Навчальний проект Виготовлення жіночої блузи

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра педагогіки та методики  технологічної освіти

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

«Виготовлення жіночої блузи»

                                                                 Виконала:

ст. гр. ТКМО-09-2

Колачик Тетяна

Кривий Ріг, 2013 р.

Вступ

Одними з перших, хто зрозумів необхідність натільної білизни, стали північні германці. Саме вони стали використовувати лляні сорочки і носили їх під верхнім одягом. Було це ще в IV-III столітті до нашої ери. У них моду на лляні сорочки, які носяться під верхнім одягом, перейняли стародавні римляни.

Однак натільний одяг у вигляді туніки, яка стала популярною в Стародавньому Римі, надовго закріпилася в якості основної форми білизни. При цьому, така туніка має мало чого спільного з сучасною сорочкою або блузкою. Про те, щоб розрізняти чоловіче і жіноче натільна білизна у той час мови навіть не йшло.

Перші згадки про жіноче ліфі в одязі з'являються тільки в XIX столітті. Саме тоді, ймовірно, відбулося розділення одягу на спідницю і блузку. Однак повсюдного поширення така форма одягу не отримала. І лише до кінця XIX сторіччя жінки нарешті стали носити блузи, які стають не тільки формою одягу, а й засобом для підкреслення жіночності.

Сучасна жінка не надто обмежена у виборі одягу, тому в моду увійшли не тільки класичні блузки, але й чоловічі сорочки, теніски, топи, туніки і блузи.

При цьому в діловому етикеті, як і раніше вітаються класичні жіночі блузки. Ділова жінка повинна бути елегантною, а її блузка досить простий і бажано однотонним. Також в ділових колах не вітаються прозорі і обтягуючі блузки, а також блузи з низьким вирізом.

Ну а в повсякденному житті, зараз, жінки можуть носити самі різні блузки. Це може бути і батники з тонкого трикотажу, і короткий топ в жарку погоду, і знову набирає популярність туніка.

I. ОРГАНІЗАЙІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1.ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

1.1. Призначення виробу, що проектується

Святкова блуза, призначена для теплої пори року для дівчат та жінок різних вікових категорій.

1.2. Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення виробу, що проектується, крій виробу має бути простим. Конструкція повинна бути напівприлеглого силуету з довгими  рукавами , защипами на пілочці та плоско лежачим коміром.

1.3. Вимоги до матеріалів

Вимоги до матеріалів визначаються призначенням виробу і вимогами до конструкції. Тканина повинна бути  стриманих тонів, гладко фарбована з натуральних або змішаних волокон, що визначається належністю моделі до теплої пори року.

2. ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

2.1. Аналіз моделей – аналогів ( рис. 1)

Модель №1

Модель №2

Модель №3

Рис.1. Моделі – аналоги

Модель №1: Жіноча блуза прямого силуету з бавовняної тканини блідо-сірого кольору. На пілочці мілкі склади. По переду виробу  настрочна планка на 9 ґудзиків, комір стояче-відкладний, рукав довгий. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на 5 ґудзиків. По краю коміра, втачування рукава в пройму та манжетам проходить оздоблювана строчка.

Модель №2: Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці з зашиті мілки склади.  Комір стійка, рукав короткий – «буф». На обох пілочках нашиті мілкі склади, також розташовані підрізи. Має застібку на 5 ґудзиків.

Модель №3: Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці зашиті мілки склади.  Комір плосколежачій, рукав довгий з напуском. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на ґудзик. Блуза однобортна на 4 ґудзика.                                                                            

2.1 Аналіз технологічної обробки моделей – аналогів

Таблиця 2.1.1

Проаналізувавши всі моделі-аналоги, ми дійшли висновку, що найбільш ідеально нам підходить модель № 3.

3. ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ

Рис. 2

3.1. Опис зовнішнього вигляду  (рис. 2)

      Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці зашиті мілки склади.  Комір плосколежачій, рукав довгий з напуском. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на ґудзик. Блуза однобортна на 4 ґудзика.                                                                            

2. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

Для виготовлення креслення конструкції сорочки потрібні такі вихідні дані:

                                                                                                       Таблиця 2.1.2

2.1 Виміри для побудови сорочки

 Обгрунтування припусків на вільне облягання

Величина прибавки обрана у відповідності до призначення виробу, а саме силуету та матеріалу.

                                                                                                       Таблиця 2.1.3.

Прибавки для побудови сорочки

Зняття вимірів

При знятті мірок чоловік повинен бути в натільного сорочці і повинен стояти спокійно, без напруги.

 Обмір виробляють сантиметровою стрічкою, вимірюють при цьому обхвати, довжини і ширини. Мірки умовно позначають певними великими та малими літерами. Мірки напівобхват (шиї, грудей, талії, стегон) позначають великою літерою С, мірки ширини позначають буквою Ш. Вони дорівнюють половині величини вимірювання обхвату або ширини, крім ширини плеча, яка записується повністю.

Мірки довжин, що позначаються літерою Д, записуються в повному розмірі. Малі літери при заголовних позначають ділянки виміру: наприклад СШ - напівобхват шиї, Сг - напівобхват грудей, ШС-ширина спини і т. д.

 Для точного визначення лінії талії та пов'язаних з нею вимірювань необхідно зав'язати навколо талії шнурок так, щоб він лежав строго горизонтально.
Всього для побудови основи сорочки за пропонованим методом необхідно зняти 10 мірок обов'язкових і дві допоміжних мірки Напівобхват: талії Ст і стегон С6 (для повних фігур), (Рис. 3).

1. Мірка напівобхват шиї СШ дорівнює половині величини вимірювання обхвату шиї. Вимірюють обхват шиї по її заснуванню при щільному приляганні сантиметра, але без натягу. При вимірі треба стежити за тим, щоб пальці не потрапляли під сантиметр.

 2. Мірка Напівобхват грудей Сг дорівнює половині величини вимірювання обхвату грудей. Ця мірка Сг визначає розмір виробу. при знятті мірки сантиметр повинен проходити без натягу ззаду строго горизонтально по нижнім кутам лопаток і, виходячи з-під пахвових западин, замикатися спереду по сосковой лінії.

 3. Мірка Напівобхват талії Ст дорівнює половині величини вимірювання обхвату талії. Обхват талії вимірюють над тазовим кістками.

 4. Мірка Напівобхват стегон Сб дорівнює половині величини вимірювання обхвату стегон. Обхват стегон вимірюють по вищим точка сідниць з урахуванням опуклості живота.

 5. Мірка ширини грудей ШГ виходить шляхом ділення величини вимірювання ширини грудей навпіл. Ширину грудей вимірюють вище лінії грудей між переднім кутами пахвових западин.

 6. Довжину талії спинки Дт з вимірюють від шийної точки посередині спини до горизонтального шнурка на лінії талії (шийна точка - остистий відросток 7-го шийного хребця).

 7. Висоту плеча косу ВПК вимірюють безпосередньо за попередньою міркою, не віднімаючи сантиметри від талії. Сантиметр повинен проходити від перетину шнурка на талії з хребтом по опуклості лопатки до плечовий точки - кінця плечового шва (плечова точка - точка плавного переходу від плечового ската до руки)

 8. Довжину виробу Ді вимірюють посередині спини від шийної точки до необхідної довжини.

 9. Мірка ширини спини ШС дорівнює половині виміру. Ширину спини вимірюють по лопатках між задніми кутами пахвових западин.

 10. Ширину плеча Шп вимірюють від шва втачку коміра (підстава шиї) до плечової точки.

 11. Обхват плеча Про вимірюють горизонтально в місці найбільшого розвитку м'язів, при вільно опущеній руці.

 12. Довжину руки Др вимірюють від плечової точки до кінця середнього пальця по витягнутій руці. Попутно записують бажану довжину рукава (Друк).

Рис.3

2. 2 Побудова конструкції виробу

Побудова спинки

Креслимо прямий кут з вершиною в точці Р.

Довжина сорочки. Від точки Р вниз відкладаємо зняту мірку довжину виробу (80см) і ставимо точку Н.

Глибина пройми. Від точки Р відкладаємо ⅓ ПОГ плюс 8 см и ставимо точку Г:

РГ= 48:3+8=24 см

З точки Г і Н вправо проводимо горизонтальні лінії грудей і низу.

Ширина спинки. Від точки Г вправо відкладаємо ⅓ ПОГ плюс 7,5 см и ставимо точку Г_1:

Г Г₁ = 48 : 3 + 7,5 = 23,5 см

З точки Г₁ встановлюємо перпендикуляр і на перетині с горизонтальною лінією ставимо точку П.

Ширина пройми. Від точки Г₁ вправо відкладаємо ¼ ПОГ плюс 4,5 см і ставимо точку Г_2:

Г₁ Г₂ = 48:4 + 4,5 = 16,5 см

З точки Г₂ встановлюємо перпендикуляр довільної величини. Ширину пройми (Г₁Г₂) ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Г₃, з якої опускаємо перпендикуляр і точку перетину його з лінією низу позначаємо Н₁.

Ширина ростка. Від точки Р вправо відкладаємо ⅓ ПОш + 1см і ставимо точку Р₁:

РР₁ = 19,5 : 3 + 1 = 7,5 с

Висота ростка. Від точки Р₁ вгору відкладаємо половину ширини ростка і ставимо Р₂:

Р₁Р₂ = 7,5 : 2 = 3,75 см

Від точки Р₁ по бісектрисі кута відкладаємо 1,5 см і ставимо точку О, після чого точки О і Р з’єднуємо кривою.

Нахил плеча. Від точки П вниз відкладаємо 1,5 см і ставимо точку П₁, яку з’єднуємо прямою з точкою Р₂, продовжуємо цю пряму вправо на 1 см і ставимо точку П₂.

Від точки Г₁ вгору відкладаємо 8 см і ставимо точку О₁, а по бісектрисі кута – 3,5 см і ставимо точку О₂, після чого проводимо лінію пройми спинки, з’єднуючи точки П₂, О₁, О₂ і Г₃ кривою.

Довжина кокетки. Від точки Р вниз відкладаємо 7,5 см і ставимо точку К, з якої вправо проводимо горизонтальну пряму і на перетині її з лінією пройми ставимо точку К₁. Потім від точки К₁ вниз відкладаємо 1 см і ставимо точку К₂, яку з’єднуємо плавною кривою з точкою К.

Побудова переду

Ширина пілочки. Від точки Г₂ вправо відкладаємо ⅓ ПОг + 6,5 см і ставимо точку Г₄:

Г₂Г₄ = 48 : 3 + 6,5 = 22,5

Через точку Г₄ проводимо вертикальну лінію і точки перетину їх з горизонтальними лініями позначаємо: вверху-Р₃, внизу-Н₃. Точку перетину перпендикуляра, з точки Г₂, с верхньою горизонтальною лінією позначаємо Р₄.

Ширина горловини. Від точки Р₃ вліво відкладаємо ⅓ Сш + 1 см і ставимо точку Р₅:

Р₃Р₅ = 19,5 : 3 + 1 = 7,5 см

Від точки Р₅ вниз відкладаємо 3 см і ставимо точку Р₆.

Глибина горловини. Від точки Р₃ вниз відкладаємо ⅓ Сш і ставимо точку Р₇:

Р₃Р₇ = 19,5 : 3 = 6,5 см

Точки Р₆ і Р₇ з’єднуємо прямою. Потім від точки Р₆ по бісектрисі кута відкладаємо 1см і ставимо точку О₃. Пряму Р₆Р₇ ділимо навпіл і середину позначаємо точкою О₄, від якої під прямим кутом відкладаємо 0,5 см і ставимо точку О₅, після чого проводимо лінію горловини, з’єднуємо точки Р₅, О₃, О₅ і Р₇ кривою.

Нахил плеча.  Від точки Р₄ вниз відкладаємо 4 см і ставимо точку П₃, яку з’єднуємо прямою з точкою Р₅ і продовжуємо цю пряму довільно вліво. Ширина плеча переда дорівнює ширині плеча спинки. Тому від точки Р₅ вліво по прямій П₃Р₅ відкладаємо величину Р₂П₂ і ставимо точку П₄.

Від точки Г₂ вверх відкладаємо 5 см і ставимо точку О₆, а по бісектрисі кута – 2 см і ставимо точку О₇, після чого проводимо лінію пройми переда, з’єднуємо точки П₄, О₆, О₇ і Г₃ кривою.

Рис. 4. Креслення сорочки

Згідно обраної моделі виконуємо креслення застібки.

Рис. 5. Креслення сорочки із застібкою

Креслення рукава

Креслимо прямий кут з вершиною в точці А.

Довжина рукава. Від точки А вниз відкладаємо знятий вимір довжини рукава (62 см) і ставимо точку Н.

Висота оката. Від точки А вниз відкладаємо ¼ ПОг – 1,5 см і ставимо точку Г:

АГ = 48 : 4 – 1,5 = 10,5 см

З точки Г і Н вліво проводимо горизонтальні лінії оката і низу.

Ширина рукава вгорі. Від точки Г вліво відкладаємо півтори ширини пройми сорочки додати 1 см і ставимо точку Г₁:

ГГ₁ = 16,5 + 8,25 + 1 = 25,75 см

Рис. 6. Креслення рукава

Ширина рукава внизу. Від точки Н вліво відкладаємо 20 см і ставимо точку Н₁, яку з’єднуємо прямою з точкою Г₁.

Від точки А вліво відкладаємо 6 см і ставимо точку А₁. Потім ширину рукава (ГГ₁) ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Г₂, від якої вверх відкладаємо величину рівну відстані АГ відняти 3,5 см, і ставимо точку О:

Г₂О = 10,5 – 3,5 = 7 см

Від точки Г₂ по бісектрисі кута відкладаємо 5,5 см і ставимо точку О₁, після чого точки А, О, О₁ і Г₁ з’єднуємо  кривою.

Лінія оката передньої половинки рукава. Від точки О вниз відкладаємо 1,5 см і ставимо точку О₂, а з точки Г₂ по бісектрисі кута – 3,5 см і ставимо точку О₃, після чого точки А, О₂, О₃ і Г₁ з’єднуємо кривою.

Розріз планки для рукава. Лінію низу (НН₁)  ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Н₂

Довжина розрізу. Від точки Н₂ вверх відкладаємо 12 см і ставимо точку Н₃.

Манжет. Ширина манжети в готовому вигляді – 8 см, в розкрої – 17 см; довжина манжети – 28 см.

Довжина нижньої рукавної планки дорівнює довжині розрізу додати 1 см; ширина її в розкрої – 2 см, у готовому вигляді – 1см.

Довжина верхньої рукавної планки дорівнює довжині розрізу додати 3 см на оформлення миса і т.д.

12 + 3 = 15

Ширина верхньої рукавної планки у розкрої – 6 см, у готовому вигляді – 2,5 см.

Креслення коміра з відрізною стійкою

Креслимо прямий кут з вершиною у точці В.

Довжина коміра. Від точки В вліво відкладаємо знятий вимір Сш (19,5 см) додати 1 см і ставимо точку В₁:

ВВ₁ = 19,5 + 1 = 20,5 см

Рис. 7. Креслення коміра

Ширина стійки. З точки В встановлюємо перпендикуляр, відкладаємо на нім 3,5 – 4 см і ставимо точку В_2, з якої вліво під прямим кутом проводимо горизонтальну лінію довільної довжини. Потім від точки В₂ вгору відкладаємо 1,5 см і ставимо точку В₃.

Ширина коміра. Від точки В₃ вгору відкладаємо 5 см і ставимо точку В₄, з якої вліво проводимо горизонтальну лінію довільної довжини.

З точки В₁ встановлюємо перпендикуляр і точки перетину його з горизонтальними лініями позначаємо В₅ і В₆.

Оформлення стійки. Від точки В вниз відкладаємо 0,5 см і ставимо точку С, яку з’єднуємо з точкою В₁ невеликою кривою. Потім від точки В₂ вниз відкладаємо 0,5 см і ставимо точку С₁, яку з’єднуємо з точкою В₅ лінією, паралельною лінії В₁С.

Від точки В₁ вгору відкладаємо 1,25 см і ставимо точку С₂, від якої вліво відкладаємо 2,75 см і ставимо точку С₃, після чого точки В₅, С₃ і В₁ з’єднуємо. Точки В₃ і В₅ також з’єднуємо кривою.

Подовження кінців коміра. Від точки В₆ вгору відкладаємо 2 см і ставимо точку В₇, від якої вліво під прямим кутом відкладаємо 5 см і ставимо точку В₈. Потім відстань В₆В₇ ділимо навпіл і середину позначаємо точкою В₉. Точки В₅ і В₈ з’єднуємо прямою. Точки В₈ і В₉ з’єднуємо плавною лінією з точкою В₄.

2.3. Вибір матеріалів, інструментів та обладнання

Розрахунок тканини. Для виготовлення чоловічої сорочки ми будемо використовувати батист білого кольору та лавсанові нитки, такого ж кольору.

Для виготовлення чоловічої сорочки нам знадобиться така кількість тканини, яка дорівнює довжині виробу, плюс довжину рукава, 10 см на обробку припусків: 3 м при ширині 80 см.

Таблиця 2.3.4.

Характеристика швейного обладнання

                                                                                                       Таблиця 2.3.5.

Характеристика обладнання ВТО

Таблиця 2.3.6.

Режим виконання ниткових з’єднань

                                                                                                        Таблиця 2.3.7.

Режим волого - теплової обробки

         2.4.  Вибір технології обробки деталей, з’єднання, оздоблення

2.5. Організація робочого місця та визначення безпечних умов праці

Обладнання робочого місця: швейна машинка з електричним приводом, оверлок, праска та гладильна дошка, стіл для розкроювання.

Вимоги безпеки перед початком роботи: треба правильно одягнути спецодяг (застебнути його на всі ґудзики, сховати волосся під головний убір); ретельно підготувати своє робоче місце до безпечної роботи; підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись в їх справності; перевірити заземлення праски та машини.

Правила безпечної праці за швейною машиною:

Машину з ручним приводом треба ставити на стіл на відстані 5…10 см від його переднього краю.

Ліворуч від машини залишати місце для розміщення виробу, який обробляється.

Не нахилятися близько до рухомих частин машини.

Стежити за правильним положенням рук.

Правильно ставити ноги на педаль швейної машини з ножним приводом.

Під час роботи машини не торкатися паса рукою, щоб не отримати поранень.

Стежити, щоб робоче місце було добре освітленим, оскільки недостатнє, неправильне освітлення псує зір. Світло на оброблюваний виріб має падати зліва або спереду машини.

Приміщення має систематично провітрюватись. Кожні 2 години роботи потрібно робити перерву. Для роботи використовувати стілець, який відповідає зросту учня і висоті столу.

2.6. Економічне та екологічне обґрунтування. Міні маркетингові дослідження

                                                                                                       Таблиця 2.6.8.

Розрахунок матеріальних витрат

                                                                                                       Таблиця 2.7.9.

Витрати на амортизацію інструментів

Для визначення собівартості чоловічої сорочки необхідно зробити розрахунки витрат.

 1. Розрахунок матеріальних витрат М_в

Як видно з таблиці, ціна на витрачені матеріали складає Ц_м = 68 грн. 05 коп.

В матеріальні затрати також входить затрати електроенергії. Воно включає в себе  а) роботу на швейній машині протягом часу t_шм = 10 год та б) волого-теплова обробка електропраскою протягом t_п = 4 год.

Нехай двигун електроприводу швейної машини має потужність Р_шм = 30 Вт = 0,03 кВт, електропраска Р_п = 1000 Вт = 1 кВт. Тоді за час роботи електроприлади споживуть відповідно електроенергію  Е_шм = Р_шм × t_шм = 0,03 × 10 = 0,3 кВт · год і Е_п = Р_п × t_п = 1 × 4 = 4 кВт· год, разом – Е = Е_шм + Е_п = 0,3 + 4 = 4,3  кВт · год. При тарифі на електроенергію 0,1560 грн./ кВт · год ціна спожитої електроенергії складає Ц_е = 0,1560 × 4,3 = 0,6708 грн.

Тоді М_в = Ц_м + Ц_е = 68,05 + 0,6708 = 68,7208 грн.

2. Розрахунок витрат на оплату праці Р_з

Відрахування на зарплату проводяться з розрахунку, що плата за роботу швачки 3 розряду складає Ц_з = 0,4 грн. /год. Усього на виготовлення чоловічої сорочки витрачено 24 години ( по 4 години на день протягом 6 днів), які оплачуються зарплатою (вартістю робіт) Р_з = 0,4 × 24 = 9,6000 грн.

5.              Розрахунок відрахувань від зарплати на податки

Відрахування на податки складають 38,8 % від Р_з. Їх сплачує організація і відносить до собівартості продукції (збільшує витрати на виріб). О_дс = 9,6000 × 38,8% = 3,7248 грн.

6.              Розрахунок амортизаційних відрахувань А_об

До них належать витрати на амортизацію інструментів, які складають 10% від їх вартості.

Повне списування інструментів проходить через два роки. Амортизаційні відрахування або витрати на амортизацію інструменту складатимуть: А_і = 1,8 : 24 = 0,075 грн.

Орієнтовно вартість електричної швейної машини становить Ц_шм = 1600,00 грн., електропраски – Ц_п = 80,00 грн.

Установлені терміни експлуатації для швейної машини – 10 років, для праски – 5 років. Враховуючи, що в календарному році 300 робочих днів, відповідний час роботи обладнання за ті терміни становитиме для швейної машини Т_шм = 300 × 10 = 3000 днів, а для електропраски – Т_п = 300 × 5 = 1500 днів. Визначимо амортизаційні відрахування за робочий день для швейної машини становитимуть Ц_шм : Т_шм = 1600,00 грн. : 3000 = 0, 5333 грн., для електропраски – Ц_п : Т_п = 80,00 грн. : 1500 = 0,0533 грн.

Робочий день учня складається з 6 год, тоді амортизаційні відрахування, що відповідають одній робочій годині, дорівнюватимуть для швейної машини 0,5333 : 6 = 0,0888 грн., а для електропраски – 0,0533 : 6 = 0,0088 грн.

Знаючи затрати часу для виготовлення виробу з використанням швейної машини t_шм = 10 год і електропраски t_п = 4 год, знайдемо відповідні амортизаційні відрахування: А_шм = 0,0888 × 10 = 0,888 грн. і А_п = 0,0088 × 4 = 0,0352 грн.

Тепер можна визначити А_об = А_и + А_шм + А_п = 0,0375 + 0,0888 + 0,0352 = 0,1615 грн.

Підрахуємо загальну собівартість за формулою:

С = М_в + Р_з + О_дс + А_об = 68,7208 + 9,6000 + 3,7248 + 0,1615 = 82,2071 грн. 82 грн. 20 коп.

Отже, виконавши розрахунки собівартості можна сказати,що при пошитті виробу в ательє ціна є 82 грн. 20 коп., а при самостійному виготовленні виробу – 68 грн. 72 коп. Різниця становить 13 грн. 40 коп. Можна зробити висновок, що при самостійному виготовленню економніше.

3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

3.1. Специфікація деталей крою

Таблиця 3.1.10.

3. 2. Розкладка на тканині лекал сорочки

Рис.8  Розкладка лекал на тканині

                                                                                               Таблиця 3. 2. 11.

Технологічна послідовність виготовлення чоловічої сорочки

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

4.1. Контроль розмірів виробу, його випробування. Усунення недоліків.

Порівнюючи даний виріб із запланованим, можемо визнати, що виріб відповідає всім критеріям якості та розмірам. Виконавши розрахунки собівартості, можемо зробити висновок про самостійне економічне виготовлення виробу.

Література

1. Бондаренко О., Пацалюк П.  Кройка та шиття /О.Бондаренко, П. Пацалюк.- Київ :Видавництво Технічної літератури УССР, 1989.- 560 с.
2. http://www.newlookmedia.ru/?p=18284