Навчальна мотивація як важливий чинник якості освітнього процесу

Про матеріал

До основних методів формування пізнавального інтересу належать: дискусія, диспут, включення учнів у ситуацію особистого переживання успіху в навчанні, в інші ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування тощо), метод опори на здобутий життєвий досвід, проблемні методи навчання, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри

Перегляд файлу

Навчальна мотивація

як важливий чинник якості освітнього процесу

 

 

 

Корольчук О.С. – методист ЦПР

Святошинского р-ну м.Києва

 

«Мотив - складне психологічне утворен­ня, яке має вибудувати сам суб'єкт» (Є.Ільїн).

 

Важливим завданням навчально-виховного процесу є формування мотивації навчання на окремих етапах заняття

Мотивація навчання відбувається в кілька етапів:

І — мотивація початку роботи, первинна мотивація.

ІІ — мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації.

ІІІ — мотивація завершення заняття (результативність, постановка цілей на майбутнє).

Завдання керівника гуртка полягає у забезпеченні постійних мотиваційних дій дитини на всіх етапах заняття. За змістом (С.Г.Ващук)  мотивація може бути різною.

Етап первинної мотивації. Педагог може використати кілька видів спонукання учнів до навчальної діяльності:

- активізувати мотиви, що виникли на попередніх заняттях;

- збудити мотиви незадоволеності своїми результатами;

- посилити мотиви орієнтації на попередню діяльність;

- посилити мотиви здивування, зацікавленості.

Етап закріплення і посилення мотивації. На цьому етапі керівник ТО може використовувати чергування різних видів діяльності: репродуктивних і пошукових, індивідуальних і фронтальних. Крім того, формуванню мотивації сприяє зацікавленість учнів методом викладу матеріалу:

- цікаві приклади, досліди, парадоксальні факти, історичні екскурсії;

- незвична форма подання матеріалу, що викликає здивованість в учнів;

- емоційність мови;

- пізнавальні ігри;

- дискусії;

- аналіз життєвих ситуацій.

Особливого значення при цьому набуває вміння дитини вчитися. Це передбачає, що учень має прагнути дізнаватися більше.

Педагог має підключати дітей до самоконтролю і самооцінки.

Етап завершення заняття. На цьому етапі важливим є вихід із діяльності з позитивним власним досвідом і виникнення позитивної установки на навчання у майбутньому. Важливо також показати учням їх слабкі місця, щоб сформувати в них об'єктивне уявлення про свої можливості. Це зробить їх перспективну мотивацію дієвішою.

Чинники мотивації навчання залежать від вікового періоду розвитку учня.

У початковому шкільному віці навчальна діяльність всіх учнів підтри­мується переважно за рахунок самозадоволення, зростання самооцінки, самоповаги, усвідомлення необхідності навчання. Стимулом для цього є похвала. Тому для цього вікового періоду важливо:

1. «Навчати, граючись» або «граючись, навчати». Бо гра — це спосіб життя і діяльності дитини. Гратися — це завжди весело, цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює, і закріплює надзвичайно багато інформації.

2. Створення ситуації успіху для дитини, формування у неї віри у власні сили.

3. Розвивати природну допитливість дитини, зробити процес навчання цікавим для малюка.

4. Встановити позитивні стосунки із батьками школярів.

4. Навчити учнів поділяти складні завдання на етапи і виконувати ці етапи послідовно. Це знизить у дитини напруження перед великими і складними завданнями, додасть їй впевненості та навчить планувати свою діяльність.

5. Враховувати, що за типом сприйняття нового матеріалу учнів умовно можна поділити на три типи: візуали, аудіали та кінестетики. Добирати такі методи, прийоми та засоби навчання, за яких учень будь-якого з цих типів був би успішним і почувався б комфортно.

Для учнів молодшого підліткового віку посилюється важливість вміння дитини самій організовувати власну діяльність.

1.  Використовуйте дитячу цікавість. Діти відрізняються цікавістю. Тому вони виявляють особливу увагу до нових і невідомих обставин.

2. «Вплітайте» у канву заняття ефект загадки. Діти охоче займаються різноманітними «хитрими» проблемами. Тому вони із задоволенням розгадують загадки, кросворди тощо.

3. Надто складні навчальні завдання, як і надто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, оскільки не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність і майстерність у виконуваному, внаслідок чого руйнується почуття компетентності, знижується самооцінка й самоповага.

4. Ще однією важливою умовою зростання внутрішньої мотивації є така характеристика навчальних завдань, як новизна і непередбачуваність, що, як правило, викликає внутрішній інтерес дитини.

5. Водночас переважання зовнішньої мотивації сприяє зниженню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання.  Потрібно звести до мінімуму зовнішні стимули і розвивати внутрішні. Але для цього необхідною умовою є підвищення педагогічної освіти і батьків школярів, які повинні дотримуватися єдиних вимог із педагогами.

6. Для підлітків  кращим мотивом діяльності  будуть інтерес і підтримка з боку батьків, а не їхній невсипущий контроль.

Для старших підлітків провідною діяльністю є спілкування, основними значущими особистостями – ровесники, друзі. Діти у цьому віці емоційно вразливі, чутливі до критики, невдач і помилок. Кращим засобом впливу на них є повага, визнання особистості. Тому варто звертати увагу на можливість дитини виразити свою індивідуальність, висловити власну думку, поспілкуватися без небезпеки отримати зауваження, проявити самостійність, підвищити самооцінку:

1. Обирайте такі методи діяльності, які дозволяють підліткам реалізувати потребу у спілкуванні – наприклад, інтерактивні методи навчання.

2. Дуже добре, якщо навколо учня на уроці створюється атмосфера свободи вибору.

3. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці, залучення до важливої діяльності. Основними прийомами в даній категорії можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на заняттях.

4. Бачити успіхи і не помічати невдачі. Успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде до бажання перемагати — і до нових успіхів.

5. Підвищення рівня самооцінки дитини, зміцнення її віри у власні сили – шляхом створення ситуації успіху, похвали, поступового підвищення рівня вимог задовольніть потребу учня  у визнанні іншими людьми.

6.  Підліткам швидко набридають однотипні завдання – тож варто давати нові, незвичні, цікаві, зовнішньо привабливі.

7. До основних методів формування пізнавального інтересу належать: дискусія, диспут, включення учнів у ситуацію особистого переживання успіху в навчанні, в інші ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування тощо), метод опори на здобутий життєвий досвід, проблемні методи навчання, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри тощо

До методів емоційного стимулювання навчання належить прийом створення ситуації зацікавленості, парадоксальних фактів, проведення дослідів. Підвищують інтерес до навчання цікаві аналогії, зокрема зіставлення наукових і життєвих тлумачень різних явищ.

8. Організуйте чітке бачення учнями результатів діяльності (інформації, умінь і навичок), які їм стануть у нагоді, та способів можливої діяльності.

9. Використовуйте інтереси та нахили дитини. Починайте з того, що цікавить ваших учнів. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

10. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї. Методи і прийоми стимулювання обов'язку і відповідальності взаємодіють з методами виховання, що пов'язує процеси навчання і виховання.

Для старшокласників життя проходить під знаком необхідності вибору подальшого життєвого шляху, майбутньої професії тощо. Інтерес до знань залежить від атмосфери у школі, від престижності освіти серед друзів, від планів самої дитини на своє майбутнє, від усвідомленості необхідності навчальних знань. Провідним стає бажання продемонструвати свою неповторність.

Тому для підвищення мотивації старших школярів враховуйте наступне:

1. Старшокласник повинен відчувати, що ви поважаєте його як особистість, поважаєте його вибір. Постарайтеся зробити навчальну діяльність цікавішою, різноманітнішою – аби дитина мимохіть втягнулася в процес.

2.  Діти прагнуть осмислювати і впорядковувати навколишній світ. Коли вони стикаються з протиріччями, то намагаються дати їм пояснення. Якщо вам пощастить поставити під сумнів доступну учням логіку пояснення, розкрити або продемонструвати в навчальному матеріалі суперечності, тоді ви пробудите в них інтерес до пізнання істини.

3. Для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, можна застосувати інформаційні технології.

4. Дайте учням можливість продемонструвати власну виключність шляхом виконання індивідуальних завдань, які відповідають інтересам, здібностям, потребам дитини; використовуйте творчі завдання.

5. Співпрацюйте з батьками старшокласника. Налаштуйте їх на те, що вони мають спілкуватися з дитиною як з рівною особистістю, надавати їй право обирати і помилятися, знати інформацію про фінансові можливості сім’ї та перспективи у подальшому  житті.

 

 

Література

1. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. — 1998. — № 5. - с. 72—75.

2. Доній В. Л., Несен Г. Н. та ін. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-мет. посіб. — К., 1996.

3. Зайченко М.В.: Пробудимо бажання вчитися.  Пирятин, 2011 – 12 с.

4. Кириленко В. Порушення мотивації навчання як першопричина негативної поведінки // Психолог. — 2005. — №18, —С. 7—8.

5. Панченко С. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку (Методичні рекомендації) // Психолог. — 2006. — №6, — С.6—8.

7. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. — 2005. — №2, — С. 2—4.

8. Суховерхова Л. Інноваційні форми методичної роботи. Газета „Завуч”, 2008, № 17-18.

9 Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. — 2006. — № 15. — С. 5—8.

10.  Учні з проблемами у навчанні: діагностика і допомога. Газета „Завуч”, 2005, №1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні поради педагогу для посилення мотивації навчання

 

Порада 1.  Створіть умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.

Порада 2.  Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилку думку, знаючи, що то – пошук істини. Будьте щедрі на похвалу.

Порада 3.  Система моніторингу знань також має враховувати індивідуальні властивості учнів.

Порада 4.  Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам’ятайте і про класичну дидактику.

Порада 5.  Інтелігентність – це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви йтимете поруч на шляху до знань і творчої досконалості.

Порада 6.  Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше – це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.

Порада 7.  Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуєте і поєднуєте різні форми навчання.

Порада 8.  Намагайтеся за будь – якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе, на поліпшення результатів.

Порада 9.  Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи. Чарльз Дарвін казав, що всім, хоч трохи цінним, чого він навчився, він завдячує самоосвіті.

Порада 10.  Пам’ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.

Порада 11.  Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже, не треба їх боятися.

Порада 12.  Відвідуйте заняття колег для вивчення психологічного клімату, педагогічної взаємодії.

Порада 13.  Розвиток можливостей лише якщо вимоги відповідають рівневі розвитку учня.

Порада 14.  Плануючи навчальний матеріал, не забувайте про системний підхід. Будь-який курс ґрунтується на системі, в якій поступово розкриваються поняття і закономірності.

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку