3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

Нестандартний урок. Текст "Різноманітність рослин

Про матеріал
нетрадиційний урок за методикою В.Сухомлинського. Урок що відкриває нові можливості роботи з учнями під час вивчення біології рослин. Добре підходить для узагальнення курсу біології за 6 клас
Перегляд файлу

Захарівський НВК «КЗ ГЛИНСЬКЕ НВО»

Світловодської державної адміністрації

Кіровоградської області

 

 

 «Нетрадиційний  урок»

 

Тема: «Різноманітність рослин»

Тип уроку: урок узагальнення -  екскурсія.

 

 

 

Вчитель біології

Колесник Вікторія Володимирівна

 

 

 

 

 

2018

 

Тема: «Різноманітність рослин»

Мета: навчити учнів розрізняти основні групи рослин, поділяти їх на класи, роди та родини. Розглянути основні відділи рослин Голонасінні та Покритонасінні шляхом практики, опанувати екологічні групи рослин, екотопи та біорізноманіття різних територій ( сад, водойма); сприяти засвоєнню знань отриманих під час теоретичних занять;  удосконалити вміння учнів порівнювати, робити узагальнюючі висновки; розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Тип уроку: урок узагальнення -  екскурсія.

Терміни і поняття: Покритонасінні, Голонасінні, відділ, клас, рід, родина.

Обладнання та матеріали: блокнот, олівець, фотоапарат, живі об’єкти природи.

План уроку

І Організаційний момент. Проведення інструктажу з ТБ…......5 хв.      

ІІ Опрацювання видової різноманітності території……………30хв.

ІІІ Підведення підсумків екскурсії………………………………..5 хв.

ІV Виставлення оцінок та їх мотивація………………………….2 хв.

V Інструктаж з домашнього завдання …………………………...3 хв.

 

Хід уроку

І Організаційний момент. Проведення інструктажу з ТБ.

( Додаток 1)

ІІ Опрацювання видової різноманітності території

Попрацюємо ми сьогодні у шкільному саду.

Сад належить до штучної екосистеми. Штучна екосистема представлена тими ж групами організмів, що й природна. Але різноманітність рослин і тварин у ній регулює людина. У природних екосистемах не має такого поняття, як шкідники: усі живі істоти приносять користь системі в цілому, підтримують її баланс. Штучні екосистеми створюють для вирощування певних рослин, тому всі істоти, що заважають їм розвиватися, розглядаються як шкідники і знищуються.

Призначення штучних екосистем

1. Вирощування продуктів харчування (поля, городи, теплиці).

2. Захист ґрунту (лісосмуги).

3. Покращення повітря в місті, зниження рівня шуму (дерева на вулицях з активним рухом автомобілів).

4. Прикраса міста, місця відпочинку (сквери, парки, квітники).

5. Вивчення тварин і рослин (зоологічні та ботанічні сади).

Територія шкільного саду має велику різноманітність Покритонасінних та Голонасінних рослин. Розпочнемо з Покритонасінних, адже їх видовий склад більший.

Назвіть рослини насамперед ті, які вам відомі. Та охарактеризуйте їх, до яких родин вони відносяться?

Видовий склад наповнений наступними рослинами.

  1. Абрикос звичайний - Armeniaca vulgaris  Lam
  2. Дуб великопиляковий – Quercus
  3. Калина звичайна  - Viburnum opulus L
  4. Горіх грецький - Juglans regia L
  5. Барбарис звичайний - Berberis L
  6. Кизильник - Cotoneáster
  7. Клен ясенелистий - Acer negundo L
  8. Береза бородавчаста - Betula  verrucosa  L
  9. Малина  садова - Rubus idaeus
  10.                    Горобина звичайна - Aesculus  hippocastanum  L
  11.                    Тополя чорна, осокір - Populus nigra  L
  12.                    Садовий жасмин  вінцевий - Philadelphus coronarius L
  13.                    Сакура   'Плакуча'(щеплена) - Cerasus serrulata (Lindl.)
  14.                    Самшит вічнозелений  - Buxus sempervirens L
  15.                    Яблуня «Сніговий кальвіль» -Malus
  16.                    Яблуня лісова ‘Пурпурова’ (щеплена) -Malus sylvestris ‘Purpurea’
  17.                    Хризантеми(Сорти) - Chrysanthemum
  18.                    Чорнобривці (сорти)- Tagetes L.
  19.                    Барвінок - Vinca
  20.                    Мак декоративний- Papaver orientale
  21.                    Підсніжник білосніжний - Galanthus nivalis L.
  22.                    Півник блідий -Iris pallida Lam
  23.                    Півник сибірський - Iris sibirica L
  24.                    Півонії - Paeonia
  25.                    Троянда (Rosa ‘Damdeker’) - Rosa L
  26.                    Мак декоративний –Papáver
  27.                    Ромашка декоративна - Matricaria
  28.                    Нарцис - Narcissus
  29.                    Тюльпан "Parade" – Tulipa

Підведемо підсумок. Розглянувши Покритонасінні рослини ми з вами пересвідчилися, що Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій різноманітності, вчені об’єднують рослини у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп використовуються ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості організмів між собою. До квіткових рослин належать зернові, зернобобові, плодово-ягідні, овочеві, олійні, технічні, лікарські, декоративні та інші сільськогосподарські рослини. Вони забезпечують людину продуктами харчування, сировиною для різних галузей виробництва, їх використовують в медицині тощо.

Нині покритонасінні за різноманіттям видів і чисельністю панують у рослинному світі (близько 250 тис.). Вони поширені всюди: на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і місцезростаннях. Ці рослини пристосовані до життя в найрізноманітніших умовах – від тропіків до тундри, від низовин до високих гір, від пустель до боліт, вони навіть можуть жити в прісних і солоних водоймах.

Серед покритонасінних є організми, найбільші за розмірами не лише серед рослин, а й серед усього органічного світу. Евкаліпт - найвище дерево Австралії, вічнозелений хмарочос, що досягає у висоту 100 метрів. Листки вікторії амазонської або вікторії регії досягають у діаметрі 2,5 м і можуть витримувати вагу до 50 кг. Квітка раффлезії арнольді в розкритому вигляді досягає 1 метра в діаметрі і важить 4-6 кг. А найменша квіткова рослина - вольфія безкоренева росте у водоймах помірного поясу та тропіків і має діаметр квітки 0,5-1,2 мм.

Біологічні особливості покритонасінних рослин.

• Різноманітність вегетативних органів та їх видозмін, що поліпшує й урізноманітнює виконання життєвих функцій.

• Досконала будова провідних тканин, які поліпшують транспорт речовин по всій рослині.

• Квітки, яка є найдосконалішим органом розмноження.

• Захищеність насінних зачатків від несприятливих умов стінками зав’язі квітки.

• Запилення вітром, комахами, водою, птахами тощо.

• Подвійне запліднення, що забезпечує утворення зародка та запасу поживних речовин.

• Плід, у якому насінина захищена оплоднем, що має також пристосування до поширення насіння.

Найзагальнішими ознаками рослин, які відносять до класу Дводольні, є: стрижнева коренева система; листки прості та складні, переважно із сітчастим жилкуванням; чотири- або п’ятичленні квітки. Серед дводольних велика різноманітність дерев, кущів і трав, які живуть в різних умовах. До дводольних належать більшість плодових, ягідних, овочевих, олійних, декоративних, лікарських рослин тощо.

Рослини класу Однодольні мають мичкувату кореневу систему; прості листки, паралельне чи дугове жилкування; тричленні квітки. Переважна більшість однодольних – трав’янисті рослини, які добре переносять несприятливі умови існування. Клас Однодольні включає багато важливих сільськогосподарських рослин: злакові, овочеві, декоративні тощо.

В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Проте не існує жодної ознаки, за якою можна було б чітко вказати належність рослини до одного з класів. Серед дводольних є рослини з ознаками однодольних (наприклад подорожник із дуговим жилкуванням листків), і, навпаки, серед однодольних є рослини з ознаками дводольних (наприклад вороняче око із сітчастим жилкуванням листків). Отже, віднести рослину до кожного з класів можна лише за певною сукупністю ознак.

Пригадайте, які основні систематичні одиниці використовують для класифікації рослин.

Видовий склад Голонасінних помітно менший. Але перед розглядом основних представників хочу вам нагадати.

Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів до­зволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану. Голонасінні — це виключно різноспорові рослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розглянемо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворилися на луски.

Сосна — однодомна рослина, оскільки вона має чоловічі (з пиляками) та жіно­чі (з насінними зачатками) шишки, розташовані на одній рослині. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, із лусками, що щільно прилягають одна до одної, розташовані на верхівках пагонів. На кожній лусці розміщені по два насіннєвих зачатки (а потім і насінини). Чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, сіро-жовтого кольору. Кожна луска має два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкові зерна вкриті двома оболонками; з двох боків оболонки нещільно прилягають одна до одної, утворюючи повітряні порожнини. Завдяки цьому пилок переноситься на великі відстані. Під час запилення пилкове зерно навесні потрапляє на насінні зачатки, луски шишки стуляються, шишка закривається, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Запліднення відбувається тільки наступного літа. До цього часу всередині насінних зачатків утворюються яйцеклітини в статевих органах, з’являється поживна тканина — ендосперм. Пилкова трубка сягає до яйцеклітини, по ній рухаються два безджгутикові спермії, один з яких запліднює яйцеклітину, інший — гине. Насінний зачаток перетворюється на насінину.

Насінина складається із зародка, ендосперму і насінної шкірки, яка утворилася з покривів насіннєвого зачатку. Достигання насіння відбувається на третій рік після утворення шишок. На одній і тій самій рослині сосни можна бачити одночасно шишки різного віку. Насінина сосни схожа на насінину квіткових, тільки у неї ендосперм іншого походження — первинний, що утворився зі статевої материнської особини (заростка). Насіння сосни дуже витривале щодо умов довкілля: проростає навіть на скелях, витримує морози.

Серед Голонасінних ми бачимо:

  1. Ялина європейська -Picea abies (L.) Karst
  2. Ялина колюча ‘голуба’  - Picea pungens 'Glauca'
  3. Ялівець звичайний - Juniperus communis
  4. Туя західна -Thuja occidentalis L

Отже основний видовий склад розглянуто і обговорено. Види ви записали і у звіті зосередите увагу на їх належності до родин.

ІІІ Підведення підсумків екскурсії

Отже, як ви зрозуміли усі насінні рослини, на відміну від спорових рослин, розмножуються насінням. Це дає їм певні переваги: спора — лише одна клітина; насінина — багатоклітинний утвір, містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин, укрита шкіркою, яка захищає зародок від несприятливих впливів довкілля. У насінних рослин заплідненню передує запилення, перенесення пилкових зерен (утворів, де містяться чоловічі статеві клітини) до насінних зачатків (утворів, в яких містяться жіночі статеві клітини). Запилення здійснюється за допомогою вітру, тварин тощо. Статевий процес не залежить від наявності води.

Виникли перші насінні рослини ще в середині девону (360 млн років тому), їх панування почалось значно пізніше, вірогідно, зі змінами клімату (збільшення посушливості та похолодання) в мезозої. Насінні рослини дуже різноманітні, але мають загальні риси будови: у них наявні корені, пагони та органи, що забезпечують їхнє розмноження насінням. До насінних рослин належать два відділи вищих рослин — Голонасінні та Покритонасінні.

Значення насінних рослин

Покритонасінні

Покритонасінні — найбільший і найдосконаліший відділ наземних рослин. Ці рослини, будучи основною складовою частиною рослинного покриву лісів, лук, степів, підтримують і впливають при цьому на агмо-, гідро- й літосферу. Вони утворюють величезну кількість органічної речовини, чим забезпечують життя тварин суходолу, нерідко слугуючи їм також домівкою.

Покритонасінні мають важливе практичне значення. Сільськогосподарські рослини дають людині їжу, корми для тварин і сировину для промисловості, тому їх можна поділити на харчові, кормові й технічні, лікарські та декоративні. Деякі мають значення для науки ( релікти, ендеми, рідкісні види).

Але серед корисних рослин є і отруйні.

— Пригадайте з курсу природознавства 5 класу, які рослини називають отруйними.

 

— До яких наслідків може привести отруєння?

— Які ви вивчали отруйні рослини у 5 класі? (Конвалія, дурман, блекота тощо.)

— Яка частина рослини може містити отруйні речовини? (Корінь стебло, листки, насіння.)

— Яке значення мають отруйні речовини для самих рослин?

До отруйних рослин належать близько 10 тис. видів, що становить приблизно 2 % від загальної кількості видів рослинного світу. Найбільше отруйних рослин серед покритонасінних. Отруйні рослини можна зустріти в лісах — хвойних і листяних, сухих і вологих, на болотах і в багнистих місцевостях, по берегах річок, на луках і полях, а деякі ростуть поблизу наших осель. Зупинимося найбільш небезпечних на рослинах та тих, що часто трапляються в нашій місцевості.

Дурман звичайний — однорічний бур’ян з поодинокими білими лійкоподібними квітками з довгою трубочкою. Плід — шипувата коробочка. Дурман росте поблизу людських осель по всій Україні. Усі частини рослини містять алкалоїди. Як лікарська та отруйна рослина відомий з давнини. У тропіках і субтропіках відомо до 25 видів дурману, з них деякі деревоподібні. Препарати дурману застосовують при бронхіальній астмі, бронхітах, судомному кашлі.

Голонасінні

1. Хвойні рослини - у зонах помірного клімату Європи та Північної Америки - утворюють величезні площі лісів (тайгу), вони збагачують повітря киснем, а також створюють величезну масу органічної речовини.

2. Голонасінні - основне джерело деревини, яка є не лише паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості (меблевої, целюлозно-паперової, лакофарбової тощо). З деревини хвойних виготовляють папір високої якості. Деревину використовують у будівництві, суднобудуванні, для виготовлення шпал, паль, кріпильних матеріалів для шахт.

3. Хвойні ліси дають живицю, з якої одержують скипидар, смоли, бальзами, ацетон, гліцерин, спирт, целофан, пластмаси, камфору, тканини та багато інших корисних для людини продуктів.

4. Хвоя деяких із голонасінних багата на вітаміни, особливо вітамін С. Насіння сосни, кедра, ялиці містить велику кількість олії, що використовується для лікування різноманітних хвороб. Крім того, хвойні виділяють особливі речовини - фітонциди, що згубно діють на мікроорганізми. З гінкго дволопатевого виготовляють цінні ліки для покращення діяльності головного мозку, пам'яті. Ефедра двоколоскова -сировина для виробництва ефедрину.

5. Повітря у хвойних лісах чисте і цілюще. У них розміщують санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори.

6. Насадження сосни звичайної використовують для закріплення ґрунтів. Велике значення мають голонасінні як декоративні культури, що прикрашають громадські місця. Є серед них і кімнатні рослини.

Таке широке застосування хвойних рослин призвело до їх масового вирубування, тому важливим є лісовідновлення. Особливого значення набуває охорона хвойних рослин перед Новим роком. Величезна кількість сосон, ялин, ялиць знищується для того, щоб прикрасити оселі на декілька днів.

ІV Виставлення оцінок та їх мотивація

V Інструктаж з домашнього завдання

Домашнім завданням у вас буде звіт – проект, тема якого буде відображати нашу з вами екскурсію і відповідно виступ – захист даної роботи. Нагадую, що особливу увагу необхідно звернути на види та родини, які сьогодні ми обговорили.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

ІНСТРУКЦІЯ

з техніки безпеки для учнів

під час екскурсій

 

І. Загальні положення.

1.1. Дана інструкція визначає порядок і правила проведення екскурсій з учнівською молоддю, що організовуються в школі.

1.2. Екскурсія – це групове відвідання одного чи декількох екскурсійних об’єктів ( географічних, історичних, культурних, народногосподарських...) в навчально-пізнавальних, виховних та оздоровчих цілях.

1.3. Для проведення багатоденних екскурсій туристська група повинна мати письмову згоду закладу, організації, що приймає групу, або путівку екскурсійного закладу.

1.4. Адміністрація школи, яка дала позитивну оцінку про можливість проведення групою заявленої екскурсії. Не несуть відповідальність за подію в ній, що сталося в наслідок неправильних дій керівника, або учасника подорожі.

1.5. Адміністрація школи зобов’язана:

видати наказ по школі про проведення екскурсії призначити керівника та заступника, затвердити склад учасників;

ознайомити керівника та заступника керівника з їхніми обов’язками згідно з „Правил проведення туристичних походів, експедицій і екскурсій з учнівською і студентською молоддю України”, про що вони розписуються в журналі з техніки безпеки;

видати керівнику необхідні документи, підписані і завірені печаткою.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком екскурсії.

 

2.1. Учасник екскурсії зобов’язаний брати активну участь у підготовці до екскурсії. Сумлінно виконувати покладенні на нього обов’язки.

2.2. Своєчасно повідомити керівника екскурсії, або його заступника про погіршення стану здоров’я.

2.3. Ознайомитися із стендами у кабінеті біології з місцевими отруйними рослинами, отруйними і небезпечними тваринами.

2.4. Вирушаючи на екскурсію, надягайте одяг, що відповідає сезону і погоді, на ноги взувайте міцне взуття, панчохи або шкарпетки.

2.5. Візьміть із собою питну воду у фляжці, щоб не пити води з відкритих водоймищ, де звичайно бувають мікроби – збудники захворювань.

ІІІ. Вимоги безпеки під час екскурсії.

3.1. Під час руху, переходи дороги тільки на перехрестях на зелене світло світлофора.

3.2. Дозволяється заходити і виходити за територію закладу тільки через встановлені переходи. Забороняється входити на територію закладу і виходити  через залізничні проїзди і перелази через огорожу.

3.3. Ходити тільки по місцях і переходах, спеціально призначених для пішохідного руху. На дорогах, де відсутні тротуари. Ходити по лівій її стороні. Не чіпай обірваного дроту, що трапляється на твоєму шляху, і про це повідом старшого.

3.4. Будь уважний до сигналів рухомого транспорту, дзвінків кранів, сирен та інших сигналів.

3.5. Виконуй вказівки попереджувальних надписів. Бережи попереджувальні надписи, знаки і плакати з техніки безпеки, не допускай їх пошкодження і знищення.

3.6. Проходи тільки по встановлених проходах і переходах міста. Бережись рухомих механізмів, а також вантажопідйомних кранів, тепловозів, електротоварів, візків... Категорично забороняється переходити через візки, вагони і залізнодорожні колії.

3.7.Під час ходьби дивись під ноги щоб не спіткнутися і не травмуватися на гострі предмети ( цвяхи в дошках, обрізки металу, дріт...)

3.8. Не пробуйте жодного із зібраних рослин на смак: пам’ятайте, що це може призвести до отруєння, а також зараження шлунково-кишковими хворобами.

3.9. Не користуйся для заморювання зібраних комах сірчаним ефіром, хлороформом.

3.10. Не витягуй рослини руками, для цього користуйся лопатками, розпушувачами, захисти руки рукавицями.

3.11. Для ознайомлення з живими об’єктами  водоймища користуйся сачками на довгих палках, не заходячи у воду.

3.12. Не розпалюйте багаття під час екскурсій, щоб уникнути лісових пожеж і опіків.

3.13. При знаходженні вибухонебезпечних та  незнайомих предметів, зброї – не торкатися і не зрушувати їх з місця. Про місце знаходження терміново повідомте керівника.

ІV. Вимоги безпеки після закінчення експлуатації.

              4.1. Після закінчення експлуатації учень повинен виконати вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни.

4.2. Після закінчення екскурсії заслуховується звіт керівника на педагогічній раді.

4.3. Кращі матеріали зібрані на екскурсії, в поході розміщуються на виставках, навчальних кабінетах, музеях.

V. Вимоги  безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У випадку будь-якої травми звертайтеся до вчителя. У нього є похідна аптечка, для надання медичної допомоги.

docx
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
20 лютого
Переглядів
66
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку