"Навіки у наших серцях ..." (Світлій пам’яті Героя України Павла Усова)

Я НА СВІТІ ПРОЖИВ, НАЧЕ СПАЛАХ ЗОРІ…

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ УКРАЇНИ ПАВЛА УСОВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!

Павло Віталійович Усов 12. 07. 1995 - 11. 03. 2022 старший лейтенант, Герой України

Народився Павло в мальовничому селищі Стара Вижівка, що на Волині, де в люблячій родині провів свої дитячі і шкільні роки.

З 2001 - 2010 рр. навчався у загальноосвітній школі селища міського типу Стара Вижівка

З 2010 – 2013 рр. навчався у Старовижівському професійному ліцеї за професією «Електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування»

У 2013 році був призваний на військову службу до ЗСУ, 24 Окрема Залізнамеханізована бригада

У 2014 р.склав іспити і вступив до Національної Академії Сухопутних військімені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) де навчався до 2018 року

Після закінчення академії став командиром танкового взводу. Брав участь у бойових діях під час операції Об‘єднаних сил у Донецькій і Луганській областях

З початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну від 24 лютого 2022 старший лейтенант, командир танкової роти Павло Усов обороняв Київську область. В ході боїв разом із екіпажем знищив 6 одиниць ворожої техніки та багато живої сили противника.

Командир механізованої роти 26-річний Павло УСОВ загинув 11 березня у танковому бою, під Києвом у с. Липівка Бучанського району, при спробі окупантів прорватися в напрямку столиці.

Вірш «Вона чекала, щоб закінчилась війна» (присвячено Герою-земляку Павлу Усову) автор Лілія Балюк, читає уривок Анна Куришко. Вона чекала, щоб закінчилась війна,Він воював за правду і за волю. Про зустріч теплу мріяла вона. Він уявляв щасливу спільну долю. В своїх думках її він малював. Таку красиву, ніжну, загадкову. Це додавало сил йому в боях. Вона ж молилася за нього Богу. Щовечора він для дзвінка шукав. Куточок тихий в темряві безмежній.«Ти будь спокійна», - він завжди казав. Вона йому: «А ти будь обережний!»Снарядів свист, туманний дим ракет…Його життя змінило всю палітру. Звук вибухів, мов зіткнення планет,Лиш голос рідний, як ковток повітря. Дзвінок вечірній. Біль в його словах,Якась тривога, досі невідома. «Ти просто знай, що я тебе кохав…Ну раптом щось…» Закінчилась розмов. Вона не спить. Відлуння його слів. Пронизує… І думка думку гонить. А день новий, не стримуючи сліз,Їй сповістив: «Він більше не подзвонить». Весна скривавлена для неї - в одну мить. Ворожа куля мрії розстріляла. Йому ж тепер назавжди двадцять шість…«Боже, чому й за що?» - вона питала.І серед натовпу людей вона не раз Ще поглядом своїм його шукає. Він – Світлий Ангел там, на небеса !Хоч кажуть, Що ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ ! 11.04.2022 Не стерти з пам'яті той день, що приніс біль розлуки та відчай втрати. Свій невимовний біль висловили у віршованих рядках земляки Лілія Балюк, Ольга Петрук, Любов Євтушик.

14 березня 2022 року Павло повернувся в рідне селище на щиті…Йому було всього 26. Його життя - мов спалах зірки на небі, яка освітила шлях до перемоги.

19 березня 2022 року Указом Президента України №148/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшому лейтенанту Усову Павлу Віталійовичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Наші Герої любили життя,але більше за всевони любили Україну !

24 лютого 2023 р., у річницю незламності глава держави Володимир Зеленський передав ордени «Золота Зірка» членам сімей воїнів, яких удостоєно звання Героя України посмертно. Серед них – Павло Усов із Старовижівської громади Ковельського району. Найвищу державну нагороду вручили батькам старшого лейтенанта Павла Усова – Віталію Володимировичу і Валентині Іванівні

НА ВІКИ У НАШИХ СЕРЦЯХ …