Навчальний план з предмета «Всесвітня історія» учнів 9 класу (сімейна форма навчання)

Зміст навчального матеріалу

Матеріал

Підручника

Очікувані результати

Примітки

Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Початок Французької революції кінця XVIII ст Завершення Французької революції кінця XVIII ст. Історичне значення Французької революції Консульство та Імперія У Франції. Наполеон І. Віденський конгрес і Священний союз

§2-5

 Знати:

– хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення «Священного союзу»;

– напрямки походів Наполеона І

Розуміти:

– причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;

 – Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

– поняття «конституційна монархія».

Уміти:

– показати на карті напрямки походів Наполеона І й територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;

– розкрити передумови і сутність Французької революції;

– визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;

– пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

 – обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона І, діяльності Жоржа-Жака Дантона, Максиміліана Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

Консультація 1 – 18.10.2024

Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815 – 1870 рр.)

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки.

Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя. Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм.

Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.

Австрійська та Російська імперії.

«Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів.

Об’єднання Німеччини та Італії.

Громадянська війна у США і «Реконструкція» Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово).

§6-14

Учень/учениця:

Знає:

•      дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розуміє:

•      поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Уміє:

•      пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
•      охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;

Консультація 2  – 19.12.2024

Оцінювання – 20.12.2024

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX – на початку XX ст.

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

Французько-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції.

Німецька імперія. Перехід Німеччини до «світової політики».

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона

«Великі реформи» в Росії. Колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи.

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

§15-27

Учень/учениця:

Знає:

- час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

- дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

•      показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

Розуміє:

•      поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Уміє:

•      охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

Консультація 3 – 13.03.2025

Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово - політичних блоків – Троїстий союз і Антанта.

Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю.

Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтва. Зародження масової культури. Масове виробництво

§44-58

Учень/учениця:

Розуміє:

•      поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».
•      тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

Уміє:

•      показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);
•      охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
•      охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;
•      визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

Консультація 4 – 26.05.2025

Оцінювання – 04.06.2025