«Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та його історичне значення (10 клас. Всесвітня історія)

Прес-конференція

Тема: «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та його історичне значення

Мета:  охарактеризувати  основні положення  «Нового курсу» Рузвельта, оцінити його  значення в історії США, визначити ті його заходи, які можна  використати для оздоровлення української економіки. Розвивати історичне мислення учнів, формувати навички самостійної роботи з додатковою літературою . Виховувати учнів в дусі поваги до історичних здобутків народів світу, сприяти утвердженню  ідеалів демократії.                                       

Тип уроку: засвоєння знань.

Форма уроку: прес -  конференція .

Обладнання: політична  карта світу, ілюстративний матеріал, таблиця  

«Наслідки економічної кризи 1929-1932 рр. в США».

Підготовчий етап

        Заздалегідь слід розподілити ролі учасників прес – конференції:

спеціалістів з історії та економіки США, кореспондентів газет та телебачення. Учні отримують випереджувальні завдання.

Хід уроку

 Вступне слово вчителя.

              В 1932р., в часи боротьби за президентський пост, Ф. Рузвельт сказав

слова, які пізніше стали зразком американського ораторського мистецтва:

«Історія розвивається за містичними циклами. Одним поколінням багато

 дається, з інших багато вимагається. А нинішнє покоління американців

зустрічається з долею». Ці слова дуже точно відобразили суть того, що

відбулось в США на зламі 20-30-х рр. – економічний і соціальний крах.

                  Ще зовсім недавно, в 20-ті рр. покоління американців, якому було «багато

                 дано», насолоджувалось найвищим в світі життєвим рівнем, гордилось

                 «ерою процвітання», яка здавалась безкінечною. Процвітання свідчили реальні

                   цифри. В кінці 20-х рр. в Америці щороку випускалось 5,4 млн. автомобілів,

                  які вперше вільно могли придбати не тільки багаті, а й середні американці.

   І раптом це економічне диво розсипалось, ніби картковий будиночок.     

   Розсипалось напротязі одного 1929 р.: світова економічна криза спрямувала на США свій найжорстокіший удар. Наступні 3 роки довершили перетворення заможного дому в руїну: кожен третій робітник був позбавлений засобів існування, розорилось 900 тис. фермерів, в 47 з тогочасних 48 штатів припинили ділові операції або зовсім були закриті банки. Так, це був один з найтрагічніших моментів американської історії.  

        Нація сподівалась лише на диво, а роль месії була покладена на  Рузвельта. Чи справився Ф.Д. Рузвельт з покладеною на нього місією? Які реформи йому довелося провести, щоб врятувати американське суспільство, вивести його з глухого історичного кута? Ось ці питання ми і обговоримо на сьогоднішньому уроці. Ми спробуємо також назвати уроки «нового курсу» Рузвельта для оздоровлення американської економіки.

         Урок проведемо у формі прес-конференції, учасниками якої є спеціалісти історії та економіки США, кореспонденти газет та телебачення.

 Основний доповідач зачитує доповідь «Ф.Д. Рузвельт та його «Новий курс».

Тези доповіді.     

1. В основі кризи, яка в 1929 р. охопила західний світ – неписані закони ринкової економіки, яка розвивається циклічно. Значною мірою тяжкість кризи пояснювалась підсумками світової війни та діями держав-переможниць. Американська промисловість перейшла на технології масового виробництва, але споживання не стало масовим. Зарплата ледь зросла.

2. Почалось обвальне падіння промислового виробництва. Припинила існування 1/5 всіх банків США. Різко зросло безробіття.

3. В країні знайшлась людина, яка змогла взяти ситуацію під контроль. Восени 1932 р. Ф.Д. Рузвельта обрали 32-м президентом США.

4. Президент обійняв посаду 4 березня 1933р., саме в пік кризи. Вже 6 березня Рузвельт оголосив про надзвичайний стан і закрив всі банки. Даля було проведено цілий ряд заходів по регулюванню фінансової системи.

5. Найважливішою частиною «Нового курсу» став закон про «відновлення промисловості».

6. За законом про регулювання с/г (ААА) держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва.

7. Законодавство 1935р. мало яскраво виражено соціальне спрямування. Передбачались пенсії, допомоги вдовам, сиротам, інвалідам.

8. Незважаючи на те , що «Новий курс» Рузвельта зустрів опір консервативних сил, а деякі реформи не досягли очікуваних результатів, реформаторська

діяльність президента виявилась своєрідним переломним моментом в історій США ХХ ст.

(Учні-кореспонденти задають питання доповідачеві.)

  Далі виступають історики, економісти. В своїх виступах вони детально розкривають суть «Нового курсу» Рузвельта Кореспонденти задають їм свої питання.

Тема виступів: « Ф.Д. Рузвельт – видатна особа ХХ ст.», «Реформи фінансової система», «Відбудова національної промисловості», «Заходи «Нового курсу» по регулюванню сільського господарства», «Соціальна політика « Нового Курсу».

Запитання кореспондентів виступаючим:

• Багато американських політиків і економістів стверджували, що Рузвельт не мав глибоких економічних знань. Як сталося, що він зміг провести такий успішний «Новий курс», який вивів США з кризи?
• Як складались у Рузвельта відносини з іншими гілками влади, зокрема з Верховним судом, який мав затверджувати закони, запропоновані Рузвельтом?
• Як держава підтримувала діяльність банків?
• В липні 1935 р. було прийнято закон Вагнера. В чому суть цього закону?
• Які результати дали заходи  «Нового курсу» в галузі промисловості?
• Чи забезпечило соціальне законодавство політичну стабільність в країні?

 На основі отриманих знань учні складають таблицю «Шляхи виходу США  з «Великої депресії»:

    Після самостійної роботи над таблицею вчитель шляхом бесіди проводить підсумок роботи.

    Бесіда вчителя з класом:

- Яку рису в характері  Рузвельта ви б назвали визначальною?

(Рішучість, воля, демократизм і т. д.)

-  Рузвельт перебував на чолі США 12 років – з березня 1933 по квітень 1945 р. Ці роки майже точно співпали з часом правління Гітлера в Німеччині. Спробуйте провести паралель між діяльністю цих двох діячів, знайти спільні і відмінні риси.(Всі свої реформи Рузвельт проводив на грунті демократизму. Своєю діяльністю він довів, що спільні зусилля вільних особистостей значно ефективніші, ніж підневільні колективні  дії людей, що сліпо виконують наказ під страхом примусу. За роки перебування при владі президент   Рузвельт позбавив свій народ від катастрофи, а за ці ж роки фашистський диктатор Гітлер втягнув свою країну в хаос.)

- Яке, на вашу думку, значення мав «Новий курс» в історії США? («Новий курс»  президента  Рузвельта став прикладом для багато поколінь майбутніх реформаторів у всьому світі. Заслуга Рузвельта не тільки в тому, що він знайшов економічний рецепт для Америки в  роки  «Великої депресії». Він зрозумів головне: люба криза – це криза довір’я. і зумів згуртувати націю. Хоча б тому він переможець. В  своїй першій інаугураційній промові він сказав: «Єдине, перед чим ми повинні відчувати страх - це сам страх». Разом уряд і народ через цей страх переступили. Це і є головний підсумок рузвельтівських реформ.)

- Як ви вважаєте, чи цей досвід корисний сьогодні? Які заходи «Нового курсу»,  на вашу думку, мала б використати Україна , а що її не цікавить?(сьогодні ми, українці, часто любимо порівнювати наше важке становище з Великою американською депресією 1929- 1933рр. Мільйони людей продовжують у відчаї чекати і надіятись на появу українського Рузвельта за його    «Новим курсом». Адже так хочеться, щоб ми,  українці,  гордились своєю країною, щоб Україну цінували і поважали інші народи. Звичайне  неможливо механічно переносити досвід США на український грунт: нові часи, різна ментальність народів і т.д. Як варіант, можна наголосити на такому:

- держава завжди, за будь - яких негараздів, повинна забезпечувати соціальний захист населення;

- держава повинна чутливо реагувати на економічну ситуацію в країні і відповідно до конкретних обставин послаблювати чи, навпаки, посилювати своє втручання в економічні процеси. Роль стороннього спостерігача з боку держави у кризові періоди є неприпустимою;

- задля виходу з кризи законодавча і виконавча гілки влади повинні діяти у вищій мірі узгоджено;

- держава повинна підтримувати приватну ініціативу , насамперед – дрібного і середнього товаровиробника;

- захист інтересів національного товаровиробника – необхідна умова економічного зростання;

- держава повинна для скорочення безробіття сміливо йти на організацію всіляких громадських робіт, впорядкування доріг, відновлення зелених насаджень, ремонт шкіл лікарень тощо.)

  Домашнє завдання.

На основі досвіду «Нового курсу» скласти власну програму виведення України з економічної кризи.

Використана література:

1. А. П. Гриценко. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 10 клас./ ТОВ  Видавнича група «Основа», 2012
2. Л. І. Мочкіна . Нестандартні уроки в курсі всесвітньої історії. 10 клас/ Тернопіль Мальва-ОСО 2004