Нестандартний урок з математики. Розв'язування текстових задач

Тема уроку. Розв’язування текстових задач.

Мета. Поглибити знання учнів з теми «Розв’язування текстових задач» з використанням усіх дій зі звичайними та десятковими дробами, знаходження відсотків. Розширити відомості учнів про рослинний світ України. Виховувати любов до природи, рідного краю. Розвивати інтерес до знань, бажання здобувати знання.

Обладнання. Діаграми, гілки дерев, прапор Канади, ілюстративний матеріал.

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація знань.

Послухайте загадку: на дубі три гілки, на кожній гілці по 6 яблук. Скільки всього на дубі яблук? (На дубі яблука не ростуть)

Про які види дерев тут ідеться? (Плодові і неплодові)

Які дерева відносяться до плодових? (Яблуня, вишня, слива, груша тощо)

Які дерева ми відносимо до неплодових? (Тополю, акацію, сосну, ялину, дуб, березу)

Яке дерево можна вважати символом України? (Вербу)

Чому? (Тому що в Україні більшість сіл, міст і містечок розміщені біля річок, озер, ставків, по берегах яких ростуть верби)

Яка приказка про це говорить? (Без верби і калини нема України)

Які ви ще знаєте приказки, пов’язані з назвами дерев?

Учні відповідають:

•                  Де верба, там і вода.
•                  Дарма верба, що груш нема, аби зазеленіла.
•                  На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть.
•                  З верби дух, а з кози кожух.
•                  Аби дубки, а берізки будуть.
•                  Верба і дівчина приймуться де-небудь.
•                  Гни дубину, поки молода, вчи дитину, поки мала.
•                  Дуб ламається, а лозина нагинається.
•                  Всяка сосна у своєму бору шумить.
•                  Ой, береза дуб везла, трохи впріла, трохи змерзла.
•                  Коло бука велика мука.
•                  Із-за бука і ліса не видно.
•                  Велике дерево помалу росте.
•                  Не розіб’єш горіха, то не з’їси і зернята.

Як ви розумієте цей вислів? (До всього треба прикласти свою працю)

 

ІV. Розв’язування задач.

Навіть з наведених прислів’їв видно, що у нас в Україні люблять і шанують дерева. Їх оберігають, біля хат висаджують.

Які дерева ростуть у вас біля дому? (Берези, горіхи, липи, каштани, ялини, яблуні, тощо)

Колись в центральній частині України був степ. Пізніше, років п’ятдесят тому, почали висаджувати лісополоси, щоб оберігати поля від вивітрювання, для снігозатримання, а також для того, щоб не було зсувів ґрунтів, не зростали яри.

Розв’яжемо кілька задач.

 

Задача 1. У відкритому степу швидкість вітру становить 8 м/с. Після проходження вітру через лісополосу його швидкість стала 4,4 м/с. На скільки відсотків зменшилась швидкість вітру після проходження через лісополосу?

Розв’язання

1) 8 – 4,4 = 3,6 (м/с)

2) 3,6 : 8 ∙ 100% = 45%

Відповідь. На 45%.

 

Задача 2. Береза живе 250 років, сосна – у 2,4 рази довше, липа – в 1,4 рази довше, ніж сосна, а ялина – в 1,2 рази довше від липи. Скільки років живе сосна, липа, ялина?

Розв’язання

1) 250 ∙ 2,4 = 600 (років)

2) 600 ∙ 1,4 = 840 (років)

3) 840 ∙ 1,2 = 1008 (років)

Відповідь. Сосна живе 600 років, липа – 840 років, ялина – 1008 років.

Побудуємо стовпчасту діаграму, взявши за 1 см вік 100 років.

 

Розповідь учителя. На околиці міста Радомишль ростуть дуби, яким понад 400 років. Знамениті вони тим, що у 1648 Богдан Хмельницький, ідучи на війну з поляками, відпочивав у тому місці. Два були повалені бурею у 80-х роках минулого століття. Місцеві умільці зробили з них декоративну арку при в’їзді до міста. А три ростуть і по сьогодні. Щоб охопити одного дуба, треба стати в коло і взятись за руки шістьом дорослим людям.

Серед багатовікових велетнів відомим є ще дуб на острові Хортиця, його вік – 800 років. Під цим дубом-ветераном навесні 1648 р. збирались запорозькі козаки.

У оповіданні Євгена Гуцала «Дуб» дерево згадується так: «Плечистий, ошатний дуб стоїть на околиці села самотиною. Років йому триста, якщо не більше.»

І нині дубові гілки і листя – символ пошани. Іноді можна спостерігати в символах схрещене дубове листя – це емблема лісової охорони.

Листя яких дерев є символами чи емблемами? (Кленовий лист є елементом національної символіки Канади, листя каштана – символ Києва, столиці нашої держави)

Коли цвітуть каштани, святкують День Києва.

А тепер розв’яжемо задачу.

Задача 3. Лісове господарство щороку заготовляє 450 ц горіхів, що становить 0,75 від маси ягід чорноплідної горобини і 0,09 від маси березового соку. Скільки ягід чорноплідної горобини і березового соку заготовляє лісове господарство щороку?

Розв’язання

1) 450 : 0,75 = 600 (ц) = 60 (т)

2) 450 : 0,09 = 5000 (ц) = 500 (т)

Відповідь. Господарство заготовляє щороку 500 т соку і 60 т горобини.

 

Розповідь учителя. Люблять у народі березу – найяскравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які відбуваються у природі. Почався рух березового соку – це і вітамінізований смачний напій і сигнал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. Викинула береза зелені листочки – ґрунт добре прогрівся. Березі присвячений перший весняний місяць. Колись саме з нього починався рік у стародавніх римлян, еллінів, персів, єгиптян, шумерів.

В селищі Словечно Житомирської області росте береза рідкісного виду. Вона має кору не білого, а чорного кольору. Їй вже 58 років. Місцеві жителі доглядають за нею.

 

Задача 4. Під час виготовлення паперу його маса становить 21% від маси деревини. Скільки можна одержати з 4,5 м³ деревини, якщо маса 1 м³ дорівнює 0,62 т? Відповідь округлити до десятих.

Розв’язання

1) 0,62 ∙ 4,5 = 2,79 (т)

2) 2,79 ∙ 0,21 = 0,5859 = 0,6 (т)

Відповідь. Можна одержати 0,6 т паперу.

 

Фізкультхвилинка

Три ягідки, три вишеньки достигли у садку.

(В.п. – о.с., підняти руки вгору – потягнутись. Опустити руки.)

Летіли три горобчики – поїли до смаку.

(В.п. – о.с., змахувати прямими руками через боки вгору-вниз.)

Упали вниз три кісточки, в землю, в ямку скік.

(В.п. – ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахилятися вперед -назад)

З трьох – три паростка з’явились через рік.

(В.п. – ноги на ширині плечей. Присідати на пальцях, простягаючи вперед прямі руки.)

 

Задача 5. При сушінні вишня втрачає в масі. Сушена вишня становить 15% від маси свіжої. Скільки можна одержати сушеної вишні зі 160 кг свіжої? Скільки треба взяти свіжої вишні, щоб одержати 90 кг сушеної?

Розв’язання

1) 160 : 100% ∙ 15% = 24 (кг)

2) 90 : 15% ∙ 100% = 600 (кг)

Відповідь. Можна отримати 24 кг сушеної; треба взяти 600 кг свіжої.

Розповідь учителя. А тепер послухайте вірш і подумайте, з яким святом, з якою традицією народу він пов’язаний.

Била бабця мене вербою,

Щоб завжди росла молодою!

Щоб росла, як верба креслата.

Била бабця за маму і тата!

Щоб довіку я любила,

Щоб мене не лишила сила,

Щоб здорова була й завзята,

Ще й за путнього била зятя!

Щоб кохав, шанував родину.

Била бабця за доню й сина!

За майбутнє моє безхмарне

І за долю мою немарну.

Била бабця – немов святила!

Сонцем очі її світили…

Я ж сміялась і раділа!

Була вербною та неділя.

Галина Хмільовська

 

Існує багато народних прикмет, за якими передбачають погоду, час польових робіт, майбутній урожай. Давайте їх пригадаємо:

• Багато шишок на соснах та ялинах – на врожай жита та пшениці.
• Розпустився дуб – пора сіяти горох.
• Рясно цвіте горобина – на добрий урожай льону.
• На дубі багато жолудів – зима буде теплою.
• Пожовкло листя на вишні – чекай ранньої зими.
• Якщо влітку на вишні є цвіт – на теплу й суху осінь.
• Каштан за день чи два до дощу починає плакати липкими слізьми.
• Цвіте липа – ловиться сом.
• Уродило багато горобини – на холодну зиму.
• З берези тече багато соку – на дощове літо.

Для збагачення мови ми користуємось образними порівняннями, характеристиками, що описують людей через властивості дерев. Наприклад, як можна сказати про міцного чоловіка? (Кремезний як дуб)

Про гарну дівчину? (Як у лузі калина; струнка як тополя.)

Які ще порівняльні характеристики можна навести? (Міцний як горішок; гнучкий як верба; каштанове волосся)

 

V. Підсумок уроку.

Використовуючи багатства природи (ліс, природні копалини, тваринний світ), людина все більше впливає на неї, не завжди думаючи про наслідки.

Наприклад, щоб відновити вирубані ліси, треба не один десяток років.

Тому ми повинні берегти і примножувати багатство природи. «За кожне зрубане дерево садити десять» - кажуть старші люди.

У 1949 році при Міжнародній спілці з охорони здоров’я  і природних ресурсів було створено комісію. Вона згодом склала світовий список тварин та рослин, яким з різних причин загрожувало зникнення. Цей список дістав назву Червоної книги (червоний колір – сигнал небезпеки). Перше видання вийшло 1963 р. Червоні Книги створені і в інших країнах, зокрема в Україні.

 

Запитання учням

1. Що нового ви дізналися про рослинний світ?

2. Яку користь приносять нам дерева?

3. Для чого використовують деревину?

4. Як пов’язаний рослинний світ з народними звичаями, прикметами, народною творчістю?

5. Що треба робити, щоб зберегти зелені насадження?

 

VI. Домашнє завдання.

Повторити дії зі звичайними і десятковими дробами, знаходження відсотків. Виписати 5 назв рослин, занесених до Червоної книги.