Новгородська боярська республіка. Велике Князівство Московське в Х–ХV ст.

Новгородська боярська республіка. Велике Князівство Московське в Х–ХV ст. Презентацію підготувалавчитель історіїКЗ «Солоницівський ліцей №3»Черноброва О. Г.

Мета: Знаннєвий компонент:називати час монгольської навали на Східну Європу, утворення Новгородської боярської республіки та Московської держави. Діяльнісний компонент:показувати на карті територію Новгородської боярської республіки та Московської держави;визначати поняття «вотчина», «боярська дума», «берестяні грамоти», «сказання», «фреска», «ярлик», «баскак».

План: У чому були особливості розвитку Новгородської боярської республіки. Коли і як відбулась монгольська навала на Русь. Як Іван ІІІ сприяв піднесенню Москви.  

У чому були особливості розвитку Новгородської боярської республіки На торговому шляху «з варяг у греки» виникло чимало торгових поселень, але жодне з них не досягло такого піднесення, як Новгород. Сучасники називали його «пан Великий Новгород». У Новгороді правили великі київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Новгородські землі охоплювали величезну територію: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході. Вже у 1044 р. кам’яними стінами обнесли дитинець — центр міста, а не пізніше XII ст. — дерев’яними стінами на земляному валу оточили ціле місто. Новгород був для свого часу містом високої культури.

Місто вело жваву торгівлю. На європейські ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали європейські будинки та собори, а шуби й шапки, пошиті з руського хутра, зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю.

Новгород був одним із міст у середньовічній Європі, де більшість населення була письменною. Відомо про більш як 1000 записок на шматках березової кори — так званих «берестяних грамотах». На них робили ділові та побутові записи, навчали грамоті дітей, писали нотатки, заповіти, вірші, листи коханим, боргові розписки тощо. За Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді було відкрито школу. Одним з найвеличніших храмів Новгорода і досі залишається Софійський собор, зведений в ХІ ст. Тут було засновано першу новгородську бібліотеку, навчалися діти, зберігалася державна скарбниця і скарби новгородців.

Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли великими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. Новгородські бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Як і європейські, новгородські купці об'єднувались у гільдії. Із XIV ст. Новгород став одним із головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торговельні операції на Русі. Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.

Коли і як відбулась монгольська навала на Русь Батьківщиною монголів була Центральна Азія. Об'єднані у ХІІІ ст. Чингісханом, кочові монгольські племена почали завоювання Північного Китаю, згодом підкорили Південний Сибір, Середню Азію та інші території. В історичних джерелах зустрічається як назва монголи, так і татари. Руські дружини вперше зіткнулися з ними, прийшовши на допомогу половцям, на річці Калка в 1223 р. Проте об'єднане русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

Згодом нове військо монголів на чолі з онуком Чингісхана Бату (наші предки називали його Батий) у 1237-1241 роках здійснило похід на Русь і зруйнувало багато міст, зокрема Переяслав, Чернігів, Київ, Галицьку і Волинську землі. Далі монголи спустошили Угорщину, Польщу, Хорватію, частину Сербії та Болгарії і повернули назад, на схід, до річки Волга. У 1242 р. Батий заснував державу, яка називалась Золота Орда. Золота Орда була складовою частиною величезної монгольської імперії, що простягалась від Тихого океану до Чорного моря.хан Батий

Від пограбованих земель монголи вимагали регулярної сплати данини, в іншому випадку погрожували новою навалою. Крім того, монгольські хани видавали дозволи на правління місцевим князям — ярлики. Лише той, хто мав ханський ярлик, міг уважитися законним правителем. Монгольська навала призвела до численних кривавих жертв, загибелі безлічі поселень, руйнації зв’язків між містами та країнами. Було втрачено не лише матеріальні цінності, а й секрети ремесла, порушено соціальну структуру різних народів, зруйновано традиційну систему управління.

Як Іван ІІІ сприяв піднесенню Москви. У XII ст., в період дроблення Русі, на її окраїнних теренах виникали нові поселення. Зазвичай то були глухі, віддалені, загублені в лісах і болотах укріплення. До таких належало містечко москва, що постало на березі однойменної річки на відстані 700 років і 860 км від столиці теперішньої України. Саме слово «москва» місцевою говіркою означає «болотиста місцевість». За літописом, першу згадку про Москву в 1147 р. пов'язують з Юрієм Долгоруким, сином великого київського князя Володимира Мономаха.

Самостійним Московське князівство стало у 70-х рр. XIII ст. Спочатку до нього входили околиці Москви радіусом 40 км, але дуже швидко московські князі змогли здійснити величезні територіальні надбання. Цьому сприяла слабкість сусідів, розорених монголами, а також гарні стосунки московських правителів з ханами Золотої Орди. У цей час його правителі беруть активну участь в міжусобицях руських князів, придушенні антимонгольських виступів, у завойовницьких походах Золотої Орди. За це в XIV ст. московські князі отримують ярлик від хана на збір данини з підвладних ординцям земель. Поступово Московське князівство стає центром політичного життя, збирає і накопичує сили для подальшого об'єднання земель навколо Москви.

Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв великий князь Іван ІІІ (1462-1505). За описами літописців, він був високий на зріст, діяв розумно, обережно, поступово, відступаючи перед явною небезпекою. Для зміцнення своєї влади й авторитету за кордоном Іван ІІІ прийняв титул «Великого князя всієї Руси». Іван III прагнув, аби його вважали кимось на зразок імператора Священної Римської імперії. Він одружився з племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог. За Івана ІІІ важливу роль відіграє Боярська дума — дорадчий орган при великому князеві. У цей час було створено єдиний для країни збірник законів «Судебник», який започаткував законодавче оформлення кріпацтва на всій території Московської держави.

Прагнучи збільшити свої території, Іван ІІІ приєднав до Москви Новгородську республіку, землі Новгород-Сіверського, Чернігівського князівств та ін. У 1480 р. війська Івана ІІІ і хана Ахмата зустрілися на річці Угрі. Проте, залишившись без союзників, Ахмат не наважився розпочати битву й відступив. Ця подія і вважається звільненням Московської держави від золотоординської залежності. Головним підсумком правління Івана ІІІ стало об'єднання довкола Москви значної частини земель Північно-Східної Русі.