Неси добро у світ природи

Неси добро у світ природи

Мета: поглибити знання дітей про багатогранність і цінність природи; розширити уявлення про вплив людини та її поведінки на навколишній світ; розвивати логічне мислення, акторську майстерність; виховувати ціннісне ставлення до природи, як до рідної домівки, бажання зберегти її для майбутніх поколінь; патріотичні почуття.

Очікувані результати: ціннісне ставлення особистості до природи; сформованість мотивів на збереження та примноження природних багатств; прагнення жити в гармонії з природою.

Хід свята

Під музичний супровід пісні "Музика землі" до зали заходять діти.

Послухай музику Землі,

 В ній запах трав і сонця ласка,

 У синім небі – журавлі,

 А на долонях давня казка. 

 

Приспів:

 Співає чисте джерело

 Навколо квітчане барвінком 

 І пісня людям на добро

 Лунає радісно і дзвінко.

 

Послухай музику землі, 

 Пізнай навколишню природу. 

 В ній ніжність наших матерів, 

 В ній сила нашого народу.

 

 Поглянь, дитино, все довкола
Так щиро посміхається тобі:
І сонце, й небо, ліс і поле –
Ти теж у відповідь їм посміхнись.
Ти привітайся з днем чудовим,
З пташками, травами, струмочком голубим.
І знай: усе це є природа,
Її люби, примножуй, бережи.

 Мені зірка відкрила секрет
І на вушко шепнула здаля:
Є на світі багато планет,
Та найкраща планета – Земля.

Вчитель. Рибі - вода, птахам - повітря,
                 Звірині - ліси, степи, гори.
                 А людині потрібна Батьківщина.

Любити Батьківщину - значить охороняти її природу. Діти, сьогодні ми поговоримо про проблеми екології нашого міста.
А що таке екологія ? (Екологія – наука про взаємозв'язок людини і природи, про вплив людської діяльності на довкілля).
Давайте всі разом замислимося, чому проблемам екології зараз приділяють багато уваги? 
Для цього прогуляємося  по нашій прекрасній землі, подивимося як вона живе

Хай ця мандрівка казкою стане,

Про неї розкажете татові й мамі.

(мелодія " Веселі краплинки")

Ліс - це диво, ліс - це казка

тож ходімо в ліс, будь ласка

Діти:

В лісі є кущі і квіти,

В нім сплели дерева віти.

Трави, ягоди, грибочки,

В нім чарівні є куточки.

 

Ліс - це друг всьому живому.

Звір і птах живе у ньому.

Ліс дає всім прохолоду

І прозору робить воду

 

Вміє поле захистити,

Щоб воно могло родити.

Він повітря очищає,

Ароматом напуває.

 

Щедро вміє догоджати:

Дерево дає для хати,

Сірники, папір і ліки -

Все, що треба чоловіку.

 

Спасибі людям, що зростили ліс

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі,

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

              Коли б не ліс, не знали б ми про те,

              Щоє фіалка й пролісок на світі…

              Як у маю конвалія цвіте –

              Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі,

А ліс накличе хмару на поля –

Дощі проллються весняні, веселі.

              Поглянь на поле – красень урожай,

              А ліс, немов стіна понад рікою.

              В зелене клечання убравсь наш край,

              Радіє серце від краси й спокою.

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі,

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

А Як же людина поводиться в лісі?

Зламана гілка( фонограма плачу)
Зламав Івасик гілку ясеневу
І кинув геть, коли награвся з нею.
Веселий він побіг собі додому.
Вона ж лежить на гнилищі рудому.
В самотині зітхає гілка тяжко,
Що більш не сяде вже на неї пташка.
Вже вітерець її не захитає,
"Хитати ще?" – її не запитає.
В її прожилках не бродити соку,
Не гріти мрію ніжну і високу.
Івась у ліжку спить спокійно, тихо.
Невже не знає він, що скоїв лихо ?
Учитель: Діти, як ви вважаєте: Івась скоїв лихо? Чому? Давайте полікуємо дуба. Проте краще не ламати гілок

Діти:

Пам'ятай же ти, людино,

Коли будеш воду пити,

Що дерева також плачуть,

Що і гілці теж болить.

 

Чи людська сльоза солона,

Чи ялинкова п'янка,

Чи березова солодка -

Все одно вона гірка.

 

Помилуйсь на кожну гілку,

Полюби і ліс, і гай,

А сокиру, ножик, пилку

Краще дома забувай!

 

Ліс любити, люди, треба

Не лише за тінь, росу.

Не тому що він для тебе

Дарував свою красу.

 

Ліс - багатство, слава краю.

Він могутній, він живий.

Він од посух заступає

Лан широкий степовий...

 

Ліс - то сила для людини,

Ліс - окраса всіх країн.

Ліс - безсмертний!

Але ж люди

Берегти повинні ліс!

(чути спів птахів)

 Слухайте ,діти, це співають наші лісові артисти - птахи

Хлопчик  Піймав я пташку, лагідно тримаю.

                   Я дам тобі зерняток і води.

                   У кліточці про тебе я подбаю,

                   Моя пташино, тільки не тремти!

Пташка    Пусти мене. В неволі я загину.

                   Водичку і зерно сама собі знайду.

                   Страшна неволя, добрая дитино.

                   А буде воля - я не пропаду.

Хлопчик  Лети, співай у небі гомінкому.

                   Хоч і маленький, зрозумів я все.

                   Моя рука нікому і ніколи

                   Ні кривди, ні біди не принесе.

Учитель: Молодець, ти справжній друг природи.

(фонограма звучання струмка)

Підемо, діти, до ставка.

Він був такий чудовий.

Кругом татарник, осока,

І риби був він повний.

 Тихенько, діти, тут хтось є. Давайте подивимося, що відбувається.

Хлопчик - рибалка Що це сталося, агов!

                                    Цей ставок немов загинув.

                                    Вудочку таки закину -

                                    Недарма ж сюди прийшов (витягає карася)

Звідкіля це ти узявся?

Як ти й досі не пропав?

Став побачив я  й злякався,

Як ти в ньому існував?

Карась

Не кажи, бо я заплачу,

Страх бере мене й тепер.

Повно банок і лахміття.

Трохи - трохи я не вмер.

Рибалка

Цим ставком колись хвалився.

А тепер ставок пропав

Як крізь землю провалився,

Наче дідько його взяв.

Карась

Люди дбати перестали

І про рибу й про ставки,

Пляшки й сміття накидали

І не стало в нім води.

Рибалка

Ой, карасю, годі буде,

Перестань - бо вже кричать!

Карась

Ні, хай чують риби й люди,

Ні не буду я мовчать!

Учитель:

Як можна знищити красу,

Спаплюжити саму природу?

Напевно, розважались тут

Злі вороги людського роду?!

А давайте почистимо ставок. Для цього нам потрібні хазяйновиті та акуратні діти

Як стало гарно навкруги,

Дивіться, й птахи  повернулись

( танок чайок)

Чайка:

А вас, любі друзі, прошу, не сумуйте,

Джерельце, і річку, і море шануйте.

Завжди пам'ятайте дорослі й малі,

Вода - це основа життя на землі.

Дуб

З неба сонце погляда,

Світить нам і гріє.

Та дощу давно нема,

Хоч земля йому радіє.

Учитель:

А в давнину люди закликали дощик:

Дощику, прошу, у гості прийди:

Долий у наше джерельце води.

А які бувають дощі?

Діти:

Порахуємо мерщій:

Дощик з сонцем,

Дощик - злива,

Дощ - веселочка грайлива,

Дощик курячий, грибний,

Дощик просто проливний,

Дощик з вітром,

Дощик з градом,

Дощик з мокрим снігопадом

( Укр нар. закличка "Іди, іди, дощику!", запис дощу)

Учитель: Дощ живить природу, дає їй життєву силу і красу, хоча нам, людям, іноді неприємно знаходитись під дощем. Але не біда, у нас же є парасольки.

(танок з- парасольками)

Подивіться, як розцвіла галявина після дощу. Яких тільки квітів тут нема

Ромашка

Я Ромашка скромна і біленька,

На полях і квітнику росту,

В мене серце жовте, золотеньке,

Ціле літо я цвіту, цвіту...

Гвоздика

До мене всіх прикована увага.

А я - гвоздика, квітка - дивина.

Це мужність, стійкість і сама відвага -

Чоловікам призначена вона.

Чорнобривці

Ми чорнобривці - сіяла нас мати,

Щоб радували очі діточкам,

Щоб рідний край не сміли забувати.

Спасибі добрим, лагідним рукам!

Мак

Я - мак! Я - мак! А це - краса і сила.

І молодості радісний політ!

Мене природа для краси зростила,

Хай радує вас завжди маків цвіт!

Кульбаба.
Я – кульбабка жовтенька 
І дуже м'якенька.
На сонце схожа,
До віночка гожа…
Дзвіночок.
Дзвіночком синеньким звуся,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тим дзвіночком в полі.
Мати-й-мачуха.
А ось і я – мати-й-мачуха жовтенька,
Сімеєчка в мене чималенька.
Чепурюся на узліссі,
Сонечко стрічаю в лісі.
Фіалка.
Я – фіалочка синенька.
Моя квітка запашна.
Розцвітаю я раненько
Тут під лісом, коли весна.

Дівчинка

Ой, скільки квітів! Я зірву собі , щоб вдома була така краса.

Принесу її додому

З зеленого гаю.

Розпушу їй чорнозему,

Добрив підшукаю.

Квітку посаджу в відерце,

Буду поливати.

Квітка

Хоч мене і пересадять

В золоте відерце,

Та в неволі гнеться спина,

В'яне моє серце.

Бог створив мене для щастя

Й чарівного дива.

Хто ж порве моє коріння,

Буде нещасливим.

Дівчинка

Я так більше не робитиму. Ти, квіточко, вибач мені, залишайся в лісі і даруй всім людям радість.

( танок квітів)

Я зрізав квітку - і вона зів'яла, потім піймав метелика - і він помер у мене в долоні. І тоді я зрозумів, що доторкнутись до краси можна лише серцем.

Дитина:

Йтиму садом, полем чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не стопчу навіть і трави.

Я скажу їй: "Зеленій, живи!"

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті.

Учитель:

Ось послухайте казочку саме про сміття у лісі, яку нам розповість...

Після уроків Лисичка бігла додому. В магазині купила морозиво. Вершкове, в шоколадній глазурі, воно було таке привабливе і смачне, що Лисичка і не помітила, як кинула обгортку на землю. І раптом почула стогін.

- Ой-ой-ой! - донеслося десь з-під пенька.

- Хто це? - здивувалася Лисичка.

- Це ми, мурахи. Хтось кинув нам на мурашник величезний тяжкий папір, ми не можемо його забрати. А якщо не заберемо - загинемо.

- Невже через цей маленький папір може загинути цілий мурашник? - запитала Лисичка.

- Це для тебе, Лисичко, маленький, а для нас - великий. Допоможи нам і подивись, хто кинув цей папір.

Лисичка почервоніла:

- Тут нікого немає. Напевно, це вітер заніс.

- Як соромно, - бурмотіла вона, - більше я не буду смітити, тому що цим можу комусь зашкодити

Кого вам нагадала Лисичка? Який висновок ми можемо зробити із цієї казки?

Учень:

Дерево, травичка, птах і квітка

Не завжди уміють захиститься,

Якщо будуть знищені вони,

На Землі залишимось одні.

Учитель:

Чи відомі вам такі факти: щоб в лісі папірець перегнив повністю, потрібно 2 роки, консервна банка - не менше 80 років, а поліетиленовий пакет буде лежати 2 тисячі років.

Діти, сьогодні, йдучи додому, уважно подивіться на дерева, що ростуть навколо школи, поблизу неї, біля вашого будинку, які вони різноманітні і красиві, правда? Вони були б ще гарніші, якби ви, діти, не ламали гілок, не лазили по деревах, не гойдалися на їхніх гілках.

 Їжачок:

До вас, мої рідні,

Звертаюся я,

Найменший у нашій сім'ї.

Стоїть на узліссі ялинка моя,

Не зрубайте її!.

Лелека

На озері плаває пташка моя.

Не убивайте її!

Пролісок

Не зривайте квіти,

Не ламайте гілку.

Вам це мить забави -

А рослині гірко.

Ромашка

Он повзе комашка,

Он хлюпоче річка.

Не ламай ромашку,

 Не топчи травичку!

Калина

В зелені діброва,

В китицях калина.

Глянь, яка чудова

Наша Україна

( пісня "Я з того краю")

Мешканці лісу ( по черзі)

Пам' ятайте, любі друзі:

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали солов' ї,

Щоб пташки у нас співали

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах,

Бережіть природу, діти!

 

Вмій природу любити,

Кожній стеблині радіти.

В полі, у лісі, над яром -

Квіти, дерева та трави...

Кожну травиночку в гаї,

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Діти:

Гарна, велика країна моя,

Є в ній озера, річки і моря,

Гори високі, степи та ліси, -

Скільки багатства і скільки краси!

 

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний край, земленько рідненька.

І вас люблю гори, ліси та гайочки,

 І вас, ріки повноводі, маленькі струмочки...

Бо в тих ріках і струмочках - в чистій тій водиці,

Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

Ти мене годуєш, як свою дитину,

Тому люблю тебе, земле, люблю Україну!

 

Немає другої Вкраїни,
Немає іншого Дніпра,
Чому ж не думає людина,
Коли задуматись пора.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Мусять люди врешті зрозуміти,
Що нам на цій планеті треба жити!
І ще розквітнуть квіти на світанку,
І чисті роси вмиють личко зранку.
І вся планета в танці закружляє:
Майбутнє світле все живе чекає!

Все на землі нам треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти – лише її частинка

(танок гномиків)

Ми маленькі  гномики,

В землі ми  живемо.

Природу захищаємо,

Її оберігаємо.

 

Приходим  на галявину -

Чи хто не насмітив?

Приходим  до джерельця -

Чи хто не забруднив?

 

Погану жуйку в лісі

Ніхто не приліпив?

Пташаток у гніздечку

Ніхто не зачепив?

 

Чи на берізках юних

Не зламані гілки?

Чи на луках зелених

Не зірвані квітки?

 

Солдатиків і бджілок

Ніхто не ображав?

Обгортки від цукерок

Ніхто не накидав?

 

Морозиво ви з'їли,

А папірець куди? -

Не кидай на травичку,

Не кидай до води!

 

Ніде, ніде й нічого

На землю не кидай!

Усе живе на світі

Завжди охороняй!

Учитель:

А тепер пограємо у гру "Як зберегти природу". Для цього треба всім встати і виконувати те, що я скажу. Готові? Починаймо!

- Якщо ти знаєш, що треба берегти і економити чисту воду, поплескай в долоні.

- Якщо болить душа, коли бачиш понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку - поклади руку на серце.

- Якщо ти ніколи не залишаєш сміття в лісі, на березі річки, погладь себе по голівці.

- Якщо ти не збираєш великих букетів, поплескай у долоні над головою.

- Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо тебе - присядь і встань.

- Якщо ти любиш тварин чи тобі подобаються квіти - посміхнись.

- Якщо ти економиш папір - не рвеш зошити, дописуєш їх до кінця - підстрибни.

- Якщо ти переконаний, що кожній людині потрібно піклуватися про природу, про все живе - простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки.

Учитель:

Світ прекрасний навколо тебе -

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки -

Нехай так буде завжди, вовіки.

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

Шановні діти! Радійте природі! Любіть природу! Хай квітне Земля від роду до роду!

( пісня "Пісня  про добро")