Навчальни проект : «Чому не можна спалювати опале листя та стерню ?»

Навчальни проект : «Чому не можна спалювати опале листя та стерню ?»

Мета: продовжувати формувати знання учнів про забруднення повітря;показати залежність здоров’я людини від чистоти повітря; розвивати  інформаційно-комунікативну компетентність, спостережливість; формувати пізнавальну самостійність та вміння аналізувати навчальний матеріал; виховувати почуття відповідальності за збереження чистоти повітря.

Хід уроку

І. Організаційний матеріал

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Розповідь учителя

1. КОРИСТЬ ВІД ОПАЛОГО ЛИСТЯ

Опале листя, перегниваючи, повертає до ґрунту всі поживні речовини, що отримувало протягом свого зростання. Але це не все, чим корисне опале листя, адже поступово розкладаючись, воно дає їжу мікроорганізмам і комахам, які живуть у ґрунті. Їхнє сусідство дуже корисне, оскільки вони видаляють з ґрунту шкідливі організми. Щорічне використання опалого листя як добрива для ґрунту, де ростуть дерева, забезпечує його усім необхідним.

Опале листя люди цілеспрямовано закопують для утворення добрив. Часто листям укривають город, як своєрідною ковдрою. Це дозволяє посівам пережити зимові холоди. Таке природнє покривало можна використовувати для полуниці, часнику, півоній або цибулі.

Можна зробити висновок, що опале листя несе в собі величезну користь для укриття рослин. Воно забезпечує належну кількість вологи, що гарантує сходи посівів і їхнє гарне зростання.

Листяний перегній, внесений у ґрунт, допомагає довше затримувати вологу біля коріння рослин, допомагаючи їм пережити літню посуху, заощаджуючи час та полегшуючи працю садівникам.

 У листяному перегної живуть і добре розмножуються дощові черв’яки, які чудово розпушують ґрунт та ефективно перетворюють різноманітні рештки на поживні речовини (гумус). Перегній запобігає росту бур’янів і руйнуванню ґрунтів.

Використовуючи опале листя для приготування перегною, не доведеться його спалювати, отруюючи їдким димом себе та інших людей.

Додаючи перегній до складу ґрунту, можна відмовитися від використання магазинного торфу, що видобувається з природних торфовищ.

Проте не завжди опале листя приносить лише користь ґрунту і рослинам, із якого воно опало. Якщо дерево росте поблизу смітників і доріг з інтенсивним рухом, то опале листя з нього накопичує значну кількість вихлопних газів та інших шкідливих речовин. Таке опале листя знову може повертати до ґрунту, а відтак і рослинам шкідливі речовини.

2.ШКОДА ВІД СПАЛЮВАННЯ ОПАЛОГО ЛИСТЯ

  Щорічно восени, інколи і навесні, околиці міст, а в основному села, занурюються в дим. Скрізь згрібають і палять опалі з дерев листки, після чого все навколо стає прибраним і доглянутим. Ніхто в цей час не думає про самі рослини, від яких забирають їхнє листя та про ґрунтовий покрив навколо них. Через щорічне спалювання опалого листя ґрунт під більшою частиною насаджень стає виснаженим, ущільненим, майже не містить поживних речовин.

Тривалий час люди недооцінювали роль листкової підстилки, що утворювалась не лише із листя, а і з відмерлих частинок кори, пагонів, плодів, шишок тощо. У нашій країні спалювати опале листя у населених пунктах забороняється законом.

Під час спалювання листя знищуються численні дрібні тварини, які знаходять у листках собі укриття на зиму. Наприклад, черв’яки, сонечка, різні жужелиці, які знищують шкідників та їхніх личинок. У підстилці зимують личинки метеликів і жуків, які у дорослому стані є корисними комахами.

 Підстилка необхідна також і тим видам птахів, які влаштовують гнізда на землі: вівсянкам, піночкам, жайворонкам, деяким видам дроздів. Тож спалювання сухої трави, опалого листя, інших частин рослин призводить ще й до знищення відкладених птахами яєць або вже їхнього потомства. Можуть загинути багато видів тварин, які знаходять собі там пристанище: земноводних, ящірок. Також знищується насіння та частково кора і бруньки рослин, які ростуть поруч із місцем спалювання.

Зі зменшенням підстилки виснажується кормова база комахоїдних птахів. І ще не слід забувати, що одні й ті види дерев: липи, в’язи, дуби, ясени, хвойні, — у лісах ростуть дуже довго, а в міській зоні тривалість їхнього життя менша на 40–80 років.

Якщо ви живете в місті, особливо поблизу вулиць, де регулярно проїжджає транспорт, листя ваших дерев отримує багато шкідливих речовин. Дерева виконують своє завдання, фільтруючи значну частину шкідливих речовин, які нікуди не зникають, накопичуючись у листі. Якщо не прибрати вчасно таке листя, то всі шкідливі речовини потраплять знову в ґрунт і ґрунтові води.

Залишати таку підстилку з листя, просочену шкідливими речовинами, не можна. Крім того, і спалювати таку листву не рекомендується. Її необхідно утилізувати за межею міста.

І V. Повідомлення учнів по темі уроку

Таким чином, окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави може призвести до таких загроз:

Учень1. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечко. Їхня здобич — шкідники культурних рослин — попелиці, лишаються зимувати у вигляді яєць на гілках рослин. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розмноження та поширення попелиць навесні.

Учень 2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунту, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть мікроорганізми, що беруть участь у ґрунтоутворенні.

Учень 3. За звичайних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється попіл (зола). Незважаючи на загальноприйняту думку, зола — дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

Учень 4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння.

Учень 5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2–4 рази промерзання ґрунту, а відтак до загибелі великої кількості рослин і їхнього насіння.

Учень 6. Під час спалювання трави на присадибних ділянках або стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Учень 7. Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати задушливий газ (смог) і на довго зависати у повітрі. У цьому випадку погіршується видимість, що призводить до збільшення частоти аварій на дорогах. Окрім того, потрапляючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Учен 8. Задимлені населені пункти використовують для освітлення вулиць і будинків значно більше електроенергії.

VІ. Продовження розповіді вчителя

 3.ШКОДА ВІД ВИПАЛЮВАННЯ СТЕРНІ

Стерня - це сухі залишки рослин після збору врожаю на полях.

Із початком робіт щодо прибирання на полях, у садах постає питання спалювання стерні. Учені вказують на те, що після спалювання стерні знижується родючість ґрунту, погіршується врожайність рослин.

Також через вогонь може виникнути пожежа. У безвітряну погоду полум’я може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км/год, а у вітряну — до 30 км/год; висота вогню може сягати до 2 м.
Виникає загроза перекидання полум’я на природні ділянки. Це, у свою чергу, призводить до знищення диких тварин і рослин. Дуже часто зі спалювання стерні починаються величезні степові пожежі, пожежі в лісах і загорання будинків.

Дим від вогню в туманні дні зможе утворити задушливий чадний газ і надовго зависнути у повітрі. Потрапляючи у легені, він викликає погіршення здоров’я людини. Також дим від полум’я погіршує видимість на дорозі, а це призводить до аварій і автокатастроф.

За самовільний підпал сухих залишків рослин на полях в Україні  передбачено адміністративну відповідальність (стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) у вигляді штрафу від 170 до 1700 гривень.

У випадку, якщо дії винної у правопорушенні особи призвели до більш серйозних наслідків, - не виключена навіть кримінальна відповідальність.

Наприклад, за вчинення дій, які призвели до загибелі людей, згідно Кримінального Кодексу України, суд може призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.

V.Підсумок уроку

 Висновки:

Пам’ятайте, що не можна випалювати стерню та інші рослинні рештки. Адже знищення стерні — це водночас знищення рослин і тварин рідного краю.
Під час спалювання соломи та стерні повністю гинуть мікроорганізми, що формують найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що утворююють ґрунт, є температура 40°С, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340–360°С.

Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї культурних рослин. Для відновлення продуктивності ґрунту після подібного заходу потрібен не один рік.

Тож, будьте свідомими та пильними - не робіть того, чого не варто робити! Бережіть природу!