17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Новітні підходи та ідеї навчання хімії в школі

Про матеріал
У даній розробці ви стикнетеся з речами, без яких зараз не може обійтися сучасний педагог, без застосування інноваційних технологій. Можна знайти кілька цікавих нетрадиційних методів навчання і ще багато цікавого.
Перегляд файлу

 «Новітні підходи та ідеї навчання хімії в школі»

 

 

 

Зміст

Вступ

  1. Інноваційні технології у процесі вивчення хімії
  2. Роль вчителя у навчальному процесі
  3. Інновація. Різновиди сучасних підходів при вивченні хімії
  4. Інтерактивна технологія
  5. Комп’ютерна технологія
  6. Проектна технологія
  7. Нетрадиційні методи навчання

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Освіта - одна з найважливіших складових суспільства. З однієї сторони вона залежить від процесів, що відбуваються в суспільстві, повинна швидко реагувати та відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку економічної сфери країни, а з іншої  - вона впливає на всі процеси , що відбуваються в навколишньому світі, оскільки готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Тому особливої уваги заслуговує сучасний стан, проблеми впровадження та перспективи інновацій в освіту нашої країни. Про інновації говорять багато, але саме поняття є багатозначним. Суперечливість про впровадження інновацій у систему освіти наштовхують на думку, що дебати по цьому питанню продовжаться ще надовго. Серед учених, які вели дослідження у даному напрямку, слід відзначити праці І. Д. Беха, Л. І. Даниленка, І. М. Дичківської, М. В. Кларіна, О. М. Пєхоти, О. В. Попової, Л. С. Подимової, А. І. Прігожина, В. А. Сластьоніна, А. В. Хуторського.

Для сучасної освіти України є важливим і можна сказати, що на першому місці, впровадження в систему освіти певних змін, оновлень у змісті, формах, методах освіти, зокрема загальної середньої. На сьогоднішній день впровадження інноваційних технологій в освіту набирає значної сили і значення, про що йдеться у відповідних нормативно-правових документах, зокрема в Законах України «Про освіту», «Про загальноосвітній навчальний заклад», «Про інноваційну діяльність», у Положенні Міністерства освіти і науки України «Про порядок здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Роль вчителя у навчальному процесі

“Майбутнє наших дітей, майбутнє народу – в руках учителя. В його золотому серці” - О.Фадєєв. Отже, підсумувавши слова О. Фадєєва, для того щоб виховати в учневі гідну особистість, щоб дати їм всю можливу інформацію для навчання, кожен учитель замислюється над проблемою: яким має бути сучасний урок, як організувати і провести його, щоб отримати максимальну віддачу від учнів? Які інновації слід ввести для того, щоб учням було цікаво вчитися і краще запам’ятовувати новий матеріал. І якщо процитувати слова К.Ушинського “Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити” можна зробити висновок, що потрібно робити все можливе для зацікавленості до навчання учнів. Ще наприкінці 50-х років академік О. Несмєянов висловив думку, яка й дотепер залишається надзвичайно актуальною: «Мені здається, що загальним недоліком нашої загальної й вищої освіти є прагнення дати учневі якомога більший обсяг знань без належної турботи про якість цих знань. Тим часом обсяг цих знань має нульову цінність. Головне значення і в житті, і в науці має вміння застосовувати свої знання. Ми ж переважно дбаємо про обсяг знань, а не про вміння їх застосовувати. Будь-яку освіту — середню чи вищу — слід розглядати не як певний науко-накопичувач, що дає змогу збирати знання, а як тренування мозку». Потрібно втілювати в життя найсучасніші й найцікавіші методи навчання учнів, щоб в подальшому це принесло користь для них.

  Розглядаючи  місце хімії серед предметів у школі, можна сказати, що ця наука є унікальною і посідає особливе місце серед них. Основи хімії – це фундамент загальних знань про елементи, речовини, що нас оточують, процеси, явища які з ними відбуваються  і їх методи. Ці процеси побудовані на принципах найсучасніших ідей, теорій та досягнень сучасної хімічної науки. На основі дидактичних методів формуються основні цілі вивчення хімії а також підбираються форми і методи вирішення навчальних задач. Особливістю вивчення цієї науки у школі є те, що саме хімія – це наука про навколишній світ, пізнання його і вивчення самого себе. Щоб краще володіти цими знаннями не достатньо інформації, отриманої у школі, потрібно посилено займатися самодіяльністю, практичною роботою, наполегливо працювати над використанням нових дієвих методів навчання. Важливим для навчання є розвиток розумової діяльності і самоосвіти. При цьому вчитель повинен відіграти особливу роль у спрямуванні пізнавальної роботи учня, має коригувати нову отриману інформацію та аналізувати її разом зі школярем. Учитель має бути не тільки фахівцем своєї справи, а й повинен володіти найвищими якостями, методами навчання хімії. Саме тому, щоб осягнути найвищого результату, сучасне навчання неможливе без пошуку нових, удосконалених, та більш дієвих технологій. Все це сприятиме розвитку у школярів творчих здібностей. Основною умовою цього є бачення учня, як активного учасника на уроках, а вчителя, як організатора у цьому навчальному процесі. Працюючи таким методом учні мають змогу самостійно знаходити відповіді на поставлені задачі. А це для кожної дитини  - маленька перемога у пізнанні складного світу природи, яка додає впевненості у своїх діях, здатностях, викликає у них хороші відчуття і бажання вчитися. Таким чином формується бажання вчити предмет, а також прагнення до отримання чогось свіжого, нового.

 У своїй професійній діяльності вчитель хімії має використовувати знання психолого-педагогічних і хімічних дисциплін, філософії. Повинен використовувати різні методи, для формулювання завдання хімії; тісно пов’язувати урок з його складниками; показувати можливості хімічного експерименту використовуючи комп’ютерні програми, відео- та аудіо засоби; давати чітко зрозуміти зміст і завдання хімії. Методи навчання – це один з найважливіших складників навчання і виховання учнів, спосіб керування й підвищення їх пізнавальної діяльності.

 

           2. Інноваційні технології у процесі вивчення хімії

Традиційна школа, орієнтована на передачу знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Подолання кризи сучасної освіти можливе завдяки її інтенсивному реформуванню відповідно до вимог часу, у процесі становлення принципово нової системи загальної освіти, яка поступово змінюватиме традиційну. Завдання сучасної школи — виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями та є професіоналом, а й уміє адекватно діяти у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи відповідальність за свою діяльність.

У Концепції загальної середньої освіти наголошено, що школа — це простір життя дитини; тут вона не тільки готується до життя, а й повноцінно живе, і тому всю діяльність навчального закладу слід спрямувати на становлення особистості як творця і проектувальника свого життя. У програмі з хімії зазначено, що мета навчання хімії полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства.

Введення педагогічних ідей, технологій, методик передового педагогічного досвіду на практиці — надійний засіб створення умов для формування компетентної особистості школяра. Педагогічна технологія, методика у процесі її впровадження стає власним набутком учителя.

Формування компетентностей особистості відбувається за таким алгоритмом:

 

 

                              

 

 

 

 

 

 

Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню траєкторію - послідовність і темп вивчення тем, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в суб'єктів освітнього процесу індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток. Адже всі учні різні і для кожного з них потрібен особливий підхід, в якому йому легше здобувати нові знання.

Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, для того щоб кожен з дітей вільно почував себе у даній ситуації та вмів в подальшому реалізувати себе, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій в процес навчання.

Відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя й починається нове знання учня.                                                                                                     К.Федін

Під час введення в процес навчання інноваційних технологій вчитель повинен використовувати педагогічні новинки, які в свою чергу мають бути зорієнтованими на кожну особистість. Їх ефективність залежить від самого учня, тобто від його творчого потенціалу. Вирішенням цього питання є зміна спрямованої діяльності вчителя, його функцій та технологій навчання учнів. Використовуючи у своїй формі навчання методи ілюстрацій та пояснень чи готовий матеріал, який служить для ознайомлення дітей певною інформацією, учитель повинен замінити ці методи навчання на нові, більш досконалі. Ці методи мають бути спрямовані на кожного окремого субєкта, та повинні містити більш творчий та дієвий підхід. Для цього якраз і важливим є впровадження в процес навчання інновацій, які дозволять виконати ці завдання, які стоять перед вчителем.

Щоб перейти до епохи, в якій неможливе бачення світу без інформаційної системи, перед школою стоїть завдання – виховати в учнях майбутніх лідерів з основами інформаційності. Для втілення в життя цієї мети потрібно включити інноваційну ланку в систему хімічної освіти. Адже на сьогоднішній день неможливе життя без інновацій і, відповідно, особистість , яка не володіє технологіями чи не може пристосуватися до сучасності почуватиму себе не повноцінно.

 Аби школярі швидко сприймали подану інформацію, вміли її засвоїти , обробити та використати у певних ситуаціях, вчителям потрібно їх підготувати для цього. Тобто частіше використовувати нестандартні методи навчання, щоб діти адаптувалися. Можна зробити певний висновок: потрібно опанувати комп’ютер, як засіб для отримання інформації про хімічні процеси та явища, які присутні у природі, та вміти їх застосовувати на практиці.

 

  1. Інновація. Різновиди сучасних підходів при вивченні хімії

 Композитор пише твори, архітектор створює проекти, акробат виконує трюки…  А вчитель, який навчає дітей має бути творцем, спланувати урок таким чином, щоб у дитини виникало бажання зацікавленості.

Для кожного педагога у своїй сфері є найважливіший той предмет, який вивчає він і відповідно вчитель вимагає від учня найбільшої віддачі. Так і для вчителя хімії – цей предмет важливий, найкращий, найцікавіший. Кожна вивчена тема з предмету закінчується тематичним оцінюванням знань, які отримали учні, при вивченні цього матеріалу. Це стосується всіх предметів. Контрольні роботи, диктанти, практичні, лабораторні, усні заліки, тести – всі ці методи перевірки знань використовують для визначення рівня навченості школярів по певній темі. Все це є традиційним, та не слід відкидати ці методи оцінювання на задній план. Просто потрібно запалити в учнів вогник зацікавленості, іскру творчості, бажання стати кращим. Для цікавішого пояснення кожного матеріалу, особливо при вивченні теми великого обсягу, а також тематичного оцінювання слід вводити  в навчання хімії різноманітні форми навчання та перевірки знань.

 Як вже було сказано, основним завданням освіти України у ХХІ столітті є підняття країни до світового рівня, а саме до планки, на якій знаходяться найрозвинутіші  країни світу, точніше їх освіченість. Ця задача не легка, проте можлива до виконання. І задля цього освітній програмі країни потрібно відмовитися від традиційних, застарілих методів навчання і перейти до більш сучасних, удосконалених, цікавіших. Якраз на цьому зосереджена вся увага вчителів – на введенні інновацій в освітній процес. І перш ніж розглянути новітні підходи та ідеї навчання хімії в школі, уточнимо ключові поняття «навчання»,  «інновація» та «педагогічна технологія».

            Що ж таке навчання, як його розтлумачити? Говорити про нього можна багато. Саме висловлення «навчання» - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Говорячи мовами видатних людей можна сказати таке: “Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її” - А.Франс. А сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.

          Поняття інновація в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна». Це поняття  з'явилося вперше в зарубіжних дослідженнях XIX ст., а саме  в техніці. В Україні цей термін був впроваджений на початку 90-х років XX ст. Значення слова «інновація» можна трактувати як введення в процес навчання нових ідей, що вписуються в межі внутрішніх чинників. Позитивні сторони полягають у віддаленості від застарілих недієвих методів навчання, у віддачі максимального ефекту знань учнів зважаючи на особливості та можливості кожного субєкта зокрема.

          Термін «технологія» зявилося у системі освіти як протилежність до слова «метод». До початку 1940 року у світі було знане лише слово «метод», лише згодом, після 1940 року у педагогічній діяльності з’являється нове визначення – «технологія», яке трактується як новий шлях в освіті із застосуванням методів аудіо-сприйняття та візуальних методів. У 1960 році технологічний термін виходить на новий рівень, де зявляються вже обчислювальні системи, та виникають проблиски  примітивного програмного забезпечення, в порівнянні з сьогоденням. А на початку 1980 року в освітній системі все більше використовується визначення «педагогічні інновації». Розглядаючи це термін не було досягнуто однієї спільної думки, таким чином існує кілька тлумачень цього слова:

  •             Певна система, яка вказує на напрям чи дії, які слід виконувати аби використовувати ті чи інші методи нововведень у навчанні;
  •             Система методів, яка має чітку ціль для використання інноваційних підходів в освіті, кінцевим результатом якого є підвищення результатів навчання школярів;
  •             Система процесів, які мають визначену мету, завдання, план і хід роботи в навчальному процесі.

Отже, підсумувавши попередні вислови, можна сказати, що «інноваційні підходи» - це система, яка має чітко поставлену мету та завдання і охоплює навчання учнів від початкових цілей до отриманих результатів, система розвитку освітньої, виховної та навчальної діяльності школярів зважаючи на хороші людські якості, досягнення педагогічних цілей та основ інформатики.

Нині існує безліч педагогічних технологій. Зупинюсь на декількох технологіях інноваційного навчання:

  •             інтерактивна технологія;
  •             проектна технологія;
  •             комп'ютерно-інформаційна технологія;
  •             нетрадиційна технологія.

 

 4. Інтерактивна технологія

Про інтерактивні технології навчання хочу розпочати словами Конфуція: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Для кращого сприйняття, представимо сказане Концуцієм у формі схеми:

 

Це твердження можна трактувати, як зв’язок з інноваційним навчанням. Поняття інтерактивності якраз і полягає у сприйнятті інформації через візуальні засоби, залучення учнів в процес навчання. В понятті «навчити іншого» як учень так і вчитель стають суб’єктами навчання.

 Сьогодні система освіти представлена так, що вчитель у ній представлений, як організатор, провідник, той, хто скеровує роботу школярів. В чому ж полягає суть інтерактивного навчання? Які основи закладені в ньому?

  •             Кожен учень є учасником процесу. І завдання педагога полягає у тому, щоб викликати в учневі бажання шукати різні підходи для вирішення проблемних задач;
  •             Учні, на уроках, мають можливість поділитися відомою їм інформацією, таким чином знайти для себе щось нове;
  •             Учасники процесу, кожен зокрема, можуть знайти себе у певній ситуації, тобто для кожного учня має бути підібраний окремий підхід.

           Використання інтерактивних методів вимагає як від учня, так і від учителя старанного ставлення до організації уроку та участі в ньому. Школярі мають навчитися вільного спілкування, висловлювання своїх міркувань, вміння ставити запитання до інших та відповідати на них, тобто активності.

 Для найвищої результативності, використовуючи цей метод навчання, вчитель повинен володіти наступними чинниками.

  •             Вмінням поставити учням завдання для їх підготовки, самостійного опрацювання;
  •             Вчитель має правильно підбирати вправи для вивчення певної теми, так би мовити, знайти правильний «ключ для замка»;
  •             Давати учням можливість для обдумування завдання, щоб учень усвідомлював його, а не механічно виконував відповіді;
  •             Використовувати різні види вправ;
  •             Акуратно виходити за межі матеріалу, що був використаний у формі інтерактивного методу, та обговорювати його для кращого засвоєння;
  •             Проводити різноманітні короткі опитування, та задавати завдання для самостійної роботи, які повязані не тільки з інтерактивним методом, а й з рештою теми.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна поділити за такими критеріями.

Пов’язане зображення

 Поглянемо чи є користь з використання інтерактивних технологій, чи є в цьому методі якісь плюси? Використовуючи даний тип технологій учні мають можливість вивчити матеріал в повному обсязі. Отримати знання, зрозуміти подану інформацію, навчитися її використовувати, аналізувати. В цей час до учня можна застосувати індивідуальний підхід, зважаючи на їх особливості. Під час навчального процесу школяр отримує можливість розвинути свої організаційні та комунікативні здібності. Ще одним плюсом цього методу є бажання учня вчитися не тільки заради оцінки, а й задля інтересу пізнати нове. В цей же час і педагог менше часу затрачає на встановлення дисципліни, і постає перед суб’єктами навчання як організатор, лідер.

Під час використання інтерактивних технологій, у навчанні хімії можна використовувати ситуації з життя, рольові ігри, створювати проблемні ситуації, елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності та вміння.

В освітньому процесі при вивченні хімії для формування соціальної компетентності найкраще можна підібрати такі види інноваційних методів:

  • «Активна життєва позиція»;
  • «Чотири сторони ромба»

Перший тип можна використати з учнями 11 класу вивчаючи тему про шкідливу дію на людський організм при вживання алкогольних напоїв та засобів наркотичного характеру, тютюнопалінні.  Працюючи на уроках цим способом можна поставити учням різного роду питання, відповідаючи на які, вони зможуть висловити свої думки, свою життєву позицію, взяти участь у дискусії, запропонувати аргументи для ведення здорового способу життя. Питання можуть бути наступними:

  • Чи вважаєте ви, що тютюнопаління можна прирівняти до вживання наркотичних речовин? Обгрунтуйте свою думку з цього приводу.
  • Від чого, на вашу думку легше відмовитись, від тютюнопаління чи алкогольних напоїв?

Використовуючи на уроках хімії такий вид навчання учні вчаться правильно висловлювати свої мислення, відстоювати їх. В учнів збільшується кругозір.

Працюючи на уроках з таким нововведенням, як «Чотири сторони ромба» вчитель розвиває творчі здібності учнів. Бо суть гри полягає у вирішенні одного завдання чотирма різними способами. Якщо знову взяти 11 клас, а саме тему «Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки», учні можуть висловити свої варіанти вирішення проблеми забруднення атмосфери. Школярі можуть запропонувати такі варіанти, як участь у природоохоронних акціях та екологічних мітингах, закриття промислових підприємств, які не мають очисних систем, а викидають шкідливі речовини в навколишнє середовище,  попередження у вигляді штрафів, законодавчі акти уряду та інші. Наступним є об’єднання однодумців в групи, обговорення їхньої версії та створенні плану чи заходів для покращення екологічної ситуації. І вкінці уроку учні мають представити свої методи покращення ситуації класу.

 Із соціальною компетентністю тісно пов’язана комунікативна. Учні мають навчитися ораторській майстерності, тобто активному спілкуванню, як усно, так і письмово, не забуваючи про правила ведення дискусійних ситуацій. А це:

  • Повага співрозмовника ( вислухати його точку зору і не перебивати);
  • Висловлення власного бачення ситуації ( не повторювати чужої думки, а висловити свою).

 Для їх формування використовують такі різновиди в навчанні: «Мозковий штурм», «Рольова гра», «Мікрофон», «Експрес-опитування».

 «Мозковий штурм» ґрунтується на спільному обговоренні певних завдань та пошуку найкращих способів їх вирішення. Коли на уроці використовують такий вид навчання учні виявляють бажання працювати, висловлювати свої мислення, а також вирішення проблем кількома способами. Проте, працюючи у такий спосіб, школярі мають дотримуватись певних законів даного методу. А саме: зібрати великий обсяг інформації про саму проблему та її вирішення, вислухати пропозицію кожного учня, зробити висновки зі сказаного.

Для формування комунікативної та соціальної компетентностей також застосовують інтерактивну технологію групового обговорення «Відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапах актуалізації, коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Під час проведення «Відкритого мікрофону» необхідно дотримуватися таких правил: y

  •             говорить той, у кого «символічний» мікрофон; y
  •             відповіді не коментувати й не обговорювати;
  •             не перебивати;
  •             не викрикувати з місця.

«Експрес-опитування» найчастіше застосовують на етапі актуалізації опорних знань і закріплення отриманих. Один з учнів записує на дошці основні терміни та поняття минулого уроку. За цими поняттями вчитель проводить опитування ланцюжком протягом 2–3 хвилин, причому перший учень, який відповідає, дає визначення й передає право відповіді наступному. З тих самих термінів і понять, які учні записали на дошці, вчитель формує блоки термінів (по два-три), а діти одержують завдання підготувати за блоками запитання для опитування. Час на обмірковування — 2–3 хвилини. Далі відбувається перехресне опитування одних груп учнів іншими. Цей метод дає можливість за 10–15 хвилин повторити кожен термін декілька разів, активізувати клас.

На уроках хімії у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її, використовують інтерактивний метод «Прес». Він дає змогу навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного проблемного питання аргументовано, чітко, стисло.

В 11 класі під час вивчення синтетичних лікарських засобів із допомогою цього методу учні розв’язують питання про те, шкідливі вони чи корисні. Полікультурна компетентність під час навчання хімії передбачає формування особистості, виховання любові до рідного краю, відповідальності за майбутнє планети, прагнення зберегти навколишній світ, відповідальне ставлення до власного життя і життя оточуючих. Формування цього виду компетентності здійснюється на прикладі біографій видатних людей, через використання на уроках творів художньої літератури й мистецтва, через міжпредметні зв’язки.

В. Шекспір казав: «Що за дивовижне творіння — людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна у своїх здібностях, обличчях і рухах! Яка точна й чудова в дії. Краса Всесвіту!» Сучасне життя вимагає вмінь самостійно здобувати, обмірковувати й використовувати різні види інформації. Тому на уроках хімії необхідно формувати в дітей ще й компетентність саморозвитку особистості. Для цього необхідно поєднувати не тільки засвоєння інформації через сенсорні системи, а й, головне, активне говоріння з передачею цієї інформації іншим. Для формування в учнів самоосвітньої компетентності слід дотримуватися такої системи роботи: пошуку та впровадження форм самоосвіти учнів, озброєння учнів набором навчальних операцій самоосвіти, стимулювання і заохочення самоосвітньої роботи.

 

5. Компютерна технологія

 На сьогоднішній день є багато засобів для отримання, зберігання та обробки інформації. Зараз є широко розповсюджені комп’ютери, електронні пристрої, комп’ютерні комунікації, які допомагають у навчально-виховному процесі. Інформаційні технології забезпечують освітню систему як теоретичними, так і практичними розробками, для досягнення поставленої мети в навчанні.

 Сучасні інформаційні методи дозволяють школярам познайомитися з нестандартними можливостями отримання нової інформації, збільшують відсоток самостійності та творчості. Учень може оволодіти новими вміннями та навчитися використанню їх в повсякденності.

 У навчальному процесі комп’ютер відіграє значну роль. Він забезпечує учнів та педагогів такими функціями:

  •             Техніко-педагогічними (забезпечення навчальними програмами, засобами управління, визначення рівня навченості, діалогом, консультацією)
  •             Дидактичними (компютер виступає в ролі репетитора, тренувального майстра, асистента, корегувальної та атестаційної систем, стимулу до навчання).

Компютерні технології та методи разом можна назвати мультимедійною системою. Ця система включає в себе зорові та слухові підпункти, такі як: анімація, відеоролики, аудіозаписи, тощо. Позитивною стороною цих функції є можливість доступу до інформації на відстані, робота з різними інформаційними даними, використання зовнішніх ресурсів. Різноманітні дані, що знаходяться під впливом однієї чи кількох програм – це мультимедійна система.

Їх особливість полягає у забезпеченні користувачів цікавою для них інформацією у найбільш доступній формі за короткий термін.

Користуючись відеоматеріалами чи іншими мультимедійними можливостями на уроках хімії, вчитель має можливість уникнути прогалин у наочності, а учень в свою чергу може зрозуміти розказаний матеріал, який був підтверджений наочно. Які ж є основні принципи для створенні відео з шкільного демонстраційного експерименту?

  •             ілюстративність (вчитель може одночасно розкрити тему уроку та показати його, використовуючи мультимедію);
  •             фрагментність (педагог може пояснювати матеріал по частинах, що залежить від того, як учень його сприймає);
  •             лаконічність (за час уроку, вчитель може більше матеріалу за менший час);
  •             інваріантність (вчитель має право вибрати різноманітні уривки відеофільмів і на різних етапах уроку, дивлячись на свій розсуд та переслідуючи певні цілі);
  •             евристичність (нову інформацію слід подавати зрозуміло, щоб матеріал був доступним для дитячого сприйняття).

Якщо уточнити інваріантність подання інформації, слід визначити наступні чинники:

  •             можливість розкриття теми та мети уроку;
  •             пояснення нової теми за допомогою ілюстрацій;
  •             можливості узагальнення та закріплення нових знань;
  •             здатності оцінити знання.

Крім попередньо названих чинників, при вивченні хімії, виникає можливість проводити уроки за межами хімічного кабінету, тобто в класах, у яких немає спеціальних приладів чи обладнань для проведення лабораторних дослідів, а саме: витяжної шафи, стола для демонстрацій, доступу до води, вогню, електричної плити, тощо. Такі засоби нововведення забезпечують «мобільність» на уроках хімії.

Всім відомо, що в сучасному світі мультимедійна система є досить широко розвинута.  Проте найбільш використовуваними є такі засоби:

  •             компютеpні тренажери;
  •             автоматизавані нaвчaльні системи;
  •             нaвчальні фільми;
  •             мультимедійні презентації;
  •             вiдеодемонстрації.

Компютерні тренажери

Система мультимедій має бігато позитивних чинників, та найголовнішою є представлення реальності. За допомогою цього методу можна показати не тільки якийсь субєкт, а й відтворити його дії в реальності. Тобто нам є доступна реальність, в той час, коли ми працюємо з віртуальними копіями. Так наприклад, при вивченні на уроках хімії елементів та речовин небезпечного походження, реакцій, які відбуваються з ними, ми можемо попередньо навчитися працювати з ними.

Автоматизовані навчальні системи

Саме цей підтип компютерних технологій є найбільш ефективним у навчанні сьогодні. Це підтверджується тим, що у цьому методі справджується стародавній принцип навчання дітей, який вважався правильним колись, так і залишився до сьогоднішніх днів: «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути». Так само вважав і Конфуцій.

При використанні всіх засобів мультимедійної системи: відео, аудіо, зображення, звуки, учні мають можливість побачити і почути хімічні явища і таким чином краще зрозуміти таку науку, як хімія. Це є великою допомогою в тих випадках, коли потрібно за короткий термін вивчити великий обєм інформації. Наприклад: історичні дані хіміків, номенклатура, техніка безпеки з небезпечними речовинами.

Не можна не сказати про інтерактивність в навчальному процесі. Ця функція дозволяє учневі творчо розвиватися, почувати себе не другорядний в класно-урочній системі. 

Мультимедійні системи зручні для користування. Вони дозволяють швидко перейти до нового уривку, перейти з однієї сторінки на іншу, відтворити та зупинити відео на різних етапах, повторити його знову.

Використовуючи в навчанні мультимедійних презентацій, для вчителя є полегшення при викладенні нової теми, а для учня плюсом є краще засвоєння інформації, шляхом образного сприйняття.

 

Відео-демонстрації

Не доречним було б випустити з виду наочні засоби отримання інформації – відеоролики. Хоча не можна ставити на один рівень віртуальність та реальність, де учень може доторкнутися до речовини, побачити своїми очима хімічний процес, відчути запах, а не тільки побачити на моніторі той чи інший експеримент, проте є випадки, які з певних причин не можна побачити та зробити в звичайних лабораторіях (високо коштовні речовини, рідкісні елементи, небезпечні реакції, система безпеки). Так наприклад взаємодія Натрію з водою є небезпечною реакцією аби проводити її в звичайних лабораторіях. Тут в силу вступають засоби відео-демонстрації. У цьому випадку відео виступає в ролі доповнення до вивчення матеріалу. Вчитель має змогу повторити його, для кращого засвоєння чи виділення окремого фрагменту, який є важливим та прокоментувати його. Також відеоматеріал про певний дослід можна використовувати в будь який час уроку. Так використавши його на початку заняття, вчитель може подати його, як проблемну ситуацію, для заохочення учнів до навчального процесу. Цей метод може служити і для проведення перевірки знань. Відео-демонстрація також служить як стимулятор учня до самостійного відкриття, бажання працювати, здобувати нові знання.

Компютерна техніка в навчальному процесі дозволяє створити відчуття зацікавленості школярів, за допомогою матеріалів, які можна побачити на екрані. Таким чином виникає багатофункціональний урок. Учні не тільки навчаються, а й творчо і психічно розвиваються. Проте їх слід використовувати в навчальній діяльності тоді, коли вини  є методично виправданими.

Використання інноваційних засобів подання інформації сприяє заохоченню учнів до навчання, активує розвиток мислення, створює в них почуття впевненості, бажання до самостійного поглиблення матеріалу.

 

6. Проектна  технологія

У 20-ті роки ХХ ст.. американський вчитель Дж. Дьюї та його наслідувач     В. Кілпатрик заснувати проектну навчальну систему. Ця технологія є найбільш близькою саме до такої науки, як хімія. Адже вона включає в себе такі складові, як дослідження, пошукові ситуації, творчість, різноманітність методів. Отже, підсумувавши, можна сказати, що проектна технологія – це система, яка підштовхує учнів до вирішення певних проблемних ситуацій, для чого школяр має володіти певними знаннями, та вміти їх застосовувати у даній ситуації. Так для прикладу: вирішення однієї задачі чи кількох; практично застосувати отримані знання.

Проектна технологія дозволяє педагогу змінювати вже звичні підходи до змісту, форм і методів навчання, підносячи освітній процес на новий, вищий рівень. Учні, при використанні даного методу навчання, можуть працювати у різних формах. Тобто цей підхід до навчання включає в себе учнів з різними віковими даними, зі здібностями різного рівня.

Отже, даний метод – це система діяльності, в якій інтереси учня на першому місці. Однак ця технологія в свою чергу висуває і свої вимоги:

  •             у випадку дослідження чи творчості має бути чітко визначена проблема, для розв’язання якої учневі потрібні інтегровані знання, дослідницький характер.
  •             коли результат вже є передбачуваний, потрібна наявність трьох ланок: теоретичної частини, практичної та пізнавальної.
  •             структурувати нaвчальну діяльніcть відпoвідно до класичниx cтадій прoектувaння.
  •             можливість розвивати дослідницькі методи
  •             потрібно створити умови для того, щоб учні виявляли в собі пошукові здібності, тобто вміння знаходити проблему, складати план її роз’язання, вміли досліджувати, аналізувати та підтверджувати та коригувати свої відкриття.
  •             заохочення учнів до самодіяльності та творчості.

Проектна технологія має в собі багато плюсів, та для їх виявлення вчитель має докласти певних зусиль:

  •             працювати з даною технологією на основі власного бажання
  •             для розвивання в учнях теоретичних, практичних, дослідницьких якостей вчитель має створити необхідні для цього умови.
  •             утворити сприятливі можливості для виявлення лідера, тобто якостей обдарованості учнів.

В освітньому процесі є декілька видів проектів:

Результат пошуку зображень за запитом "типи проектів в освіті"

 

Проект може бути моно предметним, міжпредметним та надпредметним. Ця система застосовується для застосування своїх знать та здобуття нових, не виключаючи програму самостійної діяльності. Вона обєднує в собі урочні та позаурочні методи навчання.

 

7. Нетрадиційні методи навчання 

Кожен педагог, який працює творчо, бажає, щоб кожен суб’єкт навчання відчував радісні відчуття від нових відкриттів. Саме таким чином реалізується учень, як особистість, яка бере активну участь у навчальному процесі, в ході отримання нових знань, виявлення творчих здібностей. Для того, щоб розвинути творчу особистість використовуються нетрадиційні завдання, які мають творчий характер.

Що уособлює термін «творчі завдання»? Отже творчі завдання – це задачі, які пов’язують в собі пізнавальну і розумову діяльність. Аби знайти вирішення даного завдання учень повинен вміти використовувати знання, набуті раніше, в нових ситуаціях. Суть цього методу полягає в заохоченні школяра до пошуку самостійного вирішення проблеми, підбору нових та цікавих методів вирішення задачі.

Так, під час вивчення теми «Білки» в 9 класі учням пропонують таке творче завдання: поміркуйте, чому досвідчені господині для одержання смачного бульйону  кладуть м’ясо в холодну воду, а для приготування смачного  м’яса — в окріп. Такого типу завдання можна застосувати на уроці, використовуючи різні форми групової роботи учнів на етапі закріплення знань або на початку вивчення окремих тем як проблемної ситуації.

Виконуючи завдання таким чином школярі навчаються змістовно та ясно висловлювати свої думки, створювати чіткі відповіді та аналізувати чи робити висновки. Вивчаючи в 11 класі про вплив тютюнопаління на людський організм можна запропонувати учням досить цікаве завдання, де вони зможуть проявити свою творчість. Наприклад написати другу листа, в якому буде просьба про відмову від шкідливої звички паління.

Отже, як ми бачимо, творчі завдання покращують навчальний процес учнів, формує в них творчу особистість. Учні навчаються з допомогою цих методів використовувати набуті знання в любих нестандартних ситуаціях.

Коли педагоги використовують творчі підходи у навчанні, це сприяє їх розвитку. Уроки стають цікавішими, захопливішими, більш пізнавальними. Як говорив А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії — відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя…» Педагог не може вимагати від учня творчої праці, в той час, як він сам не може працювати творчо. Обидві сторони мають працювати злагоджено. І тільки тоді педагогічна творчість та активна праця школярів на уроках буде фундаментом для використання нетрадиційних методів навчання. Як приклад можна представити урок-гру.

Гра є однією з найважливіших умов для розвитку в дитині компетентної особистості.  Бо саме в час проведення гри школяр може реалізувати себе, як творчу особу, може навчитися діяти в різноманітних ситуаціях, які присутні в навколишньому світі. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав: «В грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає й не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».

У навчальному процесі вивчення хімії та одночасного виховання дітей вчителі застосовують на практиці різноманітні види ігор: рольові, ситуативні, ділові, дидактичні.

Рольові ігри можна використовувати під час проведення семінарських занять, конференцій тощо. Коли на уроках застосовуються різні рольові ігри, учні входять у ту чи іншу роль, наприклад технологів, економістів, вчителів, лаборантів та інших. Виконуючи ці ролі, школярі певним чином вникають в суть професій та мають можливості представити свої дії , тобто використати набуті знання в життєвих ситуаціях. Таким чином в учнях з’являються моральні якості. Школярі навчаються колективній праці, а саме обговоренню, дискусії, прийнятті групових рішень, висвітленню власного бачення ситуації та вмінню відстояти її. Також невідємною є така риса, як терпеливість, а точніше кажучи учень вчиться вислуховувати товариша, не перебиваючи його. На основі таких чинників в учасників навчальної гри розвиваються також й інтелектуальні здібності. Це аналіз різних варіантів і бачень певних ситуацій, застосування різноманітних цікавих підходів до поставлених задач, уміння брати участь у дискусії, порівнювати та робити висновки на основі сказаного.

Використання в навчальному процесі рольових ігор вимагає сукупності різних прийомів і засобів. Учень в таких процесах має мати високий рівень знань, комунікативності, ораторських здібностей. Цей вид занять має ряд переваг:

  •             незвичність і захопленість змісту, форми гри й ігрових дій;
  •             отримання практичних і суспільно-корисних знань;
  •             велика активність;
  •             орієнтація на обов’язкову особисту пізнавальну чи практичну роль кожного учасника гри.

У формі рольової гри можна провести урок з теми «Виробництво сульфатної кислоти», «Виробництво кам’яного вугілля».

Під час вивчення промислових способів виробництва хімічних речовин на уроках хімії однією з ефективних форм навчання є ділова гра.

Ділові ігри можна проводити під час вивчення нафти й нафтопродуктів, кам’яного вугілля, палива в 11 класі та періодичного закону й періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва — у 8 класі.

Для використання у процесі освіти ділової гри, педагог має попередньо підготувати план чи свого роду розробку уроку-гри. Завдання педагог має готувати зважаючи на диференціальний підхід до процесу навчання. Тут потрібно зважати на рівень навченості учнів, вправно обєднати можливості та бажання школярів.

Найуспішнішим різновидом ігор, які вчителі використовують в освітньому процесі, це вікторини. Цей вид ігор досить цікавий і суть його полягає у тому, щоб зацікавити новим матеріалом, заохотити учня здобути нові  знання.

Тему для проведення вікторин можна використати різну наприклад: «У назвах яких хімічних елементів приховано назви тварин», «Що означає назва “шахта”?», «Який хімічний елемент алхіміки зображували у вигляді вовка з розкритою пащею?», «На який хімічний елемент багата морська капуста ламінарія?».

Використовуючи вікторини на уроках для учнів можна підготувати цікаві загадки та ілюстрації. Так для прикладу можуть бути використані такі загадки:

  •             Я — вода й на воді плаваю. (Лід)
  •             Донизу летить крапельками, а вгору — невидимкою. (Вода)
  •             Ні рук, ні ніг, а гору руйнує. (Крапля) Š
  •             Чого в гору не викотити, у решеті не понести, у руках не втримати. (Вода) Š
  •             Клубочиться, а не дим, лягає, а не сніг. (Туман)

Виховуючи в учнях особи творчі, педагог значну увагу приділяє такій формі гри, як дидактична, а це не що інше, як кросворди. Кросворди найкраще підбирати у випадках перевірки знань учнів з певної теми. Школярі, беручи участь у такій формі навчання, розвивають  свій кругозір, застосовуючи мислення, вчаться працювати самостійно.

Розвитку творчості та активації здобутих знань сприяє не тільки розв’язання кросвордів, а й їх складання. Під час створення хімічних кросвордів з певної теми учні виявляють в собі зацікавлення до теми, прагнуть вивчити більше, що допоможе з завданням, створити кросворд. Беручи участь у цій формі діяльності школярі розвиваються, вчаться працювати з літературою наукового стилю.

Створення кросвордів навчає учнів працювати злагоджено. Адже створення їх потребує праці учня, як самостійної, так і колективної. Тобто учні можуть працювати групами по дві, три і більше осіб. Цей вид навчання дозволяє розділити учнів за віковими характеристиками, а також за рівнем навченості ( учнів з високим, достатнім, середнім рівнями знань).

У сучасній системі освіти педагоги часто використовують хімічне заняття «Лото навпаки».

Суть цієї гри полягає у поділі класу на кілька команд. З кожної групи виділяється по два чи три представники. Кожен з них отримує листок, на якому зображені формули речовин. Ведучий даної гри дістає з конверта жетони, на яких зображено формулу певної речовини. Кожен представник групи в свою чергу має для кожної отриманої картки знайти жетон, проте не з такою самою речовиною, а навпаки. Вибрати собі жетон з речовиною, яка має протилежні до своїх речовин, хімічні властивості. Наприклад, на формулу основи — вибрати формулу кислоти, на формулу основного оксиду — формулу кислотного оксиду тощо.

На уроках узагальнення, систематизації та повторення знань про основні класи неорганічних речовин можна використовувати такі різновиди ігор, як  «Третій лишній» або «Цейтнот».

Гра «Третій лишній» відбувається наступним чином. Учням чи групі учнів вчитель роздає по три формули речовин. Завдання школярів полягає у тому, щоб вони знайшли у цих формулах зайву, тобто дві з трьох мають або однаковий кількісний  чи якісний склад, або спільні хімічні властивості. Третя речовина є зайвою і учні мають її виявити. Це завдання може виконувати як один, так і група учнів, які можуть виконувати цю задачу, передаючи естафету наступному учаснику групи.

Гра «Цейтнот» проводиться при вивченні хімії у такий спосіб. Учнів ділять на дві команди та вибирають найсильнішого учасника групи. Ці суперники мають виконати наступне завдання. Включається таймер, один з учасників називає складну речовину, а суперник має впродовж 5 секунд написати чи сказати її формулу і навпаки. Учень, що назвав формулу, задану першим учасником, також пропонує назву своєї речовини. Завдання триває до тих пір, поки один з учасників гри не зможе назвати формулу задану іншим гравцем чи дасть неправильну відповідь, або один з гравців не встигне відповісти на запитання протягом даних п’яти секунд.

Використовуючи такі засоби навчання хімії, як інтерактивні уроки чи нестандартні ситуації, педагог розвиває в учнях не тільки знання, а й ланку компетентності.

Як результат такої роботи маємо сформовану особистість. І дивлячись на результати роботи педагога, ми бачимо наступну картину. Учень стає творчою та компетентною особистістю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 У сьогоднішньому сучасному світі компютери – незамінні засоби нашого життя. Інноваційні компютерні технології створюють нові можливості для забезпечення людини новими знаннями. Теперішній освітній процес не є повноцінним без використання інформаційних технологій. Учні на сучасних уроках отримують нові можливості. Розширюють свій кругозір, розвивають творчі здібності, виявляють в собі бажання навчатися, розвиватися, мають змогу побачити те, чого не можна пояснити словами. Новітні технології допомагають розвинути особистість, реалізувати їх здібності.

 Використання інновацій, а саме презентацій, аудіо-записів, відео-демонстрацій та іншого дозволяє вчителю врахувати можливості кожного учня зокрема, зважаючи на їх вік, розумову діяльність й інші чинники.

 Поставимо собі запитання. Який  взаємозв’язок сучасного учня і комп’ютера? Кожен дасть однакову відповідь. Дитина є нерозлучною з комп’ютерною технологією. І зробивши висновки, можна сказати, що новітні технології  полегшують навчальний процес, роблять його цікавим, різноманітним. Учні виявляють бажання отримувати нові знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К. : А.П.Н., 2002. — 136 с.
  2. Інтерактивні методи навчання у старшій  школі / упоряд. О. М. Кондратюк. — К.: Шкільний світ, 2011. — 104 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»)
  3. Безрукова Н.П., Козлова Л.Я., Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі.
  4. Буджак Г. Метод проектів як педагогічна технологія// Біологія і хімія в школі – 2001 -№1
  5. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) – К.: Райдуга -1994.
  6. Інтерактивне навчання на уроках хімії / Упоряд. Г. Мальченко, О. Каретникова. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с.
  7. Корсакова О.К., Трубачова С.Е. До проблеми змісту сучасної шкільної освіти // Біологія і хімія в школі. – 2002. – №6. – С. 8-11.
  8. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта; 2000.-368с.
  9. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
  10. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології.-М: Народне утворення, 1998р.-255с.
  11. Вишеславська О. В. Психологія: [навч. посібник] / О. В. Вишеславська. — К. : ІНКОС, 2005. — 302 с.
  12. Десятниченко Н. Моделі уроків хімії: Методичні рекомендації / Н. Десятниченко // Хімія. — 2009. — № 10. — С. 13–17.
  13. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посібник] / І. М. Дичківська. — К. : Академвидав, 2004. — 352 с.
  14.  Задорожний К. М. Інноваційні технології на уроках хімії / К. М. Задорожний. — Х. : ВГ «Основа», 2006. — 112 с.
  15.  Ковбань В. Ігрова діяльність учнів як засіб підвищення якості знань з хімії / В. Ковбань // Хімія. — 2008. — № 1. — С. 15–17.
  16.  Мазаєва К. Компетентність особистості — інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / К. Мазаєва // Хімія. — 2009. — № 12 — С. 4–8.
  17.  Мельниченко Л. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії / Л. Мельниченко // Хімія. — 2010. — № 5. — С. 5–12.
  18.  Паніотова Г. Гра — одна з форм активізації пізнавальної діяльності / Г. Паніотова // Хімія. — 2011. — № 15. — С. 8–11.

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Інші матеріали
Додано
13 лютого
Переглядів
453
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку