Навчальна програма з хімії для 7 класу за МП О.Григоровича за підручником Л. Мідак
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням педагогічної ради закладу
Протокол №1 від 29.08.2024
Курс «Хімія»
Навчальна програма для 7 класу
для закладів загальної середньої освіти
52 годин (1,5 години на тиждень)
Розроблена на основі модельної навчальної програми
(автор: Григорович О.В. Для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)
Пояснювальна записка.
І. Вступна частина
Навчальну програму «Хімія. 7 клас» розроблено на основі модельної програми «Хімія. 7-9 класи» для закладів загальної ї середньої освіти, автор Григорович О.В., до підручника «Хімія» 7 клас , автори Мідак Л.Я., Кузишин О.В., Пахомов Ю.Д.,Буджиган Х.В.. Навчальна програма «Хімія. 7 клас» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання в циклі базового предметного навчання базової середньої освіти в природничій галузі у 7класі. «Хімія» 7 клас забезпечує наступність між адаптаційним циклом базової середньої освіти та профільною освітою в природничій галузі й закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 10–12 класах. Вивчення хімії у 7 класі спрямовано на подальший розвиток уявлень про природу, зокрема пізнання її на мікрорівні.
Метою та завданням предмету «Хімія» у 7 класі є формування особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої та неживої природи, володіють певними вміннями її дослідження, виявляють допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлюють цілісність природничо-наукової картини світу, здатні оцінити вплив хімічної науки, техніки й технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності для природи, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем. Навчальну програму «Хімія» для 7 класу розроблено з метою стимулювання допитливості й зацікавленості учнів / учениць у пізнанні природи, зокрема експериментально, розкриття значення наукових досягнень хімічної спільноти для повсякденного життя людини та суспільства в цілому. Завданням предмета є досягнення очікуваних результатів навчання, які реалізуються при поєднанні як індивідуальної, так і групової дослідницької діяльності здобувачів освіти з пошуком інформації та колективного обговорення результатів експерименту й опрацювання здобутої інформації. Відповідно до цього основними завданнями хімії у 7 класі є формування наскрізних умінь, означених Державним стандартом, зокрема: 1) читати з розумінням; 2) висловлювати власну думку; 3) критично і системно мислити; 4) логічно обґрунтовувати позицію; 6) виявляти ініціативу; 7) конструктивно керувати емоціями; 8) оцінювати ризики; 9) приймати рішення; 10) розв’язувати проблеми; 11) співпрацювати з іншими та формування компетенцій, , які окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях. Для цього потрібні такі вміння: — пояснювати явища науково; — розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані й докази; — досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій, що передбачає володіння епістемними знаннями , формування енвайронментологічної компетенції, зокрема агентності в антропоцені. Агентність в антропоцені тісно пов’язана з провідною для природничої галузі екологічною компетентністю. Це усвідомлення кожною людиною себе як частини екосистеми, визнання та поціновування взаємозалежності з усім живим і планетою Земля в цілому.
Вимоги до результатів вивчення хімії у 7 класі складені на основі зазначених в Державному стандарті: 1) пізнання світу природи засобами наукового дослідження; 2) опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту; 3) усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, значення природничих наук і техніки в житті людини та відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства; 4) розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту індивідуально й у співпраці.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, у курсі «Хімія» для 7 класу рекомендовано семестровий і річний контроль здійснювати за трьома групами результатів: 1) здійснює дослідження природи; 2) опрацьовує та використовує інформацію; 3) усвідомлює закономірності природи. У навчальній програмі очікувані результати навчання згруповано за цими трьома критеріями, а четверта група - (епістемні знання — це знання методів і способів діяльності наукової спільноти в процесі отримання нових знань), зазначена в Державному стандарті, розподілена по трьох інших, оскільки часто доволі складно відокремити очікуваний результат навчання групової роботи від експериментальної діяльності чи опрацювання інформації.
Характеристика структури навчальної програми.
Питання, опрацювання яких передбачено програмою «Хімія. 7–9 класи», згруповано за належністю до певного об’єкта або середовища живої та неживої природи.
На першому році навчання (7 клас) модельною програмою запропоновано зосередитися на формуванні й розвитку таких умінь:
Тема 1. Хімія. Перші кроки (розвиток уміння безпечного хімічного експериментування).
Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук.
Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші.
Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища
У даній навчальній програмі передбачено залучення здобувачів освіти до моделювання, здійснення досліджень і виконання дослідницьких проєктів (як реальних, так і віртуальних) для набуття нових знань і досвіду організації процесу власного навчання. Дослідницька діяльність має стати як способом пізнання природи, так і формування і розвитку вмінь розв’язувати навчальні й життєві проблеми. Це — виявлення проблематики дослідження, висування гіпотез, планування та виконання експериментів, прогнозування їх результатів, аналіз доцільності кожного етапу, пошук та узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, зокрема за допомогою цифрових ресурсів, її інтерпретування, математичне оброблення інформації, а також використання набутого навчального досвіду для розв’язання проблем природничого характеру, зокрема екологічних. У курсі хімії 7 класу особливої уваги потребує подальший розвиток умінь визначати й розрізняти причини та наслідки, установлювати причинові зв’язки між хімічною будовою речовин та їхніми властивостями, прогнозувати властивості речовин за їхньою будовою і будову за їхніми властивостями, взаємозалежність природних об’єктів, явищ і процесів, оцінювати вплив діяльності людини на довкілля тощо.
Компетентнісний потенціал курсу «Хімія. 7–клас»
Ключові компетентності Уміння та ставлення в курсі хімії.
Вільне володіння державною мовою Уміння: – використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук; – чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації; – інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою. Ставлення: – повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації.
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Уміння: – використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію; – тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію; – описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою; – обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою; – застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів. Ставлення: – цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою; – розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.
Математична компетентність. Уміння: – оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів; 8 – використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо. Ставлення: – оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій. Уміння: – здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань; – класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси; – характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології; – використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем; – досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень. Ставлення: – емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі; – виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою; – критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій; – усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.
Інноваційність. Уміння: – описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій; 9 – генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках; – генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках; – підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації. Ставлення: – усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги; – оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля; – оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.
Екологічна компетентність. Уміння: – визначати й аналізувати проблеми довкілля; – реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля; – ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти; – прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини; – використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення; – споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування; – пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем. Ставлення: – усвідомлення важливості раціонального природокористування; – оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства; – цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності; – зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.
Інформаційнокомунікаційна компетентність. Уміння: – здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; – використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту; – досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Ставлення: – критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел; – дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі; – обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати однокласників / однокласниць.
Навчання впродовж життя. Уміння: – визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення; – планувати й організовувати власну проєктну діяльність; – працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності; – розвивати здібність досліджувати природу; – здійснювати рефлексію власної діяльності. Ставлення: – усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку.
Громадянські та соціальні компетентності. Уміння: – поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту; – брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;– дотримуватися норм законодавства з охорони природи; – обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах; – співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів; – застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб; – дотримуватися здорового способу життя; – переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві; – долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього; – працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти. Ставлення: – визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання; – цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань; – оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини; – цінування внеску кожного в діяльність групи; – усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.
Культурна компетентність. Уміння: – застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей; 12 – пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва.Ставлення: – усвідомлення значення хімії в розвитку культури; – шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.
Підприємливість і фінансова грамотність. Уміння: – генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності; – використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних); – прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності; – аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру; – страхування власного здоров’я і життя тощо; – обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень. Ставлення: – виявлення конструктивної активності; – відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності; – усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації; – усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки; – обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.
Базові знання в основі навчання хімії у 7 класі
Загальноприродничі . Методологія природничих наук: наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки. Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку.
Хімічний складник для 7 класу: Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова.
Способи реалізації навчальної програми та особливості організації освітнього процесу
Представлена програма є навчальною. Тобто вчитель може використовувати її без змін або адаптувати під власні потреби залежно від можливостей школи та рівня підготовки учнівства. Головне завдання вчителя— орієнтувати здобувачів освіти на оволодіння активними способами здобуття знань, розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь засобами навчального предмета «Хімія» 7 клас. Із цією метою передбачено виконання як теоретичних, так і дослідницьких робіт, тривалість яких визначено вчителем самостійно. Організовуючи освітній процес, надається перевага діяльнісним методам і формам навчання: дослідженню хімічних об’єктів, явищ і процесів (спостереження, експериментування), проєктуванню, розвиванню вмінь працювати з інформацією (пошук, аналізування, інтерпретування, оцінювання, узагальнювання); спонукають учнів до формулювання гіпотез, генерування ідей щодо застосування здобутих знань і навчального досвіду для розв’язання навчальних та життєвих проблем. Перевага надавється командним (груповим) формам роботи. Варто зауважити, що наведений перелік «Дослідження, моделювання, проєктна діяльність» не є переліком практичних робіт, обов’язкових для виконання й оцінювання. Учитель на свій розсуд визначає, у якому вигляді впроваджувати ті чи ті види діяльності. Це можуть бути короткотермінові чи довготривалі проєкти, або дослідження, робота з інформацією з елементами експериментування тощо. Залежно від матеріально-технічного забезпечення закладу освіти деякі дослідження можуть бути виконані віртуально. У навчальній програмі зазначено розподіл годин за темами. Для досягнення визначених Державним стандартом результатів навчання визначено час, зважаючи на можливості учнів, матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, форм організації освітнього процесу тощо. Міністерства освіти і науки в певному навчальному році визначили зміни, які мають не перевищувати 20 % змісту модельної програми. На основі даної навчальної програми розробляється календарне планування.Розробляючи календарне планування, слід зважати на те, що певні дослідницькі проєкти можуть бути виконані впродовж однієї-двох навчальних годин або тривати кілька тижнів (довготривалі проєкти). Їх можна виконувати індивідуально або невеликими групами, у шкільному кабінеті або вдома з проміжним контролем результатів дослідження дорослими. Презентування результатів довготривалих проєктів можна організувати як на спеціально виділеному уроці, так і у форматі шкільного заходу (конференцій, стендових презентацій тощо) із залученням учителів інших навчальних предметів, батьків / опікунів тощо. Бажано, щоб кожен учень впродовж семестру (або року) узяв участь у виконанні хоча б одного довготривалого проєкту в складі учнівської групи. Варто взяти до уваги, що проєктна робота — один зі способів надолуження освітніх утрат. Із-поміж очікуваних результатів навчання в кожній частині програми є ті, що спрямовані на опанування навичок роботи в колективі. Доцільно поступово збільшувати частоту виконання досліджень у групах, особливо якщо спочатку такої форми роботи було мало. Тому під час освітнього процесу слід приділяти увагу організації роботи в групі: встановленню й дотриманню правил, плануванню й розподіленню обов’язків, виробленню вмінь чути думки одногрупника / одногрупниці та толерантно їх сприймати, знаходити консенсус у прийнятті рішень, рефлексувати щодо ефективності власної роботи в групі та роботи групи загалом тощо. Імовірно, для когось з учнів така робота буде складною, тому важливо контролювати стан членів груп анкетами самооцінювання, бесідами, обговореннями проблем тощо й оцінювати такі вміння за критеріями, розробленими спільно з учнями. Перелік пропонованих у модельній програмі об’єктів для екскурсій є рекомендаційним, оскільки деякі з них можуть бути підприємствами з приватною формою власності або мати певні обмеження на перебування через правила безпеки. Тому у навчальній програмі сплановані проведення екскурсій та обирані об’єкти для відвідування або (за можливості) проводити екскурсії віртуально.
ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ТА ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
- клас
(52 год, 1,5 год/тиждень)
|
Очікувані результати навчання |
№ уроку у темі |
Пропонований зміст |
Види навчальної діяльності |
|||
|
Тема 1. Хімія. Перші кроки. (11 год.)
|
||||||
|
Здійснює дослідження природи Самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання. |
1. |
Вступний інструктаж з БЖД у кабінеті хімії. Хімія — природнича наука. |
Опрацювання правил безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин. правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням. |
|||
|
Спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати.
|
2.
|
Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Первинний інструктаж з БЖД.
|
Дослідження, моделювання, проєктна діяльність. Використання надбань хімічної науки в повсякденному житті та захисті довкілля. Еволюція лабораторного обладнання. Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту. |
|||
|
Спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати.
|
3. |
Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами |
Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах).
|
|||
|
Аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень.
|
4. |
Вимірювання у хімії. |
Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр . |
|||
|
Спостерігає, експериментує, аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень.
|
5. |
Спостереження й експеримент в хімії. |
Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин |
|||
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки.
|
6. |
Навчальне дослідження 1. Інструктаж з БЖД. Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах. |
Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч). |
|||
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. |
7. |
Навчальне дослідження 2. Інструктаж з БЖД. Моделювання: створення газометра власноруч. Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч). |
Моделювання: створення газометра власноруч.
|
|||
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. |
8. |
Актуалізація умінь, набутих в адаптаційному циклі на прикладі визначення густини тіла (цвяха, ключа тощо). |
Актуалізація умінь, набутих в адаптаційному циклі на прикладі визначення густини тіла (цвяха, ключа тощо).
|
|||
|
Презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи |
9. |
Довготривалий проєкт «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань». Створення лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії», «Мої досягнення в хімічному експериментуванні». Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення». |
Довготривалий проєкт «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань». Створення лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії», «Мої досягнення в хімічному експериментуванні». Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення». Створення інтелект-карти за темою. Робота з інформацією. Значення хімії для розуміння складу й властивостей речовин. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; класифікує об’єкти природи.
|
10
|
Узагальнення вивченого з теми 1 «Хімія. Перші кроки».
|
Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни? Наслідки недотримання правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням. Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій? Значення лабораторного обладнання для успішного розв’язання дослідницьких проблем. Удосконалення обладнання і розвиток хімічних досліджень. Подібність та відмінність між епізодичним і систематичним спостереженням під час хімічних досліджень. Чим гіпотеза відрізняється від теорії? Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження. |
|||
|
Учень / учениця самостійно виконує діагностичну роботу відповідного рівня. |
11. |
Тестовий контроль.. Тематична № 1 |
Оцінювання індивідуальних досягнень з теми. |
|||
|
Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук. (14 год.)
|
||||||
|
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи. |
12.
|
Первинні відомості про будову атома: ядро та електрони.
|
Робота з інформацією. Будова атома. Обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Можливість здійснення мисленнєвих експериментів щодо доведення існування атомів. Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються? Чому ядро та електрони утримуються в атомі?
|
|||
|
Дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи. |
13. |
Навчальне дослідження 3. Інструктаж з БЖД. Моделювання «Будова атомів хімічних елементів» (створення 2D- і 3D-моделей). |
Моделювання.Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються? Чому ядро та електрони утримуються в атомі?
|
|||
|
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; |
14. |
Хімічні елементи. Назви та символи хімічних елементів. |
Робота з інформацією. Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. Як з’являються назви хімічних елементів?
з використанням назв хімічних елементів. Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини.
|
|||
|
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту |
15. |
Періодична система хімічних елементів . |
Про що можна дізнатися з Періодичної системи хімічних елементів? «Історія хімічного елемента» (цікаво про елемент учням / ученицям початкової школи (на власний вибір). |
|||
|
Формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; |
|
Створення лепбука «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів: історія успіху», «Походження назв хімічних елементів». |
Робота в групах . Робота з інформацією. Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. Як з’являються назви хімічних елементів? Створення оповідання (казки) з використанням назв хімічних елементів. Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини. |
|||
|
Розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.
|
17. |
Захист лепбуків «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів: історія успіху», «Походження назв хімічних елементів». |
Робота в групах . Робота з інформацією. Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. Як з’являються назви хімічних елементів?
з використанням назв хімічних елементів. |
|||
|
Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значущість природних об’єктів для пізнання природи;
|
18. |
Прості речовини: метали і неметали. |
Обговорення. Прості речовини у природі і житті людини. |
|||
|
Усвідомлює закономірності природи |
19. |
Металічні та неметалічні хімічні елементи |
Обговорення. Як відрізнити метал від неметалу? За якими ознаками речовини класифікують на прості та складні, метали й неметали? Чи можна візуально розрізнити прості та складні речовини? |
|||
|
Характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
|
20. |
Навчальне дослідження 4. Інструктаж з БЖД. Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів (на прикладі заліза, алюмінію, міді, цинку тощо, а також сірки, графіту, брому (фото, відеофрагменти тощо). |
Обговорення. Як відрізнити метал від неметалу? |
|||
|
Розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями; |
21. |
Хімічні речовини |
Обговорення. Чому деякі хімічні речовини називають по- іншому, ніж хімічні елементи, з атомів яких вони складаються? |
|||
|
Визначає прості і складні речовини, класифікує об’єкти природи. |
22. |
|
Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини. Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Можливість здійснення мисленнєвих експериментів щодо доведення існування атомів. Чому деякі прості речовини називають по- іншому, ніж хімічні елементи, з атомів яких вони складаються? Чи можна стверджувати, що на сьогодні відомо 118 простих речовин? Доведіть або спростуйте думку, що 118 хімічних елементів утворюють лише 118 простих речовин. Схарактеризуйте спільне й відмінне між моделлю молекули речовини та її молекулярною формулою. Чи існують варіанти створення кількох різних моделей молекули з однією формулою? Відповідь поясніть. Яка інформація потрібна, щоби створити «правильну» модель молекули? Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію;
|
23. |
|
Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини. Моделювання молекул. Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.
|
|||
|
Визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
|
24 |
|
Запис і оделювання молекул. Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.
|
|||
|
Учень / учениця самостійно виконує самостійну роботу. |
25. |
|
Оцінювання результатів вивчення теми. |
|||
|
Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші. (13 год.)
|
||||||
|
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки
моделює процеси розділення сумішей; спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати; |
26. |
|
Робота з інформацією. Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити? Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. |
|||
|
Аналізує результати дослідження; оцінює правильність сформульованої гіпотези; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; |
27. |
Навчальне дослідження 5. Інструктаж з БЖД. Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення). |
Робота в групах. Визначення фізичних властивостей речовин |
|||
|
Інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.
|
28. |
Суміші однорідні й неоднорідні. |
Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі.
|
|||
|
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
|
29. |
Способи розділення сумішей.
|
Актуалізація знань про способи розділення сумішей (дистиляція, відстоювання, фільтрування, випарювання тощо). |
|||
|
Аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.
|
30. |
Навчальне дослідження 6. Інструктаж з БЖД. Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії. Визначення способів розділення запропонованих учителем сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей . Розділення сумішей фільтруванням і хроматографією (на папері), відстоюванням (із використанням ділильної лійки). Розділення неоднорідної суміші й визначення масової частки компонентів у суміші. Моделювання: опріснення морської води (виготовлення обладнання власноруч). Способи й особливості виділення солі й цукру з їх розчинів. |
Робота в групах, дослідження, проведення експериментів, дотримання правил БЖД, аналіз та оформлення висновків. Узагальнення результатів, отриманих групами, у різний спосіб (графіки, діаграми, таблиці) та їх презентування. Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення.
|
|||
|
Усвідомлює закономірності природи. Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя /вчительки чи інших осіб: характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
|
31. |
Масова частка компонентів у суміші. |
Способи вираження складу суміші. |
|||
|
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя обчислює масову частку компонентів у суміші |
32. |
Розрахунки масової частки компонентів у суміші |
Обчислення масової частки компонентів у суміші |
|||
|
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя обчислює масову частку компонентів у суміші |
33. |
Розрахунки масової частки компонентів розчину. |
Обчислення масової частки компонентів у суміші |
|||
|
Визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
|
34. |
Навчальне дослідження 7. Інструктаж з БЖД. Математичне моделювання: створення алгоритму обчислення мас, об’ємів і масових часток компонентів у сумішах (групова робота). |
Представлення результатів роботи груп за проблемою «Обчислення вмісту (мас, об’ємів, масових часток) компонентів у сумішах». Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення. Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження. |
|||
|
Визначає властивості об’єктів і явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої та навчальної проблеми;
|
35. |
Створення лепбука «Як і чому розділяють суміші?», «Однорідні й неоднорідні суміші в повсякденні». Створення інтелект-карти за темою «Досліджуємо речовини та суміші». |
Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Представляє самостійно чи групою відповідні продукти |
36 |
Презентація лепбука «Як і чому розділяють суміші?», «Однорідні й неоднорідні суміші в повсякденні».та інтелект-карти за темою «Досліджуємо речовини та суміші». |
Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак чи властивостей; розрізняє та систематизує, упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками і властивостями; класифікує об’єкти природи. |
37. |
Узагальнення вивченого з теми «Досліджуємо речовини та суміші». |
Обговорення і перевірка знань. За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини? Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин?
Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини? Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші? Поясніть відповідь, наведіть приклади. Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті. Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль? На яких властивостях речовин ґрунтуються відомі вам способи розділення сумішей та які суміші можна розділяти, використовуючи їх? Зіставити метод розділення суміші з її характеристиками (однорідна / неоднорідна, наявність летких / нелетких компонентів тощо). Можливості використання певних способів розділення тих чи тих сумішей у повсякденному житті, промисловому виробництві. |
|||
|
Здобувачі освіти самостійно виконують завдання. |
38. |
Самостійна робота Тематична № 3 |
Визначення рівня індивідуальних досягнень з теми. |
|||
|
Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища (14 год.) |
||||||
|
Здійснює дослідження природи
|
39. |
Фізичні явища. |
Обговорення та вміння розпізнавати фізичні явища. |
|||
|
Здійснює дослідження природи, визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; |
40.
|
Хімічні явища. |
Обговорення та вміння розпізнавати хімічні явища. |
|||
|
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; |
41 |
Фізичні та хімічні явища. |
Обговорення та вміння розпізнавати фізичні та хімічні явища. |
|||
|
Спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати;
|
42 |
Навчальне дослідження 8. Інструктаж з БЖД. Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів). |
Робота в групах |
|||
|
Аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; |
43 |
Хімічні реакції. Схема хімічної реакції . |
Робота з інформацією.
з використанням хімічної абетки (символів хімічних елементів) і хімічної мови (хімічних формул речовин).
|
|||
|
Спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати;
|
44. |
Хімічні рівняння. Закон збереження маси в хімічних реакціях. |
Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин). |
|||
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; демонстрація власної або групової роботи.
|
45. |
Навчальне дослідження 9. Інструктаж з БЖД. Спостереження за хімічними явищами в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції. Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси. Моделювання виверження вулкана з використанням соди, оцту та барвника. |
Спостереження за хімічними явищами. |
|||
|
Інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; |
46. |
Закон збереження маси в хімічних реакціях. |
Спільне (групове) обговорення. Аналіз дотримання закону збереження маси в хімічних реакціях |
|||
|
Презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи. |
47. |
|
|
|||
|
Опрацьовує та використовує інформацію. Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; |
48. |
Створення інтелект-карти за темою «Моделюємо фізичні та хімічні явища». |
Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Презентування результатів роботи з інформацією та дослідницької діяльності. Демонстрування створених інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;
|
49. |
Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин). |
Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|||
|
Пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає властивості об’єктів таявищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої і навчальної проблеми; |
50. |
Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин).
|
Оцінювання результатів індивідуальної роботи. |
|||
|
Усвідомлює закономірності природи. Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає властивості об’єктів таявищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої і навчальної проблеми; |
51. |
Узагальнення вивченого з теми «Моделюємо фізичні та хімічні явища». Діагностична робота. |
Робота з картками, ігри, змагання. |
|||
|
Обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля; визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак/ властивостей; розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками, класифікує явища природи. |
52. |
Узагальнення вивченого за навчальний рік. Самоконтроль з теми. Тематична 4 |
Робота з картками, робота в групах, ігри, змагання, розв’язування задач, обговорення. |
|||
ІІІ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання.
За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-ти бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:
– оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
– рівень засвоєння теоретичних знань;
– сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
– уміння розв’язувати розрахункові задачі.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Оцінювання теоретичних знань
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні). |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками. |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ. |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять. |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти. |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти. |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями. |
Оцінювання навчальних досліджень
|
Рівні навчальних досягнень |
Характеристика навчальних досягнень учнів |
|
Початковий |
Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт (навчальних досліджень) виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя |
|
Середній |
Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів |
|
Достатній |
Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить висновки |
|
Високий |
Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом |
4.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Навчальна програма «Хімія. 7 клас» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (далі — Державний стандарт), Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 225.
2. Методичні рекомендації для розроблення модельних навчальних програм (лист Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2021 р. № 4.5/637-21).
3. Модельна навчальна програма. (автор: Григорович О.В. Для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575.
4. Хімія. Мідак.Л.Я., Кузишин О.В., Пахомов Ю.Д.,Буджиган Х.В. Підручник для 7 класів закладів загальної середньої освіти. Харків: Вид-во «Ранок», 2024..
5. Курс «Хімія» Навчальна програма для 7 класу для закладів загальної середньої освіти . Ференц Л.В. Інтернетресурс...
-
Велике дякую Вам!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку