2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Нехай добро, любов і милосердя завжди крокують з нами у житті

Про матеріал
Ранок. Дзвінок будильника. Чашка ароматної кави. Дорога до школи. Рух автомобілів. Дзвоник. Привітні посмішки. Символічне «Добрий день». Починаю дивовижну подорож у Країну уроку, який будується за своєрідною формулою: творчість автора + творчість учня + творчість вчителя = урок, урок як новий витвір мистецтва, який захоплює і надихає. Часто практикую проведення нестандартних уроків.
Перегляд файлу

1

 

Нехай добро, любов і милосердя завжди крокують з нами у житті

Звучить духовна музика, горить свічка

В.1. І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птахом небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує на землі». І Бог на свій образ людину створив, на образ Божий її він створив. Як чоловіка та жінку створив їх.

В.2. Бог створив людину, дав їй життя – єдине і неповторне. І ми повинні вміти цінувати дар життя.

В.1. Життя, як мить, єдина мить,

Махне крилом і пролетить…

Але в цю мить, коротку мить,

Було і сонце, і блакить.

Я, поки серцем не зачах.

Вкарбую їх в своїх очах,

Бо нам дана мить для життя,

А вічність? – То для забуття.

В.2. В житті розкритій книзі

Сторінок безліч є,

В яке вписати мусиш

І ти життя своє.

Вписати не чорнилом,

А полум’ям душі.

В.1. Життя – це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею.

Життя –це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це цінність. Цінуй його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це таїна. Пізнай її.

Життя – це юдоль бід. Перебори себе.

Життя – це пісня. Доспівай її.

Життя – це боротьба. Розпочни її.

Життя – це безодня невідомого. Не бійся вступити в неї.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове. Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

В.2. Ось ті цінності, які є найважливішими. У житті кожної людини власне розуміння цінностей, до яких вона прагне. Щоб глибше зрозуміти себе і усвідомити, до чого варто прагнути, необхідно уважно придивлятися до людей, що тебе оточують, шукати тих, які є прикладом у житті. І це можуть бути не тільки твої сучасники – однолітки чи дорослі, а й видатні діячі минулого, реальні історичні постаті чи вигадані літературні герої. Адже перед героями літературних творів теж постають одвічні питання.

В.1. Придивляючись до того чи того персонажа, ми розмірковуємо над власними вчинками і вже цим моделюємо свою майбутню долю. Маленька дівчинка Ассоль навчила нас вірити у великі мрії, вперто чекати їх здійснення. Веселий витівник і фантазер Том Сойєр допоміг нам оцінити радісний світ дитинства. Разом з героями Жуля Верна ми захоплювались романтикою далеких подорожей і зрозуміли перші уроки пізнання добра і зла. Приміряючи лицарські обладунки, ставали на бій за честь прекрасних дам…

В.2. Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта – не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

Т раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

В.1. Кажімо  більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль, чи то останній,

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

(Інсценізація уривка з казки Андерсена «Снігова королева»)

Читець. Герда всюди розшукувала Кая, але його ніде не було і ніхто не знав, де він… Та ось настала весна з теплим сонечком. Одного ранку Герда тихесенько поцілувала бабусю, взяла свої нові черевички й побігла за місто, просто до річки.

Герда. Це правда, що ти забрала Кая? Я подарую тобі свої нові черевички, якщо ти мені його віддаси.

Читець. Невдовзі вона припливла до великого квіткового саду, серед якого  стояв будиночок самотньої бабусі, яка знала чари.

Герда. А ви бабусю…ви…не бачили Кая?

Бабуся. Ні, дитино, він ще не проходив тут, але, напевне, йтиме.

Читець. Минуло багато днів. Але одного дня Герда побачила намальовану троянду і все згадала… Надворі стояла пізня осінь, але в чарівному саду бабусі, де завжди сяяло сонце і квітли квіти, цього не було помітно. Довго  бігла, озираючись, Герда, аж нарешті стомилася й сіла перепочити. Навпроти неї стрибав великий чорний крук.

Крук. Пррривіт! Куди це ти бредеш сама-самісінька?

Герда. Шукаю свого названого брата Кая. Ти його не бачив?

Крук. Можливо, можливо! (Крук похитав головою)Але тепер він. Здається, забув тебе. Бо має собі королівну.

Герда. Хіба Кай живе в Королівни?

Крук. Здається, саме так. Але не журися. Щось придумаємо.

Читець. Пізно ввечері крук із вороною – своєю нареченою – провели Герду таємним ходом до спальні королівни…О, як билося Гердине серце! Невже вона зараз побачить Кая».. Герда трішки погостювала в їхньому палаці, подякувала їм і поспішила на пошуки маленького Кая. Їй дали чобітки і чудову сукню, а коли вона з усіма попрощалася, до воріт підїхала карета із чистого золота, наповнена смачними наїдками. Вони довго їхали темним лісом, і їхня карета засліпила очі подорожнім розбійникам.

Розбійники. Золото! Золото! (Витягають Герду з карети)

Розбійниця. Яка пухкенька, яка пишненька! Горішками відгодована. (Розбійниця витягає ножа)

Донька розбійниці. Не руште її! Вона буде гратися зі мною!

(Дівчина укусила матір за вухо, а та підстрибнула і закрутилася, як дзига)

Герда. Ні! Я шукаю названого брата Кая.

Голуби. Курр! Курр! Ми бачили маленького Кая?!

Герда. Що ви кажете? Ви бачили Кая?

Голуби. Так, він летів у саняхіз Сніговою Королевою. Вона поїхала, мабуть, до Лапландії, бо там завжди живее зима. Запитай про це північного оленя. Он він стоїть на прив’язі.

Читець. Маленька розбійниця відпустила оленя,  і вони щодуху помчали через ліси, через болота, не зупиняючись ні вдень ні вночі. Зупинились вони біля вбогої хати старої лампландки, яка написала кілька мудрих слів на в’яленій рибині і направила їх до фінки.

Фінка. Маленький Кай справді у Снігової Королеви, протее він дуже задоволений, навіть щасливий. А все це через скалки тролевого дзеркала. Їх треба вийняти, інакше Снігова Королева заволодіє Каєм назавжди.

Олень. А ти можеш допомогти Герді7

Фінка. Я не можу дати їй більше сили, ніж вона має. Її сила в чистому дитячому серці. І вона зможе дістатися до замку Снігової Королеви і вийняти зачаровані скалки, бо більше в світі ніхто не зможе цього зробити… Недалеко звідси починається сад Снігової Королеви. Віднеси дівчину до великог куща з червоними ягодами – і мерщій – назад!

Герда. Ой, забула теплі чобітки! Ой, я забула рукавиці!

Читець. Кай самотньо сидів посеред найбіль шої снігової зали, де було замерзле озеро. Він мундрував над гостроокими крижинами, складаючи з них різні фігури й слова. Проте він ніяк не міг скласти найбажаніше слово – «ВІЧНІСТЬ». Адже Снігова Королева сказала6 «Коли ти складеш це слово, то станеш вільний, і я подарую тобі увесь світ і новенькі ковзани».

Герда. Каю! Мій любий Каю! Нарешті я тебе знайшла! (Кай сидить непорушно)

Читець. Та Кай сидів тихий, непорушний і холодний. Тоді Герда заплакала, і її гарячі сльози упали йому на груди. Вони пронизали його до самого серця і розтопили крижану скалку тролевого дзеркала. Кай поглянув на Герду, і вона заспівала йому про найкращі в світі троянди… Кай раптом заридав. Він так довго й сильно ридав, що скалка витекла з ока разом зі сльозами.

 Кай. Гердо! Люба моя Гердо! Де ж ти так довго була? І де був я?..(Роззирається) Як тут зимно! (Тулиться до Герди)

Читець. Він узяв Герду за руку, і вони назавжди покинули крижаний палац.

В.2. Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святее.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Лікуймо наші зболені серця.

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віджнайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником, торкнімося до них,

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве,

Людського милосердя еліксиром,

Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.

В.1. У народі мовиться: «Люби ближнього свого, як самого себе». Ми не повинні вимагати плати за добро. Адже сказано6 «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас, а як ні, то не матимете нагороди від Отця свого, що на небі. А як ти чиниш милостиню – нехай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно».

В.2. Добро і милосердя – багатоликі. Потреба у них є завжди. Вони як два крила, на яких тримається людство. Чуйність, співпереживання, уміння підтримати, розділити людський біль, розрадити у горі – сааме таким є безкорисливий порив мільйонів людей, котрі приходять на допомогу іншому у скрутну хвилину.

(Інсценізація уривка з повісті О.Вайльда «Хлопчик – зірка»)

Хлопчик-зірка.  Я зрікся своєї матері, яка народила мене, і не зупинюся. Допоки не знайду її і не попрошу в неї пробачення. Тому дайте мені дорогу, бо я знову мандруватиму світом і не зможу затриматися тут, хоч ви принесли мені корону й скіптер.  (З’являється жебрачка)

Хлопчик-зірка. (радісно вигукує, біжить до матері, стає на коліна, цілує рани). Мамо, я відрікся від тебе в годину моєї гордості. Прийми мене в годину моєї смиренності. Мамо, я дав тобі ненависть. Дай же мені любов. Мамо, я відштовхнув тебе. Прийми моє дитя зараз.  (Простяг руки, нахилився й обійняв босі ноги прокаженного).

Я тричі пожалів тебе, попроси мою матір заговорити до мене один раз. (Прокажений мовчить. Хлопчик-зірка знову заридав).

Мамо, мої страждання більші, ніж я можу витримати. Прости мене, і я повернуся назад до лісу.

Жебрачка. Устань.

Прокажений. Устань. (Хлопчик поглянув на них, вони були Королем і Королевою.)

Королева. Це твій батько, якому ти допомагав.

Король. Це твоя мати, чиї ноги ти обмив своїми слізьми. (Вони цілують і обіймають Хлопчика-зірку).

В.2. Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живем,

Сій любов, краса її єдина.

Зло нічого не дає, крам зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

На добро добром умій воздати –

Мудрість завжди доброю була.

В.1. Любові вчитися не можна,

Таких мудреців нема.

Лиш крові краплиночка кожна

Її з глибини підійма.

І дружби навчитись не можна,

Для неї кордонів нема,

Година життя тривожна

Її з глибини підійма.

З’являється Том Сойєр.  Добрий день. Мої друзі! Я – Том Сойєр. Моє дитинство сповнене різних витівок, пригод. Але найбільшою розрадою для мене є мої друзі. Найвірнішим товаришем є Гекльберрі Фінн. Знаєте. Скільки усього нам довелося пройти разом? Незабутніми для мене є цікаві події, коли ми з Геком стали свідками трагедії на цвинтарі, довелося погратися у щасливих розбійників. Ми з друзями відчули себе героями. Яка радість, яке щастя! Нас шукали, за нами плакали. А згодом. Ви уявляєте, ми, герої-пірати, були присутні на власному похороні.

Але наші витівки приносили і користь людям. Ми врятували Мефа Поттера, вдову Дуглас. Разом із Геком ми знайшли скарб. Але ми шукали гроші не заради збагачення, а для розваг. Бо найбільшим скарбом для людини є вірний друг.

В.2. А вірний друг – це та людина,

Яка не кине у біді.

І як прийде лиха година,

Пізнаєш друга ти тоді.

Він захистить і допоможе,

Й не вимагатиме подяк.

І сонце вигляне погоже,

І сонечку зрадіє всяк.

А душу затишок обійме,

Бо поруч тебе – вірний друг.

Й захопиш ти його в обійми,

Бо стане світлим все навкруг.

В.1. Щоб знайти собі друзів, потрібно самому стати справжнім другом.

Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як знайти друга і впливати на людей» дає такі поради:

  1. Виявляйте щирий інтерес до людей, виняткову увагу до того, хто з вами розмовляє, - це забезпечує успіх.
  2. Частіше посміхайтесь.
  3. Пам’ятайте, що кожна людина вважає своє ім’я найкращим. Її  цікавить своє власне ім’я більше, ніж решта імен, разом узятих. Пам’ятайте ім’я людини, з якою розмовляєте, вимовляйте його легко, невимушено, це вам замінить будь-який комплімент або лестощі. Але забувши або перекрутивши ім’я співбесідника, ви оинитесь у досить невигідному становищі.
  4. Вмійте уважно слухати співбесідника, заохочуйте його говорити про себе.
  5. Починайте розмову на тему, що цікавить вашого співбесідника.
  6. Прагніть дати людині можливість відчути її вищість. Робіть це щиро.
  7. Варто врахувати слова Авраама Лінкольна: «Недаремно кажуть, що крапля меду приваблює більше мух, ніж галон жовчі. Так і з людьми. Якщо хочете, щоб вашу точку зору прийняв хтось інший, доведіть йому, що ви його щирий друг. Це та крапля меду, яка приваблює всіх. Це найкоротший і правильний шлях до людського розуму».

В.2.  Творіть добро, щоб кращим став цей світ,

Не знали б горя щоб старі й малі.

Страждання нищіть нанівець,

Свій слід залиште на землі.

Теплом своїм ви серце обігрійте

Тому, хто вже наругу пережив.

Тому, кому терпіть уже несила,

Хто  горе  побороти не зумів.

Байдужими не станьте тільки

І пам’ятайте, що ми – люди.

Творіть добро, піклуйтеся про інших –

І посвітлішає усюди.

Звучить лірична мелодія. Учасники підходять по черзі до «дерева мудрості», зривають листочки і зачитують вголос записане на папірці.

1.Краща в світі мета – бути хорошою людиною . (Ціцерон)

2.Бути людиною – означає відчувати, що ти за все несеш відповідальність.

(А. де Сент-Екзюпері)

3.Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається. (Прислів’я)

4.Допоможи тому, хто несе тягар, а не тому, хто покладе поруч. (Сенека)

5.Найбільше щастя в житті – це впевненість у тому, що тебе люблять. (В.Гюго)

6. Головний прояв духовного життя – любов. (Сиромятников)

7.Не можливо постійно бути героєм, але завжди можна залишатися людиною. (Гете).

8.Де є життя, там є надія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
1 березня 2020
Переглядів
349
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку