Науково-дослідницька робота «ДІЯ ПРИРОДНОГО ОРГАНІЧНОГО ДОБРИВА «БІО-ГЕЛЬ» НА УМОВИ РОСТУ ТА УРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ»

 

 

 

 

 

 

                                                                                Секція: овочівництво

 

 

Науково-дослідницька робота

«ДІЯ ПРИРОДНОГО ОРГАНІЧНОГО ДОБРИВА «БІО-ГЕЛЬ»              НА УМОВИ РОСТУ ТА УРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

Тези

до науково-дослідницької роботи

«Дія природного органічного добрива « Біо-гель» на умови росту та урожайність капусти»

Розвиток сільського господарства на сьогоднішній день неможливий без використання добрив, які дозволять підвищити родючість ґрунтів, збільшити врожайність, покращити якість сільськогосподарської продукції. На початку ХХ століття з бурхливим розвитком сільського господарства набула розповсюдження практика використання мінеральних добрив. Це призвело до значної зміни ґрунтових формувань та деградації ґрунтів. Тож ситуація, що склалась сьогодні, вимагає кардинальних змін щодо практик ведення сільського господарства.

Вирішенням проблеми подальшої зміни у ґрунтових формуваннях та ґрунтах в цілому  може стати відмова від використання мінеральних добрив та перехід на сучасні органічні добрива. Так групою українських вчених під керівництвом академіка Осипенко Сергія Борисовича було створено  органічне добриво «БІО-ГЕЛЬ».  Як діє добриво на овочеві культури?  У чому його переваги? Відповісти на це запитання я вирішила в своїй дослідницькій роботі.

Мета дослідження полягала у з’ясуванні дії органічного добрива « Біо-гель» на умови росту та урожайність капусти.

Об’єктом дослідження є капуста білоголова сорту  «Центуріон».

Вивчивши літературу даного напрямку та провівши власні дослідження я прийшла до висновку, що користь від органічного добрива є значно більшою, а його використання безпечніше для довкілля. Адже таке добриво добре засвоюється рослинами й швидко чинить на них позитивну дію. До його складу входять: ферменти, амінокислоти, фульвові та гумінові кислоти, вуглеводи (декстрин, лігнін, клітковина), «дикі» бактерії азотфіксуючі, фосфат- та калій-мобілізуючі, молочнокислі, деструктор стерні, корисні гриби, макроелементи та мікроелементи. Добриво застосовується для обробки насіння, позакореневої та кореневої обробки рослин, внесення в ґрунт.

Використання органічного добрива "Біо-гель" при вирощуванні капусти дало можливість збільшити врожайність на  дослідній ділянці на 11,5% . Крім того рослини краще перенесли цьогорічні  надвисокі температури.

 Тож застосування сучасних органічних добрив виводить сільськогосподарське  виробництво на новий рівень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….. 4

1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД……………………………………………… 5

   1.1Органічні добрива та їх роль  в органічному землеробстві……….

   1.2  Переваги органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ»……………………..

    1.3 Біологічні особливості капусти білоголової сорту «Центуріон»…

2 МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ………… 11

    2.1 Методика проведення досліджень………………………………... 11

    2.2 Умови проведення досліджень……………………………………. 14

3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ………………………………………… 17

  3.1.Вплив органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ»  на врожайність

та умови росту капусти капусти білоголової сорту «Центуріон»……

ВИСНОВКИ………………………………………………………............. 29

ЛІТЕРАТУРА …………………………………………………… 31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Серед овочевих культур, які вирощують в Україні, капуста білоголова є однією з найбільш поширених. Нині вона займає п’яту частину загальної площі під овочевими. Капуста білоголова цінна завдяки високим смаковим якостям і врожаю, тривалому періоду зберігання у свіжому та переробленому вигляді. Однією з вирішальних умов одержання високого врожаю капусти є добрива.

Розвиток сільського господарства на сьогоднішній день неможливий без використання добрив, які дозволять підвищити родючість ґрунтів, збільшити врожайність, покращити якість сільськогосподарської продукції. На початку ХХ століття з бурхливим розвитком сільського господарства набула розповсюдження практика використання мінеральних добрив. Це призвело до значної зміни ґрунтових формувань та деградації ґрунтів. До того ж, якість продуктів харчування погіршується через вміст отрутохімікатів, нітратів, генетично модифікованих організмів.  Тож ситуація, що склалась сьогодні, вимагає кардинальних змін щодо практик ведення сільського господарства. Одним з таких напрямків розвитку є створення спеціальних сировинних зон, основаних на принципах органічного землеробства.

 В основі органічного землеробства лежить не просто відмова від хімізації виробництва, а прагнення створити таку систему вирощування сільськогосподарських культур, яка б забезпечила їхню стійкість до всіх несприятливих умов. Насамперед, це створення «живого» ґрунту, який є запорукою забезпечення збалансованого живлення рослин. Тому, на сьогоднішній день виникла необхідність застосування екологічно безпечних систем удобрення, які б запобігали виснаженню ґрунтів, сприяли підвищенню їх агрохімічних показників, активізували мікробіологічну активність, і водночас забезпечували зростання врожайності сільськогосподарських культур та покращення їх якості.

З огляду на це, вивчення дії  природного органічного добрива на ріст і розвиток рослин  є  актуальним.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні дії органічного добрива « Біо-гель» на умови росту та урожайність капусти.

Для реалізації поставленої мети я визначила наступні завдання дослідження:

-  вивчити наукову літературу по даному питанню;

- знайомство з біологічними особливостями капусти білоголової білокачанної сорту «Центуріон» і її вимогами до умов навколишнього середовища;

- встановити вплив підживлення  органічними добривами на ріст і розвиток капусти;

- дати оцінку впливу застосування добрив на показники якості головок капусти білоголової.

Гіпотеза: При застосуванні органічних добрив можна отримати  високий врожай капусти з вмістом нітратів в межах ГДК.

Методи дослідження:

- аналіз наукової та методичної літератури;

- постановка досліду по вивченню впливу органічного добра «БІО-ГЕЛЬ» на ріст і розвиток капусти білоголової;

- аналіз отриманих даних.

Об’єкти дослідження:

• капуста білоголова сорту  «Центуріон»;
• органічне добриво « БІО-ГЕЛЬ».

Предмет дослідження - специфіка впливу органічного добрива « БІО-ГЕЛЬ» на ріст та розвиток капусти білоголової.

 

 

 

 

 

 

1.1Органічні добрива та їх роль  в органічному землеробстві

Завданням сучасного і майбутнього землеробства є досягнення стабільної, адекватної біокліматичному потенціалу, енергетично і економічно обґрунтованої урожайності вирощуваних культур за умови розширеного відтворення родючості ґрунту та екологічної безпеки довкілля і вирощеної продукції. Успішне виконання вказаного завдання можливе за рахунок реалізації принципів органічного землеробства, що передбачають використання спеціалізованих науково обґрунтованих сівозмін, раціональних систем удобрення та обробітку ґрунту, природоохоронних заходів контролю чисельності шкідників, збудників хвороб і бур’янів у агроценозах та ін. [2].

Органічна продукція виробляється більше ніж у 120 країнах світу, і на сьогодні зберігається тенденція до постійного зростання офіційної кількості її виробників та збільшення площ, що зайняті «органічним землеробством». Найбільша частина органічних господарств розташована на території Австралії та Океанії – 39%, Європи –21% та Південної Америки – 20%. За площею органічних земель (270,2 тис. га) Україна займає двадцяте місце серед країн-виробників екологічно чистої продукції і входить у десятку європейських лідерів за цим показником . Чисельність господарств аграрного сектору, які ведуть сертифіковане органічне виробництво становить біля 140, функціонує також 32 переробні підприємства та 18 підприємств – експортерів, які зареєстровані в Федерації органічного руху [3].

Питання ведення органічного виробництва розкрито у працях багатьох вітчизняних вчених. Дослідженнями передумов розвитку органічного виробництва, його запровадження та функціонування займалися такі вчені, як М.К. Шикула, Н.М. Рідей, М.В. Капштик [9,6]. Технології вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції, що забезпечують одночасне збереження і підвищення родючості ґрунту, та врахування захисту навколишнього середовища, розроблені в свій час С.С. Антонцем, В.М. Писаренко, П.В. Писаренко, В.І. Кисілем, Н.А.Макаренко [7,10].                            11Як зазначено у законі України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», для мінерального живлення рослин у органічному землеробстві необхідним є максимальне залучення відновлювальних місцевих органічних ресурсів (гною, побічної продукції рослинництва, сидератів, тощо), біопрепаратів удобрювальної і захисної дії, органо-мінеральних і біоактивних добрив з введенням екологосумісних агрохімікатів природного походження [9]. Таким чином, доцільним для створення оптимальних умов живлення овочевих культур в спеціальних сировинних зонах є застосування органічних добрив нового покоління та препаратів мікробіологічного походження.

В зв’язку із зменшенням їх виробництва перед агропромисловим комплексом України постала проблема включення в сільськогосподарський колообіг нетрадиційних сировинних ресурсів місцевого значення, які в значній мірі можуть компенсувати надходження органічної речовини в ґрунт і зменшать техногенний вплив на довкілля.

Тому особливого значення в органічній системі удобрення набуває застосування ферментованих добрив виготовлених на основі гною, торфу, сапропелю, курячого посліду та інших матеріалів органічного походження. Ферментація дозволяє переробляти органічні відходи і залучати їх в малий кругообіг у формі високоякісних добрив. В процесі приготування ферментованих добрив відбувається мінімальна втрата поживних елементів (особливо азоту) завдяки короткому терміну ферментації та повне знищення патогенної мікрофлори і насіння рослин бур’янів [5].

В органічному землеробстві провідним у формуванні родючості ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур, окрім органічних добрив є і застосування препаратів бактеріального походження. Саме мікроорганізми є відповідальними за перетворення низки складних сполук у більш прості, що доступні для живлення рослин. Бактерії, які заселяють ґрунт, утворюють своєрідний біологічний «чохол» – ризосферу і є трофічними посередниками між ґрунтом і рослиною. У системі ґрунт – мікроорганізми – рослина ґрунтові мікроорганізми є незамінною та невід’ємною складовою. Тому рослина в оточенні повноцінного комплексу мікроорганізмів одержує 8 необхідне кореневе живлення і може повністю реалізувати свій генетичний потенціал щодо врожайності [13].

Перелік біотехнологічних продуктів – мікробних препаратів останніми роками значно розширився і включає препарати, створені на основі вільно існуючих, асоціативних, симбіотрофних азотфіксувальних, фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, а також препарати бінарної дії.

Біопрепарати, що містять бактерії, більше відомі як «інокулянти», з’явилися близько 20 років тому і завоювали серед аграріїв велику кількість прибічників, а також й скептиків. Заміна хімічно вироблених добрив, в першу чергу азоту на біодобрива, що видобуваються мікроорганізмами з повітря і органічних залишків ґрунту, мали викликати справжню революцію у сільгоспвиробництві. Здавалося би, кінець ери хімізації та чистих органічних продуктів був не за горами! Але...

При потраплянні в несприятливе середовище – в спекотну погоду при відсутності вологи - штучно вирощені на біофабриках «бактерії-пестунки» швидко гинули, а з ними надії фермера на багатий врожай. У такій ситуації тяжка праця та кошти аграріїв стають «витраченими на вітер», перетворюючи вирощування органічних продуктів на ризиковане та дороге «задоволення».

Але завдання щодо створення інокулянта з «загартованими» бактеріями, що «у вогні не горять, і у воді не тонуть» було вирішено групою українських вчених під керівництвом академіка Осипенко Сергія Борисовича. У результаті багатьох років досліджень, численних контрольних випробувань і практичних дослідів було створено і вже застосовується унікальне органічне добриво «БІО-ГЕЛЬ» з високими інокуляційними характеристиками. «Десант» бактерій “БІО-ГЕЛЮ” у Груні виживає в умовах холодної весни і посушливого літа, у середовищі насильницької хімізації і ворожої бактеріальної мікрофлори [7].

 

1.2  Переваги органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ»

У органічному  продукті "Біо-гель" уперше вдалось поєднати несумісні концентрати: "дикі" бактерії (інокулянти), природний фунгіцид та органічний гумат.

Сировина органічного походження: торф, біогумус, леонардіт, сапропель, ґрунт із корисною мікробіотою (полтавський чорнозем, каштанові та супіщані ґрунти), вода.

Ефект від використання препарату: підвищення врожайності на 8-30%; зниження хімічного навантаження на ґрунти на 20-40%, відновлення родючості ґрунтів, підсилення сходження насіння та однорідності сходів до 20%, поліпшення азотного, калійного та фосфорного живлення, посилення імунітету рослин до грибкових та бактеріальних хвороб, поліпшення показників активності мікрофлори ґрунту.

 Виробництво органічних добрив для обробки аграрних господарств, внесення в ґрунт компоненту «Біогель» академіка Осипенко дозволяє в сільському господарстві відновити органіку та зберегти родючість землі, при цьому значно підвищуючи врожайність. Поетапна заміна хімічних добрив на «Біо-гель» дозволяє досягти масштабного отримання чистих органічних продуктів. Після отримання результатів лабораторного аналізу Доктор біологічних наук, академік В. Патика назвав близьким до геніального органічне добриво – «Біо-гель» Академіка Осипенко, за показниками активізації мікрофлори ґрунтів та зниження їх хімічного навантаження.

Характеристики «БІО-ГЕЛЮ» мають  ключові відмінності  і переваги у порівнянні з іншими інокулянтами .

Перевага перша - Широкий спектр. Органічне добриво «БІО-ГЕЛЬ» - це й інокулянт, й адьювант, і адаптоген.  Разом з симбіотичними мікро-організмами, що населяють ґрунт, підсилені власним «стартерним» кормом, вони гарантують позитивний ефект інокулянту, підвищуючи урожайність від 8 до 20%, при зниженні хімічного навантаження ґрунтів на 20-30%.

Перевага друга – Універсальність. «БІО-ГЕЛЬ» містить кілька штамів природних корисних (симбіотичних) бактерій, тому він може використовуватися для всіх сільськогосподарських культур на відміну від інших інокулянтів, розроблених на основі специфічних для певного виду рослин мікроорганізмів. «БІО-ГЕЛЬ» Академіка Осипенко розроблений в Україні та максимально адаптований для «гарячих» ґрунтів південного степу.

Перевага третя - Екстремальні умови використання. Ефективне використання в умовах посухи, заморозків, хімічних обробок, а також виживання при надвисоких температурах дозволяє використовувати «Біо-гель» як природний адаптоген, який реально підвищує можливість зберегти і збільшити урожай в екстремальних кліматичних умовах і техногенних ситуаціях. Використання унікальної технології  HTD-technology®, принципово відмінної від технології, що використовується на біофабриках, дає в результаті отримання «чистих» мікробних препаратів, із «загартованими» бактеріями, що витримують температуру від - 20°С і до +75° С.

Перевага четверта - Стартерний корм (пребіотик) створює оптимальні умови для росту бактерій, що містяться в «Біо-гелі», при потраплянні їх в ґрунт. Корм містить від 20% до 40% полісахаридів, амінокислот, ферментів, мікроелементів, вітамінів, мінералів, жирних кислот, необхідних для живлення рослини і репродукції нових бактерій. «Стартер» також дає імпульс розвитку корисних азотфіксуючих, мікроорганізмів, що мешкають в ґрунті. «Бактеріальний вибух» за допомогою легкозасвоюваного «стартера» дозволяє швидко витіснити гриби-фітопатогени з кореневої системи сільськогосподарських культур.

Перевага п’ята - Фунгіцидна активність. Цікаво відмітити, що препарат чудово зарекомендував себе і на вегетуючих рослинах. Бактерії «БІО-ГЕЛЮ» здатні швидко захопити екологічну нішу і не допустити розвитку патогенних мікроорганізмів. На відміну від класичних мікробних препаратів, що наносяться на посівний матеріал, «БІО-ГЕЛЬ» ефективно використовується для обприскування вегетуючих рослин по листковій поверхні, значно зменшуючи їх захворюваність.

Перевага шоста - Підсилення дії гербіцидів. Експериментально було доведено, що дози гербіцидів можна знижувати на 30-50% під час проведення хімічних прополок для знищення бур'янів. Це реально знижує хімічне навантаження на оброблюваний ґрунт. Достатньо в бакову суміш додати 1.5 л «Біо-гелю» на 1 га вегетуючих рослин.

Перевага сьома - Комплексна дія. Наявність в «БІО-ГЕЛІ» великої кількості активних фітогормонів, амінокислот, макро- і мікроелементів в доступній формі дозволяє активізувати імунну систему рослини та отримати більш якісний і повноцінний урожай [8].

Способи внесення органічного добрива:

• Застосовується для обробки насіння, позакореневої та кореневої обробки рослин, внесення в ґрунт.
• Може використовуватися при поливі в борозни, лунки дерев, при замочуванні саджанців, чубуків, коренеплодів та цибулин.
• Розведення водою будь-якого ступеня жорсткості для використання в усіх видах оприскувачів, дощувальних і крапельних систем з розмірами фільтрів більше за 50 мкм.
• Сумісний з усіма видами засобів захисту рослин та макро- і мікродобривами.

Властивості «БІО-ГЕЛЯ» досліджувались Інститутом зрошуваного землеробства НААН (ІЗЗ НААН) (УкрНИИОЗ), Південною державною сільськогосподарською дослідною станцією (Інституту   водних проблем і меліорації НААН ), Кіровоградською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України, Національним науковим центром “Інститут землеробства НААН України».

Дослідженнями Південної державної сільськогосподарської дослідної станції інституту   водних проблем і меліорації НААН доведено:

1. Передпосівна обробка насіння кавуна 0,4% розчином Гумат гелю сприяє підвищенню мікробіологічної активності ґрунту на 59,3% - 62,9%, порівняно з контролем.

2. Передпосівна обробка насіння дині 0,4% розчином Гумат гелю сприяє підвищенню мікробіологічної активності ґрунту на 50,2% - 62,3%, порівняно з контролем.

3. Обробіток насіння розчином Гумат гелю (40 мл/1л) та трикратне позакореневе підживлення ним же з розрахунку 2л/га сприяє тому, що у фазу плодоутворення площа листкової поверхні рослин кавуна була більшою на 1075 м 2 /га, а дині – на 1295 м 2 /га, порівняно з контролем 1.

 4 Обробіток рослин 2% - розчином Гумат гелю та трикратне кореневе підживлення ним же з розрахунку 2л/га сприяє тому, що у фазу плодоутворення площа листкової поверхні рослин баклажану була більшою на 20%, порівняно з контролем.

5. Найвищий урожай плодів кавуна отримано при застосуванні Гумат гелю у підвищених дозах (обробіток насіння розчином Гумат гелю (40мл/1л) та трикратне позакореневе підживлення ним же з розрахунку 2л/га), що склав 17,1 т/га і був на 5,5 т/га, або на 47,4% вищим, ніж у контролі.

6. Найвищий урожай плодів дині отримано у варіанті з обробітком насіння розчином Гумат гелю (40мл/1л) та трикратним позакореневим підживленням ним же з розрахунку 2л/га), що склав 11,9 т/га і був на 3,5 т/га, або на 41,7% вищим, ніж у контролі 1.

 7. Варіант з позакореневим внесенням 2% розчину гумат гулю на посівах баклажану до висадки розсади у взаємодії з триразовим внесенням даного добрива за допомогою фертигації в дозі 2 л/га в фази бутонізації, цвітіння та плодоутворення дало можливість забезпечити врожайність плодів на рівні 53,8 т/га , що на 12% вище ніж на контролі [11].

 

 

 

1.3 Біологічні особливості капусти білоголової сорту «Центуріон»

Капуста - дворічна рослина з родини  хрестоцвітих. У перший рік вона розвиває невелике  стебло з розеткою м'ясистого листя і дає качан, що є основним органом відкладення запасних поживних речовин. Якщо качан розглядати як продуктивну частину, то це маса листя, що щільно облягає верхівкову бруньку і перекриває в черговому порядку один одного.

У формуванні качана розрізняють 2 фази. В першу фазу найбільш помітно виражене зростання об’єму  качана, в другу - головним чином відбувається наростання маси (щільності) качана. У першій фазі качан швидко збільшується в об'ємі за рахунок інтенсивного зростання зовнішніх листя (морфологічно серединних листків стебла), які першими досягають найбільшого розвитку і першими припиняють своє зростання, в той час як внутрішні (морфологічно верхні листки стебла) продовжують з'являтися і рости.

У другій фазі йде швидке наростання маси качана. Верхівкова брунька утворює все нові і нові листя, які поступово ущільнюють пухко розташовані верхні шари листя. Під тиском інтенсивно зростаючих внутрішніх листків зовнішні сильно натягаються і туго облягають качан. Інтенсивне формування качана у середньопізніх сортів триває 30, у середніх і ранніх - 20 днів.

Капуста належить до групи холодостійких овочевих культур. За високої температури (> 25⁰С) помітно пригнічується ріст та розвиток рослини. Найкраще вона росте при температурі 16-20 ^0.

Роль води в житті рослин капусти білоголової надзвичайно велика. Вона бере участь у всіх фізіологічних процесах, які відбуваються у рослині. При пониженій вологості ґрунту і повітря культура розвивається слабо, утворюється мало листя і дрібні качани. Найбільшої кількості води потребує у період формування та інтенсивного розвитку головки (3-тя декада червня – 3-тя липня).

З перших днів життя капуста потребує достатнього освітлення. Найменше затінення, загущення, несвоєчасне проріджування сходів призводить до витягування рослин, послаблює їх стійкість до різних грибних захворювань (чорної ніжки, несправжньої борошнистої роси).

Дорослим рослинам також необхідно створювати хороші умови освітлення: не можна висаджувати в тіні будівель або дерев, слід дотримуватися рекомендовані відстані між ними. Надмірне загущення призводить до формування дрібних качанів, а часом взагалі перешкоджає їх утворенню.

Однією з вирішальних умов одержання високого врожаю капусти є добрива. У великій кількості капуста споживає азот, фосфор і калій, дещо менше - кальцій, магній і зовсім незначно - мікроелементи: бор, марганець, молібден.

Залежно від віку потреба рослини в елементах живлення змінюється. Так, в розсадний період їй необхідні всі основні поживні речовини в доступній формі. Після висадки в ґрунт для відновлення кореневої системи і нарощування асиміляційного апарату капуста потребує більше в азоті, в період інтенсивного наростання качана - в фосфорі і калії. Білоголова  капуста вимоглива до змісту добрив в ґрунті.  Добриво - одна з вирішальних умов одержання високого врожаю капусти.

  Високі врожаї капусти можна отримати тільки за умови внесення добрив. Добре капуста росте при внесенні органічних добрив. Першу підгодівлю роблять через 12-16 днів після висадки розсади, другу через 15-20 днів після першої [1].

Центуріон F1 - середньопізній сорт, що є оптимальним для свіжого ринку, переробки та зберігання (до лютого). Термін дозрівання – 100-110 днів.. Середня вага 3-3,5 кг, але залежить від схеми посадки. Капуста зберігає дуже довго здоровий вигляд на полі та у сховищі. Плід толерантний до трипсів. Сильні сторони цієї капусти – універсальність у термінах посадки насіння капусти; найширше використання; плоди доволі рівні; насіння капусти дають плід, придатний для тривалого зберігання. Цей сорт має оптимальний розмір капустин і дає найвищі врожаї [8].

2 МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Методика проведення досліджень

Для виконання поставлених завдань нами використовувались наступні методи: польові дослідження, лабораторні визначення та статистична обробка експериментальних даних.

Польові дослідження по вивченню ефективності органічного добрива при вирощуванні овочевих капусти проводились в умовах Голопристанського району Херсонської області. (територія навчально-дослідної ділянки Опорного закладу освіти « Новозбур’ївська школа №1 та домашнього господарства)

При вирощуванні капусти білоголової:

1. Контроль (без добрив)
2. Органічне добриво «Біо-гель» - обприскування 2л/1га (1,0%)
3. Органічне добриво «Біо-гель» - полив 1 ст. ложка на 10л води

 Культура вирощування – капуста білоголова сорту «Центуріон». Повторність дослідів – триразова.  Розміщення варіантів – систематичне.  Площа дослідної ділянки – 66 м² , облікової – 11 м² . Агротехніка вирощування культур загальноприйнята для степової  зони Південної  України.

Дослідження проводилось на каштановому ґрунті.

Проводили відбір зразків до закладки польових досліджень та після збору отриманої рослинницької продукції рослин капусти. Аналітичні дослідження проводили на виявлення  в рослинах вмісту вітаміну С , нітратів та сухої речовини.

 

 

 

 

 

 

2.2 Умови проведення досліджень

До числа найважливіших факторів ґрунтоутворення належить клімат. Він істотно впливає на водно-повітряний, температурний і окисно-відновний режими ґрунтів, від яких залежать розвиток біологічних та фізико-хімічних процесів. З кліматичними умовами пов’язані темпи утворення або руйнування органічної речовини, процеси трансформації мінеральних сполук, склад та інтенсивність ґрунтової мікрофлори. Ріст, розвиток і урожайність сільськогосподарських культур істотно залежать від кількості сонячного світла, тепла і вологи, зміни погодних умов. Тому, вивчення температурних умов та кількості опадів має надзвичайно важливе значення для оцінки можливостей вирощування різноманітних культур.

Загальною кліматичною особливістю степових регіонів є велика кількість тепла і світла і недостача вологи. В цілому за рік сумарне випаровування перевищує річну кількість атмосферних опадів в 1,5-2,5 рази. Річна кількість атмосферних опадів в сприятливі роки не перевищує 360-420 мм. Протягом року вони розподіляються дуже нерівномірно за періодами. Тривалість посухи, або вегетаційних періодів без опадів, досягає 90-100 днів і спостерігається досить часто за статистичними даними не рідше одного разу на три роки. Цей рік видався саме таким.

Як уже відзначалось капуста  є холодостійкою культурою, за високої температури (> 25 ⁰С) помітно пригнічується ріст та розвиток рослини. За даними Херсонської метеорологічної станції, протягом всього періоду росту і розвитку культури  температура повітря становила  в середньому +29,6 ⁰С.  Роль води в житті рослин капусти білоголової надзвичайно велика. В нашій місцевості інтенсивні дощі пройшли лише в 2 декаді липня.  Нестачу вологи під час дослідження компенсували за рахунок частого поливу рослин ( 1 раз на 3 дні). Загалом слід відмітити, що погодні умови в рік дослідження не  були сприятливими для росту та розвитку досліджуваної культури.

 

 

2.3 Агрозаходи та фенологічні спостереження

Підсушене насіння висіяла 10 травня в теплиці домашнього господарства. При вирощуванні сіянців, призначених без пікіровки, насіння висівала в касети для розсади на 96 комірок. Розмір окремої комірки: верх зі стороною 45 мм, глибина 65 мм, дно - квадрат зі стороною 12 мм, об’єм окремої комірки 0,055 літри. Глибина посіву - 1 см. Насіння капусти на 4 день дали сходи. І вже на 10 день після сходів з'являється перший справжній лист.

Розсаду підгодовувала в фазі 2-3 справжніх листків  органічним добривом з розрахунку 1 ст. ложка на 10л води.  Капусту у відкритий ґрунт пересадили через 30 днів, тобто 8 червня, на ділянку з площею 66кв.м.  Відстань в міжряддях 70см.

Після посадки рослини в ґрунт  поливали кожен день   поки рослини не прийнялись. Підгодівлю органічним добривом «БІО-ГЕЛЬ» проводила на 14-у добу після висадки, другу через 15 днів після першої.

Через тиждень після висадки розсади, ґрунт розпушили, потім що дві неділі  капусту підсапували поки не зімкнулися ряди.  Бур'яни знищували одночасно з розпушуванням ґрунту в міжряддях. Поливали рослини з урахуванням їх стану і вологості ґрунту.

    10 липня почали формуватися маленькі качанчики.  ДО 30 липня їх розмір становив-10см. У період інтенсивного росту рослини за п'ятиденку утворюють до п'яти листків.

    Весь урожай зібрали за один прийом – 25 серпня.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Овочеві культури особливо чутливі до дії добрив і без їх внесення не можна розраховувати на одержання достатньої кількості продукції, що в свою чергу призводить до зниження якісних показників. Однак, питання інтегрованого застосування органічних добрив  « БІО-ГЕЛЬ» при вирощуванні екологічно безпечної овочевої продукції є недостатньо вивченим.

 

3.1.Вплив органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ»  на врожайність

та умови росту капусти білоголової сорту «Центуріон»

Наймогутнішим і швидкодіючим фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості вирощеної продукції є добрива. За даними американських вчених, 41% врожайності сільськогосподарських культур формується саме за рахунок добрив, 8% - якості насіння, 15-20% – застосування засобів захисту рослин, 5% – зрошення, 15 – погодних умов, 11-18% – інших факторів [12]. Основною метою вирощування овочевої продукції в спеціально сировинних зонах є одержання врожаю високої якості із поліпшеними біологічними показниками. На якість продукції впливає вміст в рослині мінеральних елементів, основних органічних сполук (білків, вуглеводів, вітамінів, гормонів, ферментів) та інших компонентів, що в свою чергу, залежить від раціонального застосування добрив. Як відомо, овочеві культури мають здатність поряд із корисними речовинами накопичувати і залишки шкідливих. Водночас органічні овочі мають бути біологічно повноцінними та екологічно безпечними [6]. У зв’язку з цим контролювання показників якості капусти білоголової при її вирощуванні є надзвичайно важливим.

Капуста позитивно реагує на органічні добрива, що і було підтверджено результатами наших досліджень.

Так, при використанні органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ» за допомогою обприскування дало змогу збільшити врожайність капусти білоголової порівняно з контрольним варіантом (26,0 т/га) на 2,2 т/га. За внесення добрив методом поливу врожайність головок капусти становила – 29,0 т/га, що на 3,0 т/га перевищує показники врожайності на неудобреній ділянці            (таблиця 3.1.1).

Таблиця 3.1.1  Вплив органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ» на

врожайність головок капусти білоголової

№ п\п	Варіанти досліду	Врожай, т/га	Приріст
			т\га	%
1	Контроль (без добрив)	26,0	-	-
2	Органічне добриво «Біо-гель» - обприскування 2л/1га	28,2	2,2	8,5
3	Органічне добриво «Біо-гель» - полив 1 ст. ложка на 1 куб.м  води	29	3	11,5

 

Проведений аналіз отриманих результатів свідчить про позитивну дію впливу органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ» на якісні показники головок капусти білоголової. Так, застосування добрива було відмічено підвищення вмісту вітаміну С на 4,1 мг%, а при обприскуванні – на з,6 мг% (таблиця 3.1.2).

Таблиця 3.1.2 Вплив органічного добрива та біопрепарату на показники якості головок капусти білоголової

№ п\п	Варіанти досліду	Вітамін С, мг%	Нітрати, мг/кг	Суха речовина,%
1	Контроль (без добрив)	17,0	105,8	6,0
2	Органічне добриво «Біо-гель» - обприскування 2л/1га	20,6	128	7,1
3	Органічне добриво «Біо-гель» - поливполив 1 ст. ложка на 1 куб.м  води	21,1	128,8	7,5

Примітка: ГДК вмісту нітратів в головках капусти білоголової – 450 мг/кг.

Аналогічна залежність прослідковується і щодо показника вмісту сухої речовини. Так, на контролі його значення складало 6,0 %, повної норми органічного добрива, вміст сухої речовини збільшився до 7,1 відсотка при обприскуванні  та 7,5 при поливі.

Аналізуючи вміст нітратів, слід зазначити, що на жодному варіанті не спостерігалось перевищення гранично допустимої концентрації. Так, на ділянках із внесенням органічного  добрива їх вміст становив 128,8 мг/кг, а в контрольному варіанті  – 105,8 мг/кг.

Аналітичне дослідження проводилось на Південній державній сільськогосподарській дослідній станції (Інституту   водних проблем і меліорації НААН ) міста Гола Пристань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження по вивченню екологічно безпечних систем удобрення капусти білоголової, свідчать про те, що використання органічного добрива «БІО-ГЕЛЬ»  є ефективним заходом щодо заміни традиційних систем удобрення овочевих культур. На основі отриманих результатів досліджень можна зробити наступні висновки:

1.Користь від органічного добрива є значно більшою, а його використання безпечніше для довкілля. Адже таке добриво добре засвоюється рослинами й швидко чинить на них позитивну дію. До його складу входять: ферменти, амінокислоти, фульвові та гумінові кислоти, вуглеводи (декстрин, лігнін, клітковина), «дикі» бактерії азотфіксуючі, фосфат- та калій-мобілізуючі, молочнокислі, деструктор стерні, корисні гриби, макроелементи та мікроелементи. Добриво застосовується для обробки насіння, позакореневої та кореневої обробки рослин, внесення в ґрунт.

2. Використання органічного добрива "Біо-гель" при вирощуванні капусти дало можливість збільшити врожайність на  дослідній ділянці на 11,5% . Крім того рослини краще перенесли цьогорічні  надвисокі температури.

 Тож застосування сучасних органічних добрив виводить сільськогосподарське  виробництво на новий рівень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.  Андреев В.М. Практикум по овощеводству / В.М. Андреев, В.М. //Макаров,- М.: Агропромиздат, 1991.

2. Бомба М.Я. Сучасні тенденції розвитку світового землеробства / М.Я. Бомба // Вісник НАН України. – 2007. – № 12. – С. 34-40.

3. Волкогон К.І. Агроекологічне обґрунтування застосування біологічного препарату Мікрогуміну при вирощуванні ячменю ярого : автореф. на здобуття ступеня канд. с.-г. наук спец.: 03.00.16 / К. І. Волкогон. – Укр. акад. аграр. наук, Ін-т агроекології. – 2009. – 20 с. 33

4. Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві / Шикула М.К., Антонець С.С., Андрієнко В.О. [та ін.]; під ред. М.К. Шикули. – К. : Оранта, 1998. – 680 с.

5. Гнидюк В.С. Переробка органічних відходів тваринницьких комплексів і птахофабрик методом біологічної ферментації в органічні добрива нового покоління «Біопроферм» / В.С. Гнидюк // Вісник ЛНАУ : агрономія. – 2010. – № 14 (2). – С. 253-259.

 6. Грабак Н.Х. Екологічний напрям у землеробстві та його перспектива / Н.Х. Грабак // Наукові праці : екологія. – Ч.: Видання ЧДУ ім. П. Могили. – 2011– В. 140, Т. 152. – С.20-25.

7. Грабак Н.Х. Основи ведення сільського господарства та охорона земель : навчальний посібник / Н.Х. Грабак, І.Н. Топіха, В.М. Давиденко. – К.: ВД "Професіонал", 2006. - 496 с

8.  Електронний ресурс.- Режим доступу : http://biogel.com.ua  , http://nashedelo.biz.ua/ukr/stati/opis-gibrida-kapusti-tsenturion/.

9. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://organic.com.ua/en/homepage.

10. Капштик М.В. Відтворення органічної речовини чорноземів як передумова органічного виробництва / М.В. Капштик // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 9. – С. 8–13.

11. Кисіль В.І. Агрохімічні аспекти екологізації землеробства / В.І. Кисіль. – Харків. – Вид. «13 топографія». – 2005. – 167 с. 5. Органічне землеробство: з досвіду ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області. Практичні рекомендації / Антонець С.С., Антонець А.С., Писаренко В.М. [та ін.]. – Полтава : РВВ ПДАА, 2010. – 200 с

12. Книш В.І. Вивчення дії природного добрива «Біо-гель» на умови росту та урожайність овочевих і баштанних культур /В.І Книш, А.О.Наумов [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://gymhl0uykou2cts0qyxn8akzzzdh68p5.cdn-freehost.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/звіт-Гумат-гель-2015-Лымарь.pdf

13. Шевчук М.Й. Агрохімія. Теоретичні основи формування врожаю, добрива та їх вплив на біопродуктивність ґрунту: [навчальний посібник] / М.Й. Шевчук, С.І. Веремеєнко. – Рівне: НУВГП, 2011. –727 c.

14. Шевчук М.Й. Ефективність застосування бактеріальних препаратів / М.Й. Шевчук, Т.П. Дідковська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів, 2007. – Вип. 5. – С. 129-135.