Номінативна функція метафор

Можливість розвитку у слові переносних значень

Номінативна функція метафор

Харченко В.К. виділяє такі функції:

1) Номінативна функція. Можливість розвитку у слові переносних значень створює потужну противагу утворенню нескінченного числа нових слів. «Метафора виручає словотворчість: без метафори словотворчість було б приречене на безперервне виробництво все нових і нових слів і обтяжило б людську пам’ять неймовірним вантажем» [24, с. 4]. Унікальна роль метафори в системах номінації пов’язана з тим, що завдяки метафорі відновлюється рівновага між нез’ясовним або майже незбагненним, простим найменуванням та найменуванням з’ясовним, прозорим, кришталевим. Номінативні властивості метафор просвічують не тільки в межах конкретної мови, але і на міжмовному рівні. Образ може виникати при дослівному перекладі запозиченого слова і, навпаки, при перекладі слів рідної мови на інші мови. Так, наприклад, в латинській мові «автор» (auctor або augeo – «збільшую») – це «той, хто примножує якуь річ, тобто повідомляє їй рух, силу, фортецю, опору і стійкість».