Нерудні корисні копалини. Родовища нерудної сировини, дорогоцінного каміння. Мінеральні води і грязі. Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціональ

Тема: Нерудні корисні копалини. Родовища нерудної сировини, дорогоцінного каміння. Мінеральні води і грязі. Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони.

Практична робота № 4. Встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території України

Мета: пояснити взаємозв’язки між геологічною будовою терито­рії України та заляганням родовищ корисних копалин, продовжити класифікацію родовищ корисних копалин України, визначити гос­подарське значення мінерально-сировинних ресурсів та заходи щодо раціонального використання та охорони корисних копалин.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карти фізична, корисних копалин, геологічна, атласи, мультимедійна установка зі схемами.

Опорні та базові поняття: корисні копалини, класифікація корисних копалин за їх використанням.

Географічна номенклатура: основні родовища нерудних корисних копалин: калійної та кам’яної солі, самородної сірки тощо.

 ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Що називається корисними копалинами?
2. Як класифікують корисні копалини за призначенням?
3. На які паливні корисні копалини багата Україна?
4. Показати на карті найбільші вугільні басейни. Чим буре вугілля відрізняється від кам’яного? Що значить відкритий і закритий спосіб видобування корисних копалин?
5. Показати райони видобування нафти і газу?
6. Показати на карті найбільші залізорудні і марганцеві басейни.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Ще в минулі часи чумаки їздили по сіль в Крим, звідки розвозили її на ярмарки, а там її купували купці з різних європейських країн. Господині вибілювали свої будинки крейдою та вапном. Чудовими українськими топазами оздоблені прикраси модниць на різних континентах. І таких промовистих фактів можна навести багато.

Прийом «Викликаю асоціацію»

Учитель пропонує учням висловити асоціації, які викликає у них словосполучення: «нерудні корисні копалини». Відповіді записуються на дошці.

Прийом «Чи відомо тобі, що...»

- за запасами окремих нерудних корисних копалин (сірки, облицювального каміння, каоліну) Україна посідає провідне місце у Європі, а за запасами графіту — друге місце у світі (поступається лише Китаю);

- каолін — це біла глина, яка називається від містечка Каолін у Китаї, де вперше була знайдена. Вона утворюється внаслідок вивітрювання гранітів та інших порід, тому най­більше її добувають у місцях виходу порід Українського кристалічного щита на поверхню.

IV. Вивчення нового матеріалу

Нерудні корисні копалини є найбільш поширеними в Україні як за кількістю видів, так і за кількістю відк­ритих й освоєних родовищ. Це пояснюється тим, що до них належать надзвичайно різноманітні за походженням породи й мінерали. Нерудні копалини мають дуже широке застосування. Вони слугують сировиною для галузей промисловості, безпосередньо використовуються в будів­ництві, науці й техніці, побуті та медицині.

Прийом «Давайте познайомимося…»

Демонстрація колекції корисних копалин (мармур білий, крейда, графіт, сірка, ракушняк, граніт, кам’яна сіль, пісок).

Розповідь учителя про нерудні корисні копалини України з використанням прийому «Географічний практикум».

• Гірничо-хімічна: калійні солі (Калуш-Голинське, Стебниківське), кам’яна сіль (Артемівське, Слов’янське, Солотвинське, Сиваське), сірка (Роздільське, Яворівське, Немирівське) — запаси одні з найбільших у світі;

• будівельна: крейда (схід України, північний захід); мармур, граніт, лабродарит (у місцях виходу кристалічного фундаменту Українського щита); глини, піски (повсюдно); вапняки (Передкарпаття, схід України, Крим);

• металургійна: флюсові вапняки, вогнетривкі глини (Донбас, Кримська складчастість);

• коштовне й напівкоштовне каміння: топаз, опал, берил, смарагд, аметист, бурштин, яшма, агат, сердолік тощо (у складчастих районах Карпат і Криму, в зонах кристалічних і осадових утворень Українського щита).

 Прийом «Домашня заготовка»

Розповідають про мінеральні води України (Нафтуся, Моршинська, Миргородська, Березівська, Поляна Квасова

 Прийом «Домашня заготовка»

Розповідають про мінеральні грязі та їх застосування  в межах території України.

 Прийом «Географічна лабораторія»

Практична робота № 4 (закінчення)

Учні заповнюють таблицю в зошиті для практичних робіт останню графу «Корисні копалини» за допомогою   карт атласу (фізичної, тектонічної, геологічної та корисних копалин).

Прийом «Роблю висновок»

Учні роблять висновок щодо зв’язку між формами рельєфу, тек­тонічними структурами та розміщенням родовищ корисних копалин у межах України.

Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони.

 Загальна кількість мінеральних ресурсів та їх різноманітність в Україні оцінюється майже у 8 балів за десятибальною шкалою.

Україна має понад 14% загальносвітових запасів залізних руд, понад 43% - марганцевих руд. За видобутком вугілля, марганцевих , залізних руд, титану, графіту, каоліну, Україна є однією з провідних країн світу. Водночас дефіцитними є більшість кольорових металів (хром, алюміній, свинець, цинк, мідь, вольфрам, молібден, нікель, олово та ін..). Нинішню потребу в нафті Україна задовольняє лише на 8%, а в природному газі  - на 22%.

 Україна є першою в Європі за запасами марганцевих і залізних руд, титану, цирконію, урану, літію, графіту та знаходится серед лідерів за запасами бурого й камяного вугілля, первинного каоліну, вторинного каоліну й вогнетривких глин, облицювального каменю, (граніту, габро, лабрадориту), кварцового піску для скла, сірки, кам’яної й калійної солі, озокериту, мінеральних фарб, мінеральних вод.

 25 травня 2011 року набув чинності Закон України «Про затвердження програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». Ця програма направлена на виправлення багатьох проблем,що дозволить суттєво покращити ефективність і продуктивність праці на геологорозвідувальних роботах,прискорення розвитку мінерально-сировинної бази, перетворенню України на державу, що є важливою складовою світового мінерально-сировинного комплексу за обсягами використання стратегічно важливих корисних копалин і за масштабом залучення іноземних інвестицій. А зараз давайте ознайомимось із деякими проблемами, що порушені в цій Програмі.  (Кожен ряд отримує інформацію (додаток1) з однієї проблеми. Учні мають один текст на парту. Протягом 3 хвилин відбувається обговорення тексту і представник із кожної парти висловлює думку щодо цієї проблеми. На обговорення відводиться до 4 хвилин). На основі вищевикладеного матеріалу, користуючись власним досвідом, заповнити схему «Проблеми раціонального використання і охорони надр»

V. Закріплення вивченого матеріалу

Онлайн – вправа «Знайди пару». Учні утворюють пари з корисної копалини  і родовища та показують їх на карт.

https://learningapps.org/watch?v=ppu6pd21521

VI. Підсумки уроку

Учитель разом з учнями підбивають підсумки та виставляє оцінки за роботу на уроці та «домашні заготовки» учнів.

VII. Домашнє завдання

• Опрацюйте текст підручника § 22

• Підготуйтеся до узагальнення знань із тем: «Тектонічні структури», «Геологічна будова», «Мінерально-сировинні ресурси».

Додаток 1

1 ряд

 У зв’язку із недосконалими технологіями видобування та переробки мінеральної сировини в надрах залишаються і втрачаються: до 70% досліджених запасів нафти, майже 50% солей; до 28% вугілля; майже 2% металів. Необхідно провести докорінне технічне переоснащення підприємств геологічної галузі для їх успішної та ефективної діяльності в умовах ринкової економіки.

 «З метою розширення мінерально-сировинної бази за рахунок участі в міжнародних проектах з освоєння перспективних ділянок Світового океану Урядом України подано офіційну заявку про намір України приєднатися до спільної міжнародної організації «Інтерокеанметал».

 У цьому напрямі передбачається: геолого-зйомочні роботи на всій території шельфу України; пошук в акваторії Чорного і Азовського морів родовищ вуглеводневої сировини, у тому числі газогідратів, сапропелю. Будівельних матеріалів і вивчення золотоносності; пошук і розвідка у Світовому океані родовищ поліметалічних та залізо-марганцевих конкрецій, відпрацювання техніки, технології їх добування і переробки. Передбачається проведення цих робіт за рахунок недержавних інвестицій, обсяги яких на другому етапі виконання програми становлять більш як 7 млрд. гривень»

2 ряд

 Недостатні геологічні, еколого-геологічні дослідження території України та застаріла нормативно-правова база.

 Із загальної кількості розвіданих в Україні родовищ, що числяться на державному балансі,  кількість родовищ, розробка яких на сьогодні є економічно доцільна не перевищує 20%. Під терміном «родовище» розуміють накопичення мінеральної сировини, яка має певну цінність. Із загальної кількості родовищ корисних копалин, що числяться на державному балансі України, 80% становлять родовища з колишньої категорії «загальнопоширених» - це родовища будівельних матеріалів, торфу, сапропелю (озерного мулу) та питної води. І тільки близько 20% - це те, що вважається родовищами в більшості країн світу – родовища нафти, газу. Вугілля, руд чорних, кольорових, дорогоцінних і рідкісних металів та урану, графіт, сірка. Кухонна та калійна солі, вогнетривкі глини мінеральні води.

 Другий етап реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази передбачає формування збалансованої нормативно-правової бази здійснення основних заходів, спрямованих на вдосконалення структури та функціонального навантаження складових мінерально-сировинного комплексу, пов’язаних із використанням стратегічно-важливих для економіки України корисних копалин; визначення пріоритетів державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки України корисних копалин стосовно напрямів та механізмів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

3 ряд

 Неефективне використання техногенної сировини в Україні. Техногенна сировина – це сировина, яка утворюється в процесі добування, переробки, транспортування, зберігання корисних копалин. Це промислові відходи у вигляді розкривних порід, хвостів флотації і гравітації, фосфогіпсу, дефекату, металургійних шлаків, золошлаків, мулу. Мізерна частка використовується для виробництва переважно будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта залишається у від валах.  Передбачається продовження робіт з формування бази даних технологічних родовищ, геолого-економічна оцінка техногенних накопичень.

 Нерозв’язаною залишається проблема геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин – відвалів видобутку та відходів збагачення і переробки мінеральної сировини, у яких містяться цінні корисні копалини, що мають промислове значення.