Навчальна програма з хімії 9 клас НУШ за МП Лашевської Г.А.
Навчальна програма з хімії 9 клас НУШ
Вступна частина
Розроблено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор: Лашевська Г.А. ) . Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001 , 2 год. на тиждень (70 год.)
Зміст навчальної програми забезпечує підручник Хімія: підр. для 9-го кл. закл. загал. серед. освіти / П.Попель, Л. Крикля. – Київ.: Видавничий центр «Академія», 2026. – 312 с.:. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
У навчальній програмі у першій колонці розподілені навчальні години за темами. Кількість годин (у межах загальнорічної кількості годин, передбаченої для вивчення хімії навчальним планом закладу освіти), необхідну для вивчення теми, визначає вчитель в навчальній програмі, узявши до уваги очікувані результати навчання.
Очікувані результати навчання описано в другій колонці навчальної програми. Їх визначено відповідно до наведених у Державному стандарті обов’язкових результатів навчання. Рівень досягнення очікуваних результатів навчання перевіряють під час поточного і підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання. Відповідність результатів навчання хімії учнів / учениць, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту буде оцінено під час державної підсумкової атестації.
У
третій
колонці
навчальної
програми
наведено
змістові
питання.
Важливо,
що
змістовий
складник
не
обмежено
навчальними
текстами
підручника
.Змістові
питання можуть і повинні бути розкриті
під час індивідуального і/або
груповогоопрацювання
різноманітних
джерел
інформації
(державною
мовою,
робочими
мовами
Європейського
Союзу
тощо),
навчальних
досліджень,
виконання
навчальних
проєктів,
розв’язання
контекстних
завдань
тощо.
Виконання теоретичних і практичних досліджень, опрацювання інформації тісно пов’язані з формуванням культури академічної доброчесності – дотримання її під час створення власної освітньої продукції, зокрема доброчесне використання і доопрацювання чужих ідей.
У четвертій колонці подано орієнтовні види навчальної діяльності, використання яких сприятиме реалізації хімічного складника природничої галузі на компетентнісних засадах, як-от:
дослідження; робота з інформацією; питання для опрацювання й обговорення в групі; дискусія / диспут / дебати; моделювання; розв’язання контекстних завдань; групові й індивідуальні проєкти-дослідження; тематичні екскурсії.
Ефективному опануванню пропонованого курсу хімії сприятиме використання в навчанні методів і прийомів технології розвитку критичного мислення на засадах вдумливого читання і письма. Організація роботи в групах, диференційований підхід до розподілення між ними навчального матеріалу, усуспільнення здобутків груп за результатами опрацювання змістових питань, бесіди, виконання індивідуальних і групових досліджень, проєктів дадуть змогу учням / ученицям досягти очікуваних результатів навчання. Цьому також сприятимуть складники формувального оцінювання: аналізування, діагностування, рецензування (взаємо- і само-);поціновування і шанування свого доробку і здобутків інших .
Основна частина.
9 клас |
||||
Кількість годин |
Очікувані результати |
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Засоби навчання, обладнання |
Стартуємо. Що ви знаєте з хімії (4 год) |
||||
4 |
|
Атоми . Молекули. Йони |
|
|
|
|
Основні закони хімії. Хімічні реакції |
|
|
|
|
Кількісні розрахунки в хімії. |
|
|
|
|
Діагностувальна робота. |
|
|
Тема 1. Досліджуємо кислі і лужні розчини, оксиди, нерозчинні гідроксиди як реагенти (19 год) |
||||
19 |
1. ПІЗНАННЯ СВІТУ ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб виявляє суперечності в інформації природничого змісту, зокрема пов’язаної з хімією, формулює доступну для дослідження проблему й пояснює свій вибір, визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу, визначає і пояснює необхідні етапи дослідження, зваживши на умови виконання його, виявляє на основі результатів дослідження причиново- наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження, підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження й оцінює можливість використання його результатів для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пропонує різні способи досягнення мети дослідження, передбачає варіанти дослідження з огляду на вплив різних чинників, пояснює ризики дослідження й усвідомлює потребу зважати на них. Самостійно або в групі спостерігає, досліджує (практично і/або аналітично) за складеним планом об’єкти та явища із використанням математичних, матеріальних і/або цифрових моделей. Самостійно, відповідно до умов виконання дослідження, прогнозує результати кожного його етапу, складає план, добирає необхідний інструментарій, фіксує в самостійно визначений спосіб результати, формулює, відповідно до мети, висновки, презентує в самостійно дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв, результати, пояснює на основі особистого досвіду важливість спостереження, експерименту, моделювання в дослідженні, аналізує доцільність визначених етапів і складеного плану, дотримується правил безпеки життєдіяльності, обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи. 2. ОПРАЦЮВАННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ Самостійно здобуває з різних джерел, опрацьовує, аналізує і систематизує інформацію природничого, зокрема хімічного, змісту, оцінює її достовірність і необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, презентує, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, у формі тексту, відео-, аудіозапису, графіка / діаграми, таблиці, інфографіки; використовує сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів; описує, використовуючи наукову термінологію, природні, зокрема хімічні, явища і процеси, формулює їхні словесні описи на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки). Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб добирає та інтегрує, пов’язує з реальними об’єктами і явищами представлену в різних формах, зокрема в символьній, інформацію природничого, зокрема хімічного змісту. Самостійно або в групі розробляє і презентує в дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, відповідніпродукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб зіставляє наукове й псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого, зокрема хімічного змісту. 3. УСВІДОМЛЕННЯ РОЗМАЇТТЯ Й ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПРИРОДИ, РОЛІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК І ТЕХНІКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ; ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає істотні для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, пов’язаної з хімією, властивості об’єктів / явищ природи. Самостійно характеризує властивості об’єктів природи, пояснює, використовуючи хімічні знання, природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну мову й відповідну термінологію і, у разі потреби, мову й термінологію інших природничих наук, виявляє причиново-наслідкові зв’язки між пов’язаними з хімією явищами, процесами і їхніми наслідками. використовує дослідницькі навички й базові знання про взаємозв’язки в природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів, пояснює причини глобальних проблем людства, пов’язаних із використанням хімічної, харчової, косметичної, фармацевтичної тощо продукції, хімічними аваріями / атаками, наводить приклади використання здобутків хімії для розв’язання цих проблем, оцінює внесок хімії в забезпечення сталого розвитку суспільства, висловлює судження щодо значення хімічних знань ідіяльності хіміків / хімікинь і винахідників / винахідниць, зокрема українських чи родом з України, для забезпечення суспільного прогресу й поліпшення якості життя. 4. РОЗВИТОК НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ, НАБУТТЯ ДОСВІДУ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ [ІНДИВІДУАЛЬНО Й У СПІВПРАЦІ] З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб у контексті розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пов’язаної з хімією, розрізняє наукові факти, інтерпретації фактів, судження, інтерпретує наукові факти, оцінює критично інформацію, достовірність суджень, пояснює ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації, хімічної зокрема, порушує проблеми, презентує комплексну проблему як сукупність простих, розробляє стратегії розв’язання проблем, оцінює ефективність / варіативність використаних способів / засобів розв’язання проблем, аналізує діяльність групи. Самостійно або в групі, використовуючи здобуті знання і набутий досвід, виявляє суперечності в пізнавальній ситуації, зокрема пов’язаній зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань, розв’язує навчальні / життєві проблеми, пов’язані зі здобуттям і/або складає і корегує, у разі потреби, план власної діяльності для розв’язання проблеми. Для розв’язання проблеми генерує ідеї, обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі, зважає на думки / погляди інших під час ухвалення спільних рішень, пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці; оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати, висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату, рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи
|
Кислі і лужні розчини в природі й побуті. Водневий показник pH (без математичних обчислень). Індикатори Луги як їдкі речовини йонної будови. Фізичні властивості, безпечне використання лугів і їхніх розчинів у побуті й виробництві. Добування лугів реакціями калію, натрію, кальцію з водою і дослідження розчину індикатором. Йони у водних розчинах лугів. Перехід електронів у реакціях калію, натрію, кальцію з водою. Гасіння негашеного вапна – приклад реакції осно́вного оксиду з водою. Мало- і нерозчинні гідроксиди: магній гідроксид, гідроксиди Алюмінію, Цинку, Купруму(+2) тощо: фізичні властивості, термічне розкладання. Кислоти в природі і в побуті. Безпечне використання кислот і їхніх розчинів. Різноманітність і класифікація кислот. Тривіальні і систематичні назви деяких широко відомих кислот. Формули катіонів Гідрогену й аніонів кислотних залишків у таблиці «Розчинність солей, кислот, основ, амфотерних гідроксидів у воді за температури 20–25 ºС». Хлоридна кислота – водний розчин гідроген хлориду. Хлоридна кислота в організмах. Кислоти – складники кислотних опадів, продукти реакції з водою кислотних оксидів. Йони у водних розчинах кислот. Дисоціація сильних і слабких кислот, її ступінь як кількісна характеристика сили кислоти. Складання формул кислот і рівнянь дисоціації їх на йони у водних розчинах. Реакції лугів і нерозчинних гідроксидів із кислотами. Суть реакції нейтралізації. Поняття амфотерності на прикладі реакцій цинк гідроксиду з кислотами і лугами у водних розчинах. Різноманітність солей як продуктів реакцій основ із кислотами. Середні, кислі, осно́вні солі в природі, побуті, техніці. Перехід електронів під час дії кислот на метали. Солі як продукти реакцій кислот із металами. Керування хімічними реакціями для захисту металевих виробів від руйнування кислотами. Використання в менеджменті відходів умов необоротності йонного обміну між кислотами, лугами солями у водних розчинах. Твердість води й засоби її зменшення. Йонний обмін в очищенні води |
Дослідження -Випробування природними і/або синтетичними індикаторами столового оцту, водних розчинів лимонної кислоти, засобу для прочищення каналізаційних труб, амоніаку (нашатирний спирт). Властивості лугів і кислот, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, основних і кислотних оксидів.
-Порівняння мийної дії мила і синтетичних мийних засобів у воді різної твердості. -Вплив вмісту вуглекислого газу в повітрі на показник рН води. Робота з інформацією -Склад, властивості, застосування кислот,лугів, оксидів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів тощо. -Пам’ятка з безпечного поводження з кислотами, лугами, розчинами кислот і лугів. -Використання слабкокислих і слабколужних розчинів під час надання домедичної допомоги. Моделювання -Молекули кислот. -Кристали лугів. -Електролітична дисоціація лугів, кислот. -Перехід електронів у реакціях калію, натрію, кальцію з водою. -Закислення Океану.
Кислот?
основ, амфотерних гідроксидів у воді за температури 20–25 ºС» скласти формулу й рівняння електролітичної дисоціації кислоти?
Дискусія / Диспут / Дебати тощо
Розв’язання контекстних завдань із теми. Групові проєкти-дослідження
мармурові й металеві витвори мистецтва в моєму краї / в Україні / у світі?
Індивідуальні проєкти-дослідження
зберігаймо правильно, використовуймо обережно!).
зменшенню парникового ефекту й закислення Океану? Тематичні екскурсії до крафтової миловарні, профільної лабораторії, музею мистецтв |
|
Тема 2. Досліджуємо воду, солі, розчинення і кристалізацію (11 год) |
||||
11 |
1. ПІЗНАННЯ СВІТУ ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб виявляє суперечності в інформації природничого змісту, зокрема пов’язаної з хімією, формулює доступну для дослідження проблему й пояснює свій вибір, визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу, визначає і пояснює необхідні етапи дослідження, зваживши на умови виконання його, виявляє на основі результатів дослідження причиново- наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження, підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження й оцінює можливість використання його результатів для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пропонує різні способи досягнення мети дослідження, передбачає варіанти дослідження з огляду на вплив різних чинників, пояснює ризики дослідження й усвідомлює потребу зважати на них. Самостійно або в групі спостерігає, досліджує (практично і/або аналітично) за складеним планом об’єкти та явища із використанням математичних, матеріальних і/або цифрових моделей. Самостійно, відповідно до умов виконання дослідження, прогнозує результати кожного його етапу, складає план, добирає необхідний інструментарій, фіксує в самостійно визначений спосіб результати, формулює, відповідно до мети, висновки, презентує в самостійно дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв, результати, пояснює на основі особистого досвіду важливість спостереження, експерименту, моделювання в дослідженні, аналізує доцільність визначених етапів і складеного плану, дотримується правил безпеки життєдіяльності, обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи. 2. ОПРАЦЮВАННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ Самостійно здобуває з різних джерел, опрацьовує, аналізує і систематизує інформацію природничого, зокрема хімічного, змісту, оцінює її достовірність і необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, презентує, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, у формі тексту, відео-, аудіозапису, графіка / діаграми, таблиці, інфографіки; використовує сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів; описує, використовуючи наукову термінологію, природні, зокрема хімічні, явища і процеси, формулює їхні словесні описи на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки). Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб добирає та інтегрує, пов’язує з реальними об’єктами і явищами представлену в різних формах, зокрема в символьній, інформацію природничого, зокрема хімічного змісту. Самостійно або в групі розробляє і презентує в дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, відповідніпродукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб зіставляє наукове й псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого, зокрема хімічного змісту. 3. УСВІДОМЛЕННЯ РОЗМАЇТТЯ Й ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПРИРОДИ, РОЛІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК І ТЕХНІКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ; ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає істотні для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, пов’язаної з хімією, властивості об’єктів / явищ природи. Самостійно характеризує властивості об’єктів природи, пояснює, використовуючи хімічні знання, природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну мову й відповідну термінологію і, у разі потреби, мову й термінологію інших природничих наук, виявляє причиново-наслідкові зв’язки між пов’язаними з хімією явищами, процесами і їхніми наслідками. використовує дослідницькі навички й базові знання про взаємозв’язки в природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів, пояснює причини глобальних проблем людства, пов’язаних із використанням хімічної, харчової, косметичної, фармацевтичної тощо продукції, хімічними аваріями /атаками, наводить приклади використання здобутків хімії для розв’язання цих проблем, оцінює внесок хімії в забезпечення сталого розвитку суспільства, висловлює судження щодо значення хімічних знань і діяльності хіміків / хімікинь і винахідників / винахідниць, зокрема українських чи родом з України, для забезпечення суспільного прогресу й поліпшення якості життя. 4. РОЗВИТОК НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ, НАБУТТЯ ДОСВІДУ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ [ІНДИВІДУАЛЬНО Й У СПІВПРАЦІ] З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб у контексті розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пов’язаної з хімією, розрізняє наукові факти, інтерпретації фактів, судження, інтерпретує наукові факти, оцінює критично інформацію, достовірність суджень, пояснює ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації, хімічної зокрема, порушує проблеми, презентує комплексну проблему як сукупність простих, розробляє стратегії розв’язання проблем, оцінює ефективність / варіативність використаних способів / засобів розв’язання проблем, аналізує діяльність групи. Самостійно або в групі, використовуючи здобуті знання і набутий досвід, виявляє суперечності в пізнавальній ситуації, зокрема пов’язаній зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань, розв’язує навчальні / життєві проблеми, пов’язані зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань. Самостійно пропонує способи перевірки розв’язку проблеми, складає і корегує, у разі потреби, план власної діяльності для розв’язання проблеми. Для розв’язання проблеми генерує ідеї, обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі, зважає на думки / погляди інших під час ухвалення спільних рішень, пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці; оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати, висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату, рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи |
Вода – універсальний розчинник. Теплові ефекти розчинення і кристалізації солей. Розчинення і кристалізація, утворення і руйнуваннякристалогідратів – взаємозворотні процеси, поширені в довкіллі; керування ними в техніці, побуті тощо, використання розчинів і кристалогідратів. Масові частки складників розчину, кристалогідрату. Причина електропровідності водного розчину натрій хлориду – вивільнені з кристала катіони й аніони. Солі як клас речовин, йонні сполуки. Галогеніди металічних елементів – приклади солей. Складання формул солей за зарядами йонів – їхніх складників Хімічні формули деяких середніх солей, їхні тривіальні й систематичні назви. Можливість реакції металу із сіллю в її водному розчині з погляду дисоціації солі на йони (на прикладах заліза, купрум(+2) хлориду, цинк хлориду; цинку, міді, станум(+2) хлориду). Перехід електронів під час реакції активнішого металу із сіллю менш активного металу в її водному розчині. Ряд активності металів. Керування хімічними реакціями для запобігання руйнуванню металів у середовищі, яке містить водні розчини солей. Енергетичний ефект й інші вияви реакції металу із сіллю в її водному розчині. Значення йонів у життєдіяльності організмів (водно- сольовий баланс й обмін). Застосування солей і їхніх розчинів у виробництві та побуті |
Дослідження -Розчинення речовин різної природи. -Чинники, що впливають на розчинення. -Теплові ефекти під час розчинення. -Утворення і руйнування кристалогідратів. -Чи проводять електричний струм кристалічний натрій хлорид, його водний розчин і розплав? Виготовлення водного розчину, використовуваного в побуті, садівництві, городництві тощо із заданою масовою часткою складника / складників. -Можливість реакції металу із сіллю в її водному розчині. Робота з інформацією -Фізичні властивості води, уміст води в природних об’єктах, зокрема організмах. -Розчинність солей у воді. -Кристалогідрати в природі й у побуті. -Використання теплових ефектів розчинення і кристалізації речовин, солей зокрема. Моделювання -Кристали солей. -Розчинення і кристалізація. -Електролітична дисоціація солей. -Перехід електронів у реакції металу із сіллю в її водному розчині. Питання для опрацювання й обговорення в групі -Чому водуназивають універсальним розчинником? -Які зв’язки в молекулах води й між ними? Чим зумовлені аномально високі температури кипіння і плавлення води порівняно з аналогічними сполуками? -Що таке кристалізаційна вода? -Як утворються і руйнуються кристалогірати в природі? -Розчини, кристалогідрати – це механічні суміші чи системи? -Чому кристалічний натрій хлорид не проводить електричний струм, а водний розчин і розплав електропровідні? -Як за таблицею «Розчинність солей, кислот,основ, амфотерних гідроксидів у воді за температури 20–25 ºС» скласти формулу солі й дізнатися, чи розчинна вона, на які йони дисоціює у водному розчині? -Як за таблицею «Ряд активності металів»спрогнозувати можливість реакції між металом і сіллю в її водному розчині? -Як люди використовують розчини солей, кристалогідрати? Дискусія / Диспут / Дебати тощо нітрат-аніони у воді, зубні пасти з фторид- аніонами? -Чи пов’язане забруднення води йонами металічних і неметалічних елементів зі збільшенням продуктивності сільського господарства? -Розв’язання контекстних завдань із теми, зокрема таких, що передбачають прямі і обернені обчислення маси солі, об’єму води, масових часток складників у розчині, кристалогідраті. -Групові проєкти-дослідження -Створення ілюстрованого цифрового альбому «Вода, розчини, солі, кристалогідрати». -Йонний склад і споживчі властивості мінеральних вод у моєму краї / Україні / світі. -Вплив надлишку / нестачі йонів у ґрунті на розвиток рослин. -Хімічні нагрівачі й охолоджувачі. Індивідуальні проєкти-дослідження -Хімічна ревізія (які солі і водні розчини солей використовує моя родина?). -Як і для чого йодують кухонну сіль і харчові продукти? -Моя молекулярна кухня: фізика і хімія (використання солей, водних розчинів у приготуванні страв). -Чи всі солі солоні? -Чи всі солі містять катіони металічного елемента / металічних елементів? -Шкідливі чи корисні дистильована воданітрат-аніони у воді, зубні пасти з фторид- аніонами? -Чи пов’язане забруднення води йонами металічних і неметалічних елементів зі збільшенням продуктивності сільського господарства? Розв’язання контекстних завдань із теми, зокрема таких, що передбачають прямі і обернені обчислення маси солі, об’єму води, масових часток складників у розчині, кристалогідраті. Групові проєкти-дослідження -Створення ілюстрованого цифрового альбому «Вода, розчини, солі, кристалогідрати». -Йонний склад і споживчі властивості мінеральних вод у моєму краї / Україні / світі. -Вплив надлишку / нестачі йонів у ґрунті на розвиток рослин. -Хімічні нагрівачі й охолоджувачі. Індивідуальні проєкти-дослідження -Хімічна ревізія (які солі і водні розчини солей використовує моя родина?). -Як і для чого йодують кухонну сіль і харчові продукти? -Моя молекулярна кухня: фізика і хімія (використання солей, водних розчинів у приготуванні страв Тематичні екскурсії до музеїв води, аптек- музеїв, на підприємство з фасування мінеральної води, бальнеологічного лікувально-оздоровчого закладу |
|
Тема 3. Досліджуємо органічні речовини (31год) |
||||
31 |
1. ПІЗНАННЯ СВІТУ ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб виявляє суперечності в інформації природничого змісту, зокрема пов’язаної з хімією, формулює доступну для дослідження проблему й пояснює свій вибір, визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу, визначає і пояснює необхідні етапи дослідження, зваживши на умови виконання його, виявляє на основі результатів дослідження причиново- наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження, підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження й оцінює можливість використання його результатів для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пропонує різні способи досягнення мети дослідження передбачає варіанти дослідження з огляду на вплив різних чинників, пояснює ризики дослідження й усвідомлює потребу зважати на них. Самостійно або в групі спостерігає, досліджує (практично і/або аналітично) за складеним планом об’єкти та явища із використанням математичних, матеріальних і/або цифрових моделей. Самостійно, відповідно до умов виконання дослідження, прогнозує результати кожного його етапу, складає план, добирає необхідний інструментарій, фіксує в самостійно визначений спосіб результати, формулює, відповідно до мети, висновки, презентує в самостійно дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв, результати, пояснює на основі особистого досвіду важливість спостереження, експерименту, моделювання в дослідженні, аналізує доцільність визначених етапів і складеного плану, дотримується правил безпеки життєдіяльності, обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи. 2. ОПРАЦЮВАННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ Самостійно здобуває з різних джерел, опрацьовує, аналізує і систематизує інформацію природничого, зокрема хімічного, змісту, оцінює її достовірність і необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, презентує, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, у формі тексту, відео-, аудіозапису, графіка / діаграми, таблиці, інфографіки; використовує сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів; описує, використовуючи наукову термінологію, природні, зокрема хімічні, явища і процеси, формулює їхні словесні описи на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки). Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб добирає та інтегрує, пов’язує з реальними об’єктами і явищами представлену в різних формах, зокрема в символьній, інформацію природничого, зокрема хімічного змісту. Самостійно або в групі розробляє і презентує в дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб зіставляє наукове й псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого, зокрема хімічного змісту. 3. УСВІДОМЛЕННЯ РОЗМАЇТТЯ Й ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПРИРОДИ, РОЛІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК І ТЕХНІКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ; ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає істотні для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, пов’язаної з хімією, властивості об’єктів / явищ природи. Самостійно характеризує властивості об’єктів природи, пояснює, використовуючи хімічні знання, природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну мову й відповідну термінологію і, у разі потреби, мову й термінологію інших природничих наук, виявляє причиново-наслідкові зв’язки між пов’язаними з хімією явищами, процесами і їхніми наслідками. використовує дослідницькі навички й базові знання про взаємозв’язки в природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів, пояснює причини глобальних проблем людства, пов’язаних із використанням хімічної, харчової, косметичної, фармацевтичної тощо продукції, хімічними аваріями /атаками, наводить приклади використання здобутків хімії для розв’язання цих проблем, оцінює внесок хімії в забезпечення сталого розвитку суспільства, висловлює судження щодо значення хімічних знань і діяльності хіміків / хімікинь і винахідників / винахідниць, зокрема українських чи родом з України, для забезпечення суспільного прогресу й поліпшення якості життя. 4. РОЗВИТОК НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ, НАБУТТЯ ДОСВІДУ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ [ІНДИВІДУАЛЬНО Й У СПІВПРАЦІ] З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб у контексті розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пов’язаної з хімією, розрізняє наукові факти, інтерпретації фактів, судження, інтерпретує наукові факти, оцінює критично інформацію, достовірність суджень, пояснює ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації, хімічної зокрема, порушує проблеми, презентує комплексну проблему як сукупність простих, розробляє стратегії розв’язання проблем, оцінює ефективність / варіативність використаних способів / засобів розв’язання проблем, аналізує діяльність групи. Самостійно або в групі, використовуючи здобуті знання і набутий досвід, виявляє суперечності в пізнавальній ситуації, зокрема пов’язаній зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань, розв’язує навчальні / життєві проблеми, пов’язані зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань. Самостійно пропонує способи перевірки розв’язку проблеми, складає і корегує, у разі потреби, план власної діяльності для розв’язання проблеми. Для розв’язання проблеми генерує ідеї, обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі, зважає на думки / погляди інших під час ухвалення спільних рішень, пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці; оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати, висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату, рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи |
Порівняння складу й властивостей органічних і неорганічних речовин. Органічні і неорганічні речовини в природі. Поняття про класифікацію органічних речовин: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні органічні сполуки. Особливості будови й причини різноманітності органічних речовин. Вуглеводні Метан – основний складник природного й біогазу. Молекулярна і структурна формули, просторова будова молекули метану. Алкани. Назви й формули перших десятичленів гомологічного ряду. Формула алкану в загальному вигляді. Просторова будова молекул алканів. Ізомерія алканів на прикладі бутану й ізобутану. Фізичні властивості гомологів метану. Різноманіття вуглеводнів. Етен і етин – ненасичені вуглеводні. Взаємоперетворення етану, етену, етину – реакції відщеплення і приєднання Горіння вуглеводнів: продукти повного і неповного окиснення; вплив на довкілля. Безпечне використання вуглеводнів, побутових газових балонів. Галузі застосування і ризики використання метану і його гомологів, етену, етину. Галогенопохідні вуглеводнів: добування (реакції заміщення і приєднання), галузі застосування і ризики, пов’язані з використанням. Поліетилен – високомолекулярна сполука, синтетичний полімер. Полімеризація як реакція послідовного приєднання. Синтез поліетилену (загальна схема), галузі застосування і ризики, пов’язані з використанням. Оксигеновмісні органічні сполуки Спирти Метанол, етанол, гексадекан-1-ол (цетиловий спирт), гліцерол, ксилітол і/або сорбітол – представники одно- і багатоатомних спиртів. Їхні молекулярні і структурні формули, будова молекул, фізичні властивості. Міжмолекулярна взаємодія в рідких спиртах, у водних розчинах спиртів. Поняття про водневий зв’язок. Горіння етанолу. Взаємоперетворення етену й етанолу – реакції приєднання (гідратація) і відщеплення (дегідратація) води. Галузі застосування і ризики використання спиртів (розчинники, паливо й адити́ви, емульгатори, дезінфектанти тощо). Згубна дія алкоголю на здоров’я. Карбонові кислоти Карбонові кислоти в природі і побуті. Метанова й етанова кислоти: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. Дія етанової кислоти на природні і/абосинтетичні індикатори, магній, харчову соду, крейду (порівняння з хлоридною кислотою). Галузі застосування і ризики використання етанової кислоти. Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія. Жири (триглiцериди жирних / вищих карбонових кислот) Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні і гідрогенізовані жири. Жири в організмах. Гідроліз жирів Галузі застосування і ризики використання жирів. Вуглеводи Глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширеність й утворення в природі. Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Гідроліз крохмалю і целюлози (спрощений запис рівняння реакції з використанням молекулярних формул). Виявлення крохмалю (дією спиртового розчину йоду). Галузі застосування і ризики використання вуглеводів. Нітрогеновмісні органічні сполукиПоняття про амінокислоти. Білки як біологічні полімери, продукти конденсації молекул амінокислот. Де- і ренатурація білків з погляду зворотності / незворотності.
Білки в організмах. Синтез і гідроліз білків – єдність протилежностей. Галузі застосування і ризики використання амінокислот і білків. Реакції свіжоосадженого за надлишку лугу купрум(+2) гідроксиду з гліцеролом, ксилітолом і/або сорбітолом, етановою кислотою, глюкозою, гліцином, альбуміном (без записування, окрім реакції з етановою кислотою, хімічних рівнянь). Значення природних і синтетичних органічних сполук Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Вуглеводні як сировина й джерело енергії. Паливо і пальне. Природний газ. Нафта. Фізичні основи перегонки нафти Переробка нафти хімічними методами. Джерела надходження парникових газів в атмосферу Землі. Екологічні проблеми, зумовлені парниковими газами: запобігання і розв’язання |
Дослідження -Обвуглювання органічних речовин під час приготування їжі. -Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння (повного і неповного). -Горіння метану, етину, етанолу і/або ізопропанолу. -Вплив етену на достигання овочів і фруктів. -Фізичні властивості одно- і багатоатомних спиртів, розчинення їх у воді. -Властивості поліетилену. -Дія етанової кислоти на природні і/або синтетичні індикатори, магній, харчову соду, крейду. -Видалення вапняного осаду зі стінок чайника дією оцту, водного розчину лимонної кислоти. -Виявлення олій у харчових продуктах (соняшникове насіння, горіхові ядра), прихованого жиру в чіпсах, шоколаді тощо. -Дослідження дії спиртової йодної настоянки на олію. -Розчинення глюкози й сахарози у воді. -Карамелізація цукру. -Виготовлення крохмального клейстеру.Виявлення крохмалю в харчовій, косметичній тощо продукції. -Денатурація білків за нагрівання. -Розпізнавання волокон бавовняних і вовняних; вовняних і нейлонових. Робота з інформацією -Склад, будова молекул, деякі властивості,використання алканів, етену й етину, поліетилену, насичених одно- і багатоатомних спиртів, етанової, аміноетанової, пальмітинової, стеаринової, олеїнової кислот, природних і гідрогенізованих жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків. -Фізичні основи перегонки нафти, склад і назви основних продуктів перегонки нафти, вплив нафтопродуктів і продуктів згоряння вуглеводнів на довкілля, використання каталізаторів для доокиснення пального. -Аналізування марко́вання харчової продукції, лікарських, косметичних, гігієнічних тощо засобів щодо вмісту в них вуглеводнів, спиртів, природних і гідрогенізованих жирів, карбонових й амінокислот, вуглеводів, білків Молекули і реакції органічних речовин. -Моделювання роботи побутового електрогенератора на вуглеводневому паливі (безпечне використання). -Відмова від небезпечної пропозиції. -Розлив нафти / нафтопродуктів, ліквідування наслідків. Питання для опрацювання й обговорення в групі -Атоми якого хімічного елемента є в будь- якій органічні речовині? -Чим подібні й різняться органічні й неорганічні речовини? -Чи є досконалою класифікація речовин на органічні й неорганічні? -Чим зумовлена різноманітність органічних речовин? -Чому гомологи метану подібні за властивостями? -Чому метан і його гомологи, етен й етин, вищі карбонові кислоти, жири погано розчиняються у воді? Чому метанол, етанол, гліцерол, оцтова кислота необмежено змішуються з водою?в -Взаємоперетворення вуглеводнів і спиртів. -Складання і/або опрацювання карти пам’яті з теми. Моделювання -Молекули і реакції органічних речовин. -Моделювання роботи побутового електрогенератора на вуглеводневому паливі (безпечне використання). Відмова від небезпечної пропозиції. -Розлив нафти / нафтопродуктів, ліквідування наслідків. Питання для опрацювання й обговорення в групі -Атоми якого хімічного елемента є в будь- якій органічні речовині? -Чим подібні й різняться органічні й неорганічні речовини? -Чи є досконалою класифікація речовин на органічні й неорганічні? -Чим зумовлена різноманітність органічних речовин? -Чому гомологи метану подібні за властивостями? -Чому метан і його гомологи, етен й етин,вищі карбонові кислоти, жири погано розчиняються у воді? -Чому метанол, етанол, гліцерол, оцтова кислота необмежено змішуються з водою? Як і чому зі збільшенням маси молекул змінюються температури кипіння, плавлення, густина гомологів метану? -Що доводять взаємоперетворення етану, етену, етину? Етену й етанолу? -Чому вищі спирти використовують як емульгатори? -Які з вивчених органічних речовин використовують як харчові продукти й адити́ви? Які їхні властивості зумовили таке застосування? -Як поводитися з відходами поліетилену? -Які овочі і фрукти виділяють етен, а які – чутливі до нього? -Чому метанол й етанол важко розрізнити? -Чим небезпечне вживання алкоголю? -Чому мило втрачає мийну дію у твердій воді? -Чому крохмаль і целюлоза попри схожість хімічного складу різняться властивостями? -Як виявити в харчових продуктах, косметичних засобах тощо крохмаль? -Яке значення жирів, вуглеводів, білків у життєдіяльності організмів? Як ці речовини в раціоні людини впливають на її здоров’я? -Чому харчові відходи й утрати шкідливі для довкілля? -Чим небезпечні нафтопродукти й вуглеводнева енергетика для людини й довкілля? -Яка роль хімії у створенні і використанні альтернативних джерел енергії? Які їхні переваги і недоліки? -Як впливає спалювання викопного палива на колообіги Оксигену й Карбону? Дискусія / Диспут / Дебати тощо -Чи є досконалою класифікація речовин на неорганічні й органічні? -Чи можна повністю вилучати з раціону його висококалорійні складники – глюкозу, сахарозу, крохмаль, жири? -Модифікований крохмаль, гідрогенізовані жири корисні чи шкідливі? -Чи можна людське волосся перетворити на добриво? -Корисні чи шкідливі природні і синтетичні органічні сполуки? -М’ясо з лабораторії: користь чи шкода? -Чи є альтернатива поліетилену як пакувальному матеріалу для харчових продуктів Чи можна керувати достиганням овочів і фруктів, запобігти псуванню плодоовочевої та іншої харчової продукції? -Чи є альтернатива вуглеводневому паливу? -Чи може пересічна людина вплинути на парниковий ефект? Розв’язання контекстних завдань із теми. Групові проєкти-дослідження -Створення цифрового ілюстрованого альбому «Органічні речовини в дії». Індивідуальні проєкти-дослідження -Моя молекулярна кухня: фізика і хімія (використання органічних речовин у приготуванні страв). -Мій збалансований раціон. -План розміщення харчових продуктів у домашньому холодильнику. -Виготовлення свічок: із гліцеролу й желатину; із мила. -Виготовлення мила з олії. -Як я використовую гліцерол. -Виготовлення фруктового оцту. -Виготовлення паперу. -Виготовлення йогурту. -Виготовлення сиру. Виготовлення біопластику. -Як я поводжуся з відходами органічних речовин. Тематичні екскурсії до кулінарної студії молекулярної кухні, крафтової свічкарні, папірні, на кондитерську, целюлозно-паперову фабрики, цукровий завод, крохмально-патокове виробництво |
|
Тема 4. Проєктуємо особистий план успіху: кар’єра в хімії і хімія в кар’єрі (5 год) |
||||
5 |
1. ПІЗНАННЯ СВІТУ ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб виявляє суперечності в інформації природничого змісту, зокрема пов’язаної з хімією, формулює доступну для дослідження проблему й пояснює свій вибір, визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу, визначає і пояснює необхідні етапи дослідження, зваживши на умови виконання його, виявляє на основі результатів дослідження причиново- наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження, підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження й оцінює можливість використання його результатів для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пропонує різні способи досягнення мети дослідження, передбачає варіанти дослідження з огляду на вплив різних чинників, пояснює ризики дослідження й усвідомлює потребу зважати на них. Самостійно або в групі спостерігає, досліджує (практично і/або аналітично) за складеним планом об’єкти та явища із використанням математичних, матеріальних і/або цифрових моделей. Самостійно, відповідно до умов виконання дослідження, прогнозує результати кожного його етапу, складає план,добирає необхідний інструментарій, фіксує в самостійно визначений спосіб результати, формулює, відповідно до мети, висновки, презентує в самостійно дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв, результати, пояснює на основі особистого досвіду важливість спостереження, експерименту, моделювання в дослідженні, аналізує доцільність визначених етапів і складеного плану, дотримується правил безпеки життєдіяльності, обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи 2. ОПРАЦЮВАННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ Самостійно здобуває з різних джерел, опрацьовує, аналізує і систематизує інформацію природничого, зокрема хімічного, змісту, оцінює її достовірність і необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, презентує, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, у формі тексту, відео-, аудіозапису, графіка / діаграми, таблиці, інфографіки; використовує сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів; описує, використовуючи наукову термінологію, природні, зокрема хімічні, явища і процеси, формулює їхні словесні описи на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки). Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб добирає та інтегрує, пов’язує з реальними об’єктами і явищами представлену в різних формах, зокрема в символьній, інформацію природничого, зокрема хімічного змісту. Самостійно або в групі розробляє і презентує в дібраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв, відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осібзіставляє наукове й псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого, зокрема хімічного змісту. 3. УСВІДОМЛЕННЯ РОЗМАЇТТЯ Й ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПРИРОДИ, РОЛІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК І ТЕХНІКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ; ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає істотні для розв’язання життєвої / навчальної проблеми, пов’язаної з хімією, властивості об’єктів / явищ природи. Самостійно характеризує властивості об’єктів природи, пояснює, використовуючи хімічні знання, природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну мову й відповідну термінологію і, у разі потреби, мову й термінологію інших природничих наук, виявляє причиново-наслідкові зв’язки між пов’язаними з хімією явищами, процесами і їхніми наслідками. використовує дослідницькі навички й базові знання про взаємозв’язки в природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів, пояснює причини глобальних проблем людства, пов’язаних із використанням хімічної, харчової, косметичної, фармацевтичної тощо продукції, хімічними аваріями /атаками, наводить приклади використання здобутків хімії для розв’язання цих проблем, оцінює внесок хімії в забезпечення сталого розвитку суспільства, висловлює судження щодо значення хімічних знань і діяльності хіміків / хімікинь і винахідників / винахідниць, зокрема українських чи родом з України, для забезпечення суспільного прогресу й поліпшення якості життя. 4. РОЗВИТОК НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ, НАБУТТЯ ДОСВІДУ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ [ІНДИВІДУАЛЬНО Й У СПІВПРАЦІ] З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб у контексті розв’язання навчальної / життєвої проблеми, пов’язаної з хімією, розрізняє наукові факти, інтерпретації фактів, судження, інтерпретує наукові факти, оцінює критично інформацію, достовірність суджень, пояснює ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації, хімічної зокрема, порушує проблеми, презентує комплексну проблему як сукупність простих, розробляє стратегії розв’язання проблем, оцінює ефективність / варіативність використаних способів / засобів розв’язання проблем, аналізує діяльність групи. Самостійно або в групі, використовуючи здобуті знання і набутий досвід, виявляє суперечності в пізнавальній ситуації, зокрема пов’язаній зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань, розв’язує навчальні / життєві проблеми, пов’язані зі здобуттям і/або застосуванням хімічних знань. Самостійно пропонує способи перевірки розв’язку проблеми, складає і корегує, у разі потреби, план власної діяльності для розв’язання проблеми. Для розв’язання проблеми генерує ідеї, обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі, зважає на думки / погляди інших під час ухвалення спільних рішень, пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці; оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати, висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату, рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи |
Хімічні і суміжні професії: минуле, сьогодення, майбуття |
Дослідження -Значення хімічних знань у професійній діяльності людей різного фаху. Робота з інформацією -Хімічні професії: учора, сьогодні, завтра. -Хімія поза професією. Розв’язання контекстних завдань із теми. Питання для опрацювання й обговорення в групі -Які хімічні чи суміжні професії затребувані у твоєму краї / в Україні / у світі? -У яких навчальних закладах твого краю /України / інших країн можна здобути хімічну чи суміжну професію? -Які переваги й недоліки хімічної професії? Дискусія / Диспут / Дебати тощо Чи потрібні хімічні знання людям, чий фах безпосередньо не пов’язаний із хімією? -Чи до вподоби тобі хімічні й суміжні професії? Чи плануєш здобуватимеш одну з них? -Чи всі хімічні й суміжні професії будуть потрібні в майбутньому? -Чи може досягти успіху в хімії і суміжних галузях людина з інвалідністю? -Чи мають переваги люди тієї чи тієї статі,віросповідання, етносу тощо в опануванні хімічних і суміжних професій? Розв’язання контекстних завдань із теми. Групові проєкти-дослідження -Інтерв’ювання людей хімічних і суміжних професій «Хімія і життя». -Розроблення реклами хімічної / суміжної професії Індивідуальні проєкти-дослідження -Складання професіограми, само- і взаємодіагностування щодо доцільності опанування хімічної чи суміжної професій |
|
ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА
Під час опанування учнями / ученицями курсу «Хімія. 7–9 класи» доцільно використати такі інструменти оцінювання
рівня засвоєння базових знань, формування наскрізних і спеціальних хімічних умінь:
поточне оцінювання під час вивчення тем (усне і письмове опитування, зокрема в тестовій формі, самостійні, зокрема творчі роботи, дослідження, звітування про проміжні результати виконання навчальних проєктів). На розсуд учителя / учительки поточне оцінювання може бути здійснене у найрізноманітніших формах: індивідуально, у групах, фронтально тощо. можливо комбіновано. Належну увагу потрібно приділити само- і взаємоконтролюванню і поціновуванню здобутків;
підсумкове (тематичне, семестрове, річне) після опанування теми, завершення семестру, навчального року (контрольні роботи, тестування за чітко визначеними критеріями, захист навчальних проєктів) Особливу увагу потрібно приділити вже згаданому у вступній частині програмі формувальному оцінюванню як, передовсім, поціновуванню і шануванню щоденних здобутків і поступу учнів / учениць. Адже саме цей вид оцінювання найбільше сприятиме формуванню позитивної самооцінки учня / учениці; мотивуванню, надиханню; заохочуванню до взаємодії, діалогу; виявленню навчального поступу учасників / учасниць і групи в цілому; діагностуванню проблем у навчанні, над розв’язанням яких треба попрацювати; об’єктивному оцінюванню емоційного стану учасників / учасниць і групи; ефективному моніторингу процесу навчання тощо.
Під час добирання засобів навчання для вивчення курсу «Хімія. 7–9 класи» можна скористатися Електронним реєстром щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України й Типовим переліком засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
Зареєструватись за допомогою Google