Науково-методичний посібник «Впровадження сучасних технологій в освітній процес з метою формування та розвитку ключових компетентностей учнів»

КАМ`ЯНСЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПАРТАМЕНТ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД –

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» №24»

КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

                                                                

 

 

 

 

 

 

 

«Впровадження сучасних технологій

в освітній процес з метою формування та розвитку ключових

компетентностей учнів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кам’янське

2018

 

У запропонованому посібнику представлено досвід  роботи КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради»  щодо розширення можливостей формування та розвитку предметних та ключових компетентностей учнів шляхом впровадження в освітній процес сучасних технологій навчання та педагогічних проектів.

Пропонуються зразки соціально-педагогічних проектів, розроблених і  реалізованих адміністрацією та педагогічним колективом закладу.

Методичний посібник підготували: 

Котенко Тетяна Григорівна, директор НВК № 24 м. Кам’янського,

«спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист»;

Багашова Вікторія Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи

НВК № 24, «спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист»;

Музичка Наталія Сергіївна, вчитель інформатики, «спеціаліст вищої категорії».

Рекомендовано заступникам директорів, методистам, учителям.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………………………...……   РОЗДІЛ І. КОМПЕТЕНТНІСНО СПРЯМОВАНА МОДЕРНІЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ВІДПОВІДЬ ШКОЛИ НА ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ…………………………. І.1. Розвиток та формування ключових компетентностей учнів в контексті Нової української школи ……………………………………………………………………………… І.2. Педагогічний супровід процесу становлення компетентної особистості .……………... І.3. Соціально-педагогічний проект «Крок до успіху» (Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг сформованості ключових компетентностей випускників)……...     РОЗДІЛ ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ …………………………………………………………………………..    ІІ.1. STEM - технології – найперспективніша інновація сучасної освіти ………………….. ІІ.2.  Реалізація міжпредметних зв’язків фізики та інформатики з метою формування та розвитку предметних та ключових компетентностей учнів ………………………………… ІІ.3. Результативність впровадження сучасних технологій в освітній процес КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради …………………………………………   ВИСНОВКИ……………………………………………………………..………………….........   ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………………….   ДОДАТКИ – «ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ» (практична частина проекту «Реалізація міжпредметних зв’язків з метою формування та розвитку ключових компетентностей учнів»)

4     5   5 6    7     13 13   15     17   20   21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

«Чим глибша прірва між  різними  типами  знань,

потрібними для життя, і тими, що подаються школою,

тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів»

                               Софія Русова

 

Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу в членах суспільства, фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, безперервно розвиватися. Більшість педагогів сьогодні погоджується, що якість шкільної освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Вчителі розуміють, що знання, вміння та навички, яких набувають учні в процесі вивчення шкільних предметів, не переходять автоматично в таку готовність. І тому рівень життєвої компетенції учнів є низьким, вони не можуть використати свої знання для розв’язання життєвих проблем, не можуть знайти виходу з нестандартних ситуацій. У той же час і батьки наполегливо пред’являють школі претензії щодо загальноосвітнього рівня своїх дітей: «Фізику вивчав, а лампочку вкрутити не може!». Традиційна модель освіти практично вичерпала себе й не відповідає вимогам часу. Назріла необхідність у зміні способів педагогічної діяльності. Суспільству потрібні свідомі, компетентні громадяни.

Актуальності набуває компетентнісний підхід. Його розглядають як такий, що дозволяє подолати розрив між існуючою освітньою практикою та новими вимогами до результатів освіти в умовах інформаційного суспільства.

Саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. Тому розвиток ключових  компетентностей школярів – важливе завдання сучасної педагогіки. Поступово компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією. Об’єктивним є усвідомлення сутності компететентності як педагогічного явища, виокремлення груп компетентностей як пріоритетів національної системи освіти.

Однак дуже гострою залишається проблема реального застосування компетентнісного підходу, визначення процесуальних та організаційних основ його впровадження, проблема формування компетентності учнів в освітньому процесі. Розв’язання цієї проблеми має вийти за межі теоретичних обговорень в площину інструментального прикладного застосування. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Визначення шляхів та механізмів цього формування ґрунтується, на наш погляд, на проекції ідей компетентнісного підходу на структуру, закономірності та реалії педагогічного процесу.

Головна мета загальноосвітніх закладів полягає в тому, щоб підготувати дітей до свідомого та реального сприймання світу. Учні повинні жити «зараз» і «тут». Це складова самоцінності сучасної школи. Якщо подивитися на сучасних випускників, виникає запитання: «Скільки відсотків з них успішно адаптувалися в суспільстві?» Відповідь насторожує. Тому все більше обертів набирає переорієнтація оцінки результатів освіти з понять «освіченість», «вихованість», «загальна культура» на поняття «компетентність» та «компетенція», яка може забезпечити досягнення нової якості освіти, спрямованої на всебічний розвиток особистості, з метою підготовки її до активної та ефективної участі в суспільному житті, з найбільшою користю для себе та для суспільства в цілому.

Освітні інновації – це результат пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя, рівня його культури, мислення, світогляду. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учнів: вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності.

РОЗДІЛ І. КОМПЕТЕНТНІСНО СПРЯМОВАНА МОДЕРНІЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ВІДПОВІДЬ ШКОЛИ НА ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ

 

І.1. Розвиток та формування ключових компетентностей учнів в контексті Нової української школи

 У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію.

Мета будь-якого навчання – навчити людину щось робити: керувати машиною, станком, чи літаком, чи писати українською без помилок. Отже, система освіти має озброїти людей не лише певною сумою знань, а мусить навчити їх діяти «зі знанням справи», – тобто навчити застосовувати знання в дії – практичній і теоретичній, пізнавальній і професійній, фізичній і розумовій – будь-якій  і такій, яка потрібна і суспільству, і працівнику. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність.

Одним із завдань, які повинна вирішувати сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Одним словом, потрібна компетентність у справах, і цьому треба вчити.

Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами. Експерти започаткованої 1997 року у рамках Федерального статистичного департаменту Швейцарії та Національного центру освітньої статистики США і Канади програми «DеSеСо» («Визначення та відбір компетентностей: теоретичні й концептуальні засади»)  визначають поняття компетентності (соmpetency) як здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання. Компетентність  ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них людини, а також її досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати. Таким чином, кожна компетентність побудована на поєднанні  пізнавальних ставлень і практичних навичок, знань і вмінь, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії.  

Компетентнісний підхід полягає в зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики. Перспективність компетентнісного підходу полягає в тому, що він передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, інформаційному просторі. Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти став концептуальним орієнтиром шкіл. 

Школа компетентностей – ось мета, покладена в основу освітньої реформи.

З погляду вимог до рівня підготувки випускників, ключові компетентності є інтегральними характеристиками якості навчання учнів, пов’язані з їх здатністю цільового осмисленого застосування комплексу знань, умінь, навичок, ставлень щодо певного міждисциплінарного кола проблем. Вони відбивають предметно-діяльнісний складник загальної освіти і мають забезпечити комплексне досягнення його цілей.

Звичайно, виникає питання: чи можливо в реальному житті охопити таке величезне коло питань? Яким шляхом їх вирішувати? Чи здатна сучасна система освіти переорієнтувати процес навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей? Відповідь на всі ці запитання тільки одна: «Так». Більше того – у нас просто немає іншого шляху, якщо ми поставили за мету формування учня-випускника, готового до життя, здатного до подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства.

І.2. Педагогічний супровід процесу становлення компетентної особистості

 

У новому столітті головним у роботі вчителя повинно стати створення умов для організації цілісної навчальної діяльності учнів, що в кінцевому результаті не просто дасть людині комплекс знань, умінь і навичок, а й сформує її компетентність. Ми повинні навчити дітей жити у світі, якого не знаємо самі, тобто – у світі майбутнього. Тому наше завдання не полягає в тому, щоб дати учням технологічні знання, які ми здобуваємо сьогодні і які завтра будуть не потрібними.  Освіта – це завжди внесок у майбутнє. І тут приховане важливе протиріччя: жити добре хочеться зараз, сьогодні. А внесок у майбутнє потребує обмеження у теперішній час. Освіта потребує пильної уваги. Ті країни, в яких система освіти існує за залишковим принципом, завжди будуть жити за цим принципом. Формування ключових компетентностей школярів – перший крок на шляху вирішення багатьох протиріч, що існують у сучасній педагогіці. Якщо ми дійсно бажаємо вирішити складні завдання, що стоять перед освітою XXI століття, треба сміливо формулювати ці протиріччя, тому що правильна постановка питання – половина його рішення.

Головне завдання вчителя у цьому складному процесі – привести досягнення кожного учня у відповідність із вимогами критеріїв оцінювання. Для досягнення цієї мети вчитель повинен добре знати своїх учнів, чітко бачити роль свого предмета у загальному освітньому процесі та навчитися якомога краще поєднувати обидва ці знання у своїй роботі з дітьми. Для реалізації компетентнісного підходу до навчання вчитель повинен сприяти зацікавленості кожного учня в роботі класу за допомогою чіткої мотиваційної установки, використовувати різноманітні форми й методи навчальної діяльності, стимулювати учнів висловлювати свої думки без страху бути покараним за неправильну відповідь. Важливим також є вміння вчителя створювати на уроці такі ситуації, які дають можливість кожному учневі проявити ініціативу, самостійність. Такий підхід якнайкраще сприяє формуванню ключових компетентностей школярів.

Для успішного формування компетентної особистості сучасний педагог повинен володіти певними якостями :

•      успішно розв’язувати власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;
•      усвідомлювати мету та суть компетентнісного навчання;
•      планувати урок із використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності й насамперед усіх видів самостійної роботи, діалогічних, евристичних і проблемних методів;
•      пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів;
•      оцінюючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не тільки продемонстровані знання і вміння, а й передусім уміння застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

Кожен урок необхідно планувати таким чином, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а протягом заняття запитували, досліджували, творили, розв'язували, заперечували, співставляли, інтерпретували та дебатували, тобто формували свою компетентність.

Ще один дуже важливий висновок – процес формування ключових компетентностей буде ефективним і результативним лише тоді, коли він буде системним. Школа кожного ступеня повинна створювати умови для розвитку і самореалізації особи, засвоєння продуктивних знань і умінь, розвитку потреби поповнювати знання протягом усього життя. Проте, незалежно від предмету, стажу роботи, категорії вчителя і технологій, які він упроваджує в практику викладання, можна запропонувати комплекс педагогічних правил, якими повинні керуватися педагоги під час рішення даного питання:

•           головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особа, яку ви формуєте;
•           на виховання активної життєвої позиції не можна жалкувати ні часу, ні зусиль;
•           необхідно якомога частіше ставити учнів в ситуації, які сприяють розвитку критичного мислення;
•           важливо допомагати школярам опановувати продуктивні методи навчально-пізнавальної діяльності, учити їх визначати причинно-наслідкові зв'язки;
•           не можна забувати, що головною умовою розвиваючого навчання є здатність дитини думати і діяти самостійно;
•           необхідно всебічно розвивати творче мислення школярів, практикувати систематичні творчі завдання;
•           в роботі з учнями важливо затвердити принципи нових відносин дорослих і дітей:

- принцип рівності (діти = дорослі);

- принцип діалогізму (світ дитинства так само цінний як і світ дорослих);

- принцип сумісного розвитку (діти розвиваються паралельно розвитку дорослих);

- принцип прийняття (особливості будь-якої особи приймаються такими, які вони є);

•        слід пям'ятати, що дитина – партнер освітнього процесу, який реалізує свої прагнення пізнати світ в суб'єкт-суб'єктній взаємодії, до саморозвитку й має право на індивідуальну траекторію засвоєння знань.

Науково обґрунтована управлінська діяльність на рівні вчителя передбачає конкретизацію та розширення його професійної компетентності. Це відбувається у зв’язку з переходом від попередньої функції вчителя  (трансляції соціального досвіду) до поєднання старої та нової функцій (проектуванні траєкторії розвитку кожного учня). У цілому система управлінських дій сучасного компетентного вчителя включає ціннісне цілепокладання, випереджальне планування, моделювання та прогнозування, корпоративне прийняття рішень й системну діагностику.

 

І.2. Соціально-педагогічний проект : «Крок до успіху» (Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг сформованості ключових компетентностей випускників)

 

Автори проекту: Котенко Т.Г., директор; Багашова В.М., заступник директора з навчально-виховної роботи НВК № 24 м. Кам’янське.

Учасники: Педагогічний та учнівський колективи.

База реалізації проекту: КЗ Навчально-виховний комплекс № 24 м. Кам’янське

Актуальність проекту.

Навчально-виховний комплекс № 24 працює над створенням системи формування ключових компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій в освітній процес. З цією метою творчою групою вчителів була розроблена «Програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес КЗ НВК № 24 Кам’янської міської ради». В основу програми покладено філософію життєтворчості як особливої, вищої форми виявлення творчої природи людини, бо вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегій життя, вибору засобів, необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.  

У рамках реалізації програми у 2015-2016 навчальному році було створено соціально-педагогічний  проект «Крок до успіху» (кваліметрична лабораторія: моніторинг сформованості ключових компетентностей випускників). Розроблено положення про шкільну лабораторію як компонент організації структури управління, внесено зміни в функціональні обов’язки управлінської команди, здійснено планування, соціально-педагогічне проектування, прогнозування та планування системи управлінських дій. 

Мета проекту: створення шкільної кваліметричної лабораторії, яка забезпечить цілеспрямовану, системну, науково обґрунтовану роботу педагогічного колективу з формування гармонійно розвиненої особистості учня через діагностику й вимірювання ключових компетентностей.  

Завдання проекту:

•    Планування системи управлінських дій, спрямованих на відслідкування та розвиток ключових компетентностей школярів, їх прагнення до саморозвитку, самовиховання, самореалізації.
•    Дослідження рівня розвитку чинників, що сприяють формуванню прагнення учнів до самоосвіти, виявлення можливостей учнів, їх інтересів, схильностей для створення сприятливих умов формування навичок самоосвітньої діяльності.
•    Створення системи постійного відслідкування процесу формування ключових компетентностей школярів із метою корекції діяльності учнів і вчителя.
•    Координація діяльності вчителів та забезпечення наступності в навчально-виховному процесі.
•    Забезпечення дослідницького та рефлексивного характеру та системного управління розвитком ключових компетентностей школярів.
•    Досягнення не тільки позитивного, а й максимально можливого ефекту розвитку особистості через систему управлінських рішень для якісної діяльності навчального закладу.
•    Організація роботи підрозділів кваліметричної лабораторії відповідно до напрямів формування ключових компетентностей учнів.

Характеристика проекту

За кінцевим результатом: практико-орієнтований

За кількістю учасників: колективний

За тривалістю: довготривалий

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький

За характером контактів: внутрішній

Термін реалізації проекту: 2015-2020 рр.

Прогнозований результат:

•      розв’язання освітніх задач, визначених основними нормативно-правовими документами;
•      підготовка компетентного випускника школи до нових умов життєдіяльності й життєтворчості;
•      формування банку діагностик та вимірювальних тестів для проведення моніторингу рівня сформованості ключових компетентностей учнів.

 

Перший етап: підготовчий (2015-2016 н. рік). Аналіз стану освітнього процесу в закладі. Вивчення літератури з проблеми. Накопичення емпіричного матеріалу, співвідношення різних підходів до вирішення проблеми

Другий етап: формуючий (2016-2017 н. рік). Формування структури експерименту, перевірка ефективності обраного підходу до вирішення проблеми.

Третій етап: впроваджувальний (2017-2018 н. рік). Створення системи корекційних заходів, в якій зміст, методи та організація НВП підпорядковується вирішенню конкретних завдань закладу, відбувається процес проектування особистісно орієнтованого НВП, спрямованого на розвиток ключових компетентностей, проведення моніторингу якості освіти та вихованості, проведення стратегічного менеджменту на основі кваліметричного підходу.

Четвертий етап: корекційно-розвивальний (2018-2020 н. роки). Реалізація компетентнісно особистісного змісту НВП, моніторинг рівня сформованості компетентностей випускників, регулювання  та корекція змісту освіти та виховання.

Для визначення рівня сформованості ключових компетентностей випускників нашого закладу членами шкільної кваліметричної лабораторії були розроблені завдання, критерії оцінювання відповідей учнів, система обробки та порівняння отриманої інформації. Відповідно до вимог освітніх стандартів Нової української школи діагностичні картки були оновлені, що дозволило в 2017-2018 н. році провести діагностику сформованості десяти основних ключових компетентностей випускників закладу.

ДІАГНОСТИЧНА  КАРТА  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ  ВИПУСКНИКА

І. Спілкування державною мовою:

1. Допоможіть кухарю-іноземцю правильно записати меню.

А) в..н..грет з ос..л..дцем,

Б) картопля по..селянс..к..,

В) пі..смаже..і білі гриби в соусі з домашн..ої см..тани,

Г) кров..янка з ц..бул..ю пі..смаже..ою до золотавої ..коринки,

Д) к..тлета по..київс..к..,

Е) в..яле..а сл..ва з волос..ким горіхом

2. До Вас звернувся першокласник з проханням пояснити значення слів

А) гіпотетичний –

Б) бонус –

В) аргумент –

Г) екстрений –

Д) хронічний –

Е) аграрний –

3. Поясніть своєму ровесникові з іншої країни, що означають українські вислови

А) Хоч греблю гати –

Б) Пекти раків –

В) Водити за носа –

Г) Мокрим рядном накрити –

Д) Вхопити шилом патоки –

Е) Прийти у свинячий голос –

4. Ви обіцяли зустрітися з друзями Ігорем і Наталею, та несподівано Ваші плани змінилися. Яке повідомлення Ви надішлете?

5. Уявіть, що Вам переказали кошти на суму 9 685 грн. 50 коп. Щоб їх  отримати, слід заповнити розписку, записавши суму переказу словами:

6. Ви опинилися в незнайомому районі міста. З я ким питанням Вам слід звернутися до перехожих, щоб дістатися дому?

ІІ. Спілкування іноземними мовами:

1.У яких побутових ситуаціях тобі може знадобитися знання англійської мови?

2. Ти шукаєш літній табір для молодшого брата. Яке з оголошень могло б тебе зацікавити. Поясни свою думку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Заповни анкету до англомовного літнього табору.

4. Прослухай діалог. Де і в якій ситуації ведеться розмова? Коротко передай зміст розмови.

Interviewer:  Hello. Rachel, isn’t it?

Rachel: Yes, that’s right.

Interviewer:  Nice to meet you, Rachel. Please come in and take a seat.

Rachel: Thanks.

Interviewer: You’ve come about the job as a cleaner, haven’t you?

Rachel: Yes, I have.

Interviewer: Now, Rachel. How did you find out about the job?

Rachel: I saw an advert on the Internet.

Interviewer: You’ve worked in the hotel before, haven’t you?

Rachel: No, but I help my dad at home. We do the cleaning every Saturday morning.

Interviewer: What kinds of things do you do?

Rachel: I make my bed every morning and I clean my room. Sometimes I help clean the bathroom, too.

Interviewer: You live locally, don’t you?

Rachel: Yes, I live very near. It took me ten minutes to walk here.

Interviewer: Why do you think you’re the right person for the job?

Rachel: Because I’m polite and trustworthy, and I’m self-motivated, so I don’t mind working on my own.

Interviewer: When could you start work?

Rachel: Well, my exams finish soon, so I could start at the beginning of next month.

Interviewer: Great, that’s fine, Rachel. Thanks for coming in and we’ll be in touch.

Rachel: Thanks a lot. Bye, then.

5. Прочитай повідомлення. Які почуття намагається передати автор?

Hi there!

Have you got a younger brother? I do. The best brother ever! At least if you believe my parents. This angel-like boy is constantly taking my things! And know what? He is never giving them back! More than that, he is always spying on me! Hilarious!

6. Під час занять у спортивному центрі ти загубив ключі. Напиши оголошення про втрату.

ІІІ. Інформаційна компетентність

1.Що спільного між народною приказкою «Одна голова добре, а дві ‒ краще» і процесором персонального комп’ютера?

2.Які професії у майбутньому тобі допоможе опанувати вивчення програми Excel?

3.Яку ще назву має мобільний зв'язок? Чому?

4.Чим хмарний диск кращий за гнучкий магнітний диск?

5.Створи інформаційну модель геометричного тіла конус.

6.Склади алгоритм здійснення своєї мрії.

IV. Математична грамотність:

 

1. Заповніть абонентську книжку:

Період	Показання, кВт×год		Спожито, кВт×год	Тариф, грн/кВт·год	До сплати, грн
01.12.17	теперішні			0,9 до 100 кВт×год
	попередні	4404		1,68 понад 100 кВт×год

2. Скільки дошок потрібно, щоб настелити підлогу в  кімнаті довжиною 7,5 м і шириною 5 м, якщо довжина дошки 6 м, а ширина 0,25 м?

3. Лікар призначив хворому протягом 5 днів двічі на день приймати по 5 мл  30% розчину антибіотику. Препарат продається в сухому  вигляді у флаконі місткістю 6 мл.  Скільки води потрібно додати у флакон? Скільки флаконів потрібно придбати для лікувального курсу?

4. Інгредієнти для традиційного американського пирога на 6 порцій:

пшеничне борошно ---- 300 г

яблука ---------------- 8 шт.

лимонний сік -------- ½ чайної ложки

крохмаль-------------- 1 ст. ложка

цукор------------------- 1,2 стакана

вода-------------------- ¼ ст. ложки

кориця, сіль за смаком.

Розрахуйте, скільки цукру необхідно для приготування пирога для 10 осіб.

5. В супермаркеті щосереди з 19 до 21 «щасливі години» знижка на товари становить 30%. Вартість цукерок 112 грн 80 коп за 1 кг. Скільки цукерок можна придбати на 300 грн під час «щасливих годин»?

6. Розрахуйте вартість проїзду на приватному авто з м. Кам’янське в м. Дніпро при витраті палива 8,5 л на 100 км, якщо відстань між містами складає 37 км, а вартість палива  21,85 грн/л.

V. Соціальна і громадянська компетентність:

1.Що таке демократія?

2. Ваш друг висловив критичне зауваження на вашу адресу, як ви відреагуєте?

3. Які ти маєш права?

4. В одній із загальноосвітніх шкіл спалахнув конфлікт через те, що класним керівником 9 класу було призначено вчительку, яка була членом  релігійної організації «Свідки Ієгови». Вчителька на  належному рівні проводила уроки, ніколи не вела релігійної пропаганди. І хоча жодних претензій до неї не було, батьки вимагали від адміністрації «захистити» їхніх дітей від сектантки. Яке рішення ухвалите ви?

5. У дитячому оздоровчому таборі проходила зміна для дітей-інвалідів «Повір у себе!». Поруч у цьому самому таборі проводили заняття у школі обдарованих дітей. «Обдарованих» дівчаток батьки забрали з табору, пред’явивши претензії через те, що дівчата отримали психологічну травму, оскільки щодня бачили хворих дітей. Вони вимагали покарати винуватців за те, що ті не вжили заходів для того, щоб захистити групи дітей одну від одної і навіть не довели до відома батьків таке «небезпечне» сусідство. Яке рішення ухвалите ви?

6. У кінотеатрі поряд з вами сидить чоловік і голосно плямкає. Вам неприємно. Ваші дії.

VI. Екологічна грамотність і здорове життя:

1. Чи є в нашій країні проблеми утилізації сміття?Які на твій погляд шляхи вирішення?

2. На що ви звертаєте увагу при покупці продуктів харчування?

3. Ви проводите очищення питної води? Яким способом?

4. Чим можна абсорбувати токсини при харчовому отруєнні?

5. Як ви вибираєте овочі та фрукти? Яких правил слід дотримуватися при їх покупці? Як зменшити кількість нітратів?

6. Які будуть ваші дії, якщо на шкіру попаде побутовий хімікат, що містить сильну кислоту?

VII. Компетентності в природничих науках і технологіях:

1. Які видатні відкриття в науці та техніці були зроблені в ХХ столітті?

2. Як ти розумієш «альтернативні джерела енергії»?

3.  На поверхня Землі води більше, ніж суходолу. Запишіть дві причини того, що деякі люди все ще не мають достатньо питної води.

4. В атмосферному повітрі знаходяться наступні гази: вуглекислий газ, азот, оксиген. В якому порядку треба розташувати ці гази за степенем їх наявності в атмосфері (від більшого до меншого)?

5. Які процеси, що відбуваються в організмі людини, не дають йому перегрітися під час виконання фізичних вправ?

6. Оля прийшла до школи із застудою. Через декілька днів половина її шкільних подруг теж захворіла. Назвіть одну найбільш ймовірну причину, яка пояснює, чому одна частина її подруг захворіла, а інша – ні.

VIII. Загальнокультурна грамотність:

1.Назвіть авторів гімну України.

2.Перелічи твори, у яких відбуваються метаморфози.

3.Із яким продуктом харчування  асоціюється картина  Івана Сколоздри  «Чумацький шлях»?

4. Назва небезпечного  комп`ютерного вірусу пов’язана з античною міфологією. Хто з античних героїв розробив  його дизайн?

 5. Хто є автором картини «Чорний квадрат»? Опишіть картину, використовуйте  художні засоби.

6. Біблія стала джерелом багатьох крилатих висловів. Розтлумачте їх.

 1) Каїнова печать.

 2) Тридцять срібняків.

 3) Не розсипайте бісеру перед свинями.

IX. Підприємливість:

1. У зв’язку з ремонтними роботами у тебе вдома вимкнули світло на три дні, а тобі необхідно виконати домашнє завдання, використовуючи мережу Інтернет. Що ти будеш робити?

2. Ти присутній (ня) на сімейній нараді. Батьки обговорюють витрати і надходження коштів у родинну скарбничку. А потім пропонують тобі долучитися до фінансових питань – спланувати сімейний бюджет на місяць. Запиши свій варіант родинного бюджету на місяць.

3. Після закінчення ВНЗ твоя політична кар’єра різко зросла – ти став(ла) мером міста Кам’янського. Що ти будеш робити, щоб покращити життя міста?

4. Як можна використати пластикові пляшки, окрім їх прямого призначення?

5. Уяви, що ти виграв(ла) у лотерею велику суму грошей. Що ти будеш з ними робити?

6. Перед ЗНО ти зрозумів(ла), що твоїх знань з базових предметів недостатньо для вступу в омріяний ВНЗ. Що ти будеш робити у такій ситуації?

X. Вміння вчитися протягом життя:

1. Навіщо сучасній людині освіта?

2. Чи маєш ти власну навчальну траєкторію? Обгрунтуйте свою відповідь.

3. Чи об'єктивно оцінюють твої навчальні досягнення в школі?

4. Тебе певний час не було в школі.Чи будеш ти надолужували прогалини в знаннях? Яким чином?

5. Як ти вважаєш, освічена, інтелігантна, творча людина сьогодні – це людина, що обов'язково має вищу освіту?

6. Як ти вважаєш, скільки років протягом життя повинна навчатися людини?

 Перші результати та висновки наших досліджень були невтішними: учні спроможні лише частково відтворювати знання з певних предметів, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих питань і проблем. Отже, недарма сучасну українську школу обвинувачують в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя – то просто гаяти його. Предметне навчання – це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Але наші навчальні програми були і є предметними; вони регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог його засвоєння. Учитель, викладаючи свою навчальну дисципліну, може формувати компетентності учнів засобами свого предмета. 

Ситуація має змінитись, і обов’язково на краще. Людина, яка бачить перед собою чітко визначену мету, можливість реального застосування своїх знань, умінь, здібностей і гідної їх винагороди, не може бути незацікавленою в отриманні цих знань, розвитку своїх здібностей. І це не мрії про прекрасне майбутнє, а реалії сьогодення. Кожен навчальний заклад, кожен педагог повинен реагувати на життєві виклики, створювати умови для якісної освіти, сприяти розвитку компетентної особистості через впровадження інноваційних технологій та  методик навчання.

РОЗДІЛ ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

ІІ.1. STEM-технології – найперспективніша інновація сучасної освіти

 

Запорукою успішного економічного розвитку України та її конкурентоспроможності є висококваліфіковані фахівці, особливо у виробничих сферах. Найбільший дефіцит спостерігається за такими професіями як інженери-технологи та конструктори. Стрімко зростає попит на ІТ-спеціалістів. STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. STEM-освіта передбачає формування критичного мислення та навичок дослідницької діяльності. STEM-освіта – це створення умов щодо збалансованого гармонійного формування науково-орієнтованої освіти на основі модернізації математично-природничої та гуманітарних профілів освіти. STEM – це великий вибір можливостей професійного розвитку, надання учням доступу до технологій. Сьогодні, коли світ перетинається комп’ютерними мережами, діти створюють цифровий контент, обмінюються ним та використовують в великих масштабах: вони запускають веб-сайти, знімають фільми на телефони, створюють власні ігри. STEM-технології вимагають від учнів великих здібностей до критичного мислення, вміння працювати як в команді, так і самостійно. У нашому закладі при вивченні багатьох дисциплін вже зроблені значні кроки впровадження системи навчання STEM, як в урочній роботі так і в позашкільній – це інтерактивні уроки, олімпіади різних рівнів, діяльність Малої Академії наук, участь учнів у різноманітних проектах, конкурсах та заходах.

STEM-освіта ставить перед учителями завдання інтеграції навчальних предметів, забезпечення тісного взаємозв’язку суміжних наук у процесі навчання. Інтегровані заняття спонукають до осмислення й пошуку причинно-наслідкових зв’язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей.

Одне з основних завдань, яке повинен розв’язувати вчитель – це організація та підтримка цілеспрямованої пізнавальної діяльності учнів, формування в них умінь та навичок здійснювати наукові дослідження. Головна мета науково-орієнтовної освіти школярів – це створення системи навчання на основі компетентнісного підходу. На уроках природничих дисциплін та інформатики учні не є пасивними спостерігачами, а – є пошуковцями, творцями нового, тому вони краще запам’ятовують те, що «відкрито» ними самими. Використовуючи елементи STEM-технологій, вчитель створює для дітей такі можливості, які дозволяють їм бути більш активними, зацікавленими у власній освіті. Працюючи в сучасній школі, вчитель повинен чітко усвідомлювати, що STEM-освіта об’єднує в собі міждисциплінарний та проектний підходи, основою яких є інтеграція природничих наук у технології, інженерну майстерність та математику. Засвоєння навчального матеріалу повинно відбуватися за темами, які поєднують декілька предметів, матеріал яких тісно пов’язаний між собою та має практичне застосування.

STEM-освіта за допомогою практичних занять демонструє дітям можливість застосування науково-технічних знань у реальному житті. На кажному уроці учні планують, розробляють моделі сучасної індустрії, створюють проекти, намагаються запропонувати власні моделі. Аналізують, роблять висновки, пов’язують її з життєвими ситуаціями, із власним досвідом. Це дає їм можливість бути більш впевненими у власних можливостях, навчитися йти до власної мети, долати перешкоди, перевіряти свою роботу багато разів, але не зупинятися перед перешкодами.

Інтерактивні технології – це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навичок через сукупність особливим способом організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають в активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності учнів, метою якої є:

•              створення комфортних умов навчання;
•              відчуття учнем своєї успішності, інтелектуальної досконалості;
•              побудова продуктивного освітнього процесу.

Інтерактивне навчання – це навчання, в процесі якого учні й учитель знаходяться в режимі бесіди, діалогу.  Це співпраця, взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення. Навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці). Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, можливість зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах.

Працюючи в группах, учні вільно висловлюють власну думку, відстоюють її, вчаться правильно формулювати та презентувати свою роботу. Чим більше вони займаються практично, тим більше розкривають власні здібності та виявляють зацікавленість до технічних дисциплін. Це дає можливість правильно обрати майбутню професію, навчитися розуміти складну термінологію, підготуватися до сприйняття життя.

Робота за основними напрямками STEM-освіти дозволяє сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця:

• уміння побачити проблему;
• уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв'язків;
• уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;
• уміння зрозуміти нову точку зору і стійко  відстоювати свою позицію;
•  оригінальність, відхід від шаблону;
•  здатність до абстрагування або аналізу;
•  здатність до конкретизації або синтезу.

Одним із сучасних методів навчання є метод проектів. Пріоритетним сьогодні на уроках природничо-математичних дисциплін є виконання учнями практико-орієнтованих науково-дослідницьких проектів. Проектна технологія – це інноваційна форма організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу в умовах активної взаємодії з довкіллям.

Метод проектів завжди орієнтований на роботу учнів – індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного часу; допускає можливість розв'язування пев­ної проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, не­обхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різ­них галузей науки та мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це те­оретична проблема, то має бути запропоноване конкрет­не її розв'язування, а якщо практична – конкретний ре­зультат, готовий до впровадження. Даний метод дозволяє розв’язувати задачі, формувати інтелектуальні вміння критично й творчо мислити; розвивати в учнів комунікативні навички, зокрема працювати в різних за складом групах, виконуючи різні за соціальним значенням функції; розвивати в учнів уміння користуватися різноманітними дослідницькими методами (збирати інформацію, факти, аналізувати їх з різних точок зору, висувати гіпотези, аналізувати, робити висновки та узагальнення).

У наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їхнього практичного застосування для розвитку конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів «Усе, що я пізнаю, я знаю. Знаю, навіщо це мені потрібно, де та як ці знання застосувати» – основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює прибічників багатьох освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями та прагматичними вміннями.

Результати розроблених проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична – конкретного результату, готового  до впровадження. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а складається в процесі живого спілкування між дитиною та її оточенням.

Уміння використовувати метод проектів – це показник високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності учителя, спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння організувати спільну діяльність з учнями.

Уроки/заняття за STEM-технологією дозволяють не тільки вивчати теоретичний матеріал, але і закріплювати знання за допомогою можливостей практичного застосування різноманітних завдань, які можуть бути настільки цікаві, що їх складність не викликатиме неприйняття у учнів. Інтегровані уроки можна проводити двома шляхами: через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів, через формування інтегрованих курсів або окремих спецкурсів шляхом об’єднання навчальних програм таких курсів/предметів. Основа ефективності таких уроків/занять ‒ чітке визначення мети і планування задля різнобічного представлення та розгляду певного об’єкта, поняття, явища з використанням навчальних засобів різних предметів. Особливість планування і проведення інтегрованих, бінарних уроків у тому, що їх може проводити як один учитель, так і кілька. Задля залучення учнів до практичної діяльності доцільно розширити діапазон організаційних форм та методів навчання, способів навчальної взаємодії, надати пріоритет засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, конкурсів, фестивалів, хакатонів, практикумів тощо. Для формування та перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях.

 

ІІ.2. Реалізація міжпредметних зв’язків фізики та інформатики з метою формування та розвитку предметних та ключових компетентностей учнів

Як було зазначено вище, виховання компетентної, всебічно розвиненої особистості, яка б мала не лише знання, а й уміла їх адекватно застосовувати, є головним завданням школи сьогодні. Таке виховання передбачає формування в учнів сукупності знань  з різних предметних галузей сучасної науки,  техніки, культури, створення засобами навчальних предметів цілісної картини світу. А цілісність можна досягти за умови чіткої внутрішньо-систематичної міжпредметної інтеграції знань. Загальновідомо, що успішне розв’язання цієї педагогічно-соціальної проблеми суттєво впливає на якість і ефективність освітнього процесу. Тому вона постійно перебуває в центрі уваги дослідників і вчителів-практиків. Актуальність проблеми в наш час обумовлена рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція природничо-наукових, технічних, суспільних знань. В інформаційному суспільстві існують глобальні чинники, що породжують міжпредметні зв’язки.

Жодні поради не можуть замінити особистий досвід. Чиста теорія з методики організації навчальної діяльності не викликає інтересу.   Пропонуємо власний погляд на проблему інтеграції начальних предметів – фізики та інформатики.

Інформатика стала базовим компонентом сучасної освіти, повноцінним загальнонауковим навчальним предметом. Вона відіграє дедалі більшу роль у житті суспільства, стає його важливим ресурсом. Аналіз змісту фахової діяльності людей масових професій і прогноз її розвитку дозволяють зробити висновок про зростання ролі підготовки молоді в галузі інформатики. Отже, школа повинна формувати теоретичну базу знань учнів з основ інформатики і практичні навички використання ними засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності. Турбота про добір змісту єдиного курсу інформатики, посилення його внутрішніх зв'язків не принижують значення його взаємозв'язку з іншими навчальними предметами. Міжпредметні зв'язки в навчанні інформатики розглядаються і як дидактичний принцип, і як умова, цілі і завдання, включаючи зміст, методи, засоби і форми навчання різних навчальних предметів. Це проявляється, наприклад, в аргументації міждисциплінарного статусу інформатики як такої, що надає можливість максимально забезпечити доступ до різного роду інформації для кожної людини, що здійснюється за допомогою створення, розвитку та вивчення все більш досконалих електронних пристроїв та програмних засобів для збереження та обробки інформації.

Найпростішим є встановлення зв'язків навчальної інформатики з дисциплінами фізико-математичного циклу. Так, дослідники показали, що зв'язки між інформатикою та математикою й фізикою певною мірою несуть в собі традиційні аспекти міждисциплінарності, а водночас мають новий характер, сенс.

Особливості природничо-математичних дисциплін і фізики зокрема як навчального предмету, полягає у тому, що, з одного боку, це фундаментальні науки про природу, що мають великі розвивальні та пізнавальні можливості, а з іншого, – за даними психологічних досліджень, учні вважають їх одними із найскладніших предметів шкільного курсу, нецікавими, мало пов’язаними з їх подальшим життям. Аналізуючи проблему, можна зрозуміти, що нам потрібно: 

1) скласти пазли наук в одне ціле; 

2) наситити програмовий матеріал цікавою сучасною інформацією з усіх навчальних дисциплін; 

3) довести всіма можливими способами практичну значущість знань.

При цьому буде спостерігатись така послідовність: 

 

Міжпредметні                                Пізнавальний                                 Позитивне

    зв’язки                                             інтерес                                ставлення до предмета

 

 

                                           Ключові компетентності учнів

 

Курс фізики середньої школи включає розділи, вивчення і розуміння яких вимагає образного мислення, уміння порівнювати, аналізувати, виділяти з почутого головне.

Фізика – наука експериментальна, тому під час її вивчення необхідно використовувати досліди. Разом з тим, при вивченні фізики багато явищ не можуть бути продемонстровані учителем у шкільній лабораторії: процеси, що швидко протікають, явища мікро- та макросвіту або досліди із приладами, яких у  кабінеті немає. В результаті учням важко сприймати матеріал, який вони вивчають, інколи не в змозі  уявити потрібні процеси чи явища. У таких ситуаціях на допомогу учневі та учителю приходять сучасні технічні засоби навчання й, у першу чергу, це комп’ютер.

Комп’ютер з мультимедіа в руках учителя стає ефективним технічним засобом навчання, оскільки дозволяє вивести сучасний урок на  новий рівень; впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу на уроці; використовувати різні види діяльності та форми навчання в межах одного уроку;  полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт; ефективно організовувати перевірку знань учнів.

Разом з тим, застосування новітніх комп'ютерних технологій навчання означає не лише використання певного технічного пристрою (що має бути забезпечено певним масивом знань про нього, дій з ним – тобто техніко-технологічним знанням), а й впровадження новітнього предметного масиву знань – про інформацію, її властивості, місце серед елементів предметного світу тощо. Це означає, що "вписування" інформатики потребує перегляду чи перерозподілу змісту навчальних дисциплін, які стають елементами навчального комплексу.

Застосування в освітньому процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої неучасть учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання не можлива.

Впровадження інтеграції  триває і в позакласній роботі. Вона відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, спонукає до формуванню духовно багатої особистості, сприяє вихованню учнівської молоді в дусі найкращих людських цінностей.

Практика роботи показує плідність інтеграції, виявляє перспективи подальшого розвитку та вдосконалення такого підходу до навчання. Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх сьогодні одна – розширення можливостей вчителів для формування і розвитку предметних та ключових компетентностей учнів.

Саме тому творчою групою педагогів НВК № 24 був розроблений та впроваджується освітній проект «Реалізація міжпредметних зв’язків з метою формування та розвитку ключових компетентностей учнів». У межах цього проекту вчителями закладу були розроблені інтегровані уроки, інтегровані заняття та позакласні заходи. Приклади таких робіт подані в додатку.

 

ІІ.3. Результативність впровадження сучасних  проектів, технологій в освітній процес

КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради

 

Сучасні технології та методи навчання забезпечують активну взаємодію учнів і вчителів в освітньому процесі. Застосування сучасних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів; спонукає учнів виявляти уяву та творчість; розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію; створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. Педагогічний колектив НВК № 24 добре усвідомлює, що зараз неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас, тому впровадження в освітній процес інноваційних технологій та методик є раліями сьогодення закладу, про що свідчить динаміка сформованості ключових компетентностей наших випускників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових до виробничих і соціальних. Таким чином, компетентнісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети (освітні галузі), одержуючи кожного разу реалістичне, діяльнісне, особистісне й соціально значуще втілення на відповідному матеріалі. У результаті вдається об'єднати навчальні предмети в єдиний цілісний зміст, визначивши системоутворюючі елементи загальної освіти як по вертикалі окремих ступенів навчання, так і на рівні горизонтальних міжпредметних зв'язків. Освітні компетентності стають системними характеристиками особистісно зорієнтованого евристичного підходу до освіти, оскільки відносяться винятково до особистості учня, виявляються в процесі його творчої діяльності та виражаються у створюваній ним продукції. Запроектована на даній основі освіта буде забезпечувати не тільки розрізнену предметну, а й цілісну компетентнісну освіту. Освітні компетентності учня будуть відігравати багатофункціональну метапредметну роль, що виявляється не тільки в школі, а й у родині, у дружньому колі, у майбутніх виробничих стосунках. Досягненню бажаного результату сприяють сучасні інтерактивні прийоми, форми та методи.

Але використання сучасних технологій – не самоціль. Головне – створити атмосферу доброзичливості й порозуміння. Ми, вчителі, повинні бути людьми доброї душі, любити дітей такими, якими вони є. Необхідно вміти зняти з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, бачити в дитині повноцінну й здібну до творчості людину. Наше завдання – зробити школу найліпшою. Тобто це школа без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони тільки запрагнуть.

У ХХІ столітті освіта, навички і вміння персоналу стануть найголовнішою зброєю в конкурентній боротьбі. Перехід до Нової української школи об’єктивно потребує переведення освітнього процесу на технологічний рівень, вибір індивідуальних маршрутів навчання. Особливо продуктивні серед них особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Їхня ефективність залежить від того, якою мірою реалізує свій життєвий потенціал учень, як враховано його вікові та індивідуальні психологічні особливості. Звідси – пріоритет суб’єктивно осмисленого навчання порівняно з інформаційним навчанням, спрямованість на розвиток в учнів множинності суб’єктивних картин світу, на «противагу однозначним» програмним уявленням, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування, введення навчальних завдань у контекст життєвих проблем.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатимуть особистісно зорієнтоване навчання, проектні, ігрові технології кооперативного навчання, технологій дистанційного навчання. Саме вони озброять учнів ключовими компетенціями так необхідними для життя.

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. - №1.

2. Гонголь Н.В. Практичне керівництво з упровадження компетентнісно орієнтованого підходу до організації методичної роботи в сучасному навчальному закладі. — Харків: Основа, 2000.

3. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №19.

4. Гузик М.П.  Десять ключових компетентностей, які обслуговують особистість та її природний талант: реалізація в умовах шкільного навчання – Київ, 2006

5. Гріневич Л. Методологічні засади цілісності системи моніторингу якості освіти / Л. Гріневич  // Освіта і управління. – 2010.

6. Педагогічні технології у викладанні фізики – Х.: Видав група Основа, 2006р.

7. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003. 

8. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав.група Основа, 2003р.

9. Підласий І.П.. Продуктивний педагог. – Харків: «Основа», 2010.

8. Доненко О. Створюємо колективний проект (теоретична основа і практичний приклад підготовки та здійснення проектів в освіті) Завуч. – 2004. – № 2. 

9. Герман О.І. Технологія педагогічного проектування у методичній роботі (Пам’ятка вчителю, який працює за методом проектів) Управління школою. – 2007. – № 1.

10. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проективної діяльності. Школа. – 2006. – № 5. –

11. Логвін В. Проект як засіб методичної роботи Школа. – 2006. – № 5;  Директор школи. – 2005.

12.  Інформаційні технології в освіті. 2015. № 25

13.  http://teacher.at.ua

 

засоби сучасних інформаційних технологій, зокрема, дають можливість