16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

«НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ»

Про матеріал

Щоб зацікавити учнів, учителю необхідно постійно оновлювати та урізноманітнювати навчальну діяльність, позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

Об᾽єкт роботи - навчання загальній географії.

Предмет роботи – нестандартні форми навчання в курсі «Загальної географії».

Мета роботи – аналіз нестандартних форм навчання в курсі «Загальної географії».

Для досягення мети поставлено ряд завдань.
Перегляд файлу

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 107»

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

49049, м. Дніпро, вул. Холмогорська, буд. 7 а, І.К. 21902698,тел. 766-32-18, e-mail: sz107@dhp. dniprorada.gov.ua

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

 

«НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ»

 

 

 

 

Підготувала:

заступник директора з НВР,

 учитель географії

КЗО «СЗШ № 107» ДМР

Муратова О. Г.

 

 

 

 

2019 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОСВІТИ

1.1. Психолого-педагогічний аналіз стану проблеми у фаховій літературі

1.2. Можливості нестандартних форм навчання на уроках загальної географії

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

2.1. Методика організації і проведення уроку-вікторини з географії у 6 класі7

2.2. Методичні рекомендації щодо організації та впровадження нестандартних форм навчання в курсі «Загальна географія»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….35

 


ВСТУП

 

Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.

Досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішення цієї проблеми значною мірою сприяє впровадженню у навчально – виховний процес активних методів навчання. Саме тому вчителю слід усвідомити необхідність застосування у своїй роботі таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали б атмосферу розкутості, емоційного піднесення. Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін в усіх сферах життя, у тому числі й освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Як говорив Конфуцій, «до знань ведуть три шляхи: шлях міркувань – цей шлях найблагородніший, шлях наслідування – цей найлегший, шлях досвіду – цей шлях найтяжчий» [4].

Щоб зацікавити учнів, учителю необхідно постійно оновлювати та урізноманітнювати навчальну діяльність, позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

Об᾽єкт роботи - навчання загальній географії.

Предмет роботи – нестандартні форми навчання в курсі «Загальної географії».

Мета роботи – аналіз нестандартних форм навчання в курсі «Загальної географії».

Для досягення мети поставлено ряд завдань:

- вивчення нестандартних форм навчання як інноваційної технології освіти;

- аналіз методик використання нестандартних форм навчання на уроках географії;

- побудова висновків за результатами дослідження.

Методи дослідження – аналітичний, синтетичний.


РОЗДІЛ 1. НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОСВІТИ

 

1.1.          Психолого-педагогічний аналіз стану проблеми у фаховій літературі

Школа не може не зазнавати змін, які диктує ХХІ століття. Вона мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає вміння в лавиноподібному потоці інформації віднайти потрібну, вміти з нею працювати, а не просто накопичувати суму енциклопедичних знань.

Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити. Адже більшість проблем, що виникають у науці, техніці, культурі, мають відкритий характер і тому не мають однозначного і простого вирішення. Якщо вчитель хоче, щоб на його уроках було цікаво, учні не нудьгували і відчували, що не гають часу даремно, він повинен давати учням можливість приймати рішення, критикувати, висловлювати свої думки, робити вибір. Існує ціла гама технік, які дають таку можливість.

Реальний світ вимагає співпраці, колективного розв’язання проблем, Навчити, як давати собі раду, як ефективно діяти в групі, є життєво необхідним. Досвід показує, що навчання окремої особи підсилюється співпрацею. Ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати одне одному свої погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки – це вже освіта [5].

З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.

Термін "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо. Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Останнім часом особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.

Звідси ідеї "активного навчання", "безпосереднього досвіду", "персоналізації знань", "права учня на турботу та увагу", "необхідність створення атмосфери відвертості та взаєморозуміння". Згідно з таким підходом' змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на солідарній основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; бали виставляються тільки за бажанням учнів; постійно існує вибір пlзнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб'єктивного досвіду.

Зважаючи на минулі авторитарні підходи, сучасне навчання в школах України тяжіє до когнітивного. Тому творчо працюючого педагога цікавить усе, що пов'язано з гуманізацією освіти.

Розробка нестандартних уроків відбувається у двох напрямках: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар) і власне нестандартні уроки.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєднуються елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.

Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інтересів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними [7].

Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Ефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього вчитель повинен поставити перед собою наступні установки:

1. Я намагаюся дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте? .

2. Намагаюся змінити стиль викладання. Частіше звертаюся до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовлясь від нарікань.

3. Звертаю увагу на те, як викладають мої колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу.(Відвідую різні відкриті уроки та семінари-не залежно від предмету)

4. Аналізую свої дії. Систематизую знахідки. Зіставляю їх із досвідом інших-що є , може, елементом нової технології [11].

Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам :

– Концептуальність. Кожній педагогічній технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.

– Системність. Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність.

– Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного ціле покладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів.

– Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

– Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб’єктами.

– Візуалізація (характерна для окремих технологій). Передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювавальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників.

Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв’язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

 

1.2. Можливості нестандартних форм навчання на уроках загальної географії

Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.

Згідно з сучасною методикою викладання навчального матеріалу в школі, існують такі типи нестандартних уроків: урок – дослідження, урок – ділова гра, урок – конференція, урок - змагання, урок типу КВК, театралізований урок, урок – консультація, урок – захист проектів, урок – семінар, літературна скарбниця, аукціон знань, урок - інтерв’ю, урок - дослідження, урок – дискусія, урок – казка, уроки - творчі звіти, уроки – конкурси, бінарні уроки, уроки – узагальнення, уроки – фантазії, уроки – ігри, уроки - "суди", уроки - пошуки істини, уроки – концерти, уроки – діалоги, уроки - рольові ігри, уроки – конференції, міжпредметні уроки, уроки – екскурсії, уроки - ігри "Поле чудес", уроки - есе.

Все більшого поширення набувають такі нетрадиційні форми проведення занять, як вікторини, рольові ігри, ділові ігри, конференції, диспути, тощо.

Відомо, що розкриття творчих можливостей дитини найбільш успішно здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактична гра - не самоціль, а засіб розвитку учня. На гру потрібно дивитися як на перетворювальну творчу діяльність у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.

Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Як говорив видатний український педагог В.О. Сухомлинський , «у грі немає людей серйозніших, ніж малі діти». Гру називають королевою дитинства. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:

1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);

2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мовлення, розумових процесів, творчих здібностей);

 3) виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, навичок співробітництва та ін.) [16].

Основними структурними елементами гри є: ігрова задумка, правила гри, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні завдання, обладнання, результати гри.

Ігрова задумка. Як правило, її помітно в назві гри. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно розв'язати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто має вигляд запитання чи загадок, що проектують хід гри. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавальний характер і ставить перед учасниками певні вимоги до знань.

Правила гри визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділових стосунків. Тому правила гри розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.

Ігрові дії є важливою деталлю дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, .застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель як керівник гри. Він спрямовує її в потрібне річище, при необхідності активізує хід її різноманітними прийомами, підтримує інтерес до її проведення.

Пізнавальний зміст гри - це дидактичні завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, поставленої грою.

Обладнання дидактичної гри включає настінні карти, атласи, таблиці, картини тощо.

Результат гри - це закінчення, розв'язання поставленого завдання. Воно дає учням морально - розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або в засвоєнні знань, або в їх застосуванні.

Під час дидактичних ігор дуже важливо стежити за збереженням інтересу до гри. За його відсутності або згасанні ні в якому разі не можна нав'язувати гру дітям, бо в цьому випадку гра втрачає своє дидактичне значення. Щоб зацікавити дітей дидактичними іграми, потрібно емоційно розповідати, привітно ставитись до дітей, підтримувати відстаючих. Тільки за таких умов учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань.

Дидактичні ігри є близькими до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв'язати, здогадатись, довести.

Дидактичні ігри бувають кількох видів [3].

До першого виду належать головоломки, задачі географічного змісту, розв'язання яких потребує від учнів здогадки, що спирається на раніше засвоєні знання; до другого – чайнворди; до третього - кросворди і криптограми; до четвертого - вікторини, цікаві запитання, завданням яких є розкриття суперечностей між засвоєним і новим матеріалом; до п'ятого - загадки, ребуси і словесні ігри різноманітного характеру і змісту (усні чайнворди, розповіді про мандрівки тощо).

Організовуючи та проводячи дидактичні ігри, учитель має усвідомити їх стимулюючу роль в навчальному процесі.

Універсальні інтелектуальні ігри

Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь – який учитель, незалежно від навчального предмету, що він викладає, та вікових особливостей учнів, зможе використати усі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним змістом.

Гра «Ланцюжок» нагадує всім відому з дитинства гру в міста, коли наступний гравець повинен сказати назву міста на ту букву, якою закінчилася назва попереднього міста (Донецьк – Київ – Вінниця і т. д.) ). Учні по черзі називають терміни ( будь – який шкільний предмет). Хто не знає, той вибуває з гри – «розриває» ланцюжок. Така гра може проводитись при закріпленні вивченого матеріалу, на підсумкових уроках.

 «Так чи ні?» : Учитель загадує певний об’єкт (число, історичний факт, географічний об’єкт, літературного героя). Гравці ставлять запитання, а вчитель відповідає лише «так» або «ні». Мета цієї гри – не просто відгадати об’єкт безладним переліком запитань, а навчити дітей виробляти стратегію пошуку раціональним шляхом.

«Валіза (Рюкзак)»: Учитель прикріплює на дошці малюнок рюкзака і пропонує учням по черзі називати, що з тих понять і навичок, отриманих на уроці, вони візьмуть із собою в дорогу .

«Піраміда позитивних емоцій»: учень виходить в центр класу, простягає руку і повідомляє, про що він дізнався на уроці. За принципом добровільності виходять інші учні, поклавши свою руку на руки попередніх виступаючих, повідомляють про свій багаж знань.

«Озеро помилок»: учитель повідомляє, що в розповіді або при зачитуванні тексту будуть навмисно допущені ним помилки. Завдання учнів: помічати та відразу виправляти помилки.

 «Аукціон»: група учнів або команда отримує предмет і розповідає про подію, особу, країну, до яких має відношення даний предмет.

Великий інтерес викликають в учнів географічні задачі в малюнках. Наприклад, за малюнком треба визначити назви річок, міст, окремих понять.

Чайнворди використовують для закріплення вивченого матеріалу за певною темою.

Більш складним видом дидактичних ігор вважаються кросворди.

Особливий підвищений інтерес в учнів викликали дидактичні ігри -завдання: вікторини, загадки, ребуси, словесні географічні ігри, які складаються з цікавих питань, дають простір для роздумів, тренують мислення і є своєрідним засобом введення учнів у нову тему. А тому, як висловився А.С.Макаренко, «педагог не може не гратися».

Методика проведення географічних вікторин.

Найдоступнішою з нетрадиційних форм є географічна вікторина, яку можна проводити з 5-го по 10-й клас включно. Є багато різних підходів та методик її проведення. Але можна виділити і загальні риси вікторини [2].

По-перше, це своєрідна гра, а не іспит. Основна її ознака – цікавість, тому питання повинні бути цікавими, викликати бажання «покопатися»в пам’яті, переглянути довідник (якщо запитання оголошені заздалегідь).

По-друге, до підготовки запитань для вікторини можна залучити дітей. Організація географічної вікторини потребує поділу учнівського колективу класу на кілька (дві і більше) приблизно однакових за можливостями груп (команд).

По-третє, дидактичною метою вікторини є: засобами гри повторити матеріал з теми або розділу; використовуючи проблемні ситуації, розвивати творчі здібності учнів, здатність до групової та самостійної роботи, формувати культуру спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись; розвивати логічне мислення.

Географічні вікторини завжди підвищують інтерес до навчання, адже людина за своєю природою у будь-якому віці залишається гравцем.

На початку проведення перших вікторин необхідно пояснити учням правила гри. Для зручності можна обрати помічника або журі, які б могли стежити за регламентом та поетапно оцінювати змагання команд. Залежно від матеріально - технічної бази школи, під час вікторини бажано залучати технічні засоби навчання (музичні паузи, звукове оформлення окремих конкурсів, демонстрація слайдів, кінофрагментів тощо).

Перед проведенням вікторини вчитель пояснює її правила, націлює учнів на уважність і вміння слухати та поважати думки один одного. Для цього можна застосувати прийом "штрафних балів" - за неуважність і зайвий гамір.

Команди учні формують самостійно або за допомогою вчителя. Щоб гравці команди мали змогу вільно спілкуватися один з одним, парти розставляють довільно. Команди обирають назви і капітанів команд. Назва має бути пов'язана з темою, що вивчається.

Географічна карта – найбільший витвір людства.

Карта є чудовим засобом пізнання, до неї звертаються інженери, дослідники, агрономи й військові, вчителі й учні, і кожен із них знаходить потрібну відповідь на своє питання. Я вирішила, що основне, чому має навчитися учень на уроках географії – це вільне володіння картографічним матеріалом, уміння знайти необхідну інформацію у відповідних джерелах. Відомо, що викладання географії без використання карт дає слабкий ефект. Воно зводиться до опису, але не привчає учнів мислити й шукати відповіді.

У кабінеті є власноручно створені вчителем на листах ватману «пусті» карти материків, України, на яких ізолініями зображені лише контури берегової лінії та водних об’єктів. Учитель показує на будь-яку частину карти, а учні повинні написати або розповісти, що там знаходиться (форми рельєфу, гідрологічні об’єкти, міста – залежно від вивченої теми). Якщо учень може вільно «читати» карту, дати за нею повну характеристику об’єкта вивчення, може легко відшукати необхідну інформацію – моя мета як учителя географії досягнута.

 Подобається дітям гра «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку, конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».

Суть гри «Чи знаєш ти країну?» полягає в слідуючому, учитель на карті показує країну, а діти пишуть назву країни, столицю, материк, рослинний, тваринний світ, внутрішні води та інше. Перемагає той учень, який написав найбільше інформації.

Роль і місце нетрадиційних форм навчання у лекційно - практичній системі навчання. [6]

Лекційно - практична система навчання передбачає виклад нового матеріалу (за лекціями або на уроках з елементами лекцій) великими блоками з використанням методу укрупнення дидактичних одиниць. Це означає відмову від чітко дозованої подачі матеріалу за принципом "новий урок - новий параграф", завдяки чому з'являється можливість більше часу відвести на проведення уроків - практикумів. Узагальнення і поглиблення знань, вивчення позапрограмового матеріалу відбувається на уроках - семінарах, конференціях, диспутах, інтегрованих уроках. Прогалини в знаннях ліквідовуються на уроках - консультаціях. На уроках корекції знань вдосконалюються прийоми викладання нового матеріалу. На спеціально відведених уроках контролюється і перевіряється якість знань, умінь і навичок учнів під час контрольних, самостійних робіт, тестування.

Уроки засвоєння нових знань, як правило, це уроки - лекції. На них учитель викладає матеріал за системою, великими блоками, застосовуючи зазначений метод укрупнення дидактичних одиниць (УДО), аналізує міжпредметні зв'язки, пояснює, яке значення цього матеріалу на практиці та яка його роль у вивченні географії. Тип лекції визначається темою і метою уроку.

Лекція може бути: вступною, настановчою, поточною, оглядовою.

За характером викладу: інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою.

На шкільній лекції слід мати постійну інформацію про якість засвоєння учнями нового матеріалу. Перед лекцією і під час неї слід ставити перед учнями різні навчальні завдання: підготувати відповіді на контрольні запитання, довести окремі твердження, самостійно сформулювати висновки і наслідки за матеріалом, що засвоюється. З цією метою використовуються проблемні ситуації, обговорюються записи, зроблені учнями під час лекції. Уроки - лекції найбільш ефективні в 9-11 класах, хоча елементи лекції повинні практикуватись вже з 5 класу.

Урок-семінар проводиться для поглиблення, узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Під час підготовки до семінару учні набувають навичок самостійної роботи, наукового дослідження, навчаються відстоювати власні висновки і переконання, рецензувати виступи своїх товаришів.

Тему, план семінару і рекомендовану літературу слід повідомити за 2 — З тижні до його проведення.

Так, ефективно проводити семінарське заняття під час вивчення теми "Географія світового господарства" в 10 класі. Учень, або група учнів готуються до виступу лише по одному питанню теми. Готуючись заздалегідь, вони використовують різноманітний додатковий матеріал. Оцінки на уроці, як правило, дуже високі.

Уроки - конференції близькі за методикою проведення до семінарів з тією відмінністю, що вони більші академічні, їх проводять разом з учнями фахівці, науковці, батьки тощо. Особливого поширення набула така форма як прес-конференція. Особливістю методики проведення її є те, що учні, готуючись до заняття, самі вивчають завдання (із переліку тих, які виносяться на конференцію). Підготовка до конференції починається тижнів за три. Учень, або група учнів, вибравши завдання для підготовки, використовують різні джерела інформації і готують доповідь або реферат по цьому завданню. В кабінеті оформляється виставка книг, якими користувались учні під час підготовки до конференції.

Коли починається урок, вчитель у вступному слові оголошує мету конференції. Потім доповідачі, або як ми їх назвали, оглядачі, займають свої місця за столом біля дошки. Перед кожним оглядачем є табличка, на якій записана тема його доповіді. Оглядачі виступали згідно регламенту не більше 5 хвилин. Всі інші учні були "журналістами", завданням яких було записати основні питання по ходу виступів і ставити запитання доповідачам.

Друга частина уроку, тобто запитання і відповіді, займає не більше 20 хвилин. Для прес-конференції, яка проводиться в межах одного уроку географії, цього часу достатньо, тому що учні дуже стомлюються. Вони спочатку роблять доповіді, потім відповідають на запитання, тобто довгий час знаходяться в напруженні, до якого ще не звикли.

На прес-конференціях, як правило, розглядається одна тема, з різних позицій. Прес-конференція дає можливість зрозуміти, які питання цікавлять учнів і враховувати це при плануванні навчальних тем.

Інтегровані уроки, на яких пояснюють учням новий матеріал і об'єднують з цією метою свої зусилля двоє і більше вчителів - предметників. Доцільно проводити такі уроки на теми, які вимагають максимального і глибокого встановлення міжпредметних зв'язків.

Ось лише приклади таких уроків: вчителі географії і біології можуть разом провести урок на теми: "Життя в океані", "Органічний світ Австралії"; вчителі географії та історії можуть провести урок на тему: "Формування території України. Історико - географічні області"; вчителі географії і хімії урок на тему: "Хімічна промисловість. Центри виробництва мінеральних добрив на Україні." та інше. [14]

Проведення таких уроків є явищем поодиноким і залежить лише від бажання вчителів.

 


РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

 

2.1. Методика організації і проведення уроку-вікторини з географії у 6 класі

Тема: «ГІДРОСФЕРА» , 6 клас

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми, виявити прогалини в знаннях, якщо вони є, спланувати роботу над їх усуненням. Заохотити дітей до ґрунтовного засвоєння знань. Виховувати почуття колективізму.

Тип уроку: узагальнюючий урок – змагання.

Хід уроку:

I. Підготовчий етап

Розділити учнів на команди. Вибрати капітанів, підібрати назви для кожної команди.

II. Хід змагання

1. Розминка. Відгадати загадки

Із-під гірки з-під крутої прокрадається порою та й до моря утіка через лози по ярах. (Джерело)

Ледь тремтить на вітерку стрічка на преторі, вузький кінчик у струмку, а широкий — в морі. (Річка)

Не вода, не суша — на човні не пропливеш і ногами не пройдеш. (Болото)

Стоїть корито, повне води налите. (Ставок)

Кругом вода, а з питтям біда. (Море)

По морю йде, а до берега дійде — зразу пропаде. (Хвиля)

Біжать коні булані, на них вуздечки порвані. (Хмари)

У небі вітер — пастух отари заганяє в тісні кошари. Із овець тче нитки шовкові

 на ліси, на поля, на діброви. (Дощ)

Уночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса)

На долину, на поділ ліг великий сивий віл,

Надійде теля червоне — геть того вола прогоне. (Сонце й туман)

Росте коренем догори,

А на сонці, мов жар, горить. (Бурулька)

Величезний шматок скла швидко щезнув від тепла. (Крига)

2. Прослухати вірш, дати відповідь на питання: «Які частини гідросфери не згадані у вірші?»

Пам'ятаймо, люди, назавжди: неможливо жити без води.

 Це — життя колиска, це — дощ! Це — роса, це — квітка на межі!

Це — тумани, ріки й моря, порятунок у спеку.

Це — життя. Це — кришталь озер і джерело, це хмаринки в небі, це — село

У тополях й вербах над ставком, це — криниця, клумба під вікном.

 Шурхіт хвиль і шторму дикий рев, це — струмок у травах між дерев.

Зелень трав, веселки кольори, нитки рік і в сутінках бори...

Пам'ятаймо, люди, назавжди: Неможливо жити без води.

3. Цікавий конкурс

Назвати:

• «кольорові» річки;

• «кольорові» моря; . • море без берегів;

• океан, що обманює своєю назвою;

• острови, що «командують»;

• «клишоноге» озеро;

• море, де немає життя;

• острови, що смалять;

• моря, що носять імена дослідників;

• імена в назвах річок, озер, островів.

4. Конкурс «Що в ланцюжку зайве?»

• Байкал, Арал, Ладозьке, Синевир, Конго.

• Гудзонова, Лабрадорська, Мексиканська, Біскайська.

• Ла-Манш, Дрейка, Бенгальська, Берингова.

• Ніл, Волга, Лена, Вікторія, Амур.

5. Конкурс «Упізнай силует»

Потрібно за мал.юнком обрисів впізнати назву моря, острова, озера.

6. Конкурс «Цифроград»

Дано картки з цифрами. Треба відгадати, що ці цифри характеризують.

• 11022 — (Маріанська западина)

• 1 610 — (глибина Байкалу)

• 6 671 км —( довжина Нілу)

• 1 064 — (висота водоспаду Анхель)

• 2061 — (висота найвищої гори Карпат - Говерли)

7. Гра «Слово в словах»

Зі слова ГВАДИЛКВАМІРТ скласти слова, що стосуються теми. Наприклад: рік, град, лід.

8. Конкурс «Най... най... най...»

Назвати:

• найдовшу у світі річку;

• найповноводнішу в світі річку;

• найбільший океан;

• найсолоніше море;

• найбільше озеро світу;

• найглибше озеро світу;

• найвищий водоспад;

• найглибшу океанську западину;

• найбільшу течію.

9. Кожна команда повинна скласти кросворд зі словом «вода», який має розгадати команда-суперник.

Наприклад:

В — високий уступ в течії річки, по якому падає вода.

О —природна заглибина, заповнена водою.

Д — зниження в рельєфі, в якому тече річка.

А — кораловий острів овальної форми з лагуною в центрі.

Відповіді: водоспад, озеро, долина, атол.

10. Гра «Хто — кого»

Кожна наступна назва має починатися останньою літерою попередньої назви.

Волга — Амур — Рейн — Ніл — Лена — Амазонка — Ангара — Азов — Ведмеже —Ейр…

11. Музичний конкурс (домашнє завдання)

Пригадайте пісні, в яких звучать назви річок, озер, океанів...

Наприклад:

• Реве та стогне Дніпр широкий...

• С голубого ручейка начинается река...

• С водопада падали, сидели на мели...

• Чорное море мое...

• Издалека долго течет река Волга...

• Тече річка, невеличка, схочу — перескочу...

• В'ється, наче змійка, неспокійна річка...

III. Підбиття підсумків змагання

 

2.2. Методичні рекомендації щодо організації та впровадження нестандартних форм навчання в курсі «Загальна географія»

З 2017 року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804.

До навчальної програми внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним.

Основні зміни в навчальній програмі визначені в Пояснювальній записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу предмета, корекції мети і основних завдань шкільної географії, особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії. Відповідно оновлено структуру і зміст навчальної програми.

Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід до вивчення географічного середовища в цілому і його просторової диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній взаємодії. Це найбільш ефективний шлях формування системи геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей, відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства. Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також вміння правильно орієнтуватися в просторі.

Так, зокрема в курсі «Загальна географія» 6 класу основні завдання першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються незмінними. Відкориговано очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.

Особливістю даного курсу є його насиченість загальними географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань. Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою вивчення конкретних об’єктів і явищ, у першу чергу наявних у своїй місцевості.

Розпочати вивчення географії в 6 класі доцільно з обґрунтування значення географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні розуміти, для чого вони вивчають географію, вміти користуватися основними джерелами географічних знань.

Значної уваги у викладанні початкового курсу географії вимагає формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм тощо.

Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі

надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» пов’язана з формуванням в учнів:

готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;

уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;

навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню:

ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;

уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;

активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.

Наприклад, при виконанні дослідження «Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів» через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль лідера й виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:

застосовування знань про лікарські й отруйні рослини, тварин на прикладі природних комплексів своєї місцевості;

формування установок на раціональне, здорове та безпечне харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і польових досліджень;

виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних та столових вод.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.

Нетрадиційні форми проведення уроків (рольові ігри, прес-конференції, дослідження, подорожі, мультимедійні презентації тощо) вже досить міцно увійшли в роботу. Вони дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до досліджуваного предмета, а також розвивати їх творчість і самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань. Сама організація такого уроку підводить учнів до необхідності творчої оцінки досліджуваних явищ, особливо результатів діяльності людини, тобто сприяє виробленню певного позитивного ставлення до природи.

Для вивчення курсу «Загальна географія» пропонуються наступні нестандартні форми уроку.

 

ЛЕКЦІЯ

Структура традиційної лекції така:

організація діяльності вчителя та учнів;

формулювання теми, постановка мети і завдань;

актуалізація опорних знань учнів;

викладання змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями;

узагальнення та систематизація знань учнів, набутих у процесі читання лекції;

підведення підсумків лекції.

СЕМІНАР

Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.

Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей [19].

ПРАКТИКУМ

Урок-практикум – такий тип навчального процесу, який сполучає різні форми організації пізнавальної діяльності, має риси «комбінованого» уроку, органічно «поєднуваного» з системою нетрадиційної освіти.

УРОК-ВИСТАВА

Мета уроку вистави – поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь та навичок спілкування, співробітництва в процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ проникнення ідеями, закладеними автором у ролях. Ролі визначено змістом та характером твору. Це можуть бути персонажі з міфів та легенд, казок, епосу, літературних творів. Оцінюється урок-вистава за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети.

УРОК-АУКЦІОН

На дошці написано список запитань, які повинні бути "продані" на "аукціоні" і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення "аукціону" обирається експертна група, керівник цієї групи – ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що "продається". Ведучий називає першого учня, той – номер запитання. Усі очима знаходять текст запитання на дошці. Ведучий запитує: "Хто хоче купити це запитання?" (треба розуміти це питання як таке: "Хто знає відповідь на нього?"). Чекає піднятих рук. Рахує: "Один", – знову читає запитання і оголошує: "Два..." Якщо піднялася рука "покупця", надає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал. Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі запитання не будуть з´ясовані.

УРОК-ДИСПУТ

Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання

УРОК-ДІАЛОГ

Урок-діалог будується на основі таких принципів:

культурологічного (вивчення художнього тексту за багатоманітністю його культурних рівнів, сприйняття та осмислення через книгу відносин «людина – світ»);

історичного (розгляд просторово-часових характеристик твору в їх взаємозв’язку з сучасністю і поглядом в майбутнє);

гармонізації і діалогізації навчання (встановлення між учнем і книжкою рівноправного обміну духовними цінностями).

УРОКИ-КВК

Ці уроки дуже схожі на телевізійну гру КВК і можуть бути проведені за схемою:

"Розминка", "Домашнє завдання", "Індивідуальна робота", "Конкурс "Вгадай", "Конкурс майстрів мистецтва", "Конкурс розповідачів", "Конкурс капітанів".

Завдання має як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма висунутих завдань гумористична, цікава.

 УРОКИ-МАНДРІВКИ

Одним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки-мандрівки[17].

Мета таких уроків: зацікавити всіх учнів; створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулювати до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.

Особливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).

Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Спочатку треба визначити тему, мету, тип уроку-мандрівки, скласти логічну послідовність уроку, продумати організаційні заходи і шляхи підготовки учнів до уроку. Для очних мандрівок це:

Ознайомлення учнів з темою, метою і місцем екскурсій (марафонів);

Актуалізація знань про правила дорожнього руху, правила поведінки на природі й на вулиці;

Поділ класу на групи по шестеро в команді;

Ознайомлення учнів із проблемно-пізнавальними завданнями;

Добір наочності.

Якщо це урок-марафон, то слід підготувати кабінети-зупинки, таблички з назвами станцій, маршрутні завдання.

Для уроків-мандрівок в умовах класного приміщення слід виготовити карту або план, за яким триватиме подорож країною Математики (Математичним океаном, до замку Логіки тощо).

Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати на недоліки.

Педагогічний досвід підтверджує наявність наступних етапів у структурі уроку-мандрівки:

І. Організаційний момент.

Привітання та побажання гарного настрою.

Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки.

ІІІ. Постановка мети і завдань.

ІV. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок.

Фронтальне опитування.

Елементи дискусії. Відповідь на проблемне запитання.

Фізкультхвилинка.

Індивідуальна робота учнів.

Робота в групах. Виконання завдань творчого характеру.

Дидактична гра з елементами змагання.

V. Підсумок уроку.

Підсумкова бесіда.

Оцінювання роботи учнів на уроці.

Загальна оцінка діяльності класу.

VI. Домашнє завдання практичного характеру

КОНФЕРЕНЦІЯ

Мета уроків-конференцій – розширення та поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками.

Форми роботи в процесі підготовки – вивчення літературних джерел, у ході самого уроку

УРОК-ЗМАГАННЯ

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому [20].

УРОК-ТУРНІР

Його мета – повторення й узагальнення вивченого. За два тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. У класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв´язують задачі (їх перелік дається). Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи.

УРОК-КОМПОЗИЦІЯ

Він дає цілісне і повне уявлення про тему вивчення;

забезпечує широку участь учнів як у підготовці, так і в проведенні уроку;

передбачає комплексне застосування різних засобів навчання: плакатів, схем, портретів, картин, музичного супроводу, художньої і довідникової літератури та ін.;

учить сприймати, пізнавати світ не тільки через раціональну сферу, сферу мислення, а й через почуття, емоції.

ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ

Ці уроки проводяться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, теорій, ідей, відображених у різних науках та відповідних навчальних предметах. Це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів. Вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища. Основний аспект ставиться не тільки на засвоєння певних знань, стільки на розвиток освітнього мислення. Структура таких уроків відрізняється чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великою інформативністю, об’ ємністю матеріалу.

Інтегровані уроки сприяють:

більш повному осмисленню учнями навчального матеріалу, різні аспекти якого не можуть бути розкриті засобами якогось одного навчального предмета;

формуванню умінь переносити знання з однієї галузі науки чи мистецтва в іншу;

стимулюванню аналітико-синтетичної діяльності учнів, розвитку потреби в системному підході до об’єкта пізнання, аналізі та порівнянні процесів та явищ;

розкритті думок, настроїв, вражень, наприклад, філософських та релігійних вчень історичної епохи, в контексті якої слід сприймати і розуміти творчість письменника;

розвитку творчих здібностей учнів: уяви, фантазії, образного мислення, інтелекту та емоційної сфери.

Підготовка до інтегрованих уроків передбачає:

аналіз річного календарного планування;

зіставлення матеріалу різних предметів для визначення споріднених тем;

«конструювання» заняття;

визначення завдань уроку;

написання плану-конспекту.

 Після вивчення теми «Атмосферний тиск» можна провести інтегрований позакласний захід на тему «Газообмін у легенях і тканинах», в якому беруть участь інші вчителі-предметники. Наприклад:

учитель хімії – ознайомлює учнів з властивостями оксигену, окисненням;

учитель фізики – нагадує про явище дифузії, ознайомлює з поняттям парціального тиску, аналізує зміну тиску газів під час дихання;

учитель біології – пояснює суть дихання, зміну складу повітря під час дихання, парціальний тиск, газообмін, перенесення газів кров'ю, закон збереження енергії, сполучення оксигену з залізом в еритроцитах, вплив оксигену на рівень гемоглобіну в крові, вплив шкідливих речовин на рівень оксигену в крові, джерела поповнення оксигену на нашій планеті;

учитель математики – розв'язує практичну задачу: скільки потрібно кисню для дихання на хвилину, годину, добу?;

учитель фізичної культури – роз'яснює зв'язок гіподинамії та гіпоксії, наголошує на необхідності занять фізкультурою;

медична сестра – розкриває можливості людини в екстремальних ситуаціях, наводить випадки з медичної практики;

учитель історії – обговорює факт загибелі людей на повітряній кулі «Зеніт» у 1862 році [22];

Проведення нетрадиційних уроків відповідає тенденціям сучасного уроку, зокрема таким, як відмова від авторитарного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення вміння самостійно працювати, обгрунтовано приймати рішення, набувати необхідних життєвих компетенцій.

УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ

Урок-дослідження – це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене проблемами сучасного суспільства, яке ставить перед навчальним закладом завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки учнів, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Дослідницький метод на уроках застосовується переважно в старших класах.

Педагогічні можливості уроку-дослідження:

здобування знань самостійно, а не отримання їх у готовому вигляді;

удосконалення мислення, розвиток аналітично-синтетичної діяльності учнів, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати й систематизувати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження та аргументувати їх;

скерування учнів на динамічний пошук, що примушує їх стати дослідниками, першовідкривачами знань, співавторами навчального процесу;

глибше осмислення нових знань на підставі попередніх і життєвого досвіду, в результаті чого навчальний матеріал міцніше запам’ятовується і здебільшого стає переконанням учнів, основою їх майбутнього світогляду;

допомагає переконатися в істинності своїх припущень,

задовольняють потребу в дослідництві, творчості, що має позитивний вплив на їхнє здоров'я, самовираження,

Уроки-дослідження урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до пізнання світу.

 

 

 


ВИСНОВКИ

 

Нестандартні форми навчання, які застосовуються під час вивчення географії, мають дуже велике значення для розкриття творчих можливостей учнів. А це особливо важливо на даному етапі розвитку освіти, в час демократизації навчального процесу, гуманізації навчання. В центрі навчально-виховного процесу повинна стояти дитина, і завдання для нас, вчителів - зробити так, щоб ця дитина бажала вчитися і вміла орієнтуватися в потоці інформації - вибирала ті краплини знань, які їй необхідні. І коли такий учень закінчить школу, він повинен вміти застосувати здобуті знання на практиці. Окрім міцних знань, школа повинна виробити в учнів і певні моральні якості, які допоможуть їм в майбутньому. А для виконання цих завдань тільки традиційних уроків замало. Тому нетрадиційні форми навчання допомагають вирішувати ті складні завдання, які сьогодні стоять перед нашою освітою і школою зокрема. Як писав відомий педагог В.Сухомлинський, «щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла».

Застосовуючи нетрадиційні методи потрібно пам’ятати:

на сучасному етапі роботи школи в основу педагогічної практики слід покласти творчий підхід;

новації мислення мають бути педагогічно впровадженими та відповідати основним вимогам навчання й виховання;

на уроці необхідно досягти поєднання ігрової та навчальної форм діяльності;

нетрадиційні заняття дають змогу урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховують цілісну, творчу особистість;

використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, їхніх життєвих компетенцій;

уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи забезпечує високу ефективність нестандартних уроків, бажання дітей навчитися, належний рівень навчальних досягнень школярів

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Бойко В. М. . Загальна географія. 6 клас. К.: «Педагогічна преса», 2006.
  2. Гончаренко О. В. Географія : навч. посіб. / О. В. Гончаренко, Ю. В. Зайончковський. – Харків : Парус, 2005. – 455 с.
  3. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: (Навч.- метод. посіб.) - Х.: Вид. Група "Основа", 2009. - 126 с. –
  4. Довгань Г. Д. Я обираю географію! : [довідник] / Г. Д. Довгань. – Харків : Основа, 2010. – 655 с.
  5. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії. - Х.: Вид. група "Основа", 2005. - 96с.
  6. Ілюк О. Конкурс-гра «Сходинка за сходинкою» : 7 кл. / О. Ілюк, В. Горук // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). – 2014. – № 3. – С. 47-49.
  7. Корнєєв В. Урок географії: загальні вимоги, типи і структура / В. Корнєєв // Географія та основи економіки в школі – 2015. – №. 3 – С. 2-5
  8. Костенко Л.В.Географія 6-7 кл. Нестандартні уроки. Бібліотека творчого вчителя.- К.:Ранок, 2016.- 145 с.
  9. Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2017/2018 навчальному році/Шкільне життя.- № 9.- 2017
  10. Новий довідник. Географія : загальна географія, географія світу, географія України / авт.-упоряд. Л. Пасенко, М. Сорока, С. Капіруліна [та ін.]. – 2-е вид. – Київ : Казка, 2010. – 957 с.
  11. Отдатчикова Д.В. Нетрадиційні форми навчання // Сільська школа. - №11 (23), листопад – 2016.
  12. Пестушко В.Ю. Географія у незвичному ракурсі.- К.: Ґенеза,2012.-159с.
  13. Сидоренко В. Оптимізація знань і вмінь обдарованих учнів із географії: 8-9 кл. / В. Сидоренко // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). – 2014. – № 3. – С. 40-46.
  14. Скарлато Г. П. Захоплююча географія: Навчальний посібник. - К.: «Альтерпрес», 2008. – 414 с.; іл.
  15. Стадник О.Г. Нетрадиційні форми уроків географії. - Х.:Основа, 2013. - 96с.
  16. Тиждень географії у школі / Упорядник В. М. Андрєєва. – Х.: Основа, 2006. — 128 с. — (Б-ка журн. «Географія»)
  17. Усі географічні назви (за шкільною програмою) : 1100 географ. назв світу та України / упоряд. Л. В. Петриненко. – Харків : Торсінг плюс, 2008. – 287 с.
  18. Фещук В.П. Загальна географія. 6 клас: розробки нестандартних уроків.- Хмельницький: Бережанка, 2015, - 223с.
  19. Цікава географія / упоряд. С. В. Тишковець. – Київ : Кобза, 2004. – 399 с.
  20. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //Географія. -2016. -Лют. (№ 3). –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Середня оцінка розробки
Структурованість
3.0
Оригінальність викладу
2.0
Відповідність темі
3.0
Загальна:
2.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сергій Олійник
    Тема розробки неактуальна на сьогоднішній час. Практична частина нерозкрита, Описано нестардатні форми роботи. Вони є описані скрізь, а де їх практичне використання вами?
    Загальна:
    2.7
    Структурованість
    3.0
    Оригінальність викладу
    2.0
    Відповідність темі
    3.0
docx
Додано
3 січня
Переглядів
1354
Оцінка розробки
2.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку