Навчальний заклад
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням педагогічної ради
від «___» ____________ 20 __ р.
Протокол № ____
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 7 клас»
Навчальна програма укладена на основі модельної навчальної програм «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А.С., Бакка Т.В., Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Махонін О.О., Мелещенко Т.В., Павловська-Кравчук В.А., Піскарьова І.О., Худобець О.А.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 р. № 1001) до підручника: Щупак І.Я., Бурлака О.В., Желіба О.В., Піскарьова І.О. Всесвітня історія : підруч. для 7 кл. закладів загальної середньої освіти / Київ: УУОВЦЦ «Оріон», 2024. 208 с. : іл.
Вчитель: __________________________________
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальний предмет «Всесвітня історія» спрямований на реалізацію визначених Державним стандартом базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898) в громадянській та історичній галузі освіти цілей, зокрема – формування вільної, творчої та відповідальної особистості, спосіб мислення і дій якої базується на усвідомленні загальнолюдських та національних цінностей; патріота України та прихильника її демократичного устрою; людини, яка шанобливо ставиться до родини, суспільства та навколишнього природного середовища; поважає права і свободи людини; зберігає українські національні традиції та водночас поважає культуру, звичаї, традиції інших народів, толерантно ставиться до різних суспільних поглядів, релігій та їх носіїв, якщо це не вступає в протиріччя із загальнолюдськими цінностями.
Завданням навчального предмету «Всесвітня історія» у 7 класі є розвиток особистості учня/учениці через розуміння причино-наслідкових зв’язків між історичними подіями та явищами, сприйняття взаємозв’язку української та всесвітньої історії, усвідомлення уроків історії та «людського виміру» історичних процесів. Беручи до уваги різні оцінки подій минулого, учні та учениці під час навчання мають виробляти українське бачення всесвітньої історії часів Середньовіччя та Нової доби і розуміти вплив минулого на сучасні суспільно-політичні, економічні, духовні процеси сьогодення й майбутнього.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання всесвітньої історії у 7 класі передбачають, що учениця/учень:
• мислить історико-хронологічно, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями і явищами, діяльністю людей та її результатами і наслідками в ході історичного процесу, визначає сутність суспільних змін в
історії;
• має розвинене геопросторове мислення; виявляє взаємозалежність соціально-економічного, політичного й культурного розвитку та навколишнього природного середовища, клімату, цивілізаційних характеристик сусідніх спільнот;
• розвиває критичне мислення, здатний/здатна співставляти й аналізувати різні джерела інформації;
• виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їх інтерпретації;
• усвідомлює власну гідність, відстоює особисті кордони, власні права і свободи та водночас поважає права і гідність інших людей, дотримується принципів толерантності та відкидає усі форми ксенофобії;
• переконаний/переконана у цінності демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими людьми і суспільством в цілому, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності.
Нормативно-правовою базою навчальної програми «Всесвітня історія. 7 клас» є Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ, Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.02.2020 № 463-ІХ, Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р.), Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235), Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 р. № 1093), модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А.С., Бакка Т.В., Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Махонін О.О., Мелещенко Т.В., Павловська-Кравчук В.А., Піскарьова І.О., Худобець О.А.), рекомендована Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.08.2023 р. № 1001).
Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами вимог до очікуваних результатів навчання учнів, розкритих в орієнтирах для оцінювання (за додатком 18 до Державного стандарту базової середньої освіти), змісту навчально-пізнавальної діяльності як основи для досягнення цих результатів, а також видів і прикладів навчальної діяльності. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності зорієнтовані на реалізацію компетентнісного потенціалу громадянської та історичної освітньої галузі, визначеного у додатку 17 до Державного стандарту базової середньої освіти і викладені через уміння та ставлення, які відповідають діяльнісному, знаннєвому та ціннісному компонентам ключових компетентностей громадянської та історичної освітньої галузі.
Зміст навчально-пізнавальної діяльності кожного розділу/теми програми визначається:
• розвиваючим значенням історичного матеріалу для формування в учнів/учениць загальнолюдських цінностей;
• виховним потенціалом для ствердження української історичної пам’яті та виховання патріотизму;
• потенціалом відібраного історичного матеріалу для використання в практичному житті молоді (питання захисту прав людини; розуміння можливостей демократії; шляхи морального самовдосконалення та особистого успіху тощо);
• ступенем впливу певних історичних подій і явищ на формування й розвиток сучасної цивілізації, досягнення якої має опанувати учень тощо.
Дана програма складена з урахуванням положень Навчальної програми з історії України для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р.). Історичний матеріал інтегрований з питаннями громадянської освіти, правознавства. Міжпредметні зв’язки здійснюються згідно з предметними змістовими лініями «Культурна самосвідомість», «Інформаційне середовище», «Цінності й моральність», наявних у відповідних навчальних предметах, насамперед: географія, мистецтво, українська мова і література, зарубіжна література, іноземні мови, біологія, громадянська освіта, правознавство.
Структура курсу |
Кіл-ть год. |
Вступ. Середньовіччя як історична епоха |
1 |
Розділ I. Народження середньовічної Європи |
7 |
Розділ ІІ. Середньовіччя за межами Європи |
7 |
Розділ IІІ. Середньовічне суспільство (V – XV ст.) |
6 |
Розділ ІV. Середньовічні держави в Х – XV ст. |
7 |
Розділ V. Духовний світ Середньовіччя |
6 |
Узагальнення курсу. Здобутки середньовічної Європи |
1 |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
№ уро ку |
Кілть год. |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Очікуванні результати навчання |
Види навчальної діяльності |
|
|
ВСТУП. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ІСТОРИЧНА ЕПОХА (1 год.) |
||
1 |
1 |
ПОНЯТТЯ «СЕРЕДНІ ВІКИ» ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Просторове та світоглядне різноманіття середньовічних цивілізацій. Міжкультурна взаємодія. Джерела вивчення історії Середніх віків і проблема їх достовірності. |
Знання: • Учень/учениця знає хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, види джерел з історії Середньовіччя. Уміння: • Учень/учениця виявляє і пояснює ознаки культурноісторичної епохи Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою історією. • Учень/учениця співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); |
Навчальнопізнавальна, дослідницьк а, пошукова, творча, проєктна. Робота з навчальним текстом, історичною картою, дослідження різновидови х прикладів |
|
|
|
в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.). • Учень/учениця розрізняє види джерел з історії Середньовіччя, виявляє смислові зв’язки між джерелами різних видів, вплив економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію авторів джерел, може визначити сутність, важливість і пізнавальні можливості джерела інформації, порівняти зміст різних джерел за самостійно визначеними критеріями, досліджує і використовує історичні джерела для аналізу історичних процесів доби Середньовіччя. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно ціннісних основ локальних цивілізацій Європи доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
історичних джерел, укладання синхронізов аної хронологічн ої таблиці «Світ в добу Середньовіч чя» (протягом року).
|
Розділ I. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ (7 год.) |
||||
2 |
1 |
ЗАНЕПАД АНТИЧНОГО СВІТУ Поняття міграції. Велике переселення народів та загибель Західної Римської імперії. Велике переселення |
Знання: • Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ, процесів у часі: Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів, формування ранньосередньовічних держав (час утворення, хронологічні межі існування, |
Репродуктив на, дослідницьк а, творча, проєктна. |
|
|
народів і українські землі. Етномовні спільноти Європи після Великого переселення народів. |
території, устрій Імперії ромеїв (Візантійської імперії), Франкської імперії Карла Великого, Священної Римської імперії, перших слов’янських держав). Уміння: • Учень/учениця характеризує види та форми міграцій, вплив міграційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину. • Учень/учениця визначає причини, описує перебіг, встановлює сутність міграційних процесів Великого переселення народів і розселення слов’ян. • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («королівство», «варварські держави», «вікінги», «кодекс», «правова система»), учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості перебігу, результати й наслідки подій, явищ, процесів у межах теми: Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів (в тому числі їх наслідки для державотворення в країнах Європи та в Україні), утворення Імперії Ромеїв (Візантійської імперії), формування і розпад ранньосередньовічних держав у Європі, утворення Священної Римської імперії та слов’янських держав, «каролінгського відродження», «оттонівського відродження», великий розкол християнської церкви. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення. |
Складання за навчальним текстом та історичними джерелами карт пам’яті, аналітичних таблиць, складання хронологічн ої/синхроніз ованої таблиці, створення ілюстровано ї лінії часу, робота (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними /контурними |
3 |
1 |
ІМПЕРІЯ РОМЕЇВ (ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ) – НАСТУПНИЦЯ РИМУ Особливості політичного устрою, економіки, соціальної структури, культури та побуту. «Кодекс Юстиніана» як джерело права та його вплив на формування правових систем європейських країн. |
||
4 |
1 |
ВАРВАРСЬКІ ДЕРЖАВИ В ЄВРОПІ Утворення «варварських королівств», їх культура. «Салічна правда» як приклад збірників законів ранньосередньовічних держав. Франкська імперія Карла Великого. |
||
5 |
1 |
НОВА ХВИЛЯ МІГРАЦІЙ У |
|
|
ЄВРОПІ Скандинавія в добу середньовіччя. «Ісландське народоправство». Походи вікінгів (норманів) та виникнення норманських держав. |
• Учень/учениця укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в організації влади у середньовічних державах (на прикладах «варварських королівств», перших слов’янських держав, Франкської імперії, Священної Римської імперії, Імперії ромеїв). • Учень/учениця характеризує «Салічну правду» як збірник писаних законів, в якому зібрані норми звичаєвого права; порівнює правові пам’ятки варварських королівств, РусіУкраїни. • Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного у християнському вченні східної та західної традицій, проблем міжрелігійних відносин, пояснює роль християнської церкви в політичному розвитку держав Середньовіччя. • Учень/учениця наводить приклади впливу взаємодії вікінгів (норманів), ранньосередньовічних держав у Європі, Імперії ромеїв і Русі-України. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно ролі цивілізаційних надбань античної культури для середньовічної Європи, принципів внутрішньої та зовнішньої політики ранньосередньовічних держав, їх історичної обмеженості з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за |
картами, пошук відповідей на запропонова ні запитання, складання запитань до історичної інформації, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, підготовка і презентація творчих проєктів, складання плану розповіді, добір і формулюван |
6 |
1 |
СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ТА СЛОВ’ЯНСЬКІ ДЕРЖАВИ Зміцнення королівської влади в Німеччині та утворення імперії. Переселення угорців та утворення Угорського королівства. Державотворення у слов’ян. |
||
7 |
1 |
ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В V – ХІ СТОЛІТТЯХ Всесвітні церковні собори. Ієрархія небесна і земна. «Великий розкол» 1054 року. Християнська церква і ранньосередньовічні держави. |
||
8 |
1 |
УЗАГАЛЬНЕННЯ та |
|
|
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Народження середньовічної Європи» |
допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
ня аргументів для участі в дискусії. |
Розділ ІI. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЗА МЕЖАМИ ЄВРОПИ (7 год.) |
||||
9 |
1 |
АРАБИ ТА НАРОДЖЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО СВІТУ Стародавня Аравія та виникнення ісламу. Арабські завоювання. Перші халіфи, халіфати Омеядів і Аббасидів. |
Знання: • Учень/учениця знає основні особливості ісламської релігії, релігій степу (тенгріанство), релігій Китаю, Японії, Індії, доколумбової Америки; території розселення хозар, території середньовічних Індії, Китаю та Японії, території держав ацтеків, мая, інків. Уміння: • Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («іслам», «Коран», «халіфат», «каганат», «Золота Орда», «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм»), учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: виникнення й поширення ісламу, завойовницькі походи арабів, монгольські завоювання в Азії та Європі. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення. • Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах доби Середньовіччя в Європі, Азії, Америці. |
Репродуктив на, дослідницьк а, творча, проєктна. Робота з навчальним и текстами, синхронізов аною таблицею, з історичною та контурною картами; складання карт пам’яті, аналітичних таблиць, схем з |
10 |
1 |
ЕТНІЧНА МОЗАЇКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Суспільство кочовиків (особливості соціальної структури, повсякденного життя, стосунків з сусідами). Хозарський каганат. Монгольська імперія. |
||
11 |
1 |
КИТАЙ ТА ЯПОНІЯ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Держава і суспільство в середньовічних Китаю та Японії. Релігії та культура |
|
|
середньовічних Китаю та Японії. |
• Учень/учениця пояснює культурно-історичні витоки різних систем літочислення (на прикладі систем літочислення Європи, Азії, доколумбової Америки). • Учень/учениця характеризує зовнішньополітичні стосунки між кочовими середньовічними державами та РуссюУкраїною. • Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурно- інтелектуальні чинники розвитку суспільства країн Азії і Америки у Ранньому Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи (в тому числі значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору) на основі отриманих знань. • Учень/учениця визначає належність культурно-історичних пам’яток Індії, Китаю, Японії та доколумбової Америки епохи Середньовіччя до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості взаємозбагачення культур на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
метою встановленн я причиннонаслідкових зв’язків в історичному процесі, порівняння історичних явищ, особливосте й розвитку суспільств середньовіч ного Сходу та Америки з європейськи м; підготовка і проведення мінідискусії; творчі проєкти. |
12 |
1 |
СЕРЕДНЬОВІЧНА ІНДІЯ Природа та населення. Варни і касти. Релігії та культура Індії. |
||
13 |
1 |
ДЕРЖАВИ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ Заселення Американського континенту. Держави мая, ацтеків, інків. Релігія та культура середньовічної Америки. |
||
14 |
1 |
УЗАГАЛЬНЕННЯ за розділом «Середньовіччя за межами Європи» |
||
15 |
1 |
Тематичний контроль за розділом «Середньовіччя за межами Європи» |
||
Розділ ІІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО (V – XV ст.) (6 год.) |
16 |
1 |
ЛЮДИНА І ПРИРОДА В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Кліматичний і географічний фактори в житті суспільства. Хвороби та епідемії. «Чорна смерть» та її наслідки. Внутрішня і зовнішня колонізація. |
Знання: • Учень/учениця знає основи світогляду середньовічної людини; стани середньовічного суспільства, особливості їх правового становища, побуту, культури; форми землеволодіння у Середньовіччі; найбільші міста Європи і основні торговельні шляхи Середньовіччя; основні соціальні конфлікти періоду Середньовіччя та їх форми. Уміння: • Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурноінтелектуальні чинники розвитку європейського суспільства у Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи на основі отриманих знань. • Учень/учениця характеризує станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою. • Учень/учениця характеризує діяльність людини у природногеографічному середовищі в Середньовіччі, наводить приклади впливу середньовічної людини на природу й особливостей залежності людини від природи, формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в природі. • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («епідемія», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація», «суспільний стан», «феодалізм», «васалітет», «селянська громада», «цех», «Ганза», «гільдія», «місцеве самоврядування», «магдебурзьке право»), учень/учениця |
Дослідницьк а, творча, проєктна. Пошук відповідей на запропонова ні питання, складання запитань до навчальних текстів; дослідницькі проєкти з вивчення взаємодії природи і людини за доби Середньовіч чя, демографічн их процесів у Європі; робота з |
17 |
1 |
СВІТОГЛЯД СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛЮДИНИ Панування релігійного світогляду. Світ фантазії та символів. Уява про час і простір. |
||
18 |
1 |
СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА Соціальна структура суспільства: «ті, хто молиться», «ті, хто воює», «ті, хто працює». Побут і повсякденне життя (одяг, житло, харчування тощо) представників різних станів. Родина і кохання, становище жінки, діти (соціалізація, |
|
|
ігри) в житті різних станів. Поступове ускладнення соціальної структури суспільства. |
пояснює: причини та наслідки панування релігійного світогляду у Середньовіччі; взаємозв’язок індивіду та суспільства у Середньовіччі; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи; суть станового суспільства й причини поступового ускладнення соціальної структури; феодалізм як політико-правову систему; причини та наслідки боротьби середньовічних міст за самоврядування; форми соціальних конфліктів, їх причини та наслідки. • Учень/учениця характеризує, порівнює, наводить приклади спільного і відмінного у різних формах середньовічного землеволодіння; у соціальному становищі, правах і обов’язках, повсякденному житті різних станів середньовічного суспільства; характеризує особливості статусу жінок в середньовічному суспільстві; • Учень/учениця показує на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя. • Учень/учениця визначає, причини змін в кількості населення та рівні життя людини у Середні віки. • Спираючись на інформацію щодо соціальної стратифікації в Середньовіччі, учень/учениця розрізняє додаткові можливості (привілеї) та обмеження людей різних станів за різними ознаками, пояснює поняття «гідність» та ідентифікує випадки захисту та порушення гідності середньовічної людини. • Учень/учениця наводить приклади різних форм конфліктів в Середні віки; характеризує наслідки соціальних конфліктів |
різновидови ми історичними джерелами щодо вивчення соціальної структури та становища різних верств і груп середньовіч ного суспільства; складання на основі інформації навчальних текстів аналітичних таблиць, карт пам’яті про соціальні конфлікти |
19 |
1 |
СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ Громадське врядування, вплив громадян на вирішення проблем громади. Боротьба міст за самоврядування: цехи, комуни, магдебурзьке право. Структура міського населення. Середземноморська і балтійська торгівля. |
||
20 |
1 |
СОЦІАЛЬНІ КОНФЛІКТИ В СЕРЕДНІ ВІКИ Форми та прояви соціальних конфліктів: селянські війни, міські повстання, право феодалів на опір королівській владі. |
||
21 |
1 |
УЗАГАЛЬНЕННЯ і ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Середньовічне |
|
|
суспільство (V – ХV ст.)» |
для суспільства; пропонує власні варіанти шляхів для подолання соціальних конфліктів. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно особливостей світогляду і ціннісних орієнтирів людини в середньовічному суспільстві, становища представників різних соціальних верств, жінок та дітей за доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
доби Середньовіч чя; творчі проєкти про життя представник ів різних верств і груп середньовіч ного суспільства «Один день із життя…».
|
Розділ ІV. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ В Х – XV ст. (7 год.) |
||||
22 |
1 |
ЕТАПИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В СЕРЕДНІ ВІКИ Правове закріплення організації державної монархічної влади. Етап роздробленості – причини, наслідки, особливості у різних регіонах. Утворення централізованих становопредставницьких монархій. |
Знання: • Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ, процесів у часі: хрестові походи, Реконкіста, норманське завоювання Англії, ухвалення «Великої хартії вольностей», Столітня війна, гуситські війни, Грюнвальдська битва, падіння Константинополя й Імперії ромеїв. • Учень/учениця знає час утворення, хронологічні межі існування, території, особливості устрою середньовічних Англії, Франції, Іспанії, Священної Римської Імперії, Великого князівства Литовського, Великого князівства Московського, |
Репродуктив на, дослідницьк а, творча, проєктна. Робота з навчальним и текстами, історичними і |
23 |
1 |
ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ Особливості розвитку монархій у Англії, Франції, Іспанії в Середні віки. Італійські міста-республіки та їх особливості (Генуя, Венеція). Папська область – теократична держава. |
Османської імперії. Уміння: • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («міжусобна війна», «феодальна роздробленість», «хрестові походи», «теократія», «станово-представницька монархія», «теократична держава», «міста-республіки», «парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста», «гусити», «султан», «східна деспотія»), учень/учениця визначає і пояснює передумови, причини, особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: норманське завоювання Англії, початок скликання парламенту в Англії та Генеральних штатів у Франції, ухвалення «Великої хартії вольностей», хрестові походи, християнізація Балтики, Реконкіста, Столітня війна, Війна троянд, гуситські війни, Грюнвальдська битва, утворення Османської імперії, розпад Золотої Орди, Великого князівства Московського, Великого князівства Литовського, падіння Константинополя і Імперії ромеїв. Учень/учениця визначає віддаленість, тривалість одних подій, явищ, процесів відносно інших. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення. • Учень/учениця характеризує причини, наслідки та особливості політичного роздроблення держав у різних регіонах; значення формулювання принципу недоторканності |
контурними картами, складання синхронізов аної таблиці; дослідницькі проєкти (карти пам’яті, таблиці, схеми, порівняльні таблиці тощо) з аналізу історичних подій, процесів, явищ; робота з історичними документам и, правовими пам’ятками |
24 |
1 |
ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГ О ТИПУ Особливості державотворення у Центральній Європі в ХІV– ХV ст.: Священна Римська Імперія, Чехія, Угорщина, Польща, Велике Князівство Литовське. |
||
25 |
1 |
ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ КОНФЛІКТИ Хрестові походи: причини, перебіг, результати, наслідки. Реконкіста. Німецька |
|
|
експансія на Схід та християнізація Балтики. |
особи для становлення правової культури європейської цивілізації; феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; особливості держав східного типу; наслідки зовнішньополітичної експансії Московської держави. • Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в організації влади і суспільства у станово-представницьких монархіях та торговельних містах-державах; в організації влади у середньовічних державах Західної, Центральної та Східної Європи. • Учень/учениця виявляє ознаки взаємодії та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської/католицької культурних традицій. • Учень/учениця може охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики держав (у межах розділу), висловити обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому, пояснити залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів від людських вчинків та панівних суспільних ідей. • Учень/учениця визначає взаємовплив подій у середньовічних державах Центральної Європи, державах східного типу і на українських теренах. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно ролі середньовічної держави в житті суспільства й людини; характеру політичних процесів доби Середньовіччя; характеру історичної міфології середньовічних |
(за визначеним алгоритмом) ; складання запитань до навчального тексту; робота з фрагментам и сучасних наукових досліджень (у рамках розділу); складання плану розповіді та розповіді на визначену тему; творчі проєкти. |
26 |
1 |
ДЕРЖАВИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ Розпад Золотої Орди. Централізація Московського князівства по типу східної деспотії. Занепад і загибель Імперії ромеїв (Візантії). Османська імперія в ХІV– ХV ст. |
||
27 |
1 |
УЗАГАЛЬНЕННЯ за розділом «Середньовічні держави в Х – ХV ст.» |
||
28 |
1 |
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Середньовічні держави в Х – ХV ст.» |
|
|
|
держав, теорії «Москва – третій Рим», базуючись на гуманістичних цінностях та європейському і українському баченні історії. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
|
Розділ V. ДУХОВНИЙ СВІТ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (6 год.) |
||||
29 |
1 |
ХРИСТИЯНСТВО В СЕРЕДНІ ВІКИ Церква і держава – питання (не) свободи віросповідання. Середньовічні єресі. Інквізиція. Гоніння на арабів і євреїв. Богословська думка в католицькому і православному світі. Схоластика. |
Знання: • Учень/учениця знає межі поширення католицької та православної церков, ісламу сунітського та шиїтського спрямування; історичні умови розвитку середньовічної культури, університетські центри, основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; хронологічні межі розвитку та характерні риси архітектурних стилів (романська, готична архітектура); особливості арабської культури; визначних діячів середньовічної культури та їх внесок у становлення світової культурної традиції. Уміння: • Учень/учениця визначає і пояснює передумови, причини, особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: появи єретичних вчень, діяльності інквізиції, течій в ісламі, університетів, книгодрукування, Раннє Відродження, поширення ідей гуманізму. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення. |
Репродуктив на, дослідницьк а, творча, проєктна. Робота з навчальним и текстами, візуальними історичними джерелами, синхронізов аною таблицею; робота з історичними і контурними картами; |
30 |
1 |
ІСЛАМ У СЕРЕДНІ ВІКИ Етика, догматика та обрядовість ісламу. Спільні цінності ісламу та інших авраамічних релігій. Сунізм і шиїзм. Культурні взаємовпливи європейської та арабської цивілізацій. |
||
31 |
1 |
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА |
|
|
УНІВЕРСИТЕТИ «Світ неписьменних». Освіта і наука в європейському і неєвропейському світі. Книгодрукування. |
• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («єретик», «інквізиція», «анафема», «Раннє Відродження», «Ренесанс», «схоластика», «філософія», «іслам»), учень/учениця пояснює: вчення основних світових релігій; причини кризових явищ всередині християнської церкви; основні напрями філософської та богословської думки періоду Середньовіччя; роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; значення книгодрукування для розвитку суспільства; історичне значення культурних досягнень Середньовіччя і гуманістичних ідей Відродження. • Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного у європейській та неєвропейській науці, освіті, мистецтві; порівнює ісламський та християнський підхід у ставленні до «невірних» (іновірців) та «єретиків». • Учень/учениця розпізнає будівлі (храми) романського і готичного стилів; виокремлює особливості мусульманської архітектури та мистецтва; порівнює західні та східні взірці культури; наводить приклади та обґрунтовано оцінює взаємовплив європейської та арабської культур доби Середньовіччя. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно впливу середньовічної церкви на культуру і освіту; духовних цінностей гуманізму; основних ідей середньовічної філософії; суспільної значущості освіти, |
робота з фрагментам и релігійних пам’яток християнств а, ісламу, юдаїзму; робота з фрагментам и творів діячів середньовіч ної культури, видатних гуманістів; складання порівняльної таблиці; творчі дослідницькі проєкти щодо вивчення пам’яток |
32 |
1 |
МИСТЕЦТВО У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Середньовічна архітектура (романська, готична, візантійська, арабо- мусульманська). Скульптура, література, живопис, музика, театр на Сході й Заході. |
||
33 |
1 |
РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ І ГУМАНІЗМ Передумови та початок епохи Відродження. Протиріччя нової культури. Вплив Відродження на українські землі. |
||
34 |
1 |
Узагальнення і тематичний контроль за розділом «Духовний світ Середньовіччя» |
|
|
|
науки і культури; спільних духовних цінностей авраамічних релігій – юдаїзму, християнства, ісламу, неприпустимості ісламофобії й антисемітизму та інших видів ксенофобії, шанобливого ставлення до традицій інших народів, ідей толерантності в історичній перспективі з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
культури доби Середньовіч чя і Раннього Відродженн я; творчі проєкти; дискусія. |
УЗАГАЛЬНЕННЯ КУРСУ. ЗДОБУТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ (1 год.) |
||||
35 |
1 |
ЗДОБУТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Формування сучасних європейських народів та держав. Утворення підвалин європейських політичних і правових традицій. Розширення картини світу. |
Знання: • Учень/учениця демонструє знання основних подій, явищ економічного та політичного розвитку держав доби Середньовіччя, особливості становлення та функціонування середньовічного суспільства. Уміння: • Учень/учениця встановлює хронологічну послідовність основних подій середньовічної історії, причинно-наслідкові зв’язки між ними. • Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах доби Середньовіччя в Україні та Європі. • Учень/учениця характеризує місце людини та закріплення її прав, місце різних соціальних, релігійних груп в суспільстві доби Середньовіччя. |
Репродуктив на, дослідницьк а, творча, проєктна. Узагальнюю ча гра- вікторина; створення карти пам’яті «Портрет епохи Середньовіч чя»; |
|
|
|
• Учень/учениця докладно описує проблеми, з якими стикалися середньовічні спільноти і держави. • Учень/учениця відслідковує та пояснює зміни, що відбулися у світогляді, культурі, праві та побуті людини Середньовіччя. • Учень/учениця встановлює взаємозв’язки між подіями, явищами, процесами, вчинками людей, наводить приклади з доби Середньовіччя. • Учень/учениця пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності минулого доби Середньовіччя, його впливи на сучасність. • Учень/учениця пояснює процеси, які призвели до розширення кругозору середньовічної людини, розширили загальну картину світу; взаємовпливи культур та релігій в історії середньовічної Європи (фронтири), зв’язки західних та східних традицій у культурі, освіті, побуті. Ставлення: • Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків людства доби Середньовіччя для подальшого суспільного розвитку з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей. • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
дискусія «Чи були “середні віки” дійсно «темними»?. |
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
Календарне планування укладено на основі модельної навчальної програми «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Махонін О. О., Мелещенко Т. В., Павловська-Кравчук В. А., Піскарьова І. О., Худобець О. А.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001) до підручника: Щупак І. Я., Бурлака О. В., Желіба О. В., Піскарьова І. О. Всесвітня історія : підруч. для 7 кл. закладів загальної середньої освіти / Київ: УОВЦ «Оріон», 2024. 208 с.: іл.
№ урок у |
Дата уроку |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Домашнє завдання |
Примітки |
|
|
ВСТУП. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ІСТОРИЧНА ЕПОХА (1 год.) |
|
|
1 |
|
ПОНЯТТЯ «СЕРЕДНІ ВІКИ» ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Просторове та світоглядне різноманіття середньовічних цивілізацій. Міжкультурна взаємодія. Джерела вивчення історії Середніх віків і проблема їх достовірності. |
§ 1 |
|
|
|
Розділ I. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ (7 год.) |
|
|
2 |
|
ЗАНЕПАД АНТИЧНОГО СВІТУ Поняття міграції. Велике переселення народів та загибель Західної Римської імперії. Велике переселення народів і українські землі. Етномовні спільноти Європи після Великого переселення народів. |
§ 2 |
|
3 |
|
ІМПЕРІЯ РОМЕЇВ (ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ) – НАСТУПНИЦЯ РИМУ Особливості політичного устрою, економіки, соціальної структури, культури та побуту. «Кодекс Юстиніана» як джерело права та його вплив на формування правових систем європейських країн. |
§ 3 |
|
4 |
|
ВАРВАРСЬКІ ДЕРЖАВИ В ЄВРОПІ Утворення «варварських королівств», їх культура. «Салічна правда» як приклад збірників законів ранньосередньовічних держав. Франкська імперія Карла Великого. |
§ 4 |
|
5 |
|
НОВА ХВИЛЯ МІГРАЦІЙ У ЄВРОПІ Скандинавія в добу середньовіччя. «Ісландське народоправство». Походи вікінгів (норманів) та виникнення норманських держав. |
§ 5 |
|
6 |
|
СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ТА СЛОВ’ЯНСЬКІ ДЕРЖАВИ Зміцнення королівської влади в Німеччині та утворення імперії. Переселення угорців та утворення Угорського королівства. Державотворення у слов’ян. |
§ 6 |
|
7 |
|
ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В V – ХІ СТОЛІТТЯХ Всесвітні церковні собори. Ієрархія небесна і земна. «Великий розкол» 1054 року. Християнська церква і ранньосередньовічні держави. |
§ 7 |
|
8 |
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ та ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Народження середньовічної Європи» |
§ 2 – 8 |
|
Розділ ІI. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЗА МЕЖАМИ ЄВРОПИ (7 год.) |
||||
9 |
|
АРАБИ ТА НАРОДЖЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО СВІТУ Стародавня Аравія та виникнення ісламу. Арабські завоювання. Перші халіфи, халіфати Омеядів і Аббасидів. |
§ 9 |
|
10 |
|
ЕТНІЧНА МОЗАЇКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Суспільство кочовиків (особливості соціальної структури, повсякденного життя, стосунків з сусідами). Хозарський каганат. Монгольська імперія. |
§ 10 |
|
11 |
|
КИТАЙ ТА ЯПОНІЯ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Держава і суспільство в середньовічних Китаю та Японії. Релігії та культура |
§ 11 |
|
|
|
середньовічних Китаю та Японії. |
|
|
12 |
|
СЕРЕДНЬОВІЧНА ІНДІЯ Природа та населення. Варни і касти. Релігії та культура Індії. |
§ 12 |
|
13 |
|
ДЕРЖАВИ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ Заселення Американського континенту. Держави мая, ацтеків, інків. Релігія та культура середньовічної Америки. |
§ 13 |
|
14 |
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ за розділом «Середньовіччя за межами Європи» |
§ 14 |
|
15 |
|
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Середньовіччя за межами Європи» |
§ 9 – 14 |
|
Розділ ІІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО (V – XV ст.) (6 год.) |
||||
16 |
|
ЛЮДИНА І ПРИРОДА В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Кліматичний і географічний фактори в житті суспільства. Хвороби та епідемії. «Чорна смерть» та її наслідки. Внутрішня і зовнішня колонізація. |
§ 15 |
|
17 |
|
СВІТОГЛЯД СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛЮДИНИ Панування релігійного світогляду. Світ фантазії та символів. Уява про час і простір. |
§ 16 |
|
18 |
|
СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА Соціальна структура суспільства: «ті, хто молиться», «ті, хто воює», «ті, хто працює». Побут і повсякденне життя (одяг, житло, харчування тощо) представників різних станів. Родина і кохання, становище жінки, діти (соціалізація, ігри) в житті різних станів. Поступове ускладнення соціальної структури суспільства. |
§ 17 |
|
19 |
|
СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ Громадське врядування, вплив громадян на вирішення проблем громади. |
§ 18 |
|
|
|
Боротьба міст за самоврядування: цехи, комуни, магдебурзьке право. Структура міського населення. Середземноморська і балтійська торгівля. |
|
|
20 |
|
СОЦІАЛЬНІ КОНФЛІКТИ В СЕРЕДНІ ВІКИ Форми та прояви соціальних конфліктів: селянські війни, міські повстання, право феодалів на опір королівській владі. |
§ 19 |
|
21 |
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ і ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Середньовічне суспільство (V – ХV ст.)» |
§ 15 – 20 |
|
Розділ ІV. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ В Х – XV ст. ( год.) |
||||
22 |
|
ЕТАПИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В СЕРЕДНІ ВІКИ Правове закріплення організації державної монархічної влади. Етап роздробленості – причини, наслідки, особливості у різних регіонах. Утворення централізованих станово-представницьких монархій. |
§ 21 |
|
23 |
|
ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ Особливості розвитку монархій у Англії, Франції, Іспанії в Середні віки. Італійські міста-республіки та їх особливості (Генуя, Венеція). Папська область – теократична держава. |
§ 22 |
|
24 |
|
ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ Особливості державотворення у Центральній Європі в ХІV–ХV ст.: Священна Римська Імперія, Чехія, Угорщина, Польща, Велике Князівство Литовське. |
§ 23 |
|
25 |
|
ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ КОНФЛІКТИ Хрестові походи: причини, перебіг, результати, наслідки. Реконкіста. Німецька експансія на Схід та християнізація Балтики. |
§ 24 |
|
26 |
|
ДЕРЖАВИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ Розпад Золотої Орди. Централізація Московського князівства по типу |
§ 25 |
|
|
|
східної деспотії. Занепад і загибель Імперії ромеїв (Візантії). Османська імперія в ХІV–ХV ст. |
|
|
27 |
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ за розділом «Середньовічні держави в Х – ХV ст.» |
§ 26 |
|
28 |
|
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Середньовічні держави в Х – ХV ст.» |
§ 21 – 26 |
|
Розділ V. ДУХОВНИЙ СВІТ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ( год.) |
||||
29 |
|
ХРИСТИЯНСТВО В СЕРЕДНІ ВІКИ Церква і держава – питання (не) свободи віросповідання. Середньовічні єресі. Інквізиція. Гоніння на арабів і євреїв. Богословська думка в католицькому і православному світі. Схоластика. |
§ 27 |
|
30 |
|
ІСЛАМ У СЕРЕДНІ ВІКИ Етика, догматика та обрядовість ісламу. Спільні цінності ісламу та інших авраамічних релігій. Сунізм і шиїзм. Культурні взаємовпливи європейської та арабської цивілізацій. |
§ 28 |
|
31 |
|
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ «Світ неписьменних». Освіта і наука в європейському і неєвропейському світі. Книгодрукування. |
§ 29 |
|
32 |
|
МИСТЕЦТВО У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ Середньовічна архітектура (романська, готична, візантійська, арабомусульманська). Скульптура, література, живопис, музика, театр на Сході й Заході. |
§ 30 |
|
33 |
|
РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ І ГУМАНІЗМ Передумови та початок епохи Відродження. Протиріччя нової культури. Вплив Відродження на українські землі. |
§ 31 |
|
34 |
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ і ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ за розділом «Духовний світ Середньовіччя» |
§ 27 – 32 |
|
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ КУРСУ. ЗДОБУТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ (1 год.) |
|
||
35 |
|
ЗДОБУТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Формування сучасних європейських народів та держав. Утворення підвалин європейських політичних і правових традицій. Розширення картини світу. |
§ 33 |
|
Система оцінювання результатів навчання має базується на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 02.08.2024 р. № 1093.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання та підсумкове оцінювання. Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Підсумкове оцінювання показує результати навчання та розвитку.
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове:
тематичне, семестрове, річне).
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Результати оцінювання виражаються а балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий).
Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
Рівень |
Бал |
Загальна характеристика |
|
1 |
Учень /учениця: - сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок; - виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя; - передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази. |
2 |
Учень /учениця: - відтворює незначну частину інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; припускається змістових і логічних помилок; - виконує прості завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими. - комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази. |
|
3 |
Учень /учениця: - відтворює частину інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання; припускається незначних змістових і логічних помилок; - виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі. - висловлює свої думки простими фразами/ реченнями; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня |
|
|
розуміння та сприйняття запропонованого. |
|
4 |
Учень / учениця: - відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; може пояснити окремі поняття/терміни/навчальні дії; - виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує обов’язки, розподілені в групі; - використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми. |
5 |
Учень /учениця: - застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; - виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі; - підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення. |
|
6 |
Учень /учениця: - застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття/явища/ навчальні дії, наводить прості приклади; - виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації І висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі; - спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази і речення. |
|
|
7 |
Учень / учениця: - знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і |
|
|
вирішення проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; - виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розпізнає проблемні ситуації, розв'язує їх відомим способом з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання. - долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання. |
8 |
Учень / учениця: - аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників; - виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі; - запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої теми. |
|
9 |
Учень /учениця: - аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; - виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові та нетипові завдання. |
|
|
- ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми. |
|
10 |
Учень / учениця: - виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання; встановлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами; - застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі; - розвиває ідеї/думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми. |
11 |
Учень / учениця: - узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; - застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі; - узагальнює головний зміст почутого під час спілкування у межах запропонованої теми; обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань. |
|
12 |
Учень / учениця: - оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях; - застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики І прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей, виконання дослідницьких / творчих завдань; - виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам. |
Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового
Бал |
Галузеві критерії |
||
Група 1. Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ |
Група 2. Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту |
Група 3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію |
|
1 |
Учень/учениця: сприймає і розпізнає інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання. |
Учень/учениця: сприймає і розпізнає інформацію історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного. |
Учень/учениця: передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази; відповідає на прості запитання щодо України та спільноти, у якій живе. |
2 |
Учень/учениця: виконує прості навчальні дії з хронологією та історичною картою за наданим зразком із допомогою вчителя; |
Учень/учениця: відтворює незначну частину' інформації історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на прості запитання; використовує прості однотипні фрази. |
Учень/учениця: комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази; переповідає певні відомості щодо України та спільноти, у якій живе. |
3 |
Учень/учениця: відтворює частину інформації щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання; виконує завдання/навчальні дії за наданим зразком із допомогою вчителя. |
Учень/учениця: відтворює частину історичної / суспільствознавчої інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання різного типу; висловлює свої думки простими фразами/ реченнями. |
Учень/учениця: спілкується з іншими у випадку, якщо вони ініціюють комунікацію; відтворює відомості про Україну та спільноту, у якій живе; епізодично бере участь у груповій взаємодії, окремих колективних заходах за пропозицією вчителя. |
4 |
Учень/учениця: відтворює за зразком основну інформацію щодо історичного часу і простору отриману із запропонованих джерел; виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; надає пояснення у межах запропонованої теми. |
Учень/учениця: відтворює за зразком основну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; пояснює окремі поняття/терміни; використовує прості фрази/речення. |
Учень/учениця: підтримує спілкування в межах запропонованої теми; відтворює інформацію про Україну та спільноти, в яких живе, за зразком; долучається до роботи в групі, виконує призначені обов'язки, бере участь в окремих колективних заходах за пропозицією вчителя. |
5 |
Учень/учениця: застосовує частково основну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для |
Учень/учениця: застосовує частково основну історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або Із запропонованих джерел для |
Учень/учениця: спілкується з іншими за власної ініціативи; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує |
|
виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; визначає причини та наслідки подій з допомогою вчителя. |
виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; пояснює основні поняття, називає історичні / суспільні явища і процеси. |
завдання в групі відповідно до своєї ролі, бере участь в окремих колективних заходах, проектах за пропозицією інших. |
6 |
Учень/учениця: застосовує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; пояснює основні поняття, наводить прості приклади; виконує навчальні дії з хронологією і картами різних типів за запропонованим алгоритмом самостійно. |
Учень/учениця: застосовує історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; розуміє і пояснює основні поняття, явища і процеси та ілюструє простими прикладами, пояснює навчальні дії з інформацією. |
Учень/учениця: долучається до обговорення змодельованих ситуацій та / або суспільно значущих проблем; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі, розпізнає проблемні ситуації’ та висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя, бере участь в колективних заходах, проектах. |
7 |
Учень/учениця: |
Учень/учениця: |
Учень/учениця: |
|
знаходить на карті та в документі потрібну інформацію щодо історичного часу і простору для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання їх із допомогою вчителя; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; виконує репродуктивні й частково- пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом. |
знаходить у запропонованих історичних / суспільствознавчих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки. |
конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми; розпізнає проблемні ситуації' в спільноті, у якій живе, класі, школі, висловлює окремі пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем, спираючись на ідеї Інших; конструктивно співпрацює в групі, виконуючи різні ролі, висловлює окремі ідеї щодо проектів І заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою вчителя. |
8 |
Учень/учениця; аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з обраних джерел; групує інформацію з різних джерел за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації та розв'язує їх відомими способами з |
Учень/учениця: аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з обраних джерел, групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні в різних видах джерел; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні |
Учень/учениця: конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми, надає підтримку іншим через поставлені запитання; комунікує з приводу вирішення проблемних ситуацій у різних спільнотах, висловлює |
|
опосередкованою допомогою вчителя; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, зіставляє, порівнює та пояснює опрацьовану інформацію, відповідає на запитання і ставить запитання щодо неї; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи. |
аргументи, приклади на підтвердження висловленої думки / позиції; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв’язує проблемні ситуації за алгоритмом, відомими / запропонованими способами. |
пропозиції щодо способів їх розв’язання; висловлює ідеї щодо проектів і заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою інших осіб; активно співпрацює з іншими, при їх реалізації. |
9 |
Учень/учениця: аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання за допомогою різних джерел; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи |
Учень /учениця: аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, добирає прийнятний із запропонованих спосіб для їх унаочнення й візуалізації; розв’язує проблемні ситуації історичного / суспільного змісту засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки / позиції; виконує пошукові |
Учень/учениця: ініціює спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, надає інформацію і наводить аргументи; описує проблемні ситуації у різних спільнотах засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою інших; активно співпрацює в групі, визначає свої завдання, висловлює окремі ідеї для заходів і проектів. |
|
розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя. |
(дослідницькі) та творчі завдання. |
|
10 |
Учень/учениця: виокремлює й аналізує сутнісну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману із різних самостійно вибраних джерел; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі. |
Учень/учениця: виокремлює й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; оцінює її за заданими критеріями; встановлює логічні зв’язки між історичними У суспільними подіями, явищами, процесами; за самостійно визначеними критеріями вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, пропонує кілька способів їх розв’язання; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях. |
Учень/учениця: розвиває ідеї/думки учасників спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, розглядаючи різні сторони проблеми, підтримує інших та залучає їх до взаємодії; висловлює нові ідеї/пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем; виконує / бере на себе різні ролі під час групової взаємодії та реалізації проектів; пропонує ідеї для проектів і заходів. |
11 |
Учень/учениця: узагальнює інформацію щодо історичного часу І простору, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; |
Учень/учениця: знаходить й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу, отриману із різних джерел; формулює виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює історичну / суспільну інформацію за самостійно обраними критеріями; |
Учень/учениця: моделює ситуації та/або пропонує суспільно значущі теми для обговорення, виступає посередником у спілкуванні; ініціює пропозиції, пропонує варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем; ініціює |
|
виявляє причиново-наслідкові зв’язки між історичними та суспільно значущими подіями, явищами, процесами та визначає взаємопов’язані та взаємозалежні події, явища, процеси в житті суспільства; застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі. |
характеризує логічні зв’язки між подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в навчальних стандартних і нестандартних ситуаціях. |
співпрацю та залучає інших до реалізації заходів та проектів. |
12 |
Учень/учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння щодо історичного часу і простору, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, в парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; розкриває взаємозв’язки та тяглість суспільного розвитку. |
Учень/учениця: відбирає й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; формулює й зіставляє виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює інформацію за самостійно обраними алгоритмом / критеріями; встановлює причиново-наслідковий зв'язок між історичними / суспільними подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання |
Учень/учениця: модерує обговорення суспільно значущих тем; пропонує альтернативні варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем, оцінює їх; ініціює, планує та організує співпрацю, залучає інших до реалізації заходів та проектів, оцінює результати. |
|
|
й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки. |
|
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями – громадянська та історична освітня галузь з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з навчального предмета освітньої програми закладу освіти.
Оцінка за семестр може бути скоригованою.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки враховується динаміка особистих досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим.
• Щупак І.Я., Бурлака О.В., Желіба О.В., Піскарьова І.О. Всесвітня історія : підруч. для 7 кл. закладів загальної середньої освіти / Київ: УУОВЦЦ «Оріон», 2024. 208 с. : іл.
https://shkola.in.ua/2035-vsesvitnia-istoriia-7-klas-shchupak-2015.html Всесвітня історія. 7 клас. Вчимося вухами/Аудіоуроки https://www.youtube.com/playlist?list=PL13882V2R_5QaEnqoHKlqhwkOfj5PtahH
• Всеукраїнська школа онлайн https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+World-History-7th-grade+2020/course/
• Classroom – платформа Google для створення віртуальних класів, розробки та коригування практичних завдань і тестів, самостійних та контрольних робіт й активного обміну завданнями з учителем.
• Сервіси для проведення тестування: Google Форми, Classtime
• Сервіс для створення інтерактивних вправ: LearningApps