НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ 6 КЛАСУ, розроблена на основі модельної програми Н. Голуб, О. Горошкіної + Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 кл.

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням педагогічної ради     __________________        ліцею

Протокол №1 від

Директор   ____________________ ліцею

ІП

_______________

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ 6 КЛАСУ

Розроблена на основі модельної програми Н. Голуб, О. Горошкіної

«Українська мова. 5-6 класи»

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(наказ від 12.07.2021 № 795)

Учитель(ка) –  

ПІДТЕМИ

КІЛ-ТЬ ГОД.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1

Краса звучання української мови.

3

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - характеризує деякі основні особливості структури та окремі деталі мовного оформлення нескладних у мовному плані невеликих текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів або уривків із них), що належать до різних стилів і жанрів; - робить висновки на основі прочитаного нескладного в мовному плані тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту або уривка з нього); - пояснює вплив мовних засобів у тексті на формування власного естетичного смаку; - передає нескладні в мовному плані невеликі тексти (зокрема художні тексти, медіатексти або уривки з них) словесно (переказ, конспект), графічно (схема, таблиця тощо); - добирає доречні типові засоби милозвучності для оформлення невеликого типового власного висловлення; - виявляє і виправляє типові порушення правил милозвучності в мовленні, спираючись на засвоєні мовні норми; - використовує знання про милозвучність, багатство української мови для вдосконалення власного мовлення .

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (дослідження критеріїв краси й багатства української мови; добір прикладів, що свідчать про красу й багатство мови тощо). Текстова діяльність (читання текстів уголос; аналіз текстів за певною ознакою: ритміки, мелодики мови, повнозвучної вимови, співвідношення голосних і приголосних звуків у словах; виявлення неологізмів, архаїзмів, історизмів, діалектизмів тощо; визначення ролі суфіксів і префіксів у словах; переказування тексту (з дотриманням лексичного багатства; з розширенням тексту синонімами, фразеологізмами тощо). Мовленнєва діяльність (усне повідомлення на визначену тему)

Багатство української мови

2

Повторення вивченого раніше про будову слова, форми слова й спільнокореневі слова, значущі частини слова.

13

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - доречно використовує в мовленні вивчені мовні одиниці; - використовує знання про будову слова для вдосконалення власного мовлення; - добирає потрібні мовні засоби, дотримуючись основних мовних норм, ураховуючи роль значущих частин слова; - спостерігає за значущими частинами слова в мовленні, зокрема й на прикладі літературних творів ; - складає та оформлює невелике типове власне висловлення з використанням вивчених мовних одиниць; - знаходить і виправляє типові помилки у змісті тексту, будові слова, написанні значущих частин слова; - висловлює власні почуття та враження щодо зображених у тексті (художньому тексті, медіатексті тощо) людей, подій, ситуацій, ставлення до них, використовуючи слова з суфіксами, що надають слову емоційного забарвлення та виразності; - редагує текст, уникаючи скупчення спільнокореневих слів; - користується орфографічним словником.

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (пояснення й застосування правил написання значущих частин слова; визначення спільного лексичного значення спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови; розмежування спільнокореневих слів і форм одного слова; визначення змінних і незмінних частин мови, складних слів; добір спільнокореневих слів; розбір слів за будовою; пояснення функцій значущих частин слова: префіксів (творення слів, синонімів, антонімів), суфіксів (творення нових слів, надання словам емоційного забарвлення); пошук ситуацій, що потребують застосування вивченої теми; виокремлення частин будови слова, пояснення значень закінчення для творення форм слова; виконання вправ, що передбачають застосування орфографічних правил; виявлення проблемних ситуацій, спричинених орфографічними помилками. виконання завдань, що передбачають використання орфографічного словника; аргументування власної думки тощо). Текстова діяльність (пошук у тексті форм одного слова й спільнокореневих слів; аудіювання, читання й складання текстів, що містять слова із суфіксами, які надають слову емоційного забарвлення й виразності; виявлення й аналіз у текстах помилок, спричинених недоцільним уживанням спільнокореневих слів або форм слова; редагування речень і текстів; редагування тексту/речень; складання й оформлення власного висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами; тощо). Мовленнєва діяльність (усне висловлення на визначену тему)

Спільнокореневі слова й форми слова. Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті

Основа (корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущі частини слова

Написання префіксів з-, зі-, с-, роз-, без-.

Написання префіксів  пре-, при-, прі-.

Правила написання букв е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, - ичок-, -ичк-.

Правила написання букв е, и, і в суфіксах -інн-(я), -ення-(я), -инн-(я), -ив-(о), -ев-(о).

Букви е, о, и в прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов-, -ин-,-ін-, -ичн-.

Антонімічні префікси й суфікси

Незмінні й змінні слова

Складні слова.

3

Повторення вивченого у 3-4 класах.

13

Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - обирає комунікативно доцільний варіант слова з опорою на знання про способи словотворення (розвивальний, а не розвиваючий); - виявляє власні мовні вподобання в доборі мовних засобів; - збагачує власне мовлення, послуговуючись різноманітними джерелами; - використовує словотвірні засоби для передання власних емоцій, створення комфортної атмосфери; - записує власні міркування з використанням виучуваного мовного явища; - складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними словотвірними нормами ; - виявляє і виправляє помилки, допущені в тексті, спираючись на засвоєні мовні норми; - добирає потрібні словотвірні засоби, дотримуючись основних мовних норм ; - імпровізує з окремими художніми засобами (словотвірними) ; - створює невеликі типові повідомлення / медіатексти в захищених цифрових сервісах і соцмережах щодо проблем, пов’язаних з особистим досвідом та освітньою діяльністю, використовуючи складноскорочені слова.

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; припущення; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (визначення способів творення слів, стилістичних засобів словотвору; добір словотвірного ланцюжка; творення і написання слів суфіксальним способом: іменників (суфікси -ин(а), -ств(о), -зтв(о), - цтв(о)), прикметників (суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк-); творення і написання складних, складноскорочених слів, комунікативно доцільне застосування їх; пояснення ролі складних слів у мовленні; виконання завдань, що передбачають використання орфографічного словника тощо). Текстова діяльність (визначення ролі слів емоційно-експресивними суфіксами; виявлення в тексті виучуваних мовних одиниць; збагачення/перетворення тексту за допомогою слів, утворених різними способами; редагування тексту, обґрунтування правильного вживання словотвірних засобів; написання власних висловлень із використанням зазначених слів, написання есе тощо). Мовленнєва діяльність (усне висловлення на визначену тему; усний коментар тощо).

Словотвір – розділ мовознавства і джерело збагачення мови. Змінювання і творення слів. Твірне слово.

Основні способи словотворення.

Творення і правопис складноскорочених слів.

Складні слова. Сполучні о, е в складних словах.

Правопис складних слів разом, із дефісом, окремо. Написання слів з пів.

Словотвірний ланцюжок.

Зміни приголосних під час творення іменників із суфіксом -ин-(а) від прикметників на -ський, - цький.

Зміни приголосних під час творення іменників із суфіксами -ств-(о), -зтв-(о), -цтв-(о); прикметників із суфіксами - ськ-, -цьк-, -зьк-.

Словотвірний розбір слова.

4

Повторення вивченого про самостійні частини мови в початкових класах. Загальна характеристика частин мови.

35

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - вирізняє окремі ознаки іменників, пояснює їхню суть; - порівнює та зіставляє іменники за визначеними ознаками; - спостерігає та виявляє окремі групи іменників у власному мовленні та в літературних творах ; - використовує знання про іменник для вдосконалення власного мовлення; - виявляє власні мовні вподобання під час добору іменників ; - виявляє і виправляє помилки, допущені в тексті, з урахуванням засвоєних правил; - творчо використовує іменники як творчий засіб, обґрунтовуючи власний вибір ; - критично ставиться до власної мовленнєвої діяльності, обирає доцільні способи вдосконалення власного мовлення ; - збагачує власне мовлення іменниками, використовуючи різні джерела .

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (розпізнавання іменників на основі їхніх смислових і граматичних особливостей; визначення значущих частин слова в іменниках; розмежування й обґрунтування іменників з абстрактним і конкретним значенням; пояснення особливостей написання іменникових закінчень; морфологічний аналіз іменників; зображення текстової інформації про іменник у вигляді схеми, моделі, таблиці; узагальнення інформації про іменник; групування іменників за вказаною ознакою; виявлення в тексті незнайомих іменників, з’ясування лексичного значення за словником; використання словників задля з’ясування значення слів, фразеологізмів, написання слів; визначення синтаксичної ролі іменників; аналіз іменників у тексті за визначеною ознакою; тематичне групування лексики; дослідження сфер застосування правил написання великої букви у власних назвах; обґрунтування життєвого значення правил написання іменників; пошук проблемних ситуацій, спричинених неправильним написанням іменників; застосування іменників відповідно до стильової диференціації тексту (горизонт – науковий; видноколо – художній); визначення мовленнєвих жанрів, у яких доцільне використання іменників у формі кличного відмінка; пошук мовленнєвих жанрів і життєвих ситуацій, для яких виучувані теми мають важливе значення тощо). Текстова діяльність (пояснення ролі номінативної функції іменників у тексті; пояснення лексичного значення іменників у тексті; редагування речень і текстів; визначення теми, ідеї тексту; добір ключових слів; знаходження в тексті інформації й передавання/відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо) чи образно (малюнок); збагачення тексту певними іменниками тощо). Мовленнєва діяльність (переказування текстів із елементами творчого завдання; виразне читання тексту; усне висловлення на визначену тему тощо)

Повторення вивчених раніше відомостей про іменник

Іменник як самостійна частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Номінативна функція іменника в мовленні. Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні.

Велика буква та лапки у власних назвах.

Збірні іменники.

Рід іменників. Іменники спільного роду.

Число іменників. Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини.

Відмінки іменників. Кличний відмінок. Особливості написання іменників у кличному відмінку.

Поділ іменників на відміни й групи

Відмінювання іменників І відміни.

Відмінювання іменників ІІ відміни.

Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни.

Відмінювання іменників ІІІ – IV відмін.

Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові,

Не з іменниками

Правопис складних іменників.

5

Повторення вивченого про прикметник у 1-4 класах:

26

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - вирізняє окремі ознаки прикметників, пояснює їхню суть ; - спостерігає та виявляє окремі групи прикметників у власному мовленні та в літературних творах ; - обирає комунікативно доцільний варіант слова з опорою на знання про частини мови, їхні функції в мовленні; - виявляє власні мовні вподобання в доборі мовних засобів ; - використовує знання про прикметник для вдосконалення власного мовлення ; - виявляє власні мовні вподобання під час добору прикметників; - збагачує власне мовлення прикметниками як засобами художньої виразності ; - характеризує основні особливості мовного оформлення текстів (художніх текстів, медіатекстів тощо), що належать до різних стилів і жанрів .

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність ( розпізнавання прикметників за смисловими і граматичними ознаками; визначення в прикметниках значущих частин слова; визначення синтаксичної ролі прикметників; творення ступенів порівняння якісних прикметників; пояснення особливостей написання прикметникових суфіксів та закінчень; морфологічний, словотвірний розбір прикметників; використання словників задля з’ясування значення слів, фразеологізмів, написання слів; дослідження сфер застосування правил нормативного вживання прикметників; розрізнення /групування якісних, відносних, присвійних прикметників; добір прикметників-синонімів для більш точного позначення ознаки предмета тощо). Текстова діяльність (збагачення тексту якісними і відносними прикметниками; обґрунтування доцільності вживання коротких форм прикметників; збагачення тексту епітетами як засобом виразності мовлення; аналіз у тексті дотримання орфографічних і граматичних норм; редагування речень і текстів; знаходження в тексті інформації й передавання/ відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо) чи образно (малюнок); складання речень, написання есе; комунікативно доцільне використання прикметників як текстотвірного засобу тощо).

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Групи прикметників за значенням.

Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Короткі форми прикметників

Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх.

Прикметники твердої й м’якої груп. Відмінювання прикметників

Творення прикметників (практично). Перехід прикметників в іменники.

Написання не з прикметниками

Написання -н- і -нн- у прикметниках.

Написання складних прикметників разом і через дефіс.

6

Повторення вивченого в 3-4 класах.

19

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - виокремлює та розрізняє числівники за різними ознаками ; - добирає потрібні числівники для створення власних текстів, дотримується мовних норм ; - виявляє і виправляє помилки, допущені в тексті, з урахуванням засвоєних мовних норм ; - спостерігає за числівниками в мовленні, зокрема на прикладі літературних творів ; - переказує зміст тексту (художнього тексту, медіатексту тощо), в різний спосіб відповідно до завдання ; - створює й самостійно презентує невеликі типові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) на відому тематику, у яких є числівники; - висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, пов’язаних із власним життєвим досвідом і сферою інтересів.

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (розпізнавання числівників на основі їх смислових і граматичних особливостей; розрізнення числівників та спільнокореневих інших частин мови (п'ять, п'ятірка тощо); розрізнення кількісних і порядкових; простих, складних і складених числівників; відмінювання числівників; морфологічний розбір числівників; уживання числівників на позначення числа й кількості предметів, порядку при лічбі, дробових чисел, для позначення приблизної кількості; моделювання життєвих ситуацій застосування знань про числівник; використання числівників як текстотвірного засобу в текстах офіційно-ділового й наукового стилів; уживання числівників на позначення дат і часу; добір прислів’їв, крилатих висловів, у складі яких є числівники тощо). Текстова діяльність (знаходження в тексті інформації й передавання/ відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо) чи образно (малюнок); складання речень, текстів, у складі яких є числівники; створення діалогів із використанням дат і точного позначення часу тощо). Мовленнєва діяльність (читання тексту/речень із числівниками у різних відмінкових формах; усне повідомлення, що містить числівники тощо)

Числівник:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Числівники кількісні  та порядкові. Числівники прості, складні та складені.

Відмінювання числівників.

Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках

Роздільне написання складених числівників.

Написання разом порядкових числівників з -тисячний.

Узгодження числівників з іменниками.

Правильне вживання числівників на позначення дат і часу.

7

Повторення вивченого в 3-4 класах

16

- Організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує); - застосовує знання на практиці; - дотримується орфографічних норм у процесі вибору мовленнєвих засобів ; застосовує знання правил орфографії для вдосконалення власного мовлення ; - спостерігає за етикетними функціями займенника в чужому мовленні й тексті літературного твору ; - добирає потрібні займенники, дотримується основних мовних норм ; - перефразовує репліки в діалозі .

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (розпізнавання займенників на основі їхніх смислових і граматичних особливостей; визначення розрядів займенників; визначення етикетних функцій займенника; морфологічний розбір займенників; уживання в мовленні неозначених займенниківсинонімів; добір ситуацій для застосування займенників «ти» і «Ви»; моделювання ситуацій, що передбачають етикетні функції займенників (займенники ти і Ви; уживання займенників він, вона, вони у присутності людей, на яких вони вказують тощо). Текстова діяльність (редагування тексту (заміна повторюваних слів займенниками; аналіз художніх текстів); виразне читання тексту; використання займенників як текстотвірного засобу: застосування займенників 3-ої особи відповідно до смислу попередніх речень; використання займенників як засобу зв’язку речень у тексті тощо). Мовленнєва діяльність (виразне читання тексту; усне висловлення на задану тему).

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди займенників за значенням:

Етикетні функції займенників ти і Ви.

Відмінювання займенників усіх розрядів.

Приставний н у формах особових і вказівних займенників.

Написання разом і з дефісом неозначених займенників.

Правопис заперечних займенників.

Написання займенників із прийменниками.

8

Інформація. Повторення вивченого в 5 класі

6

- Організовує свою діяльність; - визначає основну й другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутому повідомленні, систематизує та узагальнює різні думки, виявляючи в них спільне і різне; - пов’язує , зіставляє почуте із життєвим досвідом розрізняє факти, судження та аргументи в почутому; - обґрунтовує достовірність інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення; - формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; - читає тексти різних функційних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб; - визначає тему, окремі мікротеми, основну ідею, важливі деталі почутого повідомлення; - співвідносить зміст сприйнятого тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) з історичним та  культурним контекстом; - характеризує порушені в тексті (зокрема в художньому тексті, медіатексті) проблеми;  - розрізняє відому і нову, головну та другорядну інформацію, факти та судження в тексті; - створює та самостійно презентує в простий спосіб тексти на визначену тематику дотримується основних засад академічної доброчесності під час створення власних текстів;- виявляє та виправляє помилки, допущені в тексті, спираючись на засвоєні мовні норми; - описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів; - логічно структурує власне повідомлення; - експериментує з текстом; - залучає лексичне багатство мови для ефективної комунікації зі співрозмовниками; - доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; - бере участь в онлайнових дискусіях, розпізнає розбіжності в думках і толерантно обстоює власну позицію, дотримуючись базових норм етикету; - взаємодіє з іншими в цифровому просторі, дбаючи про власну кібербезпеку.

Організаційна діяльність (цілевизначення; планування; організація роботи; самоконтроль, рефлексія). Пізнавальна діяльність (пошук інформації різних видів; укладання списків надійних джерел інформації; порівняння текстів з правдивою та неправдивою інформацією; розпізнавання в інформації фактів, суджень, аргументів ; пошук хибних висловлень/думок у текстах; висування припущень щодо правдивості інформації; визначення новизни й актуальності інформації; обґрунтування актуальності інформації; визначення й обґрунтування надійності джерела інформації; виявлення відомої й нової інформації; визначення головної й другорядної інформації в прочитаному тексті; обґрунтування достовірності, повноти інформації (за потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення); формулювання теми (підтеми) й основної думки тексту; визначення ключових слів; складання плану тексту; інтонування тексту, реплік у ньому; перегляд певного тексту з метою віднаходження цільової інформації, яка складається з декількох слів, фраз або цифр; осмислення змісту прочитаного тексту; добір текстів різних видів; підготовка різних варіантів відповіді на визначену тему; аналіз структури; відповіді на уроці; зіставлення різних варіантів розгорнутої відповіді на уроці; (визначення в повідомленнях важливих і другорядних деталей; характеристика емоційного стану співрозмовників (героїв літературного твору); аналіз ситуацій віртуального спілкування; добір та аналіз прикладів спілкування з елементами дискримінації (цькування); аналіз лексики, що перешкоджає гармонійному спілкуванню. Текстова діяльність (написання есе на визначену тему; написання й аналіз повідомлення;підготовка й аналіз дописів для соцмереж; написання й аналіз коментарів щодо обраної проблеми; написання й аналіз тексту поради; написання електронного листа різним адресатам (близькій людині, подрузі, вчительці, сімейному лікареві тощо); написання й оформлення тексту оголошення; формулювання різних варіантів утішань тощо). Мовленнєва діяльність (переказування докладне, вільне, творче; висловлення припущень на основі прочитаного; описання власного емоційного стану, окремих відтінків настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання тексту ; усна розповідь відповідно до поставленого завдання тощо; дискутування на обрану тему (проблему) тощо).

Добір і пошук інформації. Актуальність і несуперечливість інформації.

Надійність джерел інформації. Факти і судження. Достовірність/ недостовірність інформації

Текст. Повторення вивченого в 5 класі.

Опис як тип тексту. Опис у різних мовленнєвих жанрах. Ідея. Проблеми в тексті. Особливості переказу як вторинного тексту.

. Узагальнення та вилучення подробиць як способи стиснення тексту/ План тексту. Види плану. Поняття академічної доброчесності.

Жанри мовлення. Повторення вивченого у 5 класі.

Відповідь на уроці. Структура відповіді. Розгорнута відповідь. Словникова стаття.

Есе. Допис у соцмережах. Коментар. Порада. Електронний лист. Оголошення. Втішання

Спілкування. Повторення вивченого в 5 класі. Усне й писемне спілкування. Емоційний стан співрозмовників. Важливі й другорядні деталі повідомлення. Міжособистісне, групове, масове спілкування. Ризики віртуального спілкування. Протидія й запобігання дискримінації, цькуванню Безпечна поведінка в цифровому просторі. Особливості онлайнвзаємодії.

9

Повторення в кінці року

9

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

І. Початковий

1

Учень/учениця  розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення 

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

ІІ. Середній

4

Учень/учениця  з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію 

5

Учень/учениця  відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця  правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

11

Учень/учениця  має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення