Навчальний проект "В'ячеслав Розвадовський - дорога в безсмертя"

 

 

 

 

 

 

 

 

В’ЯЧЕСЛАВ РОЗВАДОВСЬКИЙ:

ДОРОГА В БЕЗСМЕРТЯ

 

 

Матеріали групового проекту учнів 3 класу

 

 

 ВСТУП                                                                                                               3

 В’ЯЧЕСЛАВ РОЗВАДОВСЬКИЙ: ДОРОГА В БЕЗСМЕРТЯ                     5

1. Сторінки біографії художника                                                         5
2. Пересувні художні виставки в Україні                                           7
3. Організація художньої школи у Кам’янці-Подільському             9

4.  Вшанування пам’яті видатного митця                                           11

 ВИСНОВКИ                                                                                                    13

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                14

 

ВСТУП

 

 В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув історію і звичаї своїх батьків, карається людьми та Богом. Він блукає по світі і ніде не може знайти собі притулку, бо загублений для свого народу. Пізнати історію своєї Батьківщини, свого краю та міста, де ти народився і живеш, – справа корисна і потрібна. Без знання свого минулого, без вивчення багатовікового досвіду предків неможливо побудувати міцну Українську державу, примножити її культурне надбання.

 Старовинний красень Кам’янець-Подільський з його мальовничими околицями і багатьма історичними та архітектурними пам’ятками – гордість нашого краю. Хто хоч раз побував у місті й збагнув душею велич сивої давнини, що проглядає з кожного закутка Старого міста, того назавжди зачарує місто над Смотричем. Неповторне його обличчя, створене єдністю природи й архітектури, майстерністю багатьох поколінь будівничих, що довершили творіння природи вдалими штрихами, вражало в усі часи.

 Порівняно молодим є мікрорайон Жовтневий, де розташована наша школа, одна із вулиць якого носить ім’я Розвадовського. Хто ж він – В’ячеслав Розвадовський (Мал. 1)? Що пов’язує постать цієї людини з історією нашого міста?

                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Провівши дослідження серед учнів 2–4 та 5–8 класів, ми виявили, що значна кількість школярів не мають гадки, ким же був В’ячеслав Розвадовський. Лише 5 учнів 2–4  класів та 41 учень 5–8 класів змогли дати правильну відповідь.

                              

 

 У цьому й полягає актуальність теми нашого дослідження.

 Мета нашої роботи – дослідити, як пов’язане ім’я В’ячеслава Розвадовського, відомого українського художника, з історією нашого міста.

 Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній зроблена спроба поглибленого дослідження постаті В’ячеслава Розвадовського та його ролі в історії нашого міста.

 Структура і зміст роботи визначені метою і завданнями.

В’ЯЧЕСЛАВ РОЗВАДОВСЬКИЙ: ДОРОГА В БЕЗСМЕРТЯ

1. Сторінки біографії художника

 

 Народився майбутній художник (Мал. 2) 24 вересня 1875 року в Одесі. Закінчив Одеську мистецьку школу, а в 1894 році – Петербурзьку Академію мистецтв, був учнем Архипа Куїнджі.

 1890 року В’ячеславу Розвадовському надали звання художника за картини «На Україні» та «Жнива».

 Центральною темою в його творчості з самого початку стала українська тематика, у відображенні якої виразно відчувається вплив поезії Тараса Шевченка, прози Миколи Гоголя, народної творчості. Про це свідчать картини «Тарас Шевченко», «Катерина», «Тарасова могила», «Солоха», «Отак вона вишивала» тощо.

 В’ячеслав Розвадовський був одним із ініціаторів встановлення в Києві пам’ятника Тарасові Шевченку, навіть збирав на це кошти. Розвадовського гаряче підтримав видатний російський художник Ілля Рєпін. 22 квітня 1908 року він писав Розвадовському в Кам’янець-Подільський: «Зразу ж після одержання Вашого листа про збирання коштів на пам’ятник Шевченкові я намалював «Прометея» аквареллю на текст із «Кавказу» і вислав на Ваше ім’я». Рєпін схвалив ідею Розвадовського зробити з малюнку листівку для продажу, дозволяв його тримати на виставці в Кам’янці-Подільському стільки, скільки буде потрібно. «На користь Тараса — дозволяю», — писав Ілля Юхимович [5].

 Після закінчення навчання у Петербурзькій Академії мистецтв В’ячеслав Розвадовський вирішив оселитися у Кам’янці-Подільському. Його особливо цікавили народне мистецтво, архітектура, пам’ятки старовини нашого подільського краю. Він уважно вивчав їх та зображував у своїх творах.

 У 1904–1906 роках художник організував перші українські пересувні мистецькі виставки по Херсонській, Полтавській, Харківській, Чернігівській, Київській і Подільській губерніях з каталогом українською мовою («Опис картин народився з виставки»). У ході цих заходів В’ячеслав Костянтинович читав лекції з мистецтвознавства.

 Протягом 1908–1911 років В’ячеслав Розвадовський проживав у Коломиї, де мешкав його тесть Василь Дудкевич. Тут він писав картини, фотографував, збирав вироби домашнього вжитку.

 Направлення на роботу викладачем малювання в Ташкент у 1912 році насправді було висланням. Все подальше життя В’ячеслав Костянтинович провів у Середній Азії і присвятив його вивченню мистецтва узбецького народу.

 З 1934 року В’ячеслав Розвадовський завідував кафедрою графіки Середньоазіатського індустріального технікуму. Через 5 років уряд Узбекистану надав йому звання Героя Праці. Але ці заслуги не стали охоронною грамотою для митця. Розвадовський був заарештований 4 квітня 1942 року за сфабрикованим звинуваченням в антирадянській діяльності.

 20 січня 1943 року художник помер від сердечного приступу під час проведення слідства. У 1958 році В’ячеслав Розвадовський був реабілітований посмертно за недостатністю зібраних доказів.

 Але і пізніше радянська влада не припинила переслідувань імені митця. Його творчість була заборонена для використання. У 1974 році була відхилена заявка Кам’янець-Подільського музею-заповідника на видання комплекту листівок з репродукціями творів В.К.Розвадовського.

 У 1976 році дирекція Кам’янець-Подільської художньої школи (спадкоємиці школи, організованої митцем) підготувала до друку книгу про В’ячеслава Розвадовського. Але столичне видавництво «Мистецтво» відповіло холодною відмовою.

2. Пересувні художні виставки в Україні

 

 Прагнення зробити образотворче мистецтво надбанням широких мас керувало талановитим українським живописцем і графіком В’ячеславом Розвадовським. Ще навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв митець порушив питання організації пересувних художніх виставок в Україні. В умовах національного гніту це було нелегким питанням. Тричі відмовивши раніше, рада Академії мистецтв 7 січня 1904 року дозволила художнику відкрити виставку і позичила для її влаштування 3 тисячі рублів.

 Картини для виставки погодились надати товариші В’ячеслава Розвадовського і видатні майстри того часу. Всього було відібрано 123 роботи 36 авторів. В’ячеслав Розвадовський зібрав колекцію кращих творів мистецтва в оригіналах і репродукціях. Зокрема, Ілля Рєпін передав йому для виставки свої «Вечорниці», Архип Куїнджі, його вчитель і наставник – «Українську ніч», Микола Богданов-Бельський – «Куточок». Також були передані картини Бориса Кустодієва, Ісаака Левітана. Тут же були й твори самого організатора виставки: «Ой не світи, місяченьку», «Жнива», «Катерина», «Тарасова могила», «Гуцулка», «Кобзар», «Над Дніпром», які користувалися великим успіхом.

 Спочатку виставка відкрилась у дворі Академії, а потім її залізницею перевезли до Києва. У Києві виставка почала діяти 3 червня 1904 року в наметі біля пам’ятника князю Володимиру. За три тижні її відвідало понад 4 тисячі киян та приїжджих. Потім експозиція пересувалась територією сучасних Київської, Вінницької, Хмельницької областей.

 29-річний В’ячеслав Розвадовський уже десь із півроку мандрував Україною. 21 листопада 1904 року бувалий у бувальцях віз, щедро навантажений картинами Іллі Рєпіна, Ісаака Левітана, Бориса Кустодієва, Архипа Куїнджі, під’їжджав до губернського Кам’янця.

 Про що думалось художникові під тужливе завивання вітру? Можливо, про рідну Одесу, де він народився, зріс, де в художній школі засвоював перші уроки вправного володіння олівцем і пензлем. Про холодний північний Петербург думати не хотілося, хоча шість найкращих молодечих років на схилі дев’ятнадцятого віку віддав В’ячеслав Костянтинович цьому місту, навчаючись в Академії мистецтв. Щоправда, завжди з теплотою згадував свого талановитого й мудрого наставника Архипа Івановича Куїнджі.

 Клопочучись, щоб дозволили організацію виставки, Розвадовський обіцяв раді Академії 5 тисяч глядачів. Але результат вийшов приголомшуючий. За 171 день роботи її переглянули понад 64 тисячі жителів 200 сіл, 12 містечок і 10 міст. Селяни зачудовано розглядали полотна, зав’язувалася невимушена розмова. І неодмінно спливали в пам’яті допитливі обличчя сільських дітлахів. «От би дати хоча б початкову художню освіту цим самородкам», – не раз така думка закрадалася у душу художника [1, с. 125]. Але він гнав її геть: хіба це можливо?

 Друга пересувна виставка подорожувала містами і селами Поділля у травні 1905 року. Її маршрут проліг через Дунаївці, Нову Ушицю, Могилів-Подільський, Шпиків, Жмеринку, Вінницю, Немирів, Літин, Летичів, Проскурів. Повернувшись до Кам’янця-Подільського, вона стала постійною. Відвідало її близько 30 тисяч осіб.

   

3. Організація художньої школи у Кам’янці-Подільському

 

 Восени 1904 року, під час перебування В’ячеслава Розвадовського з виставкою у Кам’янці-Подільському, і народжується ідея відкриття художньої школи з інтернатом для сільських дітей на зразок тієї, яку закінчив сам митець у свій час в Одесі. Місцеві меценати, підтримавши ідею Розвадовського, зібрали кошти, міська дума прийняла відповідне рішення щодо відкриття закладу і виділила одноразово півтори тисячі на облаштування, а далі щороку надавала по тисячі карбованців на утримання школи (Мал. 3). Це було просто неймовірним і унікальним для того часу.

                    

 

 

 Перший набір учнів оголосили 1905 року. У 1907 році художник створює при закладі керамічне відділення, де учні навчалися виготовляти різноманітні куманці, дзбанки, тарілки, вази подільських форм із орнаментом, характерним якраз для нашого краю (Мал. 4). Зі стін цього навчального закладу вийшло чимало організаторів подільських народних промислів. На заняттях із живопису В’ячеслав Розвадовський вчив реалістично зображувати навколишню дійсність: всі образи повинні були бути виконані з відображенням глибокого внутрішнього змісту й почуттів. Працюючи разом із учнями, надихаючись одним художнім запалом, художник передавав свої вміння «з рук в руки».

 Пізніше ця школа видавала художні листівки, які відображали історію, архітектуру та етнографію Поділля. Прибуток від листівок був використаний на організацію пересувних виставок по Україні у 1905 році.

 Навчання у художній школі велося частково українською мовою. Політичні погляди В’ячеслава Розвадовського та впровадження в класах народної тематики призвели до непорозумінь з губернським керівництвом. Це також стало причиною відміни субсидій від Петербурзької Академії мистецтв. Зрештою, 15 грудня 1908 року В’ячеслава Костянтиновича усувають від керівництва, класи закривають, а сам митець разом із дружиною і маленькою донькою змушений був холодного грудневого дня таємно покинути Кам’янець-Подільський.

 

 

4. Вшанування пам’яті великого митця

 

17 травня 1979 року рішенням виконкому Кам’янця-Подільського одна із вулиць нашого міста була названа на честь В’ячеслава Розвадовського. Саме на цій вулиці й розташована наша школа.

Варто зазначити також про існування обласної премії ім. Розвадовського для художників, мистецтвознавців.

У відкритій у Старому місті 23 лютого 1982 року картинній галереї експонується чимало картин В’ячеслава Розвадовського. Тут  представлені його жанрові картини і пейзажі, які відображають життя українських селян. Серед них: «Гуцулка», «Лірник», «Чабан», «Дідусь і онучка» (Мал. 5) та ін. Особливо цікавими є дві картини – портрети «Старої подолянки» і відповідно «Молодої подолянки» (Мал. 6, 7).

                                                         

Твори художника кам’янецького періоду побували на виставках у Ташкенті (червень 1986 року) і Києві (вересень – жовтень 2001 року).

Кого особливо зацікавить творчість та життєвий шлях видатного майстра В’ячеслава Костянтиновича Розвадовського, той може відвідати Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, що знаходиться у місті Києві. У його фондах є багато цікавих різноманітних документів, листів, репродукцій картин, фотографій, пов’язаних з художником В’ячеславом Розвадовським.

 

 

 

     

ВИСНОВКИ

 

 З історією нашого міста Кам’янця-Подільського тісно пов’язане ім’я видатного художника та педагога В’ячеслава Костянтиновича Розвадовського. Центральною темою в його творчості з самого початку стала українська тематика, у відображенні якої виразно відчувається вплив поезії Тараса Шевченка, прози Миколи Гоголя, народної творчості.

 У 1904–1906 роках В’ячеслав Розвадовський організував перші українські пересувні мистецькі виставки по Херсонській, Полтавській, Харківській, Чернігівській, Київській і Подільській губерніях з каталогом українською мовою.

 Картини для виставки погодились надати товариші В’ячеслава Розвадовського і видатні майстри того часу. Всього було відібрано 123 роботи 36 авторів. В’ячеслав Розвадовський зібрав колекцію кращих творів мистецтва в оригіналах і репродукціях. Тут же були й твори самого організатора виставки: «Ой не світи, місяченьку», «Жнива», «Катерина», «Тарасова могила», «Гуцулка», «Кобзар», «Над Дніпром», які користувалися великим успіхом.

 Восени 1904 року, під час перебування В’ячеслава Розвадовського з виставкою у Кам’янці-Подільському, народжується ідея відкриття художньої школи з інтернатом для сільських дітей на зразок тієї, яку закінчив сам митець у свій час в Одесі. Працюючи разом із учнями, надихаючись одним художнім запалом, художник передавав свої вміння «з рук в руки».

 17 травня 1979 року рішенням виконкому Кам’янця-Подільського одна із вулиць нашого міста була названа на честь В’ячеслава Розвадовського. Саме на цій вулиці й розташована наша школа.

 Варто зазначити також про існування обласної премії ім. Розвадовського для художників, мистецтвознавців.

 У відкритій у Старому місті 23 лютого 1982 року картинній галереї експонується чимало картин В’ячеслава Розвадовського. Особливо цікавими є дві картини – портрети «Старої подолянки» і відповідно «Молодої подолянки».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського / Серія «Історичні місця України». – Львів: Світ, 2005. – 272 с.: іл.
2. Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник: Путівник / Авт. тексту: С.М.Дзюба, Л.І.Кучугура, Н.К.Козлова та ін.; Упоряд. Г.М.Хотюн; Худ. В.А.Забродін. – Львів: Каменяр, 1982. – 103 с., іл.
3. Коваленко О.М. Перші народні пересувні виставки В.К.Розвадовського на Україні, 1904–1906 рр. // УІЖ. – 1968. – № 10. – С. 105–112.
4. Низова Л. Ювілей картинної галереї // Прапор Жовтня, 1987. –            25 лютого.
5. Рябий Мефодій. Дещо про В’ячеслава Розвадовського // Народна творчість та етнографія, 1972. – № 4.
6. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: Путівник / Державний комітет архівів України. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. – Київ, 2003. – Вип. 1. – 486 с. –  (Серія «Архівні зібрання України: Путівники»).