Практичне заняття № 2. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів

Історія  України 9 клас

Урок 11           Дата 06.10.2022

Тема. Практичне заняття № 2. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів

Мета: з’ясувати долю альманаху «Русалка Дністровая» та його історичне значення; визначити наслідки діяльності «Руської трійці» та значення діяльності Маркіяна Шашкевича; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, формулювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• пояснювати історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• називати наслідки діяльності «Руської трійці»;
• аналізувати долю «Русалки Дністрової» та її авторів;
• обґрунтувати судження про історичне  значення діяльності Маркіяна Шашкевича.

Тип уроку: практичне заняття.

І. Заповніть пропуски.

• «Руська трійця» діяла у м. ___ протягом ___.
• «Руську трійцю» заснували _____.
• Лідером «Руської трійці» був ___.
• «Руською трійцею» гурток називали за відданість ___.
• У ___році вийшла книжка ____ на основі ___.

ІІ. Робота з візуальними джерелами.

• Оберіть зображення історичних постатей, що входили до «Руської трійці», їх підпишіть

1.    2.     3.        4.      5.

ІІІ. Оберіть твердження, що стосуються «Русалки Дністрової» - можна поставити цифри, або виділити твердження.

1. Написано живою українською мовою, правопис ґрунтувався на фонетичному принципі.
2. Перший в західноукраїнських землях шкільний підручник  народною мовою.
3. Видання започаткувало розвиток у західноукраїнських землях нової літератури.
4. Перше наукове дослідження про українську мову в Галичині.
5. Вийшла друком в Угорщині у 1837 р.
6. Друкований орган Головної Руської Ради.
7. Перша наукова праця з історії Закарпаття.

ІV. Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

  Співвіднесіть портрети діячів з фактами їхньої біографії. Що об’єднує всіх цих людей?

А) Маркіян Шашкевич - був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 
Б) Іван Вагилевич - один з зачинателів українського національного відродження в Галичині. Був співавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії. Спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами й опублікував «Повість временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха». 

В) Яків Головацький - спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

V.Завдання на розвиток логічної компетентності.

Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.

Документ

• «Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)
•  «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)
• «Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)

• «Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)