Очікувані результати навчання

Кількість

годин

Пропонований зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності (рекомендовані)

ВСТУП

Учень / учениця:

1.   Сприйняття та комунікація

уважно слухає вступну інформацію;

з допомогою вчителя визначає в почутому ключові слова й за їхньою допомогою відтворює зміст почутого, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;

наводить аргументи, приклади та цитати на підтвердження власної позиції щодо обговорюваних аспектів навчального матеріалу.

2.   Читання, аналіз, інтерпретація:

читає вступну статтю підручника та переказує (стисло, вибірково) її зміст відповідно до поставлених запитань та завдань;

характеризує художню літературу як мистецтво слова; пояснює зміст понять «художній образ», «традиційні образи», розкриває тезу про розмаїття літературних традицій, формулює висновки щодо ролі художньої літератури в пізнанні дійсності та самопізнанні людини; наводить відповідні приклади та цитати;

порівнює художній твір та науково-популярний текст; на основі власного культурного досвіду зіставляє

літературний образ (або твір) з образами (або творами) інших видів мистецтва;

пояснює функції основних складників цифрового твору (заголовка, змісту, анотації тощо) та використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з

текстом.

3) Письмо:

складає тези до опрацьованого навчального матеріалу за допомоги ключових слів (під керівництвом вчителя).

4) Мова та мовлення:

порівнює та зіставляє окремі мовні явища в художніх творах та медіатекстах.

1

Художня література як мистецтво слова. Художній образ. Традиційні образи в національних літературах. Розмаїття літературних традицій. Роль літератури в пізнанні дійсності. Цифрові текстові джерела інформації та особливості їх опрацювання.

Значення художньої літератури для самопізнанні людини. Художня література з-поміж інших видів мистецтва.

ТЛ. Поняття «художній образ»,

«традиційні образи».

КК. Література та інші види мистецтва.

МЗ. Зарубіжна література та мистецтвознавство, культурологія.

1.   Сприйняття та комунікація

аудіювання інформації з визначенням ключових слів та відтворення змісту почутого з їхньою допомогою; перегляд слайд-презентації навчального матеріалу та виконання спрямованих на нього інтерактивних завдань;

бесіда про художню літературу як мистецтво слова, розмаїття національних літературних традицій та роль художньої літератури в пізнанні дійсності.

2.   Читання, аналіз, інтерпретація:

читання та переказ (вибірковий, оглядовий) вступної статті підручника, опрацювання запитань і завдань до нього;

розгорнута й обґрунтована прикладами характеристика літератури як мистецтва слова, змісту понять «художній образ», «традиційні образи» та розмаїття літературних традицій; аргументований виступ у дискусії щодо ролі художньої літератури в пізнанні дійсності та самопізнанні людини;

завдання на порівняння:

а) порівняння художнього та науково-популярного тексту,

б) порівняння літературного образу (або твору) з образами (або творами) інших видів мистецтва ;

завдання на практичне використання складників цифрового тексту.

3) Письмо:

складання тез до опрацьованого навчального матеріалу за ключовими словами (під керівництвом учителя).

4) Мова та мовлення:

зіставлення окремих мовних явищ у порівнюваних художніх та науково-популярних текстах.

ТЕМА 1. БІБЛІЙНІ ПЕРЕКАЗИ

Учень / учениця:

1) Сприйняття та комунікація

уважно слухає окремі біблійні перекази та відповідну науково-популярну інформацію;

самостійно визначає і занотовує ключові слова та фрази в почутому й відтворює за ними зміст матеріалу;

розрізняє відому й нову для себе інформацію;

логічно структурує власне повідомлення, добираючи стиль мовлення відповідно до мети, потреб й умов спілкування;

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

виразно читає та переказу біблійні перекази відповідно до поставлених завдань; знаходить у них відповіді на поставлені запитання та наводить відповідні цитати;

формулює тему та основну думку прочитаних біблійних переказів;

характеризує порушені в них моральні проблеми, пояснює інакомовний зміст образів (Каїна, вавилонської вежі, сівача та блудного сина тощо);

висловлює в усній формі своє ставлення до зображених ситуацій та утверджуваних цінностей, аргументуючи власну оцінку цитатами з тексту та прикладами зі свого життєвого досвіду, а також обґрунтовуючи значення закарбованих у біблійних переказах загальнолюдських цінностей для власного життя;

формулює висновки щодо змісту опрацьованих біблійних переказів та розкриває їхню актуальність перед викликами сучасності в контексті загальнолюдських цінностей;

пояснює зміст понять «притча» та «вічні образи» та практично застосовує їх під час обговорення;

порівнює персонажів одного біблійного переказу, а також зіставляє біблійні перекази з їхніми втіленнями в різних видах мистецтва.

3) Письмо:

пише твір-роздум за опрацьованими біблійними переказами;

оформлює  власне  висловлення  згідно  з  усталеними

словотвірними, лексичними, орфографічними, граматичними, пунктуаційними та стилістичними нормами; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення;

демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування;

працює з онлайн-джерелами в захищеному цифровому середовищі.

4) Мова та мовлення:

письмово пояснює зміст виразів «великий потоп»,

«вавилонська вежа» «блудний син» та наводить приклади використання їх у повсякденному мовленні;

використовує для створення письмових текстів роботу з додатковими словниковими та довідниковими джерелами.

9

Біблійні «вічні образи». Засудження братовбивства в історії про Каїна та Авеля. Новий початок земної історії в оповіді про Ноя та Великий потоп. Біблійне пояснення виникнення різних мов у сюжеті про вавилонську вежу. Підступність і зрада в історії Самсона та Даліли. Руйнівні сили людської душі та відповідальність за порушення моральних законів буття.

Євангельські оповіді про Христа та його притчі. Розп’яття і Воскресіння Христа. Повчальний зміст та система образів притчі про сівача. Цінність прощення в притчі про блудного сина;

інакомовний зміст образів батька, блудного сина та його брата.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. Каїн та Авель. Ной та Великий потоп. Вавилонська вежа. Самсон і Даліла. Розп’яття і Воскресіння Христа. Притча про сівача. Притча про блудного сина.

 Варіативний  компонент   1.

 Рекомендовані твори. Притчі «Скарб у полі». «Багатій та бідняк» (1-2 на вибір учителя)

 Варіативний компонент 2: Біблійні та євангельські перекази (1-2 на вибір учителя)

ТЛ. Поняття «притча» та «вічні образи».

КК. Біблійні сюжети в образотворчому мистецтві.

УМ. Мовна виразність біблійних афористичних виразів

МЗ. Історія, історія культури та мистецтв.

1.   Сприйняття та комунікація

аудіювання окремих біблійних переказів і науково- популярної інформації з визначенням ключових слів; відтворення змісту з їхньою допомогою; пошук науково-популярних коментарів до біблійних переказів в інтернет-мережі (під керівництвом учителя);

бесіда з актуалізацією попередніх знань та обговорення нової інформації; розгорнутий, логічно структурований, обґрунтований прикладами й відповідно стилістично оформлений виступ щодо тематики окремих біблійних переказів.

2.   Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, коментоване, вибіркове)  і переказ

(вибірковий, поглиблений) змісту біблійних переказів     та     науково-популярного     тексту     (з

відповідного розділу підручника); пошук у текстах відповідей на запитання та цитат;

завдання на формулювання теми та основної думки прочитаних біблійних переказів;

дискусія за прочитаними біблійними переказами з обговоренням порушених у них моральних проблем, розкриттям інакомовного значення окремих біблійних образів, аргументованим висловленням власного ставлення до обговорюваних питань, наведенням прикладів із свого життєвого досвіду та життєвих ситуацій, які засвідчують цінність закарбованих              у біблійних переказах загальнолюдських цінностей для власного життя;

завдання на формулювання висновків щодо змісту біблійних переказів та обґрунтування його актуальності перед викликами сучасності в контексті загальнолюдських цінностей;

опрацювання змісту передбачених літературознавчих понять з наведенням відповідних прикладів; завдання на визначення рис притчі в окремих опрацьованих біблійних сюжетах;

завдання на порівняння:

а) образів Каїна та Авеля; б) образів старшого сина та блудного сина; в) образів біблійних переказів з їхнім утіленням в образотворчих мистецтвах.

3) Письмо:

написання твору-роздуму про порушені в біблійних переказах моральні питання та його редагування в процесі аналізу.

4) Мова та мовлення:

письмове пояснення змісту виразів «великий потоп»,

«вавилонська вежа», «блудний син»;

робота з додатковими словниковими та довідниковими джерелами.

ТЕМА 2. ЗЛЕТИ ЛЮДСЬКОЇ ФАНТАЗІЇ У МІФАХ НАРОДІВ СВІТУ

Учень / учениця:

1) Сприйняття та комунікація

уважно слухає окремі міфічні оповіді та науково- популярну інформацію, у разі потреби формулюючи запитання для уточнення змісту та окремих деталей;

візуалізує сюжети міфічних оповідей (самостійно або з допомогою інших осіб) у коміксах або малюнках;

доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість

почутої інформації.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читає і переказує міфічні оповіді та науково-популярні тексти, підпорядковуючи переказ темі та основній думці;

пояснює зміст поняття «міф»; наводить приклади міфологічних сюжетів різних народів, обґрунтовує прикладами тезу про вплив давньогрецької міфології на європейську культуру;

піддає інформацію з міфічних оповідей сумніву на підставі розрізнення фактів і суджень про факти;

характеризує особливості форми міфічних оповідей та їхніх літературних обробок; пояснює і обґрунтовує прикладами образний характер уявлень про закони природного та людського буття в міфах, особливості побудови сюжетів, образів та мови; розкриває мотиви вчинків міфічних персонажів, аргументовано висловлює свою позицію щодо порушених у міфічних оповідях моральних проблем; виявляє інакомовний зміст міфічних образів; наводить обґрунтовані приклади

«вічних» міфічних образів;

поєднує інформацію про тематичні групи міфів та відмінності міфу від казки, подану в тексті, усному

повідомленні та візуальних елементах (за допомогою схематичних малюнків, таблиць та ілюстрацій);

виявляє відмінності між міфом та казкою;

порівнює міфічні сюжети різних народів, образи міфологічного героя в різних творах, а також міфи та їх літературні обробки, визначаючи спільні й різні елементи змісту й форми;

висловлює свою думку в дискусії (або онлайн-дискусії) щодо переглянутих екранізацій і мультиплікаційних версій міфів та / або їх літературних обробок;

дотримується основ безпечної поведінки в цифровому середовищі та основних засад академічної доброчесності процесі під час онлайн-дискусії;

створює (за участі інших) власний медіапродукт за мотивами опрацьованих міфічних переказів або тематичну (слайд-) презентацію міфів для самостійного прочитання або складає перелік запитань для літературної вікторини про міфи.

3) Письмо:

пише твір-роздум або розгорнуте висловлення в захищеному цифровому середовищі, пов’язуючи зміст свого тексту з власним життєвим / читацьким досвідом та дотримуючись засад академічної доброчесності;

з допомогою вчителя знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові та мовному оформленні

власних висловлень; пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил;

демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування.

4) Мова та мовлення:

творче застосування прийомів антитези та гіпербол на матеріалі опрацьованих міфів;

письмово пояснює зміст виразів «вогонь Прометея»,

«подвиги Геракла», «люлька згоди» та наводить приклади використання їх в певних ситуаціях;

використовує в роботі над створенням письмових текстів додаткові словникові та довідкові джерела;

наслідує окремі стильові риси міфічних оповідей, створюючи власний текст.

8

1.   Картина світу в міфах

Виникнення міфів та їхня роль у житті давніх людей. Осмислення законів природного та людського життя в образних картинах, що постають у міфах. Тематичні групи міфів. Міфології різних народів; їхні спільні сюжетні елементи та відмінності. Відмінності між міфом та казкою.

2.   З давньогрецької міфології.

Міфологія як основа культури давньогрецької цивілізації. Боги й герої міфів Еллади. Гуманістична сутність подвигу Прометея; символічне значення його постаті. Оспівування могутності людської природи в образі Геракла. Людські злети й падіння в міфі про Дедала та Ікара. Критика егоїзму та самозакоханості в міфі про Нарциса.

2.3. З давньослов'янської міфології

Міфи та звичаї давніх слов‘ян. Пояснення природних явищ та виникнення деяких язичницьких обрядів у міфі про сонце.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. З давньогрецької

 міфології. Прометей. Подвиги Геракла (1 оповідь). Дедал та Ікар. Нарцис.

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 твори. З давньогрецької міфології. Подвиги Геракла. Пігмаліон і Галатея. Орфей та Еврідіка. Деметра й Персефона. З давньоіндійської міфології. Створення світу. Створення ночі. Потоп. Золоті часи. З давньоєгипетської міфології. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (2-3 на вибір учителя). З поетичних обробок міфів та легенд. Генрі Водсворт Лонґфелло (1807– 1882) «Пісня про Гаявату» (розділ «Люлька згоди»). Олександр Пушкін. «Пісня про віщого Олега».

 Варіативний компонент 2. Міфи народів світу й літературні обробки міфів та легенд на вибір учителя (1-2 твори).

ТЛ. Поняття про міф; поглиблення поняття

«вічні образи» та «гіпербола». Відмінності міфу від казки.

УМ. Образ Прометея у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки.

КК. Персонажі міфів у живописі, музиці, кінострічках та мультиплікаційних фільмах.

МЗ. Історія стародавнього світу, історія культури, етнографія.

1) Сприйняття та комунікація

аудіювання окремих міфічних переказів і науково-популярної інформації, формулювання запитань для уточнення змісту та окремих деталей; відтворення змісту почутих міфічних оповідей, бесіда допомоги на основі власноруч або колективно створених коміксів або малюнків;

пошук       додаткової       науково-популярної

інформації до міфічних переказів у захищених         інформаційних        джерелах

інтернет-мережі, дискусія щодо відмінностей між науковою інформацією та міфічними уявленнями, толерантне висловлення свого ставлення щодо цього з огляду на специфіку подання інформації.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, коментоване, оглядове, вибіркове, навігаційне) та переказ (стислий, вибірковий) міфічних переказів і науково- популярних текстів (розділів у підручнику);

завдання на визначення поняття «міф»; наведення прикладів міфологічних сюжетів різних народів та доказів впливу давньогрецької міфології на європейську культуру; розрізнення фактів та їх художніх інтерпретацій у міфах;

комплексне аналітичне обговорення сюжетів, героїв та їхніх вчинків, порушених моральних проблем, образної картини світу та визначальних художніх особливостей побудови міфічних оповідей та літературних обробок міфів – з наведенням відповідних прикладів та цитат; аргументований виступ у дискусії щодо обговорюваних тем, завдання на виявлення інакомовного змісту міфічних образів та обґрунтування приналежності окремих біблійних персонажів до «вічних образів»;

опрацювання таблиць, схем та малюнків у підручнику, які систематизують інформацію про     тематичні     групи     міфів,     а   також

відмінності   міфів   від   казок;   завдання   на

визначення типів міфів на матеріалі опрацьованих творів та самостійний пошук міфів різних типів в інтернет-мережі;

завдання на порівняння:

а) міфу та казки,

б) схожих міфічних сюжетів різних народів, в) міфічних оповідей та літературних обробок,

г) образу Прометея в античному міфі та творах Т. Шевченка й Лесі Українки (або інших українських і зарубіжних письменників);

 виступ у дискусії (або онлайн-дискусії) щодо переглянутих екранізацій і мультиплікаційних версій міфів та / або їх літературних обробок – з елементами їх зіставлення з літературними текстами;

створення театральної імпровізації «коктейль міфів» або (слайд-) презентації міфів на тему

«Чим цікаві сьогодні давні міфи?» або складання переліку запитань для літературної вікторини про міфи (з використанням ресурсів інтернет-мережі.

3) Письмо:

написання твору-роздуму за запитаннями вчителя щодо опрацьованих міфічних переказів або створення невеликого письмового відгуку про переглянуту кіно- чи мультиплікаційну стрічку на основі міфічного сюжету – з подальшою роботою над виправленнями й удосконаленням тексту;

завдання на створення / заміну / трансформацію антитез та гіпербол у міфічних переказах (фрагменти текстів пропонує вчитель).

4) Мова та мовлення:

письмове пояснення змісту виразів «вогонь Прометея», «подвиги Геракла», «люлька згоди»;

робота з додатковими словниковими та довідковими джерелами;

використання окремих стильових рис міфічних оповідей у письмових роботах та у власному медійному продукті або власній (слайд-) презентації.

ТЕМА 3. ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ Й ВАДИ В ДЗЕРКАЛІ БАЙКИ

Учень / учениця:

1) Сприйняття та комунікація

уважно слухає байки та науково-популярні тексти про них, аналітично сприймає монологічні та діалогічні висловлювання в байках, прогнозуючи перебіг подальшої комунікації та / або її результат; указує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування;

розрізняє вербальні й невербальні засоби комунікації

у байках (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп,

паузи, міміку, жести, пози) та відтворює їх під час виразного читання байок.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читає байки та переказує їхній зміст близько до тексту;

формулює тему та основну думку байок; визначає риси характерів персонажів, виявляє інакомовний зміст образів; визначає моральне повчання в байці й коментує його зміст, наводячи відповідні цитати з творів;

висловлює своє ставлення до персонажів байок та відображеного в байках морального повчання, наводячи доречні цитати; проєкціює власний або відомий життєвий досвід на порушені у байках проблеми;

пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує, опрацьовуючи художні твори;

порівнює персонажів однієї байки та унаочнює порівняння у вигляді таблиці;

порівнює байки, створені за одним сюжетом, визначаючи спільні й різні елементи їхнього змісту й форми;

порівнює байки з ілюстраціями до них та знятими на їхній основі мультфільмами;

відрізняє байку від казки та міфу за допомогою таблиць або схем;

бере участь в інсценізації байок;

обирає для самостійного читання байки за допомогою інформаційних ресурсів (бібліотек, сайтів тощо), які

4

Особливості байки як літературного жанру. Повчальний зміст байок. Традиції фольклору й народного гумору. Видатні байкарі.

Езоп (VІ ст. до н. е.). «Вовк і Ягня».

«Лисиця і виноград». «Мурашки й цикада».

Езоп – засновник жанру байки у європейській літературі. Відтворення народної мудрості та моральних законів у байках Езопа. Езопівська мова. Байки Езопа

як скарбниця сюжетів та образів світової літератури.

Жан де Лафонтен. “ Зачумлені звіри” Життя та творчість  поета. Алегоричні образи в байках. Народний характер і афористичність байок.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. Езоп. «Вовк і ягня». «Лисиця і виноград». «Мурашки й цикада».

 Варіативний компонент 1. Федр. «Вовк і Ягня». Іван Крилов. «Бабка та Муравель».

«Квартет». Ігнацій Красицький. «Пан і пес» – на вибір учителя (1-2 твори).

 Варіативний компонент 2. Байки на вибір учителя (1-2 твори).

ТЛ. Поняття про байку, алегорію, уособлення, езопівську мову.

УМ. Майстерність українських перекладів байок.

КК. Художні ілюстрації до байок. МЗ. Історія, українська література.

1) Сприйняття та комунікація

аудіювання окремих (фрагментів) байок та науково-популярних текстів; виразне читання діалогів та монологів у байках з використанням вербальних і невербальних засобів комунікації; перегляд слайд- презентації навчального матеріалу;

аналітичне коментування діалогів та монологів у байках у контексті зображуваної комунікативної ситуації.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, за ролями) байок і переказ (поглиблений) їхнього змісту;

комплексне аналітичне обговорення байок: формулювання теми та основної думки прочитаних творів, визначення рис характерів, інакомовного змісту образів та морального повчання з наведенням відповідних цитат;

аргументований виступ у дискусії щодо порушених у творах проблем та морального повчання з посиланням на власний або відомий життєвий досвід;

визначення змісту понять «байка», алегорія»,

«уособлення», «езопівська мова», пояснення художньої ролі діалогів у байках; наведення прикладів уособлень та езопівської мови в прочитаних байках;

завдання на порівняння (опційно – використовуючи інформаційні джерела інтернет-мережі):

а) персонажів однієї байки (зі складанням відповідної таблиці),

б) байок різних авторів зі схожим сюжетом, в) байок з ілюстраціями до них,

г) байок та знятих на їхній основі мультфільмів,

д) байки та міфу, е) байки та казки;

створення інсценізація байки;

визначення основної думки, фактів, окремих висловлювань персонажів, що розкривають зміст ключових епізодів художнього твору; виявлення у фрагменті художнього твору та / або науково-популярному тексті фактів, суджень та аргументів;

ТЕМА 4. ДИВНІ МАНДРІВКИ Й ВІДКРИТТЯ ДУШЕВНИХ СКАРБІВ

уважно слухає окремі епізоди художніх творів та науково-популярних текстів, відтворює основні думки й факти, окремі висловлювання персонажів, що розкривають зміст ключових епізодів художнього твору;

розрізняє наявні у фрагменті художнього твору та / або науково-популярному тексті факти, судження та аргументи;

наводить приклади з художніх текстів щодо вміння / невміння керувати емоціями, пояснюючи значення цього досвіду для власного особистісного розвитку;

використовує потрібні вербальні та невербальні засоби для збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями, створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання співрозмовників до певних дій.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читає художні твори (або фрагменти); переказує зміст ключових епізодів та дає зв’язну відповідь на запитання щодо змісту прочитаних творів, аргументуючи її цитатами та прикладами; визначає головну й другорядну інформацію в прочитаному художньому тексті;

знаходить у художніх творах відому й нову інформацію щодо зображуваних звичаїв та побуту; співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом;

розкриває порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку, учинки, риси характеру та взаємини з іншими героями; простежує зміни характеру літературних персонажів упродовж розвитку сюжету, наводить відповідні приклади та цитати;

формулює висновки щодо гуманістичних цінностей, утверджуваних у творах та висловлює аргументовану оцінку, наводячи доречні цитати; пояснює вплив прочитаних творів на формування власних моральних та естетичних цінностей, а також читацьких інтересів;

розрізняє роман та повість; пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує їх під час опрацювання художніх творів;

порівнює героїв одного твору або різних творів;

порівнює душевний стан персонажа на різних етапах сюжету;

порівнює сюжети прочитаних творів про незвичайні мандрівки, визначаючи спільні й різні елементи їхнього змісту й форми;

зіставляє художні твори з ілюстраціями до них та / або з їхніми екранізаціями / мультфільмами;

аргументовано презентує самостійно прочитаний твір на тему незвичайних мандрівок;

дискутує в онлайн-середовищі на теми, пов’язані з обговорюваними / самостійно прочитаними літературними творами або їхніми екранізаціями та власним життєвим досвідом; порівнює позиції учасників дискусії; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні й різні думки учасників дискусії; дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування.

3) Письмо:

пише листа від імені / до героя художнього твору або створює порівняльну характеристику двох персонажів одного твору або кількох творів, або пише твір за визначеними темами та жанрами;

створює стислу анотацію одного з опрацьованих або самостійно прочитаних (у рамках програмного розділу) творів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід (опційно – для презентації в цифровому просторі);

удосконалює письмовий текст (власний та чужий).

4) Мова та мовлення:

урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів.

10

Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894).

«Острів скарбів» (уривки). Стислі відомості про автора.

Історія написання роману «Острів скарбів». Сюжет пошуків піратських скарбів як основа історії морального загартування головного героя. Протиставлення Джима піратському ватажкові Сільверу; риси характерів обох героїв. Моральні перемоги героїв твору. Тема справжніх і хибних скарбів у романі.

Чарлз Дікенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі».

Стислі відомості про письменника.

Час і місце дії в повісті. Викриття бездушного світу зиску. Подорож Скруджа в різдвяну ніч як шлях до переосмислення і зміни власного життя. Переродження Скруджа. Утвердження цінності любові, співчуття та доброти у творі. Композиція повісті. Фантастичні елементи у творі.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. Роберт Льюїс Стівенсон. «Острів скарбів» (уривки). Чарлз Дікенс. «Різдвяна пісня в прозі».

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 тексти. Льюїс Керрол «Аліса в Країні Див» (уривки). «Аліса в Задзеркаллі» (уривки). Жуль Верн. «П’ятнадцятирічний капітан» (уривки). Роберт Льюїс Стівенсон. «Чорна стріла» (уривки) (1 твір на вибір учителя).

 Варіативний компонент 2. Твори про пригодницькі подорожі на вибір учителя (1 твір).

ТЛ. Поняття про роман та пригодницький роман, повість, композицію, строфу.

КК. Кінострічки та мультиплікаційні фільми за творами «Острів скарбів» Р. Л. Стівенсона та «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Дікенса.

МЗ. Історія, етнографія.

Микола Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом».

Стислі відомості про автора.

Україна у творчості письменника. Загальна характеристика збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Основні сюжетні лінії повісті

«Ніч перед Різдвом». Образи Оксани та Вакули. Перемога світлих сил у повісті. Фольклорні традиції, гумор та фантастичні елементи у творі.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. Микола Гоголь.

 «Ніч перед Різдвом».

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 тексти.   Микола   Гоголь.   Повісті   із циклу

«Вечори на хуторі біля Диканьки».

 Варіативний компонент 2. Іншомовна література рідного краю: прозові твори про фантастичні й реальні мандрівки, оповідання про природу на вибір учителя (1 твір).

ТЛ. Поглиблення поняття про повість, композицію та гумор.

УМ. М. В. Гоголь і Україна. Українські музеї Гоголя.

КК. Твори М. В. Гоголя та Ч. Дікенса в музиці, живописі та кіно.

МЗ. Фольклор, етнографія, література етнічних меншин України, природознавчі науки.

1) Сприйняття та комунікація аудіювання (епізодів) художніх творів та

науково-публвизначення основної думки, фактів, окремих висловлювань персонажів, що розкривають

зміст ключових епізодів художнього твору; виявлення у фрагменті художнього твору та / або науково-популярному тексті фактів,

суджень та аргументів;

наведення прикладів з художніх текстів щодо вміння / невміння керувати емоціями та їх аналітичне коментування; пояснення

значення цього досвіду для власного особистісного розвитку; використання вербальних і невербальних

засобів комунікації у виразному читанні, усних виступах, в обговореннях та дискусіях, а також під час виконання групових і парних

завдань.

2) Читання, аналіз, інтерпретація: читання (виразне, за ролями, оглядове,

вибіркове) та переказ (поглиблений) ключових епізодів художніх творів,

аргументовані відповіді на запитання до змісту творів з наведенням цитат та прикладів; завдання на визначення в прочитаних

епізодах головної та другорядної, відомої і

нової інформації щодо зображуваних звичаїв та побуту; встановлення зв’язків змісту прочитаного з історико-культурним

контекстом; екскурсія музеями Гоголя в Україні (оф- або онлайн) або віртуальна екскурсія Лондоном Дікенса; іцистичних статей; завдання на комплексне аналітичне обговорення героїв, рис їхніх характерів, учинків та взаємин з іншими персонажами; пояснення змін

характерів персонажів з наведенням відповідних цитат та прикладів;

формулювання висновків щодо утверджених

гуманістичних цінностей;

аргументований виступ в (онлайн-) дискусії щодо моральних та соціальних проблем, порушених в обговорюваних художніх творах

– з поясненням впливу прочитаних творів на

формування власних моральних та естетичних цінностей, а також читацьких

інтересів; пояснення відмінностей між романом та

повістю; розкриття змісту понять «композиція» та «строфа»; визначення

особливостей композиції обговорюваних художніх творів та пояснення ролі пригодницьких  фантастичних елементів у

творах; завдання на порівняння:

а) образів Джима й Сільвера – зі складанням

порівняльної таблиці,

б) образу Скруджа на початку й наприкінці повісті,

в) сюжетів різдвяних мандрівок у творах

Дікенса та Гоголя,

г) культурних традицій святкування Різдва в

повістях Дікенса та Гоголя,

д) художніх творів з ілюстраціями до них та /

або зі створеними за ними екранізаціями та мультфільмами; презентація самостійно прочитаного твору натему незвичайних мандрівок (опційно – з

використанням мультимедійних засобів та

онлайн-ресурсів);

участь в онлайн-дискусії щодо обговорюваних / самостійно прочитаних

літературних творів або їхніх екранізацій та

порушених у них проблем; розповідає про

свій досвід етичного та толерантного спілкування в захищеному цифровому

середовищі.

3) Письмо:

написання листа від імені / до героя художнього твору або створення порівняльної

характеристики двох персонажів одного

твору або кількох творів, або написання твору за визначеними темами та жанрами;

створення стислої анотації одного з опрацьованих або самостійно прочитаних творів.

4) Мова та мовлення:

завдання на перефразування цитат з літературних творів у власних текстах.

ТЕМА 5. КРАСА ПРИРОДИ ТА ПОЕЗІЯ СЕРЦЯ

уважно слухає вірші, а також науково-популярну інформацію, для опрацювання якої використовує елементи конспектування;

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії сприймання поетичних творів про природу за допомогою словесних чи мальованих асоціацій;

визначає спільне та різне у висловлюваннях інших осіб під час обговорення художніх творів, указуючи на конструктивні думки та критично й толерантно ставлячись до різних поглядів.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

виразно читає вірші про природу, зважаючи на настрій та особливості віршованої мови;

визначає тему, основну думку віршів, співвідносить

їхній зміст з історико-культурним контекстом;

характеризує настрій поетичних творів, розкриває втілені в них почуття і думки; проводить паралелі між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи; визначає художні деталі поетичної картини й коментує їх; розпізнає засоби художньої виразності в поетичних творах, пояснює їхню роль та використовує у власних висловлюваннях про обговорювані твори; розкриває актуальність опрацьованих творів про природу в контексті власного ставлення до природи та викликів сучасності;

пояснює особливості побудови хайку та унаочнює їх у малюнках до поетичних творів;

порівнює картини природи у віршах різних авторів або зіставляє їх з пейзажами в образотворчому мистецтві;

порівнює різні хайку чи різні переклади хайку або пейзажі у віршах про природу різних авторів, визначаючи спільні та різні елементи;

з допомогою інших створює за мотивами прочитаних поетичних творів колективний медійний продукт (мультфільм, відеоролик або аудіотекст).

3.   Письмо:

створює власний твір у жанрі хайку або пише етюд за опрацьованими поетичними творами.

4.   Мова та мовлення:

вирізняє окремі мовні явища та пояснює їхню суть;

наслідує окремі стильові риси художніх текстів у процесі створення власного тексту.

4

1.                     Українські           пейзажі    в

 німецькомовній поезії Буковини

Буковинська німецькомовна поезія. Українські картини у творчості буковинських поетів.

Альфред Марґул-Шпербер.

«Український степ». «Літо».

Стислі відомості про автора.

Поетична картина українського степу. Роль античних образів у ліричній замальовці літа.

Йона Ґрубер. «Місяць».

Стислі відомості про автора.

Чарівні перетворення нічного пейзажу у вірші.

 Коло читання

 Інваріантний  компонент. Альфред Марґул-Шпербер.  «Український  степ».

«Літо». Йона Ґрубер. «Місяць».

 Варіативний компонент 2. Іншомовна література рідного краю: вірші про природу на вибір учителя (1-2 твори).

ТЛ. Поглиблення поняття «пейзажна лірика».

КК. Буковинська німецькомовна поезія. МЗ. Література національних меншин

України, краєзнавство; природознавчі науки.

2.   Тонкий пензлик для хайку

Мацуо Басьо (1644–1694). Стислі відомості про автора.

Місце хайку в японській культурі. Особливості побудови та сприйняття хайку. Зв’язок між природою та людським життям. Лаконізм, інакомовний зміст та роль промовистої художньої деталі.

 Коло читання

 Інваріантний компонент. Мацуо Басьо. Хайку «Старий ставок!». «Метелик літає».

«Квітучі сливи». «Тиха місячна ніч». «Все вибілив ранковий сніг».

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 тексти. Мацуо Басьо. Хайку. (2-3 твори на вибір учителя).

 Варіативний компонент 2. Хайку різних поетів на вибір учителя (2-3 твори).

ТЛ. Поняття хайку.

КК. Хайку та японський живопис. МЗ. Природознавчі науки.

аудіювання віршів, а також науково- популярної інформації про хайку з використанням елементів її конспектування; перегляд слайд-презентації навчального матеріалу;

створення словесних або асоціативних ілюстрацій до почутих поетичних творів з розгорнутим коментуванням власних емоцій та думок, викликаних почутим твором;

аргументований виступ у дискусії щодо тематики художніх творів про природу з визначенням спільного й різного у висловлюваннях інших учасників дискусії, застосуванням конструктивного, критичного й толерантного підходу до інших поглядів;

екскурсія до місцевого літературного музею.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

виразне читання віршів;

комплексне аналітичне обговорення художніх текстів: теми, основної думки, почуттів, настрою, зв’язків з історико-культурним контекстом, центральних поетичних образів та художніх деталей; проведення паралелей між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи; виявлення відомих засобів художньої виразності; обґрунтування актуальності порушених у віршах проблем у контексті власного ставлення до природи та викликів сучасності;

завдання на визначення особливостей хайку на конкретних прикладах поетичних творів та

творчі трансформації хайку;

завдання на порівняння:

а) картин природи у віршах німецькомовних авторів з Буковини та пейзажі в українській поезії або в образотворчому мистецтві,

б) різних хайку або різних перекладів хайку, в) хайку й твори японського живопису (з використанням інформаційних джерел інтернет-мережі;

участь у створенні колективного медійного продукту (мультфільму, відеоролика або аудіотексту) за мотивами прочитаних творів.

3.   Письмо:

створення власного хайку або етюду за опрацьованими поетичними творами.

4.   Мова та мовлення:

визначення окремих мовних явищ у різних перекладах хайку та використання цих елементів у власних письмових висловлюваннях;

наслідування окремих стильових рис хайку під час створення власного хайку або написання етюду про хайку.

ТЕМА 6. ХИБНІ ТА СПРАВЖНІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ

Учень / учениця:

1) Сприйняття та комунікація

уважно слухає художніх твори або їхні фрагменти;

унаочнює та візуалізує зміст ключових епізодів, використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) структурування інформації;

визначає мікротеми та важливі деталі в уривках почутих художніх творів або їхніх фрагментах; характеризує вплив окремих (художніх) деталей на сприйняття змісту (фрагмента) художнього тексту; обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читає та переказує художні твори (або фрагменти) відповідно до поставлених мети та завдань;

співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом;

характеризує порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку, учинки та взаємини з оточенням; наводить відповідні приклади й цитати та аргументовано висловлює свою оцінку в дискусії щодо персонажів, їхніх учинків та порушених у творах питань;

пояснює сутність конфлікту на прикладах прочитаних творів; формулює висновки щодо критично зображених моральних та суспільних явищ; визначає їхній вплив на власні цінності й читацькі інтереси; бере участь у дискусії щодо порушених в опрацьованих творах проблем;

розрізняє реалістичний і фантастичний засоби змалювання дійсності; наводить відповідні приклади з прочитаних творів;

дає розгорнуту характеристику персонажів на основі складеного плану (з допомогою вчителя);

пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує, опрацьовуючи художні твори;

порівнює героїв одного твору;

зіставляє художні твори з ілюстраціями до них та / або екранізаціями та мультфільмами за їхніми сюжетами;

висловлює свою думку в (онлайн-) дискусії щодо прочитаних художніх творів та знятих за ними кіно- й мультиплікаційних стрічок;

залежно від мети читання самостійно обирає художні твори на тему незвичайних мандрівок для читання, аргументує свій вибір.

3) Письмо створює письмову розгорнуту характеристику персонажа на основі складеного плану;

пише твір-есей на визначену тему або виконує (самостійне або за участі інших) 1-2 творчі завдання на трансформацію елементів опрацьованих творів;

визначає способи виправлення помилок у власному мовленні та демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування.

4) Мова та мовлення:

відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів;

урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, а також роботі зі словниками та довідковими джерелами.

10

6. 1. Шлях до себе

Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя».

Стислі відомості про автора.

Джек Лондон – відкривач Американської Півночі в літературі. Історичне тло повісті

«Жага до життя». Фізичні та моральні випробування головного героя повісті «Жага до життя». Його стосунки з природою. Моральний зміст боротьби за життя. Тема зради у творі.

6. 2. Шлях у суспільстві

О’Генрі. «Останній листок».

Стислі відомості про автора. «Останній листок» - гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана.Образи дівчат (Сью, Джонсі), їхня динаміка. Особливості художньої мови новели, розповідач.

 Роль художньої деталі.

6. 3. Шлях до культури

Рей Дуґлас Бредбері (1920–2012).

«Усмішка».

Стислі відомості про автора.

Сатиричне викриття руйнівних наслідків науково-технічного прогресу. Критика бездуховного суспільства майбутнього та його протиставлення культурним досягненням минулого. Моральні якості Тома. Символічний зміст картини Джоконди в оповіданні. Іронія у творі.

 Коло читання

 Інваріантний компонент: Джек Лондон.

«Жага до життя». Антон Чехов. «Товстий і тонкий». Рей Дуґлас Бредбері. «Усмішка».

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 тексти.  О. Генрі. «Вождь червоношкірих».  Рей Дуґлас Бредбері. «Кульбабове вино». Роберт Шеклі (1928–2005). «Запах думки» (1-2 твори на вибір учителя).

 Варіативний компонент 2. Сатиричні, реалістичні та фантастичні оповідання (1-2 твори).

ТЛ. Поняття про іронію та сатиру. Поняття

«художня деталь», «підтекст», «конфлікт». Поглиблення понять про антитезу та фантастичне.

КК. «Усмішка» Р. Д. Бредбері та образ Джоконди Леонардо да Вінчі.

МЗ. Історія, історія мистецтв, історія культури.

6. 4. Бестселери дитячої літератури ХХ–

 ХХІ ст.

Астрід Ліндгґрен (1907–2002). «Міо, мій Міо» (фрагменти).

Стислі відомості про авторку. Тематика її творів та особливості зображення дитячого світу в її творах.

Сенс випробувань головного героя; зображення його внутрішнього світу. Фантастичні елементи у творі.

 Коло читання

 Інваріантний   компонент. Астрід Ліндґрен. «Міо, мій Міо» (фраменти).

 Варіативний компонент 1. Рекомендовані

 тексти. Астрід Ліндґрен. «Пеппі Довгапанчоха». «Брати Лев’яче Серце». Крістіне Нестлінґер. «Конрад, або Дитина з бляшанки».  Міхаель  Андреас  Гельмут Енде.

«Джим-Ґудзик і машиніст Лукас».

 Варіативний компонент 2. Популярні дитячі літературні твори ХХ–ХХІ ст. (1-2 на вибір).

ТЛ. Поглиблення поняття про літературну казку, переклад.

КК. Ілюстрації та мультиплікаційні стрічки за творами Астрід Ліндґрен.

УМ. Майстерність українського перекладу.

МЗ. Природознавчі науки.

1) Сприйняття та комунікація

аудіювання художніх творів або їхніх фрагментів; унаочнення змісту ключових

епізодів художніх творів за допомогою малюнків, коміксів або схем;

завдання на визначення мікротем та важливих деталей у фрагментах художніх текстів; з’ясування функцій художніх деталей та їхнє словесне малювання;

самостійний пошук релевантних історико- культурних відомостей та перевірка повноти інформації зображуваних ситуацій і деталей (за допомогою словниково-довідникової літератури та інтернет-мережі).

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, за ролями, повільне, оглядове, вибіркове, навігаційне) і переказ (поглиблений, вибірковий) художніх творів (або їхніх фрагментів) відповідно до поставлених мети та завдань; встановлення зав’язків зображуваних ситуацій / деталей з історико-культурним контекстом; пошук і презентація інформації про картину

«Джоконда» Леонардо да Вінчі;

комплексне аналітичне обговорення героїв, рис їхніх характерів, учинків та взаємин з іншими персонажами; простеження змін душевного стану персонажів з наведенням відповідних цитат та прикладів; бесіда про репродукцію картини «Джоконда» Леонардо да Вінчі в контексті обговорення центрального конфлікту оповідання

«Усмішка» Р. Д. Бредбері, пояснення сутності зображених конфліктів; формулювання висновків щодо утверджуваних гуманістичних цінностей

аргументований виступ в (онлайн-) дискусії щодо моральних та соціальних проблем, порушених в обговорюваних художніх творах; поясненням впливу прочитаних творів на формування власних моральних та естетичних цінностей, а також читацьких інтересів;

наведення прикладів реалістичного й фантастичного зображення дійсності у прочитаних творах; порівняння відповідних картин дійсності;

складання плану розгорнутої характеристики героя одного з прочитаних творів (під керівництвом вчителя);

розкриття змісту понять «художня деталь»,

«підтекст», «конфлікт», «іронія» та «сатира»; наведення і коментування відповідних прикладів і цитат;

завдання на порівняння:

а) образів головного героя повісті «Жага до життя» та його супутника,

б) одного з опрацьованих творів та його екранізації;

складання і презентація переліку творів для самостійного читання в контексті тематики програмного розділу (опційно – користуючись онлайн-ресурсами).

3) Письмо написання розгорнутої характеристики персонажа на основі складеного плану;

написання твору про хибні та справжні життєві цінності (на прикладі одного з опрацьованих художніх творів) і з залученням власного життєвого досвіду або виконання (самостійне або за участі інших) 1-2 творчих завдань на трансформацію елементів опрацьованих творів; визначення ході під час аналізу письмових робіт способів виправлення помилок.

4) Мова та мовлення:

робота з окремими художніми засобами в межах завдань на творчі трансформації елементів літературних творів;

використання образів, цитат та понять з опрацьованих текстів (художніх, довідникових тощо) у власних письмових роботах.

1

Підсумки року:повторення та узагальнення вивченого