Рефлексія як складова сучасного уроку

української мови та літератури

в 5-х класах НУШ

 

 

 

 

Навчально-методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач :

 Тиць Галина Петрівна - вчитель української мови та літератури Коростенського міського ліцею №10

 

Рецензенти:

Вдовиченко Світлана Анатоліївна - заступник директора з навчально- виховної роботи Коростенського міського ліцею №10

 Кобилинська Ірина Миколаївна - учитель української мови та літератури Коростенського міського ліцею №10, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

 

Рефлексія як складова сучасного уроку української мови та літератури в 5-х класах НУШ: навч.-метод. посіб. Тиць Г. П. -Коростень, 2022.- с.37

 

 

 

У посібнику представлені теоретичні основи використання рефлексії на уроках у закладі загальної середньої освіти, а також окреслені практичні аспекти організації освітньої діяльності учнів з використанням рефлексії на уроках української мови та літератури в 5-х класах НУШ.

Практичний матеріал, класифікований за прийомами функціонального змісту, що допоможе вчителям-словесникам ознайомитись з різними ідеями самоаналізу на різних етапах уроку. Ця робота допоможе краще усвідомити, що таке рефлексія, коли і як її застосовувати.

 Посібник призначений для вчителів української мови та літератури.

 

                                                                                                @ Тиць Г.П., 2022

 

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕФЛЕКСІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ РЕФЛЕКСІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 5 -Х КЛАСАХ НУШ

ВИСНОВОК

ДОДАТКИ........................................27

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3.

Додаток 4

Додаток 5

ВСТУП

 

Чим більше людина знає про те, що вже зроблено,

тим більше в її силах зрозуміти, що потрібно робити далі.

Б. Дізраелі.

 

Концепція Нової Української Школи спрямована на задоволення інтересів, потреб і запитів учня. Кожен здобувач освіти повинен розуміти, для чого він іде до школи і з яким багажем знань він повернеться звідти, для чого йому ці знання, уміння і навички, де він їх застосує, тобто учень повинен рефлексувати, осмислювати, систематизувати.

 Саме рефлексія пов’язана з актуалізацією проблеми усвідомлення свого «Я» та пошуку себе в житті, розвитку особистісних якостей, які  необхідні для самореалізації, самоствердження компетентної особистості. Необхідність використання рефлексії на уроках української мови та літератури зумовлена тим, що завдяки цьому компоненту освітній процес більш вдосконалений, є змога орієнтуватися на кожного учня як особистість та здійснювати оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, що надзвичайно актуально в контексті тих змін, які пов’язані з реформою НУШ.

Метою використання рефлексії як складової сучасного уроку є привчання дітей до самоконтролю; розвиток навички саморозвитку та самовдосконалення; формування осмисленого підходу до дійсності; стимуляція критичного мислення.

Якщо учень  осмислює, навіщо йому потрібна тема, яка вивчається, яку мету треба досягти на даному уроці, який внесок саме він може зробити в спільну справу, то процес навчання стає набагато цікавішим і легшим.

 До завдань, які ставить перед собою рефлексія, передусім належить формування компетентної мовної особистості, яка володіє уміннями і навичками навчатися впродовж життя.

Таким чином, актуальність даного посібника зумовлена надзвичайно гострою проблемою формування такого освітнього середовища, у якому учень, окрім певної суми знань, умінь, навичок, повинен оволодіти вмінням самостійно планувати, аналізувати, контролювати свою діяльність, ставити перед собою нові навчальні завдання і вирішувати їх. Також постає нагальна необхідність обгрунтування теоретичних основ реалізації рефлексії як складової сучасного уроку української мови та літератури й поділитись досвідом впровадження саме цього етапу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕФЛЕКСІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Якщо ми будемо вчити сьогодні так, як ми вчили вчора,

ми крадемо в наших дітей завтра

Джон Дьюї

Урок української мови та літератури в НУШ. Яким він повинен бути? Чи застаріли вимоги, які пред'являються до побудови уроку, методики його проведення? Звичайно ж, так

( додаток 1).

Важливим компонентом сучасного освітнього процесу загалом й уроків української мови та літератури зокрема є рефлексія.

Рефлексія – необхідний етап сучасного уроку, упродовж якого учні усвідомлюють вивчені та засвоєні поняття. Це можливість відтворити те, що сталося з «Я» дитини: що вона думала, відчувала, що саме її здивувало, що зрозуміла, який етап уроку пов’язаний із позитивними емоціями, а який – із негативними тощо.

Давньогрецький філософ Сократ вважав рефлексію інструментом для розвитку критичного мислення, самоаналізу та самовдосконалення. Проблему ефективного впровадження рефлексії в освітній процес також досліджували багато науковців: його дидактичний аспект розглядали О.М.Ворожейкіна  [2], Т.Д.Дубовицька [5], Н.І. Семенов та ін.; методичні питання описано в роботах Л.А.Соколової [13], О.С.Швець [17], які зазначили, що саме рефлексія під час уроків допомагає дитині усвідомлювати здобуті знання, систематизувати отриманий досвід і перетворювати приховані можливості в активні та ефективні.

З точки зору психології рефлексія – reflexion (лат reflexio – відображення) – процес самопізнання, самоаналізу, споглядання і розуміння власного внутрішнього світу, а також сприйняття і розуміння психічного стану, можливого перебігу думок іншої людини у спілкуванні, усвідомлення того, як партнер сприймає та оцінює співрозмовника. 

Педагогічна рефлексія – це навичка, яка дозволяє не тільки контролювати спрямованість уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан. Завдяки рефлексії людина має можливість спостерігати за собою збоку і бачити себе очима людей, які її оточують. Рефлексія – це будь-які наміри особистості, спрямовані на самоаналіз своїх вчинків, думок і подій. Від того, наскільки людина освічена і вміє себе контролювати, залежатиме глибина рефлексії. Ці та інші чинники зумовили необхідність оновлення Державного стандарту освіти, відповідно до якого, мета курсу української мови та літератури полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності здобувача освіти, яку трактують як здатність успішно користуватися мовою у процесі спілкування.

Для вчителя української мови та літератури рефлексія має виняткове значення: з її допомогою можна оцінити, що зрозуміли і усвідомили учні, а над чим потрібно додатково попрацювати; які типи вправ їм подобаються найбільше, а які не викликають зацікавлення.

Помилково вважається, що рефлексія – це завершальний етап уроку. Насправді рефлексію можна проводити як окремий етап на початку чи в кінці уроку. А також як елемент будь-якого етапу уроку. Вивчення кожної теми на уроках української мови та літератури рекомендовано починати з визначення мети та завдань уроку, що сприяє активізації знань, умінь і навичок здобувачів освіти, умотивованості рефлексії, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи подальшого самовдосконалення.

У сучасній педагогічній науці виділяють такі форми рефлексії:

*за змістом:

усна,

письмова;

*за формою діяльності:

фронтальна,

індивідуальна,

групова,

колективна;

*за способом проведення:

анкета,

питання,

символ,

таблиця,

ситуація,

малюнок ;

*за функцією:

рефлексія емоційного стану та настрою,

рефлексія діяльності,

рефлексія змісту навчального матеріалу.

Сьогодні педагогіка розуміє рефлексію як самоаналіз діяльності та її результатів. Розглянемо прийоми впровадження в освітній процес рефлексії за функціональним змістом.

Рефлексія емоційного стану та настрою проводитися зазвичай на початку уроку з метою встановлення емоційного контакту з класом, визначення емоцій і почуттів кожного учня.              Часто цей вид рефлексії використовується і в кінці уроку для закріплення вивченого матеріалу. Учитель впливає на сферу почуттів, використовуючи картини, музику, різнокольорові картки, зображення, що відображають спектр емоцій.

Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати освітній процес. Учні осмислюють свій образ в процесі роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Часто використовується така рефлексія на етапі актуалізації знань, умінь, навичок. Щоб оцінити активність класу на всіх етапах уроку, то варто застосовувати рефлексію у кінці уроку. Рефлексія діяльності дає можливість осмислити способи і прийоми роботи з навчальним матеріалом, віднайти найбільш раціональні. Найголовніше — допомогти учневі переосмислити свій неуспіх, знайти його причину з позиції: «неуспіх — випадковий, успіх — закономірний». Важливо переорієнтовувати з песимістичної оцінки подій на оптимістичну.

Рефлексія змісту навчального матеріалу допомагає усвідомити вивчений матеріал. Бажано використовувати різні прийоми та методи, які сприяють систематизації набутих знань.

Для вибору того чи іншого виду рефлексії слід враховувати:

- мету заняття;

- зміст і складність навчального матеріалу;

- тип уроку;

- форми та методи навчання;

- вікові й психологічні особливості учнів.

Підсумовуючи, варто зазначити, що рефлексія відіграє важливу роль на уроках української мови та літератури. Вона допомагає учням зрозуміти себе, свій рівень знань, умінь, навичок, контролювати і регулювати свої дії, розвивати свій внутрішній світ, спілкування. Певні особливості є і в доборі форм і прийомів ефективного впровадження рефлексії : широко практикуються різноманітні форми роботи, які сприяють розвитку компетентної мовної особистості .

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ РЕФЛЕКСІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 5 -Х КЛАСАХ НУШ

Cучасна педагогіка вимагає від вчителя учити учитися, а не просто вчити учнів своєму предмету. Перед нами широкий вибір інновацій, нових методів і форм, інтерактивних вправ, ІКТ тощо. Як не загубитись у цьому розмаїтті? Як обрати те, що допоможе, а не завадить? Як правильно і доречно впроваджувати щось нове в процес навчання?

З досвідом приходить розуміння, що рефлексія – це те, до чого прагне сучасна педагогіка: учити не науці, а учити учитися. Учень повинен не лише усвідомити зміст матеріалу, але й осмислити способи та прийоми своєї роботи, уміти обрати найбільш раціональні. Що я робив? З якою метою? Чому я це роблю так? Який результат я отримав? Який варіант кращий? — ось ті питання, які ставлять собі учні, які володіють рефлексією, тобто які вміють усвідомлювати свою діяльність. Якщо учитель творчо підійде до цього питання, то краще розвине свою фантазію і матиме кращу віддачу від учнів. Єдине, що потрібно для ефективного впровадження рефлексії,- це знання її класифікації й методики впровадження вчителем української мови та літератури ( додаток 2) Тоді є можливість варіювати, комбінувати прийоми.

Hа уроках української мови та літератури доцільно пропонувати учням різноманітні форми рефлексії: «Вершина успіху», «Асоціативний акваріум», «Мапа тіла», «Океан успіху», «Картинна галерея», «Емоційна парасолька» й інші.

На початку уроку зазвичай впроваджую рефлексію емоційного стану. Знаючи, які емоції та почуття переважають в учнів, учителю значно легше зорієнтуватися в ситуації і організувати діяльність на уроці. Найкраще оцінити емоційний стан дитини допоможуть такі вправи:

 

            «Посмішка»

- У народі існує думка: якщо посміхнутися перехожому – він усміхнеться у відповідь. Якщо посміхнутися небу – розійдуться хмари і засвітить сонце. Якщо посміхнутися Всесвіту – трапиться щось казкове. Тож посміхнімося один одному, щоб нас чекав успіх на уроці.

 

 

 

 

 

 «Мій настрій»

 

        Учні обирають той магнітний смайлик, який відповідає їхньому настрою і прикріплюють його на дошці .

 

 

ЧУДОВИЙ	СВЯТКОВИЙ
ПОГАНИЙ	СУМНИЙ
ЗАДУМЛИВИЙ	ТВОРЧИЙ
СОРОМꞌЯЗЛИВИЙ	ВЕСЕЛИЙ

 

 

 

Інтерактивна вправа «Очікування»

 

- Діти, чого кожен з вас очікує від уроку?

Учні рефлексують:

•                 я очікую, що на уроці буде цікаво…;
•                 я дізнаюсь про щось корисне, важливе…;
•                 я навчусь…;
•                 я допоможу…;
•                 будемо працювати в групах, парах…;
•                 цей урок навчить мене робити…;
•                 складати…;

висловлювати своє ставлення до почутого

 

«Прогноз погоди»

 

Учні обирають той малюнок,який відповідає  настрою в даний час.. Після того, як учні вибрали, зачитується «прогноз».

 

	ОПАДИ Якщо зараз у Вас на душі опади, то згадайте, що після зливи виходить сонечко і часто буває райдуга. Тому я впевнена, що в кінці уроку опади зміняться на ясну погоду, адже в житті все змінюється на краще.
	БЛИСКАВКА Зараз ви чомусь роздратовані, готові метати блискавки. Але заспокойтесь, адже Ваша блискавка може в когось влучити. І я впевнена на 100%, що на уроці все буде добре.
	СНІЖНО Зараз на душі у Вас прохолодно та сніжно. Але на уроці ми зможемо розтопити крижинки. І Ви обов’язково досягнете бажаного результату.
	СОНЯЧНО Сьогодні у Вас на душі сонячно, отже, зумієте своїм теплом зігріти своїх друзів. І, звичайно, результат на уроці буде відмінний.

«Букет настрою» 

На столі стоїть ваза з різнокольоровими квітами. Учні повинні посадити метелика на ту квітку, яка їм найбільше сподобалася і обґрунтувати свій вибір. Також можна урізноманітнити це завдання. Подумати, яку квітку ви подарували б Оксані Сенатович чи Ірен Роздобудько і за що?

 

 «Термометр»

 

 Пропоную поставити крапку на термометрі відповідно до тієї температури, на скільки учень відчуває готовим себе до уроку. Чим вищий градус – тим впевненіше почуває себе учень.

 

 

 «Долонька бажань»

 

Можна запропонувати учням обвести свою долоньку. Потім на кожному пальчику написати побажання сусіду по парті використовуючи слова з префіксами й обмінятися долоньками.

Наприклад: Бажаю тобі всього найкращого, найдобрішого…

 

 

«Лист дружби»

На листівці учні пишуть слова підтримки сусіду по парті: «Ти молодець, тому що…»

 

 

«Скринька передбачень»

 

Учитель тримає в руках коробку і говорить, що вона незвичайна, а чарівна, бо в ній є передбачення. Учні по черзі дістають аркуш і зачитують вголос передбачення:

- Тобі сьогодні пощастить!

- На тебе чекатиме гарна новина!

- Наполегливість принесе тобі успіх!

- У тебе дуже гарна посмішка!

- Тобі личить цей образ!

- Твоя мрія обов’язково здійсниться!

- Усе буде якнайкраще!

- Те, про що ти зараз думаєш, матиме успіх!

 

 «Антонім ... »

 

Для цієї вправи необхідно підготувати картки, на яких написана якісна характеристика людини:

•          Добрий. - Чесний. –Щирий.
•          Спокійний. - Веселий. – Модний.
•          Справедливий. - Гарний. – Скромний.

Учні по черзі встають, витягують картку з позитивною рисою характеру, а потім добирають протилежну рису характеру і говорять: «А антонім.. »

 « Острови»

 

Ця методика підходить для довготривалих проектів. Ми ділимо світ ( аркуш паперу) на острови:

•                 острів «Радості»
•                 «Інтересу»
•                 «Незадоволення»
•                 «Задоволення»
•                 «Здивування»
•                 «Суму»

 

 

 

 

 

 

 

Не менш ефективним прийомом на уроці є рефлексія діяльності, яка дає можливість осмислити способи і прийоми роботи з навчальним матеріалом, відшукати найбільш раціональні. Бажано привчати дітей спочатку до колективної роботи, потім - до групової, а пізніше – до індивідуальної. Спочатку – всім класом, потім – в окремих групах, потім – вибірково опитувати учнів. Це підготує учнів до самостійної роботи над темою і над собою. Даний вид рефлексії зручніше застосовувати при перевірці домашніх завдань, на етапі закріплення матеріалу, при захисті проектів. Він допомагає учням осмислити види і способи роботи, проаналізувати свою активність і, звичайно, виявити прогалини. Найголовніше: допомогти учневі переосмислити свій неуспіх, знайти його причину з позиції: «неуспіх — випадковий, успіх — закономірний».

 

 

 «Коло вибору»

 

Це усвідомлений вибір способу подолання конфліктів, які неминуче виникатимуть у школярів. Методика пропонує декілька варіантів виходу із ситуації. 

•                 Обговори.
•                 Домовся.
•                 Почекай і охолонь.
•                 Попроси вибачення.
•                 Переключись на інше.
•                 Зупинись.
•                 Залиш так, як є.
•                 Зіграй у гру.

 

 «Хмарка слів »

 

Створи хмарку слів з префіксами пре-, при- , а також уявіть себе чарівниками і розмалюйте хмарку таким кольором, який вам зараз найбільше до вподоби.

 

(Після того, як діти розмалюють, учитель для себе робить висновок про рівень знань учнів та емоційно-психологічне вираження кожної особистості:

Синій – сумлінний, спокійний.

Зелений – самостійний, наполегливий.

Червоний – доброзичливий, впевнений.

Жовтий – активний, веселий.

Фіолетовий – неспокійний, емоційно напружений.

Коричневий – чутливий, розслаблений.

Чорний – мовчазний, ворожий.

 Сірий – пасивний, байдужий.

 

 

 

 

«Сходинки успіху»

На дошці записати форми роботи на уроці. Наприкінці уроку учні оцінюють свою роботу на кожному етапі у вигляді сходинок.

 

 

         

 

 

 

  «Вершина успіху»

Діти вказують, якими якостями успішної людини вони оволоділи за час навчання. Кожна ступінь – один з видів роботи. Чим більше завдань виконано, тим вище піднімається намальований чоловічок ( додаток 4)

 

         «Завтра контрольна»

Щоб перевірити рівень знань, умінь, навичок з певної теми, учні пишуть есе перед контрольною роботою.

-Яке значення має мова у житті людини?

-Для чого вивчати орфографію?

 

Анкета "Три М"

Учням пропонується назвати три моменти, які у них вийшли добре в процесі уроку, і запропонувати одну дію, яка поліпшить їх роботу на наступному уроці.

Наприклад:

1. Ми сьогодні були активним на уроці.
2. Ми запам’ятали правила вживання апострофа в словах.
3. Ми   хотіли б, щоб на наступному уроці …

 

 «Прикрашаємо ялинку»

 

 Kульки - іграшки – це вивчені орфограми. На малюнок ялинки прикріплюємо кульки з вивченими орфограмами.

 

 

«Поїзд вражень»

 

Hа дошці прикріплено поїзд з вагончиками, які символізують етапи уроку. У дітей є по два смайлики (веселий і сумний). Кожен повинен розподілити їх по вагончиках, зазначивши, яке сподобалося завдання і яке не сподобалось.

 

 

 

 

«Полянка»

Hа дошці картинка з галявиною квітів - етапів уроку. Учні прикріплюють квіти, правильно виконавши завдання.

 

Рефлексія змісту навчального матеріалу – важливий етап уроку, під час якого відбувається самоаналіз роботи, систематизація знань та усвідомлення їхнього значення. За змістом: символічна, усна і письмова.

Cимволічна – коли учень просто виставляє оцінку за допомогою символів (карток, жетонів, жестів тощо).

Усна передбачає вміння дитини зв’язно висловлювати свої думки і описувати свої емоції.

Письмова – найскладніша і займає найбільше часу, доречна на завершальному етапі вивчення цілого розділу навчального матеріалу або великої теми.

Цей тип рефлексії зручніше проводити в кінці уроку або на етапі підбиття підсумків. Він дає можливість дітям усвідомити зміст пройденого, оцінити ефективність власної роботи на уроці

 

« Продовжи фразу »

 

 Учні можуть по ланцюжку висловитися про значущі для них цінності уроку:

Cьогодні я дізнався…

Було цікаво…

Було складно…

Я зрозумів, що…

Тепер я зможу…

Я навчився…

У мене вийшло …

Я зміг…

Мені сподобалося ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

Я придбав ...

Мені захотілося ...

Мене надихнуло ...

Я виконав завдання…

Я відчув що…

Урок дав мені для життя…

 

«Метод незакінчених речень»

-На уроці мене найбільше вразило…, здивувало те, що…, обурило

Або

- Мистецтво- це любов до..

- Словесний вид мистецтва-це…

- Функції літератури…

 

 

 

Інтерактивна вправа «Свіча в моїх долонях»

Діти передають один одному запалену свічку. Кожен учень висловлюється

-Який слід ви хочете залишити на землі?

-Яке життєве кредо для себе ви сьогодні сформували?

 

 

 Фразеологізми або прислів’я

 

Підберіть фразеологізм, відповідний вашому сприйняттю уроку:

•     чув краєм вуха
•     ворушив мізками
•     рахував ворон
•     натхненно слухав
•     лід рушив
•     був на сьомому небі
•     бив байдики
•     ловив гав

 

 

Сенкан

 Цікавий прийом рефлексії. Це результативна техніка для розвитку різних навичок, серед яких: розвиток мовлення, образного, творчого та критичного мислення; удосконалення комунікативних здібностей та вміння коротко формулювати свої думки

Класичний сенкан має таку структуру:

1.                    Перший рядок — одне слово: тема, назва, предмет, іменник.
2.                    Другий — два слова: ознаки, прикметники, що описують тему.
3.                    Третій — три слова, що вказують на дію: дієслова
4.                    Четвертий — це речення з чотирьох слів: може бути також цитатою або крилатою фразою.
5.                    П’ятий — один іменник, синонім до першого рядка, який узагальнює сказане чи вказує на асоціацію.

Крім традиційного сенкану, є також і інші види цього жанру:

• Традиційний. Складається з п’яти рядків при складовій структурі 2-4-6-8-2.
• Зворотній. Має зворотну послідовність рядків.
• Дзеркальний. Складається із двох п’ятирядкових форм (перша — традиційний, друга — зворотний вид).
• Сенкан-метелик. Складається із дев’яти рядків;
• Корона сенканів. 5 традиційних сенканів об’єднані в один завершений вірш.
• Гірлянда сенканів. Являє собою корону синквейнів з шостим, який з кожного попереднього сенкану взяв по одному рядку певного порядку.

Починати практикуватися краще на традиційному сенкані, а вже після переходити до складніших конструкцій.

Наприклад , під час роботи над змістом української народної казки можна запропонувати учням скласти сенкан "Панна Ганна"

 

Панна Ганна.

Працьовита, добродушна.

Виконує, слухається, любить.

Заслуговує на любов рідних.

 Князівна.

 

Сенкан до слова «література»

Література.

Цікава, весела.

Навчає, виховує, живе.

Допомагає у скрутну хвилину.

Мистецтво.

 

 Прийом «Три – Два – Один»

 

•                 В першому рядочку пишемо три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
•                 В другому – два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі учням.
•                 В третьому – один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.
•                  

«Мішок ідей»

 

Учні записують на листочках свою думку про урок. Усі листочки кладуть у мішок. Учитель зачитує речення , учень коментує.

 

           Я все зрозумів. Такі уроки мені подобаються.

 Я мало що зрозумів і у мене є ще багато запитань, але уроком я задоволений.

Я незадоволений уроком, нічого не зрозумів і потребую додаткової консультації.

 

 

« Мовна анкета»

 

 Учні усно відповідають на запитання, запропоновані на картках:

-Що таке текст?

-Що називається темою тексту?

-Що таке головна думка тексту?

- Визначте тематичне речення?

 

 

 

« Зернятка думок »

 

 Учні дають відповідь на проблемне запитання вчителя, визначають причини, наводять факти, роблять висновки.

 

 

 

 

Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання.

 Будова міркування (есе): твердження, доказ, висновок.

 

 «Kубування»

 

На кожному боці кубика написане завдання  і вказівка, щодо напрямку мислення та письма. Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань до більш складних

 Вказівки на кожній з граней:

1. Опишіть.

– Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте.

– На що це схоже? Від чого це відрізняється?

3. Встановіть асоціації.

– Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

4. Проаналізуйте.

– Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не обов’язково це знати, ви можете це вигадати.

5. Знайти застосування.

– Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Запропонувати аргументи “за” або “проти”.

– Як ви ставитеся до цього? Поясніть чому?

 

«Акрослово» - це ще один спосіб творчої систематизації знань, набутих під час уроку.

Принцип: Запропонуйте учням на кожну літеру слова (імені героя, поняття, терміну та інше), надати його змістовну характеристику.

 

Материнська, ласкава і дивна

Од пракореня нашого роду.

В ній пізнаєш себе як людина,

А без неї немає народу!

 

Козацька вірная душа

Орлом на битву поспіша...

За віру, рід і Україну,

 А ще за мову соловʼїну

Козак рубатиме до згину!

 

 «Поділись думками»

 

Принцип: Запропонуйте учням відповісти на наступні запитання (опитування може бути анонімним).

-Що подобається на уроках?

-Що не подобається на уроках?

-Чи можеш вчитися краще на уроках?

-Що заважає вчитися краще?

Постав собі оцінку за урок за 12-ти бальною системою та аргументуй її.

 

 

 «Плюс – мінус – цікаво» ( додаток 5)

 

Рефлексію можна провести усно біля дошки, де вибірково учні висловлюють свою думку, або індивідуально (під час такої роботи школярі працюють самостійно).

Принцип: Запропонуйте учням заповнити табличку з трьома стовпчиками.

У графу «+» записуються факти, що викликали позитивні емоції та зацікавили.

У графу «–» учні виписують те, що з теми уроку їм залишилося незрозумілим.

У графу «?» позначається те, про що йшлося на уроці, однак учню хотілося б дізнатися про це більше.

 

 

 «Аргументація власної відповіді»

 

Така вправа стимулює школярів до самоаналізу роботи на уроці.

Принцип: Запропонуйте учням закінчити речення.

На уроці я працював ______________, бо ______________

Своєї роботою на уроці я_____________________

Урок здався мені______________________

Протягом уроку я ______________________

Мій настрій ___________________

Матеріал уроку був для мене _____________

 

Вправа «Лист собі»

 

На початку уроку учні пишуть собі лист, де зазначають побажання собі або очікування від уроку. У кінці уроку листи зачитують і коригують .

 

«Лист викладачу»

 

Учні пишуть свої враження від уроку, зауваження і побажання або у формі листа, або будь-яким способом за допомогою технічних засобів .

 

«Скрайбінг»

 

Учні на дошці по черзі за допомогою простих малюнків передають свої  емоції, почуття; те, що вони уявляють після прослуханого чи прочитаного тексту. Або групами складають графічне послання викладачу із враженнями від уроку. Або графічно виконують поставлене завдання .

Наприклад: намалювати карту подорожі Клави та Рено ( повість Ірен Роздобудько " Пригоди на острові Клаварен" )

Також крайбінг (від англ. scribe — «розмічати») — нова техніка презентації, винайдена британським художником Ендрю Парком для британської організації наукових знань. Розповідь вчителя супроводжується ілюстраціями малюнків фломастером на білій дошці. Учні чують і бачать одночасно приблизно одне й те ж саме, що полегшує сприйняття інформації.

 

Для створення скрайбінгу існують такі Сервіси :

1. GoAnimate — дозволяє перетворити презентацію на мультиплікаційний фільм. Кожен елемент має стандартні налаштування (колір, розмір) та індивідуальні (настрій персонажа, декомпозиція фону). Сервер пропонує різноманітну колекцію дій з героями творів, у разі виникнення проблем можна користуватися підказками.
2. PowToon — вся анімація створюється від слайда до слайда. Робоча область має кнопки управління, часову шкалу, вікно попереднього перегляду, список слайдів і перемикач вибору елементів.
3. Wideo — дозволяє додавати в презентацію зображення, персонажі, текст та музику.
4. Moovly — один із найпростіших інструментів для виготовлення презентацій для анімацій , багато елементів малюється за допомогою ручки. За допомогою цього сервера можна безкоштовно створювати необмежену кількість презентацій тривалістю близько 10 хв.
5. VideoScribe — створений із принципом — від частинного до цілого. По завершенню роботи ви отримаєте не інтерактивну презентацію, а відео.

 Використання такого прийому на уроках української мови та літератури сприяє кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, дозволяє яскраво та творчо візуалізувати будь-яку інформацію, зробивши акценти на ключових моментах.

 

 

 

 

«Наплічник»

 

Цей прийом найкраще використовувати наприкінці теми або ж по закінченню опанування певного блоку знань. Мета – усвідомити свої здобутки в навчанні.

Принцип: Учні передають один одному умовний «наплічник». Той, хто тримає його в руках, має озвучити свої досягнення та навести конкретний приклад. Якщо не вдається одразу зібратися з думками, учень може сказати фразу «Пропускаю хід» та передати слово наступному школяреві.

Наприклад:

Я запам'ятав , які є значущі частини слова.

Я зрозумів різницю між спільнокореневими словами та формами слова.

Я навчився визначати значущі частини слова.

 

Творча робота «Хмарки думок»

 

На дошці прикріплені хмарки, на яких записані слова: прийшла, прекрасна, пречудова, принесла.

Завдання: об’єднати думки і скласти з ними 4 речення, пов’язані однією темою.

 

«Тематична дискусія»

Наприкінці кожного розділу підручника дайте учням трохи часу, щоб переглянути зміст розділу. Напишіть на дошці наведені нижче запитання для обговорення учнями:•

 Які нові поняття ви вивчили добре?

• Що допомогло вам у цьому?•

 Які завдання допомогли вам ефективно навчатися?

• З якими труднощами ви зіткнулися?•

 Що допомогло вам подолати ці труднощі?

 Застосування рефлексії з розрізнення опозиційних фонем створить умови для усвідомлення цього фонетичного явища. Тут можна рекомендувати вправи типу: «Навпаки», «Не помилися» (учитель вимовляє твердий приголосних, а учень- м'який пригослосний і навпаки).

 

«Усне  інтерв’ю»

 

Учні у формі запитань і відповідей розповідають, що сподобалося, а що - ні, що викликало труднощі, тощо. Даний спосіб дозволяє в достатньо короткий проміжок часу провести письмову рефлексію з метою взаємообміну думками.

 

 

«Листоноша»

 

Учням роздаються конверти, на яких записані слова. На дошці прикріплені поштові скриньки. Учень повинен озвучити слово, пояснити його правопис і вкинути у відповідну скриньку. Учитель слідкує за правильною вимовою звуків у слові та правильністю пояснення орфограм.

Учитель пропонує об'єднатися в пари та послухати ситуацію. «Цей випадок трапився взимку, коли надворі було дуже холодно. Однокласники Сашко та Роман, повертаючись зі школи, побачили синичку, яка лежала на дорозі. Спочатку вони пройшли повз пташки, але згодом…»

Запитання: як ви гадаєте, яка розмова відбулася між хлопцями? Чи повернулися вони? Що далі було із синичкою?

• Придумайте продовження розповіді про синичку, використовуючи синоніми та антоніми .
•  

 «Один-багато»

 Вчитель називає предмет у однині, а учні – у множині.

 

 «Творче моделювання»

Уяви, що ти на уроці помічник-консультант. Запитай у сусіда по парті, чи все йому зрозуміло щодо виконання вправи.

Поставте один одному запитання за змістом завдання до вправи і дайте на них відповіді.

Друга група вправ спрямована на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які доречні в певній ситуації. 

Перевтілитись у явища природи, предмети і висловити свої враження, використовуючи слова з суфіксами чи префіксами, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.

Я – осінній листочок …, я відчуваю …

 Я – прозора хмаринка …, я бачу …

 Я – дитяча іграшка…, я люблю …

Я – казка…, я чую …
 

У вас на партах вербові гілочки ( у народі їх називають котики).

Візьміть їх у руки. Якого вони кольору?

-Якої форми?

-Якого розміру?

Легенько доторкніться до квітки. Що ви відчули?

Уявіть себе вербовою гілочкою. Усно складіть твір- мініатюру „ Мені розказала вербова гілочка...” за поданим початком, використовуючи слова з префіксами пре-, при-:

... Б’ється у вікно синичка, бо у мене на вікні весна. Розгубилась бідолашна, в’ється, дзьобиком постукує. Все подвір’я покриває сніг м’якенький. А гілочка розказує в теплі...

 Методика використання рефлексії має відповідати таким вимогам: форма і принцип рефлексії має відповідати навчальній програмі,темі уроку, психофізичним і віковим особливостям дітей. Вправи повинні бути спрямовані на збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення, корекцію пізнавальних процесів .

Під час дистанційного навчання можна використовувати кімнати в Зум, щоб учні обговорили запитання, а потім налаштуйте опитування в Google Forms, щоб отримати відповіді.

Отже, використання рефлексії на уроках української мови та літератури відповідає таким новим підходам до вивчення рідної мови, як комунікативно-діяльнісний, текстоцентричний, соціокультурний і впливає на розвиток компетентної мовної особистості учня/учениці, їхніх інтелектуальних і творчих здібностей, ціннісних орієнтацій. Обрані прийоми рефлексії потрібно використовувати постійно, щоб діти могли звикнути до такої роботи.

ВИСНОВОК

 

Таким чином, рефлексія – важливий етап уроку, в ході якого учні самостійно оцінюють успішність засвоєння матеріалу, власну результативність та усвідомлено діляться своїми емоціями.

Саме використання рефлексії на уроках української мови та літератури сприяє підвищенню пізнавального інтересу, творчої активності дітей, дає змогу здійснювати особистісний підхід до них. Крім того, нові форми і прийоми роботи на уроці надають широкі можливості для виявлення індивідуальних здібностей учнів та їхніх потреб у самореалізації, використовувати надзвичайно багатий ілюстративний матеріал. Діти залучаються до освітнього процесу як активні учасники, набувають навичок спілкування, оволодівають сучасними технічними засобами.

 Використання рефлексії вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем.

Подальшу перспективу моєї діяльності вбачаю в удосконаленні методики викладання української мови та літератури та пошуках нових, більш ефективних форм, методів та засобів навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Большакова І.О., Найда Ю.М., Онопрієнко О.В., Прістінська М.С.«Порадник вчителя» // Київ – 2017.
2. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – 3-тє видання,Х.:Вид.группа«Основа»,2012.–255с.;
3. Гавриш І. В. Інноваційні процеси - невід'ємна ознака освітнього українського сьогодення. Теорія і практика упр. соц. системи: психологія, педагогіка, соціологія. - 2—1.- № 1 с. 66-71.
4. Дорофей С.В. Особливості оволодіння молодшими школярами прийомами розумової діяльності / С.В. Дорофей // Проблеми сучасної психології:Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України /За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Вип. 12. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – С. 362–371.
5. Дубовицька Т. Д. До проблеми діагностики навчальної мотивації // Питання психології. — 2005. — № 1.
6. За презентацією «Методика організації етапу рефлексії». Богосвятська А.І., кандидат філологічних наук, доцент, член-кор. НАНО Севастополь, 2013.
7. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007. 8. Кравченко Г. Ю.
8. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: 36. наук. пр. / Харків, держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. - Харків, 2002. - Вип. 17.-с. 18-21.
9. Павлюх В.В. Корекційна спрямованість уроку у спеціальній школі /В.В.Павлюх // Науково-методичне забезпечення формування освітнього середовища: компетентнісний підхід. Методичний вісник. – Кіровоград : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2009. – № 45. – 332 с.
10. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред. С. П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. – 200с.
11. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004
12. Рефлексія (філософія) — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Рефлексія_(філософія)
13. Соколова Л. А. Рефлексивний компонент діяльності як необхідна умова розвитку вчителя і учнів / Іноземні мови в школі. - 2005. - № 1. - С. 19-26.
14. Суровцева Р.Ф. Проблема інноваційної діяльності в педагогічній теорії та практиці. Наука і освіта. - 2001.- № 6.- с. 116-120.
15. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.
16. Тлумачний словник-мінімум із соціальної педагогіки та соціальної роботи / упор. Л. В. Лохвицька. – 2-ге вид., оновл. — Тернопіль : Ман- дрівець, 2017. — 232 с.
17. Швець О.С. «Рефлексія як складова сучасного уроку». UROK-UA.com
18. Шевцова Л. С. Ситуативні завдання з розвитку зв'язного мовлення у 5 класі / Українська мова і література в школі. – 2001. –№ 1. – С. 7-9
19. Фасоля А. М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - № 46.
20. Федоренка В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. Х.: Вид. группа «Основа»: : ПП «Тріада+», 2007. – 432с.
21. Яковлєв Н.М., Сохор А.М. Методика і техніка уроку в школі. - М., 1985. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. -K.: Партнер, 1997, -193с.

 

 

Учитись важко, а учить ще важче,

Але не мусиш зупинятись ти:

Як учням віддаси усе найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Методична розробка уроку української літератури в 5 класі НУШ

Тема: Ірен Роздобудько. «Пригоди на острові Клаварен». Допитливість, наполегливість у досягненні поставленої мети

Mета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом сучасної української письменниці Ірен Роздобудько; вчити учнів працювати над змістом тексту, пояснювати назву, характеризувати поведінку персонажів у складній ситуації , повторити відомості про повість, пригодницький твір, про головних та другорядних героїв; розвивати культуру зв’язного               мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчу уяву, уміння узагальнювати, толерантно й аргументовано доводити власну думку; заохочувати школярів до читання сучасної української прози; виховувати людяність,співчуття, життєлюбство, розуміння значення справжньої дружби.

 Oбладнання : портрет письменниці І. Роздобудько, видання її творів, ілюстрації до них; презентація книги Райана Деніза "Пірати" ; кольорові картини до повісті; виставка пригодницьких творів українських та зарубіжних письменників; географічні карти, буклети туристичних агентств, краєвиди екзотичних країн; зелені, жовті, червоні смайлики у скриньці.

 Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, історія, географія, інформатика.

 Форма проведення: урок – подорож у світ пригодницької літератури.

 Епіграф уроку:

   Кожне життя починається з казки,

   а продовжується так, …( як ти забажаєш сам )                                                                                                                 Ірен Роздобудько

 

Хід уроку

 

 І. Організаційний момент. Прийом "Тепло душі"

Добрий день, діти! Прошу прочитати слова, записані на дошці і оберіть те, яке характеризує вас:

СКРОМНИЙ, УВАЖНИЙ, ЧУЙНИЙ, ТОВАРИСЬКИЙ, ЛЮБЛЮ ПОДОРОЖУВАТИ.

Нехай першими сядуть уважні і чуйні, другими - скромні і   товариські, а тепер ті, хто любить подорожувати.

- Поверніть руки долонями один до одного. Ви відчуваєте тепло, яке посилає вам ваш товариш. Це тепло його серця, його душі, яке зігріває вас. Дуже важливо мати справжніх друзів, які можуть допомогти, підтримати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Передбачення

 (На партах перед учнями лежать географічні карти, краєвиди різних країн, буклети туристичних агентств.)

- Як ви думаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?

- Чи любите пригоди?

 - Чи хотіли б побувати на невідомому острові, зустріти справжніх піратів?

 - Можливо це у наш час чи ні?

 - Що треба для такої мандрівки ?     

 - Пропоную вам здійснити ще одну подорож у світ пригодницької літератури !

 ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Читання і продовження епіграфа

Винагорода за активність, кмітливість, старанну підготовку до уроку – кольорові смайлики ( їх одержують учні під час уроку за виконання певних завдань )                                                                                                 

- Молодець! \ високий рівень

 - Добре! Можна краще ! \достатній рівень\

 - Треба краще ! \ середній рівень\

ІV. Подорож сторінками пригодницької повісті І. Роздобудько

« Пригоди на острові Клаварен»

 1. Інтерв’ю з письменницею Ірен Роздобудько ( у ролях –заздалегідь підготовлені учні ) :

 - Сьогодні в нас у гостях українська журналістка, письменниця, лауреат і володар Гран-Прі літературного конкурсу " Коронація слова ", лауреат премії " Книга року - 2010". Автор 15 романів, 3 книг для дітей, 2 книг віршів, сценаріїв 5художніх фільмів .

Наразі - головний редактор журналу "Караван історії. Україна ", викладач сценарної майстерності на факультеті Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого – Ірен Роздобудько.

 - Пані Ірен, у світ вийшло понад десяток Ваших детективів, романів… А що спонукало до написання дитячих творів ?

 - Я починала писати саме для дітей , з чим і дебютувала п’ятнадцять років тому в журналі "Соняшник". Ще тоді створила казку "Коли оживають ляльки ". Я – людина, яка через книжки говорить до інших , тому починала розмовляти з дітьми. До того ж , я не поділяю літературу на дитячу й дорослу.

 - Які книжки ви любили читати в дитинстві?

 - Звичайно, це Астрід Ліндгрен. Читала різні пригодницькі повісті про різних бешкетників , шибеників. Дуже люблю Мері Поппінс, а в років 14 - " Пурпурові вітрила. Щоб Ви побажали нам, читачам ?

 - Читайте, фантазуйте, обговорюйте, змінюйте сюжети, фінали, міркуйте! Людину, яка не читає, можна впізнати по очах. …Я певна, кожне життя починається з казки, а продовжується так, як ти забажаєш сам…

 - Дякуємо за розмову! Хай щастить!

       

2. Сюжетна стрічка

- Розташуй ілюстрації відповідно до того, як розвивалися події в творі і стисло перекажи відповідний епізод з твору

 

- Який музичний супровід до зображених фрагментів повісті можна підібрати ?                                                                                                  

 3. Літературознавча п’ятихвилинка ( повторення понять із теорії літератури )

Відгадайте слова і дайте їх визначення.                                   апаоаваіасатаьа - повість                                                                                                                              ипирииигиоидинииициьикииийитивиіири – пригодницький твір                 

 -Визначте жанр твору І. Роздобудько.                                                                                                                                                  

4. Книжкові паралелі (випереджувальне завдання)                   - Які пригодницькі твори ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератури?                                                                        -

   

 5. Робота в групах "Творча майстерня"

І група.

Уяви, що ти директор туристичного агентства, яке організовує цікаві подорожі. Намалюй карту острова Клаварен, познач на ній місця, де побували герої повісті.

ІІ група.

Напиши рекламне оголошення, що переконує туристів придбати тур на острів Клаварен.

 

6. Кого із героїв повісті можна назвати головним ?другорядним?

У робочому зошиті намалюй «хмарку слів», що характеризуватиме Клаву й Рено.                           

 

    

 - Що допомогло дівчаткам порозумітися з морськими розбійниками і щасливо повернутися додому ?

 - Подумайте, чи потрібні сучасній людині дружба, фантазія і життєлюбність ?

 

7. Позмагаймося з автором

  Придумайте власний варіант закінчення повісті. Що б залишили без змін ?

 8. Аукціон назв повісті

 Яку назву твору дали б ви ?( "Загублені у часі ", "Незвичайні пригоди Клави і Рено", "Острів Клаварен", "Таємниця на все життя")                                                                                                                                                                                                                   V.Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання.

   " Золоті зернятка повісті " Учні роблять висновки, записують на кольорових               смайликах, читають уголос і прикріплюють на дошці. Звертаємо увагу на колір, що переважає, підводимо підсумки літературної подорожі :

 Без дозволу батьків не вирушати у сумнівні мандри !

  Безвихідних ситуацій не буває !

  Що знати і вміти – за плечима не носити !

  Робиш добро іншим – відчуваєш радість сам !

   Справжній друг завжди підтримає.

 Як добре мати справжнього друга !

 Як добре, коли тебе вважають справжнім другом

 

Рефлексія " Мій острів".

Оберіть острів, до якого вам хочеться зараз приплисти і прокоментуйте свій вибір.

1. Острів радості

2.Острів інтересу

3. Острів задоволення

4.Острів здивування

5.Острів суму

6.Острів розчарування

 

Після завершення подорожі сторінками повісті учні оцінюють свою роботу на уроці, підраховують " здобуті" смайлики. Бал виставляється за тим кольором, який переважає.

 VІ. Домашнє завдання                       1. Напишіть короткий твір " Острів моєї мрії " або підготуйте усну розповідь про смішну пригоду із власного життя.                            

Для допитливих. Поцікавтеся, чи є на нашій планеті ще незвідані простори ? Підготуйте невелике повідомлення про результати дослідження.              

   

 

 

 

Додаток 2

 

Етапи методики впровадження рефлексії:

 

1.              Завершуємо попередню діяльність.

2.              Підводимо підсумок. Відновлюємо послідовність виконання роботи без оцінки. ( Що?)
3.              Оцінюємо власні дії з огляду на їх ефективність та продуктивність. Встановлюємо причинно – наслідкові зв’язки, співставляємо, порівнюємо, систематизуємо. (Чому? Як? Чому відбулося? Чому цього не отримали? Що було б, якщо б …? Чи є інша можливість? Де ще відбувалося щось подібне?).
4.              Осмислюємо себе, як суб’єкта учіння відносно усвідомлення змісту матеріалу. (Що я навчився? Що я зрозумів? Що потрібно доопрацювати, виправити?).
5.              Обговорення результатів рефлексії.

Додаток 3.

 

Анкета самоаналізу роботи на уроці

 

1. На уроці я працював:

а) активно, б) пасивно.

 

2. Своєю роботою на уроці я:

а) задоволений, б) незадоволений.

 

4. За урок я:

а) не втомився, б) втомився.

 

6. Матеріал уроку для мене був:

а) зрозумілим, б) не зрозумілим,

в) корисним, г) марним,

д) цікавим, д) нудним,

е) легким, є) важким.

7. Домашнє завдання мені здається:

а)цікавим, б) не цікавим.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

«Вершина успіху»

 

 

Додаток 5

Плюс (+)	Мінус(-)	Цікаво