Навчальна програма з інтегрованого курсу "Пізнаємо природу" для 6 класу

Про матеріал

Навчальна програма складена на основі модельної програми «Пізнаємо природу» 5-6 класи (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)

Перегляд файлу

ЗАТВЕРДЖЕНО

На педагогічній раді

Протокол №

від «…» серпня 2023 року

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» 6 клас

Складена на основі модельної програми

«Пізнаємо природу» 5-6 класи

(авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)

Освітня галузь: природнича

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

Вчитель: Досужа Т.О.

Харків 2023

І. Вступ

Навчальна програма інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» для 6 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми «Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.) та підручника «Пізнаємо природу 6 клас» авторів : Біда Д.Д., Гільберг Т.Г.., КолісникЯ.І., де окреслено ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні змістовні лінії, на формування яких спрямовується освітній процес. Програмою передбачено систематизації знань про об’єкти і явища природи, формування первинних уявлень про взаємозв’язок між світом неживої і живої природи, між організмами й середовищем, поглиблює розуміння впливу діяльності людини на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Такий підхід до відбору змісту відповідає і віковим особливостям розвитку розумових операцій у молодших школярів, і екологічним вимогам сучасного життя. Цей курс також завершує вивчення природи в межах єдиного інтегрованого предмета, тому в змісті велику увагу приділено розкриттю способів та історії пізнання природи людиною, представлені основні природничі науки, визначена специфічна роль кожної з них у дослідженні навколишнього світу та в житті людини.

Метою вивчення курсу «Пізнаємо природу» є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи,володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, прагне діяти в щоденних ситуаціях спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки, використовує природознавчі знання для дотримання правил здорового способу життя.

Вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» спрямовано на досягнення таких завдань:

- формувати цілісну картину світу та усвідомлення місця в ньому людини на основі єдності раціонально-наукового пізнання й емоційно-ціннісного усвідомлення дитиною особистого досвіду спілкування з природою;

- формувати уявлення про предмет і методи природничих наук (фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології), про способи отримання та застосування інформації у процесі вивчення та перетворення природи;

- розвивати в учнів інтелектуальні, пізнавальні, дослідницькі, творчі, комунікативні здібності, застосовувати засвоєні знання в повсякденному житті;

- підвищувати активність та мотивацію учнів до пізнання на базі сучасного навчального обладнання та використання інтерактивних форм роботи;

- набувати досвіду різноманітних форм діяльності (індивідуальної і колективної), досвіду пізнання й самопізнання;

- формувати систему цінностей, соціально прийнятих норм поведінки в природі та норм безпечної поведінки в соціумі, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.

Зміст програми розроблено відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.) з урахуванням вікових, загальнонавчальних і психологічних особливостей учнів першого циклу навчання базової освіти. Зміст навчальних занять, методи роботи сприяють вихованню в учнів любові до природи, своєї Батьківщини, свого краю, розвивають відповідальність за власні вчинки, почуття обов’язку, толерантності, а також прагнення до пізнання й істини, цілеспрямованості, наполегливості, ощадливості, працьовитості, екологічної свідомості.

Зміст курсу та його структура побудовані на основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з певної проблеми; структурно-функціонального принципу в описі та поясненні явищ, за якого досліджуються їхні елементи й залежності між ними в межах єдиного цілого.

Цей курс реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.

Програма сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема:

- природознавчої, а саме оволодіння науковим способом пізнання природи, застосування природничих знань для пояснення явищ природи, розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

- вільне володіння державною мовою, збагачення її науковою термінологією;

- математичної, у процесі вимірювань та розв’язуванні практичних завдань;

- інноваційності, а саме розуміння своїх здібностей і можливостей, мотивації працювати над собою і робити світ кращим;

- екологічної, а саме здобуття навичок дотримання правил поведінки у природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння відповідальності за свої вчинки;

- інформаційно-комунікаційної, що виявляється в застосовуванні інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та життєвих ситуаціях, умінні планувати та здійснювати інформаційний пошук в енциклопедіях, науково-популярних виданнях, Інтернеті, під час екскурсій, обробляти інформацію, перетворювати її, аналізувати й робити висновки;

- навчання впродовж життя, що реалізується через бажання вдосконалювати свої здібності та поповнювати знання, формувати розуміння необхідності ключових компетентностей для вибору професії та досягнення успіху в житті; розвивати особистісний потенціал у процесі дослідницької та творчої діяльності;

- громадянської та соціальної, що виявляються в умінні конструктивно співпрацювати під час спостережень, досліджень, групових і парних форм роботи; дбайливому ставленні до особистого, соціального здоров’я, дотриманні здорового способу життя; спроможності діяти в умовах невизначеності та багатозадачності; освоюванні норм і способів співпраці та спілкування з однолітками й дорослими;

- культурної, а саме шанобливе ставлення до національної та світової наукової спадщини, здатність розуміти та цінувати творчі способи вираження ідей та емоцій через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку й вираження власних ідей, почуттів засобами культури та мистецтва;

- підприємливості та фінансової грамотності, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї у виконанні проєктів та корисних для громади ініціатив; готовність брати відповідальність за прийняті рішення.

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» передбачає міжпредметні зв’язки з інформатикою, мовно-літературною, математичною, технологічною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною, мистецькою галузями.

Для реалізації програми необхідна сучасна матеріальна й інформаційна база, що забезпечує організацію всіх видів діяльності учнів.

Структура програми в 6 класі представлена 5 розділами.

РОЗДІЛ 1 «ПІЗНАЄМО СВІТ НАУКИ» передбачає подальше знайомство дитини з науками про життя на Землі. Окреслюються поняття «наука», «природничі науки», «науковий термін», «науковий факт». Розпочинається робота над словником наукових термінів та їхнім застосуванням, яка триває впродовж навчального року. Важливе завдання цього розділу – познайомити учнів зі спільними для всіх природничих наук методами пізнання, формування навичок застосування якого передбачається в усіх наступних розділах. Практичне спрямування розділу – розвиток навичок спостереження, вимірювання й експериментування. Учні знайомляться із засобами наукового дослідження, досягненнями в галузі природничих наук, прикладами винаходів та відкриттів, давніми та сучасними ученими й винахідниками, пояснюють вплив природничих наук, техніки та технологій на сталий розвиток суспільства. Важливе завдання на цьому етапі – сформувати навички, необхідні впродовж вивчення курсу, а саме познайомити з різноманітними джерелами інформації, зокрема цифровими, навчальними додатками та плануванням інформаційного пошуку.

РОЗДІЛ 2 «ПІЗНАЄМО ЯВИЩА ПРИРОДИ» спрямований на формування наукового світогляду й уявлень учнів про навколишнє середовище як джерело речовин, їхнє різноманіття, властивості й застосування для практичних потреб людини. Розширюється поняття про роль органів чуття для дослідження природи, формуються уявлення про агрегатні стани речовини, вивчення яких передбачає виконання практичних завдань, індивідуальних та групових досліджень з використанням приладів та лабораторного обладнання, а також виготовлення найпростіших вимірювальних приладів для власних експериментів. Значна увага приділяється моделюванню фізичних тіл і явищ. Учні спостерігають, досліджують і пояснюють на основі атомної будови тіл явища дифузії і випаровування рідин, властивості твердих тіл, рідин і газів. Завершує розділ вивчення та дослідження розчинних та нерозчинних речовин.

Зміст РОЗДІЛУ 3 «ПІЗНАЄМО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ» розширює знання учнів про Землю та її оболонки, які вони отримали в початковій школі. Учні знайомляться з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі, її форму, розміри, з внутрішньою будовою та способами зображення. У процесі її вивчення учні розширюють знання про компоненти природи (повітря, воду, ґрунти) та їхні взаємозв’язки. Тема має глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість розкрити необхідність збереження природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів. Значна увага приділяється формуванню картографічної грамотності під час роботи з глобусом і картами різноманітного змісту та масштабу, вивченню способів зображення географічних об’єктів і явищ, що застосовуються на цих картах; розвитку практичних географічних умінь отримувати інформацію з різних джерел знань, складати за ними країнознавчі описи й характеристики території.

РОЗДІЛ 4 «ПІЗНАЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У ПРИРОДІ» поглиблює і систематизує знання, отримані в початкових класах. Навчальний матеріал викладений в такій логічній послідовності: рівні організації живих організмів, клітина як основна структурна та функціональна одиниця живого, віруси як неклітинні форми життя, одноклітинні прокаріоти, одноклітинні й багатоклітинні гриби, лишайники, різноманіття рослин і тварин (водночас особливу увагу звернено на вивчення представників флори та фауни нашої країни й свого краю), організм людини. В учнів формується вміння порівнювати й відрізняти основні групи організмів за істотними ознаками. Під час знайомства з тваринами, кімнатними та декоративними рослинами слід обов’язково опиратися на особистий досвід учнів, формувати екологічне мислення та свідомість, дбайливе ставлення до живого, уміння бачити його красу. Тема «Таємниці організму людини» передбачає формування розуміння людського організму як цілісної біологічної системи, а також практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.

РОЗДІЛ 5. «ПІЗНАЄМО СЕБЕ ТА СВІТ», який є практико-орієнтованим, спрямований на усвідомлення себе та своїх можливостей, розвиток власних здібностей, зокрема дослідницьких, формування в учнів стійкої мотивації та готовності використовувати отримані знання й вміння для корекції свого способу життя з метою зміцнення, покращення здоров’я, формування розуміння важливості біорізноманіття та його збереження, впливу людини на природу, формування системи природничих знань через виконання парних і групових завдань дослідницького та проєктно-конструкторського характеру.

(70 год – 2 год на тиждень)

Наведена кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною. Послідовність тем у межах одного навчального року вчитель може змінювати на власний розсуд (без порушення логіки викладання). Виконання та захист проектів передбачає проведення учнями дослідницької роботи і представлення її результатів; проекти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті.

ІІ. ЗМІСТОВА СКЛАДОВА

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ

ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОЗДІЛ 1. ПІЗНАЄМО СВІТ НАУКИ (15 год)

Учень здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові / медіатекстові джерела інформації; унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою інших осіб), використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) для відтворення змісту, структурування інформації;

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки;

ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження,

розуміє внесок учених-природничників і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки;

представляє дані, створюючи таблиці, схеми, діаграми тощо, з виконанням необхідних проміжних перетворень.

Тема 1. Перший крок у науку

Об’єкт і предмет природничих наук. Взаємозв’язок природничих наук. Природничі науки, STEM і професії майбутнього.

Причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Робота з джерелами інформації про природу, використання QR-кодів, цифрового контенту природничого змісту;

профорієнтаційна гра «Професії майбутнього і природничі науки»;

створення таблиці «Об’єкт і предмет природничих наук»;

з’ясування послідовності та суті етапів наукового методу пізнання.

РОЗДІЛ 2. ПІЗНАЄМО ЯВИЩА ПРИРОДИ (20 год)

Учень відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до

сформульованої проблеми; описує етапи дослідження;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у

запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження;

зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними; виявляє невідомі для себе знання;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації; розмірковує щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у

запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень;

наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які сприяли / завадили (за наявності) досягненню мети дослідження.

Тема 1. Пізнаємо фізичні явища

Механічні явища

Механічний рух тіл. Відносність руху і спокою. Траєкторія. Прямолінійний і криволінійний рух. Величини, що описують рух. Швидкість.

Теплові явища

Теплове розширення твердих тіл, рідин і газів. Негативні впливи теплового розширення. Використання ефектів теплового розширення. Теплопередача. Поняття про передачу тепла у твердих тілах, рідинах і газах. Пароутворення.

Електричні явища

Електризація тіл. Взаємодія наелектризованих тіл. Поняття про електричні заряди. Електричний розряд. Провідники та ізолятори. Блискавка. Правила безпечної поведінки під час грози.

Електричне коло. Елементи електричних кіл. Складання електричних кіл. Дії електричного струму. Електроприлади. Правила безпечної поведінки з електроприладами. Електромобілі. Поняття про перетворення та передачу електроенергії.

Світлові явища

Світло і тінь. Природні та штучні джерела світла. Прямолінійне поширення світла. Утворення тіні. Прозорі, непрозорі та напівпрозорі предмети. Поняття про закони поширення світла. Як діє лінза? Як виникає зображення в оці?

Звукові явища

Джерела та характеристики звуку. Як поширюється звук? Швидкість звуку. Як ми чуємо? Вплив звуків на організм людини.

Тема 2. Пізнаємо речовини та їхні зміни

Речовини навколо тебе. Основні речовини, що входять до складу атмосфери (кисень, азот, вуглекислий газ), гідросфери (вода) та літосфери (пісок, вапняк, вугілля).

Чисті речовини та суміші. Однорідні та неоднорідні суміші. Способи розділення сумішей. Повітря та морська вода – природні суміші.

Зворотні та незворотні зміни речовин.

Вимірювання відстані й часу;

обрахунок середньої швидкості руху пішохода;

розв’язування задач на знаходження швидкості;

спостереження (або відеоролик) демонстрації теплового розширення твердих тіл (кільце і куля);

виготовлення моделі рідинного термометра;

спостереження теплового розширення рідин і газів;

спостереження явища кипіння;

спостереження явища теплопередачі;

спостереження взаємодії тіл, наелектризованих тертям;

спостереження електризації через вплив;

складання електричних кіл;

спостереження дій електричного струму;

схематичне зображення окремих елементів та схеми електричного кола;

мозковий штурм «Як зменшити споживання електричної

енергії?»;

дискусія в групах «Яким буде транспорт через 100 років?»;

спостереження прямолінійного поширення світла, розсіяння світла, відбивання та заломлення світла; спостереження утворення тіні;

спостереження утворення зображення за допомогою лупи; демонстрація моделі будови ока;

дослідження швидкості поширення звуку в різних середовищах;

дослідження залежності характеристик звуку від натягу і довжини струни (пластини).

Спостереження сумішей за допомогою лупи (або зуму в мобільному телефоні); виготовлення фільтра;

практична робота «Приготування та розділення сумішей»; демонстраційний експеримент (або відеоролик) «Спостереження явища випарювання»;

дослідження чинників, що впливають на розчинність.

пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і

процесів на основі нетекстової інформації;

Тема 3. Пізнаємо астрономічні явища.

Земля і Місяць

Зміна дня і ночі; зміна пір року. Добовий та орбітальний рухи Землі. Фази Місяця. Сонячні та місячні затемнення. Поняття про припливи та відпливи.

ознайомлення з фотографіями Місяця;

дослідницьке завдання «Як утворюються кратери?»;

ознайомлення з аерокосмічними знімками поверхні Землі, за якими досліджують фактори антропогенного впливу;

вивчення фотографій Землі з космосу;

моделювання (або відеоролик) сонячного та місячного затемнення;

спостереження за фазами Місяця та виготовлення таблицісхеми «Фази Місяця»;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб правила, способи і відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми; розмірковує щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої

проблеми, висловлює свої думки;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок. представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

Тема 4. Пізнаємо біологічні явища

Живлення організмів

Фотосинтез. Мінеральне живлення рослин. Рослини, які поєднують фотосинтез з іншими способами живлення. Різноманітність їжі, способів живлення і систем травлення тварин. Поняття про перетворення речовин в організмі людини (від травної системи до клітини).

Дихання організмів

Як дихають рослини. Різноманітність органів і способів дихання тварин.

Подразливість, рухи організмів Різноманітність рухів рослин. Види руху тварин. Подразливість рослин і тварин.

Розмноження організмів Порівняння типів розмноження рослин: нестатеве (спороутворення у папоротеподібних), статеве (утворення насіння у покритонасінних) і вегетативне (на прикладі папоротеподібних і покритонасінних рослин). Форми розмноження тварин.

Ріст і розвиток організмів

Як ростуть рослини, тварини, людина. Таємниці індивідуального розвитку різних організмів. Життєві цикли рослин і тварин. Тривалість життя.

дослід, що підтверджує утворення крохмалю на світлі в процесі фотосинтезу;

створення буклета «Чим харчуються дикі тварини (які живуть біля людей чи в зоопарку, лісі, озері і т. д. (на вибір учнів)», «Чим харчуються домашні тварини»;

складання узагальнювальних схем «Живлення рослин», «Способи живлення тварин», «Шлях речовин від ротової порожнини до клітини тіла (на прикладі організму людини)»;

ознайомлення з фотографіями Місяця;

дослідницьке завдання «Як утворюються кратери?»;

ознайомлення з аерокосмічними знімками поверхні Землі, за якими досліджують фактори антропогенного впливу;

вивчення фотографій Землі з космосу;

моделювання (або відеоролик) сонячного та місячного затемнення;

спостереження за фазами Місяця та виготовлення таблицісхеми «Фази Місяця»;

РОЗДІЛ 3. ПІЗНАЄМО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ (12 год)

Учень обирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах;

порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту в різних джерелах;

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту;

виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації природничого змісту;

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

виявляє невідомі для себе знання;

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації ;

здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

Тема 1. Астрономічні інструменти та спостереження

Оптичні телескопи та радіотелескопи.

Твої власні астрономічні спостереження. Бінокль. Небесна сфера. Зоряне небо. Сузір’я.

Тема 2. Сонячна система

Склад Сонячної системи. Сонце. Планети та карликові планети. Малі тіла. Метеороїди. Загальна характеристика планет земної групи та планет-гігантів. Кратери й астроблеми. Супутники та кільця планет. Пошуки життя в Сонячній системі. Проєкти освоєння та колонізації Сонячної системи.

Тема 3. Всесвіт

Геоцентрична та геліоцентрична моделі Всесвіту. Сучасні уявлення про Всесвіт. Наше місце у Всесвіті.

Спостереження за зоряним небом і небесними тілами за допомогою цифрових ресурсів (на вибір учителя і за

бажанням дітей);

виготовлення моделі сузір’я;

екскурсія в планетарій (за можливості) або ознайомлення із зоряним небом за допомогою віртуального планетарію; ознайомлення з картою зоряного неба; спостереження за зміною точки сходу (заходу) Сонця

(Місяця);

практичне завдання «Орбіта планети – еліпс»; ознайомлення з фотографіями кратерів та астроблем; ознайомлення з фотографіями Марса;

моделювання планетних орбіт Сонячної системи; інформаційний пошук «Перші кроки до колонізації Марса»; виготовлення і презентація макету «Космічна база»; інформаційний проєкт «Які тварини і рослини побували в космосі?»;

моделювання процесу розширення Всесвіту за допомогою повітряної кульки; інформаційний проєкт «Імена України в космосі».

РОЗДІЛ 4. ПІЗНАЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У ПРИРОДІ (13 год)

Учень встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою;

встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу

природних явищ, їхні ознаки;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки

Тема 1. Взаємозв’язки організмів з неживою природою

Середовище життя, чинники неживої природи. Водне середовище і пристосування до його умов рослин і тварин. Наземно-повітряне середовище і пристосування до життя в ньому рослин і тварин. Умови ґрунту як середовища життя і пристосування його жителів. Організми як середовище життя.

складання схеми «Взаємозв’язки неживої і живої природи»;

гра для співвіднесення рослин, їхнього середовища життя та пристосування до середовища існування;

створення таблиці-гри для співвіднесення тварин, їхнього середовища життя та пристосування до середовища існування; • проєкти «Паразити домашніх тварин», «Як тварини впливають на родючість грунту»;

встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх

текстів, медіатекстів);

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту;

створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий

досвід;

оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»;

Тема 2. Взаємозв’язки між живими організмами

Паразити і хижаки. Нахлібники і квартиранти. Партнери. Ланцюги живлення. Пристосування рослин і тварин, щоб не бути з’їденими чи знайденими.

практична робота «Складання ланцюгів живлення водойми, парку, лісу, поля, грядки (на вибір)»;

моделювання ситуації «Якщо зникне організм (вибраний), то як це вплине на інші організми?»

складання буклетів про отруйні рослини і тварин місцевості і першу допомогу при отруєнні, укусі;

складання екологічної казки;

використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ природи для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропонован інструменти / створені моделі;

відповідає самостійно на чітко сформульован запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у

запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

досвід;

оформлює власне висловлення, враховуючи

основні засади академічної доброчесності;

Тема 3. Взаємозв’язки організмів між собою та неживою природою в різних угрупованнях

Угруповання організмів, природні і створенілюдиною. Взаємозв’язки в прісній водоймі, морі чи океані. Взаємозв’язки в лісі й парку. Організми луки й городу, взаємозв’язки між ними та довкіллям. Взаємозв’язки організмів у ґрунті. Виживання в пустелях. Життя рослин і тварин серед людей.

гра «Хто з ким пов’язаний?»;

дискусія «Відмінність та подібність природних і штучних угруповань»;

робота в групах зі складання малюнка-діаграми «Взаємозв’язки організмів у морі чи океані», «Взаємозв’язки організмів у лісі»,

«Взаємозв’язки організмів у ґрунті»;

моделювання водних угруповань у прісноводному і морському акваріумах;

спостереження в природі різних угруповань;

дискусія «Чому потрібно постійно доглядати грядку?»;

проєкт на вибір: «Організми та їхні зв’язки в нашому озері», «Організми та їхні зв’язки в нашому лісі»,«Організми та їхні зв’язки на городі»; «Життя рослин і тварин біля нас»;

використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові / медіатекстові джерела інформації;

обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами.

Тема 4. Біологічні ритми організмів Періодичні зміни середовища життя і пристосування до них організмів.

інформаційний пошук: «Як живуть організми на березі морів чи океанів між припливами», «Як птахи здійснюють перельоти без GPS», «Таємниці життя денних і нічних тварин», «Пристосування організмів до змін пір року»;

практична робота «Квітковий годинник на подвір’ї»;

дискусія «Біоритми людини та її продуктивність і лікування».

РОЗДІЛ 5. ПІЗНАЄМО СЕБЕ І СВІТ (10 год)

Учень обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; визначає з допомогою вчителя або інших осіб чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми;

обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини;

детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси,

світогляд тощо);

обирає продукти харчування, способи проведення дозвілля, відповідний одяг тощо, які приносять задоволення і користь для здоров’я, безпеки і добробуту;

аналізує вибір, свій та інших осіб, з урахуванням користі і задоволення (радості) для здорового,

безпечного життя;

обирає та застосовує цифрові інструменти для збирання чи отримання даних;

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього

тексту, медіатексту);

знаходить інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах і перевіряє її

достовірність;

пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки і добробуту;

Тема 1. Пізнай свої здібності

Здібності та можливості людини. Як зрозуміти та розвинути свої здібності. Пам’ять і увага. Мозок – орган, який керує діяльністю організму. Вплив циклічних процесів у природі на організм людини.

вправи на перевірку та розвиток спостережливості, уваги, витривалості, гостроти зору, швидкості реакції на світловий і звуковий сигнали;

складання раціону харчування «Смаколики для мозку»;

інформаційний проєкт «Винаходи Леонардо да Вінчі»;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

планує послідовність дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовні строки їхнього виконання, можливості використання цифрових засобів;

наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи;

бере до уваги зміни, оцінює їхні ризики та переваги для власного життя та життя спільноти; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх;

бере участь у прийнятті спільних рішень; оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату

тексту, медіатексту) ;

Тема 2. Мистецтво виживання Підкорення полюсів Землі. Робота полярників на станції Вернадського. Дослідження океанів і атмосфери. Підкорення найвищих вершин світу. Дослідження джунглів Амазонки.

Сучасні екстремальні подорожі.

добування води з повітря;

очищення річкової (озерної, забрудненої ґрунтом) води, фільтрування і випарювання;

опріснення солоної води;

виготовлення посудини для пиття з паперу;

гра «Заблукали в лісі»;

гра «Перша допомога» (сонячні опіки і тепловий удар, обмороження);

гра «Подаємо сигнали про допомогу»;

інформаційний мініпроєкт «Дари лісу»;

наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі;

дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; бере участь у прийнятті спільних рішень;

пояснює наслідки недотримання здорового способу життя на основі інформації, що міститься в різних текстах;

пояснює вплив спілкування на складники

здоров’я, безпеки і добробуту;

оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату;

обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації;

визначає з допомогою вчителя або інших осіб чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми;

пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства;

виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах;

наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи

критично осмислює ризики, пов’язані із шкодою для навколишнього середовища;

обговорює те, як громадяни та уряди можуть сприяти сталому розвитку;

пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ;

спільно з однолітками усвідомлено бере участь у громадських заходах;

демонструє модель безпечної поведінки згідно з інструкціями і правилами в соціальному і природному середовищі;

аналізує взаємозв’язок між потребами людини та

обмеженістю ресурсів;

визначає потребу в ощадливому використанні ресурсів і повторній переробці вторинної сировини;

доводить, що здоров’я, безпека і добробут є

підґрунтям успішного майбутнього;

Тема 3. Як змінити світ на краще Вплив діяльності людини на взаємозв’язки в природі. Парниковий ефект. Участь України в міжнародному співробітництві з охорони навколишнього середовища. Життя в екостилі та позитивні емоції.

складання «Дерева рішень»;

заняття на екологічній стежці;

проєкт «Уроки життя»; «Альтернатива хімічним засобам захисту рослин»;

практичні завдання на формування екологічного стилю життя;

розв’язування ситуативних завдань «Оберни негатив на позитив»;

інформаційний мініпроєкт «Чи можуть позитивні емоції продовжити життя?».

ІІІ. Перелік навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу

Джерела та література:

речові джерела;

збірники документів;

основні й додаткові підручники;

довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);

наукові та методичні видання;

художня література з природознавчої тематики;

періодичні видання або витяги з них;

зошити-практикуми

сайт дистанційної освіти для учнів

онлайн-анкети для завершального оцінювання

онлайн-курси для фахової підготовки вчителів за природничою галуззю

онлайн-система адміністрування підвищення кваліфікації

онлайн-супровід у соціальних мережах з питань викладання курсу

сценарії заходів;

роздавальний матеріал.

Наочні посібники, виготовлені типографським способом:

настінні карти;

учнівські атласи;

контурні карти;

таблиці, схеми;

діаграми;

фотоальбоми, тематичні каталоги;

слайди;

кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);

інформація на електронних носіях.

Нефабричні наочні матеріали:

фотографії та фотомонтажі;

матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;

тематичні стенди;

поурочні папки учнів;

систематизований каталог наочності.

Навчальна документація:

нормативні документи (Конституція, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державний стандарт базової середньої);

навчальні програми курсу;

план роботи кабінету;

правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;

навчально-тематичне планування;

тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

Інтернет- ресурси:

Сервіс відеоконтенту Youtube https://www.youtube.com/

Конструктор тестів порталу «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/test

Конструктор тестів порталу «На Урок» https://naurok.com.ua/test

Вебквести на порталі «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/webquest

ІV. Система оцінювання результатів навчання

Система оцінювання результатів навчання базуватись на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р за. № 289 та Загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток №2 до наказу №289).

У першому семестрі 6 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів буде здійснюватися за рівневою шкалою.

Згідно з рекомендаціями Міносвіти, таке оцінювання забезпечить наступність між підходами до оцінювання результатів навчання учнів початкової та базової середньої освіти.

Зокрема, результати оцінювання будуть позначати словами або відповідними літерами: «початковий» – «П»; «середній» – «С»; «достатній» – «Д»; «високий» – «В». Оцінювання буде супроводжувати його вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня, а не на помилки або невдачі. Річне оцінювання буде здійснюватися на підставі оцінки за 2-ий семестр.

V. Список літератури та інформаційних ресурсів

1. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.

2..Підручник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки Украіни від 08.02.22 № 140) Відповідно до модельної навчальної програми «Пізнаємо природу». 5-6 класи» Для закладів загальної середньої освти ( авторки : Біда Д., Гільберг., КолісникЯІ.)

Київ «Генеза» 2022.

3. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 Київ https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-89

4. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 серп. 2020 р. № 960-р. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-р#Text.

5. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30 верес. 2019 р. № 722/2019. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/722/2019#Text.

6.Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Досужа Тетяна

Пов’язані теми

Природнича освітня галузь (інтегровані курси), 6 клас, Інші матеріали

Інкл

Додано

17 березня

Переглядів

184

Оцінка розробки

Відгуки відсутні