Урок "Рухомі та нерухомі з'єднання. Різьбові з'єднання. Інструменти та пристрої для нарізання різьби."

Відкритий урок з технічної праці в 8 класі

Розробив: Байло Юрій Семенович, вчитель технічної праці

                  Білгород-Дністровської ЗОШ № 6 Одеської обл.

Тема: Рухомі та нерухомі  з'єднання. Різьбові з'єднання. Інструменти та пристрої для  нарізання різьби.

           Мета: Ознайомити учнів з видами різьб та інструментами для нарізування різьби, навчити нарізувати різьби; виховувати  працелюбність, акуратність, дисциплінованість, елементи культури праці,  розвивати точність та увагу.

Обладнання: різьбонарізний інструмент, заготовки, плакати, відеофільм.

Міжпредметні зв’язки:  креслення, фізика, хімія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

1. Який принцип закладено в основу різання?

2. Які ви знаєте напилки, їх види?

3. Назвіть правила техніки безпеки під час роботи напилками.

4. Чим відрізняється сталь від чавуна?

5. Що впливає на твердість сталі?

6. Які інструменти використовуються для рубки металу?

7. Яке призначення штанген-циркуля?

ІІІ. Експрес-перевірка знань учнів (тестування).

ІV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Найпоширенішим з'єднанням деталей є різьбові з'єднання. Широко застосовуються ці з'єднання у машинах та механізмах. Пояснюється це тим, що вони прості і надійні, зручні у регулюванні, розбиранні та у повторному складанні без зміни деталі. Майже всі ми користуємося різьбовими з'єднаннями. У когось є велосипед, або хтось зустрічався з ними при допомозі батьку ремонтувати машину тощо. Але, користуючись таким видом з'єднаннь, чи цікавилися ви, які існують види та елементи різьби. Тому, на сьогодняшньому занятті ми поглибимо знання про різьбу, а  це буде корисно вам, як майбутнім господарям, чи людині, пов'язаної з використанням техніки.

V. Вивчення нового матеріалу (у вигляді бесіди з учнями, з використанням плакатів).

Прийоми нарізування різьби, і особливо різальний інстру­мент, що при цьому застосовується, багато в чому залежать від виду і профілю різьби.

Різьби бувають однозахідиі, утворені однією гвинтовою лі­нією (ниткою), або багатозахідні, утворені двома і більше нит­ками.

 За напрямом гвинтової лінії різьби поділяють на праві її ліві.

Профілем різьби називається переріз її витка площиною, що проходить через вісь циліндра або конуса, на якому нарізано різьбу.

Для нарізування різьби важливо знати основні її елементи: крок, зовнішній, середній і внутрішній діаметри і форму про­філю різьби.

Кроком різьби S називають відстань між двома одно­йменними точками сусідніх профілів різьби, виміряну паралель­но осі різьби.

Зовнішній діаметр d — найбільша відстань між край­німи зовнішніми точками, виміряна в напрямі, перпендикуляр­ному до осі різьби.

Внутрішній   діаметр d₁ — найменша  відстань   між крайніми внутрішніми точками різьби, виміряна в напрямі, пер­пендикулярному до осі.

Середній діаметр d₂ — відстань між двома протилежними паралельни­ми бічними сторонами про­філю різьби, виміряна в на­прямі, перпендикулярному до осі.

За формою профілю різь­би поділяють па трикутні, прямокутні, трапецоїдні, упорні (профіль у вигляді нерівнобічної трапеції) ї круглі.

Залежно від системи розмірів різьби поділяють на метричні, дюймові, труб­ні.

У метричній різьбі кут трикутного профілю  дорівнює 60°, зовнішній, середній і внутрішній діаметри і крок різьби виражаються в міліметрах. Приклад позначення: М 20 х 1,5 (пер­ше число — зовнішній діаметр, друге — крок).

У дюймовій різьбі кут трикутного профілю дорівнює 55°, діаметр різьби виражають у дюймах, а крок — числом ниток на один дюйм (1 дюйм = 25,4 мм). Приклад позначення: І1//' (зовнішній діаметр різьби в дюймах).

Трубна різьба відрізняється від дюймової тим, що її вихід­ним розміром є не зовнішній діаметр різьби, а діаметр отвору труби, на зовнішній поверхні якої нарізано різьбу. Приклад позначання: труб. 3/4" (цифри — внутрішній діаметр ' труби в дюймах).

Різьбу нарізують на свердлильних і спеціальних різьбона­різних верстатах, а також вручну.

При ручній обробці металів внутрішню різьбу нарізують міт­чиками, а зовнішню — плашками.

Мітчики за призначенням поділяють на ручні, машинно-ручні й машинні, а залежно від профілю нарізуваної різьби — на три типи: для метричної, дюймової та трубної різьб.

Мітчик складається з робочої частини і хвостовика (демонстрація вчителя). Робоча частина — це гвинт з кількома поздовжніми канавками. Вона призначена для безпосереднього нарізування різьби. Робо­ча частина, в свою чергу складається із забірної (різальної) і напрямної (калібруючої) частин. Забірна частина виконує основну роботу при нарізуванні різьби і виготовляється звичай­но у вигляді конуса. Калібруюча частина, як видно з самої наз­ви, направляє мітчик і калібрує отвір.

Поздовжні канавки призначені для утворення різальних пер з різальними кромками і розміщення стружки у процесі нарі­зування різьби.

Хвостовик призначений для закріплення мітчика в патроні або в воротку під час роботи.

Для нарізування різьби певного розміру ручні (слюсарні) мітчики звичайно виконують у комплекті з трьох штук. Першим і другим мітчиками нарізують різьбу попередньо, а третім нада­ють їй остаточних розмірів і форми. Номер кожного мітчика в комплекті позначено числом рисок на хвостовій частині. Існу­ють комплекти з двох мітчиків: попереднього (чорнового) і чистового.

Виготовляють мітчики з вуглецевої, легованої або швидкорі­зальної сталі.

При нарізуванні різьби мітчиком важливо правильно вибра­ти діаметр свердла, щоб виконати отвір, під різьбу. Діаметр отвору має бути дещо більшим за внутрішній діаметр різьби, оскільки матеріал при нарізуванні буде частково видавлюватись у напрямі до осі отвору. Розміри отворів під різьбу беруть з таблиць.

Плашки, що служать для нарізування зовнішньої різьби, залежно від конструкції поділяються на круглі та призматичні (розсувні).

Кругла плашка — це суцільне або розрі­зане кільце з різьбою на внутрішній поверхні і канавками, при­значеними для утворення різальних кромок і виходу стружки. Діаметр розрізних плашок можна регулювати в невеликих ме­жах. Це дає змогу відтворювати їхні розміри після зношування і збільшувати строк служби. Круглі плашки при нарізуванні різьби закріплюють у спеціальному воротку — плашкотримачі.

Призматичні (розсувні ) плашки, на відміну від круглих, складаються з двох половинок, так званих напівплашок. На кожній з них зазначено розміри різьби і цифру 1 або 2 для правильного закріплення в спеціальному пристрої (клупі). Кутові канавки (пази) на зовнішніх сторонах напів­плашок призначені для встановлення їх у відповідні виступи клупа, Виготовляють плашки з тих самих матеріалів, що й міт­чики.

При нарізуванні зовнішньої різьби важливо також визначити діаметр стержня під різьбу, оскільки в цьому випадку відбува­ється деяке вдавлювання металу і збільшення зовнішнього діа­метра утвореної різьби порівняно з діаметром стержня. Діаметр під різьбу беруть із спеціальних таблиць.

VІ. Демонстрація відеофільму на закріплення вивченого матеріалу.

VІІ. Узагальнення отриманих знань:

Ø     Що називається різьбою?

Ø     Які різьби за профілем (перерізу) ви знаєте?

Ø     Яка різниця між правою і лівою різьбою?

Ø     Назвіть різницю між метричною і дюймовий різьбою?

Ø     Які ви знаєте інструменти для нарізування зовнішньої різьби?

Ø     Назвіть і вкажіть основні елементи плашки?

Ø     Які ви знаєте інструменти для нарізування внутрішньої різьби?

Ø     Назвіть і вкажіть основні елементи мітчика?

VІІІ. Практична робота.

Повідомлення учням про реалізацію проекту «Виготовлення столику для випилювання».

Виконання роботи з нарізання внутрішньої різьби для барашкової гайки, що використовується для закріплення столика та зовнішньої різьби стержня, на який накручується барашкова гайка.

Для того, щоб нарізати різьбу, необхідно знати відповідну технологію, тобто послідовність дій.

Як нарізати внутрішню різьбу? Для цього треба:

1.                         Підібирати діаметр свердла за таблицею.
2.                         На заготовці розмітити центр отвору.
3.                         Кернером розмітити лунку центра отвору.
4.                         Вибрати відповідний мітчик (слюсарний комплект № 1, № 2, або машинний, який має забірну і колібруючу частину на одному стержні).
5.                         Перед початком роботи закріпити заготовку по середині губоклеща. Змазати мітчик маслом та розпочати нарізання різьби.

Під час цієї роботи слід контролювати перпендикулярне розташування мітчика відносно заготовки. Під час нарізання внутрішньої різьби  слід контролювати нажим, щоб не було перекошення різьби.

Як нарізати зовнішню різьбу? Для цього треба:

1.                                     Підібрати за таблицею пруток відповідного діаметр.
2.                                     На кінці стержня зробити фаску.
3.                                     Змазати місце нарізання різьби.
4.                                     Плашку накласти на стержень таким чином, щоб вона опиралась в захісний ободок плашкотримача.
5.                                     Виконати нарізання різьби в такому порядку: півоборота вперед – чверть оборота назад (для того щоб зламалася стружка та випала через стружковивідний канал).

Під час роботи контролюємо перпендикулярне розташування плашкотримача відносно стержня.

Під час виконання робіт з нарізання різьби слід дотримуватися таких правил безпеки:

•                                          надійно закріплювати деталь
•                                          працювати справним інструментом
•                                          обертати інструмент рівномірно (без ривків та натискання, докладаючи зусиль помірно)
•                                          не допускати перекосу інструменту
•                                          змащувати нарізувану частину стержня і мітчика маслом
•                                          чистити інструмент від стружки щіткою.

ІХ. Підсумкова частина.

Оцінювання тестів та практичної роботи.

Прибирання робочих місць

Домашнє завдання: опрацювати відповідну тему за підручником.