Новела «Камінний хрест».

Тема уроку. Новела «Камінний хрест». Психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства в Канаду. Сюжетно – композиційні особливості. Драматизм конфлікту в стилі  експресіонізму. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм.

Мета:прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністського твору, пояснити  сюжетно-композиційні особливості, емоційно-напружений драматизм ситуації, охарактеризувати образ головного героя – Івана Дідуха, з’ясувати  історичну основу тексту та її символічний зміст, дати оцінку поняття  експресіонізм; розвивати вміння коментування змісту художнього тексту; формувати вміння вдало добирати цитати з тексту для підтвердження власних суджень; виховувати співчуття, співпереживання до драматичних життєвих ситуацій,формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває щасливою тільки на своїй землі.

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання: портрет В. Стефаника, репродукція картини В. Касіяна «На краківському вокзалі», фото «Камінний хрест, поставлений у Русові С.Дідухом».

Епіграф: Звалив собі на плечі камінний хрест великих страждань

народу і виніс його на гору свого мистецтва, щоб бачили знак    великого смутку.

Дмитро Павличко

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотиваційній етап.

1) З’ясування емоційної готовності класу.

2) Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду.

а) Робота учня на дошці з карткою( тест)

б) «Мікрофон»

1.                  Де і коли народився В. Стефаник?
2.                  Хто з письменників входив до « покутської трійці»?
3.                  Що об’єднувало їх?
4.                  В. Стефаника називали неперевершеним майстром ...
5.                  Що властиве його новелам?
6.                  Творчість Стефаника зближується з яким літературно-мистецьким стильовим напрямом модернізму?
7.                  Основні ознаки експресіонізму.

III. Оголошення теми, мети, цілевизначення.

Зачитати епіграф, записати в зошит.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.                  Слово вчителя

До Русова, батьківщини В. Стефаника, «як до інших духовних центрів нашої землі, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу… Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, всеньке село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест,- той, який дав назву одній із найкращих новел В. Стефаника.(Продемонструвати фото.)

«Камінний хрест» – єдиний відгук Стефаникового  серця на трагічні для українського народу події, що відбувалися в його краї наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Але який?..» ( Н. Горик)

Еміграція українців на території Західної України в ті часи дійсно заслуговувала на увагу. Та еміграція не нагадувала сучасну.

  Гей за морем, за широким

  Разом нас судьба звела.

  Край далекий на чужині

  Нам за вітчизну дала.

    С. Людкевич

«Словничок нових понять»

(На дошці записані поняття – діаспора ( з грец. – розсіяння), міграція (переселення), еміграція, імміграція. Учні зачитують заздалегідь записані вдома лексичні значення).

Раніше емігрували здебільшого селяни.

Що їх гнало із свого рідного краю?

Що вони шукали за кордоном, невже їх там чекали робочі місця чи, у найгіршому разі, допомога по безробіттю?

(Учні розповідають про еміграцію).

Дійсно, їх чекали голі землі Північної Америки й Канади, цілина, яку треба було піднімати. Так, уряди Америки й Канади використовували українців як колоністів, хоча і не жалкували про це.

Стефаник вчився у Кракові, йому доводилось спостерігати, як мандрують його земляки – емігранти.

Які картини бачив 1899 року В. Стефаник на Краківському вокзалі і про що писав у листі до О. Кобилянської?

(Зачитування уривка з листа.)

Співзвучним до листа В. Стефаника є рядки віршів І. Франка із циклу «До Бразилії»

(Зачитування учнем рядків напам’ять.)

Темні селяни, які ніколи не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману, шахрайства. Ситуація ускладнювалась, що емігранти були переважно заможні селяни  (агенти пропускали, якщо селянин мав не менше 150 ринських), які користувалися повагою та авторитетом, а тут, у безнадійному чеканні, їх принижували, вважали «бидлом»,не мали за людей. Б. Лепкий писав: «Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде і їй зле без нас, і нам  недобре без неї».

Новела була написана в 1899 році.

Спробуємо відчути трагедію людини, що змушена лишити рідну землю.

2) З’ясування історичної основи

В основу новели покладено справжні події в рідному селі письменника. Прототип – Штефан Дідух (у творі замінено на більш поширене Іван), який емігруючи до Канади, поставив камінний хрест, що і нині стоїть на найвищому горбі в Русові. Ще один прототип – Іван Ахтемійчук, з життя якого були взяті сюжети. У листі до онука Стефана Дідуха автор писав: «Зараз по їх від’їзді я написав оповідання «Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашему дідусеві в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив».

3) Вправа «Асоціація»

Назвіть асоціації, які виникають, коли чуємо «камінний хрест»

• смерть
• кінець життя
•  пам’ять
• міць, твердь
• вічність

(Учитель демонструє записані на дошці свої асоціації.)

Подивимось, як це відобразив В. Стефаник у новелі.

Не випадково у підзаголовку письменник визначив жанр твору словом «студія» (дослідження).

4) Робота з текстом

Учні дають відповіді, посилаючись на текст. Складається з 7 розділів. Зачитують цитатний план до твору.

І розділ (експозиція)

«Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою».

Яким був головний герой?

Які художні деталі свідчать про неймовірно важку його працю?

Життя Івана пливе одним потоком з худоб’ячим. Чому неодноразово автор порівнює селянина з конем?

Яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?

Чому Іван не дозволяє працювати на горбі синам і жінці?

Чи досяг успіхів І. Дідух , чи забезпечував горб сім’ю cелянина?

Чому не кидав того «тєжкого» горба, який забирав усі сили?

Каторжна робота виглядала покаранням «за якусь провину».(Будяк,забитий у порепану п’ятку Івана, нагадано: виконується Божа кара. Згадайте, що казав Бог Адамові при вигнанні з раю: «В поті лиця ти їстимеш хліб свій, доки не вернешся в землю...Терня й будяки буде вона тобі родити...»)

Знайдіть, де показано любов Івана до своєї землі.

Яким вам бачиться вдача Івана Дідуха, його людські якості?

Чи можна сказати, що Дідух був сильною особистістю?

Зважте, що головна ознака експресіонізму – незвичайний герой у незвичайних обставинах.

Складіть сенкан образу Івана Дідуха.

ІІ розділ

«Спросив Іван ціле село».

Чому ж усе село З якої причини? Які почуття переповнювали селянина?

Що спонукає чоловіка згадати все минуле, сповідатися перед односельцями, гримати на дружину?

Прочитати уривок від: «Не договорював і не пив ніколи...» до слів «як той камінь у воду». Знайдіть символічні образи. Що робиться в душі Івана?

(Cимвол – камінь, викинутий на берег невідомої країни – Канади.)

ІІІ розділ

«Ця земля не годна кілько народа здержіти та й кількі біді витримати. Мужик не годен, і вона не годна, обоє не годні».

Що стало причиною еміграції Івана Дідуха та його земляків?

Чи вірить, що на чужині знайде щастя?

Чим для нього є розлука з рідною землею?

Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?

Що переважило в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей?

Чи можемо за це осуджувати І. Дідуха?

ІV розділ

«Та я вас просю..., аби ви ніколи мого горба не минали...Просю я вас дуже грішно, аби – сте мені мого хреста ніколи не минали».

З яким проханням звертається Іван до односельців?

Як розкривається характер українського селянства, його працьовитість, побожність, любов до рідної землі?

Чому піщаний горб для нього такий дорогий?

За що люди шанували Івана Дідуха?

V розділ

«Всякої бесіди було багато, але вона розліталася в найріжніші сторони, як надгнилі дерева в старім лісі. ...Врізується спів Івана і старого Михайла».

Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті?

Про що ведуться бесіди? Що хвилює селян?

Чим вражають співанки? Як письменник передає душевний стан героїв?

VІ розділ (кульмінація)

«...То вже час відходити до колії...»

Чи легше стало Іванові після гулянки з односельцями?

Як автор передає біль і тугу селянина?

Танець – це щось веселе, життєрадісне. Яке враження справляє танець на односельців?А на вас?

 Що символізує? (Символ трагізму та розпачу прощання з рідною землею.)

VІІ розділ (розв’язка)

«Видиш, стара, наш хрестик? Там є вибито і твоє наймено».

Як ви розумієте образ -  символ камінного хреста?

Прокоментувати кожне речення, бо кожне слово містить в собі велику драму людського серця.

Іван залишив на полі, рясно политому його потом, пам’ятник по собі та своїй дружині. Йому ніби легше стало. Чому?

(Хрест - символ - пам’ятник тисячам селянам, що не повернулись додому,

            - уособлює важку працю,

            - нагадує розп’яття Христове, адже І. Дідух власними руками витяг                      

               на гору,

             - нагадує поховання, адже недаремно в промові до гостей Іван  зга-

                     дує могилу.)

V. Підсумки роботи з текстом

Стефаник не розглядає економічних відносин у селі, не розповідає про долю емігрантів. Він акцентує увагу на душі героїв, почуттях, душевних муках селянина, викликаних розлукою з селом, тобто на внутрішньому світі героїв. Мова героїв уривчаста, «нервова», фрази динамічно – експресивні, є багато образів символів. Ці ознаки зближують твір з явищами європейського експресіонізму.(Репродукції картин Ван Гога.)

За жанром «Камінний хрест» - центрогеройна новела, адже всі події обертаються навколо одного головного персонажа.

Персонаж новели – узагальнення багатьох життєвих спостережень, це образ – тип, у якому втілені риси й переживання багатьох емігрантів. Цей образ доповнюється в оповіданні образами таких же постарілих бідняків – жінки Катерини, старого Михайла та інших сусідів.

Сім’я вибирається до Канади у пошуках кращої долі. Прощання Івана з рідним селом, хатою, односельцями – це своєрідний похорон.

Камінний хрест, поставлений на горбі, политому його рясним потом, - символ тисячам українських селян, що їх злидні вигнали за океан, до Канади.

Рефлексія

Чи можна твір назвати оптимістичним?

То може еміграція була для них порятунком? Чому ж так багато болю і трагедії в рядках новели «Камінний хрест»?

Творча робота (домашнє завдання)

Твір –роздум «Еміграція – зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації»

Прокоментуйте слова, винесені для епіграфа.

Зачитати рядки з листа Мирослава Ірчана до Стефаника, написаного в червні 1924 року, та рядки з листа Ольги Кобилянської.

VI. Оцінювання і самооцінювання

VII. Домашнє завдання

Скласти план – конспект «Особливості стилю В. Стефаника».

Прочитати новелу «Марія». Знайти відомості про Січових стрільців, про Першу світову війну.