тих, що не перевернулися. (Під час підведення підсумків свята можна нагородити команду-переможницю).

Конструювання кораблика – ціле мистецтво, і моделювати його можна не тільки з паперу. Сьогодні більшу популярність набувають кораблики з пінопласту, пластиліну, сірникових коробок, зубочисток, дерева, пробки.

Зробити їх також зовсім нескладно. Треба тільки мати під рукою всі необхідні матеріали і, звичайно ж, запастися терпінням. Деякі умільці для побудови кораблика використовують різні овочі і фрукти. Прекрасним сувеніром стане кораблик, щогли і вітрила якого виконані з цукерок, а, як відомо, такі вироби на сьогоднішній день стали досить актуальними подарунками на будь-які урочистості.

Довідка. Фахівці стверджують, що моделювання корабликів є відмінною психотерапією. Адже в процесі виготовлення ви вкладаєте душу в свій твір і акцентуєте увагу тільки на конструюванні деталей, а це дозволяє відволіктися від повсякденних турбот і проблем. Привчайтеся до прекрасного, робіть вироби своїми руками і отримуйте від цього задоволення.

Локація 3. Спортивна(рухливі ігри)

(консультанти – члени гуртків туристсько-спортивного профілю)

Гра 1. Вітер і флюгер

Спочатку необхідно з'ясувати, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, а потім пропонуємо їм таку гру.

Ведучий - “вітер”, учні - “флюгери”. Коли ведучий говорить: “Вітер дме з півдня”, “флюгери” повертаються на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коли ведучий каже: “Вітер дме зі сходу” - “флюгери” повертаються на схід. Якщо ведучий говорить: “Буря”, “флюгери” обертаються на місці, “штиль” - усі завмирають. Гра проводиться у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить найменше помилок.

Гра 2. Білі ведмеді

Креслять невелике коло. Це „крижина”. Решта простору - „море”. Його на майданчику обмежують лініями. Обирають ведучого - „білого ведмедя”. Решта гравців - „ведмежата”. „Ведмідь” іде на крижину, „ведмежата” розташовуються довільно по всьому майданчику.

„Ведмідь” кричить: „Виходжу на ловлю!”, біжить з крижини в море і починає ловити „ведмежат”. Як тільки піймає кого-небудь, відводить його на крижину. Потім ловить друге „ведмежа”. Кожна пара пійманих, узявшись за руки, допомагає ловити інших. Наздогнавши кого-небудь, вони швидко з'єднують руки так, щоб пійманий гравець опинився між руками. Після цього вони кричать: „Ведмідь, на допомогу!” „Ведмідь” підбігає і „квачить” пійманого. Гра триває доти, поки не переловлять усіх „ведмежат”. Гравець, якого піймали останнім, вважається найспритнішим і наступного разу стає “білим ведмедем”.

Згідно з правилами гри пари можуть ловити гравців, тільки оточивши їх руками; забороняється під час ловлі хапати гравців; гравці, які вибігли за межі „моря”, вважаються пійманими і стають на крижину; „ведмежа”, оточене парою гравців, має право вислизнути з обіймів, поки його не „поквачив” ”ведмідь”; якщо „ведмідь” піймає першу пару „ведмежат”, то сам більше не ловить, а тільки „квачить”.

Гра 3. Юнги на палубі

Усім відомо, що моряки на кораблях драять палубу. Вам зараз доведеться зайнятися прибиранням. Об’єднаємося у 3 команди. Один із членів команди отримує «мотузкову» швабру й починає рухатися від своєї команди до умовної позначки, соваючи шваброю праворуч-ліворуч й залишаючи сліди на піску або на підлозі. Коли учасник досягає умовної позначки, то він повинен якомога швидше добігти до своєї команди й передати швабру іншому гравцеві. Конкурс завершиться тоді, коли всі члени команд узяли в ньому участь.

Гра 4. Перетягування канату

Екіпаж об’єднується в 2 команди, які грають в знамениту морську забаву — перетягування канату.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\46714-18300820_1104097049733915_6266709626789545303_n.jpg$

Перемоги в іграх №3 та №4 приносять екіпажу задоволення.

Локація 4. Плаваючі ліхтарики «Лотос»

(консультанти – члени гуртків декоративно-прикладного мистецтва та моделювання)

Водні ліхтарики своїми руками можна змайструвати з різних підручних матеріалів. Їх запуск останнім часом збирає все більшу кількість бажаючих поринути в світ таємничих ритуалів загадування любовних бажань.

Довідка. Існує повір’я про те, що водні ліхтарики - або в образі паперової квітки лотоса, або в образі білого куба з запаленою свічкою всередині - допомагають виконати найбільш потаємні мрії і бажання.

Є два варіанти ліхтариків. Для здійснення романтичних і духовних мрій допоможе ліхтарик, оформлений в формі квітки лотоса. А для виконання матеріальних або звичайних прагматичних мрій допоможуть ліхтарики у формі куба.

Щоб мрії здійснилися, слід запалити свічку всередині водного ліхтарика, потім постояти з ним, тримаючи його в долонях. І в цей же час задуматися над своїм самим таємним бажанням, сконцентрувавшись при цьому і силою думки притягнувши до себе здійснення заповітного мріяння. А потім необхідно спустити атрибут на воду, як кораблик, пустити його плисти за течією. Все хороше має обов'язково збутися!

Цікаво знати. Легенда оповідає про те, що на березі озера Ханки жило плем'я, в якому були дівчата неземної краси. Одну з них звали Лота, і вона відрізнялася від всіх білим відтінком шкіри. Однак вона весь час сумувала, так як була безнадійно закохана в юнака Енто, а він, у свою чергу, любив неприступну Ейне.

Одного разу Ейне відправила Енто за подарунком, раніше небаченим ніким. Але через рік молодий чоловік так і не повернувся. Лота покінчила з життям в водах озера, так як не витримала розставання з коханим. Невдовзі Енто повернувся, так і не знайшовши потрібного подарунка, і побачив квітку, в який Лота перетворилася після своєї кончини. Зірвавши її, юнак подарував її своїй коханій, і стали вони жити разом довго і щасливо.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\maxresdefault.jpg$ А квітка в подальшому отримала свою назву на честь загиблої дівчини - Лотос. І зів'яла вона лише тоді, коли помер юнак. З того моменту і ростуть лотоси на воді, а люди, які пам'ятають цю прекрасну легенду, запускають на воду плаваючі ліхтарики, в надії на набуття справжнього кохання.

Сьогодні ми з вами спробуємо виготовити символічні водні ліхтарики з гофрованого паперу. Водні ліхтарики, зроблені з гофропаперу, мають найбільш реалістичний і чарівний вид.

Обладнання: гофрований папір, пінопласт(краще флористичний, оскільки він щільніший), пінопласт (підійде як звичайний, так і спінені підкладки з супермаркету), олівець, ножиці, клей або двосторонній скотч, картон для шаблону, свічка-«таблетка», запальничка.

Процес виконання

З шматка тонкого пінопласту вирізаємо пару невеликих кругів, які потрібні будуть для створення одного ліхтарика.

На картоні малюємо силует майбутніх пелюсток. Приблизно ось такий: пузатий і не дуже загострений. Вирізуємо і переносимо на гофрований папір. Жилки паперу повинні йти уподовж, для того, щоб потім можна було надати пелюсткам потрібної форми.

З пінопласту вирізуємо поплавці. Можна круги розміром з кришку від склянки. Але можна і квадратні і навіть трикутні! Потім надаємо потрібної увігнутої форми пелюсткам. А на поплавець приклеюємо двосторонній скотч.

Залишається тільки пелюсточки приклеювати. На один ліхтарик потрібно від 8 до нескінченності пелюсток. Один круг - 4 пелюстки. Другий круг - ще 4, але в шаховому порядку.

А далі, за бажання, і третій і четвертий. тільки тоді поплавець потрібно більший. Основа пелюсток кріпиться трохи в складочку, для того, щоб наші пелюстки стояли і не падали за власним бажанням.

Надаємо пелюсткам остаточної форми.

В серединку вставляємо свічку-«таблетку». (Під нею можна заховати забруднену серцевину).

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\lotos_iz_bumagi_15_08183650.jpg$ Залишається запалити вогник і виконати перевірку ліхтарика, пустивши його на воду.

Як бачите, досить просто втілити свою мрію в життя.

Головне - запастися необхідними інструментами і матеріалами, вибрати час для творчості і мати сильну віру, що бажання, відпущене на воду за допомогою такого ліхтарика, обов'язково збудеться!

Довідка. Фестиваль плаваючих ліхтариків (Lantern Floating Hawaii), присвячений пам`яті загиблих воїнів, які віддали свої життя за свободу країни, щорічно проводиться в США на Гаваях і має міжнародний статус. Під час його проведення тисячі учасників заходу з усього світу опускають на воду у вільне плавання палаючі ліхтарики, встановлені на платформах невеликих розмірів.

День пам`яті в США вперше був організований після завершення Громадянської війни 1861-1865 років в честь американських військовослужбовців, які віддали свої життя за свободу країни. Поминальна програма полягала в проведенні спеціальних заходів у вигляді церемоній на кладовищах, в церквах, храмах або інших місцях. У 1999 році широкомасштабне вшанування Дня пам`яті загиблих воїнів було вирішено перенести в Гонолулу. З цього моменту в останній понеділок травня місяця щорічно став проводитися всесвітньо відомий Фестиваль плаваючих ліхтариків на Гаваях. У День пам`яті по всій країні також організовуються меморіальні і поминальні церемонії.

Щорічно на пляжі Ala Moana Beach збирається до 40 000 учасників та глядачів фестивалю. Відкриття фестивалю починається з музичного виступу, читання спільних молитов і урочистого виносу шести головних ліхтарів, які символізують всіх жертв військових конфліктів, які померли і загиблих людей через голод, хвороб або в результаті природних, техногенних катастроф, включаючи повені, тайфуни, цунамі і землетрусу. Традиції фестивалю плаваючих ліхтариків Під час подальшої церемонії представники різних громад запалюють смолоскипи в знак прагнення всіх членів світової спільноти, незалежно від місця їх народження, проживання, національності, кольору шкіри, віросповідання, до дружби, взаєморозуміння, гармонії на всій планеті. Далі проводиться ритуал благословення і піднесення їжі, води душам покійних людей, в пам`ять про яких і проводиться масштабний захід на Гаваях. Сигналом до проведення основної церемонії, яка передбачає опускання на морську воду тисячі засвічених ліхтариків, які призначені для збереження миру на землі і захисту від лих, горя, смерті, служить дзвін спеціального дзвіночка в руках жриці.

Випущені в океан ліхтарі забирають з собою молитви за померлих та живих, про жертви конфліктів, стихійних лих, хвороб та зберігають надії на загальне щастя.

&Fcy;&iecy;&scy;&tcy;&icy;&vcy;&acy;&lcy;&softcy; &pcy;&lcy;&acy;&vcy;&acy;&yucy;&chcy;&icy;&khcy; &lcy;&iukcy;&khcy;&tcy;&acy;&rcy;&icy;&kcy;&iukcy;&vcy;

Локація 5. Вузли

(консультанти – члени гуртків туристсько-спортивного напряму)

Щодня ми стикаємося з необхідністю зав’язувати вузли. Краватку, шнурки, хустки – це далеко не вичерпний список. На природі, полювання, під час рибної ловлі просто не обійтися без цього вміння.

Самими міцними вважаються вузли, які придумали на флоті для щільної фіксації мотузок і тросів.

Відмінна риса морського вузла полягає в тому, що при ослабленні натягу петлі чітко видно і його можна з легкістю розв’язати. А ось при натягу він буде міцніше каменю. В його надійності можна не сумніватися.

Цікаво знати. Чи знаєте ви, що більшість вузлів придумали саме моряки? Залежно від цільового призначення вузли отримували свою назву, наприклад, діжкові, човнові тощо. На сьогоднішній день світові відомо більше п’ятисот видів морських вузлів (демонструють для ознайомлення)

У побуті, на риболовлі, полюванні, в турпоході використовуються наступні види плетінь:

бесідковий;

вісімка;

прямий;

простий штик;

якірний.

Всі види морських вузлів класифікують за цільовим призначенням або відповідно до використаного матеріалу:

Для з’єднання мотузяних або тросових частин використовують різні види вузлів, наприклад, дубовий, бабин, водяний або кинджальний.
Для потовщення тросової або мотузяною основи використовують юферсний, кривавий і устричний.
Для накидання на якийсь предмет потрібні вузли з вільними і незатягнутими петельками, зокрема, досконалі, бурлацькі або жилкові.
Класичним прикладом затягнутої петлі залишаються вісімка і зашморг.

У практиці ще використовуються декоративні та особливі морські вузли. У них і оригінальні назви, наприклад, королівські, турецькі, амфорні або «котяча лапа».

Перераховані види – це крапля в морі. Насправді вузлів і варіацій їх плетіння набагато більше. Існують такі складні техніки, які з першого разу не всім під силу виконати.

Звичайно, щоб розібратися, як зав’язати морський вузол, потрібна схема. Якщо ви плануєте відправитися на природу або в турпохід, саме час освоїти ази плетіння морського вузла, який відомий як булінь або бесідковий.

Обладнання: мотузка або шнурок.

Покроковий опис процесу:

Візьмемо цілісну мотузку.
Один кінець повинен бути довшим, він буде корінним, а ходова частина – трохи коротше.
Зробимо з мотузки параболу.

Ходову частину мотузки обертаємо навколо корінного кінця. Ось така вільна петелька у нас вийшла.

Над петлею навколо корінної частини мотузки заводимо ходову і загортаємо.

Цікаво знати. Аузи – це старовинна назва вузликів і пов'язаних з нитки магічних оберегів, які використовують мольфари Карпат в своїх обрядах.

Сьогодні, для нас вузол - це просто зав'язана нитка. Вузол використовують як засіб зміцнення або утримання чого-небудь.

У стародавніх Карпатах до вузлів ставилися набагато серйозніше. Вони були основним знаряддям у карпатських чаклунів і відьом. За допомогою нехитрих зв'язувань творилася велика магія. Коли людина зав'язує вузол, вона обов'язково про щось замислюється. Мольфари Карпат рекомендують стежити за своїми думками під час зв'язування будь-яких вузлів.

Локація 6. Бутерброди «Кораблики»

(консультанти-помічники – батьки гуртківців)

Обов'язково! мати одноразові рукавички для всіх учасників заходу.

Шинка - вишуканий м'ясний делікатес, використовувати який в святковому меню можна по-різному: з нею готують закуски, рулети, салати. Найпростішим блюдом з шинкою, звичайно, є сендвічі, або бутерброди. Але навіть таке простеньке блюдо можна оформити так, що воно викличе захоплення і додасть естетики й оригінальності.

Бутерброды с ветчиной «Кораблики» - фото 2 Інгредієнти для приготування

бутербродів з шинкою «Кораблики»:

• довгий вузький білий хліб (багети);

• вершкове масло (шматочки) або паштет, наприклад, яєчний;

• шинка.

Для оформлення:

• зелень петрушки:

• різнокольорові шпажки(зубочистки).

Рецепт приготування

бутербродів з шинкою «Кораблики»

1. Багет нарізати на кружечки (1 см завтовшки).

2. Кружечки багета намазати маслом(паштетом).

3. Шинку нарізати на тонкі прямокутні, півкругові або ж трикутні скибочки.

4. Нанизати скибочки шинки на шпажки(зубочистки) у вигляді вітрил, наповнених вітром.

5. Шпажки-щогли встановити на шматочках багета з маслом.

6. Прикрасити бутерброди листочками петрушки і розставити «кораблики» на блюді.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\1301472563.jpg$

Таку незвичайну «флотилію» тематичних бутербродів з шинкою «Кораблики», власноруч приготовлену, пропонуємо скуштувати.

Смачного!

Довідка. Для приготування яєчного паштету варені яйця розминаємо виделкою, додаємо до них гірчицю і майонез, посічену зелень, солимо, все перемішуємо.

Школярі повертаються на початкові позиції.

Їх чекають та привітно зустрічають Врунгель та Лом.

Лом. Всі екіпажі повернулися у порт призначення. Всі випробування впевнено пройшли наші учнівські колективи.

Врунгель. Зачекай, Ломе. А як у нас справи з самодіяльністю? Це дуже важлива частина морської життя!

Лом. Що, діти, покажемо капітану які ми вправні артисти?

Всі танцюють матроський танець «Яблучко»(Врунгель, Лом, Фукс та всі матроси-помічники показують рухи, діти повторюють)

Матроський танець «яблучко» Довідка. «Яблучко» - популярний у матросів танець. Він не вимагає багато місця, і тому його можна танцювати в обмеженому просторі. Всупереч розхожій думці, танець був винайдений не в Україні, а у Великобританії, і вже потім звідти перекочував в нашу країну і знайшов тут величезну популярність.

Перші матроські танці з'явилися ще в середні позаминулого століття. Яскравим прикладом такого танцю можна назвати англійський хорнпайп, який з'явився в середині 18 століття. Він сформувався з англійських мініатюр і спочатку танцювався виключно чоловіками в черевиках на жорстких підошвах. Потім цей танець став доступний і для жінок.

Саме англійський хорнпайп і запозичили українські моряки. Основні рухи нового танцю - це природні рухи англо-ірландського хорнпайпи, на які поступово нашаровувалися елементи українського народного танцю і деякі рухи з російської танцювальних варіацій. По суті, українські матроси поклали мелодію «Яблучка» в англійський хорнпайп, розбавивши його національними танцювальними прикрасами. Для українського варіанту стали характерні швидке пересування ногами, прямий корпус і складені руки - так для танцю було потрібно найменше місця.

Існує й інша версія про походження пісні “Яблучко”. Іі вважають махновською, і стверджують, що пісня не має жодного стосунку до матросів. Стверджують, що це "Пісня гуляйпільських весіль" (її друга назва — "Яблучко"). У самому творі конкретно про весілля не йдеться: перед слухачем постає експресивно виразна картина застілля махновців у Гуляйполі. Махно часто був поважним гостем на весіллях багатьох юнаків, які входили до його загонів. Згадки про цю подію знаходимо в численних свідченнях сучасників Н.Махна, зафіксованих тією ж експедицією. Крім того, заголовок поезії викликає згадку про відомий факт вдалого проникнення махновців у ворожий тил під виглядом весільного поїзду. Зразком художнього відтворення цього оригінального воєнного ходу є поема В.Сосюри "Махно".

"Пісня гуляйпільських весіль" має цікаву історію створення, тому потребує окремої розповіді та історичного екскурсу. Звідки ж взялася сама мелодія «Яблучко»? Здавна в народі існував такий пісенний жанр, як частівка. Вона мала швидкий ("частий") темп, звідси й пішла її назва — "частівка". У ній народ висловлював своє ставлення до різних подій. Особливо актуальним це стало під час громадянської війни, коли події мінялися, як у калейдоскопі. Тоді було багато варіантів тексту, але ця пісня завжди свідчила про високий бойовий дух солдатів Червоної Армії. Чому саме така назва — "Яблучко"? У часи петлюрівщини "пустити "яблучко" означало кинути гранату. У частівці співалося про різні події, у ній діяли полководці й політичні діячі, у ній висловлювались погляди й настрої людей. Зберігаючи основні ознаки жанру: куплетну побудову, злободенність, швидкий темп, характерний для танцювальних і жартівливих пісень, "Яблучко", в порівнянні з іншими частівками, виходить за межі місцевих сільських тем і стає чимось на зразок усної "музично-танцювальної" газети з текстом, що змінювався вслід за подіями.

Деякі дослідники стверджують що основний наспів був запозичений з молдавської народної пісні-танцю «Калач». Пізніше на тему «Яблучка» було створено кілька віртуозних симфонічних варіацій. А 1927 року мелодію "Яблучка" використав композитор Р.Глієр у балеті "Червоний мак": вона стала лейтмотивом теми радянських матросів. З часом танець переріс балет, для якого був створений, і став самостійним танцювальним номером.

Розшукуючи першоджерела, фольклорна експедиція 1998 року знайшла на теренах колишньої Махновії кілька варіантів "Яблучка": "Ах, яблучко, куди ти котишся, Махну в рот попадеш — не воротишся", "Ах, яблучко, да із Італії, надоїло воювать пролетаріям" та ін.

Врунгель. Шикуйсь! Струнко! Рівняння на середину! Випробування пройшли успішно, ставлю оцінку «відмінно».

Слово надається…

До учнів звертаються випускники гуртків, гості, директор, заступник директора тощо. Відбувається нагородження команд. Всі команди отримують заохочувальний приз або ж їй присуджується перемога в особливій номінації (сама артистична, дружна, весела, креативна команда тощо)

Врунгель. Оголошую подяку всьому особовому складу флагманських кораблів (назви).

Свято закінчене! Вільно! Розійтися!

Під марш Врунгель, Лом та Фукс прощаються з дітьми і залишають місце проведення свята.

$C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\209951166.469167604.jpeg$