Науково- дослідницька робота з овочівництва на тему: « Вплив сапропелю на ріст, розвиток та врожайність основних огородніх культур»

                      Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Грузятин

                                  Маневицького району, Волинської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Науково- дослідницька робота з  

               овочівництва на тему:

 

« Вплив сапропелю на ріст, розвиток та врожайність основних огородніх культур»

 

 

 

 

 

                              

 

 

 

                                      Керівник : Микитюк Людмила Григорівна – вчитель біології       

 

 

 

 

 

 

                                         Вступ

 

            Однією із найактуальніших проблем сьогодення, в сучасному суспільстві, є вирощування і виробництво екологічно чистих продуктів харчування, які матимуть досить низький негативний вплив на організм людини та його життєдіяльність. Головним завданням вирощування екологічно чистих продуктів харчування є мінімальний негативний вплив на оточуюче середовище, на природу. Адже, природа вже і так вдосталь натерпілась від господарської діяльності людини, від її» споживацької» та « отруйної» дії на оточуючий світ.

          Даними питаннями вирощування екологічно чистої продукції в сільському господарстві займаються агрономи- науковці, прибічники екологічно чистих біологічних технологій вирощування рослин.    

    Серед найактуальніших напрямів екобіотехнології в агро- біотехнології сільського господарства  є :

    - інтегрована система захисту рослин, котра передбачає обмеження застосування хімічних препаратів за рахунок використання екологічно безпечних сполук, зокрема мікробного походження;

     - створення і використання мікробних добрив і пестицидів, які є екологічно безпечною альтернативою хімічним засобам захисту і живлення рослин.

          Біотехнологічні методи традиційно використовуються в сільському господарстві для підвищення родючості грунтів, урожайності рослин, боротьбі зі шкідниками і збудниками хвороб рослин.

              Збільшення питомої частки екобіотехнологій в аграрному секторі пояснюється як екологічними так і економічними причинами. Враховуються світові потреби і тенденції до збільшення обсягів сільськогосподарської продукції з одночасним підвищенням цін на засоби агро менеджменту, підвищенням вимог до їх екологічної безпеки, ведеться інтенсивний пошук нових, нешкідливих для людини і довкілля препаратів. Адже у світі стрімко підвищується інтерес споживачів до екологічно чистих продуктів харчування.

                                                 1

 

        Так, на головних ринках Європи, Канади, США, Японії та інших економічно розвинутих країн, наприклад, у 2006 році було продано екопродукції на 20 млрд. доларів. В окремих країнах частка екологічно чистої, органічної продукції в загальному обсязі продажу продуктів харчування виросла до 10 % . Так, тільки в США  виробництво органічної продукції за 10 років збільшилось у 6 разів , а їх продаж досяг 12 млрд. доларів на рік, у Канаді загалом прибуток від продажу « органічної» продукції у 2006 році становив 1 млрд. доларів США.

                Поняття « екологічно чистий продукт» не тільки семантично , але і за змістом пов’язане з поняттям « екологічне сільське господарство», що, по суті, означає відмову від хімічно синтезованих препаратів у виробництві, транспортуванні, переробці та зберіганні сільськогосподарської продукції, тобто передбачає створення замкнутого циклу вирощування рослин, що дало б змогу повернення « біоорганіки» в грунт .

              За останні 20-25 років вчені запропонували низку способів зменшення « хімічного навантаження»,  для оздоровлення довкілля, а відтак і для покращення товарної і споживчої якості одержуваної продукції. Однак хімічні засоби захисту рослин, використовуються зокрема засоби від вірусних хвороб та їхніх переносників, ще  в сільському господарстві.

            Грунт – це  специфічний компонент біосфери, який не тільки акумулює компоненти забруднення, а й є природним буфером, що регулює міграцію хімічних елементів і сполук до атмосфери, гідросфери та живих організмів. Чи не найбільшу небезпеку для навколишнього середовища має забруднення грунтів пестицидами, котрі внаслідок такої міграції забруднюють продукти харчування. Особливо небезпечним є  сумісне забруднення грунтів пестицидами, важкими металами та радіонуклідами. Зменшення обсягів виробництва пестицидів за останні роки хоч і сприяло зниженню забруднення грунту та продукції рослинництва отрутохімікатами, проте загалом проблему не вирішило. Ось деякі дані по забрудненню грунтів Волинської області  залишковими кількостями пестицидів групи ГХЦ ( гексахлорциклогексан) та групи ДДТ( дихлорфенілтрихлоретан)

                                            2

                         

 

 

 

 

                 таб. Забруднення грунтів Волинської області залишковими кількостями пестицидних препаратів групи ГХЦ.

 

Рік	Проаналізовано проб	З них забруднено		У т.ч вище за ГДК		Вміст пестицидів мг\кг			ГДК
		проб	%	проб	%	мін	сер	мак
2001 2004 2006	1592 1279 1175	1357 789 487	85,2 61,7 41,5	33 - -	2,07 - -	0,0 0,0 0,0	0,033 0,02 0,02	0,170 0,031 0,017	0,1 0,1 0,1

                  

                  Таб. Забруднення грунтів Волинської області залишковими кількостями пестицидних препаратів групи ДДТ

Рік	Проаналізовано проб	З них забруднено		У т.ч. вище за ГДК		Вміст пестицидів мг\кг			ГДК
		проб	%	проб	%	мін	сер	мак
2001 2004 2006	1592 1279 1175	1549 1106 1088	97,3 86,5 92,6	21 2 7	1,3 0,16 0,6	0,0 0,0 0,0	0,028 0,006 0,022	0,338 0,218 0,157	0,1 0,1 0,1

  

  Як видно із даних таблиць у 2006 році було виявлено 7 випадків перевищення  гранично допустимої кількості ( ГДК ) залишковими кількостями пестицидних препаратів групи ДДТ, що є прямою загрозою екологічному стану грунтів у Волинській області.

        Однак загальновідомо, що хімічні методи боротьби з хворобами та шкідниками в умовах екологізації сільського господарства неприйнятні. Довготривале застосування у захисті рослин хімічних засобів – пестицидів та гербіцидів -  може призвести до порушення мікробіологічних процесів у ризосфері  та філосфері рослин, накопичення у грунті шкідливих продуктів, що можуть негативно впливати на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

       Систематичне одностороннє застосування мінеральних добрив на дерново-підзолистих грунтах порушує їх мікробіологічні властивості   , призводить до високого ступеня токсичності, що негативно впливає на ріст, розвиток рослин та їх продуктивність.

                                                3

     Ця інформація стала поштовхом для проведення досліджень та написання науково-дослідницької роботи.

      Опрацювавши велику кількість літератури і провівши досліди над рослинами картоплі та помідорів, ми дійшли висновку, що людство може розв’язати проблему екологічно чистих харчових ресурсів, у першу чергу, підвищуючи врожайність рослин шляхом використання екологічно чистих мікробних добрив і пестицидів , одержаних із місцевої сировини. Для Волинської області, територія якої досить багата на озера, такою місцевою сировиною може стати сапропель. Це економічно вигідно й не вимагає великих затрат. Хочеться вірити, що багатьох науковців зацікавить це питання, і в майбутньому ми отримуватимемо високі врожаї зернових, овочевих, плодово-ягідних культур саме таким шляхом.

     Новизна нашої роботи полягала в тому, що:

 - для своїх дослідів ми взяли препарат « Сапрогум К», одержаний із сапропелю волинських озер;

-   досліди проводилися в умовах відкритого грунту, що дозволяло детально проаналізувати дію препарату « Сапрогум К» під впливом дії оточуючого навколишнього середовища.

     Метою роботи було виявити вплив екологічно чистого препарату « Сапрогум К « на ріст, розвиток та врожайність основних огородніх сільськогосподарських культур.

    Умовою досліджень є ідентичність водного, температурного й повітряного режимів, та ґрунтового покриву.

 

 

                Розділ І. Загальна характеристика  сапропелю

 

         В Україні основним компонентом при виробництві органічних добрив є торф, запаси та якісні показники якого дозволяють майже в кожному регіоні добувати його як компонент під час виготовлення компостів, ґрунтових субстратів для закритого грунту. В останні роки розвідані і затверджені запаси та розпочато промислову розробку родовищ сапропелю, що дає можливість використовувати їх як одного із перспективних удобрювальних засобів, вирішуючи при цьому й питання відновлення гідрологічної ролі відмираючи озер. За впливом на біопродуктивність грунту сапропель, за узагальненими результатами досліджень, в 1,5 раза

                                                     4

перевищує торф.

        Наукові дослідження із використання сапропелю в народному господарстві проводились і нині тривають у Росії, Республіці Білорусь, країнах Прибалтики. В Україні вивчення ефективності сапропелю як органічного добрива розпочаті в 90-х  роках минулого століття . за цей період вивчено майже 200 озер, у яких, за даними геологорозвідки, виявлено близько  90 млн.т озерного сапропелю, 60% вологості й близько 200 тис. м під торфом. Якісні його показники вказують на те, що половина з них придатна для використання на добриво.

              Сапропелі це типові відклади прісноводних водойм. Вони є цінним природним ресурсом органічної речовини, яка складається із залишків водних організмів і продуктів їх розкладу: водоростей, тварин, вищих рослин. За своїми властивостями сапропелі наближаються до торфу. Схожість між ними  - в їх органогенному походженні, у наявності залишків організмів, які не досягли повної мінералізації, у значному вмісті органічної речовини, в умовах формування. Вік донних відкладів у сучасних озерах, за даними пилкового аналізу та визначенням абсолютного віку, не перевищує 12 тис. років.

               Безпосереднім джерелом органічної речовини в сапропелях є: органічна речовина макрофітного типу, яка утворена переважно із залишків вищої водної рослинності ; органічна речовина планктонного типу, формування якої відбувається за рахунок автохтонних процесів біологічного життя озера; органічна речовина гумусного типу, яка складається з аллохтогенних розчинених і колоїдальних гумусових речовин. Компонентний її склад представлений вуглеводами різної складності, азотовмісними сполуками, речовинами протеїноподібної й гумусової природи, жирними кислотами та бітумінозними продуктами.

            Основними фракціями органічної речовини сапропелю є гумінові  і легкогідролізовані речовини, які становлять більше половини органічної речовини, й інертні в геохімічному відношенні важкогідролізовані сполуки.

            Вміст і склад гумінових кислот визначає біологічну активність , біохімічну стійкість, клеючу здатність, позитивно впливаючи на біохімічні процеси та формування структури грунту. Порівняно із торфом гумінові кислоти сапропелю мають

                                                 5

підвищений вміст гідроксильних груп, аліфатичних та ациклічних

залишків, більш низький вміст ароматичних, особливо бі- та трициклічних структур. Різниця у складі гумінових кислот сапропелю й торфу пояснюється особливою структурою вихідного матеріалу сапропелю ( фіто- і зоопланктоном), який має мало лігніну та значну кількість пірольних структур, а також уповільненим характером гуміфікації в підводних умовах через низький рівень кисню, слабку мікробіологічну активність.

          Гумінові кислоти сапропелю відрізняються від гумінових кислот грунту тим, що переважна частина їх молекул ( близько 90 %) представлена гідролізованим  вуглеводно пептидним комплексом у поєднані зі сполуками жирного ряду при незначному вмісті ароматичних структурних одиниць( у гумінових кислотах грунту – навпаки)

           Кількість гумінових кислот у сапропелі та їх склад залежить від характеру вихідної речовини й умов нагромадження. Вони відіграють значну роль у міграції і нагромадженні багатьох макро-  і мікроелементів, утворюючи з ними міцні сполуки, найчастіше – у вигляді комплексів.

            Важливим компонентом органічної речовини сапропелю є фракція легкогідролізованих речовин, до якої входять в основному вуглеводно-білковий комплекс, геміцелюлоза. Їх присутність визначає можливості використання сапропелю як мінерально-кормової добавки, обумовлює рівень розвитку мікробіологічних процесів під час приготування добрив, робить сапропель ефективною клеючою добавкою при виробництві будівельних матеріалів.

             Сапропелі характеризуються високим вмістом загального азоту – до 45 % на суху речовини ( до 6% - на органічну). Він, як правило, органічного походження, його аміачна форма становить 0,4-0,8%, рухома – 6-35%; до складу амінокислот входить близько 50% загального азоту . Хімічний склад азотних сполук обумовлений наявністю білків, які надходять у відклади із залишками рослинних та тваринних організмів, а також сукупністю фізико-хімічних та мікробіологічних перетворень у процесі сапропелеутворення. Білкові сполуки- основа формування азотовмісних речовин сапропелю, головним чином, за рахунок гумінових кислот, які мають високий вміст азоту.

                                                   6

              Вміст фосфору в донних відкладах залежить від типу сапропелю і сягає 4,6% на суху речовину. Його рухомі форми становлять від 5 до 33%. Неорганічні форми фосфору представлені сполуками із залізом, алюмінієм і кальцієм, а також фосфором сорбованим на глинистих частинках і органічних комплексах. Органічні форми фосфору в сапропелі зв’язані із гуміновими кислотами й важкогідролізованою частиною органічної речовини.

         Вміст окису калію залежно від типу сапропелю становить до3,2% на суху речовину. Обмінна форма – 13-19% від валового його вмісту, або до 100мг\100г сухого сапропелю.

      Як свідчать результати лабораторних визначень, кальцій органічного походження і є головним катіоном вбирного комплексу сапропелю – 100-170мг екв\100г. маючи високу рухомість, карбонатні сапропелі володіють значною меліоруючою здатністю, яка в польових умовах перевищує ефективність традиційних вапнистих добрив, доломітові борошно і місцеві види вапняків.

        Вміст магнію на порядок менший (23-30 мг екв\100г сухої речовини), ніж кальцію. Разом (кальцій і магній) відіграють позитивну роль у зниженні кислотності сапропелю при розкладі мікроорганізмами органічних речовин, які виділяють при цьому вуглекислий газ. Узагальнені результати лабораторних досліджень указують на те, що рН сапропелю міститься в межах 5,5-7,7.

          Вміст сірки в сапропелі – 1,5-2,5% на суху речовину. Вона має органічну( 70-80%), сульфатну(2-5%) і сульфідну ( 15-20%) від валового вмісту форми. Елементарна сірка міститься в дуже малих кількостях.

         У сапропелевих відкладах присутні й мікроелементи. Кобальт, мідь, марганець, нікель, хром, свинець мають підвищену ліофільну здатність і можуть мігрувати у формі колоїдних частинок та розчинів. Цинк, берилій, титан, вольфрам, церій – менш рухомі й використовуються рослинами в дуже малих кількостях.

          Агрохімічна характеристика сапропелю свідчить про те, що його вбирний комплекс сприятливий для розвитку корисних мікроорганізмів, які синтезують вітаміни, антибіотики та інші біологічно активні речовини. Лабораторними визначеннями встановлено, що сапропель містить вітаміни: В12,В1,В2,В3,В6,В9, Е,С,Д,Р, каратиноїди, ферменти, гормоноподібні речовини. Мікроорганізми, які заселяють сапропель, володіють здатністю

                                                        7

 нейтралізувати дію патогенних мікроорганізмів, що надзвичайно важливо під час виготовлення сапропеле-гноєвих компостів.

           У зв’язку із колоїдальною природою сапропель має високу вологість, складовою якої є дисперсна( власне сапропель) і дисперсійна вода. Дисперсність сапропелю змінюється у широких межах. Кількісне співвідношення різних фракцій залежить від вихідного матеріалу й умов формування сапропелю. Значний вміст колоїдних фракцій у сапропелі вказує на високу ефективність його як структуропокращувача при внесенні на легких за гранулометричним складом грунтах із вмістом гумусу 1,28 % забезпечило зростання в шарі грунту 0-10, 10-20 см агрономічно цінних агрегатів 2-1, 1-0,5, 0,5- 0,25 мм за рахунок зменшення колоїдних фракцій. Коефіцієнт структурності грунту на на глибині 0-10, 10-20 см при внесенні сапропелю порівняно із контрольними варіантами ( без добрив) зростав із 2,60 й 3,48 до 5,91 й 7,33 і був на рівні внесення підстилкового гною. Природна вологість грунту збільшувалася порівняно із контролем в 3,2 раза, а втрата вологи, за результатами лізе метричних досліджень, за межі горизонту 0 – 155 см при локальному внесенні 60 т\га сапропелю була на 24-25% нижча фону. Зменшення дози внесення сапропелю до 30 т\га знижувало втрати вологи відносно фону на 44-45%. Якщо кількість грунтового розчину, що надходить у лізиметри при суцільному внесенні 60т\га сапропелю, становила 76 мм, то при локальному – 63,4 мм. Зменшення дози внесення сапропелю до 30т\га  при локальному внесенні втрати становило 53 мм( при внесенні N90Р60К120 – 101,6мм).

           Під впливом локального внесення 60т\га сапропелю, на відміну від суцільного, зменшувалися втрати амонійного азоту – на 29, рухомих форм фосфору – на 12, обмінного калію – на 16, окису кальцію – на 11, окису магнію – на 14, водорозчинного гумусу – на 11% . зменшення дози при локальному внесенні сапропелю із 60 до 30т\га зменшувало втрати NО3 – в 1,8, Р2О5 – в 1,3, К2О – в 1,4, Са – в 1,5 , МgО – в 1,5 , водорозчинного гумусу – в 1,2 раза. Невиробничі втрати в результаті локалізації внесення сапропелю порівняно із суцільним внесенням зменшуються.

         Унесення сапропелю в чистому вигляді й у складі компостів ( сапрпеле-гноєві, сапропеле – послідні) сприяло стабілізації гумусового стану, змінюючи його груповий склад на користь

                                                   8

 

гумінових кислот. Вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0-20 см

зростав у прямій дії: на 18мг\кг грунту, а на третій рік дії – із 36мг на контролі до 48мг\кг грунту при внесенні 60 т\га сапропелю. Рухомі форми фосфору на контролі становили 96 мг\кг грунту при внесенні сапропелю- 115 ; вміст обмінного калію відповідно 56 і 69 мг\кг грунту.

         Унесені в грунт сапропелеві добрива, крім покращення живлення рослин, змінюють умови існування ґрунтових мікроорганізмів, посилюють інтенсивність мікробіологічних процесів, сприяють зростанню корисної мікрофлори, особливо нітрифікаторів, азотобактеру, бактерій, які розчиняють фосфати.

        Покращення поживного режиму та агрофізичних  показників мало гумусних грунтів при внесенні сапропелевих добрив забезпечує підвищення врожаю та його якісних показників. Приріст бульб картоплі залежно від дози  внесення у прямій дії становив 26,3 – 120; зерна вівса – 6 – 69 ; зеленої маси люпину – 16-92 %. У післядії на озиме жито та зелену масу однорічних трав додатковий збір врожаю становив відповідно 3,0- 14,0 та 11 – 77 ц\га.

          Використання сапропелю в закритому грунті як складової частини під час виготовлення ґрунтових композицій порівняно із торфом ( традиційним компонентом) покращує їх поживний режим.

        Грунтосуміші за участю сапропелю мають кращу саморегулюючу ( буферну) властивість, ніж за участю торфу. Врожайність тепличних томатів, вирощених на ґрунтових субстратах за участю сапропелю була на 2,7-4,5 кг\м вищою, ніж за участю торфу, із вмістом нітратів в 1,5-2,1 раза меншим ніж із торфом.

        Таким чином, використання сапропелю в чистому виді і для приготування на його основі добрив зменшує вертикальну міграцію елементів живлення та вологи, покращуючи поживний режим мало гумусних дерново-підзолистих піщаних грунтів, його агрофізичні та саморегулюючі властивості, мікробіологічну активність, підвищуючи врожай та його якісні показники.

 

 

                                          9                       

 

 

 

                          Розділ ІІ. Загальна характеристика

                            біопрепарату  « Сапрогум»

 

      «Сапрогум» рідкий біостимулятор отриманий на основі обробки сапропелю. Виробником даного біологічного препарату є ТОВ « Зендер – Україна». Основні центри його знаходяться у м.Луцьку по вул.. Шевченка,35 та у с. Світязь по вул..Жовтневій, 24  Шацького району Волинської області.

         В залежності від переважаючого вмісту певних компонентів виділять біопрепарати : «Сапрогум Nа», «Сапрогум Nh4» та «Сапргум К», які відрізняються в першу чергу загальним вмістом натрію, калію та азоту.

     «Сапргум» рідкий біологічний стимулятор , що впливає на ріст,розвиток та врожайність сільськогосподарських рослин і крім того не містить пестицидів та інших шкідливих речовин та є екологічно чистим . що дозволяє його широко використовувати в  агро біотехнології як один із біотехнологічних методів. Використання «Сапрогуму « не здійснює шкідливого впливу на оточуюче середовище і при цьому дозволяє отримувати значні врожаї сільськогосподарських культур. В першу чергу через покращення  поживного режиму  малогумусних дерново-підзолистих піщаних грунтів, мікробіологічної активності, що дозволяє значно зменшити використання пестицидів та гербіцидів, для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин.  А це в свою чергу покращує якісні показники отриманої продукції.

        Біологічний препарат « Сапрогум» використовується в досить широких межах, починаючи від передпосівного обробітку насіння до   завершальної фази плодоношення сільськогосподарських культур, або протягом усього періоду вегетації , як, наприклад, у квіткових рослин, підживлення яких проводять систематично кожного місяця.

         При вирощуванні зернових ( вівса, озимого жита та пшениці) « Сапрогум» починають використовувати для обробки насіння і в подальшому проводять обприскування або полив посівів : 1 раз – у фазі кущення, початку виходу в трубку; 2- й раз – у фазі цвітіння – початок молочної стиглості.

                                                   10

      Кукурудза обробляється даним препаратом 2 рази: це передпосівна обробка насіння  та обприскування посівів у фазі сходів – появи 3-5 листків.

     Вирощування соняшника вимагає також обробки насіння  і крім того обприскування або полив посівів протягом 3 раз: у фазі сходів, фазі появи 3-4 справжніх листочків та  у період з інтервалом 10-15 днів після другої.

      Для вирощування буряка необхідна обробка насіння і два обприскування або поливи рослин : 1- під час сходів, появи 2-3 справжніх листочків; 2 – 4-х пар справжніх листочків, змикання рослин у рядках.

      Картопля вимагає значно більших витрат препарату «Сапрогум» і включає передпосадковий обробіток бульб та обприскування або полив рослин під час появи 5-7 листків та у фазі бутонізації.

    Під час вирощування помідорів необхідно виконати значно більшу кількість операцій , починаючи із передпосівної обробки ( замочування) насіння і провести 4 обприскування або поливи рослин: 1-й раз – у фазі появи 2-4 листочків; 2-й – у фазі бутонізації; 3-й – початок цвітіння; 4-й та 5-й  - у фазі плодоношення.

        Використання «Сапрогуму» під час вирощування перцю солодкого , огірків, баклажанів та кабачків має подібну схему і вимагає  замочування насіння у розчині даного препарату та обприскування або полив рослин : 1-й раз – у фазі появи 2-4 листків та 2-й раз у фазі бутонізації.

     При вирощуванні капусти необхідне також замочування насіння та трьох разове обприскування або полив рослин : через 2-3 дні після посадки рослин, далі у фазі зав’язування качанів та через 10-15 днів після другого.

      Цибулі необхідне передпосівне   замочування насіння ( якщо це сіянка) або  цибулин і обприскування або полив : 1-й раз – у фазі появи 2-3 листків; 2-й і 3-й  - з інтервалом у 10-15 днів.

      Для вирощування екологічно чистої моркви потрібно здійснити 4 обробки робочим розчином «Сапрогуму».  Це  , в першу чергу, замочування насіння і подальше обприскування або полив рослин : 1-й раз – у фазі сходів; 2-й – у фазі 2-го справжнього листка та 3-й – через 10-15 днів після попереднього обробітку.

    Крім того, що «Сапрогум» використовують при вирощуванні

                                                    11

сільськогосподарських рослин, його також можна досить активно використовувати у квітникарстві та  садівництві. Так,при вирощуванні квітів, можна проводити передпосівне замочування насіння або цибулин  і періодично 1 раз на місяць проводити підживлення робочим розчином «Сапрогуму».

      Плодово-ягідні культури вимагають значно складнішої схеми використання «Сапрогуму». Проводиться обприскування рослин у такі періоди: 1-й раз – через 5-7 днів після цвітіння; 2-й  - на початку фізіологічного опадання зав’язей; 3-й – в період закладки квіткових бруньок ; 4-й – в період інтенсивного росту плодів.

          Норми витрати препарату  « Сапрогуму» при  вирощуванні сільськогосподарських культур показані у даній таблиці.

           Таб.3   Норма витрати препарату»Сапрогум»

Культура	Норма витрати препарату у мл Сапрогум   Сапрогум       Сапрогум Nа                   Nh                   К	Норма витрати робочого розчину	Тип  обробітку
Зернові   Кукурудза     Соняшник   Буряки   Картопля   Помідори   Перець солодкий Огірки, кабачки Капуста   Цибуля   Морква   Квіти   Плодові та ягідні культури	100               70                           70 3000             2100                     2100 100                70                          70 3000             2100                    2100 100              70                         70 3000             2100                 2100 100                70                      70 3000              2100                2100 300                210                    210 3000              2100                2100 20                 1-2                      2 5000             3500                  3500 20                  1-2                     2 5000              3500                3500 20                  1-2                     2 5000              3500                3500 20                   1-2                    2 5000               3500               3500 20                    1-2                    2 3000               2100               2100 20                    1-2                   2 3000              2100               2100 1-2                 1-2                  1-2   10000            7000               7000	10л\т 300л\га 10л\т 300л\га 10л\т 300л\га 10л\т 300л\га 30л\т 300л\га 1л\кг 500л\га 1л\кг 500л\га 1л\кг 500л\га 1 л\кг 500л\га 1л\кг 300л\га 1 л\кг 300л\га 1л\кг   1000л\га	Обробка насіння Обприскування Обр.нас. Обпр..полив Обр.нас. Обпр.,полив Обр.нас. Обприс., полив Обпр.нас. Обприс,полив Оброб нас. Обприс.,полив Обр. Нас. Обрис., полив Обр.нас. Обрис.,полив Обр.нас. Обрис.,полив Обр.нас. Обрис.,полив Обр.нас. Обрис.,полив Обр.нас.   Обприскування

 

     Використання «Сапрогуму» в даних кількостях і дотримання фаз обробітку дозволяє отримати гарний врожай сільськогосподарських культур і вести боротьбу з хворобами та шкідниками даних культур досить успішно.

                                                 12

 

                             Розділ ІІІ. Власні дослідження впливу сапропелю на ріст, розвиток та врожайність огородніх культур ( на основі використання біологічного препарату «Сапрогум К», отриманого із сапропелю).

 

      Протягом цього року  ми вели спостереження за розвитком, ростом та врожайністю двох основних сільськогосподарських культур: картоплі – суто типового і широко розповсюдженого для вирощування в зоні Полісся- та помідорів, які для зони Полісся є не досить поширеною сільськогосподарською культурою. При виборі сортів основна увага зосереджувалася на невеликий вегетаційний період у життєвому циклі даних культур, що дає змогу отримати урожай до настання несприятливих умов оточуючого середовища. Тому для проведення дослідів було взято ранній сорт картоплі

« Беллароза» та ранньостиглий, відносно стійкий до фітофторозу, сорт помідорів- « Яблунька Росії» .

               Умови дослідів:

-грунт, на якому росли піддослідні рослини був більш-менш однорідний;

- насіння помідорів було взято з однієї розфасованої пачки;

- бульби для посадки вибирались однакових середніх розмірів, взяті попередньо з одного поля;

- дотримувались в межах однієї дослідної ділянки більш-менш однакові умови зволоження, освітленості та температурного режиму;

- чітко дотримувались умов застосування препарату «Сапрогум К» та норм витрати даного препарату.

                   Досліди ґрунтуються на здійснені спостережень за рослинами на основних етапах їх розвитку, що дає змогу безпосередньо оцінити ріст даних культур і порівняти урожайність у групі контрольних рослин, для обробітку яких не використовували Сапрогум, та в основній групі, де проводився обробіток даним препаратом. Безпосередньо проводились спостереження за основними фазами розвитку помідорів та картоплі.

 

                                          13    

           Дослідження № 1 .  Особливості росту, розвитку та врожайності  помідорів

    1 етап . Проростання насіння  та вирощування розсади включав у себе такі основні пункти:

    - підбір високоякісного насіння помідорів сорту «Яблунька Росії» та поділ його на дві рівнозначні групи по 100 насінин та замочування однієї групи  у робочому розчині Сапрогуму ( для його приготування використали 0,5 чайної ложки препарату та 300мл води)

    - підготовка однорідної ґрунтової суміші та ящиків для посіву;

    - посів насіння в ящики;

   - спостереження за сходженням  та появою перших сходів;

   - під час появи 2-4 листочків проведення поливу рослин робочим розчином Сапрогуму ( норма витрати препарату : 7,5 мл препарату на 1л води ) в основній групі рослин;

   - пікірування;

   - спостереження за формуванням розсади помідорів.

      Під час проведення спостережень було відмічено появу поодиноких перших сходів у ящику, де знаходилось насіння помідорів оброблених Сапрогумом. Тут же відмічалась і значно раніша поява масових сходів рослин. Спостереження за ростом розсади помідорів показали, що рослини, які оброблялись сапрогумом , мали значно міцніше стебло  і більш насичене, темніше забарвлення.

        2 етап. Висадка розсади помідорів у відкритий грунт та формування куща, поява квіткових бутонів.

       Розсаду помідорів було пересаджено в однаковий по  агрохімічним показникам грунт з дотриманням усіх основних агротехнічних заходів. Тобто  і для основної, і для контрольної групи рослин створювались такі ж самі  умови для росту та розвитку розсади помідорів. Для  більшої точності  досліджень  варіанти повторювались  4 рази. Основний догляд за рослинами був однаковий і полягав у : поливанні рослин, розпушуванні грунту, знищенні бур’янів, підгортанні рослин, розпушування міжрядь та формування куща помідора. Крім того в основній  групі у фазі бутонізації було проведено    обприскування рослин розчином сапрогуму ( норма витрати препарату : 75 мл сапрогуму розвести у 10 л води). 

                                                     14

      Спостереження на цьому етапі за  ростом та розвитком рослин показали , що для рослин основної групи, де постійно використовувався сапрогум , характерний значно інтенсивніший ріст рослин, вони мають більшу висоту і товщину головного стебла. У них раніше почали формуватись бічні пагони та квіткові бутони.

        3 етап. Початок цвітіння, формування плодів та початок дозрівання плодів.

       На цьому етапі для основної та контрольної групи помідорів проводились ті ж самі агротехнічні заходи. Крім того  помідори основної групи рослин на початку цвітіння були обприскані розчином сапрогуму ( норма витрати препарату та ж сама, що й в попередньому обробітку). Спостереження за рослинами показало, що масове цвітіння та  формування  перших плодів відмічалось серед рослин основної групи.

           4 етап. Початок дозрівання плодів, масове плодоношення та масове  дозрівання плодів.

    Агротехнічні заходи, які здійснювалися на цьому етапі полягали у  поливанні рослин в міру необхідності, розпушуванні грунту і знищенні бур’янів, формуванні куща помідора, збору та обліку урожаю з кожної окремої ділянки. Помідори основної групи обприскували 2 рази у фазі плодоношення робочим розчином сапрогуму. Крім того велось спостереження та боротьба з фітофторою, яка активізувалась на помідорах у зв’язку із  появою значних  атмосферних  опадів у даний період. Потрібно відмітити масову появу уражених фітофторою листків у помідорів , які не оброблялися сапрогумом, і незначне зараження у основній групі. Фітофтора досить суттєво вплинула на ріст, розвиток та врожайність помідорів. Плоди помідорів , які не оброблялись сапрогумом, через певний час ( на протязі двох тижнів)  почали масово чорніти і отриманий урожай можна було порахувати на пальцях. Зібрані були лише перші плоди, які почали найраніше дозрівати. Урожайність з одного куща в контрольній групі в середньому становив лише близько 300 грам. Тоді як для основної групи, де, крім агротехнічних засобів боротьби з фітофторою, проводилося обприскування рідким біостимулятором «Сапрогум К», було характерним менший прояв фітофторозу та значно вища врожайність помідорів. В середньому в основній групі рослин з

одного куща помідорів було зібрано до 2,5 кг.  Крім того для плодів

                                                15

 основної групи рослин характерні більші розміри та, на нашу думку, кращі смакові якості.

                     Дослідження 2. Особливості росту, розвитку та врожайності картоплі зумовлені дією сапропелю.

            1 етап. Посадка бульб картоплі включала в себе такі основні агротехнічні заходи:

 - під посадку картоплі було відведено однорідну за ґрунтовим складом ділянку, поділену на дві рівнозначні частини – основну та контрольну, на якій не буде здійснюватись застосування сапрогуму;

  - попередником було у польовій сівозміні озиме жито ;

  - восени, під час пізньої осінньої оранки було внесено органічне добриво – гній у розрахунку 5 кг\м ( 5 т\га);

  - для посадки були відібрані середні за розміром бульби картоплі сорту « Беллароза»;

   - бульби призначені для посадки  на основній ділянці перед посадкою піддаються обробці робочим розчином сапрогуму ( норма витрати препарату – 3л робочого розчину на 100 кг картоплі);

    - посадку картоплі на обох ділянках було здійснено квадратно- гніздовим способом , в однакові терміни .

        2 етап. Поява перших сходів та масова поява пагонів.

    Після посадки картоплі на протязі двох тижнів проводилося розпушування грунту, знищення бур’янів. Одночасно велись спостереження за появою перших сходів та масовим вихотом і формуванням пагонів. Потрібно відмітити, що на основній ділянці і на контрольній, перші сходи появились майже одночасно. Але масова поява пагонів була характерна лише для основної ділянки, бульби якої перед посадкою були оброблені розчином природного біостимулятора «Сапрогум К». Після появи на основній ділянці 5- 7 листків, рослини на даній ділянці були обприскані робочим розчином сапрогуму (із розрахунку  3л  на 1 соту картоплі).

         3 етап. Формування кущів картоплі та змикання рядків

     Під час даного етапу здійснювались необхідні агротехнічні заходи. Проводилося розпушування грунту , знищення бур’янів, підгортання рослин. Одночасно проводились фенологічні спостереження за вегетативним розвитком кущів картоплі. Потрібно  відмітити, що висота окремих  стебел картоплі сягала до 1м на основних ділянках. В той час як на контрольних ділянках

                                            16

 

висота стебел коливалась в межах від 40 до 60 см. Кількість стебел

 у одному кущі як на основній, так і на контрольній ділянках коливалася в межах від 3 до 6. Але стебла на  основній ділянці були більш масивніші, товстіші. Змикання рядків на основній ділянці  настало на 2 дні раніше.

               4 етап. Фаза бутонізації,  початок цвітіння, масове цвітіння

     Спостереження, які проводились на даному етапі , дають змогу зробити висновки про те, що  поодинокі квітки почали з’являтись однаково на обох ділянках, але масове цвітіння все ж таки раніше відмічалося на основній ділянці, ніж на контрольній. В період бутонізації картоплі було проведено   ще одне обприскування рослин на основній ділянці ( норма витрати: 3л на 1 соту картоплі).

              5 етап. Поява шкідників та фітофтори.    

        Одночасно із  квітуванням картоплі спостерігалася масова поява шкідника – колорадського жука. Для боротьби із даним шкідником на обох ділянках було проведено обробку препаратом «Анти жук» .

       Замість бутонів квітів на стеблах почали формуватися плоди. На рослинах , розташованих на основних ділянках,  спостерігалась більша кількість зав’язуваних плодів ( до 5-7 на одній рослині), і  вони відрізнялися більшою масою.

      Після  дощового  періоду  не заставила себе довго   чекати і фітофтора. Особливих заходів по боротьбі із нею ми не проводили, лише спостерігали. І дані спостереження дозволяю зробити висновок, що рослини картоплі на основній ділянці, де систематично проводився обробіток сапрогумом,  не так швидко піддаються дії фітофтори. Їх стебла довше залишаються зеленими, що в свою чергу дозволить отримати більший урожай картоплі восени.

                6 етап. Збір та облік урожаю картоплі

   Восени, в перших числах вересня,  ми приступили до збору та обліку отриманого врожаю. Врожай було зібрано з кожної ділянки окремо та зважено. Перед цим, для визначення середньої  ваги бульб, товарного вигляду та структури врожаю, на кожній ділянці в окремих  їх точках викопали по два кущі. Зібрані бульби зважили та проаналізували. Окремо провели аналіз нетоварного врожаю

                                                 17

(бульби дрібні, нестандартні). Структуру  врожаю визначали окремо для кожної ділянки, провівши сортування бульб по фракціях: а) – до 30 г;  б) – 30-50 г;  в) 50-80 г;  г) більше 80г.  При сортуванні бульб зібраних на основній ділянці відмічався значний відсоток

(  понад 50%) бульб масою більше 80 гр. Маса окремих бульб досягала 250г. Бульб масою до 50г було дуже мало, лише 1\3 від загальної кількості. Тоді як на контрольній ділянці була відмічена зовсім інша тенденція, тобто бульб масою понад 80г було дуже мало, а бульби масою до 50 г переважали. Також, товарний вигляд картоплі, вирощеної на ділянках, де застосовувався сапрогум, був значно кращий.

     Отже, проведені дослідження дають змогу з впевненістю стверджувати про значний позитивний вплив сапрогуму  на ріст, розвиток та врожайність помідорів та картоплі.

 

 

                                       Висновок

      Результати дослідів свідчать про те, що сапропель та отримані на його основі препарати здійснюють значний вплив на ріст, розвиток та плодоношення сільськогосподарських культур.  Починаючи від передпосівного обробітку  насіння сапрогумом створюються сприятливі умови для проростання насіння, що дає значний стимул подальшому розвитку рослин.

      Провівши спостереження за рослинами помідорів та картоплі на всіх етапах їх розвитку, під час використання сапрогуму, ми дійшли таких висновків:

    - безперервне застосування сапрогуму дозволяє отримати значно вищі врожаї цих культур;

      - значно покращується якість отриманої продукції;

   -   рідкий біостимулятор сапрогум позитивно впливає на ріст рослин;

     -  розвиток рослин на всіх етапах, під дією сапрогуму, відбувається із кращими якісними характеристиками.    

     Малогумусні  дерново-підзолисті піщані грунти Західного Полісся вимагають великих затрат для вирощування на них сільськогосподарської продукції, яка мала б змогу конкурувати на європейських ринках по своїх агроекологічних характеристиках.

                                             18

Тобто, мала б гарний товарний вигляд, не містила б значної кількості нітратів та пестицидів, була екологічно чистою.  Майбутнє вимагає нових технологій вирощування сільськогосподарської продукції, використання нових препаратів та внесення альтернативних екологічно чистих добрив та біостимуляторів росту.

       Результати проведених нами дослідів свідчать про те, що таке майбутнє може належати сапропелю та препаратам  виготовлених на його основі.     

 

        

             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     19

 

     Список використаної літератури.

 

1.Екологічна біотехнологія   - Швед О.В., Миколів О.Б.,Комаровська-Порохнявець.

 

2.Вплив біопрепаратів на родючість грунту. -  Власюк М.Н.

 

3.Сапропель – високоефективне екологічно чисте органічне добриво.       -          Шевчук М.Й.,Дідковська Т.

 

4. Продовольча картопля.      -     Теслюк П.С.

 

5.Біодобрива. Екологічна біотехнологія.

 

6.Фізико – механічний та біологічні методи боротьби з шкідниками.

 

7.Добрива. Регулятори росту та розвитку .   – Мітрисова О.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        20