Конспект уроку "Утвердження самоцінності людської особистості в поезії Сапфо"

Про матеріал
Часто практикую проведення нестандартних уроків. Вважаю, що особливістю цих уроків є прагнення вчителя зробити життя своїх учнів різноманітним і багатим, викликати інтерес до пізнавального спілкування.
Перегляд файлу

 

 

Утвердження самоцінності людської особистості в поезії Сапфо

Мета: ознайомити учнів з фактами біографії поетеси; допомогти зрозуміти, як саме в своїй поезії Сапфо утверджує самоцінність людської особистості; закріплювати навички виразного читання поетичних творів; удосконалювати вміння учнів висловлювати та обґрунтовувати свою думку; прищеплювати любов до поетичного слова; розвивати творчі здібності учнів.

ТЛ: «сапфічна» строфа.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки із завданнями.

Методи, прийоми і форми роботи:афірмація, виразне читання поезії, слово вчителя, бесіда, словникова робота, постановка і розв’язання проблемного питання, інтерактивні вправи, учнівське повідомлення.

Епіграф уроку:

Найкрасивіше на землі --

це те, що ми любимо.

Сапфо

 

Перебіг  уроку

І.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Прокажіть уголос вислів-афірмацію: «Я люблю свій розум, увагу та пам'ять, тому успіх приходить до мене легко і природно».

ІІ. Організація класу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя (під звуки старовинного давньогрецького музичного інструменту, на тлі карти). Ми розпочали урок із музики не випадково. Справа втому що вірші у давнину не читали, а співали. А в Давній Греції вони виконувалися під акомпанемент ліри та флейти.  Сьогодні ми з вами здійснимо дивовижну подорож у світ Сапфо – незвичайної поетеси Давньої Греції, жінки, яка ще за життя стала легендою, профіль якої чеканили на монетах. Вона стала одним із перших у світі ліриків, яка досягла майстерності у відтворенні найтонших душевних порухів людини. Це її Платон назвав «десятою музою», а поет і політичний діяч Солон (предок філософа Платона) казав, що не хотів би вмерти, не почувши нових пісень Сапфо. Знеїпишутькартини, створюютьстатуї.

А метанашоїподорожі– дізнатисяякомогабільше про цюлегендарнужінку, ознайомитисяізтворчістюпоетеси, а такожбудемовдосконалюватинавичкироботи з текстом.

Для того щоб мандрівка була вдалою, пригадаємо вивчений матеріал.

Експрес-опитування

  • Часові рамки античності.

(Х-ІХ ст. до н. д. до Vст. н .д.)

  • Періодизація  давньогрецької літератури.

(Архаїка, класична, елліністична)

  • Який період розпочався бурхливим розвитком ліричної поезії, драми, зокрема, трагедії та комедії, історичної оповіді й філософського діалогу?

(Класичний)

ІV. Повідомлення теми, мети й епіграфа уроку.

 

 

Епіграф уроку:

Найкрасивіше на землі --

це те, що ми любимо.

Сапфо

Проблемне запитання. Чому творчість Сапфо називають «поезією серця»? За що так любили Сапфо? Чому так цінували її творчість сучасники?

V. Робота над темою уроку.

--Що ви пам’ятаєте про Алкея?

(Давньогрецький поет)

Учитель. Легенда розповідає, що якось Алкей, прогулюючись вулицями рідної Мітілени, побачив молоду красуню -- невисоку на зріст, смагляву, з виразними очима і довгим волоссям. Поет звернувся  до неї.

Алкей.

Сказати дещо хочу тобі одній,

Але, як тільки глянеш на мене ти,--

Уста мої змикає сором,

Перед тобою стою безмовний.

Учитель. На превеликий подив молодого, але вже популярного поета дівчина не розгубилася, а проспівала у відповідь.

Сапфо.

Коли б твій намір чистий і добрий був,

Тоді б і слово легко злетіло з уст,

І вниз очей не опускав би,

Сміло сказав би, чого бажаєш.

Учитель. Це була Сапфо. А така зустріч справді відбулася: збереглась ваза V ст. до н. д., на якій зображені Алкей і Сапфо ( малюнки, якими греки прикрашали глиняний посуд, створювалися не тільки за міфологічними сюжетами). Алкей тримає в руках ліру, і здається, що лунають останні акорди і слова, з якими поет звернувся до дівчини. Він схилив голову і чекає.

А тепер слово біографу поетеси.

Біограф. Біографічні дані Сапфо мізерні і суперечливі. Міфологічна біографія Сапфо  починається з її імені та  місця народження. Вона народилася біля 612 року до Різдва Христового у аристократичній родині, у Мітілені, що на острові Лесбос. Сапфо - відомапоетеса… А  точніше, Псапфо, щоозначає «ясна», «світла». Вона й справді стала яскравою зіркою на поетичному небосхилі не лише Еллади, а й усього світу. Та й народилася Сапфо на острові, якому самі боги призначили посісти особливе місце в еллінській поезії, бо, як мовилося, саме до нього морські хвилі принесли ліру загиблого співця Орфея.

ЇїбатькоСкамандронімбув "новим" аристократом, будучи представником знатного родувінзаймавсяторгівлею. Її маму  звали Клеїдой. Крім Сапфо у них булотроєсинів. У шістьроківдівчинкаосиротіла, і родичівіддалиїї до школигетер. Почуття слова і ритму виявилося у Сапфо в ранньомувіці, вже у школі гетер вона писала оди, гімни, елегії, святкові і застільніпісні.

Сапфо належала до знатного роду. Вона вийшла заміж за багатого Андрійцьо Керкіласа; в неї народилася дочка (названа по імені матері Сапфо, Клеїс, або Клеїда), якій Сапфо присвятила цикл віршів.

Дівчинкау мене гарна.

Наче квітказолотая,

Пречудовоїподоби

Моя Клеїс дорогая.

За всіЛідіїбагатства,

Хочтака вона мала,

І за весь наш любий Лесбос

Я б її не віддала.

Після заколотів, піднятих біднотою проти знаті в її рідному місті Мітілені. Сапфо булазмушена разом ізчоловіком та дочкою відправитися у вигнання на далекуСицилію і провести там кількароків.Післяповернення на батьківщину Сапфо вирішуєзаснуватисвійгурток --«домівкуслужительок муз». Фрагментивіршівпоетесисвідчать, що вона прожила довгежиття на рідномуострові, а її «домівка» стала своєрідною школою, до якоїзбиралисяжінки з усієїЕллади. Поетичне слово Сапфо виховувало та розраджувало, давало необхіднінастанови, навчаломолодужінкубрати на себе обов’язкигосподині та громадянки, що за допомогоюрелігійнихритуалів,неодмінноючастиноюякихбулапоезія, привертаєприхильністьбогів до своєїродини.

Існуєще одна легенда про поетесу - що вона закохалася в моряка Фаона, якийзневажавжінок і цікавивсялише морем. Кожен день вінспливав на човні, і, за легендою, Сапфо чекалайогоповернення на скелі. Одного разу Фаон не повернувся, і вона кинуласяу воду. Ця легенда - сплетінняміфу про морське божество острова Лесбос.Фаон, який одного разу перевозив Афродіту, і вона дала йомуспеціальнезілля, завдякиякомувсіжінки,якійогобачили, закохувалися в нього. Цейміф красиво сплітався з образом відомоїпоетеси Сапфо, і тому виниклатака легенда.

Учитель.      Відомо, що поетеса створила дев'ять книжок поезій. На жаль, до нас дійшли тільки фрагменти її творів, за винят­ком трьох-п'яти віршів, що збереглися більш-менш повністю, а також багаточисельні свідчення сучасників про поетичний талант Сапфо.  

Поезії в оригіналінаписані так званою «сапфічною строфою».

- Якийвигляд мала «сапфічна строфа»? (Підручник, ст 103)

-Щотаке «сапфічна» строфа?

Цегрупапоетичнихрядків, об’єднанихспільною, повторюваноюознакою.Це–поєднання з 4 рядків. У метрицісапфічноїстрофипереважаютьхореї і дактилі. Перші три рядки мають 11 складів, четвертий – 5.

Визначеннястрофи у підручнику на ст. 102.

У давньогрецькійлітературівирізняють два великірізновидиліричноїпоезії-- декламаційну та мелічну (від мелос - пісня). (слайд)

Мелічналірика походить відвеселоїпервісноїпісні, співаноїпід час роботиабодозвілля,Піснювиконуєабо сам поет, підіграючисобі на лірі, або хор.Найвідомішимипредставникамимелікибули Сапфо й Анакреонт.

Вчитель. Поезія Сапфо сповнена сильних пристрастей, бурхливих почуттів, пов’язаних з коханням, яке майже завжди приносить ліричній героїні страждання і є "непоборним чудовиськом”, що несе одночасно і горе, і радощі. Поетесазакохана в красу людини, вона відкриваєскладнийсвітлюдськоїдуші, світпочуттів і пристрастей, живих, прекрасних, сильних. Вона закохана і в природу, яку вмієсвоєріднопобачити, відчути і передати нам красу вологоговідроси лугу,повногопахощів і тиші, нічного моря, залитого місячнимсяйвом, сну, щоскапує з тремтячихлистків, пишнобарвногоцвітутроянди і ніжного ладану подиху. У цьомувідкриттісвітулюдини і природинайбільша заслуга Сапфо, цьоговіднеївчилисьусінаступніпоети.

Слухаємомелічнупоезію Сапфо «Жеребменівипавтакий…»

Учнічитаютьпоезію.

Бесіда за прочитаним.

Щови можете сказати про автора цихрядків?

(Вона любить природу, розкіш, красу; має «палке серце»).

Зякою метою поетесавикористовуєепітет «палке серце»?

(Щобпоказати, щоцесерцездатне на сильні, щирі, відверті, справжніпочуття).

Якийнастрійвірша?

(Оптимістичний, життєстверджуючий)

Визначте тему вірша.

(Поетизаціякраси)

У чомуполягаєця краса для Сапфо?

(В умінніжити, радітижиттю, милуватися красою природи).

Вправа «Продовжречення…»

Я бачу…  (красиву весну)

Я чую…    (співптахів)

Я відчуваю…     (радість)

Побудоваречення

Я відчуваю…, тому щобачу… і чую… .

Порівняльний аналіз поезій.

(На моніторі комп’ютера – текст поезії «Стояла я і слухала весну..» Лесі Українки.)

Стояла я і слухала весну

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно – тихо шепотіла.

 

 Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

                             Леся Українка

  • Що спільного у прочитаних поезіях? (Обидві жінки – поетеси вводять у свої поезії три ключові теми: любов, природа, доля. Зокрема, без неньки – природи жодна не уявляла свого життя.)

Виразнечитаннявірша «Добогівподібний…».

Бесіда за прочитаним.

-Якийхудожнійпростірвірша? Які два світизображено у ньому?

(Зовнішній і внутрішній)

-Якийізцих «світів» займаєпросторовий «верх-низ»? Звернітьувагу на те, якомуіз «світів» автор приділяєбільшеуваги?

(Просторовий «верх» займає «світ» внутрішній, оскількиописупочуттівліричноїгероїніприділяєтьсябільшеуваги).

Учитель робитьвисновок: Сапфо першою в літературізображаєвнутрішній стан людини не за зовнішнімиознаками, а за їївнутрішнім станом. Отже, нам тежслідтеперуважнішепридивитися до внутрішньогосвітуліричноїгероїні.

-Якідеталівіршавказують на те, що вона закохана?

(Він для неї «До богівподібний», сміхйогодлянеї «принадний», а голос «солодкий»).

-Якідеталівіршапідкреслюють силу почуттяліричноїгероїні? Якийприйомвикористовуєпоетеса для змалюваннясилицьогопочуття?

(Щобпоказати силу почуттяліричноїгероїні, поетесавикористовуєпротиставлення:серцеїї «то стихне, то заб’ється»; «на губах розкритих -- слово німіє»; «Білий день менів очах темніє»; «Слів не чую, тількидзвенить у вухах»)

-Для чогопоетесазвертається до цьогоприйому?

(Віндаєзмогурозкритискладний і суперечливийвнутрішнійсвітзакоханоїлюдини та розкритинайтоншіїїдушевні порухи).

-Ці почуття для ліричноїгероїні є небеснимичиземними? Якідеталі на цевказують?

( Цеземні, тілесніпочуття.Ліричнагероїнятремтить, вкриваєтьсяхолодним потом, жар пробігаєїїтілом).

Висновок: Сапфо першоюпочинаєписати про щире, палке коханняжінки прямо і відверто, стверджуючицим самим її права на земне і водночассвятепочуття.

-Якимпостає перед нами образ ліричноїгероїні? Ми вжезнаємо, що вона закохана, відчуваємо силу їїпочуттів. А чиїїкоханнявзаємне і як вона до цього ставиться? Доведіть текстом.

(Ліричнагероїнярозуміє,щочоловік, якого вона обожнює, ніколиїй не належатиме. Вона могла б ненавидітийого, піддатисяревнощам, але для неїкоханийзалишається «до богівподібним, голос його «солодкий», «сміх» принадний»).

-Якіхудожнізасобивикористовуєпоетеса, щобпередатиставленняліричноїгероїні до коханого?

(Порівняння -- вона порівнюєкоханого з богами, що говорить про те, що попри все він для неїсвятий, найдорожчалюдина; епітети: голос «солодкий», сміх «принадний», якіпідкреслюють думку авторки про те, щонайголовніше для ліричноїгероїні -- цекохати і бути вжещасливоюсамевід того).

-Чистраждаєліричнагероїнявіднерозділеногокохання?

(Так, про їїстражданняйдеться в останніх 3 строфах).

- Зчимможнапорівнятицістраждання?

(Зісмертю).

- Якийхудожнійприйомвикористовуєпоетеса, змальовуючи силу стражданняліричноїгероїні?

(Порівняння «В’яну, як трава).

Висновок:такепорівняння для поезії Сапфо невипадкове. Поетесавідчула, щолюдськасамосвідомість та людська природа взаємопов’язані. Для неїсвітпочуттівперебував на вершинісвітуприроди. Тожнедармаолександрійськіфілологидійшливисновку, щоосновні теми поезій Сапфо - ценещаснекохання та природа. А провідна тема цьоговірша - поетизаціякохання.

-Якимнастроємпройнятийвірш?

(Оптимістичним.Щастялюдини, в яку закоханаліричнагероїня,--понад усе).

Виразнечитаннявірша «Добогівподібний» кількомаучнями.

Завданняслухачам: визначити, хто з читцівнайкращезрозумів автора і зумівпередатипочуттяліричноїгероїні? Щочитцевівдалосянайкраще?

Метод незакінченихречень.

-У чомувиявляєтьсясамоцінністьлюдськоїособистості, яку утверджує Сапфо?

Найголовнішим у творчості Сапфо, як певнийнедосяжнийідеал, є … (людська душа). Любовнупристрастьпоетесапіднесла до рівня … (високихпочуттів).Тожсамоцінністьлюдськоїособистості в творчостідавньогрецькоїпоетесивиявляється … (в умінніжити, радітижиттю, насолоджуватисяжиттям, кохати, радіти, страждати), --одним словом, багатийвнутрішнійсвітлюдини -- це і є … (найвищацінність).

Учитель. Поезію Сапфо високо цінували за античної доби. Пісні її співали в усіх еллінських землях. Великий вплив лірика Сапфо мала на Евріпіда, в п’єсах якого вперше в давньогрецькій драматичній поезії показано муки і шал кохання. До Сапфо зверталися за доби Римської республіки. Її любовні вірші правили за взірець в усі часи. Вражений силою пристрасті, якою палахкотить поезія Сапфо, Гаврило Державін зізнався…

Виразне читання поезії Г. Державіна «Сафе»

Когда брала ты арфу в руки

Воспеть твоей подруги страсть,

Протяжные и тихи звуки

Над серцемнежнымсильну власть

Любви твоей изображали;

Но ревность лишь затмила ум,

Громчайши гласы побежали,

И приближался бурный шум.

 

Тогда бело-румыны персты

По звучным вспрыгали струнам,

Взор черно-огненный, отверстый—

И молния вослед громам

Блистала, жгла и поражала

Всю внутренность души моей;

Смерть бледный хлад распространяла,

Я умирал игрой твоей.

Учитель. Леся Українка, ще тринадцятирічною дівчиною, під сильним враженням від легенди про смерть Сапфо, присвя­чує їй свого вірша.

Виразне читання поезії Лесі Українки «Сафо».

Над хвилями моря, на скелі,

Хороша дівчина сидить,

В лавровім вінку вона сяє,

Співецькую ліру держить.

 

До пісні своєї сумної

На лірі вона приграє.

І з піснею тою у серці

Велика їй туга встає:

 

В тійпіснізгадала і славу

Величну свою, краснийсвіт,

Лукавих людей, і кохання,

І зраду, печаль своїхліт,

 

Надії і розпач…Дівчина

Зірвалалавровийвінець

І в хвилях шумливого моря

Знайшласвоїйпіснікінець.

Учитель. У Лесі Українки є й незакінчена драма «Сапфо». Образ Сапфо часто спостерігається у творах живописців, скульпторів, романістів, драматургів, режисерів. Рафаель, зображуючи найвизначніших поетів усіх часів, намалював серед них і Сапфо (фреска «Парнас», Рим, Ватикан). Французький художник Давід створив картину «Сапфо і Фаон» (Санкт-Петербург, Ермітаж, 1809). Композитор Гуно написав оперу «Сапфо» (1851), композитор Массне – оперу під такою самою назвою у 1897 році. Поезія Сапфо добре знана в Україні. Її поезії перекладали українською мовою Іван Котляревський, Іван Франко,  Андрій Содомора, Григорій Кочур та інші поети-перекладачі.

Робота в парах.

Скласти гроно «Сапфо».

Скласти сенкан до Сапфо.

 Скласти сенкан до любов.

Сапфо

Незвичайна, дивовижна

Пише, насолоджується, навчає

Відтворює найтонші почуття людини

Поетеса

Любов

Прекрасна, чиста

Піднімає, окрилює, дарує

Приносить відчуття великого щастя

Подарунок

Дайте відповідь на проблемні питання.

Крізь призму почутого на уроці проаналізуйте епіграф уроку.

VІ.Рефлексія. Підсумок уроку.

Проаналізуйте свою роботу на уроці. Доберіть слово-асоціацію до сьогоднішнього уроку.

VІІ.Оцінювання. Аргументація оцінок.

VІІІ.Домашнє завдання.

1. Назвіть імена дев’яти муз мистецтва Давньої Греції. Які з них опікувались лірикою? 

2. Підготувати біографію Тіртея,Архілоха та Анакреонта. Виразно читати їх поезії.

 

 

А уменелюбовасоціюється з цукерками, якими я хочу вас пригостити.


docx
Додано
1 березня 2020
Переглядів
1374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку