Родинне свято
« Від серця до серця хай йде доброта»
Ведуча 1. Добрий день вам, люди добрі !
Щиро просим до господи,
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати.
Ведуча 2. Є двері золоті, чарівні,
далеко десь на світі.
Якщо ті двері чарівні
Ми зможемо відкрити,
В країні Ввічливій тоді
Залишимося жити.
А перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі :
На цілім світі треба жить
У дружбі, щасті, мирі !
Ведуча 1. Добрим бути просто чи не просто ?
Не залежить доброта від зросту.
Як людей полюбиш – пошануєш,
Силу для добра в душі відчуєш.
І закрутиться Земля скоріше,
Якщо раєом станемо добріші !
Ведуча 2. Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона як сонце світить, . То радіють і дорослі й діти.
Пісня « Добрим будь ».
Літала мало в мріях за далекий обрій,
Так мало ще я зробити я змогла,
Щоб на добро, на щастя людям добрим,
Дзвеніло іще мало, мов струна,
Дитяче моє серце чисте.
Ще десь попереду стежина вирина
Й дороги ще попереду тернисті.
Духмяні квіти мало ще плекала,
Криниці не вдивлялась в ясне дно,
Цвіт папороті в лісі не шукала.
Я мовила ще мало гарних слів
І світу ще не встигла пригорнути,
Не надивилась кольорових снів,
Не встигла в таємниці зазирнути.
І мало моя свічечка горіла,
І небагато щастя в мене ще було,
Небагатьох моя душа зігріла.
Та я жар-птаха ще знайду перо,
Багато ще пізнаю в білім світі
І для людей творитиму добро –
Цього лиш треба тільки захотіти.
Пісня « А мені вже дев’ять років ».
Теплом зігріваючи душі.
Тобі я брат, мені ти брат –
Завжди пам’ятати я мушу.
Дружба радість на несе,
Дружба всім нам дорога,
Дружба жити помога.
Каменем я кинув – перебив
Гілочку, аж серце заболіло;
І навіщо я таке зробив?
Не подумав. Лютий недотепа.
За добро я розплатився злом.
І стоїть біля дороги щепа,
Наче птах з підстреленим крилом.
Яблунько моя зеленокрила,
Може ти й заплакала тихцем.
Ти для мене яблуко вродила,
Я ж у тебе кинув камінцем!
Засихає перебита галузь,
І в душі горить, немов батіг,
Совість, а яблуко зосталось, -
Мій важкий, хоч недостиглий гріх.
Пісня «Люблю цей світ ».
Небу, сонцю, квітам, людям!
І побачимо одразу –
День для нас привітним буде!
Починається з малого:
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб – з маленької зернини,
Дощ – із чистої краплини.
Все довкола усміхнеться!
Проганяй мерщій дрімоту
І рукам давай роботу,
І роби невтомно, вміло,
Хоч мале, та добре діло!
Пісня « Дитяча посмішка ».
Ведуча 1. Як ви вдома відпочили ?
Де гуляли, що робили ?
Як проводили свій час ?
Добрих справ зробить багато !
Працювали за сімох:
У кімнаті все прибрали,
Речі й книжки на полиці –
Так приємно подивиться !
Ми усміхнені.
Привітно маму й тата зустрічаємо,
Чаєм з липи пригощаємо !
Ведуча 2. Бути привітним, людям радіти,
Кажуть в народі: «Бажай добра !»,
В радості й горі хліб розділити –
Ціла наука для вас, дітвора !
Ведуча 1. Існують правила життя давно в країні цій:
Для вас умова лиш одна: навчись, оволодій !
На все життя запам’ятай крилаті ті слова:
«Мудрість народна – вічно жива !».
вчиняй з ними.
Ведуча 2. Але ми не одразу стали такими уважними,
уважними, добрими, чемними.
Сашко з м’ячем сидить.
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається :
Як місце дати старшому,
Як старших поважать ?
Але у дану мить
Розпочались канікули
І нас ніхто не вчить...
Ведуча 1. Отож і ви не забувайте :
Дорослим місце уступайте !
Знав єдине слово «Дай!».
Дай і риби і калини !
Дорікали крокодили. –
Чи ж тобі завчити важко
Чарівні слова «Будь ласка» ?!
Ведуча 2. Коли вітаємось, говоримо...
Ведуча 1. Коли звертаємося з проханням, говоримо...
Ведуча 2. А коли вибачаємось, треба говорити...
дозволу!
Ведуча 1. Прощаючись, не забувайте говорити...
добраніч!
Ведуча 2. До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь,
Ви, друзі, знайте, знайте:
Їх запам’ятать не важко,
Маленькі ключики твої
«Спасибі» і «Будь ласка»!
Пісня «Даруй добро».
Ведуча 1. Діти , послухайте, яка чарівна музика звучить
Хто до Ввічливого міста поспішає?
З нетерпінням дітвора кого чекає?
Діти: Добру Фею!
Фея: «Доброго ранку!» - мовлю за звичаєм,
«Доброго ранку!» - кожному зичу я.
«Доброго ранку!» - вам, діти бажаю!
«Вечором добрим!» - гостей я вітаю!
Ви усміхніться у відповідь, люди,
Добрі слова для кожного любі!
( Звучить музика, з’являються Гномичі, заходять охаючи, стогнуть).
Фея: Що з вами трапилось, любі Гномичі?
Гномичі. Ми захворіли на якусь незнайому хворобу.
У нас все болить, все ламає,
А температури, проте, немає...
Фея. Заспокойтесь, не хвилюйтесь, я в біді вас не
залишу, я вам зараз допоможу. (Чарівною паличкою
торкається Гномичів). О, та ви захворіли на
страшну хворобу – хворобу неввічливості. Прошу вас
сісти!
Онук. Я повинен сісти першим !
Син. Я вищий від тебе, мені треба сісти першим !
Дідусь. Я – найстарший серед вас,
Я закінчив перший клас !
(Врешті-решт сідають, але не на свої місця).
Фея. Спокійно, сідайте кожен на своє місце !
(Гномичі сідають правильно, кожен на свій стілець,
але гойдаються).
Фея. Спокійно сидіть на стільцях, не гойдайтесь,
Будьте уважні, і всім усміхайтесь !
Гра «Якщо добра ти людина».
Фея. Якщо людина повинна робити те, що я називаю,
ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.
Я бачу – хвороба від вас відійшла,
На Гномичів наших подіяла гра !
Що ж, разом з дітьми ставаймо,
І танок розпочинаймо.
Танець «Весняні квіти».
Ведуча 2. Що за диво чудернацьке стало ?
Наче Книжка до нас в гості завітала ?
Діти, Книжка ця чия ?
Книжка. Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні ?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля
І написано: «Це я».
А за дві сторінки далі
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі !
Люди кажуть...
Ведуча 1. Ой, чия ти ?
Як тебе тепер читати ?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких !
Гей, Книжко, тікай ти подалі,
Бо будеш у маслі та салі,
І в сажі чорніше горшка!
Я вже не така !
Підклею листки,
Обгорну у обнову,
І, ніби новенька,
Станеш ти знову !
Пісня « Промінчик ».
Розбишака – Заважака.
Привіт! Я теж цю пісню знаю!
Хоча співать не дуже полюбляю...
Я більше люблю усім заважати –
Стріляти птахів, за хвіст їх тягати !
Стрибати, скакати, дражнити дітей –
І жвавий, веселий, все в мене о’кей!
А ви, такі виховані, чемні...
А де ж то діти – нікчемні?
( Роздивляється, помічає їх ).
Так ви тут, на мене не чекали ?
Напевно вже порядні стали ?
Зараз перетворю тебе ... на дракона і ти будеш
Кукурікати! Ха-ха-ха-ха! А ... зараз перетворю у жабку-
скрекотушку! Будеш квакати, стрибати – дітей і гостей
розвеселяти!
Ведуча 2. А звідки ти такий зухвалий взявся?
Р – З: Та хіба ви не знаєте? Та мене ж діти намалювали.
Я з картинки ожив і таким вже ось став! Мене
Ніхто не може перевиховати, хіба що Добра Фея! Та
Її тут немає, це я напевне знаю!
Ведуча 1. Діти, скажіть, хто до нас завітав?
Хто дітей так налякав?
Діти. Та це ж Розбишака – Заважака!
Р – З: Гаразд, якщо я Розбишака – Заважака, то ви –
невиховані задаваки!
Ведуча 2. Ні, ти помиляєшся! Наші діти чемні, добрі, ввічливі,
щирі і привітні!
Р – З: Ні, ні, ні! Все навпаки! Найскромніший, найчемні-
ший, найвихованіший – це лише я !
Р – З : Якщо мене запросять на День народження, залишу
подарунок вдома. Він і мені згодиться! Ні з ким не
буду в гостях розмовляти. Вибиратиму і їстиму
лише найсмачніше!
Діти. Як тобі не соромно!
Р – З : Дівчаток не буду помічати, не даватиму їм ніде
проходу! Ставитиму підніжки, лякатиму й показува-
тиму язика!
Діти. Як тобі не соромно!
Скажи, будь ласка, що ти робитимеш?
Р – З : Ой! Покажу на нього пальцем, буду голосно смія-
тися, щоб він бачив, що я зовсім не засмутився!
Справжній товариш не любить засмучувати своїх
друзів!
Діти. Як тобі не соромно!
Р – З : Аякже! Коли чхаю - носа затуляю!
Діти. Молодець !
Р – З : Ось і загадкам кінець! Я ж бо справжній молодець!
(Діти сміються з Розбишаки)
Так ви з мене й смієтесь? Та ще й батьки ваші
сміються! Нічого, нічого. Я їх сам перевірю так, що в
них з очей сльози поллються! Щось так тихо стало.
Що, захвилювались? А, може, мене злякались? Ну, не
лякайтесь! Я слушні поради дам, як діток виховувать
вам!
шию, вуха, обличчя – хай ходять брудними. Навіщо
марно витрачати свій час?
постаріють, все одно будуть лисі!
виках, банти на косах, бо впродовж дня вони все одно можуть розв’язатися.
Я такий схвильований вашою увагою, що й не
можу словами передати! Недаремно кажуть, що за добро треба платити добром. Я поміркую і обов’язково
щось придумаю.
Ведуча 1. Як нам пощастило, діти, що ми здійснили подо-
рож у таку казкову Країну Добра і Справедливос-
ті. Діти, а кому ж ми цим зобов’язані?
Діти. Добрій Феї!
Ведуча 2. А ось і вона - Добра Фея!
Фея. Я рада знову вас вітати,
Чудове в нас сьогодні свято!
Навчились старших поважати
І малюків не ображати!
Вітатись чемно з усіма –
За вас радію недарма!
Ведуча 1. Здавна на Землі люди цінували праведне життя
стримувати себе від поганих вчинків, лихих намі-
рів. Зло, як відомо, довго не забувається і породжує
зло.
Ведуча 2. А от добро помножує добро. Не давайте злу
побороти добро. Щоб люди вас поважали, приязно
ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди
дотримуйтеся золотого правила вихованості :
ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб
люди ставилися до вас!
Пісня « Хай живе надія ».
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало.
Бо скільки всюди зла –
Людина вже не та.
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути в коморі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, завжди гріє!
Виросте колос у полі,
З малої хмаринки
Йде дощ на роздолі.
З малого струмка
Витікає велика ріка,
З малої стежини –
Твій шлях до вершини життя.
Хай добро твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю
Викопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину,
Приласкай і забав дитину.
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
З нею відступає темне лихо.
Добротою заколисують діток,
Вберігають від улесливих думок.
Той, хто милий серцю, хай не тужить.
Людська милість прикрашає всім життя,
Щоб ставало світлим, ясним майбуття.
Добре щось зробити для батьків.
Не образь, хто менший тебе є,
І тобі на все хай поміч Бог дає.
Вчитель. У кожної людини є її Ангел-хоронитель,
який охороняє нас від біди. Якщо людина робить
добрі справи, Ангел радіє, а злі – плаче, тужить,
втрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили
тільки добро, щоб ваш Ангел – охоронець радів і
завжди приходив на допомогу у тяжкі дні. А
зараз попросимо у Бога щастя і здоров’я для
нас і наших близьких.
Ісусе наш рідний, і ти, Божа Мати,
Пошли для Вкраїни добра й благодаті.
Молюся до Тебе, Ісусе Єдиний,
Щоб мир і достаток були у Вкраїні,
Щоб горя і лиха народи не знали,
Щоб хворим й нужденним всі допомагали,
Нехай же прокажуть молитву всі люди,
Нехай же надія і Бог з нами буде.
І розкриється весь світ тобі –
Зможеш легко труднощі долати,
Як повік не зрадиш доброті!
Пожалій мурашечку,
І полий комашечку,
Кущик посади!
При потребі старшому,
Меншому і слабшому
Вмій допомогти.
Ясно зорі золоті.
Кажуть люди : то не зорі –
Душі сяють то святі.
Кажуть, хто у нас на світі
Вік свій праведно прожив,
Так умів людей любити,
Зла нікому не робив.
Бог того послав на небо
Ясно зіркою сіять...
Правда, мамо, то всі душі,
А не зорі там горять?
Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила,
Щоб добро робити вміла
І робить не вміла зла.
Вчитель. Свято наше підходить до кінця.
Любі діти ! Відкривайте
Серце для добра !
Всім, хто поруч, подаруйте
Крихітку тепла !
Сильні будьте ! Не лякайтесь
Боротьби зі злом.
Пам’ятайте – перемога
Завжди за добром!
Зичу вам щастя і добра, щоб росли,
цвіли як квіти, щоб із ними поменше мали
ви турбот, бо з маленьких дітей виростає народ.
А ви, діточки, не скупіться на добрі слова, бо
У світі так мало тепла, лиш від рідної хати
та від лагідних рук мами й тата.
Коли зміцніють крила, що літати, не
забувайте про рідних маму й тата.
Та встигніть добре слово їм сказати, допоки
ви живете у рідній хаті.
Хай радість і сонце
Заглянуть в віконце,
Відкриються двері
Для щастя й тепла
Хай сила прибуде,
Здоров’я зміцніє,
На щедрі, на довгі,
На многі літа.
Пісня «А я бажаю вам добра «.