НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ: БІНАРНИЙ УРОК

Досвід роботи

Олекандрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені І.С.Буряка Валківської районної ради Харківської області

Тема: «НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ:

БІНАРНИЙ УРОК»

2014

Автор досвіду        Нужа Юлія Павлівна

Дата народження: 20.02.1970

Освіта: Повна вища освіта. Диплом ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. спеціальність «Педагогіка і методика викладання середньої освіти. Історія»

Спеціальність - вчитель історії Олександрівської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів імені І.С.Буряка Валківської районної ради Харківської області

Адреса : Олександрівська загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів імені І.С.Буряка Валківської районної ради Харківської області

Вул..Перемоги, 5

С.Олександрівка

63054

Тел./факс 96-83-90

Е- mail: oleksandrovka@yandex. ru 

Код ЄДРПОУ 26282384

Актуальність досвіду:

Уроки, проведені нетрадиційно, стимулюють творчість вчителя та його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з вчителем. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допоможуть зацікавити учнів, внести позитивні емоції в міжособистісні стосунки в класі.

     Звертаючись до державних документів про освіту, чітко визначена мета, яка стоїть  переді мною, щоб розв'язати дану проблему:

• Визначати головне, самостійно робити висновки з пояснення вчителя; знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; давати правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання. ( Програма загальноосвітньої школи )

 • ... формування особистості, учня ( вихованця ), розвиток його здібностей і обдаровань... (ст. 5 Закон України про загальну середню освіту )

 • Поряд з функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці різних видів діяльності, самовираження у творчості  ( Державний стандарт загальної освіти)

 • Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісної нової освіти всіх дітей шкільного віку. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитись, критично мислити, користуватися комп'ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору.

 • ... необхідна умова розквіту індивідуальності

 • ... є орієнтація на розвиток творчості - творчої активності, творчого мислення, здібностей до діяльності в нових умовах ( Концепція загальної середньої освіти)

 • ... розвиток критичного мислення, ... уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи ...

(Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності)

 • Один із пріоритетних напрямків розвитку освіти є: формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості. ( Національна доктрина розвитку освіти)

Опис досвіду

Поняття про інтеграцію з’явилось у педагогічній літературі не так давно. Слово це у перекладі з латинської мови означає «поповнення», «об’єднання» в ціле будь – яких окремих частин. Проте сама проблема інтеграції простежується ще в працях Платона, Аристотеля, Канта, Менделєєва, які піднімали ідею єдності наукових знань.

Інтеграція – процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного, цілого ( О.Мариновська, Г.Бабійчук).

Інтеграція – це творення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше розрізнених одиницях, а потім пристосування цих елементів та частин та їх об’єднання в неіснуючий раніше моноліт особливої якості ( Н.Свєтловська)

Через інтеграцію, як зауважує С.Гончаренко, успішно здійснюється особистісноорієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії з довкіллям.

Інтеграція може успішно здійснюватись за умов дотримання ряду педагогічних вимог, а саме: 

• Робота вчителя та колег - предметників повинна спрямовуватись на комплексне вирішення питань освітньо – виховної роботи;
• Усім своїм змістом, напрямом, формами робота спрямовується на оволодіння учнями основ наук.

        Навчально – виховна ефективність інтеграції буде належною в тому випадку, якщо зв’язки встановлюватимуться за всіма напрямками роботи. Важливо, щоб учнів не перевантажували матеріалом. Під час вивчення теми не потрібно встановлювати всі можливі зв’язки, а лише найнеобхідніші. Організація інтегрованих уроків чи використання елементів інтеграції в навчальному процесі це один із кращих способів трансформації знань, одержаних учнями на уроках суміжних предметів.

Структура уроку на інтегрованій основі ( за О.Мариновською)

1. Актуалізація опорних знань.
   1.             Підготовка до сприйняття.

Опора на особистісний досвід школярів ( перевірка домашнього завдання, фронтальне опитування, навчальний діалог, асоціативна павутинка тощо – за вибором учителя й учнів).

Розкриття пізнавального інтересу шляхом включення завдань між предметного характеру.

2. Цілепокладання.
   1.             Формування пізнавальних мотивів учіння.
   2.             Повідомлення теми, мети уроку.
   3.             Узгодження особистісного досвіду школяра з навчальним завданням міжпредметного характеру.
3. Вивчення нового матеріалу.
   1.             Проектування усвідомлення змісту смислових блоків – учителями – предметниками ( виклад нового матеріалу з використанням методу підсиленої лекції, ігрових форм навчання тощо).
   2.             Розкриття основних домінант уроку вчителями – предметниками.
   3.             Моделювання особистісної форми змісту вчителями – предметниками ( моделювання і конструювання історико – літературних сцен, історико – культурних текстів тощо, які б розкривали художньо – естетичну дійсність через життя й долю непересічних особистостей – творців культурних цінностей).
4. Закріплення.
   1.             Закріплення нових знань і способів дії.
   2.             Цілереалізація.
   3.             Контрольно – оцінювальна діяльність.
   4.             Залучення учнів до проектування наступного уроку.

Для кращого сприйняття та засвоєння програмового матеріалу учитель повинен створити такий мікроклімат у класі, який заохотить учня до вільного висловлення думки та враження, за умови, що свобода гарантована учням і викладачам, коли верховенствують рівність і справедливість. Це має стати обов’язковою умовою ефективного засвоєння предмету. Відповідно , виникає проблеми оцінювання учнів. Не слід забувати, що часто оцінюються не так знання школяра, як його вміння, судження. Учителю слід бути дуже обережним в оцінці суджень учня, щоб не             « вбити» в ньому прагнення до самостійного мислення.

Мета уроків, побудованих на інтегрованій основі,- створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта , поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, вироблення позитивно – емоційного ставлення до пізнання.

Бінарний урок – нестандартний урок і тому має своєрідну методику проведення.

Бінарні уроки - одна з форм реалізації міжпредметних зв'язків і інтеграції знань з кількох предметів.  Бінарний урок за своєю природою є однієї з форм проекту, зазвичай -  це межпредметний, внутрішній короткостроковий чи середньої тривалості проект. Бінарні уроки дозволяють інтегрувати знання з різних областей для рішення однієї проблеми, дають можливість застосувати отримані знання на практиці.

До загальних цілей бінарних уроків можна віднести: розвиток співробітництва педагогів; формування в учнів переконання у зв’язку предметів, у цілісності світу.

Психологічна і методична сумісність викладачів грає не останню роль у підготовці і проведенні бінарного уроку.  Існують  загальні вимоги до заняття виробничого навчання будь-якої професії, яких варто дотримуватись. До таких відносять:

  - органічна єдність виховання і навчання;

  - досягнення конкретних навчальних цілей;

         - застосування різноманітних методів навчання з дотриманням принципів індивідуального підходу до учнів.

Звичайно бінарні уроки проводяться на етапі творчого застосування матеріалу, і на таких уроках зважуються цікаві, практично значимі і доступні учням проблеми на основі міжособистісної взаємодії. Результати роботи мають практичну цінність.

 Але бінарні уроки мають і недоліки. Вони  вимагають великої підготовки, як викладачів, так і учнів, тому їх неможливо проводити часто. Але такий урок, проведений не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, формування переконань у зв’язку предметів і цілісності світу є важливим етапом у формуванні світогляду учня, розвитку його мислення. Протипоказаннями у застосуванні бінарних уроків є непогодженість, несумісність педагогів.

 Бінарні уроки з предмета «Історія»:

 - служать засобом підвищення мотивації вивчення історії, тому що створюють умови для практичного застосування знань;

 - розвивають  навички самоосвіти, тому що велику частину підготовки до уроку учні здійснюють самостійно і в позаурочний час;

 - розвивають аналітичні здібності і винахідливість;

 - володіють величезним виховним потенціалом;

 - на бінарних уроках відбувається перенос уміння в нові області, що  не вивчалися раніше, що допомагає учнем приймати рішення творчих виробничих ситуацій.

Мета бінарного уроку - створити умови мотивованого практичного застосування знань, навичок і умінь, дати можливість побачити результати своєї праці й одержати від них радість і задоволення.

Інтегроване навчання має на увазі  проведення бінарних уроків і уроків із широким використанням міжпредметних зв’язків.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система освіти і кожна школа шукає своє «обличчя», дуже важливо в гонитві за модними напрямами у навчанні не втратити головне – людину, особистість, яка не тільки має знання у галузі економіки і техніки, а й здатна розуміти і відчувати прекрасне –співпереживати іншим людям.

Запропонована технологія не суперечить тій, яка розроблена в дидактиці, а дозволяє втілити навчальний матеріал у цікаву, нестандартну форму.

Кожний шкільний предмет має свою специфіку. При цьому головна мета одних – озброїти учнів науковими знаннями, інших – допомогти оволодіти певними способами діяльності.

Деякі з рекомендованих інтегрованих уроків, а саме бінарні,  дозволяють  будь-якій навчальний матеріал подати в незвичайній формі викладання. Описані уроки можна застосовувати не тільки в «чистому» вигляді, а й у різному сполученні. Здебільшого це залежить від уміння учнів зосереджувати свою увагу. Чим вони молодші, тим настійнішою є потреба у різноманітних видах діяльності.

Особисто я працюю над дослідженням інтегрованої форми організації проведення уроків історії. Звичайно ж, на кожному уроці проводити нетрадиційні форми діяльності недоречно, бо це також може призвести до набридання, несерйозного сприйняття матеріалу. Також на своїх уроках я можу використовувати  нестандартні методи, прийоми, елементи на частину уроку і це дає свої певні позитивні результати, роблячи урок дійсно цікавим і насиченим, емоційним. Протягом останніх років розробила та провела бінарні уроки з таких тем:

• « І знову війна» . 5 клас. Вступ до історії України + музика.
• «Фортеці, замки та палаци України» 5 клас. Вступ до історії України + математика.
• «Культура Давньої Греції. Математичні знання греків» 6 клас  Історія стародавнього світу + математика.
• « Християнська церква» 6 клас. Історія стародавнього світу + православна культура Слобожанщини.
•  «Середньовічна культура Західної Європи». 7 клас.   Історія середніх віків + світова література.            
• «Київська держава за часів правління Володимира Великого. Впровадження християнства.» 7 клас. Історія України + світова література.
• «Реформи адміністративно – політичного управління 60-70-х рр. ХІХ ст.. у Російській імперії.»  9 клас. Історія України + Правознавство.           

Майже на кожному уроці, і на відкритих бінарних уроках, використовую інтерактивні технології навчання, зокрема такі, як «мозковий штурм», «коло ідей»,робота в парах та малих групах. Це допомогає активізувати роботу учнів на уроці, залучити до роботи якомога більшу кількість дітей, вчити їх працювати в групі, висловлювати та аргументувати власну точку зору, давати оцінку історичним подіям, явищам та процесам, порівнювати їх.

Нестандартні інтегровані уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, які педагоги використовують у своїй практичній діяльності.                                   

Ми всі знаємо, що успіх учня залежить від успішності вчителя, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель. Сучасний вчитель має дотримуватись таких вимог: повинен володіти методикою інноваційної технології, бути ерудованим, мати навички самоорганізації.

 Особисті досягнення:

• друковані роботи за цією темою :  Уроки « Реформи адміністративно – політичного управління 60-70-х років ХІХ століття у Російській імперії. 9 клас» Історія і правознавство (Історія та правознавство № 33, листопад 2010 р. вид. «Основа»), «Культура давньої Греції. Математичні знання греків. 6 клас » Історія і правознавство          (Історія та правознавство  № 19-21, липень 2012 р. вид. «Основа»), «Українське село та місто у ХVІІІ- ХІХ століття. 5 клас» Історія і краєзнавство ( Історія та правознавство №  24 ,  серпень 2014 р. вид. «Основа»), « Середньовічна культура Західної Європи. Інтегрований урок історії та світової літератури. 7 клас» ( Історія та правознавство №  28-29 ,  жовтень  2014 р. вид. «Основа»).

• робота « Нестандартні форми викладання історії», що представлена до ХХІ обласної  виставки – презентації  педагогічних ідей та технологій нагороджена Дипломом ІІІ ступеня ;

• дипломи і грамоти.

Шляхи розповсюдження досвіду:

•  10.03.2010 р. на районному методичному об’єднанні вчителів історії та правознавства показ відкритого уроку «Реформи адміністративно – політичного управління  60-70 рр ХІХ ст. в Російській імперії та сучасний стан в демократично – правовій державі» Історія та правознавство;

• 03.02.2011 р. майстер – клас «Культура давньої Греції. Математичні  знання греків». Історія та математика;
• 17.11.2013 р. майстер – клас « Середньовічна культура Західної Європи». Історія та світова література;
• Тижні історії, народознавства, краєзнавства;
•  Друковані роботи з інших тем.

Напрямки діяльності щодо подальшої реалізації досвіду:

• Методична консультативна допомога вчителям  з питань реалізації нестандартних форм викладання предметів;
•  Співпраця з методистом історії  Валківського відділу освіти;
• Продовжувати показ мастер – класу ( відкритих уроків ) на шкільному та районному рівні;
• Участь у районному фестивалі педагогічних ідей з предметів суспільно – гуманітарного циклу.

І, нарешті, хочу подякувати сучасній технології – інтегрованому навчанню - за можливість  самореалізувати  себе, виразити свої внутрішні потреби  творчого пошуку.  Завдяки темі мого досвіду, у мене є власні творчі доробки (публікації), спроби на створення своєї маленької технологічної майстерні. А це допомагає мені забезпечити вихід кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності, формування самоосвітньої компетентності.

І чим більше я занурююся в методику проведення бінарних уроків, вивчаю можливості інтегрованого курсу, переконуюсь, що за ним – велике майбутнє.

ДОДАТКИ