НЕБО І НЕБЕСНА СФЕРА. НЕБЕСНІ СВІТИЛА. ВИДИМІ РУХИ СВІТИЛ

Урок 20                                                                                Дата проведення_____________

ТЕМА УРОКУ: НЕБО І НЕБЕСНА СФЕРА. НЕБЕСНІ СВІТИЛА. ВИДИМІ РУХИ СВІТИЛ

Людина — єдина тварина, що дивиться на зірки.

В. Амбарцумян

Мета уроку:

• навчальна: сформувати поняття «точки і лінії небесної сфери», «не­бесні світила», «сузір'я», пояснити причини видимих рухів небесних тіл та зміну вигляду зоряного неба, навчити розрізняти небесні тіла;
• розвивальна: формувати практичні навички і вміння спостерігати за зоряним небом, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті, удосконалювати вміння використовувати додаткові джерела природничих знань, розвивати спостережливість, допитливість;
• виховна: виховувати естетичне сприйняття неба.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань. Обладнання: атлас зоряного неба, підручник, таблиці, зошити, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів.

Очікувані результати: учні відкриють для себе нові поняття, удосконалять свою природничо-наукову лексику, навчаться застосовувати нові знан­ня на практиці.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Зоряне небо! Напевне, немає людини, яку б не вража­ла його витончена довершеність, його незбагненна краса і таємни­чість. Недаремно давні греки дали всьому зоряному Всесвіту назвукосмос, що означає — оздоба, прикраса. А в ньому стільки дивного! Вивчення нового розділу, що має назву «Всесвіт» допоможе нам по­яснити деякі з наявних див.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка»

• Які ви знаєте приказки, прислів’я або загадки чи легенди про

сузір’я?

• Навіщо людям знання про зорі?
• Як можна визначити сторони горизонту за допомогою зір?

Прийом «Асоціації»

Завдання. Напишіть усі поняття, з чим асоціюється у вас сло­во «зоря».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Видимі рухи світил

 Розповідь учителя з елементами бесіди

Свого часу М. Коперник висловився з захопленням: «...що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?» Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Аристотель (384-322 рр. до н. е.) стверджував: «Всесвіт — досконалий, а тому сфе­ричний, бо сфера — єдина досконала фігура». Згідно з його розрахун­ками, радіус Всесвіту, тобто відстань до сфери зір, має бути у дев’ять разів більшою, ніж відстань від Землі до Сонця, а Земля, за його уяв­леннями, займає центральне положення у Всесвіті, адже «усі важкі тіла прямують до центра Землі, а оскільки будь-яке тіло прямує до центра Всесвіту, то Земля мусить перебувати нерухомо в цьому центрі». Щоправда, інший відомий грецький філософ Демокрит (460-370 рр. до н. е.), а ближче до наших часів Г. Галілей доводили протилежне: Всесвіт — безмежний, зорі перебувають на різних відстанях від Зем­лі, але ця різниця у відстанях на око не сприймається, тому і здається, що зорі розташовуються на внутрішній поверхні деякої сфери. Це, ви­явилось, і справді так! Сьогодні ми знаємо, що немає сфери над наши­ми головами, знаємо, що зорі дуже далекі від нас, та поняття небесної сфери залишилось, бо виявилося дуже зручним при вивченні види­мих рухів світил та визначенні їхніх взаємних розташувань на небі.

Небесна сфера

Для вивчення зоряного неба і зручності орієнтування люди створили небесну сферу — модель зоряного неба. Її можна уявити у вигляді велетенського глобуса (довільного радіуса), схожого на гло­бус Землі, але розглядається він зсередини. Центр небесної сфери збігається з оком кожного окремого спостерігача.

Прийом «Словникова робота»

Небесна сфера — уявна сфера довільного радіуса, у центрі якої

перебуває спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як

він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.

Прийом «Демонстрація»

Учитель демонструє небесну сферу або плакати з її зобра­женням.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Як і на земному глобусі, на небесній сфері можна намалювати уявні лінії і певні точки, що дає змогу ввести систему небесних ко­ординат. Перш за все на небесній сфері виділяють полюси світу та небесний екватор. На відміну від географічних полюсів, що реально існують, небесні полюси — це не точки. Всесвіт безмежний, тому не­бесний полюс — це напрямок. До цього напрямку можна прив’язати якісь тіла на небі. Наприклад, Полярна зоря розташована у напрям­ку північного небесного полюса.

Окрім видимого добового руху внаслідок обертання Землі на­вколо осі, в якому беруть участь всі світила, існує власне перемі­щення по небесній сфері об’єктів Сонячної системи (Сонця, планет, Місяця) з різними періодами. У результаті цього переміщення їх по- різному видно на небозводі в різні календарні дати і вони періодично з’являються в різних ділянках зоряного піднебіння. За рік Земля здійснює один оберт по орбіті довкола Сонця, тому для спостерігача Сонце має власний річний рух на тлі сузір’їв.

Робота з джерелами знань

Перегляд фото- чи відеоматеріалів про видимий рух різних не­бесних світил.

Сузір'я

Розповідь учителя з елементами бесіди

Ви, напевно, дивились на хмари на небі і бачили в них якісь предмети, фігури тварин. Так давні астрономи з багатою уявою спо­лучали зорі лініями й одержували певні фігури. Рисунки сузір’їв, перенесені на папір, є першими зоряними картами. Найдавнішою вважають карту з 800 зірок, складену китайським ученим Шеном у IV ст. до н. е.

Прийом «Словникова робота»

Сузір'я — ділянка зоряного неба з певним розміщенням на ній яскравих зір, виділена для зручності орієнтування на небесній сфері і визначення зірок.

Дорога Сонця серед зірок, показана пунктиром на карті зоря­ного піднебіння, називається екліптикою. Швидкість цього пе­реміщення становить десь 1° за добу або 30° за місяць.

Робота з підручником

Перегляд рисунків сузір’їв

Зорі у міфології

Розповідь учителя з елементами бесіди

Поява мореплавства та рільництва призвела до обожнювання зірок. У давнину люди об’єднували групи зірок у сузір’я і дава­ли їм назви людей, тварин, рослин і речей. Чимало назв сузір’їв та зірок пов’язано з грецькою міфологією. Александрійські вче­ні у III ст. до н. е. звели в певну систему уявлення античності про сузір’я, дали їм назви, які збереглися досі. Велика Ведмедиця пов’язана з міфом про Каллісто; Візничий — кучер Еномая Міртіл; Волопас — Тріптолем, узятий на небо. Сузір’я Деви пов’язане з мі­фом про нещастя дочки Ікарія або з міфом про Астрею, що зали­шила землю. Сузір’я Геркулеса, Гіад, Дельфіна мають відношення до міфа про Аріона або Діоніса й тірренських розбійників, відомі сузір’я Дракона — до Ладона, який стеріг сад Гесперид, Змієнос­ця — до Асклепія. Кассіопея, Цефей, Персей, Андромеда — група сузір’їв, пов’язаних з міфом про Персея та Андромеду, корабель Арго — з міфом про аргонавтів. Молочний шлях пов’язували з мі­фами про дорогу з Олімпу на землю або з розлитим молоком Гери; Оріон — мисливець, якого вбила Артеміда; Пегас — крилатий кінь Беллерофонта; Плеяди — дочки Атланта. Таких міфів багато. На практичне заняття, що буде через урок, ви підготуєте інформацій­не повідомлення про міфічних героїв, на честь яких названі сузір’я.

 Значення зоряного неба в історії людства

Зорі та сузір’я допомагають орієнтуватися на місцевості, в морі та океані, тому здавна мали важливе значення для мореплавців, мандрівників, купців. їхні схематичні зображення на папері утво­рювали зоряні карти. Сучасний розподіл Північного неба базуєть­ся на сузір’ях, які визначив грецький астроном Клавдій Птолемей, що мешкав у єгипетській Александрії. У II ст. до н. е. він визначив 48 сузір’їв, які були йому відомі. За пізніших часів Птолемеїв список доповнювали з метою заповнити проміжки між його сузір’ями. Зір­ки, що утворюють сузір’я Південного неба, неможливо побачити в Греції. Ці зірки стали відомі європейцям у середньовіччі під час розвитку мореплавства, а сузір’я були окреслені лише у XV ст. З ча­сом почалася плутанина. Тому в 1922 р. зібралися астрономи всього світу і для зручності орієнтування на небосхилі «поділили» небо на 88 сузір’їв та провели між ними межі. Межі були проведені Еженом Дельпортом 1930 р. Особливе місце серед цих сузір’їв посідають 12 зодіакальних. Слово «зодіак» у перекладі з грецької мови означає «пояс звірів». Саме ці сузір’я перетинає екліптика. Це сузір’я Риб, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрі­лець, Козеріг, Водолій.

Робота з джерелами знань

Перегляд фото- чи відеоматеріалів про зодіакальні сузір’я.

5. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Прийом «Мікрофон»

1. Назвіть точки і лінії небесної сфери. Навіщо їх виділили?
2. Чому продовжує своє існування поняття «небесна сфера»? Адже відомо, що її не існує.
3. Чому зорі рухаються по небу?
4. Чи зв’язані у просторі зорі одного сузір’я?
5. Чи однакова картина зоряного неба для мешканця України і Ав­стралії?

Прийом «Віршовані рядки»

Звідкіля у нас на небі

Риби, близнюки, ведмеді?

Лебідь розправляє пір’я.

Це все зоряні .

(Сузір’я)

6.  ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Роблю висновок»

• Небесна сфера відображає наше бачення зоряного неба. Створе­на для його вивчення.
• Унаслідок руху Землі та інших небесних світил картина зоряно­го неба періодично змінюється.
•  Щоб легше орієнтуватися по небу, люди об’єднали зорі у сузір’я.
• Зорі допомагають людині орієнтуватися, слідкувати за настан­ням періодичних природних процесів.

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати параграфи підручника: §
• Випереджальне завдання: скласти повідомлення про міфічних героїв, на честь яких названі сузір’я,
• Підібрати приказки та загадки, пов’язані з темою розділу,
• Підготувати інформаційне повідомлення про вчених, що вивча­ли зоряне небо, про орбітальний телескоп «Хаббл».
• Розпочати спостереження за зоряним небом. Для цього скорис­татися завданням наприкінці параграфу підручника