НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ ҐУДЗИКА

Мета: познайомити дітей із елементом одягу, ґудзиком; дати інформацію про ґудзики та їх види; навчити виготовляти композицію з ґудзиків; розвивати дрібну моторику рук, фантазію; навчити цінувати працю інших людей; виховати дружелюбність одне до одного; навчити працювати в колективі.

Форма проведення: евристична бесіда з елементами тренінгу.

Необхідні матеріали: мапа світу або глобус; папір А4, клей-олівець (або клейка двостороння стрічка), ґудзики різних кольорів та розмірів; кольорові олівці; гарний настрій.

План

1.                 Знайомство-привітання.

2.                 Мотивація діяльності-цікавинка.

3.                 Історія ґудзика

4.                 Творча майстерня

5.                 Рефлексія 

Хід заняття

1.     Знайомство-привітання.

Вітаю вас у дружньому колі!  Приємно бачити ваші натхненні обличчя! Дарую усім свій гарний настрій і посмішку, сподіваючись, що це навзаєм! А щоб у цьому впевнитись пропонує невеличку вправу-розминку «Смайлик»

Кожен зараз візьме конверт, в якому знаходиться смайлик. Вам потрібно його передати-продемонструвати одному з друзів (друзів-адресатів обираєте самостійно).  Адресат передає свій смайлик наступному, останній повертаєте мені. Готові? Розпочали!

Зловили заряд позитиву? Дякую!

Із гарним настроєм і вірою в себе приступаймо до роботи!

2.     Мотивація діяльності-цікавинка.

Збираючись кожен день на роботу, навчання або прогулянку, ми не надаємо особливого значення цьому елементу на нашому одязі. Бо він став вже настільки звичним і буденним аксесуа-ром, що часом його просто не помічаєш ( і застібається по інерції). 

Ця деталь одягу пройшла досить цікавий шлях від свого винайдення (створення), використання до модних сучасних тенденцій.  Деталь, на яку звертають увагу модники та модниці. І кожен з вас хоча б раз 100% тримав його у руці!

Чи здогадались ви про який елемент одягу піде мова?

Це  елемент одягу, який використовується для фіксації коміра, манжети, відлоги тощо.

У ґудзиків історія дуже цікава і багата. Познайомимося ближче з цим видом застібки.

 А саме слово за походженням пов'язане з праслов’янським словом, що позначає (guzъ) «вузол», «шишка», «ґудзь».

Здогадались? Так, сьогодні ми вирушаємо у пригоду разом із нашим гостем Ґудзиком! 

3. Історія ґудзика

В українській мові це слово співвідноситься з «пугалом», «лякати». Пов'язано це з тим, що гудзикам слов'яни приписували функцію оберегів. Також, відповідно до словника Даля, в українських діалектах довго зберігалося назва «пугалка» («пугавка»). Так називали спеціальний аксесуар-дзвіночок, який прикріплювали до комірця або вішали на ланцюжок. Такі ґудзикидзвіночки відлякували від вланика, господаря злих духів. 

З англійської мови «гудзик» (button) позначає «бутон» - не розкрилися квітка. Це наводить на думки, що в Західній Європі маленькі деталі одягу виконують не скріпляє, а естетичну, декоративну функцію. Згідно романської інтерпретації, існували співзвучні слова з наголосом на першому складі: «батон», «Ботон» і «Бота». Вони означали «пронизувати», «проколювати», «протискувати».

«Ґудзик» на арабській мові є омонімом троянди і звучить як «Зарра». А ось з древнеперсидского перекладу це слово означає «золото». Можна припустити, що в давні часи гудзики в тих місцях символізували сонце, і тому відливали їх виключно з дорогоцінних металів.

Чи знаєте ви скільки ґудзику років? Коли він вперше з’явився  на світ?

Найдавніший прообраз ґудзика, який ми звикли бачити її в наш час, був знайдений в Індії. Предмети, схожі на ґудзики, є творіннями майстрів Кот — Діджі Індської цивілізації.

Наступні знахідки були зроблені вже в Китаї, проте вони датуються вже більше. Дані попередники ґудзиків були найчастіше зроблені зі слонової кістки і прикрашені різьбленими візерунками.

Так, на території Стародавньої Греції та Риму теж були знайдені вироби, схожі на ґудзики, які ми використовуємо в наші дні.

Вважається, що перші ґудзики з'явилися у стародавньому Римі. А на території України масове виробництво ґудзиків розпочинається наприкінці епохи бронзи, у  ХІІ—ХІ ст. до Різдва Христова.

Родина ґудзиків

Так само як і люди, ґудзики теж різні.

Ґудзик з петелькою — має петельку-вушко на зворотному боці, за яку його пришивають до одягу.

Ґудзик з отворами — має 2-4 наскрізних отвори.

Ґудзик-цурка (ґудзик-цурочка) — ґудзик у вигляді короткої палички.

В'язаний ґудзик — в'яжеться гачком з вовняних ниток.

Гамба (від угор. gomb — «ґудзик, запонка») — діалектна назва вузла, що використовується замість ґудзика.

Джинсовий ґудзик — прикріплюється до одягу за допомогою ніжкизаклепки, яка може з'єднуватися з ним як жорстко, так і рухомо.

Запонка — застібка для манжетів, схожа на ґудзик.

Кнопка — ґудзик-заскочка з двох асиметричних елементів.

Пуговиця — мідяний ґудзик з вушком для оздоблення шкіряних сумок

(табівок).

Уявіть собі: за ґудзиками можна багато чого довідатись про людину, яка їх носить!

Функції застібок

Цей елемент одягу видозмінювався протягом всієї історії. І в результаті склалося так, що ґудзики розрізняються за призначенням. Які ж функції вони можуть виконувати?

1.   Утилітарну. Тобто це первісна роль застібки, скріплення деталей одягу.

2.   Інформаційну. За ґудзика можна визначити посаду або статус.

3.   Магічну. З ґудзичків робили всілякі таліс-мани і обереги.

4.   Декоративну. Іноді застібки пришивають в якості прикраси.

4. Творча майстерня

В наші дні ґудзики використовуються не лише за своїм прямим призначенням. Вони використовуються для виготовлення різних аксесуарів і елементів дизайну інтер'єру.

Ґудзики в інтер'єрі можна розмістити самим різним чином, і використовувати їх для виготовлення багатьох декоративних деталей: настінних ваз, рамок для фотографій і картин і багатьох ін-ших елементів, що допомагають створити в при-міщенні по — домашньому затишну атмосферу.

Сьогодні і ми з вами спробуємо себе в ролі творців! 

Завдання: за допомогою ґудзиків, створити картину.

Діти обирають ґудзики, які їм до вподоби і приступають до роботи.

(Додаток 1) 5.       Рефлексія. Казка про ґудзик

У малого хлопчика Артемка була одна сорочечка. Така тепленька і зручна, що хлопчик носив її найчастіше. І мала вона ґудзики на рукавах. Малюк їх не сильно любив, тому часто ті ґудзики крутив. От одного разу Артемко знову одягнув улюблену сорочечку, і тільки взяв ґудзика на лівому рукаві, щоб покрутити його, як маленький зелений кружечок з дірочками залишився у нього між пальчиками. Хлопчик від несподіванки розжав долоньку, і ґудзик упав на підлогу. Та малюк за мить вже забув про пригоду і побіг по свого смугастого м'ячика. Він зачепив ніжкою відірваного ґудзика, і той закотився під диван. Ввечері матуся побачила згубу, роздягаючи сина перед сном: « У тебе ґудзичок відірвався. Ти його не бачив?». «Ні», - сказав Артемко, позіхаючи. А маленький зелений ґудзичок тим часом не знав, як вибратися з-під дивана. Тим паче, що там було ТАК темно. Та й ніжок у нього не було. Наступного ранку мама почала пошуки: вона шукала серед іграшок, біля дитячого ліжечка і маленького столика, але там не було маленького зеленого ґудзичка. А тим часом він самотньо лежав під диваном і сумував за маленьким господарем, який часто любив крутити його між пальчиками. Наступного дня ґудзичок вже зовсім перестав вірити, що його хтось знайде. Та матуся взяла віника і почала замітати. Коли черга прийшла до дивана, за віником відразу ж викотився загублений ґудзичок. Він так радів сонячним промінчикам. А через якусь годинку зелененький ґудзичок легенько лоскотали голка з ниткою, бо мама Артемка пришивала його на місце. Який же радий дув хлопчик, коли одягнув улюблену сорочечку: всі зелененькі ґудзички були на місці. Тепер він на-віть не крутив їх, а тільки легенько погладжував. 

Підсумок

На жаль, ім'я людини, що придумала ґудзики, історія не зберегла. Хоча він, як винахідник колеса, однозначно заслуговує пам'ятника. Часи змінюються, і застібки як з'єднувачі одягу виявляються на другому плані. Їх вже замінюють більш зручними варіантами: блискавками і липучками. Але якщо хочеться  просто оновити одяг, то просто оновіть на ньому ґудзики! 

  Зворотній зв'язок 

ØКому і що запам’яталось найкраще?

ØЩо вразило здивувало? На що надихнуло?

ØПро що хотіли б почути наступного разу?

Ритуал прощання

Кожен з на сьогодні старанно попрацював: вушками — бо уважно слухав,очима — бо уважно дивився, спостерігав, ротиком — бо невтомно обговорював почути й побачене, мозком—думав, обмірковував інформацію, фантазував,  рученятами—бо був майстром і створював композицію! Ія вам хочу сказати за це ДЯКУЮ!

А кому б ви хотіли б подякувати? А давайте спробуємо створити павутика-мереживо добрих слів на подяку: кожен з вас обере того, кому скаже добрі слова, той, хто вислухав скаже свої слова тій людині, якій хоче подякувати  і так далі.

Діти виконують вправу.

А тепер усі разом скажемо один одному : ДЯКУЄМО!