Небесна сотня. Сценарій позакласного заходу

Небесній сотні, шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо

Їм шлях високий Боже освяти

І в мирі Господи прийми до себе.

Віра, надія та любов  – три основні Божі чесноти.  Вони мали б бути фундаментом нашого життя, основою світогляду, через яку ми мали б сприймали усе довкола.

Та чомусь, нажаль, у сучасному світі, часто панують зовсім протилежні настрої душі. Безвір’я, безнадія, ненависть, які ведуть цілі народи до загибелі. На щастя,є ті, які готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи.

«Небесна сотня». Її число, збільшилося до 102 чоловік. Події, які відбувалися на головному Майдані України,  з грудня 2013 по лютий  2014 року, явили нам цих героїв.

Ким були? До чого прагнули ?

Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли, на Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Учителі  та студенти, підприємці та журналісти, вчені та академіки, художники та музиканти, громадські діячі та прості робітники. Люди, які жили у різних куточках України. Такі здавалося б різні…

Але – ні! Вони були схожими між собою. Дуже схожими! Схожими серцями, у яких , на перекір безвір’ю, безнадії та ненависті , що нав’язуються нам духом цього світу, жили віра , надія та любов.

Віра – у перемогу добра над злом, правди – над неправдою та кривдою.

Надія – на краще майбутнє для своєї країни, своїх дітей.

Любов – до України, справжніми синами якої вони були , є, і будуть.

Повстати проти системи цинічної брехні та фальші є неабияким подвигом. На нього здатні тільки справжні герої. Встати, розправивши плечі і голосно сказати: « Я не згоден!», а не перешіптуватися по закутках, шукаючи винних.

Саме так вчинили воїни «Небесної сотні». Вони вирішили, що краще вмерти за правду, ніж все життя жити у брехні. Не чекали, поки зміниться “хтось” чи “щось”. Не надіялися на “когось”. Не ховалися за чужими спинами, чи “сотнею оправдань”. Вони почали із себе міняти цей світ із думкою: «Хто, як не я!».

Як же все відбувалося?

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані ще у 1991 році, коли міністр закордонних справ Нідерландів від імені ЄС визнав незалежність України.

Від того часу і до сьогодення співпраця України і ЄС значно розширилася, особливо в період президентства Віктора Ющенка.

Саме він вперше задекларував, що стратегічною метою нашої держави є повноцінне членство в Європейському Союзі.

19 грудня 2011 року в Києві лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

21 листопада 2013року  Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС було призупинено.  

У відповідь на це студенти, громадські активісти і просто небайдужі люди, вийшли на головні площі і вулиці своїх міст, аби висловити протест зрадницьким діям влади.

Саме студентська молодь стала каталізатором пробудження української нації. Студенти почали змінювати інших, ніби закликаючи пересічних громадян не бути байдужими до долі своєї країни, до своїх дітей. І відгукнулися мільйони.

Менталітет і світогляд змінювалися на вулицях, площах під час масових революційних виступів проти злочинної влади.  Принцип «моя хата з краю»  почав зникати із підсвідомості українців. Люди почали розуміти, що захищати потрібно не свою хату, а наш спільний дім – Україну – як від зовнішнього ворога, так і від внутрішнього.

У ніч проти 30 листопада було віддано наказ на силовий розгін майдану. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних бійців ”Беркуту”.

Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина знайшла притулок в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки.

У відповідь на побиття студентів, на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих з Майдану Незалежності, зібрались тисячі киян та гостей столиці, виник стихійний мітинг. Так виник Євромайда́н.

У неділю, 1 грудня Євромайдан отримав друге дихання, після того, як в ніч на суботу “Беркут” брутально розігнав Майдан. Незважаючи на зачистку, українці через добу все одно повернулися на Майдан Незалежності в ще більшій кількості.

22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського з’явилися перші загиблі, які були вбиті вогнепальною зброєю.

Хто побував у жахливому котлі Майдану під час збройного протистояння, очевидно, ще довго не позбудеться у душі неспокою і тривоги.

Під час цих подій загинуло більше 100 людей. Тисячі отримали різноманітні травми. Майдан був, є і буде символом волевиявлення українського народу.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ - Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Ті, для кого "справедливість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а сенсом їх життя.

Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя.

І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили.

Указом № 82/2014 від 19.02.2014р У зв'язку з людськими жертвами внаслідок масових заворушень в Україні постановлено:Оголосити в 20 лютого 2014 року днем жалоби за загиблими на Майдані.

Вшануймо пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Майдан та Революція Гідності сколихнули увесь світ. Україна показала всьому світові, що український народ – волелюбна нація, яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.

Майдан об’єднав нас в єдине нероздільне, він став центром революції, площею добра, тепла, людяності, братерства, взаєморозуміння, правди, віри, надії і любові. Любові до України, до матері землі.

Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та проросійськими сепаратистами, захищають кордони нашої держави.

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні.

СЛАВА УКРАЇНІ!!!