Нейролінгвістичне програмування

Нейролінгвістичне програмування (НЛП)Виконала студенткаІ курсу. Групи ПМ_21_Г2 Лісіцька Маргарита Юріївна

Нейролінгвістичне програмування (НЛП, англ. Neuro-linguistic programming) — напрям у психотерапії та практичній психології, що вивчає закономірності суб’єктивного досвіду людей через розкриття механізмів і способів моделювання поведінки і передачі виявлених моделей іншим людям.

Засновниками НЛП вважають Р. Бендлера та його учня Д. Грюндера, що вперше представили метод в 70-х роках 20-го століття. Назва НЛП походить від комбінації слів, що описують неврологічні процеси («нейро»), мови («лінгвістична» частина) та поведінкових ознак, що містить в собі «програмування». Згідно з Бердаром та Грюндером, НЛП — це модель людського внутрішнього досвіду та комунікації. Використовуючи принципи НЛП можливо описати будь-яку людську активність детальним способом, що дозволяє виконувати легко та швидко стійкі зміни цієї активності.

Річард Бендлер та Джон Грюндер наводять як приклад використання НЛП такі можливості: Лікування фобій та інших неприємних відчуттів за один сеанс. Допомога дітям з невисоким рівнем сприйняття навчання. Подолання неприємних звичок, таких як алкоголізм, тютюнопаління. Підвищення рівня продуктивності в різних інтеракціях, таких як подружжя, організації, т.і. Лікування соматичних захворювань та ін.

Нейролінгвістичне програмування (НЛП) – це створення багатовимірної моделі структури та функцій досвіду людини. В основі НЛП – сенсорна дія терапевта на клієнта з метою створення в останнього нових, раціональніших програм поведінки та дій. Ці програми закріплюються в мозку людини на нейронному рівні та є основою його нового досвіду. Психотерапія такого типу – це психотерапія образу (від англ. image – образ) за допомогою слова. Тому дана психотерапія розшифровується, і як терапія образу, і як нейролінгвістичне програмування. Але узагальнено можна сказати, що це – теорія слова, що сприяє успішній діяльності людини.

Базові постулати нейролінгвістичного програмування 1. Карта – це не територія. Цей образний постулат подає співвідношення суб’єктивного образу світу і самого світу в усіх його проявах. 2. Свідомість і тіло – це частини однієї і тієї самої системи. 3. Весь життєвий досвід закодований у нервовій системі людини4. Суб’єктивний досвід складається з візуальних образів, звуків, смакових відчуттів та запахів. Це – прості складові досвіду. Але саме на їх основі формуються складніші програми дій та поведінки.

5. Зміст спілкування будь-якої людини полягає в тій реакції, яку вона викликає. Можна, безперечно, говорити і про різні сенси спілкування: конкретне, змістовне, ділове. Але в НЛП спілкування розглядається як феномен, що викликає певні реакції у людей, незалежно від того, на що спрямоване спілкування. 6. У спілкуванні між людьми не буває труднощів, невдач, поразок. Усі результати – це лише вияв зворотного зв’язку. 7. Будь-яка поведінка орієнтується на вибір найкращого варіанта з тих, що є на даний момент. 8. Будь-яка поведінка має позитивну інтенцію (намір, цілепокла-дання), оскільки вона адаптується до первісної території.. 9. Кожна людина володіє всіма ресурсами, які необхідні для досягнення власних цілей. 10. Загальна територія являє собою дружнє, насичене ресурсами середовищ.

НЛП володіє потужним арсеналом засобів психологічного впливу, за допомогою яких може здійснюватися корегування мислення, емоцій та поведінки як окремої особи, так і значної кількості людей.

Прийоми НЛП застосовуються у відносинах між людьми дуже широко, часто неусвідомлено. Сучасні НЛП-технології виробництва віщальних програм, комп’ютерних ігор, інтернет-спілкування дозволяють уникнути контролю з боку свідомості сприймаючої сторони. У переважному числі випадків вона навіть не припускає, що на неї виявляється схований і дуже ефективний вплив, а сторона, що використовує такі технології, одержує високі шанси на успіх.

Дякую за увагу!