Мета: Впровадження Концепції національно – патріотичного виховання на заняттях фізичної культури в початкових класах»
Легенда заходу:
Козаки вранці прокидались світ Сонця і завжди в будь – яку пору року та погоду бігли до водойми босоніж та по пояс роздягнуті, робили рухавку, віталися з усіма стихіями та співали гімн Сонцю, просили у нього благословення на новий день та життя.
Для рухавки застосовували прадавню гімнастику «Кремінь», « Дев'ять сил», дихальні вправи, вправи на розтягування, встряски , переступи. Та обов'язково купалися або обливалися сестрицею-водицею, зливаючись з силою великого Борисфена, нашого Славути – Дніпра( Данапр)
Протягуючи долоні до Сонця, просили у нього сил та наснаги, захисту та підтримки для себе, для рідних та для рідної Землі. Висіли на Правилі, витягуючи жили( средоточії сили життя) та укріплюючи свій дух.
Повертались на Січ та ставали у Коло, дивлячись в очі один одному, сприймали усіх рівними собі і не признаючи зверхності над собою. Бо були вони вільні люди.
Після Віче всі розходились по урокам, завданням в залежності від вмінь та необхідності громади. Робили тренувальні вправи, буденні справи, бавлячись готували діточок та молодь до сурового життя, вчили народним карбам( правилам життя) та різним наукам. Усі козаки знали грамоту та вміли розуміти, говорити не менш, ніж 5 мовами. Неучем соромно було ходити. Робили вправи із зброєю та без неї. І ніколи не скиглили, не втрачали гумору. Все робили весело, з піснями,пританцьовуючи .А рухи усюди в ділах були перевальцем,м'які, економні, але вибухонебезпечні при нагоді. Навіть вислови такі залишились:» вовчим скоком, вовча хватка, як вовк-сіромаха
Бо немає сильнішої сили, ніж сила рідної Землі, Роду. « Рід твій тримає тебе на Землі. Бережи та відновлюй його.»
Раптом прийшла небезпека і довбуши почали бити в тулумбаси, сигнальники підпалювали вогонь на вежах, отамани збирати свої рої, вояки брали зброю та йшли по плану своїм шляхом, мапі у в похід. Переправлялися на козацьких «чайках» через Босфор, пластунами пробирались та нападали на ворогів, рятували з неволі своїх товаришів та інший люд. Поранених виносили на руках, ношах:ніколи не кидають своїх козаки. Через довгі тунелі у пітьмі проходили козаки, не гублячи нікого. Інколи приходилось триматись один за одного, щоб не втратити зв'язок. Кожен знав, що діяти. Кожен міг взяти на себе роль іншого при необхідності.А кораблі ворогів влучно з фальконетів розстрілювали бомбардири.
Козаки були характерниками і могли наганяти хмари, коли треба. Дмухали на хмари, і вітер швидко поніс козацькі «чайки» до рідного Дніпра, до рідного степу та домівки.
І привезли з собою пластуни великі таємниці ворогів, і відуни та толкмачи розгадали їх.
І небезпека минула!
Почали всі радіти на в танцях і забавах .
А потім зібралось велике Віче. Стали усі в Коло та, дивлячись в очі один одному,вшанували героїв доблесних, пожурили невдах, узгодили з громадою плани подальших дій, проспівали народні пісня і в братанні розійшлися по куренях.
Навчальний проект
рольового інтегрованого уроку – змагання з фізичної культури
похід – імітація »День на Січі»
вчителя фізичної культури ЗЗНВК № 108, м.Запоріжжя
Калиновської Ірина Павлівни.
Мета: Впровадження національно – патріотичного виховання на заняттях фізичної культури в початкових класах»
Легенда заходу:
Козаки вранці прокидались світ Сонця і завжди в будь – яку пору року та погоду бігли до водойми босоніж та по пояс роздягнуті, робили рухавку, віталися з усіма стихіями та співали гімн Сонцю, просили у нього благословення на новий день та життя.
Для рухавки застосовували прадавню гімнастику «Кремінь», « Дев’ять сил», дихальні вправи, вправи на розтягування, встряски , переступи. Та обов’язково купалися або обливалися сестрицею-водицею, зливаючись з силою великого Борисфена, нашого Славути – Дніпра( Данапр)
Протягуючи долоні до Сонця, просили у нього сил та наснаги, захисту та підтримки для себе, для рідних та для рідної Землі. Висіли на Правилі, витягуючи жили( средоточії сили життя) та укріплюючи свій дух.
Повертались на Січ та ставали у Коло, дивлячись в очі один одному, сприймали усіх рівними собі і не признаючи зверхності над собою. Бо були вони вільні люди.
Після Віче всі розходились по урокам, завданням в залежності від вмінь та необхідності громади. Робили тренувальні вправи, буденні справи, бавлячись готували діточок та молодь до сурового життя, вчили народним карбам( правилам життя) та різним наукам. Усі козаки знали грамоту та вміли розуміти, говорити не менш, ніж 5 мовами. Неучем соромно було ходити. Робили вправи із зброєю та без неї. І ніколи не скиглили, не втрачали гумору. Все робили весело, з піснями,пританцьовуючи .А рухи усюди в ділах були перевальцем,м’які, економні, але вибухонебезпечні при нагоді. Навіть вислови такі залишились:» вовчим скоком, вовча хватка, як вовк-сіромаха
Бо немає сильнішої сили, ніж сила рідної Землі, Роду. « Рід твій тримає тебе на Землі. Бережи та відновлюй його.»
Раптом прийшла небезпека і довбуши почали бити в тулумбаси, сигнальники підпалювали вогонь на вежах, отамани збирати свої рої, вояки брали зброю та йшли по плану своїм шляхом, мапі у в похід. Переправлялися на козацьких «чайках» через Босфор, пластунами пробирались та нападали на ворогів, рятували з неволі своїх товаришів та інший люд. Поранених виносили на руках, ношах:ніколи не кидають своїх козаки. Через довгі тунелі у пітьмі проходили козаки, не гублячи нікого. Інколи приходилось триматись один за одного, щоб не втратити зв'язок. Кожен знав, що діяти. Кожен міг взяти на себе роль іншого при необхідності.А кораблі ворогів влучно з фальконетів розстрілювали бомбардири.
Козаки були характерниками і могли наганяти хмари, коли треба. Дмухали на хмари, і вітер швидко поніс козацькі «чайки» до рідного Дніпра, до рідного степу та домівки.
І привезли з собою пластуни великі таємниці ворогів, і відуни та толкмачи розгадали їх.
І небезпека минула!
Почали всі радіти на в танцях і забавах .
А потім зібралось велике Віче. Стали усі в Коло та, дивлячись в очі один одному,вшанували героїв доблесних, пожурили невдах, узгодили з громадою плани подальших дій, проспівали народні пісня і в братанні розійшлися по куренях.
Підготовка:
Курінь старшин(стіл з ноутбуком, музичні колонки, книги, тулумбаси, грамоти) стоїть окремо від зон. Необхідний інвентар та зони основної роботи підготовлені за схемою від 1 до 9.
Інвентар: мати,» чайки» на мотузці, яскраві стрічки, палиці для вогнищ, кольорові мотузочки для рятування, обруч(умовно постраждалий),яскраві гумові м’ячики, короб для влучного попадання, тунель(обруч з тканиною,тарілки з целофановими пакетиками(«Хмарки», по 3 на Рій), стільці з папером та олівцем, пазли та їх зразок, таблиця складів, ноутбук , музичні колонки, підбірка українських пісень, музики, музика для релаксації,Книги про Гетьманів України, збірка казочок для малят українських авторів., інтерактивна дошка., тулумбаси, брязкальця, лава для сидіння, стіл для апаратури, манішки різного кольру, телефон для підрахунку ЧСС та контролю часу.
Учні одягнуті у яскраві манішки по кольорам свого куреня(рою) заздалегідь.
«День на Січі»
Перша частина.
-Козачата входять до зали та весело вітаються.
Гетьман(вчитель)
- зустрічає їх на Колі, питає про стан здоров’я та всі перевіряють його(рахують ЧСС ).
-розповідає про тему та завдання рольового уроку, нагадує про основні правила безпеки життєдіяльності :
-Працювати за станом здоров’я
,-дисципліну не порушувати,
-куди не просили-не лазити,
-що не казали-не робити,
-відчувати себе в просторі та часі.
І починається день козаків з ранкової рухавки у Колі:Повторяють за гетьманом)
-Виконуються повільні потягування з поворотами, нахилами, розтирання та поплескування долонь та всього тіла( за правилами активацій енергетичних каналів, точок проекції органів, з чередуванням дихальних вправ з вправами для постави та гнучкості. Розминають вуха, роблять вправи для зору( кліпання, проминання дуги біля очей. Все це виконується весело та без напруги. (Гетьман по ходу розповідає та нагадує про їх користь, значення,різновиди та варіації в залежності від необхідності . Обов’язково нагадує завжди рівно тримати спину та тягнутись маківкою до неба.)
- Далі гетьман (вчитель) знайомить та виконує з козачатами вправи Переступи, Заєць, Кінник із національної психофізичної оздоровчої гімнастики «Дев’ять сил»( автор – О.Л.Притула) сумісно з вправами для хребта в різновидах вправи планка.» та вправи козацького тренувально-оздоровчої системи «Кремінь»(Підкова, Штовхач.)
Згадали і про лікувальні звуки та енергетичні центри: де вони знаходяться, якого кольору та звуку. Для цього усі разом співають різні звуки та нотки нотного стану ДО_РЕ_МІ_ФА _СОЛЬ_ ЛЯ_СІ та назад, одночасно торкаючись місця розташування енергетичного центру і уявляючи на ньому або перед очима яскраві кольори веселки.
-Козаки любили та шанували навколишній світ, жили з ним в єдності, берегли.
По закінченні всі дякують Землі, повітрю, водиці, та Сонечку: повертаються в бік світла(Сонця) , протягуючи йому долонями свої рученята
та співають вітання:
« Ми веселі козачата,малі хлопчики й дівчата.
Любим бігати, стрибати, наше Сонечко вітати! Ураааа!»
Уявляючи проміння Сонця, козачата приймають їх у долоні, вмиваються ними, прикладають до серденька та намагаються уявити, як це чарівне сяйво розтікається по жилам, суглобам, усьому тілу, даючи силу, красу та захист.
Прийшли козачата в Січ(Перевіряють ЧСС) і почали тепер робити буденні справи, які завжди робили корисними для здоров’я, зберігая економно час і сили(діти роблять імітаційні вправи з побуту, бойової підготовки та танців). Під відеопоказ з ноутбука весело вигадують свої танцювальні рухи, відчуваючи себе у просторі стосовно оточуючих.
За бажанням, хтось з козачат або декілька, проводять загальну танцювально-співучу розминку
« Ну-мо, козачата!». Всі повторюють за ведучими. Можна провести ще два-три рази з іншими козачатами, або в колі кожного куріня.
Слова при виконанні флешмобу :
«Ну-мо, козачата! Ну-мо, козаки! Нас завжди багато, веселі діти ми.
Ну-мо, козачата! Ну-мо ,козаки! Любимо змагатись, сильніше не знайти!
-А тепер почалась бойова підготовка:
-елементи танцю гопак,
-бій з «тінню» і зброєю та без неї( імітація супротивника).
Покликали на вишкіл:
- перешикування по роям, стройова козацька пісня для походу, творчі поверти, кроки у складі Рою(куреня).
Поки козачата відпочивають,гетьман розповідає легенду уроку про полонених та визначає , які Рої починають рух з кораблів, а хто з Хмарок нагадує про правила безпеки. Розказує про орієнтування в степу по кам’яним бабам на курганах( обличчя її стоїть на схід Сонця, ліве плече завжди скошено та показує на Північ).
Раптом почувся звук тривожних тулумбасів ( Довбуш б’є в барабани, брязкають брязкальця). Тривога!
Отамани шикують свій Рой, біжать за папахою( символ командира) та вирушають у рятувальний похід( як тільки повернувся до Рою.) Вони самі разом з побратимами розробляють стратегію пересувань, роль кожного на різних етапах . Найголовніше: врятувати друзів та собі не зашкодити при цьому.
Етапи походу:
1.Переправа через Босфор на козацьких «чайках»(На тоненькій мотузці протянут через дірочку стаканчик-паперовий або пластмасовий одноразовий , і його необхідно, по черзі дмухаючи, догнати до розподільної стрічки. Не можна порушувати правило »два на етапі».
2.Після чого «пластуни» перекочуються через перепони(мати)( боком)
3.та біжать до сигнальних веж, щоб дати сигнал помічникам( необхідно викласти вогнища «Колодязь» та «Зірковий». На кожне-10 палиць).
4.За ними погоня. Необхідно знешкодити ворожі кораблі влучними прострілами з ручних козацьких пушок (фальконет) ( по черзі із в.п., стоячи на одному коліні, необхідно командою влучити в ціль(Таз, коробка). Хто не влучив - відкочується вбік, звільняючи місце для пострілу).
5.необхідно добратися по черзі до мотузочок і, зв’язати їх між собою прямим рятувальним вузлом, прив’язати до умовного полоненого та витягти до себе за смугу.
6.Полонений поранений та заслаб . Його необхідно за правилами транспортування постраждалого доправити до безпечного місця(двоє беруть під свого товариша під руки та під коліна, а третій-знизу під таз) боком несуть та обережно ставлять на мати( спочатку ноги, потім таз відпускають, тільки потім-руки).
7.Характерники починають дути на хмари(целофанові одноразові пакетики) і гонять їх по Дніпру до рідних берегів, тримаючись за руки, збільшуючи цим свою силу. Руками допомагати не можна.
8.Біля рідної домівка відуни та толкмачи розгадують таємні папери( а-необхідно скласти 6 слів-синонімів до слова Україна;б-скласти мапу - пазли за зразком на малюнку; в-прочитати на швидкість рядок таблиці складів разом.)(Рой сам вибирає, хто що робить. Можна все по черзі, а можна одночасно).
9.Всі повертаються на Січ на місце свого Рою! Перевіряють самі стан свого здоров’я( ЧСС).
По закінченні походу Писар з Рою приносить та здає гетьману таємні листи(синоніми). Та записує результати ЧСС в таблицю.
Доповнення: друга частина Роїв починає свій похід з місці 7(«Хмар)»,потім етап 8, і далі з 1 етапу.
Доки всі Рої не зібралися, козачата самі вибирають для себе безпечні заняття, або відпочивають, не заважаючи іншим. Роздивляються книги про Гетьманів, казки про козачат. Бавляться тулумбасами чи брязкальцями, грають з гумовими шаблями…
Гетьман поздоровляє усіх із вдалим походом.
Кличе на розваги та танці показати свою вправність («Зняти шапку», « Відняти шаблю» ,«козацька перестрілка» ) або одиночні турніри «Штовхач», Тягни бука, «лава на лаву» та інші.
- Козацька забава «Зняти шапку проводиться з папахами на голові на обмеженій зоні. Одна з команд одягає. Головний убір козаків, а друга – ірокезів, ханів. Перемагає та команда, яка раніше забрала усі шапки супротивника, не вибігаючи на кордон.
-«Відняти шаблю» - умовні шаблі заправляють за пояс , та команда проти команди( або поодинці) намагаються обеззброїти супротивника.
-«Козацька перестрілка» проводиться або команда проти команди, всі проти двох( після вибитих можуть зайти в поле на їх місце). Гра проходить в присяді або на четвереньках, відчуваючи себе в просторі. Кого вибили – допомагають вибивати.
-«Штовхач»- два супротивника беруться за плечі один одного та намагаються виштовхнути з кола. Руки рознімати не можна.
- « Боротьба навхрест» як при « Штовхачі» але зчіплюють руки за спиною супротивника. Необхідно завалити супротивника , не розчеплюючі рук.
По закінченні всі збираються у Коло, де розказують про свої геройства та невдачі,(Рефлексія) визначають найкращих, пропонують нові ідеї, у колі роблять вправи на релаксацію,
Перевіряють ЧСС, говорять про свій стан психофізичного здоров’я( якщо в цьому виникла потреба).
Роблять братання( братерські обійми та поплескування), бажаючи усім здоров’я та миру та злагоди.
Гетьман( вчитель) оцінює досягнення кожного рою, надає поради та пропозиції для роботи вдома (повторити та научити рідних та друзів вивченим оздоровчим вправам, скласти свої варіанти рухавки в побуті або музичний танцювальний флешмоб з елементами українських танців .
***Весь урок лунають українські пісні, змінюючись в залежності від теми гри.
** Писар записує самооцінку Рою в таблицю( інтерактивна дошка).
*Учні СМГ - в червоних манішках. Писар записує показник ЧСС середнє число серед Рою.
Додаткові матеріали: фото з видами козацьких забав, вправ; різновиди інвентарю для забав,