22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Навчальний проект Виготовлення жіночої блузи

Про матеріал
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:«Виготовлення жіночої блузи». Одними з перших, хто зрозумів необхідність натільної білизни, стали північні германці. Саме вони стали використовувати лляні сорочки і носили їх під верхнім одягом. Було це ще в IV-III столітті до нашої ери. У них моду на лляні сорочки, які носяться під верхнім одягом, перейняли стародавні римляни. Однак натільний одяг у вигляді туніки, яка стала популярною в Стародавньому Римі, надовго закріпилася в якості основної форми білизни. При цьому, така туніка має мало чого спільного з сучасною сорочкою або блузкою. Про те, щоб розрізняти чоловіче і жіноче натільна білизна у той час мови навіть не йшло. Перші згадки про жіноче ліфі в одязі з'являються тільки в XIX столітті. Саме тоді, ймовірно, відбулося розділення одягу на спідницю і блузку. Однак повсюдного поширення така форма одягу не отримала. І лише до кінця XIX сторіччя жінки нарешті стали носити блузи, які стають не тільки формою одягу, а й засобом для підкреслення жіночності. Сучасна жінка не надто обмежена у виборі одягу, тому в моду увійшли не тільки класичні блузки, але й чоловічі сорочки, теніски, топи, туніки і блузи. При цьому в діловому етикеті, як і раніше вітаються класичні жіночі блузки. Ділова жінка повинна бути елегантною, а її блузка досить простий і бажано однотонним. Також в ділових колах не вітаються прозорі і обтягуючі блузки, а також блузи з низьким вирізом. Ну а в повсякденному житті, зараз, жінки можуть носити самі різні блузки. Це може бути і батники з тонкого трикотажу, і короткий топ в жарку погоду, і знову набирає популярність туніка.
Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра педагогіки та методики  технологічної освіти

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

«Виготовлення жіночої блузи»

 

 

 

 

                                                                 Виконала:

ст. гр. ТКМО-09-2

Колачик Тетяна

 

 

 

 

Кривий Ріг, 2013 р.

Вступ

 

Одними з перших, хто зрозумів необхідність натільної білизни, стали північні германці. Саме вони стали використовувати лляні сорочки і носили їх під верхнім одягом. Було це ще в IV-III столітті до нашої ери. У них моду на лляні сорочки, які носяться під верхнім одягом, перейняли стародавні римляни.

Однак натільний одяг у вигляді туніки, яка стала популярною в Стародавньому Римі, надовго закріпилася в якості основної форми білизни. При цьому, така туніка має мало чого спільного з сучасною сорочкою або блузкою. Про те, щоб розрізняти чоловіче і жіноче натільна білизна у той час мови навіть не йшло.

Перші згадки про жіноче ліфі в одязі з'являються тільки в XIX столітті. Саме тоді, ймовірно, відбулося розділення одягу на спідницю і блузку. Однак повсюдного поширення така форма одягу не отримала. І лише до кінця XIX сторіччя жінки нарешті стали носити блузи, які стають не тільки формою одягу, а й засобом для підкреслення жіночності.

Сучасна жінка не надто обмежена у виборі одягу, тому в моду увійшли не тільки класичні блузки, але й чоловічі сорочки, теніски, топи, туніки і блузи.

При цьому в діловому етикеті, як і раніше вітаються класичні жіночі блузки. Ділова жінка повинна бути елегантною, а її блузка досить простий і бажано однотонним. Також в ділових колах не вітаються прозорі і обтягуючі блузки, а також блузи з низьким вирізом.

Ну а в повсякденному житті, зараз, жінки можуть носити самі різні блузки. Це може бути і батники з тонкого трикотажу, і короткий топ в жарку погоду, і знову набирає популярність туніка.

 

 

I. ОРГАНІЗАЙІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

 

1.ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

1.1. Призначення виробу, що проектується

Святкова блуза, призначена для теплої пори року для дівчат та жінок різних вікових категорій.

1.2. Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення виробу, що проектується, крій виробу має бути простим. Конструкція повинна бути напівприлеглого силуету з довгими  рукавами , защипами на пілочці та плоско лежачим коміром.

1.3. Вимоги до матеріалів

Вимоги до матеріалів визначаються призначенням виробу і вимогами до конструкції. Тканина повинна бути  стриманих тонів, гладко фарбована з натуральних або змішаних волокон, що визначається належністю моделі до теплої пори року.

 

2. ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

2.1. Аналіз моделей – аналогів ( рис. 1)

Модель №1

 

Модель №2

Модель №3

Рис.1. Моделі – аналоги

 

Модель №1: Жіноча блуза прямого силуету з бавовняної тканини блідо-сірого кольору. На пілочці мілкі склади. По переду виробу  настрочна планка на 9 ґудзиків, комір стояче-відкладний, рукав довгий. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на 5 ґудзиків. По краю коміра, втачування рукава в пройму та манжетам проходить оздоблювана строчка.

Модель №2: Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці з зашиті мілки склади.  Комір стійка, рукав короткий – «буф». На обох пілочках нашиті мілкі склади, також розташовані підрізи. Має застібку на 5 ґудзиків.

Модель №3: Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці зашиті мілки склади.  Комір плосколежачій, рукав довгий з напуском. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на ґудзик. Блуза однобортна на 4 ґудзика.                                                                            


2.1 Аналіз технологічної обробки моделей – аналогів

 

Таблиця 2.1.1

Назва складальних одиниць

Конструкція вузла

В яких моделях використовується

Обробка пройми

 

Модель 1.2.3.

Обробка нижнього зрізу виробу

Модель 1.2.3.

Обробка бокових зрізів

Модель 1.2.3.

Обробка низу рукавів пришивними манжетами

Модель 1.2.3.

Обробка застібки низу рукавів однією обшивкою    ( на рукавах з манжетами)

Модель 1.3.

Обробка коміра

 

Модель 1.2.3.

Обробка борта

 

Модель 1.2.3.

Обробка борта настрочною планкою

Модель 1.

Обробка стояче-відкладного коміра та зєднання його з горловиною

 

Модель 1.3.

 

Проаналізувавши всі моделі-аналоги, ми дійшли висновку, що найбільш ідеально нам підходить модель № 3.

 

  1. ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ

Рис. 2

3.1. Опис зовнішнього вигляду  (рис. 2)

      Жіноча блуза прямого силуету з батистової тканини білого кольору. На пілочці зашиті мілки склади.  Комір плосколежачій, рукав довгий з напуском. Низ рукава оброблений пришивною манжетою з застібкою на ґудзик. Блуза однобортна на 4 ґудзика.                                                                            


  1. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

Для виготовлення креслення конструкції сорочки потрібні такі вихідні дані:

 

                                                                                                       Таблиця 2.1.2

 

2.1 Виміри для побудови сорочки

 

з/п

 

Назва розмірної ознаки

 

Умовне позначення

 

Величина

1

Довжина блузи

Дв

55

2

Півобхват шиї

Сш

17

3

Півобхват грудей

Сг

44

4

Довжина рукава

Др

60

 

 

 

 Обгрунтування припусків на вільне облягання

 

Величина прибавки обрана у відповідності до призначення виробу, а саме силуету та матеріалу.

 

                                                                                                       Таблиця 2.1.3.

 

Прибавки для побудови сорочки

 

з/п

 

Назва прибавки

 

Умовне позначення

 

Величина

1

Прибавка по лінії грудей

Пг

3

2

Прибавка по лінії талії

Пт

2

3

Прибавка по горловині

Пг

1

 

 

Зняття вимірів

 

При знятті мірок чоловік повинен бути в натільного сорочці і повинен стояти спокійно, без напруги.

 Обмір виробляють сантиметровою стрічкою, вимірюють при цьому обхвати, довжини і ширини. Мірки умовно позначають певними великими та малими літерами. Мірки напівобхват (шиї, грудей, талії, стегон) позначають великою літерою С, мірки ширини позначають буквою Ш. Вони дорівнюють половині величини вимірювання обхвату або ширини, крім ширини плеча, яка записується повністю.

Мірки довжин, що позначаються літерою Д, записуються в повному розмірі. Малі літери при заголовних позначають ділянки виміру: наприклад СШ - напівобхват шиї, Сг - напівобхват грудей, ШС-ширина спини і т. д.

 Для точного визначення лінії талії та пов'язаних з нею вимірювань необхідно зав'язати навколо талії шнурок так, щоб він лежав строго горизонтально.
Всього для побудови основи сорочки за пропонованим методом необхідно зняти 10 мірок обов'язкових і дві допоміжних мірки Напівобхват: талії Ст і стегон С6 (для повних фігур), (Рис. 3).

1. Мірка напівобхват шиї СШ дорівнює половині величини вимірювання обхвату шиї. Вимірюють обхват шиї по її заснуванню при щільному приляганні сантиметра, але без натягу. При вимірі треба стежити за тим, щоб пальці не потрапляли під сантиметр.

 2. Мірка Напівобхват грудей Сг дорівнює половині величини вимірювання обхвату грудей. Ця мірка Сг визначає розмір виробу. при знятті мірки сантиметр повинен проходити без натягу ззаду строго горизонтально по нижнім кутам лопаток і, виходячи з-під пахвових западин, замикатися спереду по сосковой лінії.

 3. Мірка Напівобхват талії Ст дорівнює половині величини вимірювання обхвату талії. Обхват талії вимірюють над тазовим кістками.

 4. Мірка Напівобхват стегон Сб дорівнює половині величини вимірювання обхвату стегон. Обхват стегон вимірюють по вищим точка сідниць з урахуванням опуклості живота.

 5. Мірка ширини грудей ШГ виходить шляхом ділення величини вимірювання ширини грудей навпіл. Ширину грудей вимірюють вище лінії грудей між переднім кутами пахвових западин.

 6. Довжину талії спинки Дт з вимірюють від шийної точки посередині спини до горизонтального шнурка на лінії талії (шийна точка - остистий відросток 7-го шийного хребця).

 7. Висоту плеча косу ВПК вимірюють безпосередньо за попередньою міркою, не віднімаючи сантиметри від талії. Сантиметр повинен проходити від перетину шнурка на талії з хребтом по опуклості лопатки до плечовий точки - кінця плечового шва (плечова точка - точка плавного переходу від плечового ската до руки)

 8. Довжину виробу Ді вимірюють посередині спини від шийної точки до необхідної довжини.

 9. Мірка ширини спини ШС дорівнює половині виміру. Ширину спини вимірюють по лопатках між задніми кутами пахвових западин.

 10. Ширину плеча Шп вимірюють від шва втачку коміра (підстава шиї) до плечової точки.

 11. Обхват плеча Про вимірюють горизонтально в місці найбільшого розвитку м'язів, при вільно опущеній руці.

 12. Довжину руки Др вимірюють від плечової точки до кінця середнього пальця по витягнутій руці. Попутно записують бажану довжину рукава (Друк).

Рис.3

2. 2 Побудова конструкції виробу

 

Побудова спинки

 

Креслимо прямий кут з вершиною в точці Р.

Довжина сорочки. Від точки Р вниз відкладаємо зняту мірку довжину виробу (80см) і ставимо точку Н.

Глибина пройми. Від точки Р відкладаємо ⅓ ПОГ плюс 8 см и ставимо точку Г:

РГ= 48:3+8=24 см

З точки Г і Н вправо проводимо горизонтальні лінії грудей і низу.

Ширина спинки. Від точки Г вправо відкладаємо ⅓ ПОГ плюс 7,5 см и ставимо точку Г1:

Г Г1 = 48 : 3 + 7,5 = 23,5 см

 

З точки Г1 встановлюємо перпендикуляр і на перетині с горизонтальною лінією ставимо точку П.

Ширина пройми. Від точки Г1 вправо відкладаємо ¼ ПОГ плюс 4,5 см і ставимо точку Г2:

Г1 Г2 = 48:4 + 4,5 = 16,5 см

З точки Г2 встановлюємо перпендикуляр довільної величини. Ширину пройми (Г1Г2) ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Г3, з якої опускаємо перпендикуляр і точку перетину його з лінією низу позначаємо Н1.

Ширина ростка. Від точки Р вправо відкладаємо ⅓ ПОш + 1см і ставимо точку Р1:

РР1 = 19,5 : 3 + 1 = 7,5 с

Висота ростка. Від точки Р1 вгору відкладаємо половину ширини ростка і ставимо Р2:

Р1Р2 = 7,5 : 2 = 3,75 см

Від точки Р1 по бісектрисі кута відкладаємо 1,5 см і ставимо точку О, після чого точки О і Р з’єднуємо кривою.

Нахил плеча. Від точки П вниз відкладаємо 1,5 см і ставимо точку П1, яку з’єднуємо прямою з точкою Р2, продовжуємо цю пряму вправо на 1 см і ставимо точку П2.

Від точки Г1 вгору відкладаємо 8 см і ставимо точку О1, а по бісектрисі кута – 3,5 см і ставимо точку О2, після чого проводимо лінію пройми спинки, з’єднуючи точки П2, О1, О2 і Г3 кривою.

Довжина кокетки. Від точки Р вниз відкладаємо 7,5 см і ставимо точку К, з якої вправо проводимо горизонтальну пряму і на перетині її з лінією пройми ставимо точку К1. Потім від точки К1 вниз відкладаємо 1 см і ставимо точку К2, яку з’єднуємо плавною кривою з точкою К.

 

Побудова переду

 

Ширина пілочки. Від точки Г2 вправо відкладаємо ⅓ ПОг + 6,5 см і ставимо точку Г4:

Г2Г4 = 48 : 3 + 6,5 = 22,5

Через точку Г4 проводимо вертикальну лінію і точки перетину їх з горизонтальними лініями позначаємо: вверху-Р3, внизу-Н3. Точку перетину перпендикуляра, з точки Г2, с верхньою горизонтальною лінією позначаємо Р4.

Ширина горловини. Від точки Р3 вліво відкладаємо ⅓ Сш + 1 см і ставимо точку Р5:

Р3Р5 = 19,5 : 3 + 1 = 7,5 см

Від точки Р5 вниз відкладаємо 3 см і ставимо точку Р6.

Глибина горловини. Від точки Р3 вниз відкладаємо ⅓ Сш і ставимо точку Р7:

Р3Р7 = 19,5 : 3 = 6,5 см

Точки Р6 і Р7 з’єднуємо прямою. Потім від точки Р6 по бісектрисі кута відкладаємо 1см і ставимо точку О3. Пряму Р6Р7 ділимо навпіл і середину позначаємо точкою О4, від якої під прямим кутом відкладаємо 0,5 см і ставимо точку О5, після чого проводимо лінію горловини, з’єднуємо точки Р5, О3, О5 і Р7 кривою.

Нахил плеча.  Від точки Р4 вниз відкладаємо 4 см і ставимо точку П3, яку з’єднуємо прямою з точкою Р5 і продовжуємо цю пряму довільно вліво. Ширина плеча переда дорівнює ширині плеча спинки. Тому від точки Р5 вліво по прямій П3Р5 відкладаємо величину Р2П2 і ставимо точку П4.

Від точки Г2 вверх відкладаємо 5 см і ставимо точку О6, а по бісектрисі кута – 2 см і ставимо точку О7, після чого проводимо лінію пройми переда, з’єднуємо точки П4, О6, О7 і Г3 кривою.

Рис. 4. Креслення сорочки


Згідно обраної моделі виконуємо креслення застібки.

 

Рис. 5. Креслення сорочки із застібкою

 

 

Креслення рукава

 

Креслимо прямий кут з вершиною в точці А.

Довжина рукава. Від точки А вниз відкладаємо знятий вимір довжини рукава (62 см) і ставимо точку Н.

Висота оката. Від точки А вниз відкладаємо ¼ ПОг – 1,5 см і ставимо точку Г:

АГ = 48 : 4 – 1,5 = 10,5 см

З точки Г і Н вліво проводимо горизонтальні лінії оката і низу.

Ширина рукава вгорі. Від точки Г вліво відкладаємо півтори ширини пройми сорочки додати 1 см і ставимо точку Г1:

ГГ1 = 16,5 + 8,25 + 1 = 25,75 см

Рис. 6. Креслення рукава

Ширина рукава внизу. Від точки Н вліво відкладаємо 20 см і ставимо точку Н1, яку з’єднуємо прямою з точкою Г1.

Від точки А вліво відкладаємо 6 см і ставимо точку А1. Потім ширину рукава (ГГ1) ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Г2, від якої вверх відкладаємо величину рівну відстані АГ відняти 3,5 см, і ставимо точку О:

Г2О = 10,5 – 3,5 = 7 см

Від точки Г2 по бісектрисі кута відкладаємо 5,5 см і ставимо точку О1, після чого точки А, О, О1 і Г1 з’єднуємо  кривою.

Лінія оката передньої половинки рукава. Від точки О вниз відкладаємо 1,5 см і ставимо точку О2, а з точки Г2 по бісектрисі кута – 3,5 см і ставимо точку О3, після чого точки А, О2, О3 і Г1 з’єднуємо кривою.

Розріз планки для рукава. Лінію низу (НН1)  ділимо навпіл і середину позначаємо точкою Н2

Довжина розрізу. Від точки Н2 вверх відкладаємо 12 см і ставимо точку Н3.

Манжет. Ширина манжети в готовому вигляді – 8 см, в розкрої – 17 см; довжина манжети – 28 см.

Довжина нижньої рукавної планки дорівнює довжині розрізу додати 1 см; ширина її в розкрої – 2 см, у готовому вигляді – 1см.

Довжина верхньої рукавної планки дорівнює довжині розрізу додати 3 см на оформлення миса і т.д.

12 + 3 = 15

Ширина верхньої рукавної планки у розкрої – 6 см, у готовому вигляді – 2,5 см.

Креслення коміра з відрізною стійкою

 

Креслимо прямий кут з вершиною у точці В.

Довжина коміра. Від точки В вліво відкладаємо знятий вимір Сш (19,5 см) додати 1 см і ставимо точку В1:

 

ВВ1 = 19,5 + 1 = 20,5 см

 

Рис. 7. Креслення коміра

 

Ширина стійки. З точки В встановлюємо перпендикуляр, відкладаємо на нім 3,5 – 4 см і ставимо точку В2, з якої вліво під прямим кутом проводимо горизонтальну лінію довільної довжини. Потім від точки В2 вгору відкладаємо 1,5 см і ставимо точку В3.

Ширина коміра. Від точки В3 вгору відкладаємо 5 см і ставимо точку В4, з якої вліво проводимо горизонтальну лінію довільної довжини.

З точки В1 встановлюємо перпендикуляр і точки перетину його з горизонтальними лініями позначаємо В5 і В6.

Оформлення стійки. Від точки В вниз відкладаємо 0,5 см і ставимо точку С, яку з’єднуємо з точкою В1 невеликою кривою. Потім від точки В2 вниз відкладаємо 0,5 см і ставимо точку С1, яку з’єднуємо з точкою В5 лінією, паралельною лінії В1С.

Від точки В1 вгору відкладаємо 1,25 см і ставимо точку С2, від якої вліво відкладаємо 2,75 см і ставимо точку С3, після чого точки В5, С3 і В1 з’єднуємо. Точки В3 і В5 також з’єднуємо кривою.

Подовження кінців коміра. Від точки В6 вгору відкладаємо 2 см і ставимо точку В7, від якої вліво під прямим кутом відкладаємо 5 см і ставимо точку В8. Потім відстань В6В7 ділимо навпіл і середину позначаємо точкою В9. Точки В5 і В8 з’єднуємо прямою. Точки В8 і В9 з’єднуємо плавною лінією з точкою В4.

 

2.3. Вибір матеріалів, інструментів та обладнання

 

Розрахунок тканини. Для виготовлення чоловічої сорочки ми будемо використовувати батист білого кольору та лавсанові нитки, такого ж кольору.

Для виготовлення чоловічої сорочки нам знадобиться така кількість тканини, яка дорівнює довжині виробу, плюс довжину рукава, 10 см на обробку припусків: 3 м при ширині 80 см.


Таблиця 2.3.4.

Характеристика швейного обладнання

 

 

№ н/п

Клас обладнан­ня, фірма виробник

 

Призначення

Швидкість обертання головного валу Об/хв

Механізм пересу­вання

матеріалі в

Товщина

матеріа­лів, мм

Додаткові дані

1

ХL-5012

"Вгоthег"

Зшивання

натуральних та

синтетичних

тканин

однолінійною

строчкою

двохниткового

човникового

переплетення

 

 

 

5500

 

 

 

 

 

реєчний

 

 

 

4мм

 

 

 

22

операції

2

GN1-2 D

«Dguki»

Обметування країв    деталей швейних виробів з натуральних та синтетичних тканин           і трикотажних полотен      -3-х нитковим ланцюжковим переплетенням з    одночасним обрізанням країв тканини, а також         для зшивання деталей виробів із трикотажних полотен

 

 

 

 

 

 

 

 

3500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

реєчний

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5 мм 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ширина

обметки -3-6 мм

 

 

                                                                                                       Таблиця 2.3.5.

 

 

Характеристика обладнання ВТО

 

№/п

 

Обладнання

 

Марка, тип

 

 

t нагрівання

Витрати пари, км/год

Час розігрівання, с

Розміри в мм

 

Маса, кг

 

Довжина

 

Ширина

 

Висота

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

праска

Braun

парова

 

300

 

2.7

 

15

 

380

 

130

 

150

 

1.5

 

 

 


Таблиця 2.3.6.

 

Режим виконання ниткових з’єднань

 

 

 

Вид матеріалу

 

Вид переплетення ниток в сорочці, клас та схема стібка

 

Тип, номер голки

Сировинний склад та номер нитки

Частота строчки (кількість стібків в 1 см)

Класи машин, фірма-виробник, інструменти)

1

2

3

4

5

6

7

1

Бавовна

 

2-х ниткове човникове, клас – А

 

 

 

Прямо-лінйна

№80

 

Капрон

Лавсан

Бавовна

№40

 

 

3.5

 

 

XL-5012

«Brother»

2

Бавовна

 

2-х ниткове човникове, клас – А

 

 

Прямо-лінійна

№90

 

Капрон

Лавсан

Бавовна

№40

 

 

3.5

 

 

XL-5012

«Brother»

3

Бавовна

 

3-х ниткове ланцюжкове, клас – А

 

 

Прямо-лінійна коротка

№90

 

Капрон

Лавсан

Бавовна

№40

 

 

5.0

 

 

GN1-2D

«Dguki»

 

                                                                                                        Таблиця 2.3.7.

 

Режим волого - теплової обробки

 

 

Вид матеріалу

 

Марка,

тип обладнання

 

 

Назва

операції

 

t нагрівання

прасувальної поверхні

Зусилля пересування кн. (прасування, кт)

 

 

Час

дії

 

 

Зволо-ження %

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1

 

Бавовна

 

Braun

парова

 

Дублювання

 

90

 

10

 

25

 

25

 

 

2

 

Бавовна

 

Braun

парова

 

Розпрасування

 

100

 

10

 

40

 

35

 

3

 

Бавовна

 

Braun

парова

 

Припрасуван

ня

 

100

 

12

 

20

 

20

 

4

 

Бавовна

 

Braun

парова

 

Запрасування

 

100

 

10

 

45

 

30

         2.4.  Вибір технології обробки деталей, з’єднання, оздоблення


2.5. Організація робочого місця та визначення безпечних умов праці

 

Обладнання робочого місця: швейна машинка з електричним приводом, оверлок, праска та гладильна дошка, стіл для розкроювання.

Вимоги безпеки перед початком роботи: треба правильно одягнути спецодяг (застебнути його на всі ґудзики, сховати волосся під головний убір); ретельно підготувати своє робоче місце до безпечної роботи; підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись в їх справності; перевірити заземлення праски та машини.

Правила безпечної праці за швейною машиною:

Машину з ручним приводом треба ставити на стіл на відстані 5…10 см від його переднього краю.

Ліворуч від машини залишати місце для розміщення виробу, який обробляється.

Не нахилятися близько до рухомих частин машини.

Стежити за правильним положенням рук.

Правильно ставити ноги на педаль швейної машини з ножним приводом.

Під час роботи машини не торкатися паса рукою, щоб не отримати поранень.

Стежити, щоб робоче місце було добре освітленим, оскільки недостатнє, неправильне освітлення псує зір. Світло на оброблюваний виріб має падати зліва або спереду машини.

Приміщення має систематично провітрюватись. Кожні 2 години роботи потрібно робити перерву. Для роботи використовувати стілець, який відповідає зросту учня і висоті столу.

 

 


2.6. Економічне та екологічне обґрунтування. Міні маркетингові дослідження

 

                                                                                                       Таблиця 2.6.8.

Розрахунок матеріальних витрат

 

Матеріал

Ціна за 1 м, грн.

Витрати матеріалів

Усього, грн.

Батист

35.00

1.55 м 

54.25

Ґудзики

0.60

8 шт.

4.80

Нитки

3.00

3 котушки

9.00

Разом

68.05

 

 

                                                                                                       Таблиця 2.7.9.

 

Витрати на амортизацію інструментів

 

Інструмент

Вартість, грн.

Амортизація, грн.

Ножиці

9

0,9

Голки (набор ручних голок)

5

0,5

Голки машинні (2 шт.)

4

0,4

Усього:

18

1,8

 

 

Для визначення собівартості чоловічої сорочки необхідно зробити розрахунки витрат.

 1. Розрахунок матеріальних витрат Мв

Як видно з таблиці, ціна на витрачені матеріали складає Цм = 68 грн. 05 коп.

В матеріальні затрати також входить затрати електроенергії. Воно включає в себе  а) роботу на швейній машині протягом часу tшм = 10 год та б) волого-теплова обробка електропраскою протягом tп = 4 год.

Нехай двигун електроприводу швейної машини має потужність Ршм = 30 Вт = 0,03 кВт, електропраска Рп = 1000 Вт = 1 кВт. Тоді за час роботи електроприлади споживуть відповідно електроенергію  Ешм = Ршм × tшм = 0,03 × 10 = 0,3 кВт · год і Еп = Рп × tп = 1 × 4 = 4 кВт· год, разом – Е = Ешм + Еп = 0,3 + 4 = 4,3  кВт · год. При тарифі на електроенергію 0,1560 грн./ кВт · год ціна спожитої електроенергії складає Це = 0,1560 × 4,3 = 0,6708 грн.

Тоді Мв = Цм + Це = 68,05 + 0,6708 = 68,7208 грн.

2. Розрахунок витрат на оплату праці Рз

Відрахування на зарплату проводяться з розрахунку, що плата за роботу швачки 3 розряду складає Цз = 0,4 грн. /год. Усього на виготовлення чоловічої сорочки витрачено 24 години ( по 4 години на день протягом 6 днів), які оплачуються зарплатою (вартістю робіт) Рз = 0,4 × 24 = 9,6000 грн.

  1.              Розрахунок відрахувань від зарплати на податки

Відрахування на податки складають 38,8 % від Рз. Їх сплачує організація і відносить до собівартості продукції (збільшує витрати на виріб). Одс = 9,6000 × 38,8% = 3,7248 грн.

  1.              Розрахунок амортизаційних відрахувань Аоб

До них належать витрати на амортизацію інструментів, які складають 10% від їх вартості.

Повне списування інструментів проходить через два роки. Амортизаційні відрахування або витрати на амортизацію інструменту складатимуть: Аі = 1,8 : 24 = 0,075 грн.

Орієнтовно вартість електричної швейної машини становить Цшм = 1600,00 грн., електропраски – Цп = 80,00 грн.

Установлені терміни експлуатації для швейної машини – 10 років, для праски – 5 років. Враховуючи, що в календарному році 300 робочих днів, відповідний час роботи обладнання за ті терміни становитиме для швейної машини Тшм = 300 × 10 = 3000 днів, а для електропраски – Тп = 300 × 5 = 1500 днів. Визначимо амортизаційні відрахування за робочий день для швейної машини становитимуть Цшм : Тшм = 1600,00 грн. : 3000 = 0, 5333 грн., для електропраски – Цп : Тп = 80,00 грн. : 1500 = 0,0533 грн.

Робочий день учня складається з 6 год, тоді амортизаційні відрахування, що відповідають одній робочій годині, дорівнюватимуть для швейної машини 0,5333 : 6 = 0,0888 грн., а для електропраски – 0,0533 : 6 = 0,0088 грн.

Знаючи затрати часу для виготовлення виробу з використанням швейної машини tшм = 10 год і електропраски tп = 4 год, знайдемо відповідні амортизаційні відрахування: Ашм = 0,0888 × 10 = 0,888 грн. і Ап = 0,0088 × 4 = 0,0352 грн.

Тепер можна визначити Аоб = Аи + Ашм + Ап = 0,0375 + 0,0888 + 0,0352 = 0,1615 грн.

Підрахуємо загальну собівартість за формулою:

С = Мв + Рз + Одс + Аоб = 68,7208 + 9,6000 + 3,7248 + 0,1615 = 82,2071 грн. 82 грн. 20 коп.

Отже, виконавши розрахунки собівартості можна сказати,що при пошитті виробу в ательє ціна є 82 грн. 20 коп., а при самостійному виготовленні виробу – 68 грн. 72 коп. Різниця становить 13 грн. 40 коп. Можна зробити висновок, що при самостійному виготовленню економніше.

 

  1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

 

 

3.1. Специфікація деталей крою

 

Таблиця 3.1.10.

 

Назва деталей

Кількість деталей

Кількість деталей крою

1

Спинка

1

1

2

Передня частина сорочки

1

2

3

Рукав

1

2

4

Кокетка

1

2

5

Манжети

1

2

6

Комір

1

2

7

Стійка

1

2

8

Кишеня

1

1

9

Коса бейка

1

2

 

Допоміжний матеріал

 

 

 

Дублерин

 

0.30 см 

 

 

 


3. 2. Розкладка на тканині лекал сорочки

 

Рис.8  Розкладка лекал на тканині

 

                                                                                               Таблиця 3. 2. 11.

 

Технологічна послідовність виготовлення чоловічої сорочки

 

 

Назва операції

Технічні умови виконання

Графічне зображення

1

Обробка кокетки (з’єднання з  виробом)

Ширина шва    1.0 см

2

Обробка накладної кишені

 

Ширина шва    0.5 - 0.7 см

3

Обробка коміра (обтачати вітлітний зріз)

 

Ширина шва   0.5 – 0.7 см

4

Обробка розрізу рукава

 

Ширина шва (1 строчка) 0.5 – 0.7см,

(2 строчка ) 0.1 – 0.2 см

5

Обробка пройм           ( втачування рукава в пройму)

 

Ширина шва    1.0 см

6

Зєднання бокових зрізів сорочки та зрізів рукава

 

Ширина шва    1.0 см

7

Обробка та зєднання манжет з нижнім зрізом рукава

 

Ширина шва(1 строчка) 0.5 – 0.7см,

(2 строчка ) 0.1 – 0.2 см

8

Обробка борта сорочки

 

Ширина шва 0.1 – 0.2 см

9

Настрачування кишені на виріб

 

Ширина шва(1 строчка) 0.1 – 0.2см,

(2 строчка ) 0.2 – 0.5 см

 

 

10

 Обробка стояче-відкладного коміра та зєднання його з горловиною

Ширина шва(1 строчка) 0.5 – 0.7см,

(2 строчка ) 0.1 – 0.2 см, (3, 4 строчка) 0.5 – 0.7см, (5 строчка) 0.1 – 0.2 см

11

Обробка нижнього зрізу виробу

 

Ширина шва

0.1 см 

12

 Заключна обробка виробу (прострочити оздоблюючу строчку, вимєтати петлі, пришити гудзикі).

 

 

 

 

За технічними умовами

 

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

 

4.1. Контроль розмірів виробу, його випробування. Усунення недоліків.

 

Порівнюючи даний виріб із запланованим, можемо визнати, що виріб відповідає всім критеріям якості та розмірам. Виконавши розрахунки собівартості, можемо зробити висновок про самостійне економічне виготовлення виробу.

 

Література

  1. Бондаренко О., Пацалюк П.  Кройка та шиття /О.Бондаренко, П. Пацалюк.- Київ :Видавництво Технічної літератури УССР, 1989.- 560 с.
  2. http://www.newlookmedia.ru/?p=18284

 

 

doc
Додано
18 лютого
Переглядів
129
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку