Незрівняна краса осіннього неба

                          Незрівняна краса осіннього неба

         Осіннє небо буває дуже різним. У вересні воно ніжно-блакитного кольору, з неба посилає нам свої промені тепле сонечко. Воно чудове, осіннє небо! Іноді буває похмурим, але часто – чистим, приємним, захмареним. Осіннє небо наповнене величезними кучерявими хмарами. Здавалося б, що це просто, але не завжди...Осіннє небо – це чудово. Восени найцікавіше небо, за день воно може змінювати свій колір багато разів, бо осінь-чарівниця  ще бореться з шаленими вітрами, холодними дощами, запрошує  останні  теплі сонячні промінчики ...

        Часто осіннє небо буває  похмурим, затягнутим хмарами. Сонечко слабо проглядає крізь ці хмари й виходить, що з неба струменіє яскраве проміння сонця.

Осіннє небо чудове! Іноді буває похмурим, але небо часто- чистим. Здається,  що це просто... Осіннє небо буває світло блакитного кольору, на ньому зявляються хмари, але рідко  все небо вкрите хмарою. Хмарини, як чудернацькі створіння природи,  надзвичайно химерні йі часом навіть невпізнавані...

        Сонце все рідше з'являється на темному осінньому небі. Повітря ще не дихає морозами, але вже не світиться на сонці. Лише зрідка легкий вітерець проносить у повітрі сухі скручені листочки... Осіннє небо зазвичай сіре, похмуре. Воно вкрита хмарами. Хмари великі, чудернацькі,  невпізнавані. Отже, осіннє небо буває таким же різним, як і осіння погода. Чисте, високе, блакитне, то щільно затягнуте низькими сірими хмарами, то дозволяє сонячним промінчикам визирати крізь них, посилати тепло на землю, зігрівати її.

        Осіннє небо буває таким же різним, як і осіння погода: чи то чисте, високе, блакитне, чи низьке, приземлене, готове присісти на вкриту осінньою позолотою землю. Але воно – початок листопада, а фарби світу інші, і висота неба величезна. Це є, так  буває, це можливо, природа щедро  посилає нам ці радісні моменти...

        Осінь – це благодатна пора для поетів та письменників, усіх шанувальників природи, вони наполегливо спостерігають  за осінніми змінами в природі, осіннім небом. Якщо пощастить – познайомляться з грибочками-красенями в розкішних чудернацьких  коричневих капелюшках, які з пошаною усміхаються до малих та дорослих. Часто можна спостерігати, як осінній прохолодний вітер жене хмари небом, немов пастух овець на поле. Сонце то сховається за густим туманом із хмари, то раптом винирне й засліпить очі. Особливо красиво, коли крізь нещільні хмариночки пробиваються снопи сонячного світла, ніби ллються з неба нескінченним потоком. Виглядає так, ніби хтось світить гігантським ліхтарем на землю. Сонечко вже не пече, а м’яко гріє й не підіймається високо над горизонтом, як улітку. Ось таке воно, осіннє ранкове небо.

        Благодатна осіння пора – це знахідка для зацікавлених, спостережливих дорослих і малих, поетів та письменників, художників та музикантів і просто уважних  людей… Надія Красоткіна висловила власні думки про осіннє небо так:

                                 Осіннє небо

Хтось зранку в синім небі малював,

Мабуть, шедевр хотів створити.

Чи, може, просто пензля витирав

І положив на сонечку сушити…

Картина недописана була,

І так весь день ніхто і не торкнувся.

Лише від літака легка стріла…

Та от хужожник, мабуть, повернувся.

У надвечіря все підфарбував

В рожевий ніжний і у темно-синій.

Свою картину все ж домалював

Й повісив зовсім низько у долині.

А потім вечір стер усю красу

Й туман розвісив білий над рікою,

Розсипав густо на траві росу,

Засяяв тихо зіркою ясною…

        Укотре переконуюсь: осінь - це такий період, до якого кожен із нас ставиться по-своєму. Багатьом ця пора не подобається, не до душі вона  через часті дощі, сльоти, пронизливий вітер. Але яке ж дивовижне небо в цей період року!

        Підніміть  голову догори – і ви, як  спостережлива людина,  зможете уважно  розгледіти найрізноманітнішу палітру кольорів. І це не тільки відтінки похмурого сірого кольору, якими художники показують хмари, що згущуються. Часто буває ясна погода, при якій небо анітрохи не поступається за красою та насиченістю барв літньому пейзажу. Матінка-природа нагородила осінь розмаїттям кольорів, головне - зуміти побачити й оцінити цю чарівну красу. Восени погода постійно змінюється. Деякі шанувальники природи бачать в цьому позитивні моменти. Так, творчі люди помічають зовсім інші грані цього періоду. Це й багряні ліси, і свіже приємне дихання, і пишне в’янення природи,  і трепетний спів  птахів у дібровах, парках, садах, лісосмугах…

         Сонце то сховається за густим туманом хмар, то раптом вирине й засліпить очі. Особливо гарно, коли крізь нещільні хмари пробиваються снопи сонячного світла. Вони ллються немов потоком прямо з неба,  ніби хтось світить величезним космічним ліхтарем на землю.

         Восени повітря стає значно прозорішим,  і в ясну погоду небо здається  вищим, ніж улітку. Глибокий, яскраво-синій  колір  його по-особливому поєднується із золотом осіннього листя. Сонце вже не пече нещадно, а м’яко гріє, і не піднімається так високо над горизонтом, як улітку. Мабуть, долає втома…

        Чарівна осене-майстрине, дякую тобі щиро за щоденну, незрівняну та неповторну красу  природи  нашої  рідної України,  тепло, затишок,  чарівні й мальовничі   картини  щоденного захоплення  небесною голубінню! Душа радіє від краси та задоволення   такого…