Навчальна програма із української літератури 6 клас НУШ

Про матеріал
Навчальна програма із української літератури для 6 класу ( 2 год.на тиждень) . Укладена на основі модельної навчальної програми " Українська література. 5-6 класи" для закладів загальної середньої освіти ( автори Чумарна М.І, Пастушенко М.Н.)
Перегляд файлу

ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
___________________________________________

___________________________________________

___________________________________________

___________________________________________

Протокол №______   від  _____________________

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 6 клас»

70 годин (2 години на тиждень)

 

Навчальна програма укладена на основі модельної навчальної програми «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.)«РекомендованоМіністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 795)).

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-literat.osv.hal/Ukr.lit.5-6-kl.Chumarna.Pastushenko.07.09.pdf

Зміст навчальної програми забезпечує підручник ««Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.) Тернопіль, Навчальна книга Богдан 2023 р.

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма “ Українська література 6 клас” розроблена за модельною навчальною програма з української літератури, яка розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898), базується на цінностях Нової української школи і орієнтується на ідеал її випускників: освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до ризику та інновацій.

Навчальний предмет «українська література» забезпечує реалізацію частини вимог до обов’язкових результатів навчання мовно-літературної освітньої галузі. Місце української літератури в змісті базової освіти визначається насамперед специфікою літератури як мистецтва слова. Навчальний предмет «українська література» сприяє формуванню духовно-ціннісних орієнтацій учня, культурно-пізнавальних інтересів, художнього смаку. Література розширює обрії пізнання світу через ознайомлення зі скарбами народної мудрості і звичаєвої культури. Мотивуючи до читання, уроки літератури розкривають в дитині її вольові і моральні якості, творчий потенціал, утверджують гідність і самоповагу. Літературні твори сприяють розвитку внутрішнього світу особистості, допомагають їй вирішувати проблеми співжиття і взаємодії у соціумі. Сприймання літературного твору розвиває комунікативні і творчі уміння, створює умови для осмислення своєї діяльності, поведінки, цінностей. У спілкуванні учні набувають емоційно-ціннісний досвід, поглиблюють погляди на світ, засвоюють культурні традиції, розвивають свою культурну ідентичність і соціокультурну толерантність.

Українська література як навчальний предмет невіддільна від мовної освіти. У художньому тексті проявляються такі важливі функції мови як інформаційна, пізнавальна, експресивна, емоційна і естетична. У художніх творах представлено широкий спектр різноманітних комунікативних позицій, стратегій і тактик спілкування. Проблема комунікації найкраще розкривається саме на матеріалі художньої літератури. Адже у художньому творі мовленнєве спілкування відображено у всьому різноманітті та складності.

Мета вивчення української літератури для адаптаційного циклу – розвиток читацької грамотності, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, формування мотивації до читання, ціннісних орієнтацій і ставлень, творчої самореалізації, гуманістичного світогляду учнів для духовного, культурного та національного самовираження.

Навчання української літератури у 6 класі спрямоване на формування загальних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, а саме:

- сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в художніх текстах різних жанрів та використовувати інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;

       висловлювати власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіяти з іншими особами в усній і письмовій формі, зокрема інтерпретуючи фольклорні тексти, тексти класичної та сучасної художньої літератури; взаємодіяти з іншими особами в цифровому просторі, дотримуватися норм літературної мови;

  сприймати і використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

  використовувати знання з літератури для власної творчості.

Завдання вивчення української літератури:

  розвивати читацьку грамотність, набуту у початковій школі;

   виховувати вдумливого читача, здатного розуміти цінності, відображені у художньому творі;

   розвивати образне мислення, художній смак;

  поглиблювати уміння аналізувати елементи художніх творів, інтерпретувати і оцінювати їх;

  розвивати уміння співвідносити зміст, проблематику творів зі своїми почуттями, досвідом і цінностями;

   формувати естетичне сприймання художнього тексту і розуміння його виражальних засобів;

   розвивати емоційний інтелект;

      розвивати творчі здібності школярів, створювати умови для саморозвитку вільної особистості, адаптованої до умов сучасного життя;

   розвивати уміння і навички мовленнєвої діяльності, збагачувати словниковий запас учнів;

-      поглиблювати уміння працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково- дослідницьку діяльність;

-         формувати в учнів активну громадянську позицію, патріотизм, повагу до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;

  плекати в учнів любов до рідного краю, відповідальне ставлення до довкілля.

Програма створює умови для формування наскрізних умінь, відповідно до п.9 Державного стандарту базової середньої освіти. Особлива увага зосереджена на розвитку уміння «читати з розумінням», що «передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу». Програма побудована за тематично-жанровим і календарним принципами: від джерел до сучасної української літератури.

У програмі раціонально поєднано літературну традицію з текстами сучасної молодіжної літератури.

У колонці «Зміст» виділено підрубрики «Теорія літератури - ТЛ», «Міжпредметні зв’язки - МЗ», «Мистецький контекст - МК», «Життєві цінності – ЖЦ». З теорії літератури дітям пропонуються знання про художні засоби (епітет, метафора, порівняння тощо), жанри (фольклорні та літературні), літературознавчі поняття, пов’язані з аналізом змісту і форми літературного твору (тема, ідея, сюжет, художній образ). У програмі збережено наступність з початковою школою, зокрема розвиваються уміння аналізувати тексти прислів’їв, приказок, досліджувати мову художнього твору, проблематику казок, легенд, міфів. Учні оперуватимуть літературознавчими поняттями, досліджуючи вплив художніх текстів на читача, оцінюючи та інтерпретуючи художній твір. Уперше в програму з української літератури вводиться поняття «медіатекст» ( твір масово-інформаційної діяльності та масової комунікації, конкретний об'єкт медіапродукції).

Міжпредметні зв’язки із «зарубіжною літературою» (ЗЛ) запропоновано на змістовно-інформаційому рівні. Зв'язок з навчальним предметом «українська мова» (УМ) забезпечуватиме комунікативний підхід до аналізу художнього твору, який передбачає аналіз діалогів, комунікативних ситуацій, комунікативної взаємодії персонажів, а також мовленнєва діяльність учнів.

Мистецький контекст (МК) передбачає ознайомлення учнів з музичними творами, творами образотворчого мистецтва і мистецтва кіно, що співзвучні з творами літератури або виникли на їхній основі.

У підрубриці «Життєві цінності (ЖЦ)» виділено ті цінності, які актуалізує художній твір. Це можуть бути абсолютні, національні, громадянські, сімейно-родинні, особисті цінності. Поняття на їх означення вводяться у контексті вивчення художніх творів, розвиваючи таким чином лексичний  запас і комунікативні навички учнів.

Усі художні тексти об’єднані у такі тематичні блоки:

6 клас: «Нетлінні скарби (Українська народна творчість як скарбниця духовних цінностей). Різдво любові в родиннім колі», «Суголосся природи і людини», «На сторожі рідної землі», «З пригодами світ веселіший», «Народжені для весни духу», «Світ дитини очима українських письменників».

В очікуваних результатах навчання відображено внесок української літератури в реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної освітньої галузі, зокрема формування ставлень.

У кожному блоці є види навчальної діяльності, через які учень актуалізує проблематику та ціннісну складову художніх творів, осмислює їхній вплив на себе. Ці види діяльності об’єднані під назвою «обговорення емоційно- ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача».

Важливими для реалізації пропонованої програми є такі методичні принципи:

-  комунікативно-діяльнісного навчання;

-  діалогічності (автор - читач);

-  вивчення літератури як мистецтва слова;

-  міжпредметних та міжгалузевих зав’язків.

Основним шляхом реалізації програми є створення відповідних дидактичних ситуацій, які дозволять учням/ученицям висловлювати враження про прочитане, зіставляти зміст із власним досвідом, осмислювати і актуалізовувати цінності, пізнавати специфіку текстів різних жанрів, використовуючи відповідний поняттєвий апарат. Саме крізь призму особистого досвіду учень/учениця пропускатиме ідейно-тематичний зміст твору, виділятиме і досліджуватиме проблеми і цінності.

Підходи до організації навчального процесу на уроках української літератури: особистісно-орієнтований, системно- діяльнісний, компетентнісний. Ці підходи забезпечують формування наскрізних умінь, визначених Державним стандартом: читати з розумінням, висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими.

 

 

 

 

 

 

Усього — 70 годин:

текстуальне вивчення — 59 год.;   резерв —  7 год.

 

Очікувані результати навчання

Кількість

годин

Пропонований зміст навального предмета

Види навчальної діяльності

ВСТУП

Бере участь у дискусії, порівнює позиції, толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні і різні думки учасників дискусії.

1

«Мова душа народу». Роль мови як носія творчої духовної енергії. «Споконвіку Слово…» . Передача почуттів, емоцій від серця до серця через мовлення.

Дискутування про роль художнього слова у житті людини.

НЕТЛІННІ СКАРБИ.

Українська народна творчість як скарбниця духовних цінностей.

Використовує елементи конспектування: відтворює основні думки і факти;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

вичерпно відповідає на запитання за змістом художнього тексту/медіа тексту;

знаходить у тексті відому і нову інформацію;

обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до

відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти художнього тексту;

інтерпретує зміст художнього тексту;

формулює тему та основну думку художнього тексту;

аналізує проблеми, порушені в художньому тексті;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції доречні цитати з художнього тексту для увиразнення власних поглядів, ідей переконань;

логічно структурує власне повідомлення;

розпізнає основні виражальні засоби, пояснює їхню роль;

висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним/почутим;

співвідносить зміст художнього тексту з історичним і культурним контекстом;

висловлює судження про актуальність художнього тексту на основі власного і чужого досвіду;

добирає ілюстрації до художніх творів і пояснює їхню роль для поглиблення сприйняття художнього тексту;

ставлення: сприймає та осмислює цінності, актуалізовані в текстах, шанує українські традиції і звичаї.

Вичерпно відповідає на запитання за змістом художнього тексту/медіа тексту;

знаходить у тексті відому і нову інформацію;

використовує елементи конспектування:відтворює основні думки і факти;

розуміє та відтворює зміст тексту, висловлює власне ставлення до почутого;

розуміє та відтворює тексти колискових пісень;

інтерпретує зміст художнього тексту;

виявляє і відтворює прихований зміст колискових;

розпізнає основні виражальні засоби у художніх текстах, пояснює їхню роль;

добирає ілюстрації до художніх творів і пояснює їхню роль;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним/почутим;

ставлення: виявляє пошанування української культури, толерантність до інших культур.

 

 

5

Обрядово-календарна культура українців. Жниварські пісні та обряди. Обжинкові та зажинкові пісні.

 

Олекса Воропай. Обжинки. Із книги

«Звичаї нашого народу».

Обрядово-календарна культура українців як єднання людини з природними явищами, з матір’ю-землею. Культ землі і народжень як взаємодії із Творцем.

Цінності громади, родинності,

взаємодопомоги у співжитті людей. Товариськість та взаємодопомога. Розповідь про обряди і звичаї, пов’язані зі збиранням врожаю, про співпрацю.

Сила громади, пошанування праці і дарів землі у жниварських піснях (зажинкових, жнивних та обжинкових).

 

Іван Липа. Казка-притча «Перестиглий                 овоч». Народна мудрість про щедрість землі і людську щедрість. Символічний образ овоча. Проблема багатства душі і людської скупості.

Прислів’я і приказки про працю та земні дари.

 

ТЛ: обжинкова, жнивна, зажинкова пісня, художній паралелізм, гіпербола.

ЖЦ: товариськість, взаємодопомога, щедрість, працелюбність.

 

МЗ:

ЗЛ: Байки про працю і дружбу: Езоп.

«Лисиця і виноград». «Мурашки й Цикада»; Федр. «Вівця, Пес та Вовк».

«Осел та Лев на полюванні».

 

МК:

Образотворче мистецтво. Тема селянської праці, збирання врожаю на картинах Миколи Пимоненка.

Колискові пісні.

Роль колискової пісні у житті людини. Колискова як засіб та інструмент плекання й захисту фізичного і психічного здоров’я дитини, плекання її духовних цінностей.

Слова-обереги в колискових піснях.

“Ой, спи, дитя, до обіда», “Ой ти, котик, коточок», «Колисала я дитиноньку маленьку». Замовляння доброї долі для дитини. Казкові мотиви у колискових піснях.

Народні замовляння, заклички. Класифікація закличок: заклички до сонця, до вітру, до птахів.

Прислів’я, приказки про материнську любов.

Леся Українка. «Колискова пісня». Леонід Кисельов. «І мати молода, і сонце юне».

Образ матері в українській поезії як узагальнений образ материнства світу і всієї природи, як символу України.

 

ТЛ: колискова пісня, народні замовляння, заклички.

ЖЦ: материнська любов і опіка.

МК:

Музичне мистецтво. Народні колискові пісні у виконанні Народної артистки України Ніни Матвієнко.

Конспектування основних думок і фактів із книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», створення інтелект-карт, обговорення прочитаного, виділення відомої і нової інформації, перевірка інформації;

визначення тематики жниварських пісень, їхнього призначення в історичному і культурному контексті;

пояснення ролі виражальних засобів в обжинкових піснях: художнього паралелізму

зменшено-пестливої лексики, порівнянь, гіпербол;

коментоване читання казки-притчі Івана Липи «Перестиглий овоч», розкриття символічного значення образу овоча;

обговорення проблеми скупості і щедрості у людських взаєминах;

коментоване читання прислів’їв і приказок,

розмірковування над їхнім змістом;

ілюстрування прочитаних творів (на вибір), обґрунтування свого вибору;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів;

розмірковування про актуальність змісту прислів’їв, приказок; про людську щедрість і скупість, про силу громади, цінність праці, взаємодопомоги, товариськості.

Конспектування основних думок і фактів про роль колискових пісень у житті людини, обговорення прочитаного;

виразне читання, прослуховування і наспівування колискових пісень;

коментоване читання прислів’їв, приказок;

визначення казкових мотивів, прихованого змісту, призначення колискових пісень, слів- оберегів;

аналіз і класифікація (на основі звернень до сил природи) народних закличок;

розмірковування про роль епітетів, зменшувально-пестливих слів у колискових піснях; повторів, звертань у замовляннях, закличках;

співвіднесення прислів’їв і приказок з вивченими колисковими піснями;

створення власних прислів’їв і приказок;

створення словника слів-оберегів, використання їх у коротких текстах (привітаннях, побажаннях тощо);

характеристика художніх образів колискових пісень, поезій, закличок, замовлянь;

ілюстрування текстів вивчених творів (на вибір), обґрунтування свого вибору;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів;

розмірковування про актуальність, цінність колискових; про силу материнської любові і опіки.

СУГОЛОССЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ.

Уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування особливості художніх текстів/медіа тексті;

вичерпно відповідає на запитання за змістом художнього тексту/медіа тексту;

розуміє та відтворює зміст художнього тексту;

виділяє ключові слова у художньому тексті;

формулює тему, мотив та ідею художнього тексту;

розпізнає основні виражальні засоби, пояснює їхню роль;

інтерпретує зміст художнього тексту;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції доречні цитати з художнього тексту для увиразнення власних поглядів, ідей переконань;

логічно структурує власне повідомлення;

визначає спільне і різне в способах створення художніх образів;

виявляє і відтворює прихований зміст художнього тексту;

добирає ілюстрації до художніх творів і пояснює їхню роль для поглиблення сприйняття художнього тексту;

висловлює і аргументує власну оцінку художнього тексту, наводячи доречні цитати;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених подій;

ставлення: цінує художню літературу як мистецтва слова.

Відтворює та інтерпретує зміст художнього тексту;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

розуміє та відтворює зміст художнього тексту, висловлює власне ставлення до почутого;

стисло переказує зміст художнього тексту; аргументовано зіставляє художній текст із життєвим досвідом;

характеризує вплив окремих художніх деталей на сприйняття змісту художнього тексту;

уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування особливості художніх текстів/медіа тексті;

відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення;

характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки;

добирає ілюстрації до художніх творів і пояснює їхню роль для поглиблення сприйняття художнього тексту;

творчо опрацьовує художній текст: імпровізує зі змістом, з вибором персонажів, додає окремі епізоди розширює сюжет;

створює розповіді про власні враження від прочитаних творів для публікації у соціальних мережах;

проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в художньому тексті;

висловлює судження про актуальність художнього тексту на основі власного і чужого досвіду;

ставлення: демонструє готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших осіб;

розуміє ролі читання художніх текстів для гармонійного розвитку і самовдосконалення.

 

7

Подих золотої осені.

 Іван Франко. «Дрімають села». Ліна Костенко. «Сю ніч зорі такі колючі».

Змалювання осінньої пори засобами поетичного слова. Радісні і сумовиті настрої в поезії, художні засоби їхнього вираження.

Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Образ рідної землі, руйнівний вплив чужини на світогляд людини. Почуття любові, що найглибше зберігаються в серці. Вплив природи на пробудження людської душі. Символізм образу євшан- зілля

 

ТЛ: поема.

 

ЖЦ: свобода, любов до рідної землі.

Погляд людини на життя природи

 

Михайло Слабошпицький. Оповідання

«Мій друг лелека». Закони виживання у людському та тваринному світі. Взаємодія всіх живих створінь. Уважність, співчутливість, терплячість і доброзичливість у ставленні до тварин.

Образ автора.

Микола Вінграновський. Повість

«Сіроманець» (фрагмент). «Поклик крові» у взаєминах людини і природи. Образ Чепіжного. Гуманність та жорстокість людей у ставленні до тварин. Свобода як найвища цінність усього живого світу.

Довіра і співчутливість, дружба і взаєморозуміння.

Прислів’я і приказки про природу. ТЛ: образ автора, оповідання, повість.

ЖЦ: свобода, довіра, співчутливість, доброзичливість.

МЗ:

ЗЛ: Редьярд Кіплінг. «Мауглі», Джонатан Свіфт. «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера» (частина 1). Герберт Веллс. «Чарівна крамниця».

МК:

Кіно: Фільми «Сіроманець» (1989),

«Джунглі» (2017).

Виразне читання поезій, виділення ключових слів, заучування поезій напам’ять (дві на вибір);

опис картин природи на основі вивчених поетичних творів;

характеристика художніх образів, аналіз виражальних засобів у поезіях (метафор, епітетів); визначення ідей, мотивів;

порівняння способів створення образу осені у різних поезіях;

обговорення прихованого змісту поеми Миколи Вороного «Євшан-зілля», символізму образу євшан-зілля, гудця;

відтворення сюжету поеми «Євшан-зілля», зображення схематично взаємозв’язків персонажів поеми;

ілюстрування змісту поезій, поеми «Євшан- зілля» (світлинами, малюнками, музикою тощо), обґрунтування свого вибору;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача: висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображених подій у поемі «Євшан-зілля»;

розмірковування про актуальність змісту поеми «Євшан-зілля», про свободу, любов до рідної землі.

Коментоване читання оповідання «Мій друг лелека», характеристика образу автора (оповідача);

переказування змісту фрагмента повісті

«Сіроманець»; укладання плану до змісту;

дослідження ролі окремих деталей (пейзажних, портретних, побутових), діалогів у створенні художніх образів;

характеристика емоційного стану персонажів творів, оцінка їхніх вчинків, поведінки;

аналіз діалогів/монологів персонажів: характеристика ситуації спілкування, визначення мети і позицій мовців;

ілюстрування творів, обґрунтування свого вибору; імпровізація зі змістом твору (за вибором): додавання епізодів, розширення сюжету;

коментоване читання прислів’їв і приказок;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

створення розповіді про власні враження від прочитаного, емоції для публікації у соціальних мережа;

розмірковування про актуальність проблем, піднятих авторами вивчених творів, про свободу як найвищу цінність, про довіру і співчутливість тощо;

проектування власної поведінки в подібних ситуаціях.

НА СТОРОЖІ РІДНОЇ ЗЕМЛІ.

Розуміє та відтворює зміст художнього

тексту, висловлює власне ставлення до почутого;

знаходить у художньому тексті відповіді на поставлені запитання;

стисло переказує зміст художнього тексту

виявляє і відтворює прихований зміст художнього тексту;

знаходить у художньому тексті відповіді на поставлені запитання;

визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в художньому тексті;

аргументовано зіставляє художній текст із життєвим досвідом;

аналізує ситуації, які призводять до певних проявів емоцій літературних персонажів для розвитку власного емоційного інтелекту;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції доречні цитати з художнього тексту для увиразнення власних поглядів, ідей переконань;

логічно структурує власне повідомлення;

співвідносить зміст художнього тексту історичним і культурним контекстом;

аналізує порушені в художньому тексті проблеми та висловлює власне бачення їх вирішення;

характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки;

ставлення: сприймає громадянські цінності, актуалізовані у текстах.

 

5

Історичні та літературні джерела про героїзм і жертовність.

Антін Лотоцький. Оповідання «Данило - король». Видатні князі Русі-України на захисті рідної землі. Дружба і побратимство у стосунках між князями, мудрість і винахідливість у боротьбі проти нападників. Взаєморозуміння, братерська вірність князів Данила і Василька.

Історичні відомості про видатних князів Руської держави.

 

Володимир Рутківський. Повість

«Джури козака Швайки» (фрагмент). Захист рідної землі, свого роду і життєвого простору – святий обов’язок кожної людини. Мудрість і відвага легендарного козака Швайки. Поборювання зла і кривди правдою та справедливими ділами.

Роль дітей і підлітків у визвольній боротьбі народу.

 

Прислів’я та приказки про геройську вдачу.

 

ЖЦ: відвага, дружба, взаємовиручка, витривалість, кмітливість, готовність захищати рідну землю.

МЗ:

ЗЛ: Даніель Дефо. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».

МК:

Кіно. Фільм «Данило князь Галицький»

Монументальне мистецтво.

Пам’ятник королеві Данилу у Львові роботи скульпторів Василя Ярича, Романа Романовича та архітектора Яреми Чурилика.

Коментоване читання оповідання «Данило- король»;

відтворення сюжетів творів, укладання плану змісту; пропонування запитань до змісту творів і пошук відповідей на них;

Розігрування діалогів із повісті «Джури козака Швайки»;

характеристика персонажів творів, визначення головних і другорядних персонажів, дослідження ролі художніх деталей (пейзажних, портретних, побутових);

опис емоційного стану персонажів творів;

пояснення причиново-наслідкових зв’язків між емоціями і поведінкою персонажів;

співвіднесення змісту творів з історичним контекстом;

визначення проблем, порушених у творах, та дослідження способів їх вирішення;

обговорення проблеми ролі підлітків у визвольній боротьбі і способів її вирішення у повісті «Джури козака Швайки»;

обмін враженнями від переглянутих фільмів на тематику визвольної боротьби;

читання і коментування прислів’їв і приказок;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображених у творах подій;

розмірковування про цінність відваги, дружби, взаємовиручки, витривалості, кмітливості тощо, про свободу, любов до рідної землі, про актуальність ідейно- тематичного змісту творів.

 

РІЗДВО ЛЮБОВІ В РОДИННІМ КОЛІ

Розуміє та відтворює зміст художнього тексту;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

інтерпретує та аналізує зміст художнього тексту;

характеризує особливості форми художнього тексту;

характеризує вплив окремих художніх деталей на сприйняття змісту художнього тексту;

аргументовано зіставляє художній текст із життєвим досвідом;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції доречні цитати з художнього тексту для увиразнення власних поглядів, ідей переконань;

логічно структурує власне повідомлення;

добирає ілюстрації до художніх творів і пояснює їхню роль для поглиблення сприйняття художнього тексту;

Образотворче

характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки;

висловлює судження про актуальність художнього тексту на основі власного і чужого досвіду;

 

ставлення: сприймає та осмислює цінності, актуалізовані в текстах,

шанує українські традиції і звичаї.

 

 

4

Магія зимових свят.

Олекса Воропай. Зимові ворожіння. Цінності родини, родинного спілкування, взаємного дарування і побажання щедрої долі у звичаєвості українських зимових свят. Пошанування сім’ї і родини як відображення вічної небесної родини в давніх українських колядках та атрибутах Свят-вечора.

Богдан Лепкий. «Вечір під святого Андрія» (фрагмент з повісті «Казка мого життя»). Чари народних свят і розваг молоді, віра в загадування долі, романтика молодості.

Галина Пагутяк. Оповідання «Різдво на хуторі». Віра в дива, цінності родини, громадських звичаїв.

 

ТЛ: посівання.

МК:

мистецтво. Відображення народних зимових розваг молоді на картинах Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Івана Сколоздри.

Музичне мистецтво. Відеоролики про колядницькі традиції в Україні.

Конспектування розповіді Олекси Воропая про зимові ворожіння, святкування Нового року, виділення нової і відомої інформації;

укладання плану до змісту; коментування

прочитаного;

аналіз форми і змісту текстів посівань,

визначення їхнього призначення;

розкриття внутрішнього смислу прочитаних творів;

переказування та обговорення змісту твору Богдана Лепкого «Вечір під святого Андрія»,

аналіз образу автора, обгрунтування значення розповіді від першої особи;

зіставлення змісту твору із житєвим досвідом: пошук інформації про традиції і звичаї святкування Нового року (Андрія) в Україні сьогодні;

обмін враженнями від переглянутих мультфільмів, відеороликів на Різдяну тематику;

коментоване читання оповідання Галини Пагутяк «Різдво на хуторі», формулювання

запитань до змісту тексту, пошук відповідей на них;

характеристика персонажів творів, їхнього емоційного стану;

дослідження впливу емоцій персонажів творів на їхню поведінку;

обговорення ролі деталей (пейзажних, побутових, портретних) для розуміння смислу текстів Богдана Лепкого і Галини Пагутяк;

ілюстрування прочитаних творів,

аргументування свого вибору;

театралізація андріївських ворожінь та народного вертепу;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображених у творах подій, персонажів;

розмірковування про цінність українських традицій і звичаїв, віри і надії; про актуальність змісту творів.

З ПРИГОДАМИ СВІТ ВЕСЕЛІШИЙ.

Переказує та інтерпретує зміст художнього тексту;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

знаходить у художньому тексті відповіді на поставлені запитання;

визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в художньому тексті;

характеризує вплив окремих художніх деталей на сприйняття змісту художнього тексту;

аналізує порушені в художньому тексті проблеми та висловлює власне бачення їх вирішення;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції доречні цитати з художнього тексту для увиразнення власних поглядів, ідей переконань;

логічно структурує власне повідомлення; уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості художніх текстів;

на основі визначеної мети прогнозу перебіг подальшої комунікації та/або її результат;

перефразовує репліки в діалозі;

характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки;

аналізує ситуації, які призводять до певних проявів емоцій літературних персонажів для розвитку власного емоційного інтелекту;

проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в художньому тексті;

творчо опрацьовує художній текст: імпровізує зі змістом, з вибором персонажів, додає окремі епізоди розширює сюжет;

висловлює власне ставлення до прочитаного;

проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в художньому тексті і власним життєвим досвідом;

умотивовує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів;

розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб;

бере участь у дискусіях, порівнює позиції;

ставлення: толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні і різні думки учасників дискусії.

6

Всеволод Нестайко. Повість

«Дивовижні події в шостому "Б"

(фрагмент).

Прояв внутрішньої свободи, вигадки та живого гумору шестикласників Лесика і Жори. Жвавість, цікавість, здатність втілювати мрії в життя фантазера Лесика.

Дружба і товариськість у стосунках з ровесниками.

 

Олесь Ільченко. Повість (фрагмент)

«Таємниця старої обсерваторії». Проблеми відповідальності за іноді надмірну цікавість, вміння розрізняти корисне і шкідливе, проявляти рішучість у прийнятті важливих рішень.

 

 

ЖЦ: сила волі, кмітливість, дружба, здатність працювати в команді, взаємодопомога, відповідальність.

МЗ:

УМ: монолог, діалог, комунікативна мета

ЗЛ: Роберт Льюїс Стівенсон. «Острів скарбів». Джек Лондон. «Любов до життя».

МК:

Кіно: фільм «Тореадори з Васюківки»

(1965).

Переказування та обговорення змісту прочитаних творів;

визначення ідейно-тематичного змісту творів;

формулювання запитань до змісту творів;

пошук у текстах творів відповідей на поставлені запитання;

характеристика персонажів творів;

визначення головних і другорядних літературних героїв, пояснення впливу окремих художніх деталей (пейзажних, портретних, побутових) на розуміння читачем характерів персонажів;

аналіз монологів/діалогів, визначення мети спілкування персонажів, прогнозування перебігу подальшої комунікації та її результат;

визначення ціннісних пріоритетів персонажів творів;

дослідження проблематики творів;

представлення власного бачення вирішення проблем;

опис емоційного стану персонажів творів;

з’ясування впливу почуттів, емоцій на вчинки і поведінку героїв;

проєктування власної поведінки в умовах, подібних до описаних у творах;

визначення у повістях ознак пригодницького і пригодницько-фантастичного жанрів;

експериментування зі змістом твору: уведення в сюжет нових персонажів, подій, перефразування реплік у діалогах;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображених у творах подій, персонажів;

розмірковування про цінність кмітливості, сили волі, дружби, здатності працювати в команді, взаємодопомоги, відповідальності;

представлення улюблених фантастичних творів, фільмів, фантастичних героїв з використанням ілюстрацій (світлин, малюнків, колажів тощо).

НАРОДЖЕНІ ДЛЯ ВЕСНИ ДУХУ.

Уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування особливості художніх текстів/медіа тексті;

вичерпно відповідає на запитання за змістом художнього тексту/медіа тексту;

розуміє та відтворює зміст художнього тексту, висловлює власне ставлення до почутого;

формулює тему та ідею художнього тексту;

розпізнає основні виражальні засоби, пояснює їхню роль;

інтерпретує художній твір;

співвідносить зміст художнього тексту з історичним і культурним контекстом;

висловлює власне ставлення до прочитаного;

висловлює судження про актуальність художнього тексту на основі власного і чужого досвіду;

обирає поетичні тексти для виразного читання (самостійно або за допомогою інших осіб) і пояснює свій вибір;

умотивовує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів;

ставлення: сприймає літературний твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій у часі та просторі.

 

10

Григорій Сковорода. «Ой ти птичко жовтобока». «Гей, поля, поля зелені». Леся Українка. «Уже весняне сонце припікає...». Пробудження сили в природі, радості та весняного настрою в душі людини. Вміння чути мову природи і взаємодіяти з нею.

 

Казка про велета. Сила рідної землі, що до часу терпить свою неволю і тяжкі випробування. Віра в поборення злої волі і пробудження сили велета.

 

Тарас Шевченко. «Мені тринадцятий минало». Плекання волі до життя, поєднання внутрішньої сили із тонкою

вразливістю. Світ дитячих мрій і захоплень у поезії Тараса Шевченка. Образ ліричного героя.

 

Тарас Шевченко. Поема «Іван Підкова». Ідея вільнолюбного духу козаччини, захисту рідної землі від кривдників. Історичні відомості про народних ватажків козацького визвольного руху.

Народний гумор.

«Портрет», «Шевченко над Невою». Народні оповідки про вільну вдачу та гострий гумор  Тараса Шевченка.

 

ТЛ: епітет, метафора (повторення).

 

ЖЦ: свобода, відвага, любо до рідної землі, замилування природою.

МК:

Образотворче мистецтво. Україна на картинах Тараса Шевченка.

Презентація інформації про особливості навчання і самоосвіти Григорія Сковороди, Тараса Шевченка,  Лесі Українки;

виразне читання поезій; декламування поезій напам’ять (по одній кожного автора);

аналіз художніх особливостей поезій, впливу виражальних засобів (метафор, епітетів ) на сприймання ідейного змісту творів;

визначення мотивів поетичних творів;

з’ясування ідейно-тематичного змісту поеми

«Іван Підкова», «Казки про велета»;

характеристика художніх образів прочитаних творів;

ілюстрування змісту творів світлинами, картинками, музикою;

розмірковування про символічність образу велета у «Казці про велета» Лесі Українки;

визначення ідейного змісту творів в історичному контексті;

аналіз образу Тараса Шевченка у народних оповідках;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображеного у творах;

розмірковування про актуальність цінностей відваги, свободи, готовності захищати рідну землю, замилування красою природи;

виразне читання улюблених поетичних творів Лесі Українки, Тараса Шевченка.

 

СВІТ ДИТИНИ ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ.

Розуміє та відтворює зміст художнього тексту, висловлює власне ставлення до почутого/прочитаного;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

стисло переказує зміст художнього тексту;

знаходить у художньому тексті відповіді на поставлені запитання;

визначає основну і другорядну інформацію, важливі деталі в художньому тексті;

характеризує вплив окремих художніх деталей на сприйняття змісту художнього тексту;

характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки;

наводить приклади з художніх текстів щодо вміння (невміння) керувати емоціями, пояснюючи емоційний стан літературних персонажів для розвитку власного емоційного інтелекту;

аналізує порушені в художньому тексті проблеми та висловлює власне бачення їх вирішення;

аргументовано зіставляє художній текст із життєвим досвідом;

виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів літературного тору (цитат, уривків епізодів, вчинків персонажів0 із власними потребами для особистісного розвитку;

проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в художньому тексті і власним життєвим досвідом;

проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в художньому тексті;розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб;

 

ставлення: доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації.

8

Іван Франко. Оповідання «Мій злочин». Проблеми дитячого егоїзму, жорстокості до природи. Розкаювання і неможливість виправити свою помилку.

Оксана Сайко. Оповідання «Новенька». Підлітковий булінг. Внутрішня сила і почуття власної гідності «новенької» у захисті свого внутрішнього світу.

Підліткова чутливість і почуття справедливості «тяжкого підлітка» Чалаги.

 

Ірен Роздобудько. «Дорога. Айрес».

(фрагмент повісті «Арсен»). Самовиховання гідності і сили, самоповаги, проблеми у стосунках з найближчими людьми та однолітками.

 

Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина». Смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Роль риторичних запитань.

 

Прислів’я і приказки про людину і її гідність.

Поняття: риторичне запитання.

ЖЦ: здатність мріяти і добиватися мети у житті; дружба і взаємодопомога, жертовність, сила і відвага, самокритичність, толерантність у стосунках з людьми, почуття гідності.

 

МЗ:

ЗЛ: О.Генрі. «Вождь червоношкірих». Елеонор Портер. «Полліанна».

Виразне читання поезії В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»;

визначення ідейного змісту поезії; пояснення ролі риторичних запитань; відтворення сюжету прочитаних творів,

складання плану;

формулювання запитань до змісту тексту, пошук і обговорення відповідей на них;

визначення головної інформації, обговорення ролі другорядної інформації, деталей (пейзажних, побутових) для розуміння ідейного змісту творів;

аналіз образу автора в оповіданні І.Франка

«Мій злочин», обґрунтування значення розповіді від першої особи;

опис емоційного стану персонажів творів, пояснення впливу емоцій на поведінку і вчинки;

виділення проблем та дослідження способів їх вирішення у творах;

обмін враженнями від прочитаних книг, переглянутих фільмів, відеороликів на схожу тематику;

підготовка текстів-роздумів про проблеми родинних стосунків і стосунків між однолітками для опублікування у соціальних мережах;

коментоване читання прислів’їв і приказок;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача:

висловлення власних емоцій, вражень від прочитаних творів, ставлення до зображеного у творах;

розмірковування про актуальність ціннісного світу творів: дружби, мрій, взаємодопомоги,

жертовності самокритичності, толерантності, почуття гідності тощо;

проєктування власної поведінки у ситуаціях, подібних до зображених у вивчених творах.

Підсумкові уроки. Розвиток мовлення. Аудіювання

За мотивами прочитаного створює власний медійний продукт (мультфільм, театральну сценку, відеоролик, блог тощо;

створює художні тексти, медіатексти визначених жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;

створює розповіді про власні враження від прочитаних творів для публікації у соціальних мережах;

використовує творчо стильові риси художніх текстів у процесі створення власного тексту;

аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу;

коригує текст на основі проведеного аналізу;

ставлення: усвідомлює необхідність поваги до чужої інтелектуальної праці, дотримується академічної доброчесності;

виявляє, готовність продукувати нові ідеї, спонукає до цього інших осіб.

8

Розвиток творчості, інтеграція медіаграмотності, актуалізація цінностей у власних творчих роботах, удосконалення грамотності.

Створення власних медійних продуктів, художніх текстів;

аналіз, взаємний аналіз, коригування

змісту і грамотності написаного тексту (опису, розповіді, роздуму);

презентація створеного творчого продукту;

обговорення емоційно-ціннісного ставлення до творчих продуктів своїх однокласників висловлення власних емоцій, вражень від почутого/прочитаного/побаченого;

розмірковування про необхідність поваги до чужої інтелектуальної праці, важливості дотримання академічної доброчесності.

Література рідного краю

Знає письменників рідного краю; читає тексти різних стилів і жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання; розуміє зміст і висловлює власну думку щодо прочитаного; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; залежно від мети              читання обирає самостійно               або за допомогою інших осіб тексти для читання, які належать до різних стилів і жанрів, аргументує свій вибір.

4

Література рідного краю.

Ознайомлення з творами письменників- земляків.

Робота з епіграфом, афоризмом

«Візитівка письменника»

 

Інформація з опорою на життєвий досвід

Робота в групах

«Літературна карта мого краю»

Міні-проєкт «У творчій майстерні»

Позакласне читання.

Ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів.

5

Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки».

Євген Гуцало. Лелеченя.

Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Володимир Рутківський. Вогонь до вогню.

Мія Марченко. Місто Тіней. Анна Багряна Вітрова гора. Література рідного краю.

Презентація і обговорення прочитаного.

 

docx
Додано
29 серпня 2023
Переглядів
2807
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку