Навчальний проект : " Дослідження групи істориків в рамках проекту " Скіфський Чортомлицький курган в історії та сьогоденні Чкаловської ОТГ"

Дослідження групи істориків в рамках проекту «Скіфський Чортомлицький курган в історії та сьогоденні Чкаловської ОТГ»Мета: залучити учнів та жителів громади до активного вивчення, збереження та дослідження місцевої історії і археологічних пам‘ятокрідного краю, посилити мотивацію до вивчення історії України, виховувати почуття власної гідності та активної громадянської позиції. Завдання: опрацювати та систематизувати матеріали перших письмових згадок про заснування села та Чортомлицький курган. Сформувати у свідомості учнів об'єктивне уявлення про історію рідного краю; засвоїти прийоми дослідницької роботи (обробка статистичних даних, складання схем та карт за описом, працювати з архівними документами); узагальнити зібрані матеріали у вигляді відеоролика. Сформувати …

Виникнення села Виникнення нашого села Чкалове тісно пов'язане з козацтвом. За часів існування Покровської Січі на Чортомлицькому кургані було розміщено козацьку сторожку. Д. І. Яворницький так описував місця, які обирали козаки для своїх сторожових пунктів: «Навколо Січі вони знаходили найбільш високі точки і розміщували на них свої сторожові пости». У нерозкопаному вигляді Чортомлицький курган мав діаметр 110 м, а висоту 19 м, що й робило його одним з найбільших на території Дніпропетровської області. З часом навколо сторожки розмістились козацькі зимівники, проживаючи в яких, козаки займалися різними промислами. Джерело: http://spadok.org.ua/skifiya/skifskyy-kurgan-chortomlyk

Історико – статистичні матеріали У матеріалах для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії міститься така інформація: «До Микитинської Свято-Покровської церкви раніше належало більше 300 зимівників, а тепер з 1777 року будуть належати і Микитинська митниця та невеликі поселення». Як бачимо, у нашій місцевості після зруйнування у 1775 році Нової Січі лише навколо сучасного міста Нікополя знаходилось близько трьох сотень козацьких зимівників, деякі з них були розташовані і навколо Чортомлицького кургану.

Легенда про походження назви «Чортомлицькі хутори» Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора Сотні років тому місцевість навколо кургану була вкрита балками з озерами, що заросли очеретом та верболозом. По балці в ті часи протікала річка Чортомлик. Слово це тюркського походження і перекладається як «щуча річка». Крім цього, у нашому селі існує легенда про те, що кошовий отаман Іван Сірко одного разу зупинився біля річки перепочити, а там на нього зненацька напав чорт. Сірко був вправним і сильним козаком, і тому він перекинув чорта через плече та вкинув у річку. Відтоді, почувши про подвиг Івана Сірка, люди і почали називати цю річку Чортомлик (бо чорт тільки «мликнув» у її води).

Першим , хто письмово описував скіфський курган Чортомлик в жовтні 1781 р. , був відомий дослідник природи і мандрівник Василь Федорович Зуєв. У своїй книзі «Путешественные записки от С.-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 гг.» він приводить цікаві описи цього давнього пам'ятника: «Выехав из Чертомлыка, верст через пять увидели мы превеликий курган, какого я ни прежде, ни после не видывал. Его называют здесь Толстой Могилою...»Перша письмова згадка про Чортомлицький курган. Титульна сторінка першого видання книги Зуєва В. Ф. 1787 р. 

Увагу Василя Зуєва привернув установлений на вершині кургану "кам'яний болван збільшеного росту", опис якого він приводить у своїй книзі . У ній був розміщений малюнок цього «болвана». У документах XIX століття ця кам'яна скульптура згадується під назвами "Чортомлицький ідол" і "чортомлицький болван". Мешканці нашого села іноді також називали його "чортомлицькою бабою"."Чортомлицький болван"Малюнок з першого видання книги Зуєва В. Ф.«Чортомлицький ідол»

У часи Василя Зуєва курган Чортомлик виглядав велично і урочисто, возносячись над степовими просторами на висоту сучасного семиповерхового будинку. Він і дійсно здавався справжньою «степовою пірамідою», восьмим чудом світу. Курган мав конусоподібну форму, пласку вершину і був обкладений кам'яними брилами (крепідою). Місцеві мешканці, за свідченням мандрівника, називали його Товстою Могилою. Вигляд кургану у ХVІІІ столітті Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора

Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора. Наступна письмова згадка про Чортомлицькі хутори пов'язана з подорожжю близького товариша О. С. Пушкіна – російського поета Василя Андрійовича Жуковського по Україні. В 1837 році Жуковський супроводжував майбутнього імператора Олександра ІІ по містах України. 22 серпня вони прибули до Харкова, потім – до Полтави, Одеси, Миколаєва, Херсона і Перекопу. В. А. Жуковський згадував: „ Наш зворотний шлях пролягав через Каховку, Нікополь та Катеринослав. 1-2 жовтня поштовим шляхом, що проходив з Грушівки через Перевізькі та Чортомлицькі хутори, ми прибули до Нікополя”. Уривок з листа поета Василя Жуковського

Тарас Шевченко і наш край. Під час своєї подорожі по Придніпров'ю у вересні 1843 року Т. Г. Шевченко побував і на Нікопольщині та міг відвідати і Чортомлицькі хутори. 26 грудня 1844 року Т. Г. Шевченко у листі до Я. Г. Кухаренка писав: «Був я торік на Україні – був у Межигірського спаса. І на Хортиці був, скрізь був...». Карта подорожі Т. Г. Шевченка по Україні у 1843 р. Павло Богуш.

Як бачимо, доля різними шляхами приводила мандрівників, дослідниківта звичайних поселенців на Чортомлицькі хутори. Одних приваблював скіфський курган, а інших незаселені родючі землі. Вперше у письмових джерелах про курган та місцевих жителів згадував в жовтні 1781 р. відомий дослідник природи і мандрівник Василь Федорович Зуєв. Тож можна вважати, що перші поселенці проживали тут ще наприкінці ХVІІІ століття і нашому населеному пункту вже приблизно 238 років, хоча офіційно датою заснування села вважаються розкопки скіфського кургану Іваном Забєліним в 1862 р. Можливо, ця дата не є незаперечним фактом, що й доводить дослідження нашої групи. Курган Чортомлик і сьогодні гордо та велично височіє над степовими просторами за 5 кілометрів від села Чкалове , зберігаючи ще багато секретів та таємниць для нащадків. Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій виросла… Малюнок учня 9 класу Фоменка Єгора