Всеукраїнська учнівська олімпіада з екології

Науково-експериментальний екологічний проект

«Збережемо ліси для нащадків!»

Підготувала:

Гнилосир Юлія,

учениця 11-А класу

Котелевської гімназії №1

імені С.А. Ковпака

Керівник:

Худолій Олена Григорівна

учитель біології та екології

Котельва 2016

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ І. Важливість збору макулатури

1.1. Макулатура – необхідність чи дивацтво?............................................................6

1.2. Переродження паперу……………………………………………………………6

1.2.1. Сортування…………………………………………………………………..7

1.2.2. Збір та транспортування…………………………………………………....7

1.2.3. Сортування та пресування………………………………………………….7

1.2.4. Подрібнення і виокремлення целюлози…………………………………...8

1.2.5. Очищення і знебарвлення…………………………………………………..8

1.2.6. Крейдування і надання кольору……………………………………………8

1.2.7. Перетворення на папір……………………………………………………...9

1.3. Збір макулатури у світі…………………………………………………………....9

1.4. Що виготовляють з макулатури?..........................................................................11

РОЗДІЛ ІІ. Реалізація проекту

2.1. Опис діяльності…………………………………………………………………..14

2.2. Мета проекту……………………………………………………………………..17

2.3. Проведення лекцій про важливість акції……………………………………….18

2.4. Агітаційно-просвітницька діяльність…………………………………………...19

2.5. Поширення інформації про проведення акції………………………………….19

2.6. Збір макулатури…………………………………………………………………..21

2.7. Результати………………………………………………………………………...22

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...24

Список використаних джерел………………………………………………………..26

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..27

ВСТУП

Багато з тих, хто жив в СРСР, пам'ятають, як проводилися збори цієї самої макулатури, ще й змагання влаштовувалися між піонерськими загонами, школами, районами.З розповідей своїх батьків я дізналася, що не соромно було віднести стопочку вже непотрібних газет, журналів, іншої паперової продукції в пункт прийому, а за це отримати купони, які з легкістю можна було обміняти в книгарні на «Діти капітана Гранта», «Таємничий острів» і багато інших дефіцитних по тим часам книг. А що сьогодні? Звичайно, пункти прийому макулатури є, може, в меншій кількості, але вони існують і ведуть прийом твердих відходів. Особливих черг біля них не помітно, та й контингент, що збирає, а потім здає макулатуру - це тема, яка заслуговує окремої уваги. Але заради справедливості варто зауважити, що і такий непрезентабельний вид діяльності, як збір макулатури, має хтось виконувати.Однак, незважаючи на не цілком лояльне ставлення до подібного виду діяльності, навіть людям, далеким від питань, що стосуються утилізації, ясно, що настільки цінну вторсировину, як макулатуру, не можна просто так відправляти в топку на спалювання. Особливо актуально це стає на тлі того, що чисельність населення Землі зростає, а кисню не додається. Звідки йому взятися, якщо всім хочеться жити добре.

Що ж тепер робити? Вихід завжди є, головне - не сидіти склавши руки! Відразу знайдуться скептики, які вважають, що все одно змінити ситуацію неможливо. Вони глибоко помиляються, тому що саме небайдужі люди, а їх насправді дуже багато, об'єднуються в некомерційні організації, фонди. У кожного з них свої методи роботи, але головне, що мета одна - збереження природних багатств. Збір, вивезення та подальша переробка макулатури відносяться безпосередньо до збереження лісів, а отже і кисню на планеті.

Актуальність даної проблеми полягає в тому, що збір і переробка всього однієї тонни макулатури врятує від вирубки сімнадцять дерев, а заощадження лісу дорівнює людському життю, яке безцінне.

Мета проекту:

• формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати на навколишній світ;

• формування в молоді умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри у свої сили;

• сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до здійснення громадських дій;

• здійснення еколого-просвітницької роботи;

• залучення молоді до практичної діяльності з розв'язання проблем навколишнього середовища місцевого значення;

Завдання проекту:

• зібрати інформацію про утилізацію паперових відходів;

• проведення агітаційної роботи серед місцевих жителів – «Збери макулатуру – врятуй дерево»;

• організація співпраці із зацікавленими організаціями.

• екологічне виховання школярiв;

• покращення екологічної ситуації вселищі;

• виховання у пiдростаючого поколiння дбайливого ставлення до національних ресурсiв Батьківщини;

• пiдвищення екологічної культури  європейського рівня серед молоді.

Термін реалізації проекту : довгостроковий.

Напрямки роботи:

• агітаційно – просвітницька діяльність;

• інформаційно-комунікаційна діяльність;

• виховна робота;

• природоохоронна діяльність.

Мотивація:

• можливість творчої самореалізації та самовдосконалення;

• усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на захист, збереження природи;

• почуття відповідальності за життя своєї громади, за свою громадську позицію;

• можливість збереження та примноження краси довкілля рідного краю;

• усвідомлення значущості природоохоронного підходу до довкілля;

• усвідомлення зв'язку здоров'я людини з факторами навколишнього середовища.

РОЗДІЛ І. Важливість збору макулатури

1.1. Макулатура: необхідність чи дивацтво?

Колись давно якийсь Прометей дав людству папір. Його особу точно не встановили, бо патент на винахід, очевидно, зотлів, а рештки розвіялися світом (такі вже властивості винайденого матеріалу). В перебігу історії людства виробництво паперу все більше механізувалося. І от, сьогодні ми вже не знаємо матеріалу ріднішого: на стінах у нас шпалери, на полицях книги, на холодильнику клейкі папірці, в принтері солідний стос паперу, і навіть каву з автоматів п’ємо з паперових стаканчиків, а купуємо ми її за паперові гроші.

Природно, що монета має зворотній бік – це вичерпність ресурсів планети та збільшення кількості паперово-целюлозних відходів. Постає необхідність здачі непотрібного паперу, проте культура здачі макулатури в Україні дещо поступається звичці здачі склотари, хоч у державних масштабах обсяги переробки макулатури втричі перевищують обсяги переробки склобою (за відомостями Держкомстату станом на 2014 рік було пороблено близько 652 тисячі тонн паперових відходів і близько 236 тисяч тонн склобою).

1.2.Переродження паперу.

Паперові відходи можуть бути закопані, спалені чи перероблені. Проблема обмеженості звалищ та забруднення повітря продуктами згоряння вирішується саме переробкою старого паперу. Тож ми розглянемо саме цей варіант.Ми прочитали книжку, не хочемо її зберігати на немістких книжкових полицях у себе вдома. Тож здаємо її, прочитану, трошки порвану, трошки заляпану, і ще трошки заклеєну (так з книжками чинять погані хлопчики й дівчатка, у хороших книжки в ідеальному стані, щоб ви собі знали) в макулатуру. Тут треба зупинитися на кожному з етапів переробки, які проходить папір:

1.2.1. Сортування.

Цей етап актуальний насамперед для країн, де сміття утилізується. Тобто люди розуміють, що сміття треба сортувати, перш за все, у власному домі. Паперові відходи, пластик, харчові відходи, метал треба викидати у різні смітники. Хто купує або передплачує багато періодичних видань,сортує окремо газети, журнали, картон та дрібні папери. Це в подальшому полегшить процес виокремлення друкарської фарби та чорнила з целюлозної маси.

1.2.2. Збір та транспортування здійснюються або в пунктах прийому макулатури (і потім зібране відвозять на базу переробки); або підприємство, наприклад, друкарня, продає паперові відходи на завод переробки вторсировини. У Росії, наприклад, існує спеціалізована соціальна мережа maculature.ru. Вона об’єднує постачальників та покупців на ринку макулатури з усіх регіонів Росії. Особливістю ресурсу є те, що пропозиції можуть бути згруповані не лише за марками макулатури, але й за об’ємами постачань. В коментарях до пропозицій підприємці домовляються про умови продажу вторсировини. В Україні ж збір макулатури покищо нагадує діяльність закритого клубу.

1.2.3. Сортування та пресування.

На заводі з переробки вторсировини привезений папір сортують за розміром, пресують у блоки і розміщують на складі. Там він лежатиме, допоки не виникне потреба в ньому на виробництві.

1.2.4. Подрібнення та виокремлення целюлози.

Папір подрібнюють і розчиняють у воді з хімікатами, потім відокремлюють целюлозу від пластику та металу.

1.2.5. Очищення та знебарвлення.

Отриману целюлозу вміщають у резервуари циліндричної форми, які обертаються навколо власної осі. Після цієї центрифуги сировина ще раз очищується від дрібного сміття. Потім целюлозну масу, що містить друкарську фарбу та клейкі речовини, буквально миють. Є два способи очистки. Перший (для не дуже «брудної» целюлози) – пропускання через воду. Другий (для целюлози з клейкого та кольорового паперу) – з використанням води, очисних засобів та повітря. Повітряні бульбашки, що пропускаються через розчин, вбирають в себе часточки чорнила. І в чані, на поверхні розчину, утворюється чорнильна піна, яку треба знімати. Внизу ж під нею – чиста знебарвлена целюлоза.

1.2.6. Крейдування та надання кольору.

Целюлозні волокна ще раз очищуються і обробляються із додаванням крейди або барвників.

1.2.7. Перетворення на папір.

Із отриманого волокна можна одразу зробити папір (імовірніше, тут можна говорити про туалетний папір), або ж змішати його 1:1 з деревною масою, щоб продукт вийшов міцніший і якісніший (відповідно щоб книжку було приємно читати). До речі, чорнильна піна, яка містить в собі також часточки волокна, може бути спалена для вивільнення енергії, перероблена у компост, вивезена на звалище і навіть додана у гравій для доріг чи в цеглу.

Цікавий факт: перший папір був зроблений зі вторсировини. У 200 році до н. е. китайці виготовили перші аркуші зі старих риболовецьких сіток.

1.3. Збір макулатури у світі

З переробленої маси в результаті виходить рулон паперу, а з нього пізніше –газета або, скажімо, книга з серії «Азбука-Классика», як пощастить. Як не пощастить, то цей папір переведуть на тонни роздаткової агітаційної продукції, на буклети з неграмотною рекламою, на пресу, яку ніхто не купує, і на папірці, які мають бути на столі кожного поважного начальника, якому, хоч і прикро, але нема чого записати. Процес трохи нагадує реінкарнацію.

У четвертому томі зібрання творів Джека Лондона 1984 року, на останній сторінці видавці помістили зворушливий заклик. Знайомтесь.

У Радянському Союзі збору макулатури приділяли, звісно, неабияку увагу. Але переробка вторсировини була на дуже низькому рівні, адже не вистачало потрібного устаткування. Так до початку 70-х років радянські птахофабрики перевозили яйця в тирсі та соломі. До початку 70-х проблеми переробки макулатури взагалі ніби й не було. Лише коли кількість паперових відходів та нестача упаковки набули загрозливих масштабів, ідеологія поширила межі своєї компетенції ще й на екологію. Макулатуру почали збирати всім Союзом. А вкінці 80-х уже можна було обмінювати макулатуру на романи Дюма та детективи Сименона. На той час Москва та Санкт-Петербург лише трохи поступалися найбільшим містам Європи, збираючи 700-750 тисяч тонн макулатури на рік. Що ж, зараз по всій Україні за рік збирається ще менше. І це незважаючи на те, що перероблення паперу може стати одним із найприбутковіших видів бізнесу, адже макулатура становить близько 40 % від усіх світових відходів.

Станом на 2004 рік рівень збору макулатури у світі становив 49 %, у Європі майже 60 %, у США 50 %, найвищий рівень збору макулатури був зафіксований у Німеччині – майже 74 %. На початок 2008 року Європа лишається лідером зі збору макулатури (64,5 % і наразі цей показник зростає. На 2010 рік - 66 %). На жаль, не Україна впливає на зростання рівня збору макулатури в Європі.

1.4. Що роблять з макулатури?

Більшості людей немає особливої справи до макулатури, адже вона цікава їм рівним рахунком лише в першочерговому своєму значенні, а що з нею буде після використання - неважливо.

Виникає логічне питання: «Так що можна зробити з використаного паперу?» У розвинених країнах з вторсировини виготовляють високоякісну продукцію, що має саме різне призначення. За прикладом ходити далеко не треба, достатньо звернути увагу на найближчого сусіда Росії - Фінляндію. Прийом і переробка макулатури в країні ведеться в промислових масштабах і займає дуже важливий, і це без перебільшення, напрямок у фінській економіці. Люди, у свою чергу, не соромляться збирати і здавати вторсировину, а навпаки, роблять це з ентузіазмом.

Протягом більше двох десятків років у Фінляндії функціонує так зване селективне сортування і подальша переробка відходів. Більше 80% всієї картонної упаковки, прийнятої у населення, переробляється на спеціально призначених для цього підприємствах. Даний підхід дозволяє заощадити в рік більше одного мільйона деревини.

У фінському місті Варкаус розташований унікальний завод не тільки в масштабах країни, але і всього світу. Підприємство здійснює переробку паперових пакетів з-під молока, соку, інших видів картону. Після переробки макулатури практично не залишається відходів. Отримана продукція - алюмінієвий порошок і екологічно чистий картон, дозволяє заощадити чималі державні кошти. Важливим моментом є й те, що для повного циклу роботи використовується теплова електроенергія, одержувана в ході переробки макулатури. Завод абсолютно безпечний з екологічної точки зору і є зразком для всіх країн світу. Також прикладом може послужити і фірма Corenso. Свого часу вона організувала вивіз макулатури з подальшою її переробкою. Для цього було закуплено обладнання на суму в 34 мільйони євро. Щорічний обсяг переробки складає близько шістдесяти тонн картону різного виду, з якого на виході виходить близько тридцяти п'яти тисяч вторинного картону і трьох з половиною тонн алюмінієвого порошку, експортованого в подальшому до Німеччини. Крім цього при переробці виробляється майже двадцять п'ять мільйонів кВт / годелектроенергії, яка використовується для потреб підприємства та освітлення довколишнього населеного пункту.

Відразу напрошується супутнє питання: «Як йдуть справи з переробкою у нас?» Пострадянським країнам особливо пишатися нічим. Більшість підприємств переробляють макулатуру з урахуванням її подальшого санітарно-гігієнічного або технічного використання. Сказати, що це погано, не можна, адже необхідна і така продукція, але цього недостатньо. Обнадіює й те, що в останні роки питанням переробки макулатури зайнялися на найвищому рівні влади. Результати вже є, хай не такі масштабні, як у країнах Заходу, але головне, що справа зрушила з місця. Урядом визначено основний курс в даному напрямку: застосування сучасних технологій при переробці макулатури з подальшим випуском екологічно чистої продукції, санітарно-гігієнічних матеріалів, а також теплоізоляційного матеріалу. Крім цього, в ході переробки макулатури успішно можна отримувати різний якісний будівельний матеріал, серед якого особливе місце займають покрівельні матеріали та ековата. Вона застосовується для подальшого виробництва волокнистих плит, використовуваних в основному для внутрішньої обробки приміщень. Добре всім знайомі касети і клітини, призначені для упаковки курячих яєць. Вони, як і листи, прокладки, використовувані для упаковки побутової техніки, меблевої продукції, продуктів харчування, виготовляються з переробленої вторинної сировини. Навіть одноразові горщики різних розмірів для розсади, одноразовий посуд і одяг, автомобільні килимки - це все продукти з переробленої макулатури. А це означає, що завдяки цьому «продукту» залишаються живими десятки, а може й сотні га лісу – «легенів» нашої планети.

РОЗДІЛ ІІ. Реалізація проекту

2.1. Опис діяльності

І етап - підготовчий

Опис заходів для здійснення етапу :

• узгодження питань про проектну діяльність з адміністрацією навчального закладу, учителями, які можуть надати допомогу при вирішенні навчальних завдань проекту;

• проведення опитування серед учнів гімназії з метою формування волонтерських загонів, групи учасників проекту;

• розподіл обов’язків між волонтерськими загонами;

• стимулювання пошукової роботи;

• визначення цілей, часу здійснення проекту та потрібних ресурсів;

• планування роботи з урахуванням плану роботи навчального закладу;

• налагодження співпраці з громадськими організаціями;

• колективне обговорення запланованої діяльності.

Очікуваний результат здійснення заходів:

• отримання від адміністрації навчального закладу дозволу на початок проекту;

• результати проведення опитування учнів щодо участі у проекті;

• сформованість волонтерських загонів, груп учасників проекту;

• налагодженна співпраця;

• поширення інформації про хід проекту;

• співпраця з громадськими організаціями;

• план роботи над проектом.

ІІ етап - збір необхідної інформації

Опис заходів для здійснення етапу :

• обговорення та вибір методів пошуку інформації;

• розподіл обов’язків між волонтерськими загонами та групами щодо пошуку інформації;

ІІІ етап - визначення напрямів діяльності серед учнів гімназії

Опис заходів для здійснення етапу :

• узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;

• визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;

• планування діяльності для вирішення проблеми, прогнозування наслідків діяльності, розподіл завдань;

• виготовлення агітаційних матеріалів для ширшого інформування серед населення селища та вивчення ефективних шляхів взаємодії з представниками ЗМІ, влади;

• клопотання перед місцевою владою та комунальним підприємством щодо надання допомоги у вивезенні відходів у пункти прийому, які розміщені за межами селища.

Очікуваний результат здійснення заходів:

• випуск інформаційних листівок, буклетів, плакатів про шкідливість твердих побутових відходів для людей і природи та про можливість участі у благодійній акції;

• проінформованість населення про користь переробки твердих побутових відходів, виготовлення агітаційних матеріалів та ознайомлення з адресами пунктів по переробці даних матеріалів;

• збір та здача макулатури учнями гімназії.

• вихід проекту на шкільнийрівень та підключення місцевих жителів, організацій, підприємств щодо здачі макулатури.

ІV етап - презентація й оцінювання результативності проекту

Опис заходів для здійснення етапу:

• обробка й оформлення результатів виконання проекту (створення демонстраційного стенду, мультимедійної презентації, висвітлення в ЗМІ, Інтернеті);

• дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту;

• оцінювання результатів з огляду на початкові цілі;

• узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких сторін роботи;

• визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.

Очікувані результати проекту:

• випуск інформаційних листівок, буклетів, плакатівпро користь переробки макулатури для людей і природи;

• ознайомлення з адресами пунктів чи організацій по переробці макулатури;

• організація роботи волонтерських загонів для збору інформації про пункти прийому макулатури;

• уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх, співставляти можливості й інтереси, здобувати та критично аналізувати інформацію, давати власну оцінку та формувати незалежні судження;

• збір та очистка селища від паперових відходів, покращення екологічної ситуації на даній території;

• набуття навичок ефективного спілкування, участі в житті громади та володіння методикою проведення ділових зустрічей;

• здобуття знань джерел екологічної небезпеки та розуміння багатогранної цінності природи.

Необхідні умови: ініціативна группа; залучення громадськості, органів державної влади, ЗМІ, природоохоронних служб.

Ресурси: комп’ютерна техніка, мережа Інтернет, папір для листівок, плакатів, копіювальний та друкувальний пристрої.

2.2 Мета проекту

Кожного року наша країна заготовляє приблизно 600 тисяч тон макулатури. За наведеними вченими розрахунками, кожні 60 кілограмів паперу в приймальному пункті, рятують від сокири та пилки одне 30-річне дерево.  Щоб підвищити рівень обізнаності громадськості про проблеми збереження лісів та про їх важливість для забезпечення людської життєдіяльності, а також, щоб нагадати, що саме люди відповідальні за раціональне використання, збереження та сталий розвиток лісів, які надають притулок як для самих людей, так і для різноманітних видів рослин і тварин, а також є джерелом продовольства, лікувальних трав, чистого повітря і води, крім того вони відіграють ключову роль у підтримці стабільності клімату і довкілля на Землі, вихованці Котелевської гімназії №1 імені С.А.Ковпака вже вкотре своєю діяльністю втілюють в життя вислів «Збережемо ліси для нащадків!».

Головна мета цього проекту – екологічне виховання дітей, адже вже зараз в Україні накопичилися 28 мільярдів тонн промислових та побутових відходів, частину цього сміття можна переробити для подальшого використання. Тому, в ході місячника екологічного виховання, кожного року в нашій гімназії проводиться акція по збору макулатури, ключовою ідеєю якої є боротьба з причиною виникнення сміття та з метою збереження лісу. Збирання макулатури за радянських часів було доброю традицією піонерів, а зараз цю корисну традицію відновлено у нашій гімназії. Підтвердженням цьому стала акція "Збери макулатуру – врятуй дерево!”, яка проходить в Котелевській гімназії №1 більше 20 років щорічно, коли між учнями 5-11класів ( часто до цієї акції долучаються учні 1-4 класів) проводиться конкурс на кращий результат за кількістю зібраної макулатури.

2.3. Проведення лекцій про важливість акції

На початку цього навчального року, традиційно, в гімназії були проведені лекції з приводу необхідності та корисності такого виду діяльності, як збір макулатури, для учнів середніх класів, а саме п’ятикласників, які являються новачками в цій справі. Тому, на засіданні спілки «Краяни», куди входять представники від 5-7 класів, учасники парламенту разом з її членами обговорили, питання, в чому полягає актуальність даної роблеми, встановили етапи проведення акції «Збери макулатуру – врятуй дерево!», а також розподілили обов’язки щодо виконання певних доручень.

Рис. 2.3 Рис. 2.3

2.4. Агітаційно – просвітницька діяльність

Діти швидко підключилися до акції, адже клас переможець міг підвищити свій рейтинг у змаганнях з іншими класами! В операції взяли участь учні 1-11 класів. Спочатку гімназистами був виготовлений роздатковий матеріал для здійснення агітаційно – просвітницької діяльності.

Рис. 2.4. Рис. 2.4.

Рис. 2.4 Рис. 2.4.

2.5. Поширення інформації про проведення акції

Наступним етапом реалізації проекту було поширення інформації про хід акції «Збери макулатуру – врятуй дерево!»

Рис. 2.5 Рис. 2.5.

Для ширшого інформування учнів та жителів селища про користь переробки макулатури та про можливість участі у благодійній акції, активісти Котелевської першої розповсюдили агітаційні листівки та оголошення з даної проблеми серед учнів гімназії та жителів селища.

Рис. 2.5. Рис. 2.5.

2.6. Збір макулатури

І, звичайно ж, природоохоронна діяльність, яка полягає саме у зборі та здачі макулатури учнями початкової та старшої школи.

Рис. 2.6 Рис. 2.6

Ми щиро радiємо з того, що даний проект успiшно виконує покладенi на нього завдання:

Рис 2.6 Рис 2.6

Тож є надія на те, що спільними зусиллями ми зможемо зробити все, аби й для наступних поколінь шуміли ліси, текли джерела та цвіли квіти.

Рис. 2.6.

2.7. Очікувані результати

Отже, як показали результати проведеної роботи, всі разом учні Котелевської гімназії №1 імені С.А.Ковпака цього року зібрали 2081 кг паперу, що піде на переробку, чим подовжили життя 34 дорослим деревам. Акція триває згодом у кожному класі буде проведене контрольне зважування. Девiз акції — "Листок за листок” — нагадав всім, що кожен зданий аркуш паперу збереже один зелений листок на деревi. Усіх рятувальників природи по закінченню акції щороку, традиційно, нагороджують почесними грамотами та грошовими преміями від адміністрації гімназії та шкільного парламенту, а зібрані кошти, отриманi від зданої макулатури, залишаються в розпорядженні школи. Це є чудовою нагодою покращити її благоустрій.

Учні гімназії сподіваються, що своїми зусиллями допоможуть збільшити  зібрану цифру в десятки разів та наблизиться до рекорду Європи, де збирають до 50 мільйонів тонн макулатури за рік і зберігають півтора мільйона гектарів лісу. Адже, зробивши підрахунки за останні 7 років (таблиці 1-7), спільними зусиллями гімназистів було зібрано макулатури, а за останні 20 років (кожного року збираємо близько 2.5 т макулатури) – 51 т. А це означає, що вихованці гімназії зберегли життя дерев і, бодай на крок, наблизилися до поставленої мети.

Рис. 2.7.

Клас

Учнів

Скільки здало

Кг

5-А

21

21

184 кг

5-Б

15

8

81 кг 900 г

5-В

21

21

172 кг 300г

6-А

29

10

62кг 400 г

6-Б

28

7

67кг 500 г

7-А

28

21

213 кг 300 г

7-Б

22

12

62 кг 600 г

7-В

20

4

34 кг 700 г

8-А

30

8

93 кг 200г

8-Б

29

14

91 кг 600

8-В

15

3

21 кг

9-А

29

10

90 кг 700г

9-Б

ЗО

15

147 кг

9-В

17

8

139 кг 300г

10-А

18

4

62 кг

10-Б

30

30

199 кг

11-А

28

15

351 кг 900 г

11-Б

'27

23

364кг 400г

№

Прізвище та ім’я

Клас

Кг

1.

Петренко Наталя

5-Б

48 кг 100г

2.

Дрижирук Олександр

5-В

39 кг 600 г

3.

Гавриленко Вікторія

6-Б

50 кг

4.

Дерев’янко Інна

7-Б

30 кг

5.

Петренко Ірина

9-А

35 кг

6.

ЯвтушенкоТетяна

6-А

53 кг 100г

7.

Троцький Ростислав

8-Б

43 кг