Навчальний проект "Дослідження групи археологів в рамках проекту "Скіфський Чортомлицький курган в історії та сьогоденні Чкаловської ОТГ"

Дослідження групи археологів в рамках проекту «Скіфський Чортомлицький курган в історії та сьогоденні Чкаловської ОТГ»Мета: залучити учнів та жителів громади до активного вивчення, збереження та дослідження місцевої історії і археологічних пам‘ятокрідного краю, посилити мотивацію до вивчення історії України, виховувати почуття власної гідності та активної громадянської позиції. Завдання: опрацювати та систематизувати матеріали про археологічні розкопки, що проводились на Чортомлицькому курганіпротягом ХІХ – ХХ століть. Сформувати у свідомості учнів об'єктивне уявлення про проведення археологічних досліджень; засвоїти прийоми пошуково-дослідницької роботи (збір спогадів очевидців, складання схем та карт за описом, працювати з архівними документами та речовими джерелами); узагальнити зібрані матеріали у вигляді відеоролика. Сформувати …

У 1859 р. при міністерстві імператорського двору Російської імперії було створено Археологічну комісію, на яку поклали обов'язок розкопувати стародавні пам'ятки. З першого року створення комісії в придніпровських степах почав свою археологічну діяльність її член Іван Єгорович Забєлін. 26 травня 1862 року він приступив до розкопок Чортомлицького кургану. Копитами зорана, кістьми засіяна, кров’ю пролита. Б. М. МозолевськийІван Забєлін

Отримання дозволу на проведення розкопок Курган входив до володінь вдови генерал-майора у відставці Зейфарта. Коли Археологічна комісія звернулася до неї з проханням дозволити розкопки кургану, поміщиця поставила вимогу: віддати їй третину серійних коштовностей, і, крім того, передати всі речі, «що не матимуть археологічного значення». Археологічна комісія змушена була погодитися на такі умови. Для розкопування могили імператорський двір виділив дуже велику на той час суму – 5 тисяч карбованців. Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора

Чортомлицький ідол Перед початком розкопок із верхівки кургану звалили половецьку кам'яну бабу, яку описував мандрівник Василь Зуєв. Цей ідол правив кількома поколіннями місцевих селян за об'єкт поклоніння, оскільки вважалося, що він здатний оберігати від лиха. За спогадами місцевих жителів, років за 20-30 до розкопок його стягли з кургану і розібрали по садибах, але в степу тоді почалася засуха, і по селах пішли чутки, буцім у тому винен чортомлицький ідол. Його знову повернули на могилу, відбивши ненароком по дорозі голову, і засуха, що тривала чотири роки, ніби припинилася. Так і стояв він до розкопок, оточений шаною й забобонами, приймаючи дари грошима й хлібом за своє «знахарювання». І коли востаннє Іван Забєлін стягнув його, «багато селян, що проїздили або проходили мимо, благоговійно скидали шапки й цілували повержений камінь». Кам'яна антропоморфна стела з кургану Чортомлик. Нікопольський район. 2010 р. Фото: Рудоманова О.Є."Чортомлицький болван"Малюнок з першого видання книги Зуєва В. Ф. 

Початок розкопок Об’єм виконаних ним земляних робіт приголомшує і сьогодні: щоб пробитися до центру величезного кургану, робітникам довелося витягнути більше 17000 кубічних метрів грунту. Лише другого сезону розкопок вдалося дістатися до могильної ями, що сягала глибини 12 м. І тут Іван Забєлін наткнувся на сліди страшної трагедії, що розігралася багато років тому. Ймовірно, грабіжники, проривши підземний хід, проникли сюди вже незабаром після царських поховань. Вони дісталися до скарбів, але несподівано почала обвалюватися земля, і горе-скарбошукачі вимушені були бігти, залишивши під завалом свого товариша.  Біля його останків археологи виявили безліч золотих бляшок (прикрас одягу), шість мечів з обкладеними золотими листами рукоятями. . Схема розміщення поховальних споруд у Чортомлику. IV ст. до н.е. Розкопки І.Є. Забєліна:І - центральна гробниця; II - бокова гробниця; III - кінські могили; IV - поховання конюхів;V - грабіжницький лаз

Амфора. Срібло, золото. IV ст. до н.е. Чортомлик. Розкопки І.Є. Забєліна. Ермітаж. Чортомлицька амфора Найвидатнішою знахідкою стала велика срібна з позолотою ваза, відома сьогодні у всьому світі як Чортомлицька амфора. Зображені на ній фігури людей і коней привернули до себе увагу дослідників неспроста. На думку багатьох істориків, ці зображення служать переконливим  доказом того, що перші стремена і вудила винайдені саме в нашій місцевості, і були добре відомі стародавнім скіфам.  

Матеріали з державного обласного архіву. Дніпропетровської області

Повідомлення про давні скарби, виявлені археологом Іваном Забєліним в скіфському кургані Чортомлик, рознеслися по усій імперії. Вони спровокували в наших краях нечувану «золоту лихоманку», яка тривала не одне десятиліття. Незабаром після завершення розкопок по селу поповзли чутки про те, що курган нібито був розкопаний не до кінця, з розповідей виходило, що основна маса чортомлицького золота була захована не в самому кургані, а в численних тайниках, які знаходилися навколо нього. Упевненість у цьому змусила взятися за лопати жителів навколишніх сіл і міст. До них приєднувалися і приїжджі шукачі скарбів. Розкопки здійснювалися вночі, під пологом темряви. Бажаючих за всяку ціну дістатися до скіфських скарбів не зупиняли навіть оповідання про злих духів курганів, які надійно охороняли сон давніх царів. До кінця ХІХ ст. нелегальні пошуки скарбів стали перетворюватися мало чи не на звичний народний промисел. У місцях найбільшої концентрації курганів і нещодавно проведених розкопок, як це добре видно на прикладі наших Чортомлицьких Хуторів, до цього були залучені цілі села. Іноді селяни, які відправлялися на нічний промисел, безслідно зникали. «Золота лихоманка»Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора

Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора У 1971 році відомому українському археологу Борису Мозолевському вдалося познайомитися з нащадками одного з шукачів скарбів. Він зустрівся з 65-річною місцевою мешканкою Ніною Галайдою, яка розповіла про свого діда, що був свідком розкопок кургану Чортомлик в 1862-1863 рр. В ту пору Лариону Живиці було не більше дванадцяти років. Одного разу він разом з приятелем дістався до невеликого кургану в околицях Чортомлика, де вони наштовхнулися на величезну кам'яну плиту. Усі спроби дізнатися про те, що під нею знаходиться, виявилися безрезультатними - камінь був немов зачарований. Тоді дід Живиця і дійшов висновку, що там знаходився заповітний тайник, а перед смертю вказав внучці його місце. З розповіді Ніни Галайди Борис Миколайович зрозумів, що у пошуках тайника горе-скарбошукачі наштовхнулися на поховання в кам'яному ящику епохи бронзи, де не те що кілограма золота, але навіть залізного цвяха не могло бути в помині. Щоб розвіяти усі сумніви, вони відправилися до вказаного Ларионом Живицею місця. Там прямо на очах мешканки села Чкалове Борис Миколайович витягнув із землі уламок горщика епохи бронзи. Так і народжувалися численні легенди про «царські тайники». Місцеві золотошукачі

Розкопки Чортомлицького кургану Борисом Мозолевським. Скіфський курган Чортомлик. Розкопки Б. М. Мозолевського. 1979 р. . В липні 1979 р. степ під Чортомликом забілів наметами Орджонікідзевської експедиції, ночами запалали вогнища - розкопки кургану розпочав Борис Миколайович Мозолевський. У своїй книзі «Скіфський степ» він згадував: «Я спланував дослідження на чотири роки, щоб не тільки заново відкрити розкопані І.Є. Забєліним поховальні споруди, але й дослідити всю групу курганів, розташованих поблизу. Серед чортомлицьких відвалів Забєліна мені вдалося виявити невеликий скіфський курган, старанно обійдений дослідником, під ним містилося поховання заможної скіф'янки кінця V ст. до н.е. (Чортомлик датується кінцем IV ст. до н.е.). Незважаючи на подвійне пограбування, в могилі поряд з іншими речами було знайдено понад тисячу золотих прикрас.»

Спогади Пилипенко Ганни Олексіївни про розкопки кургану та археолога і поета Бориса Миколайовича Мозолевського

Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора Історія діда Живиці отримала несподіване продовження у 1979 р., коли Борис Мозолевський приступив до розкопок поховання знатної скіф’янки. Там йому, схоже, вдалося знайти сліди невгамовного шукача скарбів. Відомий археолог розповів про це у своїх спогадах: «Грабіжники побували в кургані зовсім нещодавно: в їх лазі була виявлена палиця і обгорілий качан кукурудзи. Чи не дід Живиця їх там залишив? До речі, судячи з усього, до золота він так і не дістався. Подальші дослідження, можливо, відкриють його сліди в інших курганах». Продовження історії Ларіона Живиці

Колись цією величною «степовою пірамідою» захоплювалися всі мандрівники, які побували в наших краях, проте знадобилося лише півтора сторіччя, щоб частково стерти його з обличчя землі. Не випадково ще в кінці ХХ століття Борис Мозолевський відзначав: «Злободенним залишається питання і про реконструкцію досліджених курганів - адже вони - невід'ємна частина нашого степового ландшафту. Степ не може залишатися рівним, як стіл. Це наш священний обов'язок перед майбутніми поколіннями: ми не маємо права знищувати те, що створене руками наших предків.» Скіфський курган Чортомлик і сьогодні височіє над степовими просторами неподалік від села Чкалове. Не дивлячись на те, що Чортомлик двічі (у 1862-1863 і 1979-1986 рр.) піддавався серйозним археологічним розкопкам, він не зник повністю з обличчя землі, зберігшись для нащадків хай і не в первозданному своєму вигляді. Його залишки і в наші дні продовжують виглядати гордо і велично, залишаючись добре помітними здалеку. Навесні на залишках колись майже 20-метрового кургану розпускаються напрочуд гарні квіти. Втім, давній Чортомлик красивий у будь-яку пору року. Внесений нещодавно до туристичних маршрутів, він продовжує зберігати пам'ять про минулу славу Великої Скіфії.  Чортомлицький курган сьогодні