Новітні форми та методи роботи з учнями, спрямовані на формування в учнів стійкої мотивації до трудового способу життя, що використовуються на уроках трудового навчання
в ЕНВК «ЗНЗ-МНВК»
Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту,
особливий зв’язок між інтелектуальним життям особистості і прояви
її сил в активній діяльності.
В.Сухомлинський
Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту “ та Концепції загальноосвітньої галузі “Основи виробництва”( “Технології”) трудове навчання відіграє важливу роль у здійсненні завдань загальноосвітньої школи з опорою на культурно-історичний досвід людства, що знайшов відбиток в одному з найпотужніших класів виробництва.
Трудове навчання є важливим, дидактичним процесом, на результативність якого впливає велика кількість чинників. Одним з яких є професійна готовність і обізнаність вчителя трудового навчання. Розкриття сутності даної проблеми, наукових понять вказують в своїх дослідженнях відомі педагоги, психологи такі як Ж – Ж Руссо, Я. Коменський, В.О. Петровський, М.Б. Ханін, С.М. Шабалова, Г.І. Щукіна та інші.
Основним джерелом виявлення нових форм і методів навчання є сукупність педагогічного досвіду. Він включає в себе всесторонній аналіз дій вчителя з ціллю виявлення причин і підмічених недоліків.
Головною метою трудового навчання є формування творчої особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду.
Залучення учнів до активної участі у різноманітних видах діяльності є ефективним засобом розумового розвитку зростаючого покоління.
Трудове навчання за змістом є багатоваріантним. Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови i літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне i потворне, величне i низьке, трагічне i комічне та багато інших, виникає можливість розкрити i показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою i мистецтвом. I це цілком закономірно, адже сприйняття i розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. Працюючи, людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних i розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.
Прагнення постійно оптимізовувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості. Подальший їх розвиток пов’язаний з орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти й виховання.
Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація - неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень.
Історично поняття «технологія» (грец. techne – мистецтво, майстерність і logos – слово, вчення) у значенні науки про майстерність виникло у зв’язку з технічним прогресом. Найзначущішим воно є у виробничій діяльності, де технологія тлумачиться як сукупність знань про способи і засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом. До основних ознак технології належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Технологічний процес завжди передбачає чітку послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) за певних умов.
Провідним у будь-якій технології вважається детальне визначення кінцевого результату і точне досягнення його. А передумовами застосування поняття «технологія» щодо процесів у виробничій чи соціальній сферах є їх запрограмованість, окресленість кінцевих властивостей передбачуваного продукту, засобів його створення, цілеспрямоване моделювання умов їх здійснення, а також реальне функціонування цих процесів.
Учитель створює такі умови, щоб учні не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистісно-орієнтована технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти трудової підготовки, зв’язок з іншими предметами, з життям.
Школа це модель суспільства. Я вважаю, що кожен справжній учитель повинен постійно бути у творчому пошуку. Розвиток науки і техніки сприяє появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. Водночас відбувається еволюція змісту, форм, методів навчання, яка, на мою думку, повинна спонукати кожного творчого вчителя до впровадження в свою практику новітніх освітніх технологій.
Перехід до нової моделі господарювання, адекватної ринкової економіки та розвиток власної ініціативи і трасформації державної власності в інші форми вимагають конкурентно спроможної особистості. Тому сучасне українське суспільство потребує креативної особистості, яка б вільно орієнтувалася в сучасному динамічному світі. Особистості, яка б могла з гідністю заявити свою приналежність до українського народу. А це можливо, через залучення учнів до надбань української культури, через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, які є невід’ємними складовими навчальної програми з предмету «Трудове навчання».
Відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який передбачає розвиток творчих здібностей учнів уроки трудового навчання мають бути корисними, повинні мати значний розвивальний потенціал і творчу спрямованість. Це і спонукало мене, як вчителя трудового навчання працювати над проблемою: «Формування творчої компетенції учнів на уроках трудового навчання»
При вивченні окремих тем: «Вишивання», «Оздоблення виробу», «Кулінарія» на кожному етапі уроку працюю над формуванням в учнів творчого ставлення до праці, використовую міжпредметні зв’язки, вчу самостійності не тільки у виконанні роботи, а й у прийнятті рішень.
В ході уроку використовую різноманітні інтерактивні форми та методи навчання: інформаційна довідка, робота в парах, діалог, мозковий штурм, «незакінчені речення», «коло ідей», діалогічні ситуації, ігрові форми проведення занять, вільна творча діяльність та одержую відповідні результати – учні вчаться об’єктивно мислити, робити правильні висновки, досягають успіхів у різноманітних сферах діяльності.
Проводжу виставки дитячої творчості з демонстрацією учнівських робіт.
Отже, формування творчої компетенції учнів дає можливість:
Підготувала викладач трудового навчання Єрьоменко О.В.
Список літератури