НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ОСНОВИ НАНОТЕХНОЛОГІЙ»

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ОСНОВИ НАНОТЕХНОЛОГІЙ»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нанотехнології-(англ. nanotechnologies,)— міждисциплінарна область фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізичних і хімічних систем протяжністю порядку декількох нанометрів або часток нанометра (нанометр— це одна мільярдна частка метра або, що те ж саме, одна мільйонна частка міліметра- діаметр людської волосини становить близько 80 тис. нанометрів). Вужче значення цього терміну прив'язує нанотехнології до розробки матеріалів, приладів та інших механічних і немеханічних пристроїв, в яких застосовуються подібні закономірності. Нанотехнології мають справу з процесами, які протікають в просторових областях нанометрових розмірів. Тобто нанотехнології можна означити як технології, основані на маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із наперед заданими властивостями.

Навчальна програма «Основи нанотехнології» спрямована на еколого натуралістичний напрям позашкільної освіти та реалізується в гуртках, творчих об’єднаннях позашкільних навчальних закладів. Програма розрахована на учнів 8—11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій, коледжів, ліцеїв. Кількісний склад вихованців — 10—12 осіб.

Навчальна програма складена з урахуванням змісту освітніх галузей «Природознавство», «Математика», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Мета програми — створення умов для творчої самореалізації і професійного самовизначення вихованців у процесі засвоєння базових знань з нанотехнологій і проведення дослідницької роботи.

Програма висвітлює основні питання нанотехнологій.

Основні завдання гуртка

• розширення уявлень школярів про фізичну картину світу на прикладі знайомства з властивостями нанооб'єктів;

• реалізація міжпредметних зв'язків, тому що  для розвитку нанотехнологій потрібні знання фізики, біології, хімії та інших наук;

• отримання знань про історію виникнення нанотехнологій, про методики, що використовуються при створенні нанооб'єктів, про унікальні властивості наноматеріалів, про їх застосування і перспективи розвитку цієї галузі науки.

Залежно від змісту програми педагог може застосовувати різні методи занять (візуальні, аудіальні, кінестетичні і полімодальні) та форми організації занять (навчальні, виїзні, лабораторні, дослідницькі).

З метою ефективного засвоєння теоретичного матеріалу програма передбачає значний обсяг практичних занять, проведення дослідницької роботи. Робота в гуртку дасть змогу набути практичних умінь і навичок у галузі нанотехнології.

Досліди, що виконуються вихованцями, повинні мати навчально-виховну, наукову та виробничу спрямованість.

Результати дослідницької роботи гуртківці оформляють у вигляді щодеників та наочних посібників (таблиць, схем тощо), які в подальшому можна використовувати на заняттях гуртка і уроках біології,хімії,фізики та ін..

Плануючи роботу гуртка, керівник повинен передбачити екскурсії до

науково-дослідних закладів, зустрічі з вченими, огляд наукової та науково- популярної літератури, написання рефератів, демонстрацію діафільмів і науково-популярних відеофільмів.

Формами контролю за результативністю навчання є підсумкові заняття, опитування, захист творчої роботи, участь у конкурсах, конференціях, зльотах та зборах, виставках, змаганнях, захист навчального проекту або формування портфоліо.

Підсумком реалізації програми є захист вихованцями власних науково- дослідних робіт на науково-практичній конференції.

Основний рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Вступ(6 год)

Положення нанооб'єктів на шкалі розмірів. Річард Фейнман - пророк нанотехнологічної революції. Нанотехнології навколо нас. Нанотехнології - галузь знань, де об'єднуються зусилля фізиків, хіміків, біологів, медиків, інженерів - електроніків, математиків і фахівців  різних спеціальностей для чергового прориву на шляху людства до прогресу.

Тема 1 .Методи дослідження нанооб׳єктів (18 годин)

Оптична мікроскопія для дослідження нанооб׳єктів. Рентгенівська мікроскопія. Растрова електронна мікроскопія. Просвічуюча електронна мікроскопія. Йонні мікроскопи. Лазерний пінцет - інструмент для пересування нанооб'єктів.

Семінар №1 Види оптичної мікроскопії для дослідження нанооб׳єктів

Семінар №2 Скануюча електронна мікроскопія.

Семінар №3 .Рентгенівська мікроскопія. Растрова мікроскопія.

Семінар №4 .Йонні мікроскопи.

Практична робота №1. Скануюча електронна мікроскопія.

Екскурсія до наукової установи( Інститут імені О.О. Богомольця НАНУ)

Тема 2. Методи одержання наноматеріалів(26 год)

Основні принципи формування наносистем. Фізичні та хімічні методи. Процеси отримання нанооб'єктів "зверху - вниз". Процеси отримання нанооб'єктів "знизу - вгору". Процеси зародкоутворення в газових і конденсованих середовищах. Синтез нанооб'єктів в аморфних (склоподібних) матрицях. Методи хімічної гомогенізації (співосадження, золь-гель метод, кріохімічна технологія, піроліз аерозолів, сольвотермальна обробка, надкритична сушка). Класифікація наночастинок і нанооб'єктів. Прийоми отримання та стабілізації наночастинок. Агрегація і дезагрегація наночасток. Синтез наноматеріалів в один- і двовимірних нанореакторах.

Семінар №5. Методи хімічної гомогенізації

Екскурсія до наукової установи (Інститут хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАНУ)

Практична робота № 2.Прийоми одержання та стабілізації наночастинок.

Практична робота №3. Синтез нанооб'єктів в аморфних (склоподібних) матрицях.

Практична робота №4. Методи хімічної гомогенізації. Золь-гель метод

Тема № 3. Наноматеріали ( 24 години)

Особлива роль вуглецю та кремнезему в наносвіті. Особливості поверхні кремнезему.  Графен - шар графіту. Фулерени. Вуглецеві нанотрубки - трубки із графена. Нанопроволоки. Дендримери - капсули нанорозмірів. Самоорганізація нанооб'єктів та її використання при створенні наноматеріалів. Моделювання наноструктур. Програми для хімічних розрахунків. Програми-візуалізатори

Семінар №6. Особливості поверхні кремнезему.

Семінар № 7. Програми для хімічних розрахунків

Семінар №8. Тривимірна візуалізація молекул. Програми для тривимірної візуалізації молекул

Семінар №9.  Моделювання наноструктур.

Практична робота №5. Програми HyperChem Professional та Marvin_Beans

Практична робота №6 Робота з програмами для хімічних розрахунків

Практична робота №7 Робота з програмами для хімічних розрахунків

Практична робота № 8. Робота з програмами-візуалізаторами

Екскурсія до наукової установи

Тема 4. Фізичні та хімічні властивості нанооб'єктів (20 годин)

Велике відношення поверхні до об'єму - основна властивість нанооб'єктів. "Ефект лотоса". Відсутність дислокацій - причина колосальної міцності нанопроволок і нанотрубок. Квантові явища в наносвіті.  Квантові точки - штучні атоми наносвіту. Залежність кольору в наносвіті від розміру об'єктів.

Семінар № 10. Основні властивості нанооб'єктів

Семінар № 11. Квантові точки

Семінар № 12. Залежність кольору в наносвіті від розміру нанооб׳єктів

Практична робота № 9 Залежність кольору в наносвіті від розміру нанооб׳єктів

Тема 5. Наноелектроніка (12 годин)

Польовий транзистор - основний елемент цифрових електронних схем. Історія створення і сучасне використання. Фотолітографія або як народжується мікросхема. Закон Мура - подвоєння щільності транзисторів у мікросхемах кожні два роки. Вуглецеві нанотрубки - майбутні елементи нанотранзисторов. Наносенсори.

Семінар №13. Польовий транзистор-основний елемент цифрових електронних схем.

Семінар №  14. Фітолітографія

Семінар № 15. Вуглецеві нанотрубки

Семінар № 16, 17. Наносенсори

Практична робота № 10. Добування та властивості нанотрубок

Тема 6. Наномедицина і біотехнологія (20 годин)

Генна інженерія. Використання ДНК для синтезу ліків. Трансгенні тварини і рослини. Генномодифіковані продукти: за і проти. Нанотехнології проти вірусів і бактерій. Доставка ліків, упакованих в нанокапсули, хворим клітинам. Вимоги до носіїв лікарських засобів. Іммобілізація ліків та біокаталізаторів на поверхні кремнезему. Нанотехнології в боротьбі з раковими захворюваннями. Нанотехнології в діагностиці. Можливі ризики використання наноматеріалів.

Семінар №18. Доставка лікарських засобів,упакованих у нанокапсули,до хворих клітин.

Семінар № 19 .Можливі ризики використання нанотехнологій.

Практична робота №11. Іммобілізація лікарських засобів на поверхні кремнезему

Практична робота №12. Іммобілізація лікарських засобів на поверхні кремнезему

Практична робота № 13. Іммобілізація біокаталізаторів на поверхні кремнезему

Практична робота № 14. Іммобілізація біокаталізаторів на поверхні кремнезему

Тема 7 . Нанотехнології навколо нас ( 16 год)

Приклади товарів, створених з використанням нанотехнологій і причини їх унікальних властивостей. Створені на основі наночасток оксиду титану і срібла поверхні, що мають бактерицидні властивості. Нанокомпозитні матеріали. Нанотехнології в різних областях виробництва. Нанотехнології в будівництві. Нанотехнології в енергетиці та екології. Нанотехнології в криміналістиці та косметиці. Нанотехнології в геронтології.Нанотехнології в сільському господарстві.  Нанотехнології в військовій техніці. Нанотехнології в кібернетиці. Нанотехнології в освоєнні космосу. Нанотехнології в побуті. Динаміка розвитку нанотехнологій у світі. Перспективи світової наноекономіки.

Семінар 20 Нанотехнології в різних областях виробництва

Семінар 21 Динаміка розвитку нанотехнологій у світі. Перспективи світової наноекономіки.

Підсумкова конференція (6 год)

Основний рівень, другий  рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Вступ(6 год)

Нанобіотехнології - новий етап розвитку біології. Багаторівневість організації живих систем. Визначення понять «наноструктури», «наноявища», «нанопроцеси» і нанотехнології» .Молекулярний і субклітинний рівні наносвіту. Мікроскопія- сукупність методів вивчення наносвіту.

Тема 1 .Біомакромолекули як складові наносвіту (18 годин)

Біомакромолекули (біополімери): нуклеїнові кислоти,білки та полісахариди. ДНК як носій генетичної інформації в клітині. Особливості структури РНК. Структурна організація та функції білків. Самоорганізація та модифікація білків. Олігомеризація та агрегація білків. Утворення білкових нанокомплексів. Конструювання наноструктур на основі білків. Транспортні білки. Білки-рецептори. Дослідження рецепторної функції мембрани і розробка нових нанобіотехнологій. Нанобіосенсори, їх використання в діагностиці та лікуванні захворювань. Білкові «наномотори» в живих клітинах.

Семінар № 1. Нанобіосенсори, їх використання в діагностиці та лікуванні захворювань.

Семінар № 2. Білкові «наномотори» в живих клітинах.

Практична робота № 1. Моделювання структур макромолекул

Практична робота № 2. Порівняльна характеристика ДНК і РНК

Тема 2. Нанобіотехнології на основі структури та властивостей молекул ДНК

Властивості ДНК, що використовуються в нанотехнологіях. Аутореплікація ДНК. Гібридизація нуклеїнових кислот, її практичне використання. Ампліфікація молекул нуклеїнових кислот, її практичне використання. Основні підходи до створення наноконструкцій на основі нуклеїнових кислот. Наноконструкції на основі ДНК та білків. Штучні наноматеріали на основі ДНК. Біочипи, їх використання в дослідженнях структури ДНК.

Семінар № 3. Основні підходи до створення наноконструкцій на основі нуклеїнових кислот.

Семінар № 4. Наноконструкції на основі ДНК та білків. Штучні наноматеріали на основі ДНК.

Семінар № 5. Біочипи, їх використання в дослідженнях структури ДНК.

Практична робота № 3.Виділення ДНК/РНК

Практична робота № 4. Ампфлікація ДНК

Екскурсія до наукової установи (Інститут фізіології імені О.О.Богомольця НАНУ).

Тема 3. Нанобіотехнології на основі методу генної інженерії

Генна інженерія як один із напрямків нанобіотехнологій. Способи отримання генів для введення їх в інший організм.  Технології переносу генів в клітину. Способи введення ДНК в клітину організма-хазяїна. Генетична інженерія бактеріофагів у створенні гібридних матеріалів. Генна інженерія і генний таргетинг.

Семінар № 6. Генна інженерія як один із напрямків нанобіотехнологій

Семінар № 7. Генетична інженерія бактеріофагів у створенні гібридних матеріалів.

Тема 4. Нанобіотехнології надмолекулярного (субклітинного) рівня організації живих систем

Структурная організація клітинної мембрани. Типи мембранних білків. Функції клітинної мембрани. Поняття елементарної біологічної мембрани. Конструювання наноструктур на основі біологічних мембран. Біологічні мембрани в нанотехнологіях. Моделі біологічних мембран,їх використання у якості біофільтрів. Нанобіотехнології на основі тилакоїдних мембран хлоропластів. Мембранні нанокомпозитні матеріали, «вражені» вірусами.

Семінар № 8. Біологічні мембрани в нанотехнологіях.

Семінар № 9. Нанокомпозитні матеріали.

Екскурсія до наукової установи (Інститут хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАНУ).

Тема 5. Мікротрубочки та мікрофіламенти клітин в нанобіоструктурах та нанотехнологіях

Цитоскелет клітини як система нановолокон. Мікрофіламенти :будова і роль в клітині. Проміжні філаменти. Мікротрубочки: склад, структура, біологічна роль. Гіппотеза С.Хамероффа і перспектива створення нанокомп׳ютерів. «Рейки» для крокуючих наноприладів. Використання принципів функціонування війок та джгутиків в нанотехнологіях.

Семінар № 10. Використання принципів функціонування війок та джгутиків в нанотехнологіях.

Семінар № 11. Нанокомп׳ютери

Тема 6. Прокаріотичні і неклітинні форми життя в нанобіоструктурах та нанотехнологіях

Загальна характеристика прокаріотичних організмів. Використання бактерій в нанотехнологіях. Наноконструкції на основі прокаріот. Нанобактерії.

Особливості будови і функціонування вірусів як представників неклітинної форми життя. Наноконструкції і нанотехнології на основі вірусів.

Семінар № 12. Використання бактерій в нанотехнологіях. Нанобактерії

Семінар № 13. Особливості будови і функціонування вірусів як представників неклітинної форми життя.

Семінар № 14. Наноконструкції і нанотехнології на основі вірусів.

Практична робота  № 5.Віруси-неклітинні форми життя

Тема 7. Біореактори і біокаталізатори в нанотехнологіях

Ферменти(біологічні каталізатори) як природні нанооб׳єкти. Використання ферментів. Мікроорганізми як продуценти ферментів. Біореактори у виробництві біопалива. Отримання наночастинок в природніх біореакторах. Бактерії-біореактори керують процесами життєдіяльності і здоров׳ям людини.

Семінар № 15. Ферменти (біологічні каталізатори) як природні нанооб׳єкти.

Семінар № 16. Використання ферментів.

Семінар № 17. Мікроорганізми як продуценти ферментів.

Практична робота № 6. Виділення ферментів та вивчення їх властивостей

Практична робота № 7. Іммобілізація ферментів на неорганічних та органічних носіях.

Практична робота № 8. Мікроорганізми як продуценти ферментів.

Практична робота № 9. Іммобілізація клітин мікроорганізмів на неорганічних та органічних носіях.

Тема 8. Проблема безпеки наноматеріалів і нанотехнологій

Особливості впливу наночастинок на живі організми. Джерела і основні шляхи потрапляння наночастинок в організм людини. Механізми дії наночастинок на живий організм. Національні та міжнародні проекти в області безпеки наноматеріалів та нанотехнологій.

Семінар № 18. Механізмі дії наночастинок на живий організм.

Семінар № 19. Національні та міжнародні проекти в області безпеки наноматеріалів та нанотехнологій.

Тема 9.  Використання нанобіотехнологій в медицині

Нанобіотехнології і наномедицина. Перші досягнення в направленому транспорті лікарських засобів. Нанобіотехнології в діагностиці вірусних інфекцій. Нанобіотехнології в отриманні і використанні штучних антитіл. Медичні імплантати на основі нанотехнологій.

Семінар № 20. Нанобіотехнології і наномедицина

Семінар № 21. Медичні імплантати на основі нанотехнологій.

Практична робота № 9. Іммобілізація лікарських засобів на неорганічних та органічних носіях.

Практична робота № 10. Іммобілізація лікарських засобів на неорганічних та органічних носіях.

Підсумкова конференція (6 год)

      Вихованці мають знати:

• принципи роботи світлового та електронного мікроскопів;
• поняття «нанооб׳єкти»,
• методи отримання та дослідження нанооб׳єктів;
• фізичні та хімічні властивості наноматеріалів;

Вихованці мають вміти:

• отримувати наноматеріали;
• досліджувати властивості наноматеріалів;
• моделювати наноструктури;
• працювати з програмами-візуалізаторами;
• готувати звіти про результати досліджень.

Учні мають засвоїти такі поняття і терміни (див.глосарій)

Глосарій

1.               Абсорбція (від лат. Absorbeo - поглинаю) - об'ємне поглинання газів або парів рідиною (абсорбентом) з утворенням розчину. У промисловості здійснюють в абсорберах, що мають розвинену поверхню зіткнення абсорбенту з поглинається речовиною.
2.               Адсорбційна іммобілізація- тип закрікплення,при якому білкова структура утримується на поверхні носія за рахунок електростатичних, гідрофобних, дисперсійних взаємодій та  водневих зв'язків.
3.               Адсорбція-(від лат. ad — на, при і лат. sorbeo — поглинаю) — вибіркове поглинання речовини з газового чи рідкого середовища поверхневим шаром твердого тіла (адсорбенту) чи рідини. Компонент що поглинається, який вміщується в суцільному середовищі (газі, рідині), називають адсорбтивом, а той що вміщується в адсорбенті — адсорбатом.
4.               Алюмогель - мікропористе тіло. Отримують висушуванням гелю гідроксиду алюмінію; застосовують у техніці як адсорбент, носій каталізаторів.
5.               Амілази- фермент, що гідролітично розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів, мальтози і глюкози.
6.               Амфотерні речовини — сполуки, які виявляють залежно від умов і основні, і кислотніт властивості
7.               Амфотерність-здатність деяких хімічних сполук проявляти кислотні або основні властивості в залежності від речовин,з якими реагують
8.               Аморфна речовина - не кристалічна речовина, тобто речовина, що не має кристалічної решітки. приклади: папір, пластмаси, гума, скло, а також всі рідини
9.               Аніон — негативно заряджений іон
10.          Включення- обмеження свободи руху молекул ферменту, який включений до тривимірної сітки полімерних ланцюгів (гелі, полімери, пасти, волокна), що утворюють матрицю.
11.          Гель (від лат. gelo - «застигає ») - дисперсна система,що характеризується структурою,яка надає йому властивостей твердих тіл.
12.          Гетерогенна реакція — хімічна реакція, що відбувається в неоднорідному середовищі (наприклад, реакція між твердою речовиною та рідиною)
13.          Декстрини-проміжні продукти гідролізу крохмалю
14.          Дисахариди – олігосахариди, що складаються з залишків двох молекул моносахаридів.
15.          Дисоціація електролітична — повний або частковий розпад на йони молекул електролітів під час їхнього розчинення або розплавлення
16.          Дисперсні системи-гетерогенні системи,у яких частинки однієї речовини рівномірно розподілені між частинками іншої.
17.          Ексикатор-товстостінний хімічний посуд,у якому підтримується постійна вологість повітря.
18.          Ексикаторний метод- метод визначення сумарного об'єму пор по адсорбції парів бензолу при відносному тискові,рівному одиниці.
19.          Експеримент-метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку.
20.          Золь(колоїдні розчини)-це колоїдні системи з рідким дисперсійним середовищем.
21.          Іммобілізація ферментів-прикріплення їх в активній формі до нерочинної основи. Іммобілізацію ферменту можна визначити як включення молекули ферменту до певної ізольованої фази, яка відокремлена від фази вільного розчину, але може обмінюватись з нею молекулами субстрату, ефектору чи інгібітору.
22.          Інгібітори — каталізатори, що сповільнюють швидкість хімічної реакції
23.          ІЧ-спектроскопія, (рос. инфракрасная спектроскопия, ИК-спектроскопия, англ. infra-red spectroscopy; нім. Infrarot-Spektroskopie f) — різновид молекулярної оптичної спектроскопії, оснований на взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням в ІЧ діапазоні: між червоним краєм видимого спектра (хвильове число 14000 см^-1) і початком короткохвильового радіодіапазону (20 см^-1).
24.          Каталіз — процес зміни швидкості хімічних реакцій під дією каталізаторів; у разі позитивного каталізу швидкість підвищується, у разі негативного — зменшується
25.          Каталізатор — речовина, яка прискорює реакцію, але при цьому залишається хімічно незміненою
26.          Катіон — позитивно заряджений іон
27.          Кислота — 1) речовина, молекула якої містить атом (атоми) Гідрогену, здатний заміщатися або обмінюватися на метал; 2) електроліт, який під час дисоціації утворюєлише катіони Гідрогену
28.          Кількість речовини — це величина, яка визначається числом структурних одиниць (атомів або інших частинок) цієї речовини
29.          Ковалентна зшивка-тип закріплення,при якому білкова молекула утримується на поверхні носія за рахунок хімічних зв'язків.
30.          Крохмаль – запасний вуглевод у рослин.
31.          Мальтоза – солодовий цукор з залишків глюкози
32.          Нанотехнології-це конструювання,характеристика ,виробництво та застосування структур ,прикладів та систем,властивості яких визначаються їх формою,розміром на нанометровому рівні.
33.          Наукове дослідження - цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.
34.          Об'єкт дослідження- процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
35.          Поняття-відображення найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу ознак.
36.          Предмет дослідження - все те, що знаходиться в межах об´єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об´єкту. Конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.
37.          Прогнозування - спеціальне наукове дослідження конкурентних перспектив розвитку будь-якого явища; процес наукового передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого й сучасного, систематична, науково-обґрунтована інформація про якісні і кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі.
38.          Реакція екзотермічна — реакція, що супроводжується виділенням тепла.
39.          Реакція ендотермічна — реакція, що супроводжується поглинанням тепла.
40.          Реакція необоротна — хімічний процес, який відбувається в одному напрямі.
41.          Реакція обміну — хімічна реакція, у процесі якої дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинам.
42.          Реакція оборотна — хімічний процес, що відбувається одночасно в протилежних напрямах і приводить до хімічної рівноваги.
43.          Реакція хімічна — перетворення речовин, що виявляється у зміні їхньої хімічної будови.
44.          Реферат-письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інформативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.
45.          Розчинність — величина, що визначає найбільшу кількість речовини, яка може бути розчинена за певної температури в 100 грозчинника.
46.          Пікнометр-(від грец. πυκνός — «густий» и μετρέω — «вимірюю») — фізикохімічний прилад,скляна посудина спеціальної форми і певного об'єму для густини речовин,у газоподібну,рідкому та твердому станах.
47.          Полімери – високомолекулярні сполуки, що складаються з мономерів.
48.          Пора-отвір,який пронизує тверде тіло.
49.          Протеїди – у своєму складі мають залишки фосфатної та нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів, атомів Феруму,  Купруму.
50.          Силікагель-висушений гель, що утворюється з перенасичених розчинів кремнієвих кислот (nSiO₂ • mH₂O) при pH> 5-6. Твердий гідрофільний сорбент.

Література

1. Альтман. Ю.Военные нанотехнологии. Возможности применения и превентивного контроля вооружений: учебное пособие рек. уч.-мет. объед. вузов РФ по образованию в области радиотехники, электроники, биомед. техники и автоматизации / Ю. Альтман. - М.: ТЕХНОСФЕРА, 2008. - 424 с.: ил.
2. Богатство Наномира. Фоторепортаж из глубин вещества / ред. Ю.Д.Третья- ков. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 171 с.:
3. Борисенко, В. Е. Наноэлектроника: учебное пособие / В. Е. Борисенко, А. И. Воробьева, Е. А. Уткина. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. - 223 с.: ил.
4. Введение в процессы интегральных микро- и нанотехнологий. В 2-х т. -  М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - (Нанотехнологии).  Т. 1: Физико-химические основы технологии микроэлектроники / Ю. Д. Чистяков, Ю. П. Райнова. - 2010. - 392 с.: ил.  Т. 2: Технологические аспекты. - 2011. - 252 с.: ил
5. Вычислительные наноструктуры. В 2-х ч.: учебное пособие. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - (Основы информационных технологий).  Ч. 1: Задачи, модели, структуры / ред. Г. М. Алакоза. - 2010. - 488 с.  Ч. 2: Программно-аппаратные платформы / ред. Г. М. Алакоза. - 2010. - 400 с
6. Галперин, В. А. Процессы плазменного травления в микро- и нанотехнологиях: учебное пособие / В. А. Галперин, Е. В. Данилкин, А. И. Мочалов; ред. С. П. Тимошенков. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - (Нанотехнологии
7. Деффейс, К.    Удивительные наноструктуры / К. Деффейс, С. Деффейс; ред. Л.Н.Патрикеев. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2011. - 206 с.:
8. Дьячков, П. Н. Электронные свойства и применение нанотрубок / П. Н. Дьячков. - М.: БИНОМ. Лаборатория
   знаний, 2011. - 488 с.: ил.
9. Заїка А.В., Василишина А.Н., Приходько С.Ю. Нанотехнології і екологія. / Матеріали Міжнародної наукової конференції аспірантів і студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» - Т. 1. - Донецьк: Дон-НТУ, 2009. - С.23-25.
10. Нанонаука и нанотехнологии: энциклопедия систем жизнеобеспечения /  ред.: О. О. Аваделькарим, Ч. Бай, С. П. Капица. - М.: Изд. Дом "Магистр-Пресс, 2009. - 992 с.: ил.
11. Нанотехнологии. Азбука для всех/ ред. Ю. Д. Третьяков. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Физматлит, 2010. -234с.
12. Получение и исследование наноструктур: лабораторный практикум по нанотехнологиям / ред. А. С. Сигов. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 146 с.: ил.
13. Раскин, А. А. Технология материалов микро-, опто- и наноэлектроники: учебное пособие /  А. А. Раскин, В. К. Прокофьева. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. Ч. 1. - 2010. - 164 с.: ил.
14. Рощин, В. М. Технология материалов микро-, опто- и наноэлектроники: учебное пособие /  В. М. Рощин, М. В. Силибин. - М.: Бином. Лаборатория знаний, 2010.  Ч. 2. - 2010. - 180 с.
15. Рыжонков, Д. И. Наноматериалы: учебное пособие / Д.И.Рыжонков, В.В.Левина, Э.Л.Дзидзигури. - 2-е изд. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 365 с.: ил.
16. Справочник Шпрингера по нанотехнологиям. В 3-х т. - М.: ТЕХНОСФЕРА, 2010. - (Мир материалов и 
    технологий).  Т. 1 / ред. Б. Бхушан, пер. с англ., ред. А. Н. Сауров. - 2010. - 862 с.: ил.  Т. 2 / ред. Б. Бхушан, пер. с англ., ред. А. Н. Сауров. - 2010. - 1040 с.: ил.  Т. 3 / ред. Б. Бхушан, пер. с англ., ред. А. Н. Сауров. - 2010. - 832 с.: ил.
17. Старостин, В. В. Материалы и методы нанотехнологий: учебное пособие / В.В.Старостин;  ред. Л. Н. Патрикеев. - 2-е изд. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 431 с.:
18. Уорден, К. Новые интеллектуальные материалы и конструкции. Свойства и применение / К. Уорден; пер., ред. С. Л. Баженов. - М.: Техносфера, 2006. - 224 с.
19. Хартманн, У. Очарование нанотехнологии / У. Хартманн; пер. с нем. Т. Н. Захарова;  ред. Л. Н. Патрикеев. - 2-е изд., испр.. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. -  174 с.: ил.
20. Очарование нанотехнологии / У. Хартманн; пер. с нем. Т. Н. Захарова;  ред. Л. Н. Патрикеев. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. - 174 с.: ил.
21. Яфаров, Р. К.  Физика СВЧ вакуумно-плазменных нанотехнологий  / Р. К. Яфаров. - М.: Физматлит, 2009. - 216 с.